Раціональні параметри буропідривних робіт для проведення підняттєвих

Мета. Розробка методики розрахунку параметрів буропідривних робіт (БПР) для проведення підняттєвих методами шпурових і свердловинних зарядів з урахуванням діаметру заряду, детонаційних характеристик вибухових речовин (ВР), фізико-механічних властивостей порід, їх тріщинуватості й ущільнення під дією...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2022
Hauptverfasser:	Кононенко, М.М., Хоменко, О.Є., Косенко, А.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут фізики гірничих процесів НАН України 2022
Schriftenreihe:	Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва
Schlagworte:	Прогнозування і управління станом гірничого масиву
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189990
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Раціональні параметри буропідривних робіт для проведення підняттєвих / М.М. Кононенко, О.Є. Хоменко, А.В. Косенко // Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва: Зб. наук. пр. — 2022. — Вип. 24. — С. 15-31. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-189990
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1899902025-02-09T17:43:54Z Раціональні параметри буропідривних робіт для проведення підняттєвих Rational parameters of drilling-and-blasting operations for rise working Кононенко, М.М. Хоменко, О.Є. Косенко, А.В. Прогнозування і управління станом гірничого масиву Мета. Розробка методики розрахунку параметрів буропідривних робіт (БПР) для проведення підняттєвих методами шпурових і свердловинних зарядів з урахуванням діаметру заряду, детонаційних характеристик вибухових речовин (ВР), фізико-механічних властивостей порід, їх тріщинуватості й ущільнення під дією гірського тиску. Методика. У роботі використано комплексний методичний підхід, що включає розробку методики визначення параметрів БПР з урахуванням діаметру заряду ВР, міцності порід на стискання, коефіцієнтів структурного ослаблення та ущільнення під дією гірського тиску. Результати. Розроблено нову методику розрахунку раціональних параметрів БПР при проведенні підняттєвих, в яких відстань між шпурами або свердловинами у врубі визначається за радіусом зони зминання, а для контурних – за радіусом зони інтенсивного подрібнення. Наукова новизна. Параметри розташування шпурів або свердловин у вибої підняттєвого реалізовано за степеневою залежністю зміни лінії найменшого опору (ЛНО) залежно від діаметру заряду, детонаційних характеристик ВР, фізико-механічних властивостей гірських порід, їх тріщинуватості й ущільнення під дією гірського тиску. Практична цінність. Використання нової методики розрахунку раціональних параметрів БПР для проведення підняттєвих дозволить раціоналізувати розташування шпурів або свердловин у вибої підняттєвих, що призведе до ресурсозбереження при їх проведенні. Purpose. Development of a methodology for calculating the parameters of drilling and blasting (D&B) for rise working methods of borehole and blast-hole charges, taking into account the diameter of the charge, the detonation characteristics of explosives (EX), the physical and mechanical properties of rocks, their fracturing and compaction under the action of rock pressure. Methods. The work uses a comprehensive methodological approach, including the development of a methodology for determining the parameters of the (D&B), taking into account the diameter of the (EX), the strength of the rocks in compression, the coefficients of structural weakening and compaction under the action of rock pressure. Findings. A new method has been developed for calculating the rational parameters of (D&B) when conducting rising ones, in which the distance between borehole or blast-hole in a cut is determined by the radius of the shear zone, and for contour ones – by the radius of the zone of intensive crushing. Originality. The parameters of the location of borehole or blast-hole in the raise face are implemented according to the power-law dependence of the change in the line of least resistance (LLR) depending on the diameter of the charge, detonation characteristics of the (EX), physical and mechanical properties of rocks, their fracturing and compaction under the action of rock pressure. Practical implications. The use of a new method for calculating the rational parameters of (D&B) for rise working make it possible to rationalize the location of borehole or blast-hole in the raise face, which will lead to resource saving during their sinking. 2022 Article Раціональні параметри буропідривних робіт для проведення підняттєвих / М.М. Кононенко, О.Є. Хоменко, А.В. Косенко // Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва: Зб. наук. пр. — 2022. — Вип. 24. — С. 15-31. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2664-17716 DOI: https://doi.org/10.37101/ftpgp24.01.002 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189990 622.062:622.235.11 uk Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва application/pdf Інститут фізики гірничих процесів НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Прогнозування і управління станом гірничого масиву Прогнозування і управління станом гірничого масиву
spellingShingle	Прогнозування і управління станом гірничого масиву Прогнозування і управління станом гірничого масиву Кононенко, М.М. Хоменко, О.Є. Косенко, А.В. Раціональні параметри буропідривних робіт для проведення підняттєвих Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва
description	Мета. Розробка методики розрахунку параметрів буропідривних робіт (БПР) для проведення підняттєвих методами шпурових і свердловинних зарядів з урахуванням діаметру заряду, детонаційних характеристик вибухових речовин (ВР), фізико-механічних властивостей порід, їх тріщинуватості й ущільнення під дією гірського тиску. Методика. У роботі використано комплексний методичний підхід, що включає розробку методики визначення параметрів БПР з урахуванням діаметру заряду ВР, міцності порід на стискання, коефіцієнтів структурного ослаблення та ущільнення під дією гірського тиску. Результати. Розроблено нову методику розрахунку раціональних параметрів БПР при проведенні підняттєвих, в яких відстань між шпурами або свердловинами у врубі визначається за радіусом зони зминання, а для контурних – за радіусом зони інтенсивного подрібнення. Наукова новизна. Параметри розташування шпурів або свердловин у вибої підняттєвого реалізовано за степеневою залежністю зміни лінії найменшого опору (ЛНО) залежно від діаметру заряду, детонаційних характеристик ВР, фізико-механічних властивостей гірських порід, їх тріщинуватості й ущільнення під дією гірського тиску. Практична цінність. Використання нової методики розрахунку раціональних параметрів БПР для проведення підняттєвих дозволить раціоналізувати розташування шпурів або свердловин у вибої підняттєвих, що призведе до ресурсозбереження при їх проведенні.
format	Article
author	Кононенко, М.М. Хоменко, О.Є. Косенко, А.В.
author_facet	Кононенко, М.М. Хоменко, О.Є. Косенко, А.В.
