Слово про Друга (до 60-річчя Мирона Ілліча Золотарьова)
Зимового дня 29 грудня 2005 р. невблаганний Хронос відлічив шістдесяті роковини від дня народження Мирона Ілліча Золотарьова — визначного вітчизняного археолога, одного з наших провідних антикознавців, визнаного у СНД та далеко за його межами, талановитого вченого, непересічної особистості, глибоко...
Gespeichert in:
| Datum: | 2005 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2005
|
| Schriftenreihe: | Археологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199235 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Слово про Друга (до 60-річчя Мирона Ілліча Золотарьова) / С.Б. Буйських, A.B. Буйських // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 108-110. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199235 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1992352025-02-23T17:56:23Z Слово про Друга (до 60-річчя Мирона Ілліча Золотарьова) A word about the friend (to the 60th anniversary of Myron Illich Zolotariov) Буйських, С.Б. Буйських, A.B. Пам’ять археології Зимового дня 29 грудня 2005 р. невблаганний Хронос відлічив шістдесяті роковини від дня народження Мирона Ілліча Золотарьова — визначного вітчизняного археолога, одного з наших провідних антикознавців, визнаного у СНД та далеко за його межами, талановитого вченого, непересічної особистості, глибоко гармонійної, інтелігентної, щирої і щедрої за натурою людини, рідкісного у своїй вірності й доброзичливості до товаришів та колег Друга. 2005 Article Слово про Друга (до 60-річчя Мирона Ілліча Золотарьова) / С.Б. Буйських, A.B. Буйських // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 108-110. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199235 uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пам’ять археології Пам’ять археології |
| spellingShingle |
Пам’ять археології Пам’ять археології Буйських, С.Б. Буйських, A.B. Слово про Друга (до 60-річчя Мирона Ілліча Золотарьова) Археологія |
| description |
Зимового дня 29 грудня 2005 р. невблаганний Хронос відлічив шістдесяті роковини від дня народження Мирона Ілліча Золотарьова — визначного вітчизняного археолога, одного з наших провідних антикознавців, визнаного у СНД та далеко за його межами, талановитого вченого, непересічної особистості, глибоко гармонійної, інтелігентної, щирої і щедрої за натурою людини, рідкісного у своїй вірності й доброзичливості до товаришів та колег Друга. |
| format |
Article |
| author |
Буйських, С.Б. Буйських, A.B. |
| author_facet |
Буйських, С.Б. Буйських, A.B. |
| author_sort |
Буйських, С.Б. |
| title |
Слово про Друга (до 60-річчя Мирона Ілліча Золотарьова) |
| title_short |
Слово про Друга (до 60-річчя Мирона Ілліча Золотарьова) |
| title_full |
Слово про Друга (до 60-річчя Мирона Ілліча Золотарьова) |
| title_fullStr |
Слово про Друга (до 60-річчя Мирона Ілліча Золотарьова) |
| title_full_unstemmed |
Слово про Друга (до 60-річчя Мирона Ілліча Золотарьова) |
| title_sort |
слово про друга (до 60-річчя мирона ілліча золотарьова) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Пам’ять археології |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199235 |
| citation_txt |
Слово про Друга (до 60-річчя Мирона Ілліча Золотарьова) / С.Б. Буйських, A.B. Буйських // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 108-110. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT bujsʹkihsb slovoprodrugado60ríččâmironaíllíčazolotarʹova AT bujsʹkihab slovoprodrugado60ríččâmironaíllíčazolotarʹova AT bujsʹkihsb awordaboutthefriendtothe60thanniversaryofmyronillichzolotariov AT bujsʹkihab awordaboutthefriendtothe60thanniversaryofmyronillichzolotariov |
| first_indexed |
2025-11-24T05:11:08Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:11:08Z |
| _version_ |
1849647241532276736 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4108
Зимового дня 29 грудня 2005 р. невблаганний
хронос відлічив шістдесяті роковини від дня
народження Мирона Ілліча Золотарьова — виз-
начного вітчизняного археолога, одного з наших
провідних антикознавців, визнаного у снД та
далеко за його межами, талановитого вченого,
непересічної особистості, глибоко гармонійної,
інтелігентної, щирої і щедрої за натурою люди-
ни, рідкісного у своїй вірності й доброзичливості
до товаришів та колег Друга.
