Знахідки І тис. н. е. у Полтавському Поворсклі: за матеріалами робіт 2016 р.

Випадкові знахідки другої — третьої чверті І тис. н. е. біля сс. Велика Рублівка, Драни, Устименки та смт Опішне, виявлені у 2016 р. місцевими мешканцями та передані на зберігання до фондів КУ ІКЗ «Більськ» та Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному вводяться у науковий об...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2018
Hauptverfasser:	Володарець-Урбанович, Я.В., Пуголовок, Ю.О., Щербань, А.Л.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2018
Schriftenreihe:	Археологія
Schlagworte:	Публікації археологічного матеріалу
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195552
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Знахідки І тис. н. е. у Полтавському Поворсклі: за матеріалами робіт 2016 р. / Я.В. Володарець-Урбанович, Ю.О. Пуголовок, А.Л. Щербань // Археологія. — 2018. — №. 2. — С. 98–112. — Бібліогр.: 86 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195552
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1955522025-02-09T11:51:36Z Знахідки І тис. н. е. у Полтавському Поворсклі: за матеріалами робіт 2016 р. Finds of 1 st millennium CE in Poltava Povorsklia: based on research materials of 2016 Находки I тыс. н. э. в Полтавском Поворсклье: по материалам работ 2016 г. Володарець-Урбанович, Я.В. Пуголовок, Ю.О. Щербань, А.Л. Публікації археологічного матеріалу Випадкові знахідки другої — третьої чверті І тис. н. е. біля сс. Велика Рублівка, Драни, Устименки та смт Опішне, виявлені у 2016 р. місцевими мешканцями та передані на зберігання до фондів КУ ІКЗ «Більськ» та Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному вводяться у науковий обіг. Серед них фрагменти фібул, люстерка, деталь замка скриньки та уламки ліпленого посуду. The article deals with the finds of the second and third quarters of 1st millennium CE, which were found and transferred by local residents from the villages Velyka Rublivka, Drany, Ustimenki and Opishnia. The finds are fibulae, mirrors, a detail of the chest lock and fragments of pottery. The upper shield plate of the Eastern European emaciated enamel fibula (fig. 1, 1; 2, 1) — re-folded / a crossbar, type II according to G.F. Korzukhina, or T-shaped type with triangular or cruciform legs, the developed phase, seria 2, type II, according to E.L. Gorokhovskyi, in the vicinity of Velyka Rublivka village was discovered. The three-fingered fibula from the village Drany (fig. 1, 2; 2, 2) refer to the transitional type from the lamellar to the palatine types. The fragments of two mirrors (fig. 1, 4, 5; 2, 4, 5) from Ustimenky belong to the Sarmatian time and find the wide analogies among the Sarmatian burials of the Northern Black Sea Coast and the Crimea. Also, the detail of the chest lock or the clamp of the provincial-Roman type (fig. 1, 3; 2, 3), although there are similar finds on the Cherniakhiv culture sites. The Penkivka culture settlement near the Rag doll museum in Opishnia was also discovered. В статье публикуются находки I тыс. н. э. (вторая и третья четверть), которые был выявлены и переданы местными жителями из с. Великая Рублевка, Драны, Устименки и пгт Опошня. Находки представлены фибулами, зеркальцами, деталью замка сундука и обломками керамики. В частности, в окрестностях с. Великая Рублевка обнаружен верхний щиток фибулы круга восточноевропейских варварских выемчатыми эмалей (рис. 1, 1; 2, 1) — перекладчастые по Г.Ф. Корзухиной, тип II или Т-образных с треугольными или крестообразными ножками развитой фазы по Е.Л. Гороховскому, вторая серия, тип II. Трехпальчатая фибула из с. Дранов (рис. 1, 2; 2, 2) относится к переходному типу от двопластинчатых к пальчатых. Обломки двух зеркалец (рис. 1, 4, 5; 2, 4, 5) с Устименок относятся к сарматскому времени и находят широкие аналогии среди сарматских погребений Северного Причерноморья и Крыма. Так же и деталь запора (скобы) замка провинциально-римского типа от сундука (рис. 1, 3; 2, 3), хотя есть похожие находки и на черняховских памятниках. Также на усадьбе музея куклы-мотанки в пгт Опошня (рис. 9) выявлено поселения пеньковской культуры. Автори щиро вдячні І.І. Коросту та О.М. Шапорді за можливість ознайомитися і опублікувати знахідки із Великої Рублівки та Дранів, а також Є.Л. Гороховському, О.В. Гопкало, О.М. Дерев’янко, О.С. Милашевському, А.М. Обломському та Т.І. Слободян за надані зауваження та консультації. 2018 Article Знахідки І тис. н. е. у Полтавському Поворсклі: за матеріалами робіт 2016 р. / Я.В. Володарець-Урбанович, Ю.О. Пуголовок, А.Л. Щербань // Археологія. — 2018. — №. 2. — С. 98–112. — Бібліогр.: 86 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.02.098 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195552 904.25 (477.53) «0» uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікації археологічного матеріалу Публікації археологічного матеріалу
spellingShingle	Публікації археологічного матеріалу Публікації археологічного матеріалу Володарець-Урбанович, Я.В. Пуголовок, Ю.О. Щербань, А.Л. Знахідки І тис. н. е. у Полтавському Поворсклі: за матеріалами робіт 2016 р. Археологія
description	Випадкові знахідки другої — третьої чверті І тис. н. е. біля сс. Велика Рублівка, Драни, Устименки та смт Опішне, виявлені у 2016 р. місцевими мешканцями та передані на зберігання до фондів КУ ІКЗ «Більськ» та Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному вводяться у науковий обіг. Серед них фрагменти фібул, люстерка, деталь замка скриньки та уламки ліпленого посуду.
format	Article
author	Володарець-Урбанович, Я.В. Пуголовок, Ю.О. Щербань, А.Л.
author_facet	Володарець-Урбанович, Я.В. Пуголовок, Ю.О. Щербань, А.Л.
author_sort	Володарець-Урбанович, Я.В.
title	Знахідки І тис. н. е. у Полтавському Поворсклі: за матеріалами робіт 2016 р.
title_short	Знахідки І тис. н. е. у Полтавському Поворсклі: за матеріалами робіт 2016 р.
title_full	Знахідки І тис. н. е. у Полтавському Поворсклі: за матеріалами робіт 2016 р.
title_fullStr	Знахідки І тис. н. е. у Полтавському Поворсклі: за матеріалами робіт 2016 р.
title_full_unstemmed	Знахідки І тис. н. е. у Полтавському Поворсклі: за матеріалами робіт 2016 р.
title_sort	знахідки і тис. н. е. у полтавському поворсклі: за матеріалами робіт 2016 р.
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Публікації археологічного матеріалу
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195552
citation_txt	Знахідки І тис. н. е. у Полтавському Поворсклі: за матеріалами робіт 2016 р. / Я.В. Володарець-Урбанович, Ю.О. Пуголовок, А.Л. Щербань // Археологія. — 2018. — №. 2. — С. 98–112. — Бібліогр.: 86 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT volodarecʹurbanovičâv znahídkiítisneupoltavsʹkomupovorsklízamateríalamirobít2016r AT pugolovokûo znahídkiítisneupoltavsʹkomupovorsklízamateríalamirobít2016r AT ŝerbanʹal znahídkiítisneupoltavsʹkomupovorsklízamateríalamirobít2016r AT volodarecʹurbanovičâv findsof1stmillenniumceinpoltavapovorskliabasedonresearchmaterialsof2016 AT pugolovokûo findsof1stmillenniumceinpoltavapovorskliabasedonresearchmaterialsof2016 AT ŝerbanʹal findsof1stmillenniumceinpoltavapovorskliabasedonresearchmaterialsof2016 AT volodarecʹurbanovičâv nahodkiitysnévpoltavskompovorsklʹepomaterialamrabot2016g AT pugolovokûo nahodkiitysnévpoltavskompovorsklʹepomaterialamrabot2016g AT ŝerbanʹal nahodkiitysnévpoltavskompovorsklʹepomaterialamrabot2016g
first_indexed	2025-11-25T22:37:55Z
last_indexed	2025-11-25T22:37:55Z
_version_	1849803697433870336
