Про роботу установ Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, які розташовані у районах проведення активних бойових дій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 31 серпня 2022 р.)

Доповідь і виступи в її обговоренні присвячено підсумкам робочого візиту президента НАН України академіка НАН України А.Г. Загороднього та віцепрезидента НАН України, в.о. головного вченого секретаря НАН України академіка НАН України В.Л. Богданова, які 18—19 серпня 2022 р. відвідали установи Півн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2022
1. Verfasser:	Семиноженко, В.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2022
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	З кафедри Президії НАН України
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186850
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Про роботу установ Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, які розташовані у районах проведення активних бойових дій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 31 серпня 2022 р.) / В.П. Семиноженко // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 10. — С. 42-52. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-186850
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1868502025-02-23T18:24:59Z Про роботу установ Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, які розташовані у районах проведення активних бойових дій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 31 серпня 2022 р.) About the work of the institutions of the North-East Scientific Center of the NAS of Ukraine and the MES of Ukraine, which are located in the areas of active hostilities (Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, August 31, 2022) Семиноженко, В.П. З кафедри Президії НАН України Доповідь і виступи в її обговоренні присвячено підсумкам робочого візиту президента НАН України академіка НАН України А.Г. Загороднього та віцепрезидента НАН України, в.о. головного вченого секретаря НАН України академіка НАН України В.Л. Богданова, які 18—19 серпня 2022 р. відвідали установи Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України у Харкові та ознайомилися з умовами їхньої роботи під час активних воєнних дій на території міста та області. The report and speeches in its discussion are devoted to the results of the working visit of the president of the NAS of Ukraine, academician of the NAS of Ukraine A.G. Zagorodny and vice president of the NAS of Ukraine, acting chief scientific secretary of the NAS of Ukraine, academician of the NAS of Ukraine V.L. Bogdanov, who on August 18-19, 2022, visited the institutions of the North-East Scientific Center of the NAS of Ukraine and the MES of Ukraine in Kharkiv and got acquainted with their working conditions during active hostilities on the territory of the city and region. 2022 Article Про роботу установ Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, які розташовані у районах проведення активних бойових дій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 31 серпня 2022 р.) / В.П. Семиноженко // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 10. — С. 42-52. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.10.042 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186850 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Семиноженко, В.П. Про роботу установ Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, які розташовані у районах проведення активних бойових дій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 31 серпня 2022 р.) Вісник НАН України
description	Доповідь і виступи в її обговоренні присвячено підсумкам робочого візиту президента НАН України академіка НАН України А.Г. Загороднього та віцепрезидента НАН України, в.о. головного вченого секретаря НАН України академіка НАН України В.Л. Богданова, які 18—19 серпня 2022 р. відвідали установи Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України у Харкові та ознайомилися з умовами їхньої роботи під час активних воєнних дій на території міста та області.
format	Article
author	Семиноженко, В.П.
author_facet	Семиноженко, В.П.
author_sort	Семиноженко, В.П.
title	Про роботу установ Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, які розташовані у районах проведення активних бойових дій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 31 серпня 2022 р.)
title_short	Про роботу установ Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, які розташовані у районах проведення активних бойових дій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 31 серпня 2022 р.)
title_full	Про роботу установ Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, які розташовані у районах проведення активних бойових дій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 31 серпня 2022 р.)
title_fullStr	Про роботу установ Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, які розташовані у районах проведення активних бойових дій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 31 серпня 2022 р.)
title_full_unstemmed	Про роботу установ Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, які розташовані у районах проведення активних бойових дій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 31 серпня 2022 р.)
