Методичні аспекти вивчення асоціативності бактерій до рослин пшениці та ячменю

Розроблено методичні підходи до виділення та вивчення асоціативних мікроорганізмів на основі визначального селективного фактора, яким є прижиттєві кореневі ексудати конкретного виду рослин, що надходять в елективний субстрат. Запропонований підхід дає можливість оцінювати ступінь асоціативності ш...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2006
Автори:	Шерстобоєв, М.К., Мельничук, Т.М., Мельник, Л.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України 2006
Теми:	Ґрунтова мікробіологія
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18646
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Методичні аспекти вивчення асоціативності бактерій до рослин пшениці та ячменю / М.К. Шерстобоєв, Т.М. Мельничук, Л.І. Мельник // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2006. — Вип. 3. — С. 34-42. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18646
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-186462025-02-23T20:23:42Z Методичні аспекти вивчення асоціативності бактерій до рослин пшениці та ячменю Методические аспекты изучения ассоциативности бактерий с растениями пшеницы и ячменя Methodical aspects for studying of bacterium associativity with wheat and barley plants Шерстобоєв, М.К. Мельничук, Т.М. Мельник, Л.І. Ґрунтова мікробіологія Розроблено методичні підходи до виділення та вивчення асоціативних мікроорганізмів на основі визначального селективного фактора, яким є прижиттєві кореневі ексудати конкретного виду рослин, що надходять в елективний субстрат. Запропонований підхід дає можливість оцінювати ступінь асоціативності штамів бактерій з конкретним видом рослин та проводити пасажування штамів на корінні з метою відновлення їх активності. Активізація штамів – біоагентів бактеріальних препаратів в умовах модельних дослідів забезпечила підвищення їх ефективності на 8-21% . Разработаны методические подходы к выделению и изучению ассоциативных микроорганизмов на основе определяющего селективного фактора, каким являются прижизненные корневые экссудаты конкретного вида растений, поступающие в элективный субстрат. Предложенный системный подход дает возможность оценивать степень ассоциативности штаммов микроорганизмов к конкретному виду растений и проводить пассирование штаммов на корнях с целью возобновления их активности. Активизация штаммов – биоагентов бактериальных препаратов в условиях модельных опытов обеспечила повышение их эффективности на 8-21% . It is worked out the methodical approaches to associative microorganisms isolating and studying on the base of determinate selective factor, which is occurring during one`s lifetime root exudates of concrete species of plant and is entering into elected substrate. The recommended system approach gives opportunity to appreciate of degree of associativity between bacterium strains and specific species of plants and to carry out the passage of strains on root of plants for renewal its activity. The carrying out activation of strains-bioagent of bacterial preparates under greenhouse model experiments increased the efficiency this strains by 8-12% . 2006 Article Методичні аспекти вивчення асоціативності бактерій до рослин пшениці та ячменю / М.К. Шерстобоєв, Т.М. Мельничук, Л.І. Мельник // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2006. — Вип. 3. — С. 34-42. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1997-3004 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18646 631.461 uk application/pdf Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Ґрунтова мікробіологія Ґрунтова мікробіологія
spellingShingle	Ґрунтова мікробіологія Ґрунтова мікробіологія Шерстобоєв, М.К. Мельничук, Т.М. Мельник, Л.І. Методичні аспекти вивчення асоціативності бактерій до рослин пшениці та ячменю
description	Розроблено методичні підходи до виділення та вивчення асоціативних мікроорганізмів на основі визначального селективного фактора, яким є прижиттєві кореневі ексудати конкретного виду рослин, що надходять в елективний субстрат. Запропонований підхід дає можливість оцінювати ступінь асоціативності штамів бактерій з конкретним видом рослин та проводити пасажування штамів на корінні з метою відновлення їх активності. Активізація штамів – біоагентів бактеріальних препаратів в умовах модельних дослідів забезпечила підвищення їх ефективності на 8-21% .
format	Article
author	Шерстобоєв, М.К. Мельничук, Т.М. Мельник, Л.І.
author_facet	Шерстобоєв, М.К. Мельничук, Т.М. Мельник, Л.І.
author_sort	Шерстобоєв, М.К.