author_sort	Кононенко, М.М.
title	Раціональні параметри буропідривних робіт для проведення підняттєвих
title_short	Раціональні параметри буропідривних робіт для проведення підняттєвих
title_full	Раціональні параметри буропідривних робіт для проведення підняттєвих
title_fullStr	Раціональні параметри буропідривних робіт для проведення підняттєвих
title_full_unstemmed	Раціональні параметри буропідривних робіт для проведення підняттєвих
title_sort	раціональні параметри буропідривних робіт для проведення підняттєвих
publisher	Інститут фізики гірничих процесів НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Прогнозування і управління станом гірничого масиву
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/189990
citation_txt	Раціональні параметри буропідривних робіт для проведення підняттєвих / М.М. Кононенко, О.Є. Хоменко, А.В. Косенко // Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва: Зб. наук. пр. — 2022. — Вип. 24. — С. 15-31. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series	Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва
work_keys_str_mv	AT kononenkomm racíonalʹníparametriburopídrivnihrobítdlâprovedennâpídnâttêvih AT homenkooê racíonalʹníparametriburopídrivnihrobítdlâprovedennâpídnâttêvih AT kosenkoav racíonalʹníparametriburopídrivnihrobítdlâprovedennâpídnâttêvih AT kononenkomm rationalparametersofdrillingandblastingoperationsforriseworking AT homenkooê rationalparametersofdrillingandblastingoperationsforriseworking AT kosenkoav rationalparametersofdrillingandblastingoperationsforriseworking
first_indexed	2025-11-28T22:32:28Z
last_indexed	2025-11-28T22:32:28Z
_version_	1850075156618149888
fulltext	Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва 2022, вип. 24 15 Розділ 2. Прогнозування і управління станом гірничого масиву УДК 622.062:622.235.11 https://doi.org/10.37101/ftpgp24.01.002 РАЦІОНАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ БУРОПІДРИВНИХ РОБІТ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПІДНЯТТЄВИХ М.М. Кононенко1, О.Є. Хоменко1, А.В. Косенко2 1Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна 2Відділення фізики гірничих процесів Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова Національної академії наук України, м. Дніпро, Україна Відповідальний автор: e-mail: kmn211179@gmail.com RATIONAL PARAMETERS OF DRILLING-AND-BLASTING OPERATIONS FOR RISE WORKING M.M. Kononenko1, O.Ye. Khomenko1, A.V. Kosenko 1Dnipro University of Technology, Dnipro, Ukraine 2Branch for Physics of Mining Processes of the M.S. Poliakov Institute of Geotechnical Mechanics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Dnipro, Ukraine Corresponding author: e-mail: kmn211179@gmail.com ABSTRACT Purpose. Development of a methodology for calculating the parameters of drilling and blasting (D&B) for rise working methods of borehole and blast-hole charges, taking into account the diameter of the charge, the detonation characteristics of explosives (EX), the physical and mechanical properties of rocks, their fracturing and compaction under the action of rock pressure. Methods. The work uses a comprehensive methodological approach, including the development of a methodology for determining the parameters of the (D&B), taking into account the diameter of the (EX), the strength of the rocks in compression, the coefficients of structural weakening and compaction under the action of rock pressure. Findings. A new method has been developed for calculating the rational parameters of (D&B) when conducting rising ones, in which the distance between borehole or blast-hole in a cut is determined by the radius of the shear zone, and for contour ones – by the radius of the zone of intensive crushing. Originality. The parameters of the location of borehole or blast-hole in the raise face are implemented according to the power-law dependence of the change in the line of least resistance (LLR) depending on the diameter of the charge, detonation Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва 2022, вип. 24 16 characteristics of the (EX), physical and mechanical properties of rocks, their fracturing and compaction under the action of rock pressure. Practical implications. The use of a new method for calculating the rational parameters of (D&B) for rise working make it possible to rationalize the location of borehole or blast-hole in the raise face, which will lead to resource saving during their sinking. Keywords: borehole, blast-hole, explosive, drilling and blasting, zone of intensive crushing, line of least resistance 1. ВСТУП При видобуванні залізних руд підземним способом одним з основних і най- більш трудомістких виробничих процесів є проведення підготовчих та наріз- них виробок у межах блоків або камер, що їх підготовлюють до виконання очисних робіт [1]. Технологічний розвиток різноманітних систем розробки рудних покладів призвів до появи виробок, що мають невелику площу пере- різу та складають конструктивне оформлення систем. При цих системах роз- робки для підготовки видобувних одиниць до очисних робіт проводять під- няттєві виробки різного перерізу та довжини, які мають різноманітне призна- чення, а також похилі або вертикальні дучки. Для проведення цих виробок витрачають до 50% загальних трудових і матеріальних витрат на підготовку блоку до очисних робіт [2]. 2. ДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ ПІДНЯТТЕВИХ Залежно від призначення, підняттєві виробки проводять по руді або поро- дам та обладнують одним, двома або трьома відділеннями (для корисної ко- палини, породи, сходових ходів тощо). За призначенням підняттєві поділя- ються на вентиляційні, ходові, закладні, перепускні, матеріально-господар- ські, бурові та відрізні. Форма та розміри поперечного перерізу підняттєвих залежать від їх призначення, кількості відділень і матеріалу кріплення. Най- більшого поширення набула квадратна, прямокутна та кругла форми попере- чного перерізу з площею від 1,44 до 8,0 м2. На кожній рудній шахті розробля- ють типові перерізи та розміри підняттєвих, які найбільш відповідають конк- ретним умовам ведення гірничих робіт. Сьогодні існують 2 способи прове- дення підняттєвих – буропідривний і машинний (комбайновий). До буропід- ривного способу проведення підняттєвих відносяться: шпуровий з обладнан- ням тимчасових полків і сходів та за допомогою прохідницьких комплексів типу КПВ або КПН, і секційний з підриванням глибоких свердловинних за- рядів [3]. Аналіз науково-технічних джерел дозволив встановити, що на залі- зорудних шахтах Криворізького басейну щорічно проводиться близько 27 тис. м підняттєвих [4, 5], а в умовах ПрАТ «ЗЗРК» – до 3 тис. м [6, 7]. Так за допомогою шпурового способу з обладнанням тимчасових полків на шахтах Криворізького басейну проводять підняттєві квадратної форми площею 1,44 і 2,25 м2 з розмірами 1,2×1,2 і 1,5×1,5 м, а також круглої форми площею 1,8 м2 діаметром 1,5 м. Висота цих підняттєвих не перевищує Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва 2022, вип. 24 17 25–30 м. До основних робочих процесів за допомогою цього способу відно- сяться: буріння шпурів, заряджання та підривання, провітрювання, приби- рання гірської маси та влаштування полків. Проведення підняттєвих за цією технологією характеризується низьким рівнем безпеки, великою трудомісткі- стю всіх технологічних операцій, невисокими місячними темпами проходки, поганими санітарно-гігієнічними умовами праці, що обумовлено труднощами доставки матеріалів, інструментів та обладнання, значними трудовими витра- тами, необхідністю частого ремонту, вибитих вибухами, кріплення і комуні- кації [4, 5]. До переваг необхідно віднести його простоту й універсальність, невелику масу застосовуваного обладнання та відносну економічність при не- великій висоті підняттєвого. На шахтах Криворізького басейну річний об’єм проведення підняттєвих виробок з обладнанням тимчасових полків і сходів, площею 1,44 і 1,8 м2 складає 6%, а площею 2,25 м2 – 73%. В умовах шахт ПрАТ «ЗЗРК», з технологічних причин та особливостей конструктивних еле- ментів системи розробки, цей спосіб проведення підняттєвих сьогодні не ви- користовується. Проведення підняттєвих за допомогою самохідних комплексів КПВ і КПН забезпечує механізацію доставки прохідників, обладнання та матеріалів у ви- бій виробки. За допомогою цього способу на шахтах Криворізького басейну проводять підняттєві квадратної та прямокутної форм площею 3,2 і 4 м2 з ро- змірами 1,6×2 і 2×2 м. Застосування цих комплексів економічно доцільно при проведенні підняттєвих висотою не менш 60–80 м [2]. Прохідницький цикл при використанні комплексів складається з наступних робочих процесів: при- бирання гірської маси, буріння шпурів під анкери, нарощування монорейки, буріння шпурів у вибої, заряджання та підривання шпурів, провітрювання ви- бою. Недоліком даного виду проведення є те, що прохідники постійно знахо- дяться у вибої підняттєвого та більшу частину робочих операцій виконують вручну [5]. В умовах шахт Криворізького басейну річний об’єм проведення підняттєвих виробок за допомогою прохідницьких комплексів площею 3,2 м2 складає 11%, а площею 4 м2 – 10%. На шахтах ПрАТ «ЗЗРК» цей спосіб про- ходки підняттєвих вже не використовується. Ще одним зі способів проведення підняттєвих за допомогою БПР є секцій- ний з підриванням глибоких свердловинних зарядів. Проведення підняттєвих за допомогою цього способу виключає присутність людей у вибої виробки. Всі роботи з буріння, заряджання та висадження свердловин здійснюються з прилеглих до підняттєвого горизонтальних виробок. Для проведення піднят- тєвого цим способом на всю довжину з верхньої виробки бурять свердловини діаметром 0,089–0,105 м, відстань між якими становить 0,5–0,9 м [8]. Піднят- тєвий формується в результаті послідовного відбивання окремих секцій дов- жиною по 2–4 м у напрямку знизу вгору. За допомогою цього способу прово- дять підняттєві висотою до 40 м, що обумовлено викривлення свердловин при бурінні. Перед заряджанням нижню частину свердловин перекривають де- рев’яними конічними пробками, що опускають у свердловину на шпагаті або на дроті, а її заряджання проводиться зверху – з боку устя. Над зарядом на висоту 0,5–1,0 м насипається шар породи або піску, який слугує забивкою. Цей спосіб застосовується для проведення відрізних, вентиляційних і рудопе- репускних підняттєвих, які не потребують кріплення. Сьогодні на шахтах Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва 2022, вип. 24 18 Криворізького басейну проведення підняттєвих секційним підриванням гли- боких свердловин із-за ряду причин різного характеру не знайшов застосу- вання, а в умовах ПрАТ «ЗЗРК» за допомогою цього способу проводять до 72% від загальної протяжності підняттєвих площею 4 і 6 м2. На шахтах Криворізького басейну 3,3%, а у ПрАТ «ЗЗРК» – 28% від зага- льної протяжності підняттєвих проводять машинним (комбайновим) спосо- бом. Площа поперечного перерізу підняттєвих коливається в межах від 2,5 до 4,5 м2. Цей спосіб є конкурентоспроможним з буропідривним тільки при про- веденні підняттєвих висотою понад 80 м. У більшості випадків бурінням про- водять підняттєві між двома концентраційними горизонтами. Найбільшого поширення отримала технологія з бурінням по осі підняттєвого випереджаю- чої (передової, пілотної) свердловини діаметром до 0,3 м на повну довжину з подальшим