Нафтогазоносність Приазовської частини південного схилу Українського щита: напрями пошуків, перспективи приросту запасів та відкриття нових родовищ
The geological structure, petroleum potential, and searching prospects of hydrocarbons in the margin of the near-Azov part of the southern slope of the Ukrainian shield are analyzed. By the results of neotectonic studies, the neotectonic structural position of the Priazovskoe gas field is determined...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1831 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нафтогазоносність Приазовської частини південного схилу Українського щита: напрями пошуків, перспективи приросту запасів та відкриття нових родовищ / В.Г. Верховцев, М.І. Євдощук, В.П. Клочко, П.Я. Максимчук, І.І. Чебаненко, Н.В. Задорожна // Доп. НАН України. — 2007. — N 6. — С. 112–116. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1831 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18312025-02-23T17:25:00Z Нафтогазоносність Приазовської частини південного схилу Українського щита: напрями пошуків, перспективи приросту запасів та відкриття нових родовищ Верховцев, В.Г. Євдощук, М.І. Клочко, В.П. Максимчук, П.Я. Чебаненко, І.І. Задорожна, Н.В. Науки про Землю The geological structure, petroleum potential, and searching prospects of hydrocarbons in the margin of the near-Azov part of the southern slope of the Ukrainian shield are analyzed. By the results of neotectonic studies, the neotectonic structural position of the Priazovskoe gas field is determined, and new prospective areas within the surrounding territory are proposed. 2007 Article Нафтогазоносність Приазовської частини південного схилу Українського щита: напрями пошуків, перспективи приросту запасів та відкриття нових родовищ / В.Г. Верховцев, М.І. Євдощук, В.П. Клочко, П.Я. Максимчук, І.І. Чебаненко, Н.В. Задорожна // Доп. НАН України. — 2007. — N 6. — С. 112–116. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1831 551.248.2:553.98.041(477.6) uk application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Науки про Землю Науки про Землю |
| spellingShingle |
Науки про Землю Науки про Землю Верховцев, В.Г. Євдощук, М.І. Клочко, В.П. Максимчук, П.Я. Чебаненко, І.І. Задорожна, Н.В. Нафтогазоносність Приазовської частини південного схилу Українського щита: напрями пошуків, перспективи приросту запасів та відкриття нових родовищ |
| description |
The geological structure, petroleum potential, and searching prospects of hydrocarbons in the margin of the near-Azov part of the southern slope of the Ukrainian shield are analyzed. By the results of neotectonic studies, the neotectonic structural position of the Priazovskoe gas field is determined, and new prospective areas within the surrounding territory are proposed. |
| format |
Article |
| author |
Верховцев, В.Г. Євдощук, М.І. Клочко, В.П. Максимчук, П.Я. Чебаненко, І.І. Задорожна, Н.В. |
| author_facet |
Верховцев, В.Г. Євдощук, М.І. Клочко, В.П. Максимчук, П.Я. Чебаненко, І.І. Задорожна, Н.В. |
| author_sort |
Верховцев, В.Г. |
| title |
Нафтогазоносність Приазовської частини південного схилу Українського щита: напрями пошуків, перспективи приросту запасів та відкриття нових родовищ |
| title_short |
Нафтогазоносність Приазовської частини південного схилу Українського щита: напрями пошуків, перспективи приросту запасів та відкриття нових родовищ |
| title_full |
Нафтогазоносність Приазовської частини південного схилу Українського щита: напрями пошуків, перспективи приросту запасів та відкриття нових родовищ |
| title_fullStr |
Нафтогазоносність Приазовської частини південного схилу Українського щита: напрями пошуків, перспективи приросту запасів та відкриття нових родовищ |
| title_full_unstemmed |
