Дослідження флокуляційного структурування в латексі полівінілхлориду
Досліджено вплив етонію, водорозчинних полімерів поліакриламіду та поліетиленоксиду на процеси регулювання агрегативної та седиментаційної стійкості латексу полівінілхлориду. Кількісно оцінено вклад молекулярної, електростатичної, структурної та гідрофобної складових розклинюючого тиску на енергію п...
Saved in:
| Date: | 2005 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
2005
|
| Series: | Украинский химический журнал |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183801 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дослідження флокуляційного структурування в латексі полівінілхлориду / Г.О. Тураш, Т.С. Сліпенюк, В.В. Нечипорук // Украинский химический журнал. — 2005. — Т. 71, № 2. — С. 98-102. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183801 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1838012025-02-23T18:58:38Z Дослідження флокуляційного структурування в латексі полівінілхлориду Исследование флокуляционного структурирования в латексе поливинилхлорида Investigation of flocculative structurization in latex of polyvinylchlorine Тураш, Г.О. Сліпенюк, Т.С. Нечипорук, В.В. Неорганическая и физическая химия Досліджено вплив етонію, водорозчинних полімерів поліакриламіду та поліетиленоксиду на процеси регулювання агрегативної та седиментаційної стійкості латексу полівінілхлориду. Кількісно оцінено вклад молекулярної, електростатичної, структурної та гідрофобної складових розклинюючого тиску на енергію парної міжчастинкової взаємодії в латексі ПВХ. Исследовано влияние этония, водорастворимых полимеров полиакриламида и полиэтиленоксида на процессы регулирования агрегативной и седиментационной устойчивости латекса поливинилхлорида. Дана количественная оценка вклада молекулярной, электростатической, структурной и гидрофобной составляющих расклинивающего давления на энергию парного межчастичного взаимодействия в латексе поливинилхлорида. In this study we have investigated the influence of ethonium, water-soluble polymers of polyacrylamide and polyethylenoxide on the regulative processes of aggregative and sedimentary resistance of latex of polyvinylchloride. It has been evaluated the contribution of molecular, electrostatic, structural and hydrophobic parameters of destruction pressure on the energy of paired interpartial interaction of latex of polyvinylchloride. 2005 Article Дослідження флокуляційного структурування в латексі полівінілхлориду / Г.О. Тураш, Т.С. Сліпенюк, В.В. Нечипорук // Украинский химический журнал. — 2005. — Т. 71, № 2. — С. 98-102. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0041–6045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183801 41.18.043:541.18.048 uk Украинский химический журнал application/pdf Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Неорганическая и физическая химия Неорганическая и физическая химия |
| spellingShingle |
Неорганическая и физическая химия Неорганическая и физическая химия Тураш, Г.О. Сліпенюк, Т.С. Нечипорук, В.В. Дослідження флокуляційного структурування в латексі полівінілхлориду Украинский химический журнал |
| description |
Досліджено вплив етонію, водорозчинних полімерів поліакриламіду та поліетиленоксиду на процеси регулювання агрегативної та седиментаційної стійкості латексу полівінілхлориду. Кількісно оцінено вклад молекулярної, електростатичної, структурної та гідрофобної складових розклинюючого тиску на енергію парної міжчастинкової взаємодії в латексі ПВХ. |
| format |
Article |
| author |
Тураш, Г.О. Сліпенюк, Т.С. Нечипорук, В.В. |
| author_facet |
Тураш, Г.О. Сліпенюк, Т.С. Нечипорук, В.В. |
| author_sort |
Тураш, Г.О. |
| title |
Дослідження флокуляційного структурування в латексі полівінілхлориду |
| title_short |
Дослідження флокуляційного структурування в латексі полівінілхлориду |
| title_full |
Дослідження флокуляційного структурування в латексі полівінілхлориду |
| title_fullStr |
Дослідження флокуляційного структурування в латексі полівінілхлориду |
| title_full_unstemmed |
Дослідження флокуляційного структурування в латексі полівінілхлориду |
| title_sort |
дослідження флокуляційного структурування в латексі полівінілхлориду |