її розширенням знизу вгору до проєктного діаметру підняттєвої виробки. Підготовчі роботи з проведення підняттєвого починаються з вибору місця закладення випереджальної свердловини і проведення камери об’ємом 60–140 м3 для розміщення комбайну та зведення підстави для нього біля устя свердловини. Підставою слугує бетонна площадка (фундамент), на яку цан- говими болтами кріпляться лапи на рамі комбайну. Випереджальну свердло- вину бурять шарошечною коронкою з використанням спрямовуючих штанг, що перешкоджають відхиленню свердловини від заданого напряму. Після ви- ходу випереджальної свердловини на нижній горизонт шарошечну коронку знімають, а буровий став оснащують розширювачем заданого кінцевого діа- метра підняттєвого. Проводити підняттєві висотою до 80 м за допомогою комбайна недоцільно через високі витрати ручної праці при спорудженні бу- рових камер і бетонних підстав в них, високої трудомісткості монтажу, демо- нтажу та перевезення комбайнів. Недоліком даного способу проведення є ви- сока вартість комбайнів і породо-руйнівного інструменту, їх громіздкість і ве- лика маса [1, 4, 5]. Аналізом технології проведення підняттєвих встановлено, що за допомо- гою БПР в умовах шахт Криворізького басейну проводять до 97% загальної протяжності підняттєвих виробок, а в умовах шахт ПрАТ «ЗЗРК» – до 72%. Виходячи з наведеного, стає очевидним, що застосування самохідних компле- ксів, використання комбайнів для проведення підняттєвих не може повною мірою сприяти вирішенню проблеми підвищення ефективності підготовки блоків до очисних робіт. Тривалість підготовки блоків і терміни введення їх в експлуатацію багато в чому залежать від швидкості проведення підняттє- вих. Велика довжина підняттєвих виробок, які проводять на шахтах Криворі- зького басейну та ПрАТ «ЗЗРК», при підготовці блоків або камер до очисних робіт, низька продуктивність і важкі умови праці при їх проведенні, визнача- ють необхідність пошуку в сучасних умовах виробництва технологічних і те- хнічних рішень при руйнуванні гірських порід стосовно проведення піднят- тєвих. Це можливо завдяки розробці та визначенню раціональних параметрів БПР для проведення підняттєвих виробок методами підривання шпурових і свердловинних зарядів, а також застосування при їх спорудженні емульсій- них вибухових речовин (ЕВР) вітчизняного виробництва, що є абсолютно без- печні у транспортуванні та зберіганні [9, 10], екологічно чисті [11–16] та економічно вигідні [17]. Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва 2022, вип. 24 19 3. ПАРАМЕТРИ БПР ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПІДНЯТТЄВИХ Розрахунок параметрів БПР при проведенні підняттєвих методом шпуро- вих зарядів виконується у такій самій послідовності, як і при проведенні гори- зонтальних гірничих виробок, але відрізняється тим, що при проведенні під- няттєвих відсутня група відбійних шпурів. Це пов’язано з тим, що площа під- няттєвих має невелике значення. Тому у деяких конструкціях врубу, для роз- ширення його площі використовуються допоміжні шпури. Із практичного дос- віду при проведенні підняттєвих за допомогою шпурів використовують прямі призматичні вруби, конструкцію яких подано на рис. 1. Рисунок 1. Конструкція прямих призматичних врубів, що використовують при проведенні підняттєвих методом шпурових зарядів За результатами досліджень, що подано у роботах [18–20] пробивна відстань між шпурами прямого врубу дорівнює величині радіусу зони зминання та ви- значається за формулою , м, (1) де d – діаметр шпуру, м; ρ – щільність (густина) ВР, кг/м3; D – швидкість де- тонації ВР, м/с; Кдз – коефіцієнт, що враховує зміну тиску продуктів вибуху на стінки шпуру в залежності від діаметру заряду ВР. , (2) 2 0,5 1 2 дз зм ст с у D К R d К К              3 /дз зК d d Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва 2022, вип. 24 20 де dз – діаметр заряду ВР, м; Кс – коефіцієнт структурного ослаблення масиву; Ку – коефіцієнт ущільнення порід під дією гірського тиску , (3) де γ – щільність порід, кг/м3; H – глибина гірничих робіт, м. Мінімальна кількість шпурів у врубі становить , шт., (4) де lш – довжина комплекту шпурів, що дорівнює 1,7 – 2,2 м. Розрахункові питомі витрати ВР визначаються за формулою , кг/м3, (5) де σст – межа міцності порід на стискання, МПа; fс – коефіцієнт, що враховує структуру породи, який змінюється у межах 0,8–2,0; e – коефіцієнт відносної працездатності ВР, розраховується згідно методики, що подано у роботі [21]; kзат – коефіцієнт затиску породи, який змінюється у межах 1,2–1,5. Об’єм висадженої породи у масиві визначаються за виразом , м3, (6) де Sпр – площа підняттєвого у проходці, м2. Розрахункова кількість ВР на вибій становить , кг. (7) Так само, як і при проведенні горизонтальних виробок, враховуючи умови роботи шпурових зарядів та їх розташування відносно відкритої поверхні, ЛНО для шпуру дорівнює величині радіусу зони інтенсивного подрібнення та визначається за формулою, що подано у роботах [20, 22] , м. (8) Кількість контурних шпурів – за шириною підняттєвого прямокутної та квадратної форми , шт.; (9) – за довжиною підняттєвого прямокутної та квадратної форми  0,1 /уК H    0,91 20,144 ( )вр ш змN l R     0,01 ст с затq f k e     пр шV S l  Q q V  0,5 2 1 8 дз зм зм ст с у D d К W R R К К                  ( 2 ) / 1b пр оN B W    Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва 2022, вип. 24 21 , шт.; (10) – для підняттєвого круглої форми , шт., (11) де Δо – відстань від контуру виробки до лінії контурних шпурів, що дорівнює величині радіусу зони зминання Rзм, за даними практичного досвіду ця відстань змінюється у межах 0,15–0,25 м; Dпр – діаметр підняттєвого у проходці, м. Загальна