на превеликий жаль, він не зможе прочитати
або почути цих щирих, притаманних ювілею та
цілком заслужених ним слів, бо 6 липня 2004 р.
з карколомною швидкістю його забрав від нас
чорний ураган несподіваної та смертельної хво-
роби... у це і сьогодні дуже важко повірити, адже
він настільки міцно тримався за життя, улюб-
лену роботу, свою сім’ю і друзів, що нікому на-
віть на думку не могло спасти, що смерть так
безжально і рано відірве його від усього цього.
Здавалося, що сам господь послав йому ангела-
хранителя в особі його дружини — милої чарів-
ної жінки з біблійним ім’ям єва, яка пройшла
з ним пліч-о-пліч нелегкою дорогою життя
35 років, розуміючи, підтримуючи та надихаю-
чи його.
Багатьох, кому доводилося зустрічатися і
спілкуватися з Мироном (ми ще ласкаво нази-
вали його Мішелем) Золотарьовим, завжди ди-
вувала його чуйність, доброзичливість навіть у
нещадній суперечці, щира закоханість в анти-
чність, ерудиція, самовідданість науці, профе-
сійна етика, надзвичайна людська чарівність і
неповторний «мішелевський» шарм абсолютно в
усьому: вдало підібраній сорочці та краватці, не-
сподіваному, але красивому жесті, вщент акурат-
но розкопаному об’єкті, нестандартному виступі
з доповіддю на конференції, у вишуканому тості
за веселим дружнім застіллям, галантності до
жінок — у всіх проявах його особистості. Вра-
жало відношення М.І. Золотарьова до «хер-
Ïàì’ÿòü àðõåîëî㳿
© с.Б. БуйсЬких, а.В. БуйсЬких, 2005
ñ.á. áóéñüêèõ, à.â. áóéñüêèõ
ñëîâî Ïðî äðóãà
(äî 60-ð³÷÷ÿ Ìèðîíà ²ëë³÷à Çîëîòàðüîâà)
сонеських старожилів», які пам’ятали його ще
студентом, його ставлення до вчителів — пор-
трет нашого видатного сучасника, професора
П.о. каришковського, висів на стіні його робо-
чого кабінету.
напрочуд толерантний опонент, цікавий спів-
розмовник, професіонал вищого ґатунку, рідкіс-
но вихована, чесна, дуже відповідальна людина,
надійний, незважаючи на всі суперечності життя,
товариш — такою залишиться в нашій пам’яті
світла постать М.І. Золотарьова. Душевна гар-
монія, висока духовність і неабияке розмаїття
зацікавлень, батьківське ставлення до наукової
молоді, життєлюбність і відкритість — усе це
було невід’ємними рисами його характеру. лю-
дина непересічного таланту, він щедро ділився з
усіма тим, що мав сам, — добрим словом, нови-
ми ідеями, матеріалами розкопок, значним про-
фесійним досвідом, а як потрібно — і грішми,
куснем хліба, штормівкою і останнім кухлем
вина, зокрема, в екстремальних умовах експе-
диції на о-ві Березань.
робочий кабінет та гостинна оселя Мирона
Ілліча завжди були відкриті для друзів, колег та
просто знайомих, незважаючи на вік, ім’я або
ж посаду. Дві риси особливо вражали в ньому
— почуття високої відповідальності за кожний
свій крок на теренах науки і любов та повага до
друзів, успіхам яких він радів, здається, біль-
ше, аніж своїм. сьогодні, передивляючись його
праці, подаровані за багато років нашої дружби,
ми, мабуть, уперше збагнули це повною мірою,
оскільки на кожній з них поруч з характерним
розмашистим підписом стоїть або «ніжно люб-
лячий вас», або «із щирою любов’ю до вас», або
«дарую і люблю»...
Він завжди випромінював стільки іскрометної
енергії, у ньому нуртувало стільки повнокров-
них життєвих сил, а в його голові постійно кру-
тилося стільки різноманітних планів, що ми були
спокійні за його майбутнє і певні, що він — від
природи дуже міцний — буде жити довго-
довго, бо йде по життю у злагоді з долею. Це
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 109
підтверджували й факти його біографії, згідно з
якою доля весь час, від самого народження, ніби
пригальмовувала хід його життя, говорячи: «не
поспішай, у тебе ще все попереду, встигнеш».