| publisher |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Неорганическая и физическая химия |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183801 |
| citation_txt |
Дослідження флокуляційного структурування в латексі полівінілхлориду / Г.О. Тураш, Т.С. Сліпенюк, В.В. Нечипорук // Украинский химический журнал. — 2005. — Т. 71, № 2. — С. 98-102. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Украинский химический журнал |
| work_keys_str_mv |
AT turašgo doslídžennâflokulâcíjnogostrukturuvannâvlateksípolívínílhloridu AT slípenûkts doslídžennâflokulâcíjnogostrukturuvannâvlateksípolívínílhloridu AT nečiporukvv doslídžennâflokulâcíjnogostrukturuvannâvlateksípolívínílhloridu AT turašgo issledovanieflokulâcionnogostrukturirovaniâvlateksepolivinilhlorida AT slípenûkts issledovanieflokulâcionnogostrukturirovaniâvlateksepolivinilhlorida AT nečiporukvv issledovanieflokulâcionnogostrukturirovaniâvlateksepolivinilhlorida AT turašgo investigationofflocculativestructurizationinlatexofpolyvinylchlorine AT slípenûkts investigationofflocculativestructurizationinlatexofpolyvinylchlorine AT nečiporukvv investigationofflocculativestructurizationinlatexofpolyvinylchlorine |
| first_indexed |
2025-11-24T12:57:29Z |
| last_indexed |
2025-11-24T12:57:29Z |
| _version_ |
1849676581810733056 |
| fulltext |
коэффициентов распределения поверхность—
газовая фаза для CH3I на изученных сорбентах
от степени заполнения поверхности (α), рассчи-
танные по данным табл. 1 для 293 и 253 К, т.е.
для типичного диапазона изменения темпера-
тур при переносе примесей в тропосфере из ре-
гионов умеренных широт в полярные регионы.
Видно, что эти коэффициенты эспоненциально
падают с ростом заполнения при Θ<0.4. Сниже-
ние температуры на 40о приводит к значитель-
ному росту коэффициентов распределения (на
1—3 порядка), и этим изменением нельзя пре-
небрегать при моделировании адвективного
переноса и стока атмосферных примесей в по-
лярных регионах. Предложенный в работе под-
ход позволяет при использовании формул (2)—
(5) оценивать влияние температуры на эти ко-
эффициенты и на поверхностную концентра-
цию примесей на аэрозолях.
Авторы признательны проф. Р. Лебоде (хи-
мический факультет Университета им. М . Скло-
довской–Кюри, Люблин, Польша) за предостав-
ленный им образец карбосила.
РЕЗЮМЕ . Методом оберненої газової хромато-
графії при кінцевих концентраціях вивчена адсорбція
Cl-, Br- та I-заміщених алканів на поверхні силікагелю,
вуглецевої сажі (карбопак) та карбонізованого силікаге-
лю (карбосил) як моделей атмосферних мінеральних та
вуглецьвмісних аерозолів. Щоб описати експеримента-
льні ізотерми запропоновано підхід, що базується на
локальному рівнянні Ленгмюра та прямокутному роз-
поділу поверхні по енергіях адсорбції. Середні значення
та дисперсії цих розподілів корельовані з поляризо-
ваністю сорбатів, їх кислотно-основними характеристи-
ками в шкалі Абрахамса; показано вплив поляризова-
ності та кислотності центрів поверхні модельних ае-
розолів на ці адсорбційні характеристики.
SUMMARY. The adsorption of Cl-, Br- and I-substi-
tuted alkyl halides on surface of silica gel, carbon black
(Carbopack) and carbonized silica gel (Carbosil), as the
models of atmospheric mineral and carbonaceous aerosols,
has been studied by inverse gas chromatography method
at finite concentrations. An approach based on local
Langmuir equation and the rectangular surface distribution
on adsorption energy has been proposed to describe the
experimental isotherms. The averages and dispersions of
these distributions have been correlated with the sorbates
polarizability, their acid-base characteristics in the Abra-
ham’s scale and impact of the polarizability and acidity
of the surface sites of the model aerosols on those adsor-
ption characteristics has been shown.
1. Reactive halogen compounds in the atmosphere / Eds.
P. Fabian, O.N. Singh. -The Handbook of environ-
mental chemistry. -Vol. 4. -Springer: Berlin, 1999.
2. Гожик П .Ф., Богилло В.И ., Базилевская М .С. // Еко-
логія довкілля та безпека життєдіяльності. -2003.
-№ 1. -С. 44—53.
3. Базилевская М .С., Богилло В.И . // Там же. -2003.
-№ 4. -С. 76—88.
4. Базилевская М .С. // Геолог. журн. -2003. -№ 2. -С.