Нафтогазоносність Приазовської частини південного схилу Українського щита: напрями пошуків, перспективи приросту запасів та відкриття нових родовищ |
| title_sort |
нафтогазоносність приазовської частини південного схилу українського щита: напрями пошуків, перспективи приросту запасів та відкриття нових родовищ |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Науки про Землю |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1831 |
| citation_txt |
Нафтогазоносність Приазовської частини південного схилу Українського щита: напрями пошуків, перспективи приросту запасів та відкриття нових родовищ / В.Г. Верховцев, М.І. Євдощук, В.П. Клочко, П.Я. Максимчук, І.І. Чебаненко, Н.В. Задорожна // Доп. НАН України. — 2007. — N 6. — С. 112–116. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT verhovcevvg naftogazonosnístʹpriazovsʹkoíčastinipívdennogoshiluukraínsʹkogoŝitanaprâmipošukívperspektiviprirostuzapasívtavídkrittânovihrodoviŝ AT êvdoŝukmí naftogazonosnístʹpriazovsʹkoíčastinipívdennogoshiluukraínsʹkogoŝitanaprâmipošukívperspektiviprirostuzapasívtavídkrittânovihrodoviŝ AT kločkovp naftogazonosnístʹpriazovsʹkoíčastinipívdennogoshiluukraínsʹkogoŝitanaprâmipošukívperspektiviprirostuzapasívtavídkrittânovihrodoviŝ AT maksimčukpâ naftogazonosnístʹpriazovsʹkoíčastinipívdennogoshiluukraínsʹkogoŝitanaprâmipošukívperspektiviprirostuzapasívtavídkrittânovihrodoviŝ AT čebanenkoíí naftogazonosnístʹpriazovsʹkoíčastinipívdennogoshiluukraínsʹkogoŝitanaprâmipošukívperspektiviprirostuzapasívtavídkrittânovihrodoviŝ AT zadorožnanv naftogazonosnístʹpriazovsʹkoíčastinipívdennogoshiluukraínsʹkogoŝitanaprâmipošukívperspektiviprirostuzapasívtavídkrittânovihrodoviŝ |
| first_indexed |
2025-11-24T02:58:12Z |
| last_indexed |
2025-11-24T02:58:12Z |
| _version_ |
1849638877777625088 |
| fulltext |
УДК 551.248.2:553.98.041(477.6)
© 2007
В.Г. Верховцев, М. I. Євдощук, В. П. Клочко, П. Я. Максимчук,
академiк НАН України I. I. Чебаненко, Н.В. Задорожна
Нафтогазоноснiсть Приазовської частини пiвденного
схилу Українського щита: напрями пошукiв,
перспективи приросту запасiв та вiдкриття нових
родовищ
The geological structure, petroleum potential, and searching prospects of hydrocarbons in the
margin of the near-Azov part of the southern slope of the Ukrainian shield are analyzed. By the
results of neotectonic studies, the neotectonic structural position of the Priazovskoe gas field is
determined, and new prospective areas within the surrounding territory are proposed.
Приазовська частина пiвденного схилу Українського щита (УЩ) має вiдносно просту бу-
дову, однiєю з основних рис якої є пологе моноклiнальне занурення дорифейського фунда-
менту вiд 200–300 м до 2,5–3 км. Альпiйський осадовий комплекс розташований безпосере-
дньо на поверхнi фундаменту. Лише в пiвденних, найбiльш занурених частинах, локально
спостерiгаються осадовi утворення доальпiйських епох. На пiвночi району на фонi моноклi-
нального занурення фундаменту та крейдово-палеогенового осадового покриву простежу-
ються слабко вираженi флексури, виступи, депресiї та локальнi пiдняття, якi вiдображе-
нi в поверхнi фундаменту i нижнiх горизонтах чохла. Найпiвденнiша частина ускладнена
субширотними порушеннями, що зумовлюють ступiнчастi (обернено-ступiнчастi) занурен-
ня фундаменту i нарощування розрiзу чохла за рахунок нижньої частини. Складчастiсть
альпiйського чохла на моноклiнальному схилi слабка. Тут є невеликi похилi пiдняття, якi
проявленi тiльки в низах розрiзу та пов’язанi з локальними малоамплiтудними блоковими
перемiщеннями або рельєфом доальпiйської основи. Складчастiсть чохла має перервний ха-
рактер платформного типу. Посилення процесiв дислокацiї вiдзначено в пiзньоальбському,
кампанському, маастрихтському часах, у пiзньому еоценi й олiгоценi, в передчокрацький
час [1–5].
