Категорія родів дії в українській мові та способи її відтворення турецькою мовою: зіставно-типологічне дослідження
У статті розглядається українська категорія родів дії та її функціональні еквіваленти в сучасній турецькій літературній мові в зіставному аспекті. Серед засобів відтворення семантики українських родів дії в турецькій мові вивчається низка засобів, зокрема перифрастичні форми дієслова, аспект можл...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Мовознавство |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2009
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183192 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Категорія родів дії в українській мові та способи її відтворення турецькою мовою: зіставно-типологічне дослідження / С.В. Сорокін // Мовознавство. — 2009. — № 2. — С. 79-91. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183192 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сорокін, С.В. 2022-02-05T13:58:29Z 2022-02-05T13:58:29Z 2009 Категорія родів дії в українській мові та способи її відтворення турецькою мовою: зіставно-типологічне дослідження / С.В. Сорокін // Мовознавство. — 2009. — № 2. — С. 79-91. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183192 У статті розглядається українська категорія родів дії та її функціональні еквіваленти в сучасній турецькій літературній мові в зіставному аспекті. Серед засобів відтворення семантики українських родів дії в турецькій мові вивчається низка засобів, зокрема перифрастичні форми дієслова, аспект можливості, дієприслівник супровідної дії, лексичні й лексико-граматичні засоби. Крім цього, категорія родів дії розглядається з позиції теорії лакунарності. Стаття є частиною інтегрального дослідження темпорально-аспектуальних комплексів турецької та української мов, що ґрунтується на положеннях функціональної лінгвістики. The article deals with the Ukrainian category of the «modes of action» (Aktionsart) and its functional equivalents in modem literary Turkish in contrastive aspect. There has been investigated a number of means representing the semantics of the Ukrainian «modes of action» in Turkish such as periphrastic forms of the verb, aspect of possibility, adverbial participle of an accompanying action, lexical and lexical-grammatical means. The category of the «modes of action» has been investigated from the point of view of the theory of lacuna. The article is a part of an integral investigation of the Temporal- Aspectual Complexes in Turkish and Ukrainian on the bases of the theses of functional linguistics. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Категорія родів дії в українській мові та способи її відтворення турецькою мовою: зіставно-типологічне дослідження The Category of Modus of Action in Ukrainian and the Ways of its Rendering in Turkish: A Comparative-Typological Study Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Категорія родів дії в українській мові та способи її відтворення турецькою мовою: зіставно-типологічне дослідження |
| spellingShingle |
Категорія родів дії в українській мові та способи її відтворення турецькою мовою: зіставно-типологічне дослідження Сорокін, С.В. |
| title_short |
Категорія родів дії в українській мові та способи її відтворення турецькою мовою: зіставно-типологічне дослідження |
| title_full |
Категорія родів дії в українській мові та способи її відтворення турецькою мовою: зіставно-типологічне дослідження |
| title_fullStr |
Категорія родів дії в українській мові та способи її відтворення турецькою мовою: зіставно-типологічне дослідження |
| title_full_unstemmed |
Категорія родів дії в українській мові та способи її відтворення турецькою мовою: зіставно-типологічне дослідження |
| title_sort |
категорія родів дії в українській мові та способи її відтворення турецькою мовою: зіставно-типологічне дослідження |
| author |
Сорокін, С.В. |
| author_facet |
Сорокін, С.В. |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The Category of Modus of Action in Ukrainian and the Ways of its Rendering in Turkish: A Comparative-Typological Study |
| description |
У статті розглядається українська категорія родів дії та її функціональні еквіваленти в сучасній
турецькій літературній мові в зіставному аспекті. Серед засобів відтворення семантики
українських родів дії в турецькій мові вивчається низка засобів, зокрема перифрастичні
форми дієслова, аспект можливості, дієприслівник супровідної дії, лексичні й лексико-граматичні засоби. Крім цього, категорія родів дії розглядається з позиції теорії лакунарності. Стаття
є частиною інтегрального дослідження темпорально-аспектуальних комплексів турецької
та української мов, що ґрунтується на положеннях функціональної лінгвістики.
The article deals with the Ukrainian category of the «modes of action» (Aktionsart) and its functional
equivalents in modem literary Turkish in contrastive aspect. There has been investigated a number
of means representing the semantics of the Ukrainian «modes of action» in Turkish such as periphrastic
forms of the verb, aspect of possibility, adverbial participle of an accompanying action, lexical
and lexical-grammatical means. The category of the «modes of action» has been investigated from the
point of view of the theory of lacuna. The article is a part of an integral investigation of the Temporal-
Aspectual Complexes in Turkish and Ukrainian on the bases of the theses of functional linguistics.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183192 |
| citation_txt |
Категорія родів дії в українській мові та способи її відтворення турецькою мовою: зіставно-типологічне дослідження / С.В. Сорокін // Мовознавство. — 2009. — № 2. — С. 79-91. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT sorokínsv kategoríârodívdíívukraínsʹkíimovítasposobiíívídtvorennâturecʹkoûmovoûzístavnotipologíčnedoslídžennâ AT sorokínsv thecategoryofmodusofactioninukrainianandthewaysofitsrenderinginturkishacomparativetypologicalstudy |
| first_indexed |
2025-11-25T20:37:32Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:37:32Z |
| _version_ |
1850524575249465344 |
| fulltext |
С. В. СОРОКІН
КАТЕГОРІЯ РОДІВ ДІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
ТА СПОСОБИ ї ї ВІДТВОРЕННЯ ТУРЕЦЬКОЮ МОВОЮ:
ЗІСТАВНО-ТИПОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ___________
У статті розглядається українська категорія родів дії та її функціональні еквіваленти в су
часній турецькій літературній мові в зіставному аспекті. Серед засобів відтворення семанти
ки українських родів дії в турецькій мові вивчається низка засобів, зокрема перифрастичні
форми дієслова, аспект можливості, дієприслівник супровідної дії, лексичні й лексико-грама-
тичні засоби. Крім цього, категорія родів дії розглядається з позиції теорії лакунарності. Стат
тя є частиною інтегрального дослідження темпорально-аспектуальних комплексів турецької
та української мов, що ґрунтується на положеннях функціональної лінгвістики.
К л ю ч о в і слова: українська мова, турецька мова, категорія родів дії, лакунарність,
функціональна еквівалентність.
Категорія родів дії (способу дієслівної дії, «здійснюваності», або Aktionsart) є спе
цифічною рисою дієслівної системи слов’янських мов, зокрема й української. На
думку О. В. Ісаченка, роди дії слов’янського дієслова з погляду властивих їм тон
ких відтінків значень не мають паралелей в інших європейських мовах
Як зазначає В. М. Русанівський, наявність родів дії у видовій системі сло
в’янських мов засвідчив шведський учений 3. Агрелль у праці «Видові відмін
ності й творення родів дії в польських дієсловах» (1908). Учення про роди дії в
слов’янських мовах було розвинене на матеріалі польської, чеської, словацької,
російської та інших мов такими відомими лінгвістами, як Е. Кошмідер, І. Немец,
Ю. С. Маслов, О. В. Бондарко, JI. Л. Буланін 2. Категорії родів дії, зокрема на
матеріалі російської та української мов, присвятили свою увагу чимало вче
них 3, проте залишається незаперечним той факт, що єдиного погляду, який без
1 Исаченко А. В. Грамматический строй русского языка в сопоставлении с словацким :
Морфология.— 2-е изд.— М., 2003.— С. 6.