120—128.
5. Богилло В.И., Базилевская М .С. // Екологія довкіл-
ля та безпека життєдіяльності. -2003. -№ 2. -С. 53—65.
6. Bogillo V.I., Shkilev V .P., Voelkel A. // J. Materials
Chem. -1998. -8, № 9. -P. 1953—1961.
7. CR C Handbook of Chemistry and Physics, 77th Ed.
-Boca Raton, Cleveland: CRC Press, 1996.
8. Abraham M .H., Andonian-Haftvan J., W hiting G.S., Leo
A . // J. Chem. Soc. Perkin Trans. 2. -1994. -P. 1777—1791.
9. Ginoux P., Chin M ., Tegen I. et al. // J. Geophys.
Res. -2001. -106. -P. 20255—20273.
10. Turov V.V ., Leboda R., Bogillo V.I., Skubishew- ska-
Z ieba J. // Langmuir. -1997. -13, № 5. -P. 1237—1244.
11. Pokrovskiy V .A., Bogillo V.I., Dabrowski A. // Adsor-
ption and its application in industry and environmental
protection / Ed. by A. Dabrowski. -Elsevier: Amster-
dam, 1999. -P. 571—634.
12. Jaroniec M ., M adey R . Physical adsorption on hete-
rogeneous solids. -Elsevier: Amsterdam, 1988.
13. Dabrowski A., Bogillo V.I., Shkilev V.P. // Langmuir.
-1997. -13, № 5. -P. 936—944.
14. Bazylevska M .S., Bogillo V.I. // Bull. Ukrainian Antar-
ctic Center. -2002. -4. -P. 173—176.
Институт геологических наук НАН Украины, Киев Поступила 08.10.2003
УДК 541.18.043:541.18.048
Г.О. Тураш, Т.С. Сліпенюк, В.В. Нечипорук
ДОСЛІДЖЕННЯ ФЛОКУЛЯЦІЙНОГО СТРУКТУРУВАННЯ В ЛАТЕКСІ ПОЛІВІНІЛХЛОРИДУ
Досліджено вплив етонію, водорозчинних полімерів поліакриламіду та поліетиленоксиду на процеси регу-
лювання агрегативної та седиментаційної стійкості латексу полівінілхлориду. Кількісно оцінено вклад
© Г.О. Тураш, Т.С. Сліпенюк, В.В. Нечипорук , 2005
98 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т. 71, № 2
молекулярної, електростатичної, структурної та гідрофобної складових розклинюючого тиску на енергію
парної міжчастинкової взаємодії в латексі ПВХ.
В основі флокуляційного структурування ле-
жать міжчастинкові взаємодії, специфіка яких
визначається природою поверхні частинок та вла-
стивостями дисперсійного середовища [1]. Про-
водячи відповідні розрахунки, згідно з моди-
фікованою теорією ДЛФО, енергетичних харак-
теристик парної міжчастинкової взаємодії, мож-
на науково обрунтувати підбір хімічних доба-
вок з метою регулювання агрегативної та се-
диментаційної стійкостей дисперсної фази [2].
Полівінілхлорид (ПВХ) завдяки цілому ря-
ду цінних властивостей є одним із найбільш
розповсюджених полімерів і знаходить різно-
манітне застосування в різних галузях промис-
ловості та сільського господарства. Але внаслі-
док викидів із стічними водами великої кіль-
кості полімеру ПВХ виникає проблема його ути-
лізації [3]. Це пов’язано із проблемою очищення
водного басейну від шкідливих домішок по-
лімеру ПВХ. Необхідно підібрати такі хімічні
добавки, які б впливали на стійкість дисперсної
фази ПВХ у воді і в той же час були малотоксич-
ними і використовувались у малій кількості.
В якості об’єкту дослідження нами був взя-
тий синтетичний полімер полівінілхлориду
(ПВХ), який являє собою типовий приклад ви-
сокодисперсного стану полімерів і одержується
методом емульсійної полімеризації. Хімічна фор-
мула ПВХ [–CH2CHCl–]n, ступінь полімеризації
(СП) ~100—2500, густина ρ=1.35—1.43 г/см3 [3].
