Найкраща рівномірна апроксимація компактнозначного відображення елементами множини однозначних відображень, які є селекторами опуклозначного відображення

У статті встановлено теореми характеризації екстремального елемента для задачі найкращої рівномірної апроксимації компактнозначного відображення елементами множини однозначних відображень, які є селекторами опуклозначного відображення....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2009
Main Author: Гнатюк, В.О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України 2009
Series:Математичне та комп'ютерне моделювання. Серія: Фізико-математичні науки
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18596
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Найкраща рівномірна апроксимація компактнозначного відображення елементами множини однозначних відображень, які є селекторами опуклозначного відображення / В.О. Гнатюк // Математичне та комп'ютерне моделювання. Серія: Фізико-математичні науки: зб. наук. пр. — Кам’янець-Подільський: Кам'янець-Подільськ. нац. ун-т, 2009. — Вип. 2. — С. 23-36. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18596
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185962025-02-09T15:17:21Z Найкраща рівномірна апроксимація компактнозначного відображення елементами множини однозначних відображень, які є селекторами опуклозначного відображення Гнатюк, В.О. У статті встановлено теореми характеризації екстремального елемента для задачі найкращої рівномірної апроксимації компактнозначного відображення елементами множини однозначних відображень, які є селекторами опуклозначного відображення. In the article there established the theorems of characterization of the extremal element for the problem of the best uniform approximation continuous compact-valued maps by single-valued maps, which there is selectors closing convex-valued map. 2009 Article Найкраща рівномірна апроксимація компактнозначного відображення елементами множини однозначних відображень, які є селекторами опуклозначного відображення / В.О. Гнатюк // Математичне та комп'ютерне моделювання. Серія: Фізико-математичні науки: зб. наук. пр. — Кам’янець-Подільський: Кам'янець-Подільськ. нац. ун-т, 2009. — Вип. 2. — С. 23-36. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. XXXX-0059 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18596 517.5 uk Математичне та комп'ютерне моделювання. Серія: Фізико-математичні науки application/pdf Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description У статті встановлено теореми характеризації екстремального елемента для задачі найкращої рівномірної апроксимації компактнозначного відображення елементами множини однозначних відображень, які є селекторами опуклозначного відображення.
format Article
author Гнатюк, В.О.
spellingShingle Гнатюк, В.О.
Найкраща рівномірна апроксимація компактнозначного відображення елементами множини однозначних відображень, які є селекторами опуклозначного відображення
Математичне та комп'ютерне моделювання. Серія: Фізико-математичні науки
author_facet Гнатюк, В.О.
author_sort Гнатюк, В.О.
title Найкраща рівномірна апроксимація компактнозначного відображення елементами множини однозначних відображень, які є селекторами опуклозначного відображення
title_short Найкраща рівномірна апроксимація компактнозначного відображення елементами множини однозначних відображень, які є селекторами опуклозначного відображення
