"Уряды по своему гневу отнимает”. Засади вільної елекції козацької старшини сотенного рівня у випробуванні "накупництвом”, протекцією та "корупціями”

• Datum: 2020
• 1. Verfasser: Горобець, В.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інституту історії України НАН України 2020
• Schriftenreihe: Соціум. Альманах соціальної історії
• Schlagworte: Iсторична конфліктологія
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181935
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: "Уряды по своему гневу отнимает”. Засади вільної елекції козацької старшини сотенного рівня у випробуванні "накупництвом”, протекцією та "корупціями” / В. Горобець // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 173-194. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

У статті досліджено практики реалізації права вільної елекції козацької старшини Гетьманату на сотенному рівні. Зокрема увагу акцентовано на проявах деформації засад вільної елекції внаслідок втручання гетьманського і полкових урядів у виборчий процес, протегування представниками вищої козацької старшини та впливовими можновладцями Російської держави своїм клієнтам при заміщенні сотенних вакансій, а також отримання старшинських урядів за гроші. З’ясовано, що звичаєві практики Війська Запорозького та закріплені в гетьманських статтях з Російською державою правові положення залишали за гетьманським урядом і полковою владою достатньо легальних владних повноважень, аби контролювали елекційний процес у сотнях через надання дозволу на проведення виборів, обов’язкову участь під час виборів офіційного представника гетьманського уряду та обов’язкового затвердження результатів елекції гетьманським універсалом. Утім, на практиці вищі козацькі урядники не завжди вдовольнялися легітимними можливостями і нерідко виходили поза їхні межі – або активно нав’язуючи сотенному товариству свого кандидата в ході виборів, або призначаючи свою креатуру на уряд без дотримання процедури публічного обрання, або не визнаючи повноваження обраного товариством претендента. У післямазепинську добу при заміщенні сотенних вакансій значного поширення набувають практики протегування шукачам сотенного уряду з боку вищих козацьких старшин Гетьманату та, особливо, впливових сановників з оточення російських монархів. Нерідкими стають випадки, коли боротьба за сотенний значок відбувається не в площині змагань претендентів за симпатії виборців, а через пошуки ними спритних і впливових протекторів в ешелонах вищої влади Російської імперії.