Агрегативна стійкість синтетичного ПВХ зу-
мовлена існуванням на поверхні часточок ад-
сорбційного шару ПАР — емульгатора. Форма
та розмір часточок ПВХ тісно пов’язана з меха-
нізмом та фізико-хімічними особливостями
процесу емульсійної полімеризації. На поверхні
крапель емульсії є стабілізуючі адсорбційні ша-
ри емульгатора . Для емульсійного ПВХ в якості
емульгатора використовують аніонну ПАР
C15H 31SO3Na. Розміри часточок емульсійного
ПВХ в основному складають 100—1000 Ao , хоча
і є окремі часточки до 1 мкм [4].
Стійкість суспензії синтетичних порошків
оцінювалась на основі законів оптики мутних
середовищ, а саме, здатності суспензії розсію-
вати падаюче на неї випромінювання. Для цьо-
го використовувався концентраційний фото-
електроколориметр КФК-2МП з мікропроцесор-
ною установкою, яка дозволяла налагодити при-
лад на оптимальний режим роботи.
Для роботи вибирались концентрації твер-
дої фази, при яких оптична густина D не пере-
вищувала значення 2.0—2.5. Це пов’язано з тим,
що при більших значеннях різко зростає по-
хибка у визначенні оптичних параметрів. Та-
ким умовам відповідали значення концентра-
цій латексу ПВХ, які лежали в діапазоні нижче
10 кг/м3, тобто виконувався закон Бугера–Лам-
берта–Бера для мутних середовищ.
Концентрації добавок змінювалися в ши-
роких межах — від 0.01 до 0.10 кг/м3. Вони
вносилися в процесі перемішування суспензії
з допомогою магнітної мішалки.
В якості хімічних добавок використовува-
лися такі речовини:
катіон-активна ПАР — бісчетвертинна амоні-
єва сіль, похідна етилендіаміну (етоній)
поліакриламід (ПАА)
поліетиленоксид (ПЕО)
Асоціативну структуру розчину етонію до-
сліджували методом відриву платинового кіль-
ця від поверхні розчину:
σ = F
Fo
σo ,
де σo — поверхневий натяг води; F, Fo — си-
ла відриву кільця у випадку розчину і води.
Розрахунок потенціальних кривих парної
міжчастинкової взаємодії дозволяє оцінити
вплив того чи іншого фізико-хімічного фактору
на агрегативні процеси. Виходячи із даних
розрахунку, можна з допомогою фізичних та
хімічних факторів вибрати оптимальні шляхи
регулювання стійкoстi дисперсних систем.
Будемо виходити з того, що на процес пар-
ної міжчастинкової взаємодії впливають, в пер-
шу чергу, наступні складові розклинюючого
тиску: молекулярно-дисперсійна (Um), електро-
R=СН2СООС10Н21,
M r = 6.0⋅106,
M r = 2.5⋅106.
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т . 71, № 2 99
статична (Ue) та структурна (Us). Їх розрахо-
вували в одиницях теплового руху частинок
kT за наступними формулами [5, 6]:
Um = − A6
2
s2−4
+ 2
s2 + s
2−4
s2
, (1)
де s = Ra = h + 2a
a ; а — радіус часточок; h — най-
коротша відстань між поверхнями; А — конс-
танта Гамакера .
При h ≥ 20 нм враховували електромагніт-
не запізнення:
Um = − Aa
12h ⋅ λ
λ + 11.116 h
, (2)
де λ = 100 нм — характеристична довжина хви-
лі випромінювання суцільного середовища.
Ue = 2πεεoaϕo
2 ln(1 + exp(–χh)) , (3)
де χ — параметр Дебая подвійного електрич-
ного шару (ПЕШ ); ϕo — поверхневий адсорб-
ційний потенціал.
US = πaKl2 exp
− hl
, (4)
де K, l — параметри, що характеризують вплив
молекулярної структури приповерхневих ша-
рів на енергію міжчастинкових взаємодій в
процесі зближення частинок [7].
В дисперсних системах поряд із молекуляр-
ним фактором може суттєво впливати і
гідрофобний фактор притягання частинок
між собою за рахунок поверхні. Енергію
гідрофобного притягання визначали за
формулою [8]:
UГФ = – Ka
12h , (5)
де К — фактор гідрофобного притягання,
рівний 10–19 Дж.
Гідрофобне притягання частинок силь-
но проявляється в латексі ПВХ, що склада-
ється із частинок, на поверхні яких чергу-
ються гідрофобні та гідрофільні (де є ані-
онний емульгатор) ділянки.
