Городок - фортеця на Південному Бузі. Коментар до публікації В. І. Нікітіна
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2013
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195329 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Городок - фортеця на Південному Бузі. Коментар до публікації В. І. Нікітіна / Б.В. Магомедов // Археологія. — 2013. — №. 3. — С. 97-99. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195329 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1953292025-02-23T18:33:17Z Городок - фортеця на Південному Бузі. Коментар до публікації В. І. Нікітіна Магомедов, Б.В. Публікації археологічного матеріалу 2013 Article Городок - фортеця на Південному Бузі. Коментар до публікації В. І. Нікітіна / Б.В. Магомедов // Археологія. — 2013. — №. 3. — С. 97-99. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195329 uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публікації археологічного матеріалу Публікації археологічного матеріалу |
| spellingShingle |
Публікації археологічного матеріалу Публікації археологічного матеріалу Магомедов, Б.В. Городок - фортеця на Південному Бузі. Коментар до публікації В. І. Нікітіна Археологія |
| format |
Article |
| author |
Магомедов, Б.В. |
| author_facet |
Магомедов, Б.В. |
| author_sort |
Магомедов, Б.В. |
| title |
Городок - фортеця на Південному Бузі. Коментар до публікації В. І. Нікітіна |
| title_short |
Городок - фортеця на Південному Бузі. Коментар до публікації В. І. Нікітіна |
| title_full |
Городок - фортеця на Південному Бузі. Коментар до публікації В. І. Нікітіна |
| title_fullStr |
Городок - фортеця на Південному Бузі. Коментар до публікації В. І. Нікітіна |
| title_full_unstemmed |
Городок - фортеця на Південному Бузі. Коментар до публікації В. І. Нікітіна |
| title_sort |
городок - фортеця на південному бузі. коментар до публікації в. і. нікітіна |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Публікації археологічного матеріалу |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195329 |
| citation_txt |
Городок - фортеця на Південному Бузі. Коментар до публікації В. І. Нікітіна / Б.В. Магомедов // Археологія. — 2013. — №. 3. — С. 97-99. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT magomedovbv gorodokfortecânapívdennomubuzíkomentardopublíkacíívíníkítína |
| first_indexed |
2025-11-24T11:31:05Z |
| last_indexed |
2025-11-24T11:31:05Z |
| _version_ |
1849671146095509504 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 3 97
Могильник Городок становить наукову цін-
ність не тільки через поховальні комплекси,
а особливо й через те, що він влаштований
біля городища. Пам’ятка розміщена побли-
зу сіл Новий Городок і Покровка при впадінні
р. Чичиклея в Південний Буг — на скелястому
мисі, що самою природою пристосований для
успішної оборони. В цьому можна впевнитися
за фото з супутникової карти (рис.).
Пізньосередньовічна історія фортеці відома
з писемних джерел. Під назвою Чапчаклей вона
входила до системи литовських укріплень, зве-
дених для захисту краю від татарських набігів
і охорони караванної торгівлі та описаних по
смерті князя Вітовта в 1430 р. На карті Річчі-
Занноні 1767 р. (видана 1771 р.) на цьому місці
позначено турецьку фортецю Чикчакли (Рос-
сия… 1910, с. 142, 608; Фабрициус 1951, с. 98,
§ 212). Пізніше за руїнами закріпилися назви
Городок, Турецький городок або Турецька фор-
теця. Декілька поколінь нових поселенців по-
ступово розібрали залишки кам’яних споруд
на свої потреби.
Перший науковий опис укріплення склав
В.І. Гошкевич на початку ХХ ст. (Фабрици-
ус 1951, с. 98, § 212). Московський археолог
Н.Г. Єлагіна в 1957 р. зробила новий опис Го-
родка з обмірами та окомірним планом. До-
слідниця зібрала керамічний матеріал («кіль-
кість його величезна»), за окремими винят-
ками датований нею ii—iV ст. Здебільшого
це були уламки амфор і сіроглиняних піфосів
(Елагина 1957, с. 18—20).
Мені вдалося побувати в цих місцях у 1976
і 1980 рр., першого разу — в складі новобудов-
ної Південнобузької експедиції ІА АН УРСР.