2 Українська мова : Енциклопедія.— Κ., 2000.— С. 517.
3 Див.: Русанівський В. М. Структура українського дієслова.— Κ., 1971.— 315 с.; Мас
лов Ю. С. Избранные труды. Аспектология. Общее языкознание.— М., 2004.— С. 365-395;
Украинская грамматика / Русановский В. М., Жовтобрюх М. А., Городенская Е. Г., Грищен
ко А. А.— К , 1986.— 360 с.; Зализняк Анна А. Способ действия [Электронный ресурс] //
Электронная энциклопедия «Кругосвет».— http://www.krugosvet.ru/articles/77/1007730/
1007730al.htm; Современный русский язык : Учебник / Под ред. Н. С. Валпшой.— М.,
2002.— 528 с.; Розенталь Д. Э., ГолубИ. Б., Телешова М. А. Современный русский язык.—
М., 2002.— 448 с.; Федосеев А. И. Поле интенсивности действия русского глагола (проблемы
лексикографической представленности) : Автореф. дис. ... канд. филол. наук.— Саратов,
2006.— 20 с.; Ставницка Я. К вопросу о выделении способов глагольного действия в русском
языке [Электронный ресурс] // Respectas Philologicus.— 2003.— N 4(9).— http:/fflologija. vukhf.lt/
4-9/doc/Stawnicka.doc; Сидоренко Т. М. Кількісні способи дієслівної дії в українській мові :
Автореф. дис.... канд. філол. наук.— Κ., 2005.— 20 с.; Ачилова О. JI. До поняття аспектуаль-
ної кратності в сучасній українській мові // Культура народов Причерноморья.— 2002.—
№ 39.— С. 102-107; Мединська Η. М. Структура семантичного поля дієслів багатократ
но-дистрибутивної і розподільної дії : Автореф. дис.... канд. філол. наук.— Κ., 2000.— 19 с.
© С. В. СОРОКІН, 2009
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2 79
http://www.krugosvet.ru/articles/77/1007730/
С. В. Сорокін
застережно прийняли б усі дослідники, стосовно категорії родів дії у слов’ян
ських мовах сформовано не було.
У контексті нашого зіставного дослідження ми не ставимо завдання карди
нально змінити думку наукової спільноти щодо розглядуваного мовного явища,
проте хочемо спинитися на кількох проблемах. По-перше, описати сутність та
окремі випадки реалізації категорії родів дії в українській мові й розглянути її
взаємовідношення з категорією дієслівного виду. По-друге, здійснити зіставний
аналіз категорії родів дії із засобами турецької мови, які можуть слугувати ек
вівалентами розглядуваної категорії й передавати ті значення характеру про
тікання дії, які в українській мові припадають на функції Aktionsart.
Під категорією родів дії розуміється тип модифікації дієслівної дії, вираже
ний певними словотвірними засобами, а саме: префіксами, інфіксами, постфік
сами, циркумфіксами. Навіть при простому візуальному аналізі виявляється
зв’язок категорії родів дії з категорією дієслівного виду, хоч єдності в поглядах
на таке взаємовідношення в лінгвістичній науці немає. Наприклад, О. В. Ісачен-
ко вважає, що вид і роди дії є різними маніфестаціями одного й того самого яви
ща, які перебувають у додатковому розподілі. Тому дієслово, яке співвідноси
ться з певним вихідним дієсловом протилежного виду, є або його видовим
корелятом, або його регулярною семантичною модифікацією, тобто Aktionsart.
Таким чином, за О. В. Ісаченком, диференційною ознакою родів дії є відсутність
у них видових корелятів.
Цей погляд у певних аспектах є хибним, тому й приймається далеко не всіма
аспектологами, насамперед тому, що критерій видової непарності у визначенні
родів дії є далеко не абсолютним, оскільки іноді можлива вторинна імперфекти
вація родів дії, як-от у дієсловах: (по)накупати — (по)накупити, відцвітати —
відцвісти тощо.
У сучасній аспектології прийнятим є підхід, згідно з яким дієслівний вид і
роди дієслова розглядаються як явища різного порядку, хоча й мають відношен
ня до однієї і тієї самої поняттєвої сфери. Тобто вважається, що вид є граматич
ною категорією, а спосіб дії — словотвірною. З іншого боку, ми неодноразово
підкреслювали, що надання дієслівному виду характеру граматичної категорії є
питанням більш ніж дискусійним 4, за багатьма параметрами його доцільніше
зараховувати до словотвірних засобів, так само, як і категорію родів дії (надто ж
дають підстави для такого висновку результати типологічних досліджень — по
рівняння слов’янського дієслівного виду з аналогічними явищами в типологічно
відмінних мовах, наприклад турецькій).
Змістова сторона обох категорій фактично є спільною (вони позначають
«внутрішній час», спосіб розподілу, протікання дії в часі), і одне й те саме
дієслово може виявлятися одночасно і видовим корелятом до певного дієслова
протилежного виду, і одним із його родів дії. З огляду на фактичну близькість
змістової сторони категорій виду й родів дії вважаємо їх явищами одного по
рядку, тобто словотвірними засобами, які вказують на спосіб дисперсії і харак
тер реалізації дії в часі. Разом з тим не можна ототожнити ці явища, і заважає
такому ототожненню лише функціональний критерій — ступінь обов’язковос
ті й факультативності розглядуваних мовних явищ; вид (у своїх інваріант-
но-варіантних реалізаціях) є облігаторною для будь-якого дієслова в україн
4 Сорокін С. В. Проблема інваріантності-варіативності в межах функціонально-семан
тичного поля аспектуальності в турецькій, російській та українській мовах // Наук. вісн. каф.
ЮНЕСКО Київ. нац. лінгв. ун-ту.— 2006.— Вил. 12.— С. 122—130.
80 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2
Категорія родів дії в українській мові та способи ії відтворення турецькою..
ській мові категорією — не може існувати дієслова, яке на лексичному рівні й,
відповідно, у будь-яких граматичних виявах було б індиферентним з погляду
видової належності. Натомість категорія родів дії є факультативною; разом з
тим вона, на відміну від категорії виду, часто пов’язана не лише з відображен
ням характеру протікання дії, але й із конотаціями, тобто емоційно забарвле
ним мовленням.
А. А. Залізняк, ґрунтуючись на матеріалі російської мови (це однаковою
мірою стосується й української) відзначає, що переважна більшість родів дії
твориться від дієслів недоконаного виду: за допомогою додавання префікса / ін
фікса / постфікса тощо процес, позначений вихідним дієсловом недоконаного
виду, певною мірою обмежується — кількісно або якісно. Самі ж роди дії в пере
важній більшості випадків належать до доконаного виду; з іншого боку, є не
великі групи дієслів доконаного виду, від яких також можуть утворюватися
дієслівні роди 5 (напр.: У травні всі дерева в саду поперемерзли).