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 298 © Я.В. Володарець-УрбаноВич, Ю.о. ПУголоВок, а.л. Щербань, 2018 Я.В. Володарець-Урбанович, Ю.О. Пуголовок, А.Л. Щербань * ЗНАХІДКИ І тис. н. е. У ПОЛТАВСЬКОМУ ПОВОРСКЛІ: ЗА МАТЕРІАЛАМИ РОБІТ 2016 р. Удк 904.25 (477.53) «0» * Володарець-УрбаноВич Ярослав Володими- рович — кандидат історичних наук, науковий співро- бітник відділу археології ранніх слов’ян та регіональ- них польових досліджень Інститут археології нан України, volodargrad@ukr.net, volodarets_urbanovych@ iananu.org.ua ПУголоВок Юрій олександрович — кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу палео гончарства Інституту керамології відділення інституту народознавства нан України, raudbard@ ukr.net Щербань анатолій леонідович — кандидат істо- ричних наук, старший викладач кафедри музеєзнавс- тва і пам’яткознавства Харківської державної акаде- мії культури, kozaks_1978@ukr.net Випадкові знахідки другої — третьої чверті І тис. н. е. біля сс. Велика Рублівка, Драни, Устименки та смт Опішне, виявлені у 2016 р. місцевими мешканцями та передані на зберігання до фондів КУ ІКЗ «Більськ» та Національного музею-заповідника українського гончар- ства в Опішному вводяться у науковий обіг. Серед них фрагменти фібул, люстерка, деталь замка скриньки та уламки ліпленого посуду. К л ю ч о в і с л о в а: фібула, люстерка, замок скрині, східноєвропейські виїмчасті емалі, київська, черняхів- ська, пеньківська культури. дніпровське лівобережжя належить до широ- ко досліджених в археологічному сенсі регіонів України. Втім, існують мікрорегіони, вивчені явно недостатньо. Зокрема це стосується ниж- нього Поворскля, де у 2016 р. виявлено низку цікавих знахідок. Їх введенню в науковий обіг присвячено дану роботу. У 2016 р. до фондів кУ ІкЗ «більськ» було передано кілька виразних знахідок другої — третьої чверті І тис. н. е. Серед них дві фібули, одна з яких належить до прикрас кола східно- європейських виїмчастих емалей, друга — до старожитностей середини І тис. н. е. З околиць с. Велика Рублівка котелевського району Полтавської області походить фрагмент (верхня частина) Т-подібної фібули кола виїм- частих емалей. на голівці зверху три стійки-петлі для пружини, в центральній стійці — два, а на бо- кових по одному отвору. отвори зі слідами іржи від залізної пружини. Сама пружина та голка втрачені. голівка фібули має форму рівнобедрен- ного трикутника, повернутого вершиною дони- зу, під боковими кутами кільця. на фібулі ззовні у двох симетричних гніздах збереглися залишки емалі: зліва червоної, справа зеленої. З тильного боку фібули є нерівності від лиття, ззовні сліди додаткової обробки виробу. розміри уламку за- стібки складають: довжина 3,0 см, ширина го- лівки 5,5 см, товщина 0,3 см; глибина гнізд під емаль 0,2—0,3 см (рис. 1, 1; 2, 1). Застібка належить до типу ІІ перекладчас- тих фібул за г. Ф. корзухіною (корзухина 1978, с. 22—24) чи другої серії, типу ІІ Т-подібних фібул за Є.л. гороховським (гороховский 1982, с. 126, 130). найближчі аналогії застібці знайдено в дво- раках Пікутих (корзухина 1978, табл. 28: 3, 4), ромашках (Спицын 1903, рис. 215; корзухи- на 1978, табл. 4, 3; 5, 3) та грідасовому (радюш 2010, с. 10, рис. 4, 8). на перелічених фібулах емаль займала трикутне гніздо посередині го- лівки, а не була розділена надвоє, як на фібу- лі з Великої рублівки. Такий декор відомий на Т-подібній фібулі з вузькою ніжкою з Межигір- ського скарбу (гороховский и др. 1999, рис. 3, 5) та на фібулах із брянського (Усухського) скарбу (ахмедов и др. 2015, с. 147, рис. 2, 4), а також на ніжках подібних фібул: ромашки, двораки Пі- кути (обломский, Терпиловский 2007, рис. 136, 8, 13) та грідасово (радюш 2010, с. 10, рис. 4, 7, 9) (рис. 3). окрім згаданих знахідок, подібні за- стібки виявлені в григорівці, камунті, дунах, леськах та брянському скарбі 1 (обломский, Терпиловский 2007, рис. 136) (рис. 3). 1 Знахідка із могильника чатир-даг, поховання 15 (Мыц и др. 2006, c. 15, 133—134, табл. 19, А, 1, рис. 11, 4) може належати до розвиненого чи заключного етапу існування таких фібул (реконструкція авто- рів не надто переконлива; для порівняння див.: об- ломский, Терпиловский 2007, рис. 136, 12, 13; 141, 2; 145, 1). https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.02.098 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 99 Хронологію знахідки з Великої рублівки можна визначити лише в загальних межах дру- гої стадії стилю східноєвропейських виїмчастих емалей (від кінця II — першої половини III ст.) (обломский, Терпиловский 2007, с. 123). Знахідка із Великої рублівки є найпівден- нішою у Поворсклі (корзухина 1978, рис. 32; гороховский 1982, рис. 1; обломский, Терпи- ловский 2007, рис. 139) (рис. 4). Так, на тери- торії більського городища 2 чи в його околи- цях виявлено ланку шарнірного ланцюжка (левченко 1996, с. 162—163, рис. 1). далі вверх за течією, в околицях охтирки, відома низка 2 Існує припущення, що ця знахідка походить на- справді із околиць смт градизьк. Рис. 2. Знахідки І тис. н. е. із нижнього Поворскля, виявлені в 2016 р.: 1 — фі- була кола східноєвропей- ський виїмчастих емалей із Великої рублівки; 2 — трьохпальчаста фібула із дранів; 3 — скоба від зам- ка із Устименок; 4, 5 — фрагменти люстерок із Устименок Рис. 1. Знахідки І тис. н. е. із нижнього Поворскля, виявлені в 2016 р.: 1 — фібула кола східноєвропей- ський виїмчастих емалей із Великої рублівки; 2 — трьохпальчаста фібула із дранів; 3 — скоба від замка із Устименок; 4, 5 — фрагменти люстерок із Устиме- нок (а — окиси заліза) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2100 лунниць (корзухина 1978, с. 69; обломский, Терпиловский 2007, c. 124, рис. 155, 5, 6). Втім, в каталозі знахідок г. Ф. корзухіної фігурують два пункти, що розташовані поблизу с. Велика рублівка. це с. лихачівка (де виявлено дві тра- пецієподібні підвіски) та рублівка (де виявле- но золотий браслет та кілька солідів кінця IV — початку V ст.) (корзухина 1978, с. 69). дві трапецієподібні підвіски дослідниця за- раховувала до старожитностей кола виїмчас- тих емалей. однак біля «слободи лихачівки» знайдено також пальчасту фібулу та Т-подібну накладку (Зарецкий 1888; корзухина 1996, с. 395), що належать до старожитностей тре- тьої чверті І тис. н. е. Тому не виключено, що й трапецієподібні підвіски презентують добу раннього середньовіччя, принаймні одна з них має досить широкий хронологічний діапазон побутування (Супруненко та ін. 2016, с. 104— 106). а от знахідки із рублівки належать до ста- рожитностей гунського часу (кінця IV — по- чатку V ст.) (Терпиловський 1998, с. 47; гаври- тухин 2007а, с. 33; радюш, Щеглова 2012, с. 46; кодацький, Мизгін 2014, рис. 11, 25). Рис. 3. аналогії фібулі із Великої рублівки: 1, 2 — двораки Пікути; 3, 4 — ромашки; 5, 8, 9 — грідасов; 6 — Межигір’я; 7 — брянськ (Усухськ); 10 — григорівка; 11 — леськи; 12 — камунта; 13 — дуна ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 101 Ще два місцезнаходження виїмчастих емалей є в долині орелі: лунниця з поселення Йосипівка, уроч. Пляж (Телегін, бєляева 1975, с. 98, рис. 2, 20; обломский, Терпиловский 2007, с. 131) та дві Т-подібні фібули з Шедієве, уроч. Ігнатівка (Су- пруненко, кулатова 2011, с. 326—327). Причому, одна з них належить до пізніх модифікацій, а от до іншої, з виступами-валиками, розчленовани- ми скошеними нарізами (кулатова, Супрунен- ко 2013, с. 97—98, рис. 7), аналогій поки що не знайдено. Подібний орнамент характерний для манжетоподібних браслетів 3 поселення Заозер’я у верхів’ях Західної двини (лопатин, Фурасьев 2007, с. 61, рис. 26, 10), Пакачіне-дембай в При- балтиці (корзухина 1978, с. 34, 80, табл. 26, 3), із курської області (радюш 2010, с. 7, 12, рис. 5, 2) та із скарбу із лук’янчикова в Подонні (акимов, ененко 2012, с. 132—133, рис. 3, 2б, 2в). однак, фрагмент виробу із Шедієвого прямий, не про- фільований, тому його приналежність до кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей є дискусійною. Таким чином, уламок Т-подібної фібули є однією з південніших знахідок предметів з емаллю у дніпровському лівобережжі, можна 3 каталог подібних знахідок був складений а. битнер- Врублевською (битнер-Врублевска 2017). припускати, що він походить з поселення від- повідного часу. Інша знахідка, яку передали до «більсько- го» заповідника є трьохпальчаста фібула із околиць с. Драни Зіньківського району Пол- тавської області. Застібка являє собою уламок верхньої час- тини бронзової фібули з трьома чітко виділе- ними «пальцевими» відростками з пласким щитком. Місця стику «пальців» і щитка ви- ділені тоненьким канелюром. Профільова- на дужка коротка. У місцях з’єднання із щит- ком і ніжкою (що не збереглася) є ряди кане- люрів. на фібулі із зворотного плаского боку є рештки кріплення для вісі залізної пружини, залишки якої прикипіли до щитка. на дужці наявні сліди тесання грабіжниками, які нама- галися з’ясувати, з якого металу виготовлена знахідка. розміри щитка: 2,9 × 2,0 см, загальна довжина виробу 3,3 см, ширина дужки 0,8 см (рис. 1, 2; 2, 2). Подібні фібули більшість дослідників від- носять до перехідного типу від двопластинча- тих до пальчастих. найбільш схожі до даної фі- були знахідки із Теремців та Східного укріп- лення більського городища (рис. 5, 3). Зокрема, масивна бронзова фібула з більш вираженими «пальцевими» відростками похо- Рис. 4. карта поширення аналогій фібулі із Великої рублівки: 1 — Велика рублів- ка; 2 — двораки Пікути; 3 — ромашки; 4 — грідасов; 5 — Межигір’я; 6 — брянськ (Усухськ); 7 — григорівка; 8 — леськи; 9 — камунта; 10 — дуна 10 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2102 дить із поселення Теремці, житло 14. В.