title_full Найкраща рівномірна апроксимація компактнозначного відображення елементами множини однозначних відображень, які є селекторами опуклозначного відображення
title_fullStr Найкраща рівномірна апроксимація компактнозначного відображення елементами множини однозначних відображень, які є селекторами опуклозначного відображення
title_full_unstemmed Найкраща рівномірна апроксимація компактнозначного відображення елементами множини однозначних відображень, які є селекторами опуклозначного відображення
title_sort найкраща рівномірна апроксимація компактнозначного відображення елементами множини однозначних відображень, які є селекторами опуклозначного відображення
publisher Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
publishDate 2009
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18596
citation_txt Найкраща рівномірна апроксимація компактнозначного відображення елементами множини однозначних відображень, які є селекторами опуклозначного відображення / В.О. Гнатюк // Математичне та комп'ютерне моделювання. Серія: Фізико-математичні науки: зб. наук. пр. — Кам’янець-Подільський: Кам'янець-Подільськ. нац. ун-т, 2009. — Вип. 2. — С. 23-36. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series Математичне та комп'ютерне моделювання. Серія: Фізико-математичні науки
work_keys_str_mv AT gnatûkvo najkraŝarívnomírnaaproksimacíâkompaktnoznačnogovídobražennâelementamimnožiniodnoznačnihvídobraženʹâkíêselektoramiopukloznačnogovídobražennâ
first_indexed 2025-11-27T07:46:12Z
last_indexed 2025-11-27T07:46:12Z
_version_ 1849928798253875200
fulltext Серія: Фізико-математичні науки. Випуск 2 23 УДК 517.5 В. О. Гнатюк, канд. фіз.-мат. наук Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський НАЙКРАЩА РІВНОМІРНА АПРОКСИМАЦІЯ КОМПАКТНОЗНАЧНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТАМИ МНОЖИНИ ОДНОЗНАЧНИХ ВІДОБРАЖЕНЬ, ЯКІ Є СЕЛЕКТОРАМИ ОПУКЛОЗНАЧНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ У статті встановлено теореми характеризації екстремального елемента для задачі найкращої рівномірної апроксимації компак- тнозначного відображення елементами множини однозначних ві- дображень, які є селекторами опуклозначного відображення. Ключові слова: компактнозначне відображення, найкра- ща рівномірна апроксимація, додаткові обмеження Вступ. У статті для задачі найкращої рівномірної апроксимації компактнозначного відображення елементами множини однозначних відображень, які є селекторами опуклозначного відображення, вста- новлено необхідні, достатні умови та критерії екстремального елеме- нта. Отримані результати є узагальненням на випадок вищеназваної задачі відповідних результатів дослідження задачі найкращої рівно- мірної апроксимації неперервної на компакті функції елементами скінченновимірного підпростору, які задовольняють додатковому обмеженню (див., наприклад, [1—6]). Постановка задачі. Нехай S — компакт, X — лінійний над по- лем дійсних чисел нормований простір, ( ),C S X — лінійний над по- лем дійсних чисел нормований простір однозначних відображень g компакту S в X, неперервних на S, з нормою ( )max s S g g s ∈ = , ( )K X — сукупність компактів простору X, ( )O X — сукупність опуклих замкнутих множин простору X, ( )( ),C S K X — множина багатознач- них відображень a компакту S в ( )K X таких, що для кожного s S∈ ( ) ( )sa s K K X= ∈ і вони неперервні на S відносно метрики Хаусдор- фа H на ( )K X , ( )( ),C S O X — множина багатозначних відобра- жень b компакту S в ( )O X таких, що для кожного s S∈ ( ) ( )sb s O O X= ∈ і вони