Хроніка

Хроніка

20-21 квітня 2017 р. в Інституті литовської мови у Вільнюсі відбулася міжнародна наукова конференція «Балтійські й слов’янські мови та діалекти в просторі Центральної Європи», присвячена 85-річчю проф. Анатолія Павловича Непокупного (1932-2006). Під час конференції відбулися три засідання, науковці...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2017
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2017
Schriftenreihe:Мовознавство
Schlagworte:
Наукове життя
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184310
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Хроніка // Мовознавство. — 2017. — № 5. — С. 81-82. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184310
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1843102025-02-23T20:27:23Z Хроніка News items Наукове життя 20-21 квітня 2017 р. в Інституті литовської мови у Вільнюсі відбулася міжнародна наукова конференція «Балтійські й слов’янські мови та діалекти в просторі Центральної Європи», присвячена 85-річчю проф. Анатолія Павловича Непокупного (1932-2006). Під час конференції відбулися три засідання, науковці з п’яти країн: Литви, Латвії, України, Росії та Чехії прочитали 23 доповіді. Доповіді, виголошені під час конференції, можна поділити на три блоки: 1) доповіді, присвячені науковому доробку А. П. Непокупного; 2) теми, дотичні до досліджень А. П. Непокупного; 3) доповіді про дослідження, в яких застосовується синхронний метод і вивчається різна проблематика сучасних балтійських і слов’янських мов. 2017 Article Хроніка // Мовознавство. — 2017. — № 5. — С. 81-82. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184310 uk Мовознавство application/pdf Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Наукове життя
Наукове життя
spellingShingle Наукове життя
Наукове життя
Хроніка
Мовознавство
description 20-21 квітня 2017 р. в Інституті литовської мови у Вільнюсі відбулася міжнародна наукова конференція «Балтійські й слов’янські мови та діалекти в просторі Центральної Європи», присвячена 85-річчю проф. Анатолія Павловича Непокупного (1932-2006). Під час конференції відбулися три засідання, науковці з п’яти країн: Литви, Латвії, України, Росії та Чехії прочитали 23 доповіді. Доповіді, виголошені під час конференції, можна поділити на три блоки: 1) доповіді, присвячені науковому доробку А. П. Непокупного; 2) теми, дотичні до досліджень А. П. Непокупного; 3) доповіді про дослідження, в яких застосовується синхронний метод і вивчається різна проблематика сучасних балтійських і слов’янських мов.
format Article
title Хроніка
title_short Хроніка
title_full Хроніка
title_fullStr Хроніка
title_full_unstemmed Хроніка
title_sort хроніка
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2017
topic_facet Наукове життя
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184310
citation_txt Хроніка // Мовознавство. — 2017. — № 5. — С. 81-82. — укр.
series Мовознавство
first_indexed 2025-11-25T04:59:06Z
last_indexed 2025-11-25T04:59:06Z
_version_ 1849737094208946176
fulltext Наукове життя ХРОНІКА 20-21 квітня 2017 р. в Інституті литовської мови у Вільнюсі відбулася міжнародна нау­ кова конференція «Балтійські й слов’янські мови та діалекти в просторі Центральної Європи», присвячена 85-річчю проф. Ана­ толія Павловича Непокупного (1932-2006). Під час конференції відбулися три засідан­ ня, науковці з п ’яти країн: Литви, Латвії, України, Росії та Чехії прочитали 23 допо­ віді. Доповіді, виголошені під час конферен­ ції, можна поділити на три блоки: 1) допо­ віді, присвячені науковому доробку А. П. Непокупного; 2) теми, дотичні до дос­ ліджень А. П. Непокупного; 3) доповіді про дослідження, в яких застосовується син­ хронний метод і вивчається різна проблема­ тика сучасних балтійських і слов’янських мов. У доповіді Г . Б л а ж е н е «Анатолій Не- покупний і дослідження прусської антропо­ німії» подано огляд досліджень ученого в цій галузі, порушених ним проблем та шля­ хів їх розв’язання. Це дуже цікава ревізія деяких тверджень А. П. Непокупного із залу­ ченням відкритих нових даних, що були не­ досяжні під час проведення ним досліджень (70-80-і роки минулого століття). У доповіді «Анатолій Непокупний — дослідник, популяризатор балто-слов’ян- ських мовних зв’язків, мультикультурна особистість» Б . С т у н д ж я проаналізував науковий доробок А. П. Непокупного, визна­ чаючи його основні методи досліджень і до­ сягнення: застосування методів ареальної лінгвістики для балто-слов’янських студій, вивчення семантики та її можливостей у бал- то-слов’яно-германських дослідженнях і особливо в нових трактуваннях етимології слів Єльбінгського словника, які Б. Стунджя вважає вдалими і такими, що заслуговують на увагу. Доповідь І . Я н с о н е (Рига) «Анатолій Павлович Непокупний і Латвія» була при­ свячена контактам А. П. Непокупного з Лат­ вією, які тривали протягом 40 років. Подано огляд періодів співпраці вченого з латвій­ ськими колегами: міжінститутський проект «Мовні зв’язки народів ареалу Балтійського моря і прилеглих територій» (середина 60-х — початок 80-х), проект «Ризька адреса Лесі Українки» (90-і роки XX ст.); діяльність, пов’язана з обранням А. П. Непокупного іно­ земним членом Латвійської академії наук (початок XXI ст.). Особливо зацікавила учасників конфе­ ренції доповідь Н . М о р о з о в о ї «А. П. Не­ покупний і вивчення старообрядницьких го­ /53А 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 5 ворів Литви». Як відомо, наприкінці 50-х рр. А. П. Непокупний побував у старообрядни­ цькому селі Федоришки (лит. Куеіагізкіз) Біржайського району Литви, де він збирав матеріал для вивчення особливостей острів­ ної російської говірки в іншомовному (ли­ товському) оточенні. Унаслідок цих спосте­ режень науковець (тоді ще аспірант Київ­ ського університету) змінив напрям своїх досліджень (зі славістики на балтистику) і тему кандидатської дисертації, яка й була ус­ пішно захищена 1965 р. у Вільнюсі. Допо­ відачка поділилася враженнями з експедиції тими самими місцями вже наприкінці XX ст. Цікаво, що членам експедиції вдалося зус­ трітися з людьми, які пам’ятали ще молодого аспіранта А. П. Непокупного під час його відвідин села у 1957-1958 рр. В . Б л а ж е к (Брно) у доповіді «Спроба етимологічного аналізу Птолемеєвої гідро­ німії східних балтів» намагався пов’язати подані Птоломеєм гідроніми Скгдпоз, Кой- сіоп / КойЬоп, Тоигойпіоз, Ске(г)зіпоз з бал­ тійськими назвами конкретних річок. У доповіді А.Стафецької (Рига) «Лат­ гальські прізвища: відображення балто- слов’янських мовних контактів» проаналізо­ вано корпус латгальських прізвищ з погляду їхнього походження. К . Г а р ш в а у доповіді «Литовські імена між Кревом і Обольцами» проаналізував контакти балтійської і слов’янської антропо­ німії в Мінській і Вітебській областях, у дея­ ких парафіях яких проживали литовці, що їх литовські князі 1387 р. похрестили разом з іншими литовськими парафіями. Ці питання починав досліджувати ще А. П. Непокупний. У доповіді було проаналізовано антропоніми та ойконіми литовського (балтійського) по­ ходження. У доповіді С . М и з н и к о в а (Санкт-Пе­ тербург) «Балтизми в Псковсько-Новгород­ ському регіоні» висвітлено деякі аспекти фіксації лексики балтійського походження у псковських і новгородських говорах. Мате­ ріал було зібрано під час діалектологічних експедицій у досліджуваному регіоні, а та­ кож з діалектних словників. Уд оп ов ід іО.Л ухтана і О . П о л я к о в а «Балти і слов’яни в контексті прабатьківщи­ ни індоєвропейців» подано широкий огляд різних думок стосовно розташування індоєв­ ропейської прабатьківщини. Нині існує бли­ зько дванадцяти гіпотез щодо локалізації прабатьківщини індоєвропейців, які часто суперечать одна одній. У доповіді на підста­ ві даних археології та мовознавства критич­ но проаналізовано різні гіпотези місцезна­ 81 Хроніка. ходження прабатьківщини індоєвропейців і наведено аргументи на підтвердження об­ ґрунтованості курганської гіпотези М. Гім- бутас. У доповіді А . Т а р а н е н к о (Київ) «По­ хідні слова від назв тварин у балтійських і слов’янських мовах: особливості номінації» робиться спроба встановити семантичну до­ мінанту, що зумовлює напрям процесу