д. ба- ран відносить цю знахідку до перехідного типу від двопластинчатих до пальчастих і датує її першою половиною V ст. (баран 2008, с. 24, рис. 18, 16). Є.л. гороховський вважає цю фі- булу трьохпальчастою і датує приблизно дру- гою половиною V ст. (гороховський 1999, с. 11—14). М.б. Щукін та о.В. Шаров вважа- ють, що ця знахідка належить до двопластин- частих з трьома кнопками на головці (Щукин, Шаров 2000, с. 381). І.о. гавритухін припускає, що теремцівська фібула тотожна з двопластин- чатими фібулами амброз/варіанту Іаа (амб- роз 1966, с. 81—82) і датує її серединою V ст. (гавритухин 2005, s. 405—406). досить близькою до теремцівської зна- хідки є позолочена фібула з могильника Вей- мар, поховання 1 (німеччина), що належить до пiвденнорусько-дунайського типу й побутує приблизно IV/V ст. (Bohn-Blancke 1973, s. 342, f. 59). досить схожу знахідку, що зберігається в приватній колекції, опублікував І.о. гаври- тухін. За легендою, вона походить із Східного укріплення більського городища 4. Являє собою 4 на Східному укріплені більського городища є мате- ріали пеньківської культури (Шрамко 1980; Шрам- ко, Задніков 2014). однак, пальчаста фібула з кай- мою із пташиних голів (родинкова 2004, с. 234) вказує на період другої половини VI—VII ст. — пе- ріод побутування прикрас характерних для пер- шої хронологічної групи скарбів за о.о. Щегловою (Щег лова 1990). фрагмент фібули із скошеними краями голов- ної пластини, що «здвинули» бокові кнопки від рівня з’єднання її і дужки. І.о. гавритухін зазна- чає, що аналогічні ознаки представлені у низці варіантів центрально- та західноєвропейських серій фібул (гавритухин 2007, с. 31, рис. 22: 10). однак, на відміну від екземпляра із більська, європейські зразки прикрашені кербшнитною орнаментацією і не мають на ніжці крючковид- них виступів. Відомі і одиничні зразки із такою ж головною пластиною, прикрашені циркуль- ним орнаментом, але без крючків на ніжці чи із крючковидними виступами, але з кнопками, розташованими на рівні початку дужки. дату- ються такі фібули другою половиною V ст. (гав- ритухин 2007, с. 31), знахідка із більська вказує на «західні» культурні імпульси. У 2014 р. в околицях с. ковалі Хорольського району було виявлено уламок верхньої части- ни бронзової фібули з ледь помітними трьома «пальцевими» відростками з пласким щитком (рис. 5, 2). краї щитка нерівні (напівфабри- кат?). Виріб після відливки не обточений (за- готовка), не зняті напливи металу. Профільо- вана дужка звужена. на фібулі зі зворотного плаского боку є рештки петлі для кріплення осі пружини та залишки голки (?). на щитку та звуженій спинці виявлено сліди тесання гра- біжниками, які намагалися з’ясувати, з якого металу виготовлена знахідка. розміри щитка 3,4 × 2,3 см, загальна довжина виробу 4,6 см, ширина ніжки 1,5 см (Володарець-Урбанович 2015, с. 96, рис. 2, 9). Рис. 5. Знахідки перехідних фібул від дво- пластинчатих до пальчастих: 1 — Теремці; 2 — ковалі; 3 — більське городище; 4 — керч; 5—6 — Херсонес; 7 — бачул—аул; 8 — чегем ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 103 Подібні вироби відомі і в центральному Пе- редкавказзі та Північно-Східному кавказі (че- гем та бачил-аул). За класифікацією а. В. Мас- тикової, такі застібки належать до категорії місцевих дериватів двуплаcтинчастих фібул східногерманської традиції, що мають напів- круглу голівку (що часто має три виступи — деградовані «пальці») та ромбічну, розширену у верхній та середній частині ніжку. Хронологія цих прикрас вкладається в період від середи- ни V — до середини VI ст. (Маcтыкова 2009, с. 54—55). Ще одна трьохпальчаста знахідка похо- дить із керчі (айбабин 1990, рис. 10, 9; горо- ховський 1999, с. 71), більш-менш подібні — з Херсонеса (казанский 2006, рис. 6, 3, 4). Знахідка із дранів цікава тим, що є інди- катором раннього періоду пеньківської куль- тури. Тож важливим буде подальший пошук пам’ятки, із якої вона походить, та досліджен- ня мікрорегіону в цілому. Також, а.л. Щербанем було отримано кіль- ка знахідок (уламки люстерок пізньосармат- ської культури та фрагмент замка від скринь- ки), що походять з черняхівського поселення. Воно розташоване на південь від с. Устимен- ки, в балці емцева. балка тягнеться із заходу на схід і в місці з’єднання із балкою кухтянка пе- реходить у балку безладовка. Відкрите ним же у 2013 р. поселення постійно піддається роз- грабуванню сучасними скарбошукачами. Уламки двох люстерок із невисоким, три- кутним в перетині, бортиком та сарматськими тамгами на зовнішній поверхні. розміри пер- шого уламка: 4,5 × 2,0 см, діаметр 5,2 см, тов- щина 0,1 см, загальна висота бортика 0,2 см. на ньому залишилися лише два відростка із за- витками на кінцях, що розвернуті в різні сто- рони. розміри другого уламка: 3,0 × 2,6 см, діа- метр 5,2 см, товщина 0,2 см, загальна висота бортика 0,3 см. на ньому зберігся фрагмент тамги у вигляді двох завитків, розвернутих в одну сторону (рис. 1, 4, 5; 2, 4, 5). Фрагменти бронзових люстерок, ймовірно, належать до сарматського часу (Хазанов 1963). Принаймні серед кавказьких (Мастыкова 2009, с. 83—87), кримських ранньосередньовічних та салтівських дзеркал (Плетнева 1967, рис. 37; 1989, с. 100—106; иченская 1982, с. 151—163), аналогії знайти не вдалося. В якості визначаль- ної ознаки було залучено наявність тамги на одному із боків. Враховуючи це, люстерко на- вряд чи було із центральною петлею із зворот- ної сторони. То ж скоріш за все, цей був виріб- підвіска із боковою петлею. Саме дві ознаки (бокова петля та тамга) і було використано у якості пошуку аналогій. аналогічне фрагментоване люстерко вияв- лене у північного краю ями, на рівні долівки будівлі 12 із поселення балка Яцева (брайчев- ская 1963, с. 253, рис. 3, 9). Сама пам’ятка бага- тошарова, але присутні на ній і матеріали, що належать пізньоримському часу. Уламок дзеркала, відлитого з олов’янистої бронзи, походить із околиць с. глинська Зінь- ківського району Полтавської області (радчен- ко, Супруненко 2015, с. 156, рис. 2, 11). Воно має діаметр 4,5 см, прикрашене по краю дво- ма концентричними колами, простір між яки- ми заповнений прямими радіально розташо- ваними рисками. У центрі розміщено два про- мені від лівосторонньої свастики із рельєфною крапкою по центру. о.б. Супруненко вважає знахідку виробом салтівської культури, однак аналогії наведені автором не надто перекон- ливі, на хазарських дзеркалах тамги відсутні і навпаки поширені на могильниках пізньосар- матської культури. Так, наприклад, люстерка із тамгами 5 вияв- лені в дивізійському могильнику, курган 2, по- ховання 1 6 (Субботин, дзиговский 1990, с. 2—4, рис. 3, 9; Васильев, Савельев 2008, рис. 2, С, 2), Василівському могильнику, курган 27, похован- ня 1 (Субботин, дзиговский 1990а, с. 14—15, рис. 13, 4), могильнику кубей, курган 3, похо- вання 1 (Субботин, дзиговский 1990а, с. 16— 17, рис. 15, 10), могильнику курчі (Фокеев 1986, с. 160) в Північно-Західному Причорномор’ї; на могильниках дружне (рос. дружное), моги- ли 24, 33 та 67, південний підбій, поховання 4, 5 (Храпунов 2002, с. 23, 30—31, 41, рис. 108, 14; 118, 1; 167, 10), Усть-альма (Высотская 1994, с. 116—119, рис. 35), поховання 928 (Пуздров- ский 2013, с. 63, рис. 2, 4), 995, підбій 2 (Труфа- нов 2012, с. 79—80, рис. 10, 1), склеп 736 (Пуз- дровский, Соломоненко 2007, с. 212, рис. 12, 27, 28), Завітне (рос. Заветное), могила 310, під- бій 1, 323 (Зайцев и др. 2007, рис. 17, 14), ней- зац, поховання 235, 258 (Храпунов 2011, с. 37— 38, рис. 34, 15, 17), могила 139, поховання 1 (Vasil’yev 2013, fig. 1, 17), опушки (Храпунов, Стоянова 2013, с. 188, рис. 3, 12), могильнику неаполя Скіфського (Сымонович 1983, с. 96— 97, табл. XLII); на могильнику «Західні могили» 5 Зібрати та каталогізувати всі сарматські дзеркальця із схожими тамгами виходить за межі даної роботи. 6 В різних публікаціях ця знахідка прорисована по- різному. У варіанті, який пропонують о.о. Васильєв та о.к. Савельєв, тамга досить близька до зображень із Устименок та балки Яцева. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2104 Рис. 6. карта поширення аналогій фібулі із дранів: 1 — драни; 2 — більськ; 3 — ковалі; 4 — Теремці; 5 — керч; 6 — Херсонес; 7 — бачул—аул; 8 — чегем Рис. 7. карта поширення люстерок. Умовні позначення: І — знахідки дзеркал із боковою петлею на черняхівських пам’ятках; ІІ — знахідки дзеркал із петлею із зворотної сторони на черняхівських пам’ятках; ІІІ — знахідки дзеркал невизначеного типу на черняхівських пам’ятках; VІ — знахідки дзеркал із петлею із зворотної сторони на київських пам’ятках; V — знахідки дзеркал із боковою петлею на пізньосарматських пам’ятках. Пам’ятки: 1 — Устименки; 2 — балка Яцева; 3 — глинськ; 4 — дем’янів ІІ; 5 — николаївка; 6 — барахтянська Вільшанка; 7 — леськи; 8 — кагам- лик; 9 — дмитрівка ІІІ; 10 — Маслово; 11 — городок; 12 — Петроаселе; 13 — дрегенешт-олт; 14 — Ульянівка; 15 — брянськ; 16 — курчі; 17 — Василівський могильник; 18 — могильник кубей; 19 — дивізійський могильник; 20 — Усть-альминський; 21 — Заветное; 22 — неаполя Скіфський; 23 — опушки; 24 — нейзац; 25 — дружноє ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 105 (рос. Западные могилы), курган 23, поховання 1 та Сидори (рос. Сидоры), курган 11, похован- ня 1 (кривошеев, Скрипкин 2011, рис. 2, 17; 3, 3) в Поволжі. ці комплекси належать до пізньо- сарматської культури, а самі вироби — до мо- дифікації типу ІХ за а.М. Хазановим (Хазанов 1963, с. 65—67, рис. 4). Подібні вироби датуються в криму від остан- ньої чверті І ст. до кінця ІІІ ст. (Труфанов 2007, c. 180; рис. 6), хоча І.н. Храпунов зазначає, що побутують такі аксесуари і в гунський час (Хра- пунов 2002, с. 41; казанский 2010, рис. 4, 4). на жаль, через фрагментарність виробів не- можливо реконструювати тамги, зображені на люстерках, та визначити їх, за С.о. Яценком (Яценко 2001). а от на черняхівських пам’ятках дзеркала не дуже поширені (рис. 7) (Магомедов 2001, с. 85). для частини виробів визначити тип не- можливо. це знахідки із Маслово, похован- ня 71 (Петров 1964, с. 140), кагамлик (рутков- ская 1979, s. 341), городок (Магомедов 2001, с. 85), дрегенешт-олт, поховання 13 (Trohani, Zorzoliu 1983, р. 218—220) та Петроаселе, похо- вання 27 (Constantinescu și altele 2004, р. 234). Інші належать до типу із центральною пет- лею із зворотної сторони: поселення дми- трівка ІІІ (башкатов 2010, с. 236, рис. 13, 8), леськи (Смиленко, брайчевский 1967, с. 59, рис. 16, 4; 18, 7) та николаївка (радюш 2008, с. 192—193, рис. 4, 7; 2012, рис. 2, 21). до цієї ж категорії належить вироби із ареалу київ- ської культури: поселення Ульянівка, житло 1 (Терпиловский 1981, с. 30—31; табл. 10, 2) та в складі брянського скарбу східноєвропейських варварських виїмчастих емалей (ахмедов, об- ломский, радюш 2015, с. 156, рис. 7, 9). лише знахідка із черняхівського поселення дем’янів ІІ, яма 8 (1987) (баран, гопкало 2006, с. 41, 72, рис. 14, 27, табл. 24, 6), імовірно, нале- жить до того ж типу, що і знахідка із Устименок. Деталь запору (скоби) замка провінційно- римського типу від скриньки у вигляді пластини, що звужувалася донизу. нижня частина повер- нута під прямим кутом і має прямокутний отвір («ригель»). Із зовнішнього боку виріб орнамен- товано двома подвійними концентричними ко- лами. нижня частина цієї пластини вставляла- ся в отвір на накладці, всередині в неї поворотом ключа всовувався засов замка (рис. 1, 3; 2, 3). Рис. 8. карта поширення скоб провінційно-римського типу від скриньок на півдні Східної Європи: 1 — Устименки; 2 — городок-Миколаївка; 3 — Війтенки; 4 — ней- зац; 5 — дружное; 6 — Усть-альминський; 7 — Заветное; 8 — неаполь Скіфський ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2106 Скриньки із подібними механізмами широ- ко представлені на пізньоримських могильни- ках криму: нейзац, могила 31, 102, 209 (Храпу- нов 2011, с. 40, рис. 36, 3, 5), дружне, могила 24 (найбільш близька аналогія) (Храпунов 2002, с. 55—56, рис. 111), Усть-альминський некро- поль (Высотская 1994, с. 121—123, табл. 6, 21; 8, 15; 14, 50; 17, 13; 42, 2, 3), склеп 736 (Пуз- дровский, Соломоненко 2007, с. 211, рис. 8, 9), Заветное, могила 307, підбій 2, 311, 323 (Зайцев и др. 2007, с. 253, 255—256, 259—260, рис. 17, 14; 20, 5; 27, 23), неаполь Скіфський (Сымонович 1983, с. 88—89, табл. XXIV, 3, 39). В ареалі чер- няхівської культури відомі лише дві аналогічні знахідки із могильників: городок поховання 11 (Магомедов 2010, с. 176, 179, рис. 6, 5; Ми- лашевський 2016, с. 88) та Війтенки (Ljubičev 2016, abb. 5, 3), хоча вони відрізняю ться від знахідки із Устименок (рис. 8). ці знахідки вказують на контакти носіїв чер- няхівської культури із сарматами (аланами) та інкорпорацію останніх у черняхівське суспіль- ство (Магомедов 1999; 2000; любичев 2011; 2013). до того ж, в нижньому Поворські, є кіль- ка сарматських пам’яток чи пам’яток із сармат- ським компонентом першої половини І тис. н. е. — Сторожеве (коваленко, луговий 2008; 2009; 2016) та кантемирівка (рудинський 1930; Махно 1952). В долині р. оріль климівка (Су- пруненко 1990, с. 16; рис. 29; 30). То ж у нижньо- му Поворсклі та Пооріллі перебування сармат- ських племен засвідчено археологічно. Так само як і в дніпровському лівобережжі на пам’ятках черняхівської культури пізньоскіфські/сармат- ські елементи доволі репрезентативні, хоча на поселенських структурах їх доволі мало (люби- чев 2013, рис. 1). Саме цим і привертають увагу знахідки із поселення Устименки. Також, влітку 2016 р. під час господар- чих робіт на садибі музею ляльки-мотанки в смт Опішне (рис. 9), в траншеї, було виявлено контури господарської ями. Поруч, в культур- ному шарі, виявлено уламки ліпного посуду, що належить до пеньківської культури. на це, зокрема, вказує знахідка вінця горщика із най- більшим розширенням у верхній частині чи посередині тулуба, із невеликими домішками шамоту (рис. 10). Також було виявлено фраг- менти глиняної обмазки. отже, знахідки із нижнього Поворскля, ви- явлені в 2016 р., заслуговують на особливу ува- гу, оскільки донедавна цей мікрорегіон був «бі- лою плямою» щодо доби Великого розселення народів. актуальним залишається з’ясування археологічного контексту, із яким пов’язані ці предмети, в тому числі проведення стаціонар- них археологічних досліджень. * * * автори щиро вдячні І.І. коросту та о.М. Шапорді за можливість ознайомитися і опублікувати знахідки із Великої руб лівки та дранів, а також Є.л. гороховському, о.В. гоп- кало, о.М. дерев’янко, о.С. Милашевському, а.М. обломському та Т.І. Слободян за надані зауваження та консультації. Рис. 10. господарська яма пеньківської культури на садибі музею ляльки-мотанки та фрагменти кераміки пеньківської культуриРис. 9. карта розта- шування поселення пеньківської культу- ри в смт опішне ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 107 айбабин а.и. Хронология могильников крыма поздне- римского и раннесредневекового времени. Мате- риалы по археологии, истории и этнографии Таврики. 1990, вып. I, с. 3—86, 175—241. акимов д.В., ененко е.а. Случайные находки вещей римского времени в пределах лесостепного Подо- нья. Stratum plus. 2012, № 4, с. 127—137. амброз а.к. Южные художественные связи населения Верхнего Поднепровья в VI в. Материалы и исследо- вания по археологии СССР. 1970, вып. 176, с. 70—74. ахмедов и.р., обломский а.М., радюш о.а. брянский клад вещей с выемчатыми эмалями (предваритель- ная публикация). Российская археология. 2015, № 2, с. 146—166. баран В.д. Слов’янське поселення середини І тисячоліття нашої ери біля села Теремці на дністрі. київ, 2008а. баран В.д., гопкало о.В. черняхівські поселення басейну гнилої липи. київ: Інститут археології, 2006. башкатов Ю.Ю. новые исследования черняховских па- мятников на Юге Среднего Поднепровья. Germania— Sarmatia II: сборник научных статей по археологии на- родов Центральной и Восточной Европы посвященный памяти М.Б. Щукина (ред. о.а. Щеглова, М. казан- ский, В. новаковский). калининград, 2010, с. 215— 239. битнер-Врублевска а. невеста издалека? импортный брас- лет из кживули под Сувалками (северо-восточная Польша). Раннеславянский мир. 2017, № 19, с. 161— 172. брайчевская а.Т. Поселение у балки Яцева. Материалы и исследования по археологии СССР. 1963, вып. 108, с. 251—282. Васильев а.а., Савельев о.к. Переход от начального к финальному этапу позднесарматской культуры в междуречье днестра и дуная (хронологический ас- пект). GERMANIA-SARMATIA. Древности Централь- ной и Восточной Европы эпохи римского влияния и пе- реселения народов (ред. клаус карнап-борнхайм). калининград, 2008, с. 29—43. Володарець-Урбанович Я.В. Фібули V — першої поло- вини VIІI ст. з Полтавщини (знахідки від початку 2000-х років). Археологія. 