title_sort	про роботу установ північно-східного наукового центру нан україни і мон україни, які розташовані у районах проведення активних бойових дій (стенограма доповіді на засіданні президії нан україни 31 серпня 2022 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2022
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186850
citation_txt	Про роботу установ Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, які розташовані у районах проведення активних бойових дій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 31 серпня 2022 р.) / В.П. Семиноженко // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 10. — С. 42-52. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT seminoženkovp prorobotuustanovpívníčnoshídnogonaukovogocentrunanukraíniímonukraíniâkíroztašovaníurajonahprovedennâaktivnihbojovihdíjstenogramadopovídínazasídanníprezidíínanukraíni31serpnâ2022r AT seminoženkovp abouttheworkoftheinstitutionsofthenortheastscientificcenterofthenasofukraineandthemesofukrainewhicharelocatedintheareasofactivehostilitiestranscriptofscientificreportatthemeetingofthepresidiumofnasofukraineaugust312022
first_indexed	2025-11-24T09:25:20Z
last_indexed	2025-11-24T09:25:20Z
_version_	1849663233987706880
fulltext	42 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (10) ПРО РОБОТУ УСТАНОВ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ НАН УКРАЇНИ І МОН УКРАЇНИ, ЯКІ РОЗТАШОВАНІ У РАЙОНАХ ПРОВЕДЕННЯ АКТИВНИХ БОЙОВИХ ДІЙ Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 31 серпня 2022 року Доповідь і виступи в її обговоренні присвячено підсумкам робочого візиту президента НАН України академіка НАН України А.Г. Загороднього та ві- цепрезидента НАН України, в.о. головного вченого секретаря НАН України академіка НАН України В.Л. Богданова, які 18—19 серпня 2022 р. відвідали установи Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН Укра- їни у Харкові та ознайомилися з умовами їхньої роботи під час активних воєнних дій на території міста та області. Шановний Анатолію Глібовичу! Шановні члени Президії! Питання, яке ми сьогодні розглядаємо на засіданні Президії НАН України, виникло тому, що зараз переважна більшість установ Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України опинилися в зоні ведення активних бойових дій. Чверть території Харківської області на сьогодні перебуває під окупацією, а Харків, який встояв перед російською агре сією, щодня зазнає нищівних ракетних та артилерійських ударів, оскільки лінія фронту проходить усього в 20—30 км від міста. Нагадаю, що Північно-Східний науковий центр НАН Укра- їни і МОН України є найбільшим регіональним науковим цен- тром. Він охоплює 39 наукових установ (з них 16 — установи НАН України), 52 заклади вищої освіти, 40 галузевих органі- зацій. На території нашого центру розташовано 27 наукових об’єктів, що становлять національне надбання. Лише в Харкові, який є сьогодні прифронтовим містом, розташовані такі установи НАН України, як Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», СЕМИНОЖЕНКО Володимир Петрович — академік НАН України, голова Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, генеральний директор НТК «Інститут монокристалів» НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.10.042 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 10 43 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів», Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна, Інститут радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова, Радіоастрономічний інститут, Інститут про- блем кріобіології і кріомедицини, Інститут проблем машинобудування ім. А.М. Підгорно- го, Інститут електрофізики і радіаційних тех- нологій, Науково-дослідний центр індустрі- альних проблем розвитку, Інститут іоносфери НАН України і МОН України, Український науково-дослідний інститут лісового госпо- дарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висо- цького Державного агентства лісових ресурсів України та НАН України. Станом на 31.08.2022 в установах Північ- но-Східного наукового центру НАН Украї- ни і МОН України знищено й пошкоджено десятки будівель, руйнувань зазнали 70 % наукових об’єктів регіону, що становлять на- ціональне надбання, зокрема ядерно-фізичні установки Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», Фонд книжкових пам’яток Центральної на- укової бібліотеки Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Банк генетич- них ресурсів рослин Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН України та ін. Проте, незважаючи на активні бойові дії, що тривають у регіоні від першого дня війни, біль- шість установ нашого центру продовжують наукові дослідження, забезпечують збережен- ня кадрового потенціалу та інфраструктури, роблять усе для виконання державного замов- лення та господарських договорів, зокрема у сфері зміцнення національної безпеки та обо- рони України. 