Ми не зупинятимемося детально на переліку афіксів (префіксів, суфіксів
тощо), за допомогою яких творяться в українській мові роди дії, а зосередимо
ся на аналізі турецьких відповідників таких українських дієслів. Зауважимо
лише, що, за В. М. Русанівським, в українській мові налічується близько двад
цяти родів дії; за запропонованим нижче підходом ми нарахували їх дев’ятнад
цять. В. М. Русанівський поділяє роди дії в українській мові на чотири групи
(розряди), а саме: 1) результативні роди дії, які позначають різні способи ек
сплікації досягнення дією результату; 2) фазові роди дії, які позначають різні
фази реалізації дії (початок, тривання, кінець); 3) кількісні роди дії, які вка
зують або на цілісність, або на розчленованість (пунктирність) дії; 4) роди дії,
які позначають ступінь інтенсивності вияву дії; кожна з груп родів дії по
діляється, у свою чергу, на кілька окремих родів дії 6. Ми не схильні до групу
вання окремих родів дії в цілі класи / розряди, оскільки таке групування іноді
виявляється штучним, тому розглядаємо кожен рід дії в українській мові окре
мо й аналізуємо можливі способи відтворення семантики таких дієслів ту
рецькою мовою.
Виходячи з окресленої вище проблематики дослідження, спробуємо визна
чити особливості категорії родів дії в українській мові й способи її адекватного
відтворення турецькою мовою. У широкому розумінні об’єктом дослідження є
темпорально-аспектуальні комплекси турецької та української мов, у даному
випадку — функціонально-семантичні поля аспектуальності. Предметом до
слідження є категорія родів дії як складник функціонально-семантичного поля
аспектуальності в українській мові й розрізнені засоби турецької мови, за допо
могою яких можливо відтворити семантику українських родів дії.
Почнемо з так званих «починальних» дієслів, які найширше представлені в
слов’янських мовах і творяться насамперед за допомогою префікса за-; клас по
чинальних дієслів дихотомічно членується на інхоативні й інгресивні роди дії.
Перші з них — інхоативні починальні дієслова — належать до найпродуктив
ніших у слов’янських мовах. Вони творяться від дієслів, які позначають гомо
генні ситуації, що не мають ані початкової, ані кінцевої фази, наприклад: заго
моніти, задзеленчати, занявчати тощо. Як зазначає А. А. Залізняк, більшість
інхоативних дієслів позначає явища, які сприймаються органами відчуття, а
утворитися можуть лише від дієслів, що описують порівняно «прості» ситуації,
5 Зализняк Анна А. Зазнач, праця.— С. 2.
6 Українська мова : Енциклопедія.— С. 517.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2 81
які ідентифікуються на невеликому відрізку свого протікання1. Як правило, ін
хоативні дієслова не здатні до вторинної імперфективації (винятками є дієслова
на зразок захворіти, закурити, заговорити тощо, від яких можуть творитися
дієслова недоконаного виду; іноді їх ідентифікують як невласне-інхоативні
дієслова8).
Інгресивні дієслова представлені насамперед дієсловами, які позначають по
чаток руху в певному напрямку й, відповідно, вказують на дію в цілому і тво
ряться за допомогою префікса по-. На відміну від інхоативних дієслів, інгресив
ні вказують лише на факт початку дії і, вірогідно, на її подальшу реалізацію, але
не дають уявлення про характерний для цієї дії спосіб протікання: поїхати, по
летіти, попливти тощо.
У турецькій мові немає гомогенного класу мовних засобів, які на семантич
ному рівні слугували б еквівалентами починальних дієслів української мови.
Такі значення в турецькій мові передаються насамперед за допомогою дієслів,
які входять до лексико-семантичної групи «початок дії», як-от: -е baęlamak,
-е giriçmek, -e kalkmak тощо. Такі дієслова переважно потребують датива від ке
рованого ними іменника / герундія; до семантичної сфери такого датива вхо
дить, зокрема, і значення початку дії, напр.: забігати — koęmaya baęlamak, заго
ворити — konuąmaya baąlamak тощо. Іноді еквівалентом українських
починальних дієслів у турецькій мові можуть бути й інші дієслова, а точніше —
дієслівні сполуки, які можна з певною мірою вірогідності ідентифікувати як ста
лі: закурити (сигарету) — sigarayi yakmak.
Разом з тим слід зауважити, що не завжди відтінок початку дії є релевантним
для турецького висловлення, тоді в уживанні дієслів починальної групи немає
потреби. Починальне значення може міститися й у лексичній семантиці туре
цького дієслова, напр.: вода закипіла—su kaynadi. Проте таке відбувається дуже
рідко, оскільки видові модифікації не властиві турецькому дієслову на лексич
ному рівні, а значення початку дії експлікується не стільки лексичним значен
ням дієслова, скільки контекстом). Додамо, що в турецькій мові немає потреби в
розмежуванні починальних дієслів за ознакою інхоативності й інгресивності,
оскільки в будь-якому разі засоби реалізації починальної семантики виявляю
ться однаковими.
Серед граматичних засобів турецької мови, які можуть реалізовувати семан
тику початку дії, виділяємо не дуже продуктивну для сучасної мови перифрас
тичну форму з починальним значенням (-ir olmak), яка, однак, лише в обмеженій
кількості випадків може слугувати еквівалентом українських починальних
дієслів з огляду на своє значення. Розглядувана перифрастична форма позначає
лише початок такої дії, яка набуває характеру перманентної або регулярної оз
наки денотата (це спричинено власне прототипним значенням непродуктивного
для сучасної турецької мови атемпорального дієприкметника, який перебуває в
основі перифрастичної форми9). З іншого боку, українським еквівалентом роз
глядуваної перифрастичної форми частіше постають не починальні дієслова
(оскільки, як зазначалося вище, вони позначають відносно «прості» ситуації), а
7 Зализняк Анна А. Зазнач, праця.— С. 2.
8 Там же.— С. 2.
9 Сорокін С. В. Засоби дискретної реалізації аспектуальних функцій у турецькій мові та
український дієслівний вид (функціонально-типологічний аспект) // Семантика мови і текс
ту : Матеріали IX міжнар. науково-практ. конф.— 2006.— С. 413-417; Сорокін С. В. До
проблеми перифрастичних форм турецького дієслова // Мова і культура.— 2007.— Вип. 9.
Т. 6(94).— С. 265-273.
С. В. Сорокін___________________________________________________________________
82 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2
Категорія родів дії в українській мові та способи ії відтворення турецькою..
дієслівні сполуки з дієсловами, які входять до лексико-семантичної групи «по
чаток дії», пор.: Він забігав по кімнаті — Odanirt içinde koçmaya ba§ladi і Після
інфаркту він почав кожного ранку бігати — Каїр krizi geçirdikten sonra her
sabah ko§ar oldu.