кількість контурних шпурів для підняттєвих прямокутної та ква- дратної форми складає , шт. (12) Фактична відстань між контурними шпурами – за шириною підняттєвого прямокутної та квадратної форми , м; (13) – за довжиною підняттєвого прямокутної та квадратної форми , м; (14) – для підняттєвого круглої форми , м. (15) Врубові та контурні шпури у вибою підняттєвої виробки розташовують згі- дно розрахункової схеми, що подано на рис. 2. а б в Рисунок 2. Розрахункова схема розташування шпурів у вибою підняттєвої виробки прямокутної (а), квадратної (б) і круглої (в) форми  ( 2 ) / 1h пр оN H W     2 (0,5 ) /к пр оN D W      2 ( )к b hN N N    ( 2 ) / 1b пр о ba B N       2 / 1h пр о ha H N     sin 180/ ( 2 )к пр оa N D    Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва 2022, вип. 24 22 Загальна кількість шпурів у вибою підняттєвої виробки складе , шт. (16) Середня величина заряду на один шпур знаходиться за формулою , кг. (17) Величину заряду у врубовому та контурному шпурі знаходиться за вира- зом , кг, (18) де Kп – коефіцієнт, що враховує збільшення або зменшення заряду ВР у шпурі в залежності від його призначення: для врубового шпуру Kп = 1,1–1,2, для ко- нтурного шпуру Kп = 0,9–1,0. При використанні патронованої ВР величину заряду корегують з урахуван- ням маси патрону ВР. Фактичні витрати ВР на вибій становлять , кг. (19) Фактичні питомі втрати ВР знаходяться за формулою , кг/м3. (20) У якості прикладу розглянемо результати розрахунку параметрів БПР при про- веденні підняттєвої виробки (дучки) по руді міцністю 90 МПа в умовах шахти «Ювілейна» ПрАТ «Суха Балка» за розробленою методикою подано у табл. 1. За результатами розрахунку було викреслено розташування шпурів у ви- бою дучки та конструкція врубу, що подано на рис. 3. Рисунок 3. Розташування шпурів у вибою дучки та конструкція врубу вр кN N N  /шQ Q N з п шQ K Q  ф вр вр к кQ N Q N Q    ф ф пр ш Q q S l     Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва 2022, вип. 24 23 Таблиця 1. Результати розрахунку параметрів БПР при проведенні підняттєвої виробки в умовах шахти «Ювілейна» ПрАТ «Суха Балка» Найменування Один. виміру Показник 1 2 3 Коефіцієнт ущільнення масиву, Ку ч.о. 1,046 Коефіцієнт структурного ослаблення масиву, Кс ч.о. 0,80 Розрахункові питомі витрати ВР, q кг/м3 3,0 Розрахункова кількість ВР на вибій, Q кг 9,72 Величина радіусу зони зминання, Rзм м 0,3 Розрахункова ЛНО для шпуру, W м 0,8 Кількість врубових шпурів, Nвр шт. 5 Кількість контурних шпурів, Nк шт. 5 Загальна кількість шпурів, N шт. 10 Середня величина заряду на шпур, Qш кг 0,97 Діаметр патрону ЕВР Україніт-П-СА м 0,032 Маса патрону ЕВР Україніт-П-СА кг 0,25 Довжина патрону ЕВР Україніт-П-СА м 0,28 Величина заряду: – для врубового шпуру, Qвр кг 1,25 – для контурного шпуру, Qк кг 1,0 Фактичні витрати ВР на вибій, Qф кг 10,25 Довжина заряду з П-Б: – врубового шпуру, lз.вр м 1,40 – контурного шпуру, lз.к м 1,12 Фактичні питомі втрати ВР, qф кг/м3 3,2 Розрахунок параметрів БПР при проведенні підняттєвих способом секцій- ного висадження свердловин пропонується виконувати у наступній послідов- ності. Виконавши аналіз типових паспортів БПР, а також технологію прове- дення підняттєвих секційним висадженням свердловин в умовах шахт ПрАТ «ЗЗРК», було встановлено емпіричну залежність мінімальної кількості свердловин у врубі в залежності від межі міцності порід або руди на стис- кання , шт., (21) де ks – коефіцієнт, що враховує форму і площу поперечного перерізу: для піднят- тєвих круглої форми коли Sпр = 2,5 і 3,8 м2 ks = 0,2, для підняттєвих квадратної та прямокутної форм коли Sпр = 1,7 і 2,25 м2 ks = 0,2, коли Sпр = 4 і 6 м2 ks = 1,0. За результатами досліджень [18–20] пробивна відстань між свердловинами врубу дорівнює величині радіусу зони зминання, що визначається за форму- лою (1). Для підняттєвих круглої, квадратної та прямокутної форм при їх про- веденні методом секційного висадження свердловин найбільшого поширення отримало наступне розташування свердловин у врубі, що подано на рис. 4. 0,5вр s стN k    Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва 2022, вип. 24 24 Рисунок 4. Розташування свердловин у врубі при проведенні підняттєвих У зв’язку з невеликими площами поперечного перерізу, як і при проведенні підняттєвих методом шпурових зарядів, так і при секційному висадженні све- рдловин буде відсутня група відбійних свердловин. Враховуючи умови ро- боти свердловинних зарядів у затиснутому середовищі та їх розташування ві- дносно відкритої поверхні ЛНО для свердловини буде дорівнювати величині радіусу зони інтенсивного подрібнення, що визначається за формулою (8). Кількість контурних свердловин – за шириною підняттєвого прямокутної та квадратної форми , шт.; (22) – за довжиною підняттєвого прямокутної та квадратної форми , шт.; (23)  / 1b прN B W   / 1h прN H W  Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва 2022, вип. 24 25 – для підняттєвого круглої форми , шт. (24) Загальна кількість контурних свердловин для підняттєвих прямокутної та квадратної форми визначається за формулою (12). Фактична відстань між контурними свердловинами – за шириною підняттєвого прямокутної та квадратної форми , м; (25) – за довжиною підняттєвого прямокутної та квадратної форми , м; (26) – для підняттєвого круглої форми , м. (27) Врубові та контурні свердловини у вибою підняттєвої виробки розташову- ють згідно розрахункової схеми, що подано на рис. 5. а б в Рисунок 5. Розрахункова схема розташування свердловин у вибою підняттєвої виробки прямокутної (а), квадратної (б) і круглої (в) форми Загальна кількість свердловин у вибою підняттєвого визначається за фор- мулою (16). Величина заряду на одну