title	Методичні аспекти вивчення асоціативності бактерій до рослин пшениці та ячменю
title_short	Методичні аспекти вивчення асоціативності бактерій до рослин пшениці та ячменю
title_full	Методичні аспекти вивчення асоціативності бактерій до рослин пшениці та ячменю
title_fullStr	Методичні аспекти вивчення асоціативності бактерій до рослин пшениці та ячменю
title_full_unstemmed	Методичні аспекти вивчення асоціативності бактерій до рослин пшениці та ячменю
title_sort	методичні аспекти вивчення асоціативності бактерій до рослин пшениці та ячменю
publisher	Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
publishDate	2006
topic_facet	Ґрунтова мікробіологія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18646
citation_txt	Методичні аспекти вивчення асоціативності бактерій до рослин пшениці та ячменю / М.К. Шерстобоєв, Т.М. Мельничук, Л.І. Мельник // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2006. — Вип. 3. — С. 34-42. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT šerstoboêvmk metodičníaspektivivčennâasocíativnostíbakteríjdoroslinpšenicítaâčmenû AT melʹničuktm metodičníaspektivivčennâasocíativnostíbakteríjdoroslinpšenicítaâčmenû AT melʹniklí metodičníaspektivivčennâasocíativnostíbakteríjdoroslinpšenicítaâčmenû AT šerstoboêvmk metodičeskieaspektyizučeniâassociativnostibakterijsrasteniâmipšenicyiâčmenâ AT melʹničuktm metodičeskieaspektyizučeniâassociativnostibakterijsrasteniâmipšenicyiâčmenâ AT melʹniklí metodičeskieaspektyizučeniâassociativnostibakterijsrasteniâmipšenicyiâčmenâ AT šerstoboêvmk methodicalaspectsforstudyingofbacteriumassociativitywithwheatandbarleyplants AT melʹničuktm methodicalaspectsforstudyingofbacteriumassociativitywithwheatandbarleyplants AT melʹniklí methodicalaspectsforstudyingofbacteriumassociativitywithwheatandbarleyplants
first_indexed	2025-11-25T04:59:59Z
last_indexed	2025-11-25T04:59:59Z
_version_	1849737154377285632
fulltext	34 35 УДК: 631.461 МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ АСОЦІАТИВНОСТІ БАКТЕРІЙ ДО РОСЛИН ПШЕНИЦІ ТА ЯЧМЕНЮ Шерстобоєв М.К., Мельничук Т.М., Мельник Л.І. Південний філіал Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН вул. Карла Маркса,107, смт. Гвардійське, АР Крим, 97513, Україна Розроблено методичні підходи до виділення та вивчення асоці- ативних мікроорганізмів на основі визначального селективного фактора, яким є прижиттєві кореневі ексудати конкретного виду рослин, що надходять в елективний субстрат. Запропонований підхід дає можливість оцінювати ступінь асоціативності штамів бактерій з конкретним видом рослин та проводити пасажування штамів на корінні з метою відновлення їх активності. Активізація штамів – біоагентів бактеріальних препаратів в умовах модель- них дослідів забезпечила підвищення їх ефективності на 8-21% . Ключові слова: асоціативність, бактерії, рослини пшениці та яч- меню, кореневі виділення Асоціативні мікроорганізми відіграють важливу роль у житті рослин: використовуючи кореневі ексудати, вони забезпечують рослини елементами живлення, підвищують адаптивний потенціал та ін. [1]. Механізми взаємовпливу організмів у системі “рослина – мікроорганізм” описані в літературі [2, 3, 4]. Використання асо- ціативних мікроорганізмів у технологіях вирощування сільського- сподарських культур набуває широких масштабів і є пріоритетним та перспективним напрямом сучасного аграрного виробництва [5, 6]. Тому одержання високоактивних і технологічних штамів є од- ним із першочергових завдань сільськогосподарської мікробіології. Для прискорення вирішення цих питань необхідна розробка та вдо- сконалення ефективних методів селекції штамів мікроорганізмів, здатних активно колонізувати кореневу систему рослин. Мета роботи полягала