неперервні на S відносно метрики Хаусдор- фа на ( )O X , ( ),V C S X⊂ , ( )( ),b C S O X∈ , ( ){ : , ,D g g C S X= ∈ ( ) ( ) },g s b s s S∈ ∈ — множина селекторів відображення b. © В. О. Гнатюк, 2009 Математичне та комп’ютерне моделювання 24 Будемо припускати, що V D ≠ ∅∩ . Задачею найкращої рівномірної апроксимації відображення ( )( ),a C S K X∈ елементами множини ( ),V C S X⊂ , які є селектора- ми відображення ( )( ),b C S O X∈ , будемо називати задачу відшукан- ня величини ( ) ( ) ( )* inf max maxa g V D s S y a s V D g s yα ∈ ∈ ∈ = − ∩ ∩ . (1) Якщо існує елемент *g V D∈ ∩ такий, що ( )* a V Dα =∩ ( ) ( )*max max s S y a s g s y ∈ ∈ = − , то його будемо називати екстремальним еле- ментом для величини (1). Надалі будемо припускати, що обмеження g V D∈ ∩ в задачі ві- дшукання величини (1) є істотним, тобто ( )* * a a V Dα α< ∩ , де ( ) ( ) ( )* , inf max maxa g C S X s S y a s g s yα ∈ ∈ ∈ = − . Будемо позначати далі через *X простір, спряжений з X, через *B — замкнуту одиничну кулю простору *X : {* *: ,B f f X= ∈ }1f ≤ , а через ( )*E B — множину крайніх точок *B . Згідно з тео- ремою Крейна-Мільмана (див., наприклад, [7, с. 497]) ( )*E B ≠ ∅ . Крім того, для будь-якого елемента z X∈ множина ( ){ }* *: ,zB f f B f z z= ∈ = є непорожньою опуклою слабко * ком- пактною підмножиною *B та існує функціонал ( )* zf E B∈ такий, що ( )zf z z= (див., наприклад, твердження 3.1 [8, с. 1608]). Через int M будемо позначати внутрішність, а через M∂ — ме- жу множини M топологічного простору. Для ( )( ),a C S K X∈ та *g V D∈ ∩ покладемо: ( ) ( ) * *max maxg a s S y a s g s yα ∈ ∈ = − , ( ) ( ) ( ) * * : , , max maxg g a as S y a s C g g C S X g s y α ∈ ∈  = ∈ − <    , ( ) ( ) * **: , maxg g a ay a s S s s S g s y α ∈  = ∈ − =    , Серія: Фізико-математичні науки. Випуск 2 25 ( ) ( ) ( ) ( ) * ** *: , max , ,g g s ay a s a y y a s g s y g s y s S ∈  = ∈ − = − ∈    ( ) ( )( ) ( ){ } * ** * * * *, , : , , ,g g a a sB g s y f f B f g s y g s y s S y a= ∈ − = − ∈ ∈ , ( )( ) ( ) ( )( ) ( ){ }* * * * *, , : , ,aE B g s y f f E B f g s y g s y= ∈ − = − * * ,g g a ss S y a∈ ∈ , ( ) ( ) ( ){ }* *: ,F g s s S g s b s= ∈ ∈ ∂ . Актуальність теми. Результати загального характеру, отримані при дослідженні задачі відшукання величини (1), становлять самос- тійний інтерес, а також слугуватимуть відправним пунктом для отримання відповідних результатів для конкретних задач, що вкла- даються у схему її постановки, та для побудови чисельних методів відшукання величини (1) і її екстремального елемента. Мета роботи. Отримати подання конуса внутрішніх напрямів множини селекторів неперервного опуклозначного відображання і за- стосувати його для встановлення необхідних, достатніх умов та крите- ріїв екстремального елемента для задачі відшукання величини (1). Допоміжні твердження. Лема 1. Множини D , ( ) ( ) ( ){ }: , ,sD g g C S X g s b s= ∈ ∈ , ,s S∈ є опуклими множинами простору ( ), .C S X Лема 2. Для будь-якого Ss ∈ ( ) ( ) ( ){ }int : , , intsD g g C S X g s b s= ∈ ∈ . Лема 3. Нехай 0s S∈ , ( )0 0intx b s∈ . Тоді існують окіл ( )0V s точки 0s ( )( )0V s S⊂ та окіл ( )0xΟ точки 0x ( )( )0x XΟ ⊂ такі, що ( ) ( )0x b sΟ ⊂ для всіх ( )0s V s∈ . Доведення. Оскільки ( )0 0intx b s∈ , то існує окіл ( )0 ,x εΟ точ- ки 0x радіуса ε такий, що ( ) ( )0 0,x b sεΟ ⊂ . (2) Внаслідок неперервності за Хаусдорфом відображення b існує окіл ( )0V s точки 0s ( )( )0V s S⊂ такий, що ( ) ( )( )0, , 3 H b s b s ε < ( )0s V s∈ . (3) Позначимо через ( )0 0 , 3 x x ε Ο = Ο    окіл точки 0x радіуса 3 ε 0, 3 x Xε  Ο ⊂      . Переконаємось, що ( ) ( )0x b sΟ ⊂ для всіх ( )0s V s∈ . Математичне та комп’ютерне моделювання 26 Припустимо супротивне. Тоді існують ( )0s V s′∈ , ( )0x x′∈Ο такі, що ( )x b s′ ′∉ . Оскільки ( )b s′ є опуклою замкнутою множиною простору X та ( )x b s′ ′∉ , то існує функціонал *f X′∈ , 1f ′ = , який строго розділяє x ′ та ( )b s′ (див., наприклад, [9, с. 210]), тобто ( ) ( ) ( )sup x b s f x f x ′∈ ′ ′ ′> . (4) Оскільки ( ){ }sup : , 1 1f f y y X y′ ′= ∈ ≤ = , то існує послідо- вність { } 1 , , 1, 1, 2, ...,k k kky y X y k∞ = ∈ ≤ = така, що ( )lim 1.kk f y f →∞ ′ ′= = (5) Для всіх 1,2,...k = маємо, що 0 0 2 3 3 3k kx y x x x yε ε ε′ ′+ − ≤ − + < , оскільки ( )0x x′∈Ο , а 1, 1,2,...ky k≤ = . Тому ( )0 , 3 kx y xε ε′ + ∈ Ο . Оскільки має місце включення (2), то ( )03 kx y b sε′ + ∈ , 1,2,...k = . З урахуванням цього, теореми 2.3.1 [10, с. 28], співвідношення (4) одержимо, що для всіх 1,2,...k = ( ) ( )( ) ( ) ( ) ( )0 0, sup inf inf 3 kx b s x b sy b s H b s b s y x x y xε ′ ′∈ ∈∈ ′ ′≥ − ≥ + − = ( ) ( ) * , 1 max sup 3 k f X x b s f f x y f xε ∈ ′∈ ≤   ′= + − ≥      ( ) ( ) ( ) ( ) ( )sup 3 3k k x b s f x f y f x f yε ε ′∈ ′ ′ ′ ′ ′≥ + − > . Оскільки має місце рівність (5), то звідси одержимо нерівність ( ) ( )( )0, 3 H b s b s ε′ ≥ , яка суперечить (3), оскільки ( )0s V s′∈ . З одер- жаної суперечності випливає, що для всіх ( )0s V s∈ ( ) ( )0x b sΟ ∈ . Лему доведено. Серія: Фізико-математичні науки. Випуск 2 27 Лема 4. Нехай ( ),g C S X∈ , 0s S∈ , ( ) ( )0 0intg s b s∈ . Тоді іс- нує окіл ( )0V s точки 0s ( )( )0V s S⊂ такий, що ( ) ( )intg s b s∈ для всіх ( )0s V s∈ . Доведення. Внаслідок леми 3 існує окіл ( )1 0V s точки 0s та окіл ( )( )0 ,g s εΟ точки ( )0g s радіуса ε такі, що ( )( ) ( )0 ,g s b sεΟ ⊂ для всіх ( )1 0s V s∈ , тобто ( ){ } ( ) ( )0 1 0: , , .x x X x g s b s s V sε∈ − < ⊂ ∈ (6) Розглянемо функцію ( ) ( ) ( )0 , .s g s g s s SΨ = − ∈ Оскільки ( )0 0s εΨ = < і Ψ є неперервною на S , то існує окіл ( )2 0V s ( )( )2 0V s S⊂ точки 0s такий, що ( ) ( ) ( )0 2 0, .g s g s s V sε− < ∈ (7) Нехай ( ) ( ) ( )0 1 0 2 0V s V s V s= ∩ . З (6), (7) випливає, що ( ) ( )intg s b s∈ для всіх ( )0s V s∈ . Лему доведено. Лема 5. Нехай ( )0 ,g C S X∈ . Для того щоб 0 intg D∈ , необхід- но і достатньо, щоб ( ) ( )0 int ,g s b s s S∈ ∈ . Лема 6. Якщо *, 0, ,f X f c R A X∈ ≠ ∈ ⊂ , 0 intx A∈ і ( )f x c≤ для всіх x A∈ , то ( )0f x c< . Надалі через ( ) ( )( )* 0 0, ,M x M xΓ Γ будемо позначати конус внут- рішніх (граничних) напрямків для множини M лінійного нормованого простору з точки 0x цього простору (див., наприклад, [6, с. 12, 13]). Лема 7. Якщо M є опуклою множиною простору X , int ,M ≠ ∅ 0x M∈∂ , то ( ) ( ) ( ){ }0 0, : , 0, ,M x x x X f x f N M xΓ = ∈ < ∈ , (8) де ( )0,N M x — множина опорних функціоналів множини M в точці x0. Доведення. Нехай ( )0,x M x∈ Γ , ( )0,f N M x∈ . Тоді ( ) ( )0 ,f z f x z M≤ ∈ . Згідно з теоремою 1.3.4 [6, с. 19] існує 0λ > таке, що 0 intx x Mλ+ ∈ . Математичне та комп’ютерне моделювання 28 Відповідно до леми 6 тоді ( ) ( )0 0f x x f xλ+ < . Звідки випливає, що ( ) 0f x < .