18—19 серпня 2022 р. установи Північно- Східного наукового центру НАН України і МОН України у Харкові відвідали президент НАН України академік НАН України А.Г. За- городній та віцепрезидент НАН України, в.о. головного вченого секретаря НАН України академік НАН України В.Л. Богданов. Так, де- легація Президії побувала на території Націо- нального наукового центру «Харківський фі- зико-технічний інститут» і наочно побачила, в якому критичному стані перебуває практично вся інфраструктура установи. Деякі руйнуван- ня потенційно є вкрай небезпечними, особли- во з огляду на те, що поблизу розташовані схо- вище ядерних матеріалів, лабораторія радіо- активних ізотопів та інші об’єкти підвищеної небезпеки. Незважаючи на те, що лінія фронту проходить на відстані 20 км, співробітники ХФТІ в умовах регулярних обстрілів забезпе- чують роботу критичних систем на установці «Джерело нейтронів», проводять постійний радіаційний моніторинг, посилено охороняють критичні об’єкти. І в цих складних умовах вони продовжують виконання важливих робіт з роз- роблення поглинальних стрижнів для системи управління та захисту реакторів з метою орга- нізації їх виробництва в Україні. Харків. Майдан Свободи Делегація Президії НАН України оглядає пошкоджен- ня будівлі установки «Джерело нейтронів» 44 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (10) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Науковці Радіоастрономічного інституту НАН України, незважаючи на те, що обсер- ваторія ім. С.Я. Брауде з радіотелескопами УТР-2 і ГУРТ та низькочастотна обсерваторія опинилися на тимчасово окупованій території, продовжують здійснювати радіоастрономічні і радіофізичні спостереження на радіотелеско- пах інтерферометричної мережі УРАН та до- слідження геокосмосу, ґрунтуючись на даних обсерваторій в Арктиці та Антарктиці. На по- чатку травня, як тільки ЗСУ посунули лінію фронту від окружної дороги Харкова і кіль- кість обстрілів дещо зменшилася, співробітни- ки Інституту, які залишилися в місті, розпоча- ли відновлювальні роботи в лабораторних кор- пусах, намагаючись продовжити дослідження за науковими темами. Однак згодом стало зрозуміло, що в умовах частих повітряних три- вог налагодити ефективну роботу лабораторій можна лише перемістивши обладнання в бом- босховища, що дозволяє надійно захистити і працівників, і апаратуру. Інститут продовжує також роботи з німецькими колегами за гран- том УНТЦ зі створення, програмування та на- лагодження чотирьох метеорологічних радарів для Антарктиди. Будівлі Інституту радіофізики та електроні- ки ім. О.Я. Усикова НАН України також силь- но постраждали, особливо корпус дослідного виробництва. Однак Інститут працює, а спів- робітники підтримують у працездатному стані кріомагнітний радіоспектроскопічний комп- лекс міліметрового діапазону довжин хвиль, який є об’єктом національного надбання. Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України повною мірою відчув на собі всі труднощі перебування в зоні активних бойових дій. Багато зусиль доводить- ся докладати до відновлення роботи установок для вирощування монокристалів, лабораторій для наукового супроводу вітчизняної фарма- цевтичної галузі, ліквідації наслідків руйну- вання мереж та інфраструктури. Проте жодно- го дня діяльність нашого НТК не припинялася. З перших днів війни багато співробітників пе- ремістилися у підвали, у двох наших бомбос- ховищах крім них розміщувалося по 300—400 мешканців Харкова. З огляду на те, що НТК — найбільша установа Шевченківського району міста і має потужні пункти приготування їжі, ми взяли на себе гуманітарну місію: щодня наші кафе з допомогою волонтерів годували до 2000 осіб, зокрема й наших співробітників, на що було витрачено близько 1 млн грн власних коштів. Керівництво НТК перші два місяці в прямому сенсі не покидало установу. Завдяки прийнятим оперативним рішенням та самовідданості співробітників у дуже стислі строки вдалося не лише відновити наукову та господарську діяльність НТК «Інститут моно- кристалів», а й значно посилити наші наукові напрями, пов’язані з питаннями національної безпеки. За останні три місяці наші фахівці Руйнування корпусу Інституту радіофізики та елек- троніки ім. О.