Кононенко І. В. Прикметник у слов’янських мовах
Рецензія на книгу: Кононенко І. В. Прикметник у слов’янських мовах. Видавничий центр «Київський університет», 2009.— 495 с.
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2009
|
| Series: | Мовознавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183443 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Кононенко І. В. Прикметник у слов’янських мовах / Н. Іваницька // Мовознавство. — 2009. — № 6. — С. 87-89. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183443 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1834432025-02-09T09:40:29Z Кононенко І. В. Прикметник у слов’янських мовах Kononenko I. V. Adjective in the Slavonic Languages Іваницька, Н. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Кононенко І. В. Прикметник у слов’янських мовах. Видавничий центр «Київський університет», 2009.— 495 с. 2009 Article Кононенко І. В. Прикметник у слов’янських мовах / Н. Іваницька // Мовознавство. — 2009. — № 6. — С. 87-89. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183443 uk Мовознавство application/pdf Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації |
| spellingShingle |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації Іваницька, Н. Кононенко І. В. Прикметник у слов’янських мовах Мовознавство |
| description |
Рецензія на книгу: Кононенко І. В. Прикметник у слов’янських мовах. Видавничий центр «Київський університет», 2009.— 495 с. |
| format |
Article |
| author |
Іваницька, Н. |
| author_facet |
Іваницька, Н. |
| author_sort |
Іваницька, Н. |
| title |
Кононенко І. В. Прикметник у слов’янських мовах |
| title_short |
Кононенко І. В. Прикметник у слов’янських мовах |
| title_full |
Кононенко І. В. Прикметник у слов’янських мовах |
| title_fullStr |
Кононенко І. В. Прикметник у слов’янських мовах |
| title_full_unstemmed |
Кононенко І. В. Прикметник у слов’янських мовах |
| title_sort |
кононенко і. в. прикметник у слов’янських мовах |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Рецензії та анотації |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183443 |
| citation_txt |
Кононенко І. В. Прикметник у слов’янських мовах / Н. Іваницька // Мовознавство. — 2009. — № 6. — С. 87-89. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT ívanicʹkan kononenkoívprikmetnikuslovânsʹkihmovah AT ívanicʹkan kononenkoivadjectiveintheslavoniclanguages |
| first_indexed |
2025-11-25T10:51:55Z |
| last_indexed |
2025-11-25T10:51:55Z |
| _version_ |
1849759279372828672 |
| fulltext |
Рецензії та анотації
У висновках дослідниця уточнює місце
знаходження Поповської округи в межах
Болгарії — це північно-східна Болгарія, або
Долішня Мізія. Авторка зазначає, що на дос
ліджуваній нею території у різний час жили
численні етноси — фракійці, праболгари, ку-
мани, узи, печеніги, турки, а також татари і
черкеси. Дослідниця переконливо доводить,
що серед назв чужоземного походження По
повської округи найбільший відсоток ста
новлять топоніми турецького чи, ширше,
тюркського походження. Наявність порівня
но великої кількості топонімів турецького
походження в досліджуваній окрузі є резу
льтатом багатовікової турецької експансії на
цій території, а також відсутності спадкоєм
ності в багатьох болгарських селах і потур
чення місцевого болгарського населення. І
все ж слід погодитися з авторкою рецензова
ної книги, що, незважаючи на значний чужо
земний вплив, топонімія Поповської округи
в основному залишалася болгарською за своїм
походженням, та нерозривним залишився
зв’язок між старою слов’яноболгарською і
новою болгарською топонімією (с. 231). До-
заселення Поповської округи після звільнен
ня Болгарії від турецького ira в 1880 р. здій
снювалося вихідцями з різних регіонів Бол
гарії, і це чітко відображено в топонімії наз
ваної території.
У книзі подано також список інформато
рів з кожного з 51 населеного пункту Попов
ської округи, від яких авторка записувала да
ні про мікротопонімію, народні перекази про
походження назв тих чи інших географічних
об’єктів та ін. У списку подано ім’я, прізви
ще та по батькові кожного інформатора, його
вік, освіта. Кількість інформаторів, від яких
було записано матеріал, становить понад 400
осіб.