так, народився М.І. Золотарьов 29 грудня 1945
р., усього за три дні до нового, 1946 р., і через це
одразу став на рік доросліший за своїх майбут-
ніх друзів. тому й до школи він пішов майже у
8 років, а закінчив її у 18, у 1964 р. Вступав на
історичний факультет ленінградського універ-
ситету, але не вистачило лише одного балу (хіба
не втручання долі?) і на три роки (1964—1967)
був призваний до армії. лише в 1968 р., у 22
роки, тобто тоді, коли звичайно більшість його
ровесників вже закінчувала вузи, він вступив до
сімферопольського університету, історичний
факультет якого закінчив у 1973 р. Перша його
наукова публікація вийшла друком, коли йому
виповнилося 25 років, а кандидатську дисерта-
цію він захистив у 1987 р., маючи вже 41 рік.
...Будинок у севастополі, в якому минуло його
дитинство, стояв майже на самому березі каран-
тинної бухти, і тому не випадково, що дитяче
захоплення руїнами стародавнього міста згодом
переросло в любов та професійну відданість
саме херсонесу. Восени 1970 р. М.І. Золотарьов
перевівся з денного на заочне відділення істфаку
й одночасно прийшов на роботу в херсонеський
музей. З літа 1974 р. його призначено начальни-
ком експедиції з дослідження північно-східного
району давнього міста, якою беззмінно керувати-
ме протягом довгих тридцяти років, аж до того
самого моменту, коли в його земному житті було
поставлено останню крапку.
чи багато може зробити людина за тридцять
років швидкоплинного життя? глибоко сумую-
чи за тим, що Мирон Золотарьов мав ще здій-
снити в науці, але не встиг, ми водночас маємо
всі підстави стверджувати, що його приклад
свідчить: за умови чесної, самовідданої та на-
пруженої праці людина може встигнути чима-
ло. Ще далеко не остаточний науковий доробок
М.І. Золотарьова (його статті й досі продовжу-
ють виходити) налічує близько 120 робіт 1 . З
них 66 статей та заміток присвячено античній
проблематиці, 10 — середньовічній, 20 — це
повідомлення в «археологічних відкриттях» та
близько 20 — тези доповідей на різноманітних
наукових конференціях.
Перше, що вражає в цьому, тепер уже, на жаль,
посмертному, реєстрі, — широке коло наукових
уподобань М.І. Золотарьова та дивовижна роз-
маїтість нагальних проблем археології, що хви-
лювали його, лише один перелік яких сам по собі
був би досить красномовним і зайняв би багато міс-
ця. І все ж основні теми та напрями, які знайшли
яскраве відображення у науковій творчості М.І. Зо-
лотарьова, потрібно назвати. Щодо найголовнішої
у його науковій діяльності античної херсонеської
проблематики — це питання грецької колонізації,
заснування херсонеса і хронологія етапів його
історичного розвитку, нумізматика, епіграфіка,
керамічні комплекси, містобудівництво, форму-
вання архітектурно-планувальної структури міста,
ремесло, промисли та торгівля, релігійні уявлення
херсонеситів, некрополь, хора, розробка питань
територіальних володінь херсонеської держави в
різні історичні періоди тощо.
також значну увагу Мирон Ілліч приділяв пи-
танням реконструкції найдавніших морських та
сухопутних комунікацій, проблемі міжнародних
відносин у Північному Причорномор’ї в античну
епоху, зокрема, детальній розробці таких тем, як
греко-варварська взаємодія у тавриці, проблемі
взаємовідносин херсонеса з єгиптом, Боспором
та ольвією. розв’язанню широкого кола питань,
пов’язаних з останньою проблемою, він присвя-
тив свою кандидатську дисертацію. ольвійський
регіон взагалі посідав особливе місце в науковій
біографії М.І. Золотарьова. Впродовж майже 10
років він брав участь у розкопках експедиції Де-
ржавного ермітажу на о-ві Березань, де, за його
словами, «вчився архаїці». Ці знання стали йому
в пригоді під час інтерпретації здобутих у хер-
сонесі нових матеріалів.