Її керівник Г.Т. Ковпаненко, поки не надійшла
техніка для розкопок курганів, підтримала
пропозицію скористатися вільним часом і об-
стежити пам’ятку. Вона займає виступ скель-
ного плато зі стрімкими схилами. Цей мис,
завдовжки понад 600 м за ширини в середньо-
му 160 м, розділяє заплави Чичиклеї та Півден-
Б.В. Магомедов
ГОРОДОК — ФОРТеЦЯ НА ПІВДеННОМУ БУЗІ.
Коментар до публікації В.І. Нікітіна
ного Бугу та підноситься над ними на 20—25 м.
З напольного боку городище від окремлене від
плато двома лініями валів з ровами (напевно
різночасовими). Перед другим (зовнішнім)
валом простежено залишки кам’яного фун-
даменту стіни з тришаровою кладкою до 3,0 м
зав ширшки. На той час городище було пошко-
джене шанця ми часів Другої світової війни та
двома кар’єрами.
На першому валу наприкінці мису поча-
ли ламати камінь-вапняк, але скоро припи-
нили через загрозу обвалу скелі. В стіні кот-
ловану ми виявили залишки землянки з улам-
ком турецького фаянсу XVii—XViii ст. Другий
кар’єр, піщаний, розміщений на південному
боці мису, біля його основи, час від часу вико-
ристовується й досі. Під час обстежень було зі-
брано черняхівську й середньовічну кераміку,
а за межами укріплень, ближче до північного
схилу мису, виявлено черняхівський могиль-
ник. Завдяки добровільній участі членів експе-
диції було складено окомірний план городища
та здійснено невеликі розкопки на некрополі
(Магомедов 1979; 1987, с. 29 1).
Під час коротких відвідин городища у 1980 р.
я побачив нові руйнування пам’ятки. На цей
час площа городища, до того вкрита лише сте-
повими травами, була до другого валу розора-
на плантажним плугом і засаджена акацією.
Між обома валами були скупчення виораного
будівельного каменя. Вони мали ширину 6,0—
8,0 м, довжину до 20 м і залягали паралельни-
ми рядами перпендикулярно до осі городища.
Шурф на місці такого скупчення відкрив завал
стіни кам’яної будівлі, черняхівську кераміку
та багато уламків амфор типу Зеєст 100 другої
половини iV ст. За слідами регулярної забудо-
ви та характером знахідок (переважання посу-
ду для зберігання припасів — амфор і піфосів)
це дуже нагадує картину на іншому черняхів-
1 У першій публікації плану городища редакція за ра-
дянськими правилами зняла з кресленика масштаб і
стрілку орієнтації. Повний план опубліковано: Ма-
гомедов 2001, рис. 15, 1.© Б.В. МАГОМЕДОВ, 2013
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 3 98
ському городищі-фортеці — Олександрівка в
пониззі Інгульця (Магомедов 1987а).
У 1987 р. при розширенні піщаного ка-
р’єру було порушено другий могильник, і в
ме жах котловану здійснені рятувальні роз-
копки, про що йдеться в публікації В.І. Ні-
кітіна. Крім значної кількості поховань, тоді
були знищені залишки південно-західної ді-
лянки фортечного муру, під зовнішнім боком
якого розміщувався некрополь (Никитин,
Николенко 1987). Рятувальні роботи на мо-
гильнику продовжив 1998 р. інший микола-
ївський археолог — Ю.С. Гребенніков (Гре-
бенников, Горбенко 1998). Було дослідже-
но три інгумації: одне поховання з кістяком,
орієнтованим на схід, безінвентарне; два —
в підбійних могилах з кам’яними заклада-
ми, орієнтовані північ—південь, повністю
пограбовані. На площі городища в шурфах
і зачистках знайдено черняхівську гончар-
ну кераміку й різні матеріали середньовічно-
го часу, а також зафіксовано численні сліди
грабіжницьких розкопок.