Ми провели розрахунок енергетичних
параметрів міжчастинкової взаємодії для
латексу ПВХ за умови, що часточки ПВХ
мають сферичну форму і їх середній радіус
a = 50 нм.
Як видно із рис. 1 (криві 1, 3, 5), систе-
ма характеризується енергетичним міні-
мумом, який забезпечує стабільність утво-
реного асоціату часточок при відстанях між
поверхнями частинок, що не перевищують 8
—10 нм. Величина енергетичного мінімуму та
його положення hmin визначаються значення-
ми параметрів молекулярної, електростатичної
та структурної складових [5—7]. Слід зауважи-
ти, що структурна складова може впливати, і
досить сильно, на відстанях, що не перевищують
5—6 нм.
Як видно з одержаних даних, стабільний
асоціат частинок може утворитися при умові
ущільнення структури ПЕШ навколо частинок,
що досягається використанням електролітів. Вза-
галі для створення стабільного асоціату не-
обхідно, щоб глибина енергетичного мінімуму
була не менше величини декількох kT , яка ха-
рактеризує енергію теплового руху часточок.
Отже, у випадку дії лише молекулярного
фактору притягання, навіть при сильно ущіль-
неній структурі ПЕШ , глибина енергетичного
мінімуму невелика (рис. 1, крива 5).
Нейтралізуючи електричний заряд аніон-
ного емульгатора з допомогою катіонної ПАР,
ми тим самим гідрофобізуємо повністю або ча-
стково поверхню часточок, викликаючи їх гід-
рофобне притягання.
Основним фактором стабілізації дисперc-
ної фази ПВХ є електростатичний фактор (ве-
личина χ) та гідрофільність поверхні (рис. 1).
Для утворення стабільного асоціату часточок
необхідно провести ущільнення структури ПЕШ ,
Рис. 1. Залежність енергетичних характеристик міжчастинко-
вої взаємодії водної суспензії ПВХ при наступних парамет-
рах: А=0.5⋅10–20 Дж (1, 3, 5); КГФ=10–19 Дж (2, 4, 6); К=106
н/м2; l=1 нм, χ=107 м–1 (1, 2); χ=108 м–1 (3, 4); χ=109 м–1 (5, 6).
100 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т. 71, № 2
а також гідрофобізувати поверхню, виклика-
ючи тим самим дію фактору гідрофобного
притягання, що вимагає зближення часточок
на відстань не більше 25 нм. Якщо ж структура
ПЕШ (крива 2) не ущільнена, то стабільний асо-
ціат, навіть при гідрофобізації поверхні, утво-
рюється лише при зближенні поверхонь часто-
чок на відстань, що не перевищує 3 нм.
Отже, одним із суттєвих факторів впливу на
стійкість дисперсної фази є введення хімічних
добавок, що впливають як на електростатичну,
так і на гідрофобну складову розклинюючого
тиску. До таких речовин відносяться катіонні
ПАР, зокрема етоній, молекулярно-асоціативна
структура розчину якого залежить від концен-
трації (рис. 2). Міцелоутворення в розчині да-
ної ПАР інтенсивно проходить в діапазоні кон-
центрацій >50 ммоль/м3 і завершується утво-
ренням міцелярної структури (критична концен-
трація міцелоутворення (ККМ) ~ 75 ммоль/м3).
Оцінка дії хімічних добавок на дисперсну
фазу ПВХ проводилась, виходячи із величини
зміни оптичної густини протягом 10 хв седи-
ментації (∆D=Do–D10, а саме: δD=∆D–∆Do, де
∆Do — зміна оптичної густини при відсутності
хімічної добавки).
Як видно із рис. 3, крива 1, етоній де-
стабілізує дисперсну фазу ПВХ. При цьому до
ККМ спостерігається ріст дії фактору деста-
білізації, з наступним (після ККМ ) його посла-
бленням щодо дисперсної фази ПВХ. До ККМ
катіони етонію з допомогою електростатичних
сил притягання взаємодіють з аніонами адсор-
бованого емульгатора, нейтралізуючи заряд по-
верхні з одночасною її гідрофобізацією. Вна-
слідок цього виникають сприятливі умови для
утворення асоціатів часточок ПВХ, що супро-
воджується їх седиментаційною нестійкістю. Пі-
сля ККМ з поверхневим емульгатором взає-
модіють міцели, які є гідрофілізованими і тому
створюють енергетичний бар’єр, що дещо пере-
шкоджає агрегації часточок. Наступне введен-
Рис. 2. Залежність величин lgσ від lgC для вод-
ного розчину КПАР етонію.