Я. Усикова НАН України У Науково-технологічному комплексі «Інститут моно- кристалів» НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 10 45 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ на замовлення Міністерства оборони України та вітчизняних фармацевтичних підприємств розробили та впровадили в медичну практику для застосування у шпиталях три препарати для загоєння ран та офтальмологічні знебо- лювальні краплі. Крім того, ми поновили на- уковий супровід фармацевтичної галузі, яка після двох місяців простою розпочала активну діяльність. Ми продовжили також постачання компонентів систем оптоелектронної протидії спеціального призначення та відновили виро- щування монокристалів для виготовлення ра- діаційних детекторів, зокрема на замовлення НАЕК «Енергоатом». У рамках робочого візиту делегація Прези- дії відвідала також Інститут проблем машино- будування ім. А.М. Підгорного НАН України, який, як відомо, тісно співпрацює з підприєм- ствами енергомашинобудівної галузі. Інститут сьогодні розробляє для АТ «Українські енер- гетичні машини» (колишній АТ «Турбоатом») всі проточні частини як парових турбін, так і гідромашин. За договором з цим підприєм- ством Інститут розробив і зараз завершує ви- пробування насос-турбіни третьої (останньої) черги Дністровської ГАЕС. За потужністю ця насос-турбіна є найбільшою у Європі, а за по- казниками економічності — однією з найкра- щих, а можливо і найкращою у світі. В Інсти- туті тривають також роботи зі створення елек- тролізера високого тиску, в якому реалізовано новий унікальний принцип організації проце- су одержання водню. Було проведено також зустріч з колектива- ми закладів вищої освіти Харкова, на якій пре- зидент НАН України академік НАН України А.Г. Загородній виступив як голова Наглядової ради Харківського національного університе- ту ім. В.Н. Каразіна. Було обговорено нагальні питання вступної кампанії 2022 р. і проблеми освітньої галузі, пов’язані не стільки з пошко- дженням будівель, скільки з катастрофічним зменшенням кількості охочих вступати в хар- ківські університети. Отже, на прикладі харківських установ Пів- нічно-Східного наукового центру НАН Укра- їни і МОН України можна зробити висновок, що вони в буквальному сенсі тримають свій «науковий фронт» і потребують термінової допомоги та підтримки у ліквідації наслідків руйнувань будівель, комунікацій, інфраструк- тури, збереженні унікального наукового й тех- нологічного обладнання, запобіганні техноген- ним катастрофам. До першочергових заходів, на нашу думку, належать ті, які спрямовані на збереження кадрового потенціалу та забез- печення повноцінної діяльності установ. По- трібно також звернутися до відповідних дер- жавних інституцій з пропозицією передбачити у новій бюджетній програмі кошти на віднов- Харківський національний університет ім. В.Н. Кара- зіна Зустріч з колективами харківських закладів вищої освіти 46 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (10) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ лення інфраструктури установ НАН України, які розташовані в зоні активних бойових дій, для забезпечення виконання ними науково- дослідних робіт в інтересах національної без- пеки та оборони. Крім того, доцільно створити резервний фонд Академії для того, щоб можна було оперативно проводити роботи з ліквідації наслідків пошкоджень інфраструктури науко- вих установ. Адже війна, на жаль, ще не закін- чилася. Дякую за увагу! ШУЛЬГА Микола Федорович — академік НАН України, генеральний директор Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» Шановний Анатолію Глібовичу! Шановні члени Президії! Дозвольте навести додаткову інформацію про роботу Національного наукового центру «Хар- ківський фізико-технічний інститут» у період воєнного стану в Україні. З перших днів війни ННЦ ХФТІ опинився в зоні активних бойових дій. За цей час Інсти- тут зазнав численних обстрілів з боку РФ, со- тні бомб, ракет, снарядів, різноманітних мін, зокрема й заборонених міжнародними дого- ворами, влучили на територію установи. В ре- зультаті обстрілів різною мірою постраждали всі будівлі ХФТІ, пошкоджено деякі фізичні установки. Кілька будівель потребують тер- мінового ремонту, оскільки в них практично немає даху. Будівля, в якій розміщено ядерну підкритичну установку «Джерело нейтронів», зазнала сімох ракетних ударів поблизу її стін, п’ять мін потрапило в дах. Однак