Ступiнь вивченостi нафтогазоносностi територiї невисокий i доведено промислову газо-
носнiсть у межах українського сектора тiльки неогенових вiдкладiв (Приазовське родови-
ще; рис. 1). Вiдзначалися нафтогазопрояви при проходцi палеогенових, крейдових, перм-
сько-трiасових вiдкладiв, з якими пов’язуються перспективи пошукiв. Передбачається, що
нафтогазовi скупчення тут можуть бути приуроченi до малоамплiтудних складок, рiзних
лiтолого-стратиграфiчних пасток у крейдовiй i палеогеновiй частинах розрiзу, а також у до-
кембрiйських утвореннях кори вивiтрювання i зонах тектонiтiв фундаменту. На пiвднi ро-
довища на кристалiчних породах залягають карбонатно-теригеннi утворення крейди. На
пiвнiч розвинутi переважно теригеннi олiгоценовi, неогеновi та антропогеновi вiдклади (вiд-
повiдно до 120, 150 i 15 м). Неогеновi горизонти утворюють пологу моноклiналь з нахилом
1,5–2 м/км на пiвдень, у межах флексурних перегинiв — до 4–5 м/км. Поверхня фундаменту
i низи осадового чохла ускладненi розривами: Приазовським, Георгiївським та iн. Промисло-
ва газоноснiсть пов’язана з сарматською товщею чорних глин з прошарками i лiнзами сiрих
алевролiтiв, пiскiв, пiсковикiв. Колектор поровий. Поклади пластовi, лiтологiчно обмеженi.
112 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №6
Рис. 1. Карта нафтогазового потенцiалу Приазовської частини пiвденного схилу Українського щита (з ви-
користанням матерiалiв П.Я. Максимчука [3]):
1 — зони розломiв по поверхнi Мохо, за даними ГСЗ; 2 — надглибиннi розломи, за даними ГСЗ; 3 — ре-
гiональнi розломи за геолого-геофiзичними матерiалами; 4 — газовi родовища (цифри в кружках): 1 —
Приазовське, 2 — Тузлiвське, 3 — Синявське, 4 — Обухiвське, 5 — Азовське; 5 — перспективна на пошу-
ки нафти i газу в породах чохла i фундаменту з позицiй розломно-блокової тектонiки Приазовська зона;
6 — проекнi свердловини: 1 — Акимiвська-2, 2 — Акимiвська-1, 3 — Федотiвська, 4 — Приазовська, 5 —
Ботiєвська-1, 6 — Ботiєвська-2, 7 — Приазовська-морська-1
Початковi запаси газу становили 2,26 млрд м3. Газ приурочений до двох глинисто-пiщаних
горизонтiв — НС-1 i НС-2, вiдповiдно поблизу покрiвлi i пiдошви нижньосарматських утво-
рень. Мiнiмальнi глибини залягання покрiвлi горизонтiв становлять 88 i 115 м. Газоноснi
пласти на пiвднi родовища виклинюються на абсолютних позначках — 128 м (НС-1) i —
142 м (НС-2). Висота газових покладiв 50–64 м. Пачки мають тонкошарувату будову до
0,6–3,2 м завтовшки, а глинистих роздiлiв мiж ними — 1,6–7 м. Бiля пiвнiчної i схiдної меж
газоносностi спостерiгаються газоводонасиченi дiлянки, що є свiдченням просочування води
з областi живлення i можливої наявностi гiдродинамiчного екрану. Обидва горизонти про-
дуктивнi на всiй площi родовища. Найбiльшi товщини газонасичених колекторiв характернi
для центру родовища. Розробку покладiв розпочато в 1936 р. i припинено в 1962 р. [1–4].
У росiйському секторi вiдкрито кiлька газових родовищ (Азовське, Синявське, Кущiвське,
Тузлiвське, Самбекське, Ростовське тощо). Азовське родовище розташоване у найбiльш пiд-
нятiй частини Ростовського виступу (РВ УЩ). Архей-протерозойський фундамент розкри-
тий свердловинами на глибинах 360–400 м. Вiн ускладнений порушеннями, якi обмежують
горсто- та грабеноподiбнi блоки, перекритi карбонатно-теригенними вiдкладами мезокай-
нозою. У склепiннi структури докембрiйськi утворення перекритi палеогеновими. Продук-
тивними горизонтами є: 1 — нижня крейда, 2 — сеноман, 3 — турон-нижнiй сантон, 4 —
верхнiй сантон, а також верхня частина порiд фундаменту та низи палеогену. Найдавнi-
шими утвореннями, з яких одержанi припливи газу, є трiщинуватi гранiти, гранiтогнейси,
амфiболiти, пiдданi процесам вивiтрювання (рис. 2.1.8 у [4]). При сукупному випробуваннi
фундаменту й палеоцену одержано до 24 тис. м3/доб. газу, промисловий приплив тiльки
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №6 113
з порiд фундаменту становив 9 тис. м3/доб. У будовi Синявського родовища (пiвнiчний
схил РВ) приймають участь неоген-четвертиннi, палеогеновi, крейдовi та архей-протеро-
зойськi утворення (останнi розкритi вiд поверхнi фундаменту лише на глибину 5–13 м).