Отже, рецензована книга JI. Димитрової-
Тодорової «Местните имена в Поповско»,
написана на великому фактичному матеріа
лі, зібраному авторкою в 1974—1975 pp. з ви
користанням даних податкових реєстрів,
метричних книг, болгарських і турецьких ар
хеологічних, історичних, географічних, мо
вознавчих наукових і науково-популярних
видань, а також османських документів з
XV-XIX ст., різних за масштабом і призна
ченням карт, а ще ономастичних картотек,
які зберігаються в Софійському та Велико-
тирнавському університетах, може бути
зразком ґрунтовного збору фактичного мате
ріалу і глибокого та сумлінного його опра
цювання із залученням даних різних наук.
Книга JI. Димитрової-Тодорової є вагомим
внеском у вивчення не лише болгарської, а й
загальнослов’янської топонімії.
Д. БУЧКО
(Тернопіль)
К о н о н е н к о І . В.
ПРИКМЕТНИК У СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВАХ
Видавничий центр «Київський університет», 2009.— 495 с.
Монографія І. В. Кононенко «Прикметник у
слов’янських мовах» присвячена типологіч
ному вивченню прикметника в слов’янських
мовах, спільних щодо походження та тісних
щодо взаємних контактів, з одного боку, і від
мінних на різних мовних рівнях,— з другого.
Виявлення й аналіз закономірностей се-
мантико-граматичної структури прикметни
ків здійснено здебільшого на матеріалі ук
раїнської, російської та польської мов, ос
кільки саме вони є найпоширенішими в колі
слов’янських мов. Водночас семантику і гра
матику прикметникових слів розглянуто на
тлі інших слов’янських мов. Наявні моногра
фічні дослідження прикметників присвячені
в основному одноаспектному аналізу особ
ливостей однієї із слов’янських мов чи істо
рії становлення прикметника в тій чи іншій
слов’янській мові. Комплексний аналіз сло
в’янських прикметників у зіставно-типоло-
© Н. ІВАНИЦЬКА, 2009
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 6 87
Рецензії та анотації
гічному аспекті на синхронному рівні функ
ціонування подано в монографічному описі
вперше.
Дослідниця свідома того, що «зіставлен
ня семантики та функціонування окремих
класів слів у слов’янських мовах на їх син
хронному зрізі належить до найменш поши
рених типів досліджень». Використавши зіс-
тавно-типологічний метод, І. В. Кононенко
ставить мету: виявити універсальні та специ
фічні лексико-синтаксичні властивості од
нієї з основних частин мови — прикметника
в кожній із досліджуваних мов.
Показово, що засадничі основи рецензова
ної книги ґрунтуються на сучасній лінгвістич
ній науці з її багатоаспектними орієнтаціями
на мовленнєву практику, відтворену і зафіксо
вану в словниках, що становлять достатній ма
теріал для об’єктивації висновків досліджува
ної проблеми. Привабливою в рецензованій
книзі є методика дослідження, що поєднує
аналіз категорійних ознак прикметника однієї
мови на тлі іншої та виявлення специфічних
ознак слів цієї частини мови крізь призму кате
горійних узагальнень як своєрідних «третіх
членів» зіставного аналізу.
Монографія складається з передмови, чо
тирьох розділів, післямови, списку літерату
ри, списку лексикографічних джерел. У «Пе
редмові» коротко, проте повно з’ясовано
науковий доробок у вивченні прикметника,
наголошено на актуальності типологічного
дослідження слів цієї частини мови на мате
ріалі української, російської та польської
мов із залученням відомостей інших сло
в’янських мов.
У першому розділі «Лексико-граматичні
властивості прикметників у слов’янських
мовах» розглянуто загальні категорійні озна
ки цього класу слів, їхню лексико-семантич-
ну структуру, граматичні категорії у сфері
якісних та відносних прикметників. Аналіз
праць вітчизняних та зарубіжних учених є
досить показовим чинником заглиблення ав
тора в теорію як у загальних напрямах, так і в
частковостях із будь-яких положень та ви
сновків. У розділі відсутня беззаперечність у
кваліфікації сучасних особливостей катего
рійних виявів якісних / відносних прикмет
ників, детально й глибоко описано категорію
мовної оцінки в аксіологічних дослідженнях
при порівнянні об’єктивно-суб’єктивних
ставлень мовця до референта. Авторка ква
ліфіковано проводить думку, що оцінну се
мантику прикметника формують різні чин
ники: семантична структура лексеми, набір
та ієрархія сем лексико-семантичного варіан
та, семантика морфем у значенні опорного
іменника в межах словосполучення, як і се-
мантико-синтаксичне наповнення речення
загалом.