основне об- ладнання установки — прискорювач, паливна частина, система керування та ін., на щастя, вціліло. Нам вдалося відразу повністю заглу- шити реакторну частину, але установка потре- бує постійного контролю радіаційної обста- новки. Водночас обладнання, розміщене зовні, було значною мірою зруйновано, і зараз трива- ють роботи з його відновлення, які доводиться виконувати в умовах частих обстрілів Харко- ва, коли ракети і снаряди пролітають на малих висотах над територією Інституту. Разом з тим, вжиті нами заходи дозволили зберегти інші великі фізичні установки та при- ладну базу Інституту. У міру сил ми проводи- мо роботи з відновлення пошкодженої інфра- структури, зокрема з відбудови прискорювача електронів на 10 МеВ, на якому в довоєнний час здійснювалася стерилізація понад 70 % усіх медичних матеріалів в Україні. Сподіває- мося, нам вдасться завершити ці роботи в най- ближчі місяці. За офіційними даними екологічної комісії Харківської обласної прокуратури, яка об- стежувала територію ХФТІ з початку липня 2022 р., загальна сума завданих збитків сягає 14,8 млрд грн. Руйнування будівельних кон- струкцій Інституту оцінено в 69 млн грн, а об- ладнання знищено на 15 млн євро. До війни в ННЦ ХФТІ працювало 1900 співробітників. За кордон виїхали приблизно 300 осіб, в інші області України — близько 600 працівників. Через відсутність світла, води, зв’язку та постійні обстріли багато співробіт- ників ХФТІ перебралися з П’ятихаток, де роз- ташований Інститут, в інші райони Харкова. Так, до війни у П’ятихатках мешкало близько 12 тис. осіб, а тепер залишилося менш як 200 жителів. Втім, незважаючи на значні руйну- вання житлових будівель, люди потроху повер- таються в П’ятихатки. Там почали з’являтися світло, вода (хоча й не всюди), відновлено мо- більний зв’язок, відкрилися деякі магазини, але транспортного сполучення з іншими райо- нами міста поки що немає. На сьогодні в ремонтних роботах на терито- рії ХФТІ задіяно понад 200 осіб. З міркувань безпеки вхід в Інститут для багатьох співробіт- ників можливий лише за особливої потреби. З початку липня працівники ДСНС України проводять роботи з розмінування снарядів, що не розірвалися під час обстрілів, і вже знешко- дили більш як 20 з них. Проте залишаються ще місця, куди сапери не дісталися. До того ж об- стріли постійно тривають. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 10 47 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Зруйновані корпуси ННЦ ХФТІ Делегація Президії НАН України оглядає одну з уста- новок у ННЦ ХФТІ Однак наукова діяльність ХФТІ в міру мож- ливостей продовжується. Зокрема, ми прово- димо роботи з оцінки безпеки на ЗАЕС, багато співробітників працюють у віддаленому режи- мі. Деякі невеликі установки і малогабаритне обладнання ми перевозимо на старий майдан- чик Інституту, на якому, сподіваємося, умови для роботи будуть кращими, ніж у П’ятихатках. Завдяки перебуванню деяких співробітни- ків ХФТІ за кордоном відкрилися нові можли- вості для міжнародного співробітництва з про- відними науковими центрами світу. Дуже ко- рисною виявилася поїздка академіка І.Є. Гар- куші на конференцію Eurofusion, оскільки замість запланованого виділення 2,5 млн євро для підтримки науки в Україні Євратом хотів використати їх для погашення внеску України в бюджет цієї організації. Дуже активно розвивається співпраця з прискорювальним центром DESY (Гамбург, Німеччина). Важливо, що тепер планується не лише участь наших фахівців у роботах, які проводяться в центрі, а й експериментальна перевірка та реалізація ідей і технологій, які розвиваються в ХФТІ. Наприклад, готується експеримент з виведення пучка електронів з циклічного прискорювача DESY за допомогою вигнутих кристалів. Хотів би наголосити, що приїзд президента НАН України А.Г. Загороднього та віцепрези- дента НАН України В.Л. Богданова став для нас дуже важливою подією. Цей візит надих- нув співробітників ХФТІ та зміцнив їхню віру в те, що ми, перебуваючи в зоні бойових дій, не покинуті напризволяще, що Академія прагне надати нам допомогу і підтримку. Продуктивними виявилися також зустрічі делегації Президії НАН України з головою Хар- ківської обласної військової адміністрації Оле- гом Синєгубовим, а також з ректором Харків- ського національного університету ім. В.