2015, № 3, с. 87—106. Высотская Т.н. Усть-альминское городище и некрополь. киев, 1994. гавритухин и.о. ингумации, связанные с культурой осед- лого населения, и отдельные находки постгунского времени. Раннеславянский мир. 2007, № 9, с. 30—33. гавритухин и.о. комплексы пражской культуры с дати- рующими вещами. Archeologia o początkach Sіowian (eds. P. Kaczanowskiego, M. Parczewskiego). Kraków, 2005, s. 401—461. гавритухин и.о. ингумации, связанные с культурой осед- лого населения, и отдельные находки постгунского времени. Раннеславянский мир. 2007, № 9, с. 30—33. гавритухин и.о. комплексы элиты V в. Раннеславянский мир. 2007а, № 9, с. 33—37. гороховский е.л. о группе фибул с выемчастой эмалью из Среднего Поднепровья. Новые памятники древ- ней и средневековой художественной культуры (ред. В.д. баран). київ, 1982, с. 115—151. гороховский е.л., кубышев а.и., Терпиловский р.В. Украшения круга выемчатых эмалей из села Воронь- кив на киевщине. Сто лет черняховской культуре (ред. М.Є. левада). киев, 1999, с. 144—149. гороховський Є.л. дві архаїчні пальчасті фібули з Се- редньої наддніпрянщини. Етнокультурні процеси в Південно-Східній Європі в І тис. н. е. (ред. р.В. Терпи- ловський). київ; львів, 1999, с. 68—72. Зайцев Ю.П., Волошинов а.а, кюнельт Э., Масякин В.В., Мордвинцева В.и., Фирсов к.б., Флесс Ф. Поздне- скифский некрополь Заветное (алма-кермен) І—ІІІ вв. н. э. В Юго-Западном крыму. раскопки 2004 г. Древняя Таврика. Посвящается 80-летию Татьяны Николаевны Высотской (ред. В.и. Мордвинцевой, Ю.П. Зайцев). Симферополь, 2007, с. 249—290. Зарецкий и.а. Заметка о древностях Харьковской губер- нии богодуховского уезда слободы лихачевки. Харь- ковский сборник за 1888 год. 1888, вып. 2, с. 229—246. иченская о.В. орнаментация зеркал Салтовского мо- гильника. Новые памятники древней и средневековой художественной культуры (ред. В.д. баран). київ, 1982, с. 151—174. казанский М.М. германцы в Юго-Западном крыму в позднеримское время и в эпоху Великого переселе- ния народов. Готы и Рим (ред. р.В. Терпиловский). киев, 2006, с. 26—41. казанский М.М. ранние погребения гуннов в Северном Причерноморье и на Среднем дунае. Лесная и лесо- степная зоны Восточной Европы в эпохи римских влия- ний и Великого переселения народов. Конференция 2 (ред. а.М. Воронцов, и.о. гавритухин). Тула, 2010, вып. 2, с. 119—127. коваленко о.В., луговий р.С. Пізньосарматські похован- ня Сторожівського курганного могильника. Архео- логічний літопис Лівобережної України. 2008, № 1—2, с. 34—44. коваленко о.В., луговий р.С. Сторожівський курган- ний могильник. Ostrogothica. Археология Центральной и Восточной Европы позднеримского времени и Эпохи Великого переселения народов. Сборник научных тру- дов к 10-летию Германо-Славянской археологической экспедиции Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина (ред. к.В. Мызгин). Харьков, 2009, с. 174—179. коваленко о.В., луговий р.С. Пізньосарматські похо- вання Сторожівського могильника (за матеріала- ми розкопок 2012 р.). Старожитності Лівобережно- го Подніпров’я — 2016 (ред. о.б. Супруненко). київ, 2016, с. 132—139. кодацький С.В., Мизгін к.В. новий скарб римських де- наріїв з околиць с. Старі Валки. Від венедів до Русі. Збірка наукових праць на пошану доктора історичних наук, професора Дениса Никодимовича Козака з нагоди його 70-ліття (ред. г.Ю. Івакін). київ; Харків, 2014, с. 225—244. корзухина г.Ф. Предметы убора с выемчатыми эмалями V — первой половины VI в. н. э. в Среднем Подне- провье. Москва, 1978. корзухина г.Ф. клады и случайные находки вещей кру- га «древностей антов» в Среднем Поднепровье. ка- талог памятников. Материалы по археологии, исто- рии и этнографии Таврики. 1996, вып. V, с. 352—435, 586—705. кравченко н.М. Поховання V ст. н. е. з с. Вільшанки на київщині. Середні віки на Україні (ред. Ф.П. Шев- ченко). київ, 1971, вип. 1, с. 75—79. кривошеев М.В., Скрипкин а.С. Формирование и разви- тие позднесарматской культуры в нижнем Поволжье (по данным погребального обряда). Погребальный об- ряд ранних кочевников Евразии: Материалы VII Меж- дународной научной конференции «Проблемы сар- матской археологии и истории» (11—15 мая 2011 г., Ростов-на-Дону, Кагальник) (ред. л.Т. Яблонский, С.и. лукьяшко). ростов-на-дону, 2011, с. 75—85. кулатова І.М., Супруненко о.б. деякі знахідки з По- ворскля та Поорілля. Старожитності Лівобережно- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2108 го Подніпров’я — 2013 (ред. о.б. Супруненко). київ; Полтава, 2013, с. 82—105. левченко д.и. об одной находке круга древностей с выемчастыми эмалями. Більське городище в контек- сті вивчення пам’яток раннього залізного віку в Європі (ред. о.б. Супруненко). Полтава, 1996, с. 162—163. лопатин н.В., Фурасьев а.г. Северные рубежи раннесла- вянского мира в III—V вв. н. э. Москва, 2007. любичев М.В. Погребения с позднескифскими / сармат- скими признаками на могильниках черняховской культуры в днепро-донецкой лесостепи. Черняхів- ська культура: матеріали досліджень (ред. о.В. Пе- траускас, р.г. Шишкін). київ; луцьк, 2011, с. 33— 52. любичев М.В. Позднескифский / сарматский компонент в черняховской культуре в лесостепи между дне- пром и Северским донцом: особенности проявле- ния. Варварский мир Северопонтийских земель в сар- матскую эпоху (ред. е.В. Смынтына). киев, 2013, с. 110—135. Магомедов б.В. Сармати у складі черняхівської культу- ри. Етнокультурні процеси в Південно-Східній Європі в І тис. н. е. (ред. р.В. Терпиловський). київ; львів, 1999, с. 132—142. Магомедов б. Сарматские элементы в черняховском по- гребальном обряде. Die spätrömische Kaiserzeit und die frühe Völkerwanderungszeit in Mittel- und Osteuropa (eds. Magdalena Maczynska, Tadeusz, W. Grabarczyk). Lódź, 2000, s. 392—405. Магомедов б.В. черняховская культура. Проблема этноса. Lublin, 2001. Магомедов б.В. Знахідки предметів римського імпорту з металу на черняхівських пам’ятках України. Архео- логія і давня історія України. 2010, вип. 2, с. 174—182. Мастыкова а.В. Женский костюм центрального и Запад- ного Предкавказья в конце IV — середине VI в. н. э. Москва, 2009. Махно Є.В. кантемирівське поселення та могильник полів поховань. Археологічні пам’ятки УРСР. 1952, вип. 3, с. 231—241. Милашевський о.С. Замки, ключі та деталі скриньок у черняхівській культурі. Черняхівська культура: до 85- річчя від дня народження І.С. Винокура (ред. о.В. Пе- траускас, о.В. гопкало, С.а. горбаненко). київ, 2016, с. 69—88. Мыц В.л., лысенко а.В., Щукин М.б., Шаров о.В. чатыр-даг — некрополь римской эпохи в крыму. Санкт-Петербург, 2006. обломский а.М., Терпиловский р.В. Предметы уборы с выемчатыми эмалями на территории лесостеп- ной зоны Восточной европы (дополнение сводов г.Ф. корзухиной, и.к. Фролова и е.л. гороховско- го). Раннеславянский мир. 2007, 10, с. 113—141. Петров В.П. Масловский могильник на р. Товмач (по ма- териалам раскопок П.и. Смоличева и С.С. гамчен- ко в 1926, 1928 и 1929 гг.). Материалы и исследования по археологии СССР. 1964, 116, с. 118—167. Плетнева С.а. от кочевий к городам. Салтово-маяцкая культура. Москва, 1967. Плетнева С.а. на славяно-хазарском пограничье. дми- триевский археологический комплекс. Москва, 1989. Пуздровский а.е., Соломоненко а.е. грунтовый склеп І—ІІ вв. н. э. С предметами из дерева из Усть- альминского некрополя. Древняя Таврика. Посвяща- ется 80-летию Татьяны Николаевны Высотской (ред. В.и. Мордвинцевой, Ю.П. Зайцев). Симферополь, 2007, с. 207—228. Пуздровский а.е. детское погребение с граффити- посвящением на краснолаковой тарелке из Усть- альминского некрополя. Крым в сарматскую эпоху (ІІ в. до н. э. — IV в. н. э.) (ред. и.н. Храпунов). Сим- ферополь; бахчисарай, 2013, І, с. 60—69. радченко М.о., Супруненко о.б. Знахідки з округи глин- ського городища. Археологічні дослідження Більського городища — 2013 (ред. о.б. Супруненко). київ; ко- тельва, 2014, с. 149—159. радюш о.а. новые памятники III—V вв. в курском По- сеймье. Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи римских влияний и великого переселения народов (ред. а.н. наумова). Тула, 2008, вып. 1, с. 181—208. радюш о.а. Снаряжение всадника, украшения, дета- ли роков круга Восточноевропейских выемчатых эмалей в бассейне верхнего течения Псла и Сейма. Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи римских влияний и Великого переселения народов. Кон- ференция 2 (ред. а.М. Воронцов, и.о. гавритухин). Тула, 2010, вып. 2, с. 5—18. радюш о.