Рис. 4. Залежність зміни величин δD=∆D–∆Do водної
суспензії ПВХ (5.0 кг/м3) від концентрації хімічних до-
бавок: 1 — ПАА; 2 — ПЕО; 3 — ПАА + 0.025 кг/м3 ПЕО;
4 — етоній + ПАА (0.025 кг/м3) + ПЕО (0.025 кг/м3).
Рис. 3. Залежність зміни величин δD = ∆D –∆Do від
концентрації етонію водних суспензій ПВХ (5.0 кг/м3):
1 — етоній; 2 — етоній + ПАА (0.01 кг/м3); 3 — етоній
+ ПАА (0,025 кг/м3); 4 — етоній + ПАА (0.050 кг/м3);
5 — етоній + ПАА (0.075 кг/м3); 6 — етоній + ПАА
(0.1 кг/м3).
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т . 71, № 2 101
ня полімеру ПАА при невисоких концентраціях
дестабілізує дисперсну фазу за рахунок містко-
вого з’єднання часточок у флокули (криві 2—4),
які є седиментаційно нестабільними. В той же
час при високих концентраціях ПАА відбува-
ється стабілізація дисперсної фази симбатно кон-
центрації (криві 5, 6).
Полімери ПАА і ПЕО діють як стабілізую-
чий фактор на дисперсну фазу ПВХ (рис. 4,
криві 1, 2). Особливо це стосується ПАА, мак-
ромолекули якого , адсорбуючись на часточках
ПВХ, створюють гідрофілізований стеричний
бар’єр, який перешкоджає агрегації часточок [9].
При спільній дії ПАА та ПЕО стабілізуючий фак-
тор дещо послаблюється, оскільки ПЕО, зни-
жуючи гідродинамічний опір водного середови-
ща , може дещо знижувати стабільність диспер-
сної фази (крива 3). Попереднє введення етонію
приводить до дестабілізації дисперсної фази
(крива 4) і сприяє посиленню, за рахунок поліме-
рів, флокуляції з наступною їх седиментацією.
РЕЗЮМЕ. Исследовано влияние этония, водорас-
творимых полимеров полиакриламида и полиэтилен-
оксида на процессы регулирования агрегативной и се-
диментационной устойчивости латекса поливинил-
хлорида. Дана количественная оценка вклада молеку-
лярной, электростатической, структурной и гидрофоб-
ной составляющих расклинивающего давления на энер-
гию парного межчастичного взаимодействия в латексе
поливинилхлорида.
SUMMARY. In this study we have investigated the
influence of ethonium, water-soluble polymers of polyac-
rylamide and polyethylenoxide on the regulative proces-
ses of aggregative and sedimentary resistance of latex of
polyvinylchloride. It has been evaluated the contribution
of molecular, electrostatic, structural and hydrophobic
parameters of destruction pressure on the energy of paired
interpartial interaction of latex of polyvinylchloride.
1. Тарасевич Ю.И. Строение и химия поверхности
слоистых силикатов. -К.: Наук. думка, 1988.
2. Дерягин Б.В., Чураев Н.В. // Журн. Всесоюз. хим. общ-ва
им. Д.И. Менделеева, 1989. -34, № 2. -С. 151—158.
3. Лурье Ю.Ю., Соколов В.П . // Там же, 1967. -12,
№ 6. -С. 657—662.
4. Лебедев А .К. Коллоидная химия синтетических
латексов. -Л.: Химия, 1976.
5. Зоннтаг Х , Штренге К. Коагуляция и устойчивость
дисперсных систем. -Л.: Химия, 1973.
6. Дерягин Б.В., Чураев Н .В., Муллер В.М . Поверх-
ностные силы. -М .: Наука, 1987.
7. Пашель Г., Кэльдениц Дж., Берг Д., Людвиг П. //
Коллоид. журн. -1986. -48, № 6. -С. 1090—1096.
8. Лу Шао-Цзы // Там же. -1990. -52, № 5. -С. 858—864.
9. Зоннтаг Х ., Гетце Т ., Рабинович Я.И. // Там же.
-1987. -49, № 2. -С. 249—252.
Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича Надійшла 13.11.2003
Державне підприємство Науково-дослідний інститут
медико-екологічних проблем, Чернівці
102 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т. 71, № 2
|