свердловину – для розсипних ВР або наливних ЕВР , кг; (28)   /к прN D W   / 1b пр ba B N   / 1h пр ha H N   sin 180/ к прa N D  20,25 ( )с c заб пбQ d l l l        Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва 2022, вип. 24 26 – для патронованих ВР , кг, (29) де lс – довжина секції, що дорівнює 2–4 м; lзаб – довжина забивки, що дорівнює 1 м; mпат – маса патрону ВР, кг; nпат – кількість патронів ВР з урахуванням патрона-бойовика (П-Б) , шт., (30) де lпат – довжина патрону ВР, м. Отриману кількість патронів ВР округлюють до цілого числа. Фактичні витрати ВР на вибій , кг. (31) Фактичні питомі втрати ВР , кг/м3. (32) У якості прикладу розглянемо результати розрахунку параметрів БПР про- ведення підняттєвої виробки у породах міцністю 140–150 МПа в умовах ПрАТ «ЗЗРК» за запропонованою методикою, що подано у табл. 2. Таблиця 2. Результати розрахунку параметрів БПР проведення підняттєвої виробки в умовах ПрАТ «ЗЗРК» Найменування Один. виміру Показник Коефіцієнт ущільнення масиву, Ку ч.о. 1,021 Коефіцієнт структурного ослаблення масиву, Кс ч.о. 0,8 Величина радіусу зони зминання, Rзм м 0,5 Розрахункова ЛНО, W м 1,3 Кількість врубових свердловин, Nвр шт. 7 Кількість контурних свердловин, Nк шт. 10 Загальна кількість свердловин, N шт. 17 Довжина заряду з П-Б м 2,0 Величина заряду на одну свердловину, Qс кг 16,3 Фактичні витрати ВР на вибій, Qф кг 277,1 Фактичні питомі втрати ВР, qф кг/м3 15,4 За результатами розрахунку було викреслено розташування свердловин у вибої відрізного підняттєвого та конструкція врубу, що подано на рис. 6. с пат патQ n m    /пат с заб патn l l l  ф сQ N Q   /ф ф пр сq Q S l  Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва 2022, вип. 24 27 Рисунок 6. Розташування свердловин у вибою відрізного підняттєвого та конструкція врубу Розрахунок параметрів БПР при проведенні підняттєвих виробок для шахт ПрАТ «Суха Балка» та ПрАТ «ЗЗРК» дозволить раціоналізувати розташування шпурів або свердловин у вибою підняттєвих, що призведе до ресурсозбере- ження при їх проведенні. 4. ВИСНОВОК За отриманими упродовж 2011–2022 рр. науково-практичними результа- тами, що подано у роботах [18, 23–25], було розроблено принципово нові ме- тодики розрахунку параметрів БПР для проведення підняттєвих виробок за до- помогою методів шпурових і свердловинних зарядів. В основі методик покла- дено розрахунок мінімальної кількості шпурів або свердловин у врубі, визна- чення відстані між ними за величиною радіусу зони зминання. Розташування контурних шпурів або свердловин визначається за допомогою величини раді- усу зони інтенсивного подрібнення. Нові методики розрахунку параметрів БПР для проведення підняттєвих гірничих виробок дозволять раціоналізувати роз- ташування шпурів або свердловин у вибої підняттєвих, що призведе до ресур- созбереження при їх проведенні та підвищить швидкість їх проходки. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Khomenko, O., Kononenko, M., & Savchenko, M. (2018). Technology of underground mining of ore deposits. http://doi.org/10.33271/dut.001 2. Косенко А.В., Тарасютін В.М. (2022). Обґрунтування раціональних технологій проведення підготовчо-нарізних підняттєвих виробок у видобувних блоках залізоруд- них шахт, що забезпечують підвищення стійкості відслоненого масиву. Вісті Донець- кого гірничого інституту, 1(50), 40-46. https://doi.org/10.31474/1999-981X-2022-1-40- 46 3. Khomenko, O., Kononenko, M., & Lyashenko, V. (2021). Improvement of safety for the underground vertical workings. Occupational Safety in Industry, (2), 41-48. http://doi.org/10.24000/0409-2961-2021-2-41-48 Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва 2022, вип. 24 28 4. Федоренко, П.И., Мельникова, И.Е., Чепурной, В.И., Ляш, С.И. (2015). О во- зможностях снижения трудовых энерго- и ресурсозатрат при подготовке блоков к очи- стным работам. Збірник наукових праць Науково-дослідного гірничорудного інсти- туту Державного вищого навчального закладу Криворізький національний універси- тет, (55), 152-156. 5. Федоренко, П.И., Чепурной, В.И., Ляш, С.И. (2016). Анализ состояния прохо- дки восстающих выработок при подготовке на шахтах Кривбасса блоков к очистной выемке. Збірник наукових праць Науково-дослідного гірничорудного інституту Дер- жавного вищого навчального закладу Криворізький національний університет, (56), 103-108. 6. Усатый, В.Ю., Кистрин, С.Г., Близнюков, В.Г. (2001). Проходка восстающих горных выработок в условиях ЗАО «Запорожский ЖРК». Сборник научных трудов ГНИГРИ, 64-71. 7. Усатый, В.Ю., Кистрин, С.Г., Усатый, В.В. (2001). Обоснование способа про- ведения восстающих горных выработок при системах разработки высокими камерами. Науковий вісник НГАУ, (3), 18-21. 8. Милехин, Г.Г. (2004). Вскрытие и подготовка рудных месторождений. 9. Kozyrev, S.A., Vlasova, E.A., & Sokolov, A. V. (2020). Estimation of factual energetics of emulsion explosives by experimental detonation velocity test data. Gornyi Zhurnal, (9), 47-53. http://doi.org/10.17580/gzh.2020.09.06 10. Kholodenko, T., Ustimenko, Y., Pidkamenna, L., & Pavlychenko, A. (2014). Ecological safety of emulsion explosives use at mining enterprises. Progressive Technologies of Coal, Coalbed Methane, and Ores Mining, 255-260. http://doi.org/10.1201/b17547-45 11. Mironova, I., & Pavlichenko, A. (2013). Analysis of air pollution levels during underground ore mining. Mining of Mineral Deposits, 7(3), 261-266. http://doi.org/10.15407/mining07.03.261 12. Mironova, I., & Borysovs’ka, O. (2014). Defining the parameters of the atmospheric air for iron ore mines. Progressive Technologies of Coal, Coalbed Methane, and Ores Mining, 333–339. http://doi.org/10.1201/b17547-57 13. Myronova, I. (2015). The level of atmospheric pollution around the iron-ore mine. New Developments in Mining Engineering 2015, 193-197. http://doi.org/10.1201/b19901-35 14. Myronova, I. (2015). Changing of biological traits of winter wheat that vegetate near emission source of iron-ore mine. Mining of Mineral Deposits, 9(4), 461-468. http://doi.org/10.15407/mining09.04.461 15. Myronova, I. (2016). Prediction of contamination level of the atmosphere at influence zone of iron-ore mine. Mining Of Mineral Deposits, 10(2), 64-71. https://doi.org/10.15407/mining10.02.0064 16. Khomenko, O., Kononenko, M., Myronova, I., & Sudakov, A. (2018). Increasing ecological safety during underground mining of iron-ore deposits. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (2), 29-38. http://doi.org/10.29202/nvngu/2018-2/3 17. Kholodenko, T., Ustimenko, Y., Pidkamenna, L., & Pavlychenko, A. (2015). Technical, economic and environmental aspects of the use of emulsion explosives by ERA brand in underground and surface mining. New Developments in Mining Engineering 2015, 211-219. http://doi.org/10.1201/b19901-38 18. Kononenko, M., Khomenko, O. (2021). New theory for the rock mass destruction by blasting. Mining of Mineral Deposits, 15(2), 111-123. https://doi.org/10.33271/mining15.02.111 Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва 2022, вип. 24 29 19. Kononenko, M., Khomenko, O. (2021). Mathematic simulation for the rock mass destruction by blasting. Physical & Chemical Geotechnologies – 2021, 27-37. https://doi.org/10.15407/pcgt.21.05 20. Кононенко, М.М., Хоменко, О.Є., Косенко, А.В. (2022). Чисельне моделю- вання лінії найменшого опору при підриванні зарядів. Збірник наукових праць НГУ, (69), 43-57. https://doi.org/10.33271/crpnmu/69.043 21. Kononenko, M., Khomenko, O., Savchenko, M., & Kovalenko, I. (2019). Method for calcu-lation of drilling-and-blasting operations parameters for emulsion explosives. Mining Of Mineral Deposits, 13(3), 22–30. https://doi.org/10.33271/mining13.03.022 22. Кононенко, М.М., Хоменко, О.Є., Коробка, Є.О. (2021). Параметри буропідри- вних робіт для проведення гірничих виробок. Физико-технические проблемы горного производства, (23), 54-71. https://doi.org/10.37101/ftpgp23.01.004 23. Khomenko, O., Kononenko, M., Myronova, I., & Savchenko, M. (2019). Applica- tion of the emulsion explosives in the tunnels construction. E3S Web of Conferences, 123, 01039. https://doi.org/10.1051/e3sconf/201912301039 24. Kononenko M., Khomenko O., Kovalenko I., & Savchenko M. (2021). Control of density and velocity of emulsion explosives detonation for ore breaking. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (2), 69-75. https://doi.org/10.33271/nvngu/2021- 2/069 25. Kononenko M., Khomenko O., Myronova I., Kovalenko I. (2022). Economic and environmental aspects of using mining equipment and emulsion explosives for ore mining. Mining Machines, 40(2), 88-97. https://doi.org/10.32056/KOMAG2022.2.4 REFERENCES 1. Khomenko, O., Kononenko, M., & Savchenko, M. (2018). Technology of underground mining of ore deposits. http://doi.org/10.33271/dut.001 2. Kosenko A.V., Tarasiutin V.M. (2022). Obgruntuvannia ratsionalnykh tekhnolohii pro- vedennia pidhotovcho-nariznykh pidniattievykh vyrobok u vydobuvnykh blokakh zalizorud- nykh shakht, shcho zabezpechuiut pidvyshchennia stiikosti vidslonenoho masyvu. Visti Do- netskoho hirnychoho instytutu, 1(50), 40-46. https://doi.org/10.31474/1999-981X-2022-1- 40-46 3. Khomenko, O., Kononenko, M., & Lyashenko, V. (2021). Improvement of safety for the underground vertical workings. Occupational Safety in Industry, (2), 41-48. http://doi.org/10.24000/0409-2961-2021-2-41-48 4. Fedorenko, P.Y., Melnykova, Y.E., Chepurnoi, V.Y., Liash, S.Y. (2015). O vozmozh- nostiakh snyzhenyia trudovыkh эnerho- y resursozatrat pry podhotovke blokov k ochyst- nыm rabotam. Zbirnyk naukovykh prats Naukovo-doslidnoho hirnychorudnoho instytutu Derzhavnoho vyshchoho navchalnoho zakladu Kryvorizkyi natsionalnyi universytet, (55), 152-156. 5. Fedorenko, P.Y., Chepurnoi, V.Y., Liash, S.Y. (2016). Analyz sostoianyia prokhodky vosstaiushchykh vыrabotok pry podhotovke na shakhtakh Kryvbassa blokov k ochystnoi vыemke. Zbirnyk naukovykh prats Naukovo-doslidnoho hirnychorudnoho instytutu Derzhavnoho vyshchoho navchalnoho zakladu Kryvorizkyi natsionalnyi universytet, (56), 103-108. 6. Usatyy, V.Yu., Kistrin, S.G., Bliznyukov, V.G. (2001). Prokhodka vosstayushchikh gor-nykh vyrabotok v usloviyakh ZAO «Zaporozhskiy ZhRK». Sbornik nauchnykh trudov GNIGRI, 64-71. Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва 2022, вип. 24 30 7. Usatyy, V.Yu., Kistrin, S.G., Usatyy, V.V. (2001). Obosnovanie sposoba provede-niya vosstayushchikh gornykh vyrabotok pri sistemakh razrabotki vysokimi kamerami. Naukoviy vіsnik NGAU, (3), 18-21. 8. Milekhin, G.G. (2004). Vskrytie i podgotovka rudnykh mestorozhdeniy. 