а. новые данные о культурных трансформа- циях конца IV—V вв. на границе лесостепи и леса на днепровском левобережье. Славяне восточной Европы накануне образования Древнерусского государ- ства (ред. о.а. Щеглова, В.М. горюнова). Санкт- Петербург, 2012, с. 188—193. радюш о.а., Щеглова о.а. Волниковский «клад» и кур- ское Посеймье в эпоху Великого переселения наро- дов. курск, 2012. родинкова В.е. днепровские фибулы с каймой из пти- чьих голов. Культурные трансформации и взаимов- лияния в Днепровском регионе на исходе римского вре- мени и в раннем средневековье (ред. В.М. горюнова, о.а. Щеглова). Санкт-Петербург, 2004, с. 233—243. рудинський М.Я. кантамирівські могили римської доби. Записки Всеукраїнської археологічної комісії. 1930, 1, с. 127—158. рутковская л.М. археологические памятники IV—V вв. в районе кременчугского моря (Украина). Slovenska archeologia. 1979, XXVII/2, s. 317—364. Смиленко а.Т., брайчевский М.Ю. черняховское поселе- ние в селе леськи близ города черкассы. Материалы и исследования по археологии СССР. 1967, вып. 139, с. 35—61. Спицын а. Предметы съ выемчатою эмалью. Санкт- Петербург, 1903. Субботин л.В., дзиговский а.н. Сарматские древности днестро-дунайского междуречья. курганные мо- гильники дивизийский и белолесский. киев, 1990, II. Субботин л.В., дзиговский а.н. Сарматские древности днестро-дунайского междуречья. курганные мо- гильники Васильевский и кубей. киев, 1990а, IIІ. Супруненко а.б. археологические памятники карлов- ского района Полтавской области. каталог. Полта- ва, 1990 Супруненко о.б., Володарець-Урбанович Я.В., Пуголо- вок Ю.о. комплекс кола «Мартинівки» з Полтави (Полтавський скарб 2014 р.). In Sclavenia terra. 2016, 1, с. 91—131. Супруненко о.б., кулатова І.М. Знахідка кола виїмчастих емалей з Поорілля. Археологічні дослідження на Укра- їні в 2010 г. київ; Полтава, 2011, с. 326—327. Сымонович Э.а. население столицы позднескифского государства (по материалам Восточного могильника неаполя Скифского). киев, 1983. Телегін д.Я., бєляева С.о. Пам’ятки ранньослов’янського часу на орелі. Археологія. 1975, вип. 18, с. 95—107. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 109 Терпиловский, р. В. 1984. ранние славяне Подесенья III—V вв. киев. Терпиловський р.В. Про культурно-історичну ситуацію першої половини і середини І тис. н. е. Археологічний літопис Лівобережної України. 1998, № 1—2, с. 44— 49. Труфанов а.а. Зеркала-подвески первых веков н. э. из могильников крымской Скифии. Древняя Таври- ка. Посвящается 80-летию Татьяны Николаевны Высотской (ред. В.и. Мордвинцевой, Ю.П. Зайцев). Симферополь, 2007, с. 173—186. Труфанов а.а. новые данные о Усть-альминском мо- гильнике. Stratum plus. 2012, № 4, с. 65—96. Фокеев М.М. Типы сарматских могильников с буджак- ской степи. Исследования по археологии Северо- Западного Причерноморья (ред. В.н. Станко). киев, 1986, с. 157—161 Хазанов а.М. генезис сарматских бронзовых зеркал. Со- ветская археология. 1963, № 4, с. 58—71. Храпунов и.н. Могильник дружное (III—IV вв. нашей эры). Lublin, 2002. Храпунов и.н. некоторые итоги исследования могиль- ника нейзац. Исследования могильника Нейзац (ред. и.н. Храпунов). Симферополь, 2011, с. 13—113. Храпунов и.н., Стоянова а.а. Три подбойные могилы из некрополя опушки в крыму. Варварский мир Се- веропонтийских земель в сарматскую эпоху: сбор- ник статей к 60-летию А.Н. Дзиговского (ред. е.В. Смынтына). киев, 2013, с. 184—207. Шрамко б.а. ранньосередньовічне поселення в більську. Археологія. 1980, вип. 35, с. 74—79. Шрамко І.б., Задніков С.а. дослідження більського го- родища у 2013 р. Археологічні дослідження Більського городища — 2013 (ред. о.б. Супруненко). київ; ко- тельва, 2014, с. 5—64. Щеглова о.а. о двух группах «древностей антов» в Сред- нем Поднепровье. Материалы и исследования по ар- хеологии Днепровского Левобережья (ред. р.В. Терпи- ловский). курск, 1990, с. 162—204. Щукин М.б., Шаров о.В. к проблеме финала черняхов- ской культуры. Stratum plus. 2000, № 4, с. 369—383. Яценко С.а. Знаки-тамги ираноязычных народов древ- ности и раннего средневековья. Москва, 2001. Bohn-Blancke G. Gesellschaft und Kunst den Germanen. Dresden, 1973. Constantinescu Eugen-Marius, stăicuţ Gabriel, Grigraş Laurenţiu, Liuşnea Mihaela. Denisia Pietroasele, corn. Pietroasele, jud. Buzău. Cronica cercetărilor arheologice din România. Campania 2003. A XXXVIII-a SESIUE Naţională de Rpoarte Arheologice. Cluj-Napoca, 26—29 mai 2004. Cimec, 2004, р. 234—236. Ljubičev Michail. Neue funde römischen Imports in der Ostukraine. Archäologie zwischen Römern und Bardaren. Zur Datierung und Verbreitung römischer Metallarbeter des 2. Und 3. Jahehunderts n. Chr. im Reich und im Barbaricum — ausgewählte Beispiele (Gefäße, Fibeln, Bestandteile militärischer Ausrüstung, Kleingerät, Münzen). Bonn, 2016, II, s. 945—953. Trohani de, George, Zorzoliu, şi Traian. O necropolă din sec. al IV-lea e.n. descoperita la Drăgăneşti-Olt. Cercetări Arheologice. Bucureşti, 1983, VI, p. 209—223. Vasilyev Aleksandr. Thin-walled Glass Beakers with Wide Mouth and Decoration of cut Ovals (Eggers 223, 224, 226, 228). Inter Ambo Maria: Northern Barbarians from Scandinavia towards the Black Sea. Kristiansand; simferopol, 2013, p. 420—434. Надійшла 25.04.2018 Я.В. Володарец-Урбанович 1, Ю.А. Пуголовок 2, А.Л. Щербань 3 1 Кандидат исторических наук, научный сотрудник отдела археологии ранних славян и региональных полевых исследований Института археологии НАН Украины, volodargrad@ukr.net, volodarets_urbanovych@iananu.org.ua 2 Кандидат исторических наук, научный сотрудник отдела палеогончарства Института керамологии отделения института народоведения НАН Украины, raudbard@ukr.net 3 Кандидат исторических наук, докторант Харьковской государственной академии культуры, старший преподаватель Кафедры музееведения и памятниковедения, kozaks_1978@ukr.net наХодки I тыс. н. э. В ПолТаВСкоМ ПоВорСклье: По МаТериалаМ рабоТ 2016 г. В статье публикуются находки I тыс. н. э. (вторая и третья четверть), которые был выявлены и переданы мест- ными жителями из с. Великая рублевка, драны, Устименки и пгт опошня. находки представлены фибулами, зеркальцами, деталью замка сундука и обломками керамики. В частности, в окрестностях с. Великая рублевка обнаружен верхний щиток фибулы круга восточноевропей- ских варварских выемчатыми эмалей (рис. 1, 1; 2, 1) — перекладчастые по г.Ф. корзухиной, тип II или Т-образных с треугольными или крестообразными ножками развитой фазы по е.л. гороховскому, вторая серия, тип II. Трехпальчатая фибула из с. дранов (рис. 1, 2; 2, 2) относится к переходному типу от двопластинчатых к паль- чатых. обломки двух зеркалец (рис. 1, 4, 5; 2, 4, 5) с Устименок относятся к сарматскому времени и находят широ- кие аналогии среди сарматских погребений Северного Причерноморья и крыма. Так же и деталь запора (скобы) замка провинциально-римского типа от сундука (рис. 1, 3; 2, 3), хотя есть похожие находки и на черняховских памятниках. Также на усадьбе музея куклы-мотанки в пгт опошня (рис. 9) выявлено поселения пеньковской культуры. К л ю ч е в ы е с л о в а: фибула, зеркальце, замок, восточноевропейские варварские выемчатые эмали, киевская, чер- няховская, пеньковская культуры. Yaroslav V. Volodarets-Urbanovych 1, Yurii A. Puholovok 2, Anatolii L. Scherban 3 1 Ph.D., Scientific researcher of the Department of Archaeology of Early Slavs and regional field research of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, volodarets_urbanovych@iananu.org.ua, volodargrad@ukr.net ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2110 2 Ph.D., Scientific researcher, The Institute of Ceramology, the branch of the Institute of Ethnology, the National Academy of Sciences of Ukraine, yuriy.puholovok@gmail.com, raudbard@ukr.net 3 Ph.D., doctoral candidate, Senior lecturer of the Department of Museum and Cultural Heritage Studies of the Kharkiv State Academy of Culture, kozaks_1978@ukr.net fINDs Of 1 sT MILLENNIUM CE IN POLTAVA POVORsKLIA: BAsED ON REsEARCH MATERIALs Of 2016 The article deals with the finds of the second and third quarters of 1st millennium CE, which were found and transferred by local residents from the villages Velyka Rublivka, Drany, Ustimenki and Opishnia. The finds are fibulae, mirrors, a detail of the chest lock and fragments of pottery. The upper shield plate of the Eastern European emaciated enamel fibula (fig. 1, 1; 2, 1) — re-folded / a crossbar, type II according to G.f. Korzukhina, or T-shaped type with triangular or cruciform legs, the developed phase, seria 2, type II, according to E.L. Gorokhovskyi, in the vicinity of Velyka Rublivka village was discovered. The three-fingered fibula from the village Drany (fig. 1, 2; 2, 2) refer to the transitional type from the lamellar to the palatine types. The fragments of two mirrors (fig. 1, 4, 5; 2, 4, 5) from Ustimenky belong to the sarmatian time and find the wide analogies among the sarmatian burials of the Northern Black sea Coast and the Crimea. Also, the detail of the chest lock or the clamp of the provincial-Roman type (fig. 1, 3; 2, 3), although there are similar finds on the Cherniakhiv culture sites. The Penkivka culture settlement near the Rag doll museum in Opishnia was also discovered. K e y w o r d s: fibulae, mirror, lock, Eastern European barbarous emaciated enamels, Kyiv, Cherniakhiv, Penkivska cultures. References Aibabin A.I. Khronologiia mogilnikov Kryma pozdnerimskogo i rannesrednevekovogo vremeni. Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavriki. 1990, vol. I, pp. 3-86, 175-241. Akhmedov I.R., Oblomskii .M., Radiush O.A. Brianskii klad veshchei s vyemchatymi emaliami (predvaritelnaia publikatciia). Rossiiskaia arkheologiia. 2015, no. 2, pp. 146-166. Akimov D.V., Enenko E.A. sluchainye nakhodki veshchei rimskogo vremeni v predelakh lesostepnogo Podonia. Stratum plus. 2012, no. 4, pp. 127-137. Ambroz A.K. Iuzhnye khudozhestvennye sviazi naseleniia Verkhnego Podneprovia v VI v. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR. 1970, no. 176, pp. 70-74. Baran V.D. slovianske poselennia seredyny I tysiacholittia nashoi ery bilia sela Teremtsi na Dnistri. Kyiv, 2008a. Baran V.D., Hopkalo O.V. Cherniakhivski poselennia baseinu Hnyloi Lypy. Kyiv, 2006. Bashkatov Iu.Iu. Novye issledovaniia cherniakhovskikh pamiatnikov na Iuge srednego Podneprovia. Germania - Sarmatia II: sbornik nauchnykh statei po arkheologii narodov Tcentralnoi i Vostochnoi Evropy posviashchennyi pamiati M.B. Shchukina (eds. O.A. shcheglova, M. Kazanskii, V. Novakovskii). Kaliningrad, 2010, pp. 215-239. Bitner-Vrublevska A. Nevesta izdaleka? Importnyi braslet iz Kzhivuli pod suvalkami (severo-vostochnaia Polsha). Ranneslavianskii mir. 2017, no. 19, pp. 161-172. Bohn-Blancke G. Gesellschaft und Kunst den Germanen. Dresden, 1973. Braichevskaia A.T. Poselenie u balki Iatceva. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR. 1963, no. 108, pp. 251-282. Constantinescu E., stăicuţ G., Grigoraş L., Liuşnea M. Pietroasele, corn. Pietroasele, jud. Buzău. Cronica cercetărilor arheologice din România. Campania 2003. A XXXVIII-a Sesiune Naţională de Rapoarte Arheologice, Cluj-Napoca, 26-29 mai 2004. CIMEC: Institutul de Memorie Culturală, 2004, рp. 234-236. fokeev M.M. Tipy sarmatskikh mogilnikov s Budzhakskoi stepi. Issledovaniia po arkheologii Severo-Zapadnogo Prichernomoria (ed. V.N. stanko). Kyiv, 1986, pp. 157-161. Gavritukhin I.O. Ingumatcii, sviazannye s kulturoi osedlogo naseleniia, i otdelnye nakhodki postgunskogo vremeni. Ranneslavianskii mir. 2007, no. 9, pp. 30-33. Gavritukhin I.O. Kompleksy prazhskoi kultury s datiruiushchimi veshchami. Archeologia o początkach Słowian (eds. P. Kaczanowski, M. Parczewski). Kraków, 2005, pp. 401-461. Gavritukhin I.O. Kompleksy elity V v. Ranneslavianskii mir. 2007a, no. 9, pp. 33-37. Gorokhovskii E.L. O gruppe fibul s vyemchastoi emaliu iz srednego Podneprovia. Novye pamiatniki drevnei i srednevekovoi khudozhestvennoi kultury (ed. V.D. Baran). Kyiv, 1982, pp. 115-151. Gorokhovskii E.L., Kubyshev A.I., Terpilovskii R.V. Ukrasheniia kruga vyemchatykh emalei iz sela Voronkiv na Kievshchine. Sto let cherniakhovskoi kulture (ed. M.Ye. Levada). Kyiv, 1999, pp. 144-149. Horokhovskyi Ye.L. Dvi arkhaichni palchasti fibuly z serednoi Naddniprianshchyny. Etnokulturni protsesy v Pivdenno-Skhidnii Yevropi v I tys. n. e. (ed. R.V. Terpylovskyi). Kyiv; Lviv, 1999, pp. 68-72. Ichenskaia O.V. Ornamentatciia zerkal saltovskogo mogilnika. Novye pamiatniki drevnei i srednevekovoi khudozhestvennoi kultury (ed. V.D. Baran). Kyiv, 1982, pp. 151-174. Kazanskii M.M. Germantcy v Iugo-Zapadnom Krymu v pozdnerimskoe vremia i v epokhu Velikogo pereseleniia narodov. Goty i Rim (ed. R.V. Terpilovskii). Kyiv, 2006, pp. 26-41. Kazanskii M.M. Rannie pogrebeniia gunnov v severnom Prichernomore i na srednem Dunae. Lesnaia i lesostepnaia zony Vostochnoi Evropy v epokhi rimskikh vliianii i Velikogo pereseleniia narodov. Konferentciia 2 (eds. A.M. Vorontcov, I.O. Gavritukhin). Tula, 2010, vol. 2, pp. 119-127. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 111 Khazanov A.M. Genezis sarmatskikh bronzovykh zerkal. Sovetskaia arkheologiia. 1963, no. 4, pp. 58-71. Khrapunov I.N. Mogilnik Druzhnoe (III-IV vv. nashei ery). Lublin, 2002. Khrapunov I.N. Nekotorye itogi issledovaniia mogilnika Neizatc. Issledovaniia mogilnika Neizatc (ed. I.N. Khrapunov). simferopol, 2011, pp. 13-113. Khrapunov I.N., stoianova A.A. Tri podboinye mogily iz nekropolia Opushki v Krymu. Varvarskii mir Severopontiiskikh zemel v sarmatskuiu epokhu: sbornik statei k 60-letiiu A.N. Dzigovskogo (ed. E.V. smyntyna). Kyiv, 2013, pp. 184-207. Kodatskyi s.V., Myzghin K.V. Novyi skarb rymskykh denariiv z okolyts s. stari Valky. Vid venediv do Rusi. Zbirka naukovykh prats na poshanu doktora istorychnykh nauk, profesora Denysa Nykodymovycha Kozaka z nahody yoho 70-littia (ed. H.Yu. Ivakin). Kyiv; Kharkiv, 2014, pp. 225-244. Korzukhina G.f. Predmety ubora s vyemchatymi emaliami V - pervoi poloviny VI v. n. e. v srednem Podneprove. Moskva, 1978. Korzukhina G.f. Klady i sluchainye nakhodki veshchei kruga «drevnostei antov» v srednem Podneprove. Katalog pamiatnikov. Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavriki. 1996, vol. V, pp. 352-435, 586-705. Kovalenko O.V., Luhovyi R.s. Piznosarmatski pokhovannia storozhivskoho kurhannoho mohylnyka. Arkheolohichnyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy. 2008, no. 1-2, pp. 34-44. Kovalenko O.V., Luhovyi R.s. storozhivskyi kurhannyi mohylnyk. Ostrogothica. Arkheologiia Tcentralnoi i Vostochnoi Evropy pozdnerimskogo vremeni i Epokhi Velikogo pereseleniia narodov. Sbornik nauchnykh trudov k 10-letiiu Germano-Slavianskoi arkheologicheskoi ekspeditcii Kharkovskogo natcionalnogo universiteta imeni V.N. Karazina (ed. K.V. Myzgin). Kharkiv, 2009, pp. 174-179. Kovalenko O.V., Luhovyi R.s. Piznosarmatski pokhovannia storozhivskoho mohylnyka (za materialamy rozkopok 2012 r.). Starozhytnosti Livoberezhnoho Podniprovia - 2016 (ed. O.B. suprunenko). Kyiv, 2016, pp. 132-139. Kravchenko N.M. Pokhovannia V st. n. e. z s. Vilshanky na Kyivshchyni. Seredni viky na Ukraini (ed. f.P. shevchenko). Kyiv, 1971, no. 1, pp. 75-79. Krivosheev M.V., skripkin A.s. formirovanie i razvitie pozdnesarmatskoi kultury v Nizhnem Povolzhe (po dannym pogrebalnogo obriada). Pogrebalnyi obriad rannikh kochevnikov Evrazii: Materialy VII Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentcii «Problemy sarmatskoi arkheologii i istorii» (11-15 maia 2011 g., Rostov-na-Donu, Kagalnik) (eds. L.T. Iablonskii, s.I. Lukiashko). Rostov- na-Donu, 2011, pp. 75-85. Kulatova I.M., suprunenko O.B. Deiaki znakhidky z Povorsklia ta Poorillia. Starozhytnosti Livoberezhnoho Podniprovia - 2013 (ed. O.B. suprunenko). Kyiv; Poltava, 2013, pp. 82-105. Levchenko D.I. Ob odnoi nakhodke kruga drevnostei s vyemchastymi emaliami. Bilske horodyshche v konteksti vyvchennia pamiatok rannoho zaliznoho viku v Yevropi (ed. O.B. suprunenko). Poltava, 1996, pp. 162-163. Liubichev M.V. Pogrebeniia s pozdneskifskimi / sarmatskimi priznakami na mogilnikakh cherniakhovskoi kultury v Dnepro- Donetckoi lesostepi. Cherniakhivska kultura: materialy doslidzhen (eds. O.V. Petrauskas, R.H. shyshkin). Kyiv; Lutsk, 2011, pp. 33-52. Liubichev M.V. Pozdneskifskii / sarmatskii komponent v cherniakhovskoi kulture v Lesostepi mezhdu Dneprom i severskim Dontcom: osobennosti proiavleniia. Varvarskii mir Severopontiiskikh zemel v sarmatskuiu epokhu (ed. E.V. smyntyna). Kyiv, 2013, pp. 110-135. Ljubičev M. Neue funde römischen Imports in der Ostukraine In: H.-U. Voß, N. Müller-scheeßel (Hrsg.). Archäologie zwischen Römern und Barbaren. Zur Datierung und Verbreitung römischer Metallarbeiten des 2. und 3. Jh. n. Chr. im Reich und im Barbaricum - ausgewählte Beispiele (Gefäße, Fibeln, Bestandteile militärischer Ausrüstung, Kleingerät, Münzen). Internationales Kolloquium Frankfurt am Main, 19.