Іншою групою родів дії є так звані делімітативні дієслова, які творяться за
допомогою префікса по- від дієслів, що позначають неграничні процеси (на зра
зок: гратися, жити, їздити, махати) і описують певний «квант» дії, оцінюваної
як незначна й обмежена певним відтинком часу, протягом якого вона здійснюва
лася: погратися, пожити, поїздити, помахати тощо. Дієслова цього роду дії за
лежно від контексту висловлення можуть поставати і як власне делімітативні, і
як видові кореляти до відповідних дієслів недоконаного виду: їсти — поїсти,
гратися — погратися тощо. Делімітативні дієслова звичайно не здатні до вто
ринної імперфективації. У турецькій мові «делімітативність» в описаному зна
ченні не має безпосередніх еквівалентів, а значення делімітації дії експлікується
за допомогою відповідних адвербіальних маркерів, які вказують на відтинок ча
су (переважно — незначний), протягом якого триває дія, напр.: Після обіду діти
погралися й пішли спати — Yemekten sonra çocuklar b i ra z oynayip uyumaya
gittiler.
Безпосередньо дотичними до делімітативних дієслів є й так звані дієслова
пердуративного роду дії, які творяться за допомогою префікса про- й позначають
дії, що начебто цілковито заповнюють певний відтинок часу, напр.: пропрацю
вати, пролежати, проговорити (по телефону) тощо. Дієслова цього роду дії не
рідко мають здатність до вторинної імперфективації: пролежати — пролежува
ти. Так само, як і делімітативні, пердуративні дієслова не мають чіткого
еквівалента в турецькій мові, а значення пердуративності оформлюється кон
текстуально (за допомогою адвербіальних маркерів, зокрема й лексико-грама
тичних утворень, які вказують на відтинок часу, протягом якого тривала дія),
напр. : Він весь ранок пролежав у ліжку — Tiim sabahi yatakta geçirdi.
Фінітивний рід дії твориться за допомогою префікса від- і позначає припи
нення певної діяльності або стану зі спеціальним акцентом на тому, що ситуація
не просто припинилася, а припинилася назавжди. На відміну від усіх інших ро
дів дії у випадку з фінітивними дієсловами маємо один безпосередній і чіткий
еквівалент у турецькій мові у вигляді перифрастичної дієслівної форми -mez
ołmak, яка формально є антонімом згаданої вище перифрастичної форми почат
ку дії і позначає таку дію, яка припинилася й набула стану подальшої нереалізо-
вуваності, напр.: Він своє відбігав—Koąmaz oldu. В українській мові частотною
характеристикою фінітивних дієслів є використання їх із лексемою своє, напр.:
машина своє від ’їздила, він своє відбігав, корабель своє відтавав тощо. А. А. За
лізняк відзначає, що фінітивні дієслова мають певне конотативне забарвлення,
містять оцінний компонент, причому з нефіксованим знаком оцінки 10. Розгля
дуваний рід дії є доволі продуктивним у сучасній українській мові й фактично
вільно твориться від будь-яких дієслів, що позначають неграничні гомогенні
процеси або стани.
Кумулятивний рід дії твориться за допомогою префікса на- і зрідка пона-
(у другому випадку йдеться про вищу міру «кумулятивної інтенсифікації» дії) й
позначає накопичення результату дії, напр.: наробити помилок, напиляти дров,
наварити варення тощо. Зазначений рід дії може утворюватися від дієслів як до
конаного, так і недоконаного виду; якщо кумулятивне дієслово утворене від
10 Зализняк Анна. А. Зазнач, праця.— С. 3.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2 83
С. В. Сорокін
дієслова руху, воно позначає час або відстань як сукупний результат, напр. : наїз
дити, налітати. Кумулятивним дієсловам нерідко властивий оцінний компо
нент з негативним забарвленням (відтінком осуду), причому таке забарвлення
може як редукуватися, так і виявлятися значною мірою, напр.: Понабудовували
тут хмарочосів!
Кумулятивні дієслова з усіма властивими їм конотаціями жодним чином не
можуть бути відображені в турецькій мові, надто ж коли йдеться про згаданий
негативний оцінний компонент. Так, ми можемо передати турецькою мовою
відтінок розмаїття акумульованих об’єктів (як у наведеному вище прикладі):
Burada birçok gõkdelen kurdular. Проте надати такому висловленню властивих
відповідному українському висловленню оцінних ознак за допомогою туре
цьких лексичних чи граматичних значень складно. Лише певною мірою це мож
на компенсувати просодичними засобами, іноді — вигуками.
Сатуративний рід дії твориться шляхом приєднання префікса на- в комбіна
ції зі зворотним постфіксом -ся і вказує на те, що дія здійснювалася аж до повно
го насичення або й навіть переситу, напр.: набігатися, нагулятися, накупатися,
наїстися тощо. Сатуративні дієслова нерідко супроводжуються додатковими
адвербіальними маркерами на зразок досхочу, досита, до знемоги, до знесилля
тощо. Не можна не помітити, що сатуративний рід дії дуже близький до кумуля
тивного. Як зазначає А. А. Залізняк, інколи він інтерпретується як його окремий
випадок з тією відмінністю, що в центрі уваги опиняється сам суб’єкт п. Певна
кількість сатуративних дієслів використовується лише або переважно в за
перечній формі, напр.: Він пив і ніяк не міг напитися. Вона не могла на нього
налюбуватися.
До групи сатуративних в українській мові належать також ті дієслова, що
утворені за допомогою префікса пере- і позначають здійснення дії до повного
насичення (іперебігати, переплавати тощо), — такі дієслова є неперехідними.
Крім того, подібного роду сатуративні дієслова можуть бути й перехідними, то
ді відбувається певний «зсув» семантики від пересичення дією до її інтенсифіка
ції з набуттям дієсловом значення дії, виконаної суб’єктом більшою мірою / у
більшому обсязі, ніж здійснив інший суб’єкт (суперіоративна семантика), напр.:
Ми його перебігали / переплавали тощо; такі дієслова найбільше властиві роз
мовній мові.
Відтворити конотативне забарвлення сатуративних дієслів турецькою мо
вою в переважній більшості випадків складно, інколи й узагалі неможливо, а са
ме значення сатуративності можна передати (хоча далеко не завжди воно вияв
ляється релевантним у турецькому висловленні) за допомогою відповідних
лексико-граматичних або лексичних засобів, які диктуються контекстом і праг
матичними параметрами висловлення, напр.: Він наївся (досита) —Kami doydu
(досл.: Його живіт /шлунок наповнився), Bol bolyedi (досл.: Він багато поїв);
набігатися — çok koçmak (багато бігати), koçmaktan yorgun dü¡¡mek (досл.:
впасти втомленим від бігу) і т. п.
Дієслова із суперіоративною семантикою при їх відображенні турецькою
мовою спираються на післяйменники çok або fazia з висхідним відмінком (більш
ніж хтось) або ж у комбінації прислівника çok і післяйменника fazia, напр.:
Я його перебігав — Ondán çok/ Ondán fa z la / Ondán çok fazia ko$tum\ допустиме
використання аспекту можливості в присудкові: Ondán çok fazla koęabildim /
Ondan çok fazla mesafe aldim/alabildim (Язміг пробігти набагато більше, ніж він).