Тому ( ) ( ) ( ){ }0 0, : , 0, ,M x x x X f x f N M xΓ ⊂ ∈ < ∈ . (9) Нехай тепер ( ) ( ){ }0: , 0, ,x x x X f x f N M x∈ ∈ < ∈ . (10) Переконаємось, що ( )0,x M x∈ Γ . Припустимо супротивне. Внаслі- док теореми 1.3.4 [6, с. 19] тоді 0 intx x Mλ+ ∉ для всіх 0λ ≥ . Оскільки { }0 0: , 0xA u u x xλ λ= = + ≥ є опуклою множиною простору X , а M є опуклою множиною цього простору, для якої int M ≠ ∅ , та 0 int xM A = ∅∩ , то відповідно до теореми віддільності (див., наприклад, [9, с. 209]) існує функціонал 0 * xf X∈ , 0 0xf ≠ , та число c такі, що ( )0xf x c≤ для всіх x M∈ , (11) ( )0xf u c≥ для всіх 0xu A∈ . (12) Оскільки 00 xx M A∈∂ ∩ , то ( )0 0xf x c= . З урахуванням цього та (11), (12) матимемо, що ( ) ( )0 0 0x xf x f x≤ , x M∈ , ( ) ( ) ( )0 0 00 0x x xf x f x f xλ+ ≥ , 0λ ≥ . Тому ( )0 0,xf N M x∈ і ( )0 0xf x ≥ , що суперечить (10). Одержана суперечність і доводить, що ( )0,x M x∈ Γ . Оскільки x вибрано з мно- жини ( ) ( ){ }0: , 0, ,x x X f x f N M x∈ < ∈ довільним чином, то ( ) ( ){ } ( )0 0: , 0, , ,x x X f x f N M x M x∈ < ∈ ⊂ Γ , що разом з включенням (9) дозволяє зробити висновок щодо справе- дливості рівності (8). Лему доведено. Лема 8. Нехай ( )* ,g C S X∈ , ( ) ( )*g s b s∈ , s S∈ , і ( )*F g = ( ) ( ){ }*: ,s s S g s b s= ∈ ∈ ∂ . Множина ( )*F g є замкнутою підмножи- ною S . Доведення. Нехай ( )* 0 \s S F g∈ . Тоді ( ) ( )* 0 0g s b s∉∂ . Звідси випливає, що ( ) ( )* 0 0intg s b s∈ . Відповідно до леми 4 існує окіл ( )0V s точки 0s компакту S такий, що ( ) ( )* intg s b s∈ для всіх ( )0s V s∈ . Серія: Фізико-математичні науки. Випуск 2 29 Тому ( ) ( )* 0 \V s S F g⊂ . Звідси випливає, що ( )*\S F g є відкритою множиною компакту S . Тому ( )*F g є замкненою множиною S . Лему доведено. Основні результати. Теорема 1. Нехай *g D∈ , ( ) ( ) ( ){ }* *: ,F g s s S g s b s= ∈ ∈ ∂ . Має місце рівність ( ) ( ) ( )( ) ( ) ( ) ( )( ){ }* * *, : , , 0, , , .D g g g C S X f g s s F g f N b s g sΓ = ∈ < ∈ ∈ Доведення. Маємо, що ( ) ( ) ( ){ }: , , ,D g g C S X g s b s s S= ∈ ∈ ∈ . Позначимо, як і вище, для s S∈ ( ){ : , ,sD g g C S X= ∈ ( ) ( )}g s b s∈ . Зрозуміло, що s s S D D ∈ = ∩ . Тому, внаслідок твердження 1.2.2 [6, с. 14], ( ) ( ) ( ) ( )* * * *, , ,s s s S s F g D g D g D g ∈ ∈ Γ ⊂ Γ ⊂ Γ∩ ∩ . (13 ) Нехай ( )*\s S F g∈ . Тоді ( ) ( )* intg s b s∈ . Згідно з лемою 2 * int sg D∈ . Тому ( ) ( )*, ,sD g C S XΓ = (див., наприклад, [6, с. 14] ). Тоді ( ) ( ) ( )* * *, ,s s s S s F g D g D g ∈ ∈ Γ = Γ∩ ∩ . Звідси та із співвідношення (13) випливає, що ( ) ( ) ( ) ( )* * * *, , ,s s s S s F g D g D g D g ∈ ∈ Γ ⊂ Γ = Γ∩ ∩ . (14) Нехай ( )*,s s S g D g ∈ ∈ Γ∩ . Тоді для будь-якого s S∈ знайдеться таке число 0sλ > , що * ints sg g Dλ+ ∈ (див., наприклад, [6, с. 19] ). Згідно з лемою 2 ( ) ( ) ( )* intsg s g s b sλ+ ∈ . З урахуванням леми 4 звідси робимо висновок, що існує окіл ( )V s точки s компакту S такий, що ( ) ( ) ( )* intsg s g s b sλ′ ′ ′+ ∈ для Математичне та комп’ютерне моделювання 30 всіх ( )s V s′∈ . Оскільки ( ) ( )*g s b s′ ′∈ , s S′ ∈ , ( )*g s′ + ( ) ( )intsg s b sλ ′ ′+ ∈ , ( )s V s′∈ , то ( ) ( )( ) ( ) ( ) ( ) ( ) ( )* * *1 ints sg s g s g s g s g s b sα λ α αλ′ ′ ′ ′ ′ ′+ + − = + ∈ для всіх ( ]0,1α ∈ (див., наприклад, [6, с.18] ). Звідси випливає, що ( ) ( ) ( )* intg s g s b sλ′ ′ ′+ ∈ , ( ]0, sλ λ∈ , ( )s V s′∈ . Оскільки S — компакт і ( ) s S V s S ∈ =∩ , то існують точки kss ,...,1 із S такі, що ( ) 1 k i i V s S = =∪ . Покладемо 1 min isi k λ λ ≤ ≤ = . Тоді для будь-якого s S∈ існує таке { }1,2,...,si k∈ , що ( )sis V s∈ . Тому ( ) ( ) ( )* intg s g s b sλ+ ∈ , оскільки співвідношення ( ) ( ) ( )* int sig s g s b sλ+ ∈ має місце для всіх ( )sis V s∈ , (0, siλ λ ∈  та (0, siλ λ ∈  . Згідно з лемою 5 * intg g Dλ+ ∈ . Внаслідок опуклості множини D (див. лему 1) та теореми 1.3.4 [6, с. 19] робимо