Такий підхід дозволив дослідниці як роз
в’язати поставлені в розділі завдання тео
ретичного плану, так і на базі ознаки «ін
тенсивність / екстенсивність» з’ясувати спе
цифіку прикметникових формотворень у зі-
ставлюваних мовах. Приділено також увагу
іншим прикметниковим семам, наприклад,
семі «спрямованість оцінки» та ін.
У другому розділі «Прикметник у семан-
тико-синтаксичній структурі речення» пода
но типологію словосполучень із прикметни
ками. Заслуговує на увагу конкретний аналіз
окремих прикметникових назв, як і сполу
чень «іменник + прикметник». Авторка пере
конливо доводить, що прикметникова по-
лісемічність є досить показовим чинником
міжмовної кореляції на тлі загальномовних
уживань та в умовах вторинних номінацій.
І. В. Кононенко вдалося простежити й уза
гальнити особливості оказіональних віднос
них прикметників із високим ступенем кон
денсованої пропозиції в польській мові, в
якій, завдяки традиції, досягається розумін
ня змісту без широкого контексту. В україн
ській та російській мовах такі прикметники
зазвичай потребують пояснень, конституа-
тивних умов вияву значення.
Третій розділ «Прикметник у семанти-
ко-синтаксичній структурі слов’янського ре
чення» присвячений аналізу прикметнико
вих слів у складі різних компонентів форма-
льно-синтаксичної структури речення. Нау
ково обгрунтованими є думки авторки щодо
облігаторності / факультативності прикмет
ника, на розмежування чого впливають:
інформативна повнота/неповнота базового
субстантива, міжкомпонентні відношення в
межах висловлення, порядок слів, комуніка
тивний тип речень та зміст пропозиції. У
цьому розділі кваліфіковано проведено зіс-
тавний аналіз прикметників у різних пози
ційних умовах реченнєвої структури.
Четвертий розділ має назву «Прикметник
у семантико-синтаксичній структурі слов’ян
ського ускладненого речення». Аналізуючи
однорідні, неоднорідні, предикативні прик
метникові означення у слов’янському усклад
неному реченні на тлі семантико-синтаксич-
них відношень, автор переконливо доводить,
що при значній спільності комунікативно-ін
формативного й когнітивного потенціалу
прикметники в різних слов’янських мовах
виявляють своєрідність граматичних показ
ників, специфічну реалізацію їхніх атрибу
тивних і предикативних властивостей.
Оригінальними в цьому розділі є виснов
ки авторки, що стосуються семантичного й
прагматичного потенціалу атрибута в умо
вах формально-граматичної залежності.
Кваліфікуючи атрибут як компонент «широ
кого діапазону» із властивими йому ядерни
ми й периферійними відношеннями, дослід
88 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 6
Рецензії та анотації
ниця переконливо доводить можливості ат
рибута «створювати додаткові пропозиції» й
ускладнювати семантико-синтаксичну струк
туру речення.
Зміну категорійного значення атрибутив
ності пояснено через «перерозподіл актант-
но-предикатних залежностей». Доведено об-
лігаторність прикметника як складника бага
тьох типів речень у зіставлюваних мовах.
Широке використання найрізноманіт
ніших методик і прийомів лінгвістичного
аналізу, що загалом ґрунтуються на синтаг
матиці прикметників у мовленні, дало мож
ливість І. В. Кононенко об’єктивувати вис
новки щодо функції прикметникових слів у
присудковій позиції, участі прикметників у
вираженні однорідних та неоднорідних озна
чень у структурі простого ускладненого ре
чення, предикативних означень чи компо
нентів речення з подвійними зв’язками (до
сить поширених у слов’янських мовах).