11 Там же.— С. 4.
84 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2
Вище йшлося про дієслова з підвищеною інтенсивністю вияву ознаки; з ін
шого боку, в українській мові є також два роди дії, в яких виявляється недостат
ній (редукований) вияв ознаки інтенсивності. Ідеться про: а) послаблено інтен
сивні дієслова, які творяться за допомогою префікса на- і позначають неповноту
вияву дії, наприклад: накрапати, наспівувати тощо. Подібні дієслова можуть
мати свої прямі еквіваленти в турецькій мові у вигляді дієслівних лексем, які
містять семантику недостатнього вияву ознаки дії в своєму лексичному значен
ні, як-от: çiçelemek / serpelemek— накрапати (про дощ), або ж їх значення може
відтворюватися за допомогою мовних засобів, які вказують на недостатність або
редукованість вияву ознаки дії (наприклад, прислівники biraz, az — трохи, по
малу тощо), прикметники kiiçiik — маленький / невеликий тощо, а можуть і не
виявлятися взагалі, коли йдеться про нерелевантність згаданої ознаки в туре
цькому висловленні; б) недостатньо інтенсивні дієслова із семою супровідної
дії, які творяться за допомогою префікса при-: приспівувати, пританцьовувати,
примовляти тощо. Рецесивність ознаки інтенсивності дії у випадку її релеван-
тності для висловлення в турецькій мові позначається так само, як і в поперед
ньому випадку, а от відтворити (у разі потреби) сему супровідності дії склад
ніше: для цього слід вдаватися до спеціальних синтаксичних конструкцій,
інтегрованих на основі або дієприслівника супровідної дії {-кеή), або ж відповід
них засобів текстової когезії, функцією яких є зв’язування синтагм у реченні (ре
чень у межах складного речення). Наприклад: Він підспівував нам — Biz ęarki
sõylerken, о bizę eęlik ediyordu (або etmeye çalwyordu — для відтворення ознаки
редукованості дії) / Biz §arh sõyliiyorduk, о da bizę eąlik ediyordu I O da bizimle
birlikte çarki sõyliiyordu (...çarki sõylemeye ęalięiyordu).
В українській, як і в інших слов’янських мовах, є група родів дії, які можуть
бути об’єднані під назвою «інтенсивно результативні дієслова» на зразок: до
дзвонитися, загратися, розговоритися (вони творяться за допомогою циркум-
фіксів до- / за- / роз-... -ся). У межах цієї групи виділяють кілька родів дії.
1. Досягальний рід дії, який вказує на доведення дії до бажаного результату
шляхом докладання зусиль (можливо, і великих), з подоланням перешкод,
напр.: додзвонитися, докопатися, достукатися, дочекатися. Дотичними до до-
сягального роду дії є й результативні дієслова, які творяться за допомогою пре
фікса ви-, напр.: виходити (що-небудь), вйбігати (що-небудь) тощо. У турецькій
мові, коли йдеться про підкреслення досягнення бажаного результату в здій
сненні певної дії, використовуються дієслова, що входять до лексико-семантич-
ного поля «досягнення успіху» на зразок baęarmak, muwafak olmak, напр.: Ми
докопалися до істини — Gerçege ulaçmayi ba§ardik. Крім цього, у більшості ви
падків значення успішного досягнення результату в турецькій мові може відтво
рюватися за допомогою дієслівного аспекту можливості (Я нарешті додзвонив
ся до нього — Nihayet onu telefonia bulabildim), інколи навіть комбінацією обох
засобів — Gerçege ulaęmayi ba ą a r a b i ld ik . Оказіональними еквівалентами
українських досягальних дієслів можуть слугувати й інші засоби турецької
мови, які вказують одночасно і на досягнення результату (не завжди бажаного й
не завжди позитивного), і на інтенсивність виконання дій, спрямованих на
досягнення такого результату (ідеться насамперед про складнопідрядні речення
з підрядним інтенсифікаційно-додатковим), напр.: Він докурився до нудоти —
О kadar çok sigara içmiçti ki midesi bulanmaya ba§ladi (досл.: Він так багато ку
рив, що його почало нудити).
________ Категорія родів дії в українській мові та способи ії відтворення турецькою....
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2 85
С. В. Сорокін
Негативний відтінок, який нерідко можуть мати дієслова досягального роду
дії, турецькою мовою може позначатися різними лексичними й граматичними
засобами (насамперед дієсловом pieman olmak у відповідній граматичній фор
мі), переважно описового характеру в супроводі лексем Ama da...! в ініціальній
позиції в реченні або фразі, що, власне, й указує на емоційне забарвлення ви
словлення, напр.: Ну, ти ж добігаєшся!— Boyle koęarak ama da pieman olursun!
(досл.: Бігаючи так, ти пожалкуєш)',
2. Інший рід дії творять дієслова з циркумфіксом за- ... -ся; його ще назива
ють надто тривалим родом дієслівної дії. Такі дієслова вказують на те, що дія пе
ревищила певну межу у своїй тривалості, і це, скоріше за все, сталося незалежно
від волі й бажання суб’єкта, несвідомо, через надмірне захоплення суб’єкта здій
снюваною дією, з можливим негативним результатом, напр.: засидітися, загово
ритися, загратися, загулятися тощо. У цій групі дієслів виділяються також і ті,
що позначають «зануреність» суб’єкта в процес виконання дії без акцентування
на тривалості дії й несвідомому перевищенні межі з можливими негативними на
слідками, напр.: замріятися, задивитися, заслухатися.
У першому випадку еквівалентом розглядуваного роду дії в турецькій мові є
лексичні й лексико-граматичні засоби, які вказують на перевищення можливої
(дозволеної, прийнятої) межі, часто з негативним результатом, наприклад, коло-
кація лексем çok fazia і дотичні до них словосполуки на зразок normalden fazia,
kabul edilenden fazla тощо. Наприклад: Ми засиділися в гостях — Misaflr olarak
kabul edilenden fazla / çok fazla oturduk. Друга група дієслів розглядуваного ук
раїнського роду дії має своїм еквівалентом турецькі дієслова, які входять до лек-
сико-семантичного поля «заглиблення в дію», насамперед це дієслово dalmak—
поринути, зануритися, напр.: замріятися — hayallere dalmak (зануритися у
мрії), замислитися — diiçiincelere dalmak (поринути в думки). Сема несвідомого
й несподіваного навіть для агенса тривання дії може (хоча й не так часто в сучас
ній турецькій мові й лише з обмеженим колом дієслів) реалізовуватися за допо
могою аналітичної форми зі значенням суперфактивності, як-от: Ми задивилися
на білий пароплав — Beyaz vapura bakakaldik.
3. Дієслова еволютативного роду дії з циркумфіксом роз-... -ся, рідше з - ...