9. Kozyrev, S.A., Vlasova, E.A., & Sokolov, A. V. (2020). Estimation of factual energetics of emulsion explosives by experimental detonation velocity test data. Gornyi Zhurnal, (9), 47- 53. http://doi.org/10.17580/gzh.2020.09.06 10. Kholodenko, T., Ustimenko, Y., Pidkamenna, L., & Pavlychenko, A. (2014). Ecological safety of emulsion explosives use at mining enterprises. Progressive Technologies of Coal, Coalbed Methane, and Ores Mining, 255-260. http://doi.org/10.1201/b17547-45 11. Mironova, I., & Pavlichenko, A. (2013). Analysis of air pollution levels during under- ground ore mining. Mining of Mineral Deposits, 7(3), 261-266. http://doi.org/10.15407/min- ing07.03.261 12. Mironova, I., & Borysovs’ka, O. (2014). Defining the parameters of the atmospheric air for iron ore mines. Progressive Technologies of Coal, Coalbed Methane, and Ores Mining, 333-339. http://doi.org/10.1201/b17547-57 13. Myronova, I. (2015). The level of atmospheric pollution around the iron-ore mine. New Developments in Mining Engineering 2015, 193-197. http://doi.org/10.1201/b19901-35 14. Myronova, I. (2015). Changing of biological traits of winter wheat that vegetate near emission source of iron-ore mine. Mining of Mineral Deposits, 9(4), 461-468. http://doi.org/10.15407/mining09.04.461 15. Myronova, I. (2016). Prediction of contamination level of the atmosphere at influence zone of iron-ore mine. Mining Of Mineral Deposits, 10(2), 64-71. https://doi.org/10.15407/mining10.02.0064 16. Khomenko, O., Kononenko, M., Myronova, I., & Sudakov, A. (2018). Increasing eco- logical safety during underground mining of iron-ore deposits. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (2), 29-38. http://doi.org/10.29202/nvngu/2018-2/3 17. Kholodenko, T., Ustimenko, Y., Pidkamenna, L., & Pavlychenko, A. (2015). Technical, economic and environmental aspects of the use of emulsion explosives by ERA brand in un- derground and surface mining. New Developments in Mining Engineering 2015, 211-219. http://doi.org/10.1201/b19901-38 18. Kononenko, M., Khomenko, O. (2021). New theory for the rock mass destruction by blasting. Mining of Mineral Deposits, 15(2), 111-123. https://doi.org/10.33271/min- ing15.02.111 19. Kononenko, M., Khomenko, O. (2021). Mathematic simulation for the rock mass de- struction by blasting. Physical & Chemical Geotechnologies – 2021, 27-37. https://doi.org/10.15407/pcgt.21.05 20. Kononenko, M.M., Khomenko, O.Ye., Kosenko, A.V. (2022). Chyselne modeliuvan- nia linii naimenshoho oporu pry pidryvanni zariadiv. Zbirnyk naukovykh prats NHU, (69), 43–57. https://doi.org/10.33271/crpnmu/69.043 21. Kononenko, M., Khomenko, O., Savchenko, M., & Kovalenko, I. (2019). Method for calcu-lation of drilling-and-blasting operations parameters for emulsion explosives. Mining Of Mineral Deposits, 13(3), 22-30. https://doi.org/10.33271/mining13.03.022 22. Kononenko, M.M., Khomenko, O.Ye., Korobka, Ye.O. (2021). Parametry bu- ropidryvnykh robit dlia provedennia hirnychykh vyrobok. Fizyko-tekhnichni problemy hirn- ychoho vyrobnytstva, (23), 54-71. https://doi.org/10.37101/ftpgp23.01.004 23. Khomenko, O., Kononenko, M., Myronova, I., & Savchenko, M. (2019). Application of the emulsion explosives in the tunnels construction. E3S Web of Conferences, 123, 01039. https://doi.org/10.1051/e3sconf/201912301039 24. Kononenko M., Khomenko O., Kovalenko I., & Savchenko M. (2021). Control of density and velocity of emulsion explosives detonation for ore breaking. Naukovyi Visnyk Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва 2022, вип. 24 31 Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (2), 69-75. https://doi.org/10.33271/nvngu/2021- 2/069 25. Kononenko M., Khomenko O., Myronova I., Kovalenko I. (2022). Economic and en- vironmental aspects of using mining equipment and emulsion explosives for ore mining. Min- ing Machines, 40(2), 88-97. https://doi.org/10.32056/KOMAG2022.2.4 ABSTRACT (IN UKRAINIAN) Мета. Розробка методики розрахунку параметрів буропідривних робіт (БПР) для проведення підняттєвих методами шпурових і свердловинних зарядів з ура- хуванням діаметру заряду, детонаційних характеристик вибухових речовин (ВР), фізико-механічних властивостей порід, їх тріщинуватості й ущільнення під дією гірського тиску. Методика. У роботі використано комплексний методичний підхід, що вклю- чає розробку методики визначення параметрів БПР з урахуванням діаметру заряду ВР, міцності порід на стискання, коефіцієнтів структурного ослаб- лення та ущільнення під дією гірського тиску. Результати. Розроблено нову методику розрахунку раціональних параметрів БПР при проведенні підняттєвих, в яких відстань між шпурами або свердлови- нами у врубі визначається за радіусом зони зминання, а для контурних – за ра- діусом зони інтенсивного подрібнення. Наукова новизна. Параметри розташування шпурів або свердловин у вибої підняттєвого реалізовано за степеневою залежністю зміни лінії найменшого опору (ЛНО) залежно від діаметру заряду, детонаційних характеристик ВР, фізико-механічних властивостей гірських порід, їх тріщинуватості й ущіль- нення під дією гірського тиску. Практична цінність. Використання нової методики розрахунку раціональ- них параметрів БПР для проведення підняттєвих дозволить раціоналізувати розташування шпурів або свердловин у вибої підняттєвих, що призведе до ре- сурсозбереження при їх проведенні. Ключові слова: шпур, свердловина, вибухова речовина, буропідривні ро- боти, зона інтенсивного подрібнення, лінія найменшого опору ABOUT AUTHORS Kononenko Maksym, Candidate of Technical Science, Associated Professor, Dnipro University of Technology, Associate Professor of the Transport systems and energy- mechanical complexes Department, 19 Yavornytskoho Avenue, Dniprо, Ukraine, 49005, E-mail: kmn211179@gmail.com Khomenko Oleh, Doctor of Technical Science, Professor, Dnipro University of Technology, Professor of the Mining Engineering and Education Department, 19 Yavornytskoho Avenue, Dnipro, Ukraine, 49005. E-mail: rudana.in.ua@gmail.com Kosenko Andrii, Candidate of Technical Sciences, Branch for Physics of Mining Pro- cesses of the M.S. Poliakov Institute of Geotechnical Mechanics of the National Academy of Sciences of Ukraine, 15 Simferopolʹsʹka Street, Dnipro, Ukraine, 49005. E-mail: andreyvladimirovich@email.ua.

Раціональні параметри буропідривних робіт для проведення підняттєвих

Institution

Ähnliche Einträge