вто­ ринної номінації від зоонімів у балтійських і слов’янських мовах. З цією метою було об­ рано назву вовка як однієї з найважливіших тварин і в повсякденному житті, і в міфології у балтійських і слов’янських культурах та проаналізовано похідні слова від цієї назви і їхню семантику. У доповіді «Запозичені слова — одне з джерел позначення відтінків кольору в лати­ ській мові» А . Р о з е (Рига) проаналізовано латиські назви кольорів нелатиського поход­ ження з погляду мови-джерела та історії ви­ никнення кожного конкретного слова в лати­ ській мові. У третьому блоці проблематики допо­ відей слід насамперед відзначити виступ В . Ч е м е с а (Київ) «Українська мова: розви­ ток уз функціонування», присвячений ана­ лізу сучасного стану української мови в ка­ тегоріях розвиток — функціонування, що знаходять своє відображення в ряді похідних дихотомій: дескриптивність — прескрип- тивність, еволюційність — революційність, розвиток мови — розвиток мовної особис­ тості тощо. Характеризується етномовна стратифікація сучасного українського сус­ пільства в територіальному і соціальному ас­ пектах, мовна ситуація в Україні в катего­ ріях особистісних параметрів: державне Я — етнічне Я — мовне Я. Доповідь І . К о р о л ь о в а (Київ) «Модус ввічливості кооперативної комунікативної поведінки українців, росіян, литовців і аме­ риканців: авто- та гетеростереотипи» прис­ вячено мовним і паралінгвістичним репре­ зентантам модусу ввічливості національної кооперативної поведінки українців, росіян, литовців і американців, що мають універса­ льний характер і виявляють ідіоетнічну спе­ цифіку в різних дискурсивних практиках. Зокрема, було представлено результати пси­ холінгвістичного експерименту, що відби­ вають колективні й індивідуальні авто- та ге­ теростереотипи про ступінь ввічливості в ку­ льтурах названих етносів. 82 Д . М і к у л е н е н е у доповіді «Періодиза­ ція литовської діалектології» представила кілька періодів дослідження литовських діа­ лектів: 1) етнографічну та молодограматич­ ну діалектологію (сер. XIX ст. — поч. XX ст.); 2) прегеолінгвістичну діалекто­ логію; 3) геолінгвістичну діалектологію (поч. XX ст. — сер. XX ст.) та 4) неогеолін- гвістичну діалектологію (поч. XXI ст.). У до­ повіді докладно представлено кожний пе­ ріод із зазначенням основних принципів йо­ го дослідження та чільних представників — діалектологів. Проблемам литовської діалектології бу­ ли присвячені доповіді молодих литовських науковців В . К а р д я л і с а «Типологія діа­ лектів литовської мови: фонологічний ас­ пект», А . Л я с к а у с к а й т е «Куди і як ідуть литовські говірки Польщі?», И . У р б а н а - в і ч е н е «Дифтонгізація балтійських *а, *е в мові середнього й молодшого поколінь схід­ них ауштайтійців-вільнюсців», Л . Г е р ж о - т а й т е «Межі поширення сейнської говірки на поч. XXI ст.». Доповідь Д . С і н к я в і ч у - те «Тенденції розвитку антропонімікону. Щодо литовських двохосновних імен з осно­ вою ууА-у> присвячена сучасним ономастич- ним студіям. Д . К а р д я л і т е - Г р и н я в і ч е - н е у доповіді «Метафорична концептуаліза- ція ГОЛОВИ в литовській, латиській і по­ льській мовах» звернулася до теорій ког- нітивної семантики. Доповіді Ю . П а є д е - не — «Дискурс литовського правопису: ва­ ріанти позначення адресата, що визна­ чається партиципним займенником» та Л . В а й ч у л і т е - С я м е н е н е — «Реципрок- ні маркери в монадних конструкціях» прис­ вячені проблемам сучасної литовської мови. Д . Ш в е й к а у с к е н е («Ювілей книги Мар- тінаса Мажвідаса і його відголоски в сло­ в’янських країнах») нагадав про події 1997 р., коли широко відзначався ювілей першої литовської книжки і до цих подій ак­ тивно долучився А. П. Непокупний. У допо­ віді йшлося не тільки про участь А. П. Непо- купного в урочистостях в Україні та Литві, а й про події, які передували появі оригіналу названої книжки в Литві, та про відголоски ювілею вченого в інших слов’янських краї­ нах, зокрема в Чехії та Хорватії. А. ТАРАНЕНКО І88И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 2

Ähnliche Einträge