висновок, що ( )*,g D g∈ Γ . Отже, для будь-якого ( ) ( )* *,s s F g g D g ∈ ∈ Γ∩ маємо, що ( )*,g D g∈ Γ . Тому ( ) ( ) ( ) * * *, , .s s F g D g D g ∈ Γ ⊂ Γ∩ З урахуванням співвідношен- ня (14 ) звідси робимо висновок, що ( ) ( ) ( ) ( )* * * *, , , .s s s S s F g D g D g D g ∈ ∈ Γ = Γ = Γ∩ ∩ (15) Переконаємось, що ( ) ( )* *,s s F g D g ∈ Γ =∩ ( ) ( ) ( ) ( ) ( ){ }* *: , , 0, int , .g g C S X g s g s b s s F gλ λ= ∈ ∃ > + ∈ ∈ (16) Нехай ( ) ( )* *,s s F g g D g ∈ ∈ Γ∩ . Тоді ( )*, .s s S g D g ∈ ∈ Γ∩ Серія: Фізико-математичні науки. Випуск 2 31 Вище було встановлено, що існує 0λ > таке, що ( )*g s + ( ) ( )intg s b sλ+ ∈ для всіх s S∈ . Тому ( ) ( )* *,s s F g D g ∈ Γ ⊂∩ ( ) ( ) ( ) ( ) ( ){ }* *: , , 0, int , .g g C S X g s g s b s s F gλ λ⊂ ∈ ∃ > + ∈ ∈ (17) Навпаки, нехай ( ) ( ) ( ) ( ) ( ){ }* *: , , 0, int ,g g g C S X g s g s b s s F gλ λ∈ ∈ ∃ > + ∈ ∈ . Згідно з лемою 2 * int sg g Dλ+ ∈ для всіх ( )*s F g∈ . Оскільки ( )*, ,sD s F g∈ є опуклою множиною (див. лему 1), то ( )*,sg D g∈ Γ для всіх ( )*s F g∈ (див., наприклад, теорему 1.3.4. [6, с. 19]). Тому ( ) ( )* *,s s F g g D g ∈ ∈ Γ∩ . Звідси випливає, що ( ) ( ) ( ) ( ) ( ){ }* *: , , 0, int ,g g C S X g s g s b s s F gλ λ∈ ∃ > + ∈ ∈ ⊂ ( ) ( )* *, .s s F g D g ∈ ⊂ Γ∩ (18) З (17), (18) робимо висновок, що має місце рівність (16). З рівно- стей (15) та (16) випливає справедливість рівності ( )*,D gΓ = ( ) ( ) ( ) ( ) ( ){ }* *: , , 0, int , .g g C S X g s g s b s s F gλ λ= ∈ ∃ > + ∈ ∈ (19) Нехай тепер ( ) ( )* *, , ,g D g s F g∈ Γ ∈ ( ) ( )( )*,f N b s g s∈ . Тоді ( ) ( )( )*f x f g s≤ для всіх ( )x b s∈ . Оскільки ( )*,g D g∈ Γ , то внаслідок (19) існує 0λ > таке, що ( ) ( ) ( ) ( )* *int ,g s g s b s s F gλ+ ∈ ∈ . Звідси (див. лему 6) ( ) ( )( ) ( )( )* *f g s g s f g sλ+ < . Тому ( )( ) 0f g s < . Отже, ( )*,D gΓ ⊂ ( ) ( )( ) ( ) ( ) ( )( ){ }* *: , , 0, , , .g g C S X f g s s F g f N b s g s⊂ ∈ < ∈ ∈ (20) Математичне та комп’ютерне моделювання 32 Нехай тепер ( ) ( )( ) ( ) ( ) ( )( ){ }* *: , , 0, , ,g g g C S X f g s s F g f N b s g s∈ ∈ < ∈ ∈ . Переконаємось, що ( )*,g D g∈ Γ . Згідно з лемою 7 ( ) ( ) ( )( ) ( )* *, ,g s b s g s s F g∈ Γ ∈ . Тоді для кожного ( )*s F g∈ існує 0sλ > таке, що ( )*g s + ( ) ( )intsg s b sλ+ ∈ . Згідно з лемою 4 існує окіл ( )V s точки s в S такий, що ( )*g s′ + ( ) ( )intsg s b sλ ′ ′+ ∈ для всіх ( )s V s′∈ . Оскільки ( ) ( )*g s b s′ ′∈ , ( ) ( ) ( )* intsg s g s b sλ′ ′ ′+ ∈ , ( )s V s′∈ , то внаслідок опуклості множин ( )b s , s S∈ , ( ) ( )( ) ( ) ( ) ( ) ( ) ( )* * *1 ints sg s g s g s g s g s b sα λ α αλ′ ′ ′ ′ ′ ′+ + − = + ∈ для всіх ( ]0,1α ∈ , ( )s V s′∈ (див., наприклад, [6, с. 18]). Звідси випливає, що ( ) ( ) ( )* intg s g s b sλ′ ′ ′+ ∈ , ( )s V s′∈ , ( ]0, sλ λ∈ . (21) Оскільки ( )*F g є компактом (див. лему 8) і ( ) ( ) ( ) * * s F g V s F g ∈ ⊃∪ , то існують точки 1 2, ,..., ps s s із ( )*F g , для яких ( ) ( )* 1 p i i V s F g = ⊃∪ . Покладемо 1 min isi p λ λ ≤ ≤ = . Тоді згідно з (21) ( ) ( ) ( )* intg s g s b sλ′ ′ ′+ ∈ , ( )is V s′∈ , 1, 2,...,i p= . (22) Нехай тепер ( )*s F g∈ . Оскільки ( ) ( )* 1 p i i F g V s = ⊂ ∪ , то існує { }1,...,si p∈ , що ( )sis V s∈ . Тоді згідно з (22) ( ) ( ) ( )* intg s g s b sλ+ ∈ . Оскільки ( )*s F g∈ вибрано з ( )*F g довільно, то ( )*g s + ( ) ( )intg s b sλ+ ∈ для всіх ( )*s F g∈ . Серія: Фізико-математичні науки. Випуск 2 33 Звідси та рівності (19) випливає, що ( ) ( )( ) ( ) ( ) ( )( ){ }* *: , , 0, , ,g g C S X f g s s F g f N b s g s∈ < ∈ ∈ ⊂ ( )*,D g⊂ Γ , що разом з (20) дозволяє зробити висновок про справедливість рівно- сті, про яку мова йде в теоремі. Теорему доведено. Теорема 2. Для того щоб елемент *g V D∈ ∩ був екстремальним елементом для величини (1), необхідно, щоб не існувало такого елеме- нта ( )* *,z V g∈Γ , що для всіх * ,g as S∈ *g sy a∈ , ( )* *, ,af B g s y∈ ( )( )( )* * , ,af E B g s y∈ ( )( ) 0f z s < , а для всіх ( )*s F g′∈ , ( ) ( )( )*,f N b s g s′ ′ ′∈ справджується нерівність ( )( ) 0f z s < . Доведення. Нехай *g — екстремальний елемент для величини (1). Згідно з теоремою 1.4.1 [6, с. 22] має місце співвідношення ( ) ( ) ( )* * * * *, , ,g aC g D g V gΓ Γ Γ = ∅∩ ∩ . Звідси, враховуючи теорему 1, теорему 8 [7, с. 1611], робимо ви- сновок, що не існує ( )* *,z V g∈Γ , що для всіх * ,g as S∈ *g sy a∈ , ( )* *, ,af B g s y∈ ( )( )( )* * , ,af E B g s y∈ справджується нерівність ( )( ) 0f z s < , а для всіх ( )*s F g′∈ , ( ) ( )( )* ,f N g s b s′ ′ ′∈ справджу- ється нерівність ( )( ) 0f z s′ < . У протилежному випадку отримали б, що ( ) ( ) ( )* * * * *, , ,g aC g D g V gΓ Γ Γ ≠ ∅∩ ∩ . Теорему доведено. Теорема 3. Якщо *g V D∈ ∩ є екстремальним елементом для величини (1), то для будь-якого ( )* *,z V g∈Γ існують елементи ,zs S∈ ( )z zy a s∈ , * zf B∈ ( )( )* zf E B∈ такі, що ( )( ) ( ) ( )* *max maxz z z s S y a s f g s y g s y ∈ ∈ − = − , ( )( ) 0z zf z s ≥ , або існують елементи / ,zs S∈ ( ) ( )( )/ / * /,z z zf N b s g s∈ такі, що Математичне та комп’ютерне моделювання 34 ( ) ( )* / / z zg s b s∈∂ , ( )( )/ / 0z zf z s ≥ . Надалі будемо користуватись поняттями *Γ — множина (див., наприклад, [8, с. 1616]) та Γ — множини (див., наприклад, [11, с. 20]) . Теорема 4. Нехай *g V D∈ ∩ і V є *Γ — множиною відносно *g . Якщо *g є екстремальним елементом для величини (1), то для будь-якого g V∈ існують елементи gs S∈ , ( )g gy a s∈ , * gf B∈ ( )( )* gf E B∈ такі, що ( )( ) ( ) ( )* *max maxg g g s S y a s f g s y g s y ∈ ∈ − = − , ( ) ( )( )* 0g g gf g s g s− ≥ , (23) або існують елементи / ,gs S∈ ( ) ( )( )/ / * /,g g gf N b s g s∈ такі, що ( ) ( )* / / g gg s b s∈∂ , ( ) ( )( )/ / * / 0g g gf g s g s− ≥ . (24) Теорема 5. Нехай V є Γ — множиною відносно кожного свого елемента, зокрема опуклою множиною, існує елемент 0g V∈ , для якого ( ) ( )0g s Intb s∈ для всіх s S∈ . Для того щоб елемент *g V D∈ ∩ був екстремальним елементом для величини (1) в цьому випадку, необхідно і достатньо, щоб для кожного g V∈ існували елементи gs S∈ , ( )g gy a s∈ , * gf B∈ ( )( )* gf E B∈ , для яких ви- конуються умови (23), або існували елементи / ,gs S∈ ( ) ( )( )/ * / /,g g gf N g s b s∈ , для яких виконуються умови (24). Доведення. Необхідність випливає з теореми 4. Достатність. Припустимо, що *g не є екстремальним елементом для величини (1). Тоді знайдеться такий елемент g V D∈ ∩ , що ( ) ( ) ( ) ( )*max max max max s S y a s s S y a s g s y g s y ∈ ∈ ∈ ∈ − < − . Це означає, що *g ag C∈ . Оскільки *g aC є відкритою множиною простору ( ),C S X , то існує окіл ( )gΟ точки g в просторі ( ),C S X , який включається в *g aC . Згідно з лемою 5 0 intg D∈ . Оскільки D є Серія: Фізико-математичні науки. Випуск 2 35 опуклою множиною, то елементи ( )0g g g g IntDα α= + − ∈ для всіх ( ]0,1α ∈ (див., наприклад, [6, с. 18]). З урахуванням того, що V є Γ — множиною відносно g , існує таке ( ]0,1α ∈ , що для g gα= будемо мати g V∈ , g IntD∈ , ( ) *g ag g C∈Ο ⊂ . Оскільки *g aC та D є опуклими множинами, то *g g− ∈ ( ) ( )* * *, ,g aC g D g∈ Γ Γ∩ (див., наприклад, [6, с. 19]). Згідно з теоремою 1 та теоремою 3.1 [8, с. 1611] (теоремою 3.2 [8, с. 1613]) тоді для всіх gs S∈ , ( )g gy a s∈ , * gf B∈ ( )( )* ,gf E B∈ для яких виконується рівність (23) має місце нерівність ( ) ( )( )* 0g g gf g s g s− < , а для всіх / ,gs S∈ ( ) ( )( )/ / * /,g g gf N b s g s∈ , для яких виконуються включення (24), справедлива нерівність ( ) ( )( )* 0g g gf g s g s− < , що суперечить умовам теореми. Тому *g є екстремальним елементом для величини (1). Теорему доведено. Наслідок. Нехай V — підпростір простору ( ),C S X , існує еле- мент 0g V∈ , для якого ( ) ( )0g s Intb s∈ для всіх s S∈ . Для того щоб елемент *g V D∈ ∩ був екстремальним елементом для величини (1), необхідно і достатньо, щоб для кожного g V∈ існували елементи gs S∈ , ( )g gy a s∈ , * gf B∈ ( )( )* gf E B∈ такі, що ( )( ) ( ) ( )* *max maxg g g s S y a s f g s y g s y ∈ ∈ − = − , ( )( ) 0g gf g s ≥ , або існували елементи / ,gs S∈ ( ) ( )( )/ / * /,g g gf N b s g s∈ такі, що ( ) ( )* / / g gg s b s∈∂ , ( )( )/ / 0g gf g s ≥ . Висновки. Для задачі найкращої рівномірної апроксимації ком- пактнозначного відображення елементами множини однозначних відо- бражень, які є селекторами опуклозначного відображення встановлено необхідні, достатні умови та критерії екстремального елемента. Математичне та комп’ютерне моделювання 36 Список використаних джерел: 1. Taylor G. D. Approximation by polynomials having restricted ranges / G. D. Taylor. — I. SIAM J. Numer. Anal. — 1968. — Vol. 5. — P. 258—268. 2. Taylor G. D. On approximation by functions having restricted ranges / G. D. Taylor. — J. Math. Anal. Appl. — 1969. — Vol. 27. — P. 241—248. 3. Shi Y. G. The limits of a Chebyshev-type theory of restricted range approxi- mation / Y. G. Shi. — J. Approxim. Theory. — 1988. — Vol. 53, № 1 — P. 41—53. 4. Smirnov G. S. Best uniform restricted ranges approximation of complex- valued functions / G. S. Smirnov, R. G. Smirnov. — С.R. Math. Rep. Acad. Sci. Canada. — 1997. — 19, № 2. — P. 58—63. 5. Smirnov G. S. Best uniform approximation of complex-valued functions by generalized polynomials having restricted ranges / G. S. Smirnov, R. G. Smir- nov. — J. Approxim. Theory. — 1999. — 100, № 2. — P. 284—303. 6. Лоран П.-Ж. Аппроксимация и оптимизация. / П.-Ж. Лоран. — М. : Мир, 1975. — 496 с. 7. Иосида К. Функциональный анализ / К. Иосида. — М. : Мир, 1967. — 624 с. 8. Гудима У. В. Найкраща рівномірна апроксимація неперервного компакт- нозначного відображення множинами неперервних однозначних відо- бражень / У. В. Гудима. — Укр. мат. журн. — 2005. — 57, № 12. — С. 1601—1619. 9. Колмогоров А. Н. Элементы теории функций и функционального анализа / А.Н. Колмогоров, С.В. Фомин. — М. : Наука, 1989. — 623 с. 10. Корнейчук Н. П. Экстремальные задачи теории приближения / Н. П. Корнійчук. — М. : Наука, 1976. — 320 с. 11. Гнатюк Ю. В. Критерії екстремального елемента та його єдиності для задачі найкращої рівномірної апроксимації неперервного компактнознач- ного відображення множинами однозначних відображень / Ю. В. Гнатюк, У. В. Гудима. — Доп. НАН України, 2005 — № 6 — С. 19—23. In the article there established the theorems of characterization of the extremal element for the problem of the best uniform approximation con- tinuous compact-valued maps by single-valued maps, which there is selec- tors closing convex-valued map. Key words: the compact-valued maps, best uniform approximation, additional restriction. Отримано: 28.09.2009