Газоноснi нижнiй i середнiй еоцен. Глибина залягання продуктивного пласта 228–329,5 м
(див. рис. 2.1.6 у [4]). Газонасичена площа 442,3 км2. Газовий поклад — структурно-лiто-
логiчний. Встановлено, як i на Азовському родовищi, наявнiсть гелiю (середнiй вмiст —
0,05%). Випробувань порiд фундаменту не було, як i розкриття на значну глибину. Визна-
чення гелiю насторожувало, але в 1965 р. пошуками вуглеводнiв (ВВ) у фундаментi могли
займатись тiльки далеко вiд УЩ. На пiвденному схилi РВ вiдкрито Кущiвське родовище,
де, поряд з iншими, промислово-газоноснi також i породи фундаменту. До глибини 1550 м
розкритi вiдклади Q-N2
1
; −P3-N
1
1
; −P2; −P1; K2; K1 та утворення фундаменту.
Автори монографiї [4], зокрема В.П. Клочко, проаналiзували результати бурiння на ро-
довищах росiйського сектора i дiйшли таких висновкiв: 1) встановлено поклади на малих
глибинах (360–400 м), у тому числi у фундаментi, що практично знiмало усi перепони на
шляху пошуку ВВ на глибинах, навiть значно менших 500 м (!); 2) визначено колектори на
малих глибинах залягання поверхнi фундаменту як в осадовiй товщi, так i в самому фунда-
ментi; 3) кiлькiсть виявленого гелiю становила промисловi кондицiї, що, за I. I. Потаповим
та В.П. Щербаковим (1981 р.), свiдчить про можливiсть генерацiї ВВ з бiльш глибоких
горизонтiв фундаменту. На жаль, докембрiй не був об’єктом цiлеспрямованих пошукiв ВВ.
Тiльки в окремих свердловинах розкривалися (лише до 100 м) породи фундаменту. На стадiї
розробки родовища фундамент залишився недорозвiданим i невивченим у нафтогазоносно-
му вiдношеннi. Не було оцiнено роль розломно-блокової тектонiки, прямих i нетрадицiйних
методiв пошукiв ВВ в умовах малих глибин. Звiдсiля, був вiдсутнiй i пiдрахунок запасiв
газу в породах фундаменту.
У першiй програмi вивчення нафтогазоносностi кристалiчного фундаменту в Українi
(Днiпровсько-Донецька западина (ДДЗ) — В.Б. Порфiр’єв та iн., 1975 р.) передбачалося
розпочати пошуки на малих i великих глибинах його залягання. В 1982 р. ними ж було
обгрунтовано бурiння в Охтирському нафтогазопромисловому районi ДДЗ з позицiй не-
органiчного синтезу нафти i газу, де у 1985 р. i було отримано промисловi припливи ВВ
(Хухринська площа). У 1994 р. Є.С. Дворянин, В.П. Клочко пiдняли проблему освоєння
малих глибин на всiй територiї нафтогазоносних регiонiв України. На прикладi вiдкриттiв
покладiв ВВ на Пiвнiчному борту ДДЗ у породах фундаменту i осадового чохла в умовах
економiчної кризи (з 1992 р.) постала нагальна проблема пошукiв на невеликих глибинах
не лише на Пiвнiчному, а й Пiвденному бортi ДДЗ, Волино-Подiллi та Пiвнiчному бор-
тi Азово-Чорноморського прогину. Для цiльового дослiдження цих тектонiчних елементiв
необхiдно було скласти “Комплексну програму вивчення нафтогазоносностi малих глибин
України” з тим, щоб найближчим часом розпочати її реалiзацiю. У 1996 р. великий загiн
провiдних фахiвцiв опублiкував монографiю “Нафтогазоносний потенцiал Пiвнiчного борту
Днiпровсько-Донецької западини”. Результати робiт i пропозицiї на подальшi ГГР на нафту
i газ по Пiвнiчному борту ДДЗ дозволили вважати цю працю i як “Комплексну програму ви-
вчення нафтогазоносностi малих глибин Пiвнiчного борту ДДЗ”, що визначило напрям ГРР
на багато рокiв наперед. Зараз є негайна потреба у подальших роботах на Пiвнiчному борту
ДДЗ та початку пошукiв ВВ в умовах малих глибин усiх бортових зон нафтогазоносних
западин України. Це б допомогло згодом розгорнути поряд з освоєнням глибокозанурених
продуктивних горизонтiв чохла, дослiдження неантиклiнальних i нетрадицiйних об’єктiв та
маловивчених територiй малих глибин, якi мають свої певнi переваги: невеликi глибини за-
114 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №6
лягання нафтогазоносних горизонтiв, що дає змогу використовувати наявне устаткування,
матерiали та технологiї; нескладнi гiрничо-геологiчнi умови для бурiння свердловин i ви-
конання геофiзичних робiт; наявнiсть прямих ознак нафтогазоносностi не лише осадового
чохла, а й порiд фундаменту.