Некрополі 1976 р. (назвемо його Східний)
і 1987 р. (Західний), безперечно, належать до
черняхівської культури та становлять окремі
пам’ятки, оскільки відстань між ними за на-
прямком схід—захід понад 400 м (рис.). Між
ними є й певні хронологічні розбіжності. Зна-
хідки із Східного могильника не виходять за
межі першої — другої третин iV ст., а із Захід-
ного походить пряжка останньої третини цьо-
го століття: кінець її язичка дуже загнутий і має
гравіювання. Крім того, на Східному могиль-
нику переважають поховання-кремації (шість
з дев’яти поховань), на Західному знайдені
лише інгумації. Щоправда, неглибоко влаш-
товані кремації тут міг зрізати скрепер разом
з верхнім шаром ґрунту. Звичайно, до повного
дослідження обох некрополів ці спостережен-
ня мають попередній характер.
Крім згаданих черняхівських фортець у
Миколаївській обл. (Городок і Олександрівка),
було досліджене городище Башмачка на Дні-
пропетровщині 2. «Черняхівці»-готи викорис-
товували за призначенням і цитадель Ольвії та
принаймні п’ять городищ з її оточення (Маго-
2 Дехто, всупереч фактам, висловлює іншу думку про
культурну належність цих городищ (Левада 2006).
Рис. Супутникове фото городища Городок (Google, травень 2012 р.): 1 — перший вал; 2 — другий вал; 3 — Західний
могильник і піщаний кар’єр; 4 — Східний могильник
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 3 99
Гошкевич В. Клады и древности Херсонской губернии. — Херсон, 1903.
Гребенников Ю.С., Горбенко К.В. Отчет о работе экспедиции Николаевского педагогического института в 1998 г. //
НА ІА НАНУ. — 1998/42.
Елагина Н.Г. Отчет Скифской степной экспедиции истфака МГУ за 1957 год // НА ІА НАНУ. — 1957/34.
Левада М.Е. Миф о городищах черняховской культуры // Готы и Рим. — К., 2006. — С. 60—72 (Бібліотека Vita
antiqua).
Магомедов Б.В. Могильник у городища Городок на Южном Буге // Памятники древних культур Северного При-
черноморья. — К., 1979. — С. 105—114.
Магомедов Б.В. Черняховская культура Северо-Западного Причерноморья. — К., 1987.
Магомедов Б.В. Черняховское городище у с. Александровка // Днестро-Дунайское междуречье в i — начале ii
тыс. н. э. — К., 1987а. — c. 26—41.
Магомедов Б. Черняховская культура. Проблема этноса. — lublin, 2001.
Магомедов Б.В. Городища-крепости ольвийской округи в позднеримское время // Borysthenika-2004. Мат-лы
Междунар. научн. конф. к 100-летию начала исследований острова Березань Э.Р. фон Штерном. — Никола-
ев, 2004. — С. 113—118.
Магомедов Б.В. Ольвія і варвари в пізньоантичний період // Археологія — 2007. — № 4. — С. 47—54.
Никитин В.И., Николенко И.Б. Отчет об охранных раскопках кургана эпохи бронзы у с. Погорелово Жовтнево-
го р-на и могильника Черняховской культуры Новый Городок ii Веселиновского р-на Николаевской обл. //
НА ІА НАНУ. — 1987/65.
Россия. Полное географическое описание нашего Отечества / Под ред. В.П. Семенова. — СПб., 1910. — Т. 14: Но-
вороссия и Крым.
Фабрициус И.В. Археологическая карта Причерноморья Украинской ССР. — К., 1951.
Шультце Е., Магомедов Б.В., Буйських С.Б. Сіроглиняний посуд римського часу з поселень Ольвійської хори //
ostrogothica. Археология Центральной и Восточной Европы позднеримского времени и эпохи Великого пе-
реселения народов. — Харьков, 2009. — С. 101—151.
Надійшла 28.03.2013
медов 2004; 2007; Шультце, Магомедов, Буй-
ських 2009).
Безперечно, археологічний комплекс піз-
ньоримської та середньовічної доби в гир-
лі Чичиклії має велику наукову цінність, але
з роками зазнає все більших втрат. Здавна за-
лишки фортеці приваблювали шукачів скар-
бів (Гошкевич 1903, с. 52), які нині озброє-
ні ще й досягненнями електроніки. Єдиний
шанс зберегти цю пам’ятку від грабіжників і
руйнівників-господарників — знайти кошти
для її дослідження.
|