-22. März 2009. Bd. 2, ss. 945-953. Lopatin N.V., furasev A.G. severnye rubezhi ranneslavianskogo mira v III-V vv. n. e. Moskva, 2007. Magomedov B. sarmatskie elementy v cherniakhovskom pogrebalnom obriade. Die spätrömische Kaiserzeit und die frühe Völkerwanderungszeit in Mittel- und Osteuropa (eds. M. Maczynska, T.W. Grabarczyk). Lódź, 2000, pp. 392-405. Magomedov B.V. Cherniakhovskaia kultura. Problema etnosa. Lublin, 2001. Mahomedov B.V. sarmaty u skladi cherniakhivskoi kultury. Etnokulturni protsesy v Pivdenno-Skhidnii Yevropi v I tys. n. e. (ed. R.V. Terpylovskyi). Kyiv; Lviv, 1999, pp. 132-142. Mahomedov B.V. Znakhidky predmetiv rymskoho importu z metalu na cherniakhivskykh pamiatkakh Ukrainy. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy. 2010, vol. 2, pp. 174-182. Makhno Ye.V. Kantemyrivske poselennia ta mohylnyk poliv pokhovan. Arkheolohichni pamiatky URSR. 1952, vol. 3, pp. 231-241. Mastykova A.V. Zhenskii kostium Tcentralnogo i Zapadnogo Predkavkazia v kontce IV - seredine VI v. n. e. Moskva, 2009. Mylashevskyi O.s. Zamky, kliuchi ta detali skrynok u cherniakhivskii kulturi. Cherniakhivska kultura: do 85-richchia vid dnia narodzhennia I.S. Vynokura (eds. O.V. Petrauskas, O.V. Hopkalo, s.A. Horbanenko). Kyiv, 2016, pp. 69-88. Mytc V.L., Lysenko A.V., shchukin M.B., sharov O.V. Chatyr-Dag - nekropol rimskoi epokhi v Krymu. sankt-Peterburg, 2006. Oblomskii A.M., Terpilovskii R.V. Predmety ubory s vyemchatymi emaliami na territorii lesostepnoi zony Vostochnoi Evropy (dopolnenie svodov - G.f. Korzukhina, I.K. frolov, E.L. Gorokhovskyi). Ranneslavianskii mir. 2007, no. 10, pp. 113-141. Petrov V.P. Maslovskii mogilnik na r. Tovmach (po materialam raskopok P.I. smolicheva i s.s. Gamchenko v 1926, 1928 i 1929 gg.). Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR. 1964, no. 116, pp. 118-167. Pletneva s.A. Ot kochevii k gorodam. saltovo-maiatckaia kultura. Moskva, 1967. Pletneva s.A. Na slaviano-khazarskom pograniche. Dmitrievskii arkheologicheskii kompleks. Moskva, 1989. Puzdrovskii A.E., solomonenko A.E. Gruntovyi sklep І-ІІ vv. n. e. s predmetami iz dereva iz Ust-Alminskogo nekropolia. Drevniaia Tavrika. Posviashchaetsia 80-letiiu Tatiany Nikolaevny Vysotskoi (eds. V.I. Mordvintceva, Iu.P. Zaitcev). simferopol, 2007, pp. 207-228. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2112 Puzdrovskii A.E. Detskoe pogrebenie s graffiti-posviashcheniem na krasnolakovoi tarelke iz Ust-Alminskogo nekropolia. Krym v sarmatskuiu epokhu (ІІ v. do n. e. - IV v. n. e.) (ed. I.N. Khrapunov). simferopol; Bakhchisarai, 2013, vol. І, pp. 60-69. Radchenko M.O., suprunenko O.B. Znakhidky z okruhy Hlynskoho horodyshcha. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha - 2013 (ed. O.B. suprunenko). Kyiv; Kotelva, 2014, pp. 149-159. Radiush O.A. Novye pamiatniki III-V vv. v Kurskom Poseime. Lesnaia i lesostepnaia zony Vostochnoi Evropy v epokhi rimskikh vliianii i velikogo pereseleniia narodov (ed. A.N. Naumova). Tula, 2008, vol. 1, pp. 181-208. Radiush O.A. snariazhenie vsadnika, ukrasheniia, detali rogov kruga Vostochnoevropeiskikh vyemchatykh emalei v basseine verkhnego techeniia Psla i seima. Lesnaia i lesostepnaia zony Vostochnoi Evropy v epokhi rimskikh vliianii i Velikogo pereseleniia narodov. Konferentciia 2 (eds. A.M. Vorontcov, I.O. Gavritukhin). Tula, 2010, vol. 2, pp. 5-18. Radiush O.A. Novye dannye o kulturnykh transformatciiakh kontca IV-V vv. na granitce Lesostepi i Lesa na Dneprovskom Levoberezhe. Slaviane vostochnoi Evropy nakanune obrazovaniia Drevnerusskogo gosudarstva (eds. O.A. shcheglova, V.M. Goriunova). sankt-Peterburg, 2012, pp. 188-193. Radiush O.A., shcheglova O.A. Volnikovskii «klad» i Kurskoe Poseime v epokhu Velikogo pereseleniia narodov. Kursk, 2012. Rodinkova V.E. Dneprovskie fibuly s kaimoi iz ptichikh golov. Kulturnye transformatcii i vzaimovliianiia v Dneprovskom regione na iskhode rimskogo vremeni i v rannem srednevekove (eds. V.M. Goriunova, O.A. shcheglova). sankt-Peterburg, 2004, pp. 233- 243. Rudynskyi M.Ya. Kantamyrivski mohyly rymskoi doby. Zapysky Vseukrainskoi arkheolohichnoi komisii. 1930, no. 1, pp. 127-158. Rutkovskaia L.M. Arkheologicheskie pamiatniki IV-V vv. v raione Kremenchugskogo moria (Ukraina). Slovenska archeologia. 1979, no. XXVII/2, pp. 317-364. shcheglova O.A. O dvukh gruppakh «drevnostei antov» v srednem Podneprove. Materialy i issledovaniia po arkheologii Dneprovskogo Levoberezhia (ed. R.V. Terpilovskii). Kursk, 1990, pp. 162-204. shchukin M.B., sharov O.V. K probleme finala cherniakhovskoi kultury. Stratum plus. 2000, no. 4, pp. 369-383. shramko B.A. Rannoserednovichne poselennia v Bilsku. Arkheolohiia. 1980, no. 35, pp. 74-79. shramko I.B., Zadnikov s.A. Doslidzhennia Bilskoho horodyshcha u 2013 r. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha - 2013 (ed. O.B. suprunenko). Kyiv; Kotelva, 2014, pp. 5-64. smilenko A.T., Braichevskii M.Iu. Cherniakhovskoe poselenie v sele Leski bliz goroda Cherkassy. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR. 1967, vol. 139, pp. 35-61. spitcyn A. Predmety s vyemchatoiu emaliu. sankt-Peterburg, 1903. subbotin L.V., Dzigovskii A.N. sarmatskie drevnosti Dnestro-Dunaiskogo mezhdurechia. Kurgannye mogilniki Diviziiskii i Belolesskii. Kyiv, vol. II, 1990. subbotin L.V., Dzigovskii A.N. sarmatskie drevnosti Dnestro-Dunaiskogo mezhdurechia. Kurgannye mogilniki Vasilevskii i Kubei. Kyiv, vol. IIІ, 1990a. suprunenko A.B. Arkheologicheskie pamiatniki Karlovskogo raiona Poltavskoi oblasti. Katalog. Poltava, 1990. suprunenko O.B., Volodarets-Urbanovych Ya.V., Puholovok Yu.O. Kompleks kola «Martynivky» z Poltavy (Poltavskyi skarb 2014 r.). In Sclavenia terra. 2016, no. 1, pp. 91-131. suprunenko O.B., Kulatova I.M. Znakhidka kola vyimchastykh emalei z Poorillia. Arkheolohichni doslidzhennia na Ukraini v 2010 h. Kyiv; Poltava, 2011, pp. 326-327. symonovich E.A. Naselenie stolitcy pozdneskifskogo gosudarstva (po materialam Vostochnogo mogilnika Neapolia skifskogo). Kyiv, 1983. Telehin D.Ya., Bieliaeva s.O. Pamiatky rannoslovianskoho chasu na Oreli. Arkheolohiia. 1975, no. 18, pp. 95-107. Terpilovskii, R. V. Rannie slaviane Podesenia III-V vv. Kyiv, 1984. Terpylovskyi R.V. Pro kulturno-istorychnu sytuatsiiu pershoi polovyny i seredyny I tys. n. e. Arkheolohichnyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy. 1998, no. 1-2, pp. 44-49. Trohani G., Zorzoliu T. O necropolă din secul IV-lea e. n. descoperită la Drăgăneşti-Olt. Cercetari Arheologice. Bucureşti, 1983, vol. VI, pp. 209-223. Trufanov A.A. Zerkala-podveski pervykh vekov n. e. iz mogilnikov Krymskoi skifii. Drevniaia Tavrika. Posviashchaetsia 80-letiiu Tatiany Nikolaevny Vysotskoi (eds. V.I. Mordvintceva, Iu.P. Zaitcev). simferopol, 2007, pp. 173-186. Trufanov A.A. Novye dannye o Ust-Alminskom mogilnike. Stratum plus. 2012, no. 4, pp. 65-96. Vasilev A.A., savelev O.K. Perekhod ot nachalnogo k finalnomu etapu pozdnesarmatskoi kultury v mezhdureche Dnestra i Dunaia (khronologicheskii aspekt). Germania - Sarmatia. Drevnosti Tcentralnoi i Vostochnoi Evropy epokhi rimskogo vliianiia i pereseleniia narodov (ed. K. Karnap-Bornkhaim). Kaliningrad, 2008, pp. 29-43. Vasilyev A. Thin-walled Glass beakers with wide mouth and decoration of cut ovals (Eggers 223, 224, 226, 228). Inter Ambo Maria: Northern Barbarians from Scandinavia towards the Black Sea. Kristiansand; simferopol, 2013, pp. 420-434. Volodarets-Urbanovych Ya.V. fibuly V - pershoi polovyny VIII st. z Poltavshchyny (znakhidky vid pochatku 2000-kh rokiv). Arkheolohiia. 2015, no. 3, pp. 87-106. Vysotskaia T.N. Ust-Alminskoe gorodishche i nekropol. Kyiv, 1994. Yatcenko s.A. Znaki-tamgi iranoiazychnykh narodov drevnosti i rannego srednevekovia. Moskva, 2001. Zaitcev Iu.P., Voloshinov A.A, Kiunelt E., Masiakin V.V., Mordvintceva V.I., firsov K.B., fless f. Pozdneskifskii nekropol Zavetnoe (Alma-Kermen) І-ІІІ vv. n. e. v Iugo-Zapadnom Krymu. Raskopki 2004 g. Drevniaia Tavrika. Posviashchaetsia 80- letiiu Tatiany Nikolaevny Vysotskoi (eds. V.I. Mordvintceva, Yu.P. Zaitcev). simferopol, 2007, pp. 249-290. Zaretckii I.A. Zametka o drevnostiakh Kharkovskoi gubernii Bogodukhovskogo uezda slobody Likhachevki. Kharkovskii sbornik za 1888 god. 1888, vol. 2, pp. 229-246.

Знахідки І тис. н. е. у Полтавському Поворсклі: за матеріалами робіт 2016 р.

Institution

Ähnliche Einträge