Розмiщення родовищ ВВ регiону тiсно пов’язано з розломною тектонiкою. Регiональнi
розломи (i супроводжуючi їх локальнi) обумовили тектонiчну зональнiсть структур. Мiсцевi
розриви ускладнюють будову окремих складок, сприяючи утворенню внутрiшньопластових
трiщин i полiпшуючи колекторськi властивостi порiд. Прогнозування нафтогазоносностi
i успiхи пошукiв iстотно залежать вiд точностi трасування розломiв i розшифровки меха-
нiзму формування структур, що утворюються в зонах їх динамiчного впливу. На думку
дослiдникiв [1, 2, 5 та iн.], у формуваннi пасток i насиченнi їх ВВ вирiшальну роль зiграв
новiтнiй етап розвитку розломiв та утворення при їхньому сприяннi локальних структур.
Пошуки ВВ на основi неотектонiчних дослiджень базуються на картуваннi й виявленнi
взаємин таких параметрiв: наявнiсть лiнеаментiв вiд регiонального до локального рiвнiв,
що утворюють вузли перетину; наявнiсть локальних, у бiльшостi позитивних кiльцевих
структур (КС), насамперед успадкованого, неуспадкованого та промiжного типiв; збiг з КС
аномалiй пiдвищених (зрiдка знижених) значень сумарних амплiтуд вертикальних новiтнiх
рухiв. Вiдомi родовища розмiщенi у вузлах перетину лiнеаментних зон (або в межах областi
їхнього безпосереднього впливу) субширотного i пiвнiчно-схiдного напрямiв, що “накрива-
ються” або “тяжiють” до КС та збiгаються з аномальними значеннями сумарних амплiтуд
новiтнiх рухiв. При цьому чiтко розрiзняються мiж собою дiлянки, перспективнi на вияв-
лення нафти або газу: якщо першi розмiщенi у центрi iнтенсивно роздроблених i активно
пiдiймаючихся КС, то iншi — по периферiї таких структур або в бiльш “спокiйних” умовах
(зниження сумарних амплiтуд). Важливо, що цi закономiрностi зберiгаються при проведеннi
дослiджень як на регiональному, так i на локальному рiвнях. Зокрема, понад 60% Приазов-
ського родовища потрапляє в межi КС № 1 успадкованого типу, яка з усiх бокiв обмежена
лiнеаментними зонами (див. рис. 1 у роботi [2]). У сумарних амплiтудах четвертинних ру-
хiв їй вiдповiдає область знижених значень (5–25 м), причому максимальнi вiдзначаються
по периферiї. Таким чином, усi неотектонiчнi критерiї “спрацювали” тут на регiональному
рiвнi. Це явище вiдзначається i на локальному рiвнi. Додатково (у зв’язку з вiдкриттям ро-
довищ ВВ у роздроблених породах фундаменту) ми спробували виявити зони таких порiд,
для чого використовували такi критерiї: наявнiсть багатокомпонентних (за внутрiшньою
будовою) лiнеаментних зон або їхнiх окремих дiлянок з пiдвищеним “вмiстом” елементар-
них лiнеаментiв; прояв диференцiйованих по площi порiвняно iнтенсивних новiтнiх рухiв;
як правило, до цих самих дiлянок приуроченi периферiйнi частини КС. Усього встанов-
лено 17 таких зон, якi за механiзмом прикладення тектонiчних сил становлять: 5 — зони
розтягання, 4 — стиску i 8 — сковзання (здвигу, зрiзу, сколювання). Природно, найбiльш
порушеними є дiлянки накладення цих зон одна на одну (див. рис. 2 у роботi [2]).