-ся позначають кінцеву фазу поступового наростання інтенсивності дії і, як нас
лідок, досягнення високого ступеня реалізації певного стану: розхворітися, роз
лінитися, розбушуватися, розгорітися, збунтуватися тощо. У турецькій мові
бракує засобів, які адекватно реалізовували б семантику еволютативності, тому
дієслова подібного роду інтерпретуються переважно як такі, що містять насам
перед семантику починальності з відповідним відображенням у турецькій мові
за допомогою лексичних засобів, що входять до лексико-семантичного поля
«початок дії», напр.: Вогонь розгорівся — Ate§ уаптауа baçladi. Іноді для від
творення значення українського еволютативного дієслова турецькою мовою не
потрібно використовувати додаткові мовні засоби, напр.: Іван розхворівся —
Ivan hastalandi. У тому випадку, коли слід зробити особливий акцент на інтен
сивному характері дії, використовують відповідні адвербіальні засоби, які вка
зують на інтенсивність протікання дії, причому вони комбінуються із засобами,
описаними вище, напр.: Вогонь розгорівся—Ate$ іуісе уаптауа baęladi (досл.:
Вогонь почав добряче горіти), Іван розхворівся — Ivan çok hastalandi (досл.:
Іван дуже захворів).
Семельфактивний (одноактний, або однократний) спосіб дії твориться за
допомогою суфікса -ну-, рідше -ану- / -ону- й позначає один акт, один «квант»
діяльності, вираженої вихідним дієсловом, напр.: ковтнути, глянути, позіхну
86 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2
ти, крикнути тощо. Семельфактивний рід дії твориться від дієслів, які позна
чають прості фізичні дії, а також акустичні й оптичні явища. А. А. Залізняк за
значає, що ситуація, описувана вихідним дієсловом, може складатися з таких
«квантів» (як-от у дієслові моргати, яке є багаторазовим повторенням дії мор
гнути — такі дієслова називають багатофазисними, або багатоактними) або бу
ти гомогенною (дути, глядіти тощо) 12; в останньому випадку «квантифікація»
утворюється самим суфіксом -ну-: дунути, глянути. Друга група дієслів, утворе
них від вихідних дієслів, що позначають гомогенні процеси, нерідко є стиліс
тично забарвленою й містить у своїй семантичній структурі семи «швидко» й
«сильно», коли йдеться про одноразову дію, яка здійснюється різко, із силою,
можливо й брутально, але при цьому про неї говорять з певною часткою іронії,
мовець ставиться до такої дії наче несерйозно (це особливо стосується дієслів із
суфіксом -ону-), напр.: спекульнути, критикнути, курнути, а також довбонути,
штовхонути, психанути (психонути) тощо.
У турецькій мові відобразити семельфактивність у згаданому варіанті фак
тично неможливо, але в цьому в переважній більшості випадків просто немає
потреби, оскільки таке значення для турецької мови майже завжди є нерелеван-
тним, пор.: Вона глянула на нього — Ona bakti (досл.: Вона подивилася на нього),
Я крикнув — Bagirdim (крикнув / закричав). З іншого боку, коли одноактність,
«квантовість» одночасно з відтінком інтенсивності, сили, швидкості реалізації
дії спеціально акцентується у висловленні, у турецькій мові вдаються до лексе
ми kere (раз) у поєднанні з неозначеним артиклем (при такому використанні во
ни мають функцію адвербіального придієслівного модифікатора) або рідше —
до займенника õyle, нерідко з неозначеним артиклем й інтенсифікуючою енк
літикою ki з аналогічною функцією (у другому випадку акцент робиться не
стільки на однократності дії, скільки на її інтенсивності), напр.: Вона глянула на
нього — Ona bir kere bakti / Ona õyle bir bakti ki, Я крикнув — Bir kere bagirdim /
Õyle bagirdim ki / Õyle bir bagirdim ki. У функції придієслівного інтенсифікатора
іноді може використовуватися неозначений артикль, напр.: Вона глянула на ньо
го — Опа bir bakti, Я крикнув — Bir bagirdim.
Пом’якшувальний (атенуативний) рід дії твориться за допомогою кількох
префіксів, зокрема під-, про-, при-, рідше по- від дієслів доконаного виду, часто
тих, які вже мають у своєму складі інший префікс і позначають «пом’якшення»
значення, закладеного у вихідному дієслові («робити що-небудь, не докладаючи
особливих зусиль», «робити що-небудь злегка»), виражають поблажливе, при
чому радше позитивне ставлення до дії або суб’єкта, який виконує дію, з боку
мовця, напр.: під’їсти, прилягти, прочинити, призупинити, попризбирувати
тощо. Такі дієслова мають насамперед розмовний характер.
Як і переважна більшість інших українських родів дії, атенуативний рід дії
не має безпосереднього еквівалента в турецькій мові, й нерідко відтінок «по
м’якшення» дії в турецькому висловленні не відображається, пор.: призупини
ти — durdurmak, прочинити — açmak/aralamak, прилягти —yatmak. Лише в то
му разі, коли «пом’якшення» дії є релевантним смисловим компонентом у
даному конкретному висловленні, його можна компенсувати за допомогою від
повідних лексичних значень. У переважній більшості йдеться про прислівник
biraz — трохи, напр.: Під час перерви він трохи під ’їв — Mola sirasinda b ir az
yemekyedi, Ми призібрали грошенят і поїхали на море — Biraz para biriktirip
deniz kiyisma gittik. Зауважимо, що певною мірою подібна ситуація просте
12 Зализняк Анна А. Зазнач, праця.— С. 4.
________ Категорія родів дії в українській мові та способи ії відтворення турецькою....
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2 87
С. В. Сорокін
жується при порівнні атенуативних дієслів у російській (де вони представлені
найбільше з усіх слов’янських мов) й українській мовах. Наприклад, російські
атенуативні дієслова з префіксом по- найчастіше мають своїм еквівалентом в
українській мові не дієслова аналогічного роду дії, а лексеми, які в російській
мові є вихідними для атенуативних дієслів, або ж словосполуки, до складу яких
входить лексема трохи, пор.: попривыкнуть — звикнути / трохи звикнути / по
чати потроху звикати — аіцтак / biraz аіцтак / biraz аіцтауа baąlamak, пораз
мяться —розім ’ятися / трохирозім ’ятися — biraz idman (jimnastik) уартак, по
развлечься — розважитися / трохи розважитися — biraz eglenmek,
поразмыслить — поміркувати / трохи подумати / трохи поміркувати — biraz
diiçiinmekтощо. Слід додати, що зрідка відтінок «пом’якшення» дії може місти
тися в лексичній семантиці турецького дієслова, як-от у випадку з дієсловом
прочинити — aralamak.
Переривчасто-пом’якшувальний рід дії твориться за допомогою інтерфіксів
по- / під- / при -... -юва- / -ува- / -ива-, рідше -а-, які мають значення періодич
ного виконання дії з відтінком пом’якшення («робити що-небудь інколи й по
троху»), напр.: покурювати, попивати, погулювати, покашлювати, пощипувати,
пописувати тощо. А. А. Залізняк вказує на те, що дієслова переривчасто-по-
м’якшувального роду дії завжди належать до недоконаного виду, при цьому під
креслює, що вони в жодному разі не є імперфективними корелятами до дієслів
делімітативного роду дії: погулювати не є корелятом до погуляти.