в удосконаленні і розширенні можли- востей запропонованого раніше методу [7] та розробці системного підходу до виділення асоціативних мікроорганізмів, при якому го- ловним селективним фактором добору мікроорганізмів є коренева система конкретного виду і сорту рослин, яка функціонує у взаємо- дії з цими мікроорганізмами. При цьому в елективному середовищі створюються умови, за яких енергетичні потреби мікроорганізмів 34 35 задовольняються за рахунок кореневих виділень рослини, а вплив лімітуючого розвиток рослин фактора компенсується в результаті функціонування асоціативних мікроорганізмів. Вирішення постав- лених задач має забезпечити максимальну цілеспрямованість по- шуку, виділення і первинної оцінки штамів та прискорити процес створення нових ефективних біопрепаратів асоціативних мікроор- ганізмів. Матеріали і методи. У роботі використано принцип елек- тивності, сформульований Виноградським [8]. Дослідження проводили, застосовуючи метод вивчення епіфітних мікроорганізмів, за Худяковим [9], з використанням модифікованих посудин Леонарда [10], придатних для одержання повітряних коренів рослин (рис.1). Модифікаційні зміни вегетацій- них посудин Леонарда полягали у вилученні ґнота й обв’язуванні горлечка пляшок з темного скла з видаленим дном мірошницьким газом, який запобігає висипанню субстрату, але є проникним для коренів рослин. У місці сполучення з банкою пляшку обв’язували ватно-марлевою пов’язкою, що забезпечувало щільність з’єднання посудин та асептичні умови в банці. За необхідності зменшити га- зову проникність місце з’єднання посудин додатково ущільнювали 3-5 шарами целофанової стрічки, розмоченої у воді і закріпленої кількома витками ниток. Після заповнення нижньої пляшки квар- цовим піском до необхідного рівня наповнювач насичували відпо- відним, визначеним завданням досліджень, елективним поживним розчином. На нижню пляшку ставили їй подібну, але з безбарвного скла, а місце стикування пляшок обв’язували стрічкою целофану, розмоченою у воді, як описано вище. Горлечко верхньої пляшки закривали ватно-марлевою пробкою і накривали паперовим ковпа- ком. Підготовлені посудини стерилізували в автоклаві. Після авто- клавування целофан щільно притискався до скла, що забезпечувало необхідну міцність і герметичність з’єднання. Рис.1. Модифіковані вегетаційні по- судини Леонарда для одержання повітряних коренів 36 37 В остиглі посудини через горлечко верхньої пляшки з дотри- манням вимог асептики вносили насіння, присипали його 1,5 - сан- тиметровим шаром стерильного піску і закривали ватно-марлевою пробкою, що забезпечувало стерильність і газообмін. За необхідності здійснити мікробіологічний контроль лише кореневої системи рослини верхню пляшку не встановлюють, а нижню перед стерилізацією закривають широкою ватно-марлевою пробкою з паперовим ковпачком. Насіння асептично розкладають на остиглому субстраті й у цьому випадку засипають шаром 1,5 см стерильного парафінованого, за Ван-Шревеном [10], піску, що запобігає проникненню до коренів мікроорганізмів з повітря. Слід зазначити, що повітряні корені, маючи верхівковий ріст, механічно нічого не виносять із субстрату на своїй поверхні. Таким чином забезпечуються умови, при яких поверхню повітряних ко- ренів активно заселяють асоціативні мікроорганізми. Повітряний корінь відрізають стерильним інструментом і використовують для інокуляції насіння у наступних дослідах і для мікробіологічного аналізу. Невелику кількість насіння, за об’ємом еквівалентну 25 зер- нам пшениці, стерилізували в компактному і зручному в експлуата- ції приладі, виготовленому шляхом нескладної переробки скляного лабораторного дозатора на 10 мл (рис. 2). Прилад стерилізували в автоклаві після заповнення