Н. Ка- разіна Тетяною Кагановською, на яких було ви- значено шляхи вирішення багатьох важливих для Інституту практичних питань. Наведу лише два приклади. Так, співробіт- ники ХФТІ почали останнім часом поверта- тися до Харкова, маючи велике бажання при- ступити до роботи, але в багатьох з них житло виявилося зруйнованим. Ідея тимчасово за- селити їх у гуртожитки навчальних закладів міста, які зараз спорожніли, наштовхнулася на заборону МОН України, а отже, це питан- ня потрібно вирішувати на державному рівні. Постала також проблема з підготовкою в уні- верситеті молодих фахівців, оскільки вимога МОН України, що співвідношення кількості викладачів і студентів має бути 1:13, у воєнний час призводить до необхідності скорочення лише в Харківському університеті 1500 пози- цій викладачів. Це неприпустимо, оскільки, як казав Вінстон Черчилль під час Другої світової війни: «Заради чого ж ми тоді воюємо?». Дякую за увагу! 48 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (10) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ РУСАНОВ Андрій Вікторович — академік НАН України, директор Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України Вельмишановний Анатолію Глібовичу! Шановні колеги! Як і всі установи нашого регіону, Інститут про- блем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України працює в надзвичайно склад- них умовах, але в повному обсязі виконує свої функціональні завдання. З початком війни ми переглянули пріори- тетні напрями наукових досліджень Інститу- ту і дійшли висновку, що вони всі здебільшо- го пов’язані зі зміцненням обороноздатності нашої держави та післявоєнним відновлен- ням країни. Однак сьогодні основні зусилля ми сконцентрували на практичній реалізації отриманих результатів наукового пошуку і посилили співпрацю з провідними підприєм- ствами машинобудівної галузі України, а саме, з АТ «Українські енергетичні машини», КБ «Південне», ДП «Антонов», ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Про- грес» імені академіка О.Г. Івченка». Так, уже після 24 лютого 2022 р. ми уклали договори із ЗМКБ «Івченко-Прогрес», у про- цесі успішного виконання яких вдалося впер- ше розробити доцентрову турбіну для одного з авіаційних двигунів, що значно підвищило його робочі характеристики. Зараз ми працюємо над створенням дослід- но-промислового зразка нового типу електро- лізера високого тиску, в якому вперше у світі застосовано новий підхід до процесу одержан- ня водню. Ця розробка забезпечує вищу ефек- тивність отримання водню, можливість одразу заправляти автомобілі, крім того, відсутність у конструкції електролізера цінних металів до- зволяє значно зменшити його вартість. Продовжується плідна співпраця з нашим основним промисловим партнером — АТ «Українські енергетичні машини». З цим під- приємством ми виконуємо багато спільних проєктів, які стосуються, зокрема, нових те- плових схем енергетичних установок на осно- ві малих модульних реакторів з використан- ням технологій акумулювання енергії. Сьо- годні практично всі новітні проточні частини турбін різних типів розробляє наш Інститут. Особливо хотів би відзначити випробуван- ня насос-турбіни третьої черги Дністровської ГАЕС. Введення її в експлуатацію має дуже важливе значення для забезпечення надійно- го регулювання та стабільності роботи ОЕС України. Насос-турбіни, які вже працюють на Дністровській ГАЕС, також розроблені в на- шому Інституті і без перебільшення є гордістю української науки, інженерії та промисловості. Ці насос-турбіни найбільші у Європі за потуж- В Інституті проблем машинобудування ім. А.М. Під- горного НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 10 49 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ністю і одні з найкращих у світі за економіч- ністю, оскільки мають коефіцієнт повернення енергії 0,82. При створенні насос-турбіни третьої черги перед нами було поставлено завдання збіль- шити діапазон регулювання від 40 до 100 % потужності замість 70—100% у попередніх агрегатів. Завдяки розробленим в Інституті новітнім математичним методам моделюван- ня та напрацьованій експериментальній базі нам вдалося не лише успішно вирішити цю проблему, а й істотно підвищити ефективність насос-турбіни в усьому діапазоні її роботи, що зробить її найкращою у світі за показниками економічності. Отже, сьогодні, незважаючи на вкрай склад- ні умови роботи в зоні бойових дій, Інститут бере активну участь у вирішенні важливих для нашої країни завдань. Про проблеми, з якими стикаються наші співробітники, переважно вже йшлося у по- передніх виступах. Це і загроза життю пра- цівників від постійних обстрілів міста, і по- шкодження житла, і складність організації робочого процесу, і побутові та фінансові про- блеми. 