Переривчасто-пом’якшувальні дієслова мають три семантично-функціональ
ні типи: а) можуть позначати дії, які ідентифікуються на великих інтервалах (по-
сиджувати, пописувати, покурювати', не можна сказати: Він зараз посиджує й
покурює)', б) позначають актуальні дії та стани (покашлювати, поблискувати)',
в) можуть позначати дії і стани обох описаних вище типів (поглядати).
Цікавим фактом є те, що в українській мові, в якій, на відміну від росій
ської, дуже обмежено представлені дієслова ітеративного / фреквентарного
роду дії на зразок хаживать, сиживать, говаривать тощо, можуть утворюва
тися переривчасто-пом’якшувальні дієслова, співвідносні з неіснуючими іте
ративними дієсловами, напр.: посиджувати, походжати тощо. Зазначимо, що
в першому виданні енциклопедії «Українська мова» про дієслова фреквентар
ного роду дії не згадується взагалі, проте до другого її видання такі дієслова
включені13.
Значення переривчасто-пом’якшувальних дієслів турецькою мовою може
передаватися двояко: по-перше, як і в переважній більшості з іншими родами
дії, за допомогою відповідних лексичних і лексико-граматичних засобів (лексем
і словосполук), які в даному разі позначають періодичність у виконанні дії
(напр.: sik sik — часто, arasira — зрідка, zaman zaman — іноді / вряди-годи,
zamandan zamana — час від часу тощо). По-друге, з огляду на значення перма
нентності, властиве низці розглядуваних дієслів (тих, які ідентифікуються на
значних інтервалах), яке фактично є різновидом загального значення темпо-
ральності, у висловленні періодичність найчастіше реалізується за допомогою
аориста, який позначає атемпоральні, зокрема перманентні, періодичні / регу
лярні дії 14. Нерідко при передаванні значення переривчасто-пом’якшувальних
13 Українська мова : Енциклопедія.— 2-е вид.— Κ., 2004.— 824 с.
14 Сорокін С. В. Турецький аорист та еквівалентні засоби української мови: функціональ-
но-типологічний аспект // Вісн. Київ. нац. лінгвіст, ун-ту. Сер. «Філологія».— 2005.— Т. 8.—
№2,— С. 83-92.
88 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2
дієслів турецькою мовою слід вдаватися до комбінації обох засобів, напр.: Він
іноді пописує вірші— Arasira /zaman zaman §ìiryazar.
З іншого боку, є переривчасто-пом’якшувальні дієслова, які позначають ак
туальні дії, при цьому есплікується не значення періодичності в тривалій часо
вій перспективі, а значення інтенсивності виконання дії в момент мовлення або
спостереження, яка досягається багаторазовим її виконанням з одночасною
«редукцією» такої інтенсивності виконання, тобто «хтось багаторазово, інтен
сивно, але злегка, наче “недовиконуючи”, реалізовує дію»). У такому разі в туре
цькій мові значення переривчасто-пом’якшувальних дієслів або залишається
взагалі невідтвореним (Суддя поглядає на секундомір — Hakim kronometeye
bakiyor), або ж передається лексичними, лексико-граматичними чи навіть гра
матичними засобами, які позначають «періодичну інтенсивність» (при цьому
значення «редукованості», «пом’якшеної» інтенсивності виконання або й «не
довиконання» дії, властиве українським дієсловам розглядуваного роду дії, у ту
рецькому висловленні залишається лакунарним). Наприклад: Суддя поглядає на
секундомір — Hakim zaman zaman (іk i d е bir) kronometeye bakiyor / Hakim
kronometeye baktikça bakxyor (якщо особливо підкреслюється інтенсивність реа
лізації дії), Вони стоять попід дверима й покурюють цигарки —Каріпіп õniinde
durarak (hep) / (hirer) sigara içiyorlar / sigara içip duruyorlar (аналітична форма зі
значенням дуративності вказує на «тривалу інтенсивність дії»). Зауважимо, що в
будь-якому разі йдеться лише про приблизну еквівалентність відтворення зна
чення українських переривчасто-пом’якшувальних дієслів — повністю переда
ти їх семантичне наповнення засобами турецької мови неможливо.
Дистрибутивний (розподільний / розподільчий) рід дії твориться приєднан
ням префіксів пере-, по-, ви- або їх комбінації попере-; обов’язковою умовою
реалізації дистрибутивного значення є множинність об’єкта або суб’єкта дії (за
лежно від ознаки перехідності — неперехідності дієслова). Дистрибутивні
дієслова позначають дію, яка стосується всіх об’єктів (суб’єктів) з множинності,
названої прямим додатком у перехідних дієслів і підметом — у неперехідних;
відповідно усередині дистрибутивного способу дії розрізняють два підтипи —
об’єктний і суб’єктний 15. Наприклад: перебити, перепрати, позачиняти, пови
кидати; повмирати, перемерти, перемерзнути; у розмовній мові трапляється
комбінація префіксів: поперемерзати, поперемерти тощо.
Дієслова цього роду дії (надто ж суб’єктні) містять у своїй семантичній
структурі певний відтінок цинізму, оскільки учасники події розглядаються як
сукупність, нечленована множинність, а сама подія при цьому — як щось орди
нарне (У селі всі перемерли).
Дистрибутивні дієслова з префіксом ви- використовуються для підкреслен
ня обов’язкової поширеності дії на всіх об’єктів / суб’єктів, напр.: виздихати
(пор. розмовний варіант повиздихати), виглушити, вигубити. Вище відзначало
ся, що особливістю дистрибутивних дієслів є те, що вони можуть утворюватися
від вихідних дієслів обох видів.
Відтворення значення «всеохоплювальності» дистрибутивних дієслів туре
цькою мовою здійснюється за допомогою лексичних і лексико-граматичних за
собів, які виявляються в комплексі в межах висловлення, насамперед ідеться
про займенники: tiim /biitiin — всі, her—кожний і їхні похідні (схожа ситуація є
і в українській мові, оскільки в переважній більшості випадків дистрибутивні
дієслова у висловленні супроводжуються відповідними займенниками, які вка-
15 Зализняк Анна А. Зазнач, праця.— С. 6.
________ Категорія родів дії в українській мові та способи ії відтворення турецькою....
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2 89
С. В. Сорокін
зують на охоплення дією всіх об’єктів / суб’єктів), напр.: Ми позачиняли (всі)
двері — Biitiin kapilari kilitłedik, Вона перепрала (всю) білизну — Тгіт
ęamaąirlari yikadi. У турецькому висловленні на повне охоплення дією всіх об’єк
тів без винятку вказує також й оформлений (означений) акузатив. Що стосується
дистрибутивних дієслів з явно вираженим негативним забарвленням (на зразок
повиздихати), то такі конотації можна передати в турецькому висловленні лише
за наявності відповідного дієслова з негативним забарвленням у лексиконі ту
рецької мови, nop.: olmek (померти) — gebermek (здохнути, виздихати) тощо.