водою і накривши паперовим чохлом. Його конструкція дозволяє використовувати для стерилізації на- сіння як один, так і декілька послідовно застосовуваних стерилі- зувальних розчинів, з промиванням насіння між кожним з них або без промивання, і з багаторазовим (до 25 разів) остаточним відми- ванням стерильною водою. Рис.2. Лабораторний доза- тор на 10 мл (праворуч) і виготов- лений на його основі прилад для стерилізації насіння (ліворуч) 36 37 Для виділення штамів мікроорганізмів вегетаційну посудину заповнюють зволоженим до 60% повної вологоємності ґрунтом до- сліджуваного зразка, а в банку наливають воду шаром 1-3 см для насичення повітря водяним паром. Проростаючи крізь товщу ґрун- ту, корені контактують з мікроорганізмами, які містяться в ньому. При цьому повітряні корені, що формуються, заселяються тими з них, котрі самостійно чи у взаємодії з іншими мікроорганізмами здатні асоціюватися з кореневою системою даного виду рослин. Оскільки мікроорганізми і рослина знаходяться у взаємодії, ство- рюються умови накопичувальної культури мікроорганізмів при селективному впливі кореневих ексудатів та лімітуючого фактора. Слід зазначити, що вже на цьому етапі корені заселяються невеликою кількістю видів мікроорганізмів, яких стає ще менше при наступному пасажуванні на рослинах, що вирощуються на елективному субстраті. Це спрощує процес пошуку і виділення активних асоціативних штамів мікроорганізмів. Після виділення і селекції штамів аналогічним чином в елективних умовах оцінюєть- ся їх індивідуальна здатність асоціюватися з кореневою системою рослини. Встановлено, що при використанні 15 - сантиметрового шару вермикуліту як сорбуючого наповнювача навіть при посіві несте- рильним насінням поверхня повітряних коренів, які формуються, стерильна. Це може послужити методичною основою виявлення здатності мікроорганізмів даного штаму до ендофітного існування в кореневій системі рослини шляхом простого порівняння посівів на штучних живильних середовищах не роздавленого і роздавле- ного стерильним пінцетом відрізка повітряного кореня. Результати та їх обговорення. На основі того, що енерге- тика асоціативної азотфіксації базується на споживанні мікроорга- нізмами прижиттєвих кореневих виділень рослин, було розроблено системний підхід до виділення та первинної оцінки асоціативних мікроорганізмів [11]. Результати досліджень показали, що шта- ми асоціативних мікроорганізмів суттєво відрізняються один від одного за швидкістю заселення повітряного кореня, який виходить з шару піску 8 см, насиченого сольовим розчином безазотного се- редовища Виноградського. Заселеність повітряних коренів мікро- організмами вивчали на рослинах пшениці та ячменю. В результаті аналізу основних штамів робочої колекції асоціативних мікроорга- нізмів вдалося диференціювати їх за швидкістю заселення повітря- 38 39 ного кореня рослин, умовно розділивши на три групи (табл.1). Таблиця 1. Швидкість заселення штамами мікроорганізмів повітряних коренів пшениці та ячменю в стерильному досліді при шарі піску 8 см Штами мікроорганізмів Вид рослин Термін появи сходів, дні Термін виходу кореня, дні Термін виявлення штамів бактерій після появи повітряного кореня 1 доба 3 доба 7 доба 1 2 3 4 5 6 7 Agrobacterium radiobacter 204 пшениця 4 6 + A. radiobacter 8306 – ” – 5 7 + A. radiobacter 10 – ” – 7 8 + Azotobacter vinelandii 10702 – ” – 2 3 + Bacillus sp. 12501 – ” – 3 6 + Enterobacter nimipressuralis 32-3 – ” – 4 6 + Alkaligenes paradoxus 207 – ” – 4 6 + Шт. 15001 – ” – 6 7 + Шт. 8304 – ” – 5 6 + Enterobacter aerogenes 30 Ф – ” – 5 6 + Azotobacter chroococcum 15003 – ” – 6 6 + Paenibacillus polymyxa 6 М – ” – 2 2 + Paenibacillus polymyxa П – ” – 4 5 + Flavobacterіum sp. L-30 – ” – 4 5 – – – Шт. Кл.9 – ” – 4 6 – – – Шт. Кл. 9 ячмінь 4 7 + Paenibacillus polymyxa П ячмінь 4 6 + Примітка: + наявність мікроорганізмів на корені; – відсут- ність мікроорганізмів на корені 38 39 До першої групи високоасоціативних до пшениці відне- сені бактеріальні штами Agrobacterium radiobacter 204, 8306, 10 та Azotobacter vinelandii 10702, які виявлялись в першу добу формування повітряного кореня, тобто розповсюджувались по кореню в процесі його формування. Другу групу складають середньоасоціативні штами, наявність яких зареєстрована на 3 добу після формування повітряного кореня. Представниками цієї групи є бактеріальні штами Bacillus sp. 12501, Enterobacter nimipressuralis 32-3, Enterobacter aerogenes 30 Ф, Azotobacter chroococcum 15003, Paenibacillus polymyxa 6 М, П. Третю групу складають неасоціатив- ні штами мікроорганізмів. Прикладом цієї групи є бактеріальний штам Flavobacterіum sp. L-30, неасоціативний до пшениці, і штам Кл.9. Проте до ячменю високоасоціативним виявився саме шт. Кл.9, а також Paenibacillus polymyxa П, який є середньоасоціатив- ним до пшениці. Описаний методичний підхід дає можливість не тільки до- сить швидко оцінювати ступінь асоціативності штамів мікроорга- нізмів до конкретного виду рослин, а й проводити пасажування на коренях рослин штамів, які довгостроково зберігаються на штуч- них поживних середовищах, з метою поновлення їх активності. Таким чином ми поновили активність ряду колекційних штамів і провели їх порівняльну оцінку у вегетаційному досліді з озимою пшеницею на вермикуліті (табл. 2 ). Наведені дані свідчать про те, що запропонований прийом сприяє відновленню ефективності колекційних штамів. Недавно виділені штами мікроорганізмів після пасажування на рослинах забезпечують менший приріст надземної маси рослин у вегетацій- ному досліді відносно вихідних, ніж активізовані штами, які до- вго зберігались на штучних агаризованих поживних середовищах. Так, активізований штам 15001 забезпечив приріст надземної маси озимої пшениці у вегетаційному досліді на 8% більший ніж ви- хідний, тоді як штам Bacillus sp. 12501 – на 13%, а Agrobacterium radiobacter 204 – на 21%. 40 41 Таблиця 2. Вплив вихідних та активізованих варіантів колекційних штамів бактерій на надземну масу рослин озимої пшениці за 2 місяці вегетації ( дослід на вермикуліті ) Штами мікроорганізмів Маса надземної частини рослин, г Приріст до контролю г % 1 2 3 4 Контроль 0,38 – – Agrobacterium radiobacter 204 0,38 0 0 Agrobacterium radiobacter 204 * 0,46 0,08 21 Alkaligenes paradoxus 207 0,33 - 0,05 -12 Alkaligenes paradoxus 207 * 0,39 0,01 3 Bacillus sp. 12501 0,41 0,03 8 Bacillus sp. 12501 * 0,46 0,08 21 Enterobacter nimipressuralis 32-3 0,37 - 0,01 0 Enterobacter nimipressuralis 32-3 * 0,47 0,09 24 15001 0,46 0,08 21 15001 * 0,49 0,11 29 8304 0,50 0,12 31 8304 * 0,55 0,17 45 НІР05 0,05 Примітка: * – активізований штам Таким чином, розроблено методичні підходи щодо виділення та вивчення асоціативних мікроорганізмів на основі визначального селективного фактора, яким є кореневі ексудати конкретного виду рослин. Такий системний підхід дає можливість досить швидко оцінювати у змодельованому елективному субстраті ступінь асоці- ативності штамів мікроорганізмів до конкретного виду рослин та проводити пасажування штамів на коренях рослин з метою віднов- лення їх активності. Активізація штамів – біоагентів бактеріальних препаратів дала можливість в умовах модельних дослідів підвищи- ти їх ефективність на 8-21%. 40 41 1. Whipps J.M., Lynch J.M. The influence of the rhizosphere on crop productivity // Adv. Microb. Ecol. – 1986. – Vol.9. – P. 187-244. 