41 % співробітників Інституту виїхали з Харкова за кордон (9 %) або в інші регіони України. На дистанційному режимі роботи пе- ребувають 20 %, у вимушеному простої — 7 %, у відпустці без збереження заробітної плати — 17 % працівників. Дякую за увагу! ЗАХАРЕНКО Вячеслав Володимирович — член-кореспондент НАН України, директор Радіоастрономічного інституту НАН України Вельмишановний Анатолію Глібовичу! Шановні члени Президії! Практично від самого початку повномасштаб- ного воєнного вторгнення РФ в Україну обсер- ваторія ім. С.Я. Брауде Радіоастрономічного інституту НАН України з найбільшим у світі декаметровим радіотелескопом УТР-2 та раді- отелескопом нового покоління ГУРТ, а також низькочастотна обсерваторія для дослідження геокосмосу опинилися на тимчасово окупова- ній території. Частина співробітників та їхні домівки також потрапили під окупацію, і їм довелося вибиратися до підконтрольних Укра- їні регіонів чи до європейських країн через те- риторію РФ. Від ракетних та артилерійських обстрілів дуже постраждали корпуси Радіо аст- рономічного інституту, розташовані на півночі Харкова. Зрозуміло, що в таких умовах найголовні- шим нашим пріоритетом була безпека співро- бітників Інституту, а тому відразу було запро- ваджено режим дистанційної роботи. Близько 22 % наших співробітників, переважно провід- ні науковці, виїхали за межі України і там, за- вдяки тісним зв’язкам з іноземними колегами, змогли забезпечити виконання наукових тем нашої установи. Однак за законодавством ми змушені переводити таких працівників у ре- жим відпустки без збереження заробітної пла- ти, що, з нашої точки зору, є неправильним. Приблизно 40 % співробітників Інституту за- лишаються в Харкові, решта переїхали в інші регіони України. Однак, незважаючи на всі ці складні обста- вини, жодної наукової теми Радіоастрономіч- ного інституту не було припинено. В Україні є ще чотири низькочастотні телескопи інтерфе- У Радіоастрономічному інституті НАН України 50 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (10) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ рометричної мережі УРАН. Так, радіотеле скоп у Полтавській гравіметричній обсерваторії Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України має чутливість лише вдвічі меншу за УТР-2, що дозволило нам продовжити ви- конання проєктів, насамперед міжнародних, з радіоастрономічних та радіофізичних спосте- режень. Це програми наземної підтримки місій міжпланетної автоматичної станції Juno для дослідження Юпітера і двох космічних апара- тів для дослідження Сонця. Ми прийняли рішення вивезти в інші регіо- ни України диски з базами даних, накопичених за довгі роки спостережень, — це огляди всього неба, окремих його ділянок. Крім того, завдяки допомозі Польської ака- демії наук ми зробили у Вроцлаві на базі Інсти- туту низьких температур дзеркало сайту нашо- го Інституту та сайту журналу «Радіофізика і радіоастрономія». Польський центр космічних досліджень у Варшаві допоміг врятувати наш сервер, на якому збиралися дані дослідження геокосмосу з усіх астрономічних обсерваторій, зокрема й розташованих в Арктиці та Антарк- тиці. Паризька обсерваторія виділила кільком нашим співробітникам гранти на дослідження на своєму телескопі, у створенні якого свого часу Інститут брав активну участь. Співробітники Інституту, які залишилися в Харкові, перемістили найбільш цінне об- ладнання в підвали і облаштували там більш- менш безпечні місця для роботи. Дякую за увагу! ЗАГОРОДНІЙ Анатолій Глібович — академік НАН України, президент Національної академії наук України Шановні колеги! Сьогодні Академія разом з усією країною пе- реживає дуже важкі часи спротиву воєнній агресії з боку РФ, яка вже призвела до втрат серед науковців, а також численних руйну- вань інфраструктури наукових установ та підприємств НАН України. Зрозуміло, що під час війни складно всім, але найбільше страждають від постійних ракетних і артиле- рійських обстрілів академічні установи Хар- ківської, Донецької, Дніпропетровської та Миколаївської областей. Під час візиту до Харкова ми відвідали де- які провідні організації Північно-Східного на- укового центру НАН України і МОН України та ознайомилися з їх роботою в умовах, які аж ніяк не можна назвати спокійними та без- печними, на власні очі побачили жахливі руй- нування міста та установ Академії, характер яких, всупереч заявам РФ, підтверджує їх ці- леспрямованість. Біля меморіальної дошки академіку В.