У розділі значну увагу приділено аналізу
випадків із так званими суміщеними значен
нями прикметників, коли на головне (типо
ве) атрибутивне значення накладаються зна
чення часу («Сумна повернулася додому Ма-
ланка» — М. Коцюбинський); способу дії
(«Она вернулась незамеченной»); послідов
ності («Я первый взял ваш чемодан» —
М. Носов); причини («А мама сказалала, что
она мокрая никуда не пойдет» —Б. Житков);
умови («Я не можу працювати стомленим»)',
допустовості («Он даже грустный улыбает
ся»).
Характерно, що саме в цьому розділі ав
торка досить продуктивно використала ди
хотомію «абсолютивність — релятивність»
для аналізу відповідних словосполучень із
прикметниками як своєрідний «третій член»
зіставлення, як домінанту параметричних
чинників у зіставлюваних мовах («ад’єктив-
но-субстантивні словосполучення»; «ад’єк
тивно-субстантивні прийменникові слово
сполучення»; «ад’єктивно-адвербіальні сло
восполучення»).
Деякі висновки в розділах монографії, на
наш погляд, можна було б подати в Післямо
ві, особливо це стосується узагальнень типо
логічних рис щодо «сходження і розходжен
ня лексико-граматичних систем різних сло
в’янських мов».
Загалом рецензовану монографію в пози
тивному плані відзначають такі риси: актуа
льність проблеми, кваліфікований глибокий
аналіз багатого матеріалу зіставлюваних
мов; логіка і доступність викладу; вдало виб
раний і ефективно використаний методич
ний апарат, а звідси, що найголовніше,—
науково-теоретична та практична цінність
монографії.
Характеристику прикметника як частини
мови подано за надійною традиційною схе
мою, яка являє собою систематизовані відо
мості від категорійних (морфологічних) час
тиномовних властивостей прикметникових
слів до функціональних (синтаксичних)
особливостей у структурі простого та ус
кладненого речення в слов’янських мовах. У
такий спосіб авторці, з одного боку, вдалося
«розкласти», впорядкувати надзвичайно ба
гатий фактичний матеріал за усталеними
граматичними рубриками, без порушення
канонів традиційної граматики, а з другого
боку, зробити виклад матеріалу на засадах
сучасної науки.
У проведеному комплексному аналізі
прикметників у різних слов’янських мовах
І. В. Кононенко врахувала нові теоретичні
засади вивчення семантики і функцій прик
метників, створивши цілісну картину їхньо
го слововживання, одночасно переглянувши
усталені в граматичній науці положення і
висновки. Позитивним, на наш погляд, є ма
теріал, що стосується загальнокатегорійної
природи прикметників як класу слів із прита
манною їм домінантою «ознаковість», що
«демонструє абстрагованість і аналітизм
мислительної діяльності людини, завдяки
чому ознака мислиться окремо від референта».
Дослідження характеризує авторське ба
чення аналізованих фактів крізь призму за
пропонованої концепції. Позитивним є те, що
в праці подаються варіанти інших класифіка
ційних схем або моделей, авторські міркуван
ня щодо їхньої наукової глибини, можливості
охоплення мовленнєвих одиниць зіставлюва
них мов, а відтак — вибір найбільш «достат
ніх» для інтерпретації тих чи інших особли
востей, параметрів зіставлюваних мов.
У монографії, крім її загальної орієнтації
на зіставний аналіз прикметників у слов’ян
ських мовах і охоплення ним прикметнико
вих систем цих мов, можна виділити певні
фрагменти, які показують, як доцільно про
водити зіставлення й робити відповідний
науковий опис.
Незважаючи на те, що в науковій моно
графії розглянуто чимало проблемних пита
нь сучасної лінгвістики і результати пред
ставлено в комплексі різнорівневих науко
вих тлумачень, її легко і цікаво читати. Усі
висновки чіткі, логічно вмотивовані, пере
конливі. Книгу з успіхом використають нау
ковці, викладачі, студенти вищих навча
льних закладів як У країни, так й інших країн.
Н. ІВАНИЦЬКА
(Вінниця)
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 6 89
|