2. Lugtenberg B.J.J., de Weger L.A., Bennett J.W. Microbial stimulation of plant growth and protection from disease // Curr. Opin. Microbiol. – 1991. – Vol.2. – P.457-464. 3. Кравченко Л.В., Макарова Н.М., Азарова Т.С. и др. Выде- ление и фенотипическая характеристика ростстимулирующих ри- зобактерий (PGPR), сочетающих высокую активность колонизации корней и ингибирования фитопатогенных грибов // Микробиология. – 2002. – Т.71, No4. – С.521-525. 4. Надкернична О.В. Особливості взаємодії мікро- і макро- симбіонтів в системі діазотрофи – небобова рослина: Автореф. дис. д-ра біол. наук: 03.00.16 / Київ, 2004. – 33 с. 5. Патика В.П., Шерстобоєва О.В., Патика Т.І. та ін. Мікро- біологічні фактори сталого розвитку сучасного землеробства // Зб. “Аграрний вісник Причорномор,я”. Сільськогосподарські науки. – Одеса, 1999. – Вип. 3 (6), Ч.1. – С. 156-160. 6. Волкогон В.В. Мікробіологія у сучасному аграрному виробництві // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. тем. наук. зб. – Чернігів: ЦНТЕІ, 2005. – Вип. 1-2. – С. 6-29. 7. Берестецкий О.А., Шерстобоев Н.К., Шерстобоева Е.В., Патыка В.Ф. Модифицированный метод накопительных культур для выделения симбиотрофных азотфиксирующих микроорга- низмов // Микробиол. журн. – 1986. – Т. 48, No 2. – С. 85-88. 8. Виноградский С.Н. Микробиология почвы. – М.: Изд. АН СССР, 1952. – 792 с. 9. Методы изучения почвенных микроорганизмов и их мета- болитов. – М.: Изд. МГУ, 1966. – 216 с. 10. Сэги Й. Методы почвенной микробиологии / Под ред. Н.А. Красильникова. – М.: “Колос”, 1983. – 296 с. 11. Шерстобоєв М.К., Мельничук Т.М. Методологічний під- хід до вивчення асоціативних мікроорганізмів // Матер. Х з’їзду Товариства мікробіологів України (Одеса, 2004): Тез. доп. – Одеса, 2004 . – С. 252. 42 43 МЕТОДИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ИЗУЧЕНИЯ АССОЦИАТИВНОСТИ БАКТЕРИЙ С РАСТЕНИЯМИ ПШЕНИЦЫ И ЯЧМЕНЯ Шерстобоев Н.К., Мельничук Т.Н., Мельник Л.И. Южный филиал Института сельскохозяйственной микробиологии УААН, пгт. Гвардейское Разработаны методические подходы к выделению и изучению ассоциативных микроорганизмов на основе определяющего селек- тивного фактора, каким являются прижизненные корневые экс- судаты конкретного вида растений, поступающие в элективный субстрат. Предложенный системный подход дает возможность оценивать степень ассоциативности штаммов микроорганизмов к конкретному виду растений и проводить пассирование штаммов на корнях с целью возобновления их активности. Активизация штаммов – биоагентов бактериальных препаратов в условиях модельных опытов обеспечила повышение их эффективности на 8-21% . Ключевые слова: ассоциативность, бактерии, растения пшеницы и ячменя, корневые выделения METHODICAL ASPECTS FOR STUDYING OF BACTERIUM ASSOCIATIVITY WITH WHEAT AND BARLEY PLANTS Sherstoboev N.K., Melnichuk T.N., Melnik L.I. The Southern Branch of Institute of Agriculture Microbiology, UAAS, Gvardeyskoye It is worked out the methodical approaches to associative microorgan- isms isolating and studying on the base of determinate selective factor, which is occurring during one`s lifetime root exudates of concrete sp- ecies of plant and is entering into elected substrate. The recommended system approach gives opportunity to appreciate of degree of associativ- ity between bacterium strains and specific species of plants and to carry out the passage of strains on root of plants for renewal its activity. The carrying out activation of strains-bioagent of bacterial preparates un- der greenhouse model experiments increased the efficiency this strains by 8-12 %. Key words: associativity, bacterium, wheat and barley plants, roots exudation Titul_1.pdf Page 1

Методичні аспекти вивчення асоціативності бактерій до рослин пшениці та ячменю

Репозитарії

Схожі ресурси