І. Вернадському на будівлі Першої чоловічої гімназії м. Харкова ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 10 51 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Насамперед це стосується Національного наукового центру «Харківський фізико-тех- нічний інститут», у районі розташування яко- го, в П’ятихатках, не залишилося жодного вці- лілого будинку, а навмисні обстріли унікаль- ної ядерної підкритичної установки «Джерело нейтронів» є одним із проявів ядерного теро- ризму агресора і могли призвести до надзви- чайних ситуацій найвищого рівня. Запобігти їм вдається виключно завдяки правильним і вчасним рішенням керівництва ХФТІ та про- фесійній роботі його працівників, які роблять усе можливе для належного функціонування об’єктів підвищеної небезпеки в радіаційно безпечному режимі. На жаль, руйнування, завдані інфраструкту- рі ХФТІ, досягли такого масштабу, що, найімо- вірніше, без державної допомоги Академія не в змозі буде відновити повноцінне функціону- вання цього стратегічно важливого для країни наукового центру. Решта харківських академічних установ за- знали менших втрат, але також потребують значного обсягу відновлювальних робіт. Під час зустрічі з колективами наукових установ та підприємств Північно-Східного наукового центру я був вражений високим рівнем професіоналізму та відповідальності працівників, які в умовах постійної серйозної небезпеки щодня приходять на роботу, про- водять наукові дослідження, створюють висо- котехнологічну продукцію, виконують замов- лення вітчизняних підприємств, підтримують у працездатному стані наукове обладнання, а також об’єкти, що становлять національне над- бання України. Хочу зазначити, що важливою і змістовною була зустріч з головою Харківської обласної військової адміністрації Олегом Синєгубовим, на якій ми обговорювали співпрацю щодо ста- лого забезпечення академічних установ та ор- ганізацій міста електро- і теплопостачанням, а також надання допомоги з утримання спо- руд цивільного захисту. Детально розглянули питання конкретної допомоги ХФТІ у прове- денні критично важливих робіт з відновлення пошкодженої інфраструктури Інституту. Мені дуже приємно було побачити в представниках місцевої влади однодумців і патріотів свого ре- гіону, які щиро відгукнулися на наші пропози- ції і прохання про допомогу. Не менш важливою стала зустріч з керівни- цтвом Харківського національного універси- тету ім. В.Н. Каразіна, на якій ми обговорили питання ефективної співпраці Академії із за- кладами вищої освіти в галузі підготовки на- укових кадрів, адже наступність поколінь є болісною проблемою в НАН України, а рівень освіти і глибина знань майбутніх кадрів зале- жать від якості та ефективності роботи викла- дачів вітчизняних університетів. З ректором Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Тетяною Кагановською Зустріч делегації Президії НАН України з головою Харківської обласної військової адміністрації Олегом Синєгубовим 52 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (10) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Насамкінець хочу подякувати вченим на- укових установ Харківського регіону за їхню відданість своїй справі, мужність, героїзм, за те, що в таких надзвичайно складних умовах вони докладають максимум зусиль для вико- нання своїх професійних обов’язків та завдань, що стоять перед академічними установами. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик Vladimir P. Semynozhenko State Scientific Institution “Institute for Single Crystals” of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kharkiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7877-8811 ABOUT THE WORK OF THE INSTITUTIONS OF THE NORTH-EAST SCIENTIFIC CENTER OF THE NAS OF UKRAINE AND THE MES OF UKRAINE, WHICH ARE LOCATED IN THE AREAS OF ACTIVE HOSTILITIES Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, August 31, 2022 The report and speeches in its discussion are devoted to the results of the working visit of the president of the NAS of Ukraine, academician of the NAS of Ukraine A.G. Zagorodny and vice president of the NAS of Ukraine, acting chief scientific secretary of the NAS of Ukraine, academician of the NAS of Ukraine V.L. Bogdanov, who on August 18-19, 2022, visited the institutions of the North-East Scientific Center of the NAS of Ukraine and the MES of Ukraine in Kharkiv and got acquainted with their working conditions during active hostilities on the territory of the city and re- gion.

Institution

Ähnliche Einträge