Аплікативні дієслова позначають старанність, ретельність у виконанні дії й
творяться за допомогою префікса ви-, напр.: витьохкувати, вибрязкувати, ви
співувати. Еквівалентне відображення значення українських аплікативних дієс
лів турецькою мовою здійснюється за допомогою лексико-граматичних засобів
зі значенням старанності чи ретельності виконання дії або її інтенсивності:
ozenie, titizlikle, titiz birçekilãe; iyice, giizelce, але використання таких засобів є не
надто частотним, оскільки сема «старанності», що міститься в семантичній
структурі аплікативних дієслів, у переважній більшості випадків не потребує
відображення в турецькому висловленні: Вона випекла коржі — Pide piçirdi
(Ozenie / titizlikle pide pięirdi), Він виспівував пісню — §arki sõyliiyordu.
В українській мові є в цілому не властивий іншим слов’янським мовам рід дії
із специфічним значенням, яке формує самобутність, етнічну особливість ук
раїнської мови. Ідеться про дієслова доконаного виду з подвійним префіксом
nono-, який позначає інтенсивно виконувану повторювану дію, наприклад: по
походити, попоробити, попокричати тощо. В одному дієслові натрапляємо на
редукування ознаки інтенсивності дії, згадаймо колоквіальний вираз трохи по
поїсти. Відтворення ознаки інтенсивності дії відбувається так само, як і у випад
ку з іншими родами дії, що містять аналогічну семантичну ознаку,— це можуть
бути і прислівники çok, fazla, bol bol та ін., а також відповідні лексичні й лекси
ко-граматичні засоби; щодо семи редуплікованості здійснюваної дії, то відтво
рити її турецькою мовою фактично неможливо, таким чином, вона належить до
розряду семантичних лакун.
Таким чином, як категорію родів дії розуміють тип модифікації дієслівної
дії, виражений певними словотвірними засобами, а саме: префіксами, інфікса
ми, постфіксами, циркумфіксами. Безперечним є зв’язок категорії родів дії з ка
тегорією дієслівного виду; змістовна сторона обох категорій фактично є
спільною (вони позначають «внутрішній час», спосіб розподілу, протікання дії в
часі). Вважаємо їх явищами одного порядку, тобто словотвірними засобами, які
вказують на спосіб дисперсії і характер реалізації дії в часі.
Критерій розмежування категорій виду й родів дії — функціональний, який
полягає в ступені обов’язковості й факультативності розглядуваних мовних
явищ; вид (у своїх інваріантно-варіантних реалізаціях) є облігаторною для
будь-якого дієслова в українській мові категорією — не може існувати дієслово,
яке на лексичному рівні й, відповідно, у будь-яких граматичних виявах було б
індиферентним з погляду видової належності. Натомість категорія родів дії є фа
культативною; разом з тим вона, на відміну від категорії виду, часто пов’язана
не лише з відображенням характеру протікання дії, а й з конотаціями, тобто емо
ційно забарвленим мовленням.
В українській мові виділяємо такі роди дії: починальний, який, у свою чергу,
поділяється на інхоативний починальний та інгресивний починальний роди дії;
делімітативний рід дії, пердуративний, фінітивний, кумулятивний, сатуратив-
ний, у межах якого диференціюється суперіоративний рід дії, послаблено інтен
90 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2
Категорія родів дії в українській мові та способи ії відтворення турецькою..
сивний, недостатньо інтенсивний із семою супровідної дії; група інтенсивно ре
зультативних родів дії: а) досягальний, б) надто тривалий, в) еволютативний,
семельфактивний, атенуативний, переривчасто-пом’якшувальний, дистрибу
тивний, аплікативний, інтенсивно повторюваний рід дії.
Засоби відтворення семантики, властивої українським родам дії, у турецькій
мові не є гомогенними. Можна говорити про декілька варіантів еквівалентів розгля
дуваної категорії в українській мові при передаванні її засобами турецької мови.
1. Найпоширеніший випадок — це відтворення семантики українських ро
дів дії лексичними засобами турецької мови. Така еквівалентність зводиться в
основному до двох позицій. По-перше, семантика, яку містить український рід
дії, може бути закладена в лексичному значенні турецького дієслова (така ситуа
ція трапляється нечасто), напр.: прочинити — aralamak, накрапати —
serpelemek. По-друге, семантика українських родів дії може відтворюватися за
допомогою турецьких дієслів, що входять до лексико-семантичних полів із зна
ченням, яке відповідає даному родові дії; наприклад, починальний вид в україн
ській мові відтворюється за допомогою турецьких дієслів, що входять до лекси-
ко-семантичного поля «початок дії», як-от: baęlamak / baçlatmak — починати /
розпочинати, giriçmek/kalkmak— братися (за що-небудь) тощо; цей варіант ек
вівалентності є найпоширенішим.
2. Еквівалентним засобом відтворення семантики українських родів дії мо
же бути також і поєднання відповідних лексичних засобів у певних граматичних
(синтаксичних) конструкціях, зокрема йдеться й про ті з них, що можуть вважа
тися сталими. Якщо мова йде про еквівалентність на лексичному або лекси
ко-граматичному рівнях, значну роль тут відіграють адвербіальні маркери
(особливо з тими родами дії, які позначають фазовість, кількість, інтенсивність),
напр.: çok, fazia тощо.
3. Інколи еквівалентність, про яку йдеться в даному контексті, може досяга
тися й виключно граматичними засобами (яких у такому разі небагато), зокрема
це: перифрастичні форми початку й закінчення дії, аспект можливості, дієприс
лівник супровідної дії, синтаксичні конструкції зі значенням інтенсивності, ана
літична форма зі значенням суперфактивності, а у випадку із семельфактивними
дієсловами — неозначений артикль; турецькі граматичні засоби можуть слугу
вати еквівалентами деяких українських родів дії самі по собі або ж у комбінації з
лексичними засобами.
4. Зрештою, у певних випадках українські роди дії з погляду відображення в
турецькому висловленні можуть поставати як безеквівалентні, тобто являють
собою смислові лакуни. Це відбувається в тому разі, коли семантика роду дії
нерелевантна в конкретному висловленні турецькою мовою.
5. V. SOROKIN
THE CATEGORY OF MODUS OF ACTION IN UKRAINIAN AND THE WAYS OF ITS
RENDERING IN TURKISH: A COMPARATIVE-TYPOLOGICAL STUDY
The article deals with the Ukrainian category of the «modes of action» (Aktionsart) and its func
tional equivalents in modem literary Turkish in contrastive aspect. There has been investigated a num
ber of means representing the semantics of the Ukrainian «modes of action» in Turkish such as peri
phrastic forms of the verb, aspect of possibility, adverbial participle of an accompanying action, lexical
and lexical-grammatical means. The category of the «modes of action» has been investigated from the
point of view of the theory of lacuna. The article is a part of an integral investigation of the Tempo
ral-Aspectual Complexes in Turkish and Ukrainian on the bases of the theses of functional linguistics.
Keywords : Ukrainian, Turkish, category of the «modes of action» (Aktionsart), lacuna, func
tional equivalent.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2 91
|