Тектонiчнi фактори не дають пiдстав для прогнозування в межах дослiджуваної тери-
торiї значних родовищ в осадовому чохлi. В той же час вiдкриття Приазовського та iнших
родовищ ВВ свiдчить про можливу наявнiсть неантиклiнальних пасток в чохлi i нетради-
цiйних у фундаментi. Встановленi зони розущiльнень у багатьох нафтогазоносних областях
на великих глибинах вiд поверхнi фундаменту i кори вивiтрювання свiдчать про самостiй-
нiсть нового нафтогазоносного поверху, який розташований нижче поверхнi гетерогенного
фундаменту. В цьому регiонi, де є широкий фронт пошукiв покладiв ВВ в осадовiй товщi
крейди-неогену, подiбнi поверхи докрейдового фундаменту також можуть бути пошуко-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №6 115
вим об’єктом. Необхiдне виконання пошукових робiт, обстеження зон регiональних розло-
мiв, особливо субширотного орiєнтування, вузлiв їх перетину з розривами iнших напрямiв,
в першу чергу субмеридiальних. Розкриття i вивчення докрейдового фундаменту повинно
здiйснюватися в комплексi з вирiшенням основного завдання ГГР на нафту i газ — по-
шукiв родовищ в осадовому чохлi. Перспективними є такi напрями робiт по фундаменту:
1) пошуки нафти i газу у верхнiй частинi фундаменту на площах з виявленими поклада-
ми ВВ у осадовому чохлi; 2) пошуки в товщi порiд фундаменту; 3) пошуки ВВ на трасах
регiональних глибинних розломiв i їх перетинах в породах осадового чохла i фундаменту.
Вiдносно рекомендацiй з напрямiв, об’єктiв пошуку ВВ та мiсць розташування свердловин
у межах дослiджуваної територiї: — пропонується провести пошук ВВ в осадових поро-
дах на схiд вiд Приазовського родовища в районi с. Ботiєве (автори роботи, а також [1
та iн.]); дослiдити, головним чином, неантиклiнальнi пастки у чохлi i нетрадицiйнi у фун-
даментi: перспективнi дiлянки видiленi захiднiше с. Приазовське, пiвденнiше с. Гамiвка,
у районi с. Приморський Посад i с. Володимирiвка [2]; у межах видiленої перспективної
на пошуки ВВ при комплексному вивченнi порiд чохла i фундаменту Приазовської зони
з метою дослiдження Приазовського розлому i перетинiв його з субширотними розривами
здiйснити бурiння трьох свердловин Акимiвської, Приазовської (на родовищi) i Федотiв-
ської (на косi чи на структурi [4]) та виконати сейсморозвiдувальнi роботи на пiвдень i схiд
вiд Приазовського родовища (на суходолi i в акваторiї Азовського моря) [3]; викладений
матерiал дозволяє конкретизувати ранiше зробленi нами рекомендацiї [2–4 тощо] i визна-
чити дiлянки, найбiльш перспективнi для проведення подальших пошукiв з пропозицiями
мiсць розташування свердловин (їх проектна глибина вiд 1000 до 3000 м, з них не менш
500 м по породах фундаменту, що дозволить вивчити можливу нафтогазоноснiсть неогену,
майкопу, нижньої крейди i трiщинуватих порiд фундаменту з корою вивiтрювання), що ми
вважаємо одним з основних результатiв виконаного дослiдження.
1. Атлас родовищ нафти i газу України. – Т. 5: Пiвденний нафтогазоносний регiон / Пiд ред. М.М. Iва-
нюти, В. О. Федишина, Б. I. Денеги, Ю.О. Арсiрiя, Я. Г. Лазарука. – Львiв: Центр Європи, 1998. –
226 с.
2. Верховцев В. Г., Задорожна Н.В., Верховцева О. В. Особливостi розвiдки газових покладiв на малих
глибинах на основi неотектонiчних дослiджень (на прикладi Приазовського родовища) // Тектонiка
i стратиграфiя. – 2005. – Вип. 34. – С. 56–66.
3. Нафтогазоперспективнi об’єкти України. Науково-практичнi основи пошукiв вуглеводнiв в Азов-
ському морi / П.Ф. Гожик, I. I. Чебаненко, В. О. Краюшкин та iн. – Київ: ПП “ЕКМО”, 2006. – 340 с.
4. Нефтегазоносный потенциал акватории Азовского моря / Є. М. Довжок, Б.О. Бялюк, В. П. Клочко,
И.И. Чебаненко, П.Ф. Шпак и др. : Нефтегазоносный потенциал акваторий Черного и Азовского
морей. – Т. 1. – Киев: Укр. нефтегаз. ин-т, 1995. – 166 с.
5. Палиенко В.П. Новейшая геодинамика и ее отражение в рельефе Украины. – Киев: Наук. думка,
1992. – 116 с.
Надiйшло до редакцiї 20.12.2006Iнститут геологiчних наук НАН України, Київ
116 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №6
|