Якою б цікавою і плідною не була для нього
антична археологія, Мирон Ілліч ніколи не зами-
кався в її межах, хоча вони виходили далеко за
херсонеські кордони, сягаючи ольвії, Борисфе-
ну, Боспору, античних центрів Західного і схід-
ного Понту. свого часу, починаючи як археолог з
1 Повний список наукових праць М.І. Золотарьова буде
розміщено в присвяченому його пам’яті «херсонес-
ском сборнике», вип. 14.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4110
розкопок житлового будинку XIII—XIV ст. непо-
далік «храму з ковчегом», він і потім відводив у
своїх численних наукових пошуках значне міс-
це середньовіччю. Цікавили його й іудейські та
ранньохристиянські старожитності херсонеса.
не можна обійти увагою його ініціативні спро-
би з міждисциплінарних досліджень — підвод-
них та археометеорологічних, а також активну
участь у реалізації міжнародних наукових про-
ектів.
Дійова і енергійна за натурою людина, він,
не чекаючи на якісь «рішення» та «постанови»
зверху, особисто ініціював та проводив різні
наукові форуми, що залишили помітний слід у
науці. серед них слід назвати конференції «Про-
блеми дослідження античного і середньовічно-
го херсонеса» (1988), «Міжнародні відносини
в Причорномор’ї в доримську епоху» (1992),
«херсонес в античному світі. Історико-архео-
логічний аспект» (1997). Величезна його роль у
відновленні видання «херсонесского сборника»,
шести томам якого (1997—2004) він віддав бага-
то сил, енергії, таланту і часу як їх відповідаль-
ний редактор. Якоюсь особливою вишуканістю,
тонким смаком, людським теплом і ніжністю,
природно, поряд з високим науковим рівнем,
відзначались задумані, зібрані і втілені ним у
життя збірки, присвячені світлій пам’яті Ю.г.
Виноградова (хсб, хІ, 2001) та І.а. антонової
(хсб, хІІ, 2003). навряд чи хто заперечувати-
ме, що вдячну пам’ять він залишив по собі і як
університетський викладач, який щедро ділив-
ся з молоддю своїми багатогранними знаннями,
керівник археологічної практики і талановитий
популяризатор визначних пам’яток херсонеса,
севастополя та криму загалом.
але, безумовно, найголовніше, за чим ми
сьогодні оцінюємо М.І. Золотарьова як виз-
начного вченого, — це його особистий внесок
у дослідження херсонеських старожитностей,
який ще мають повною мірою збагнути колеги
та послідовники вченого. Важлива наукова про-
блема заснування античного поліса, яка впро-
довж багатьох десятиліть не мала остаточного
розв’язання, була ним по-новому поставлена та
змусила багатьох дослідників переглянути уста-
лені концепції. роботи Мирона Ілліча ще довго
викликатимуть дискусії — якнайкраще свідчення
того, що він і нині перебуває у вирі активно-
го наукового життя. незважаючи на більш ніж
столітній період досліджень, херсонес повільно
розкриває свої таємниці. І ще довго дослідники
звірятимуть результати своїх розробок зі вста-
новленою М.І. Золотарьовим хронологією буді-
вельної діяльності у Північно-східному районі, з
майстерно розкопаним еталонним для археології
херсонеса пам’ятником — будівлею «казарми»,
з усім тим, чому він присвятив своє життя.
оцінюючи науковий доробок М.І. Золотарьо-
ва, слід відзначити, що найпродуктивнішим для
нього був період після захисту кандидатської ди-
сертації. сухі, але об’єктивні цифри, над якими
ми ніколи не замислювалися за його життя і на
які звернули увагу тільки тепер, говорять самі
за себе. За шістнадцять років, що передували
захисту, він видав 31 наукову працю, а за шіст-
надцять років після цього — 81. особливо інтен-
сивно він працював в останнє перед своїм пере-
дчасним відходом десятиліття — за 1993—2003
рр. він написав і опублікував 65 статей, заміток,
окремих наукових видань. тільки важливим
питанням ранніх етапів існування херсонеса
М.І. Золотарьов присвятив тоді 14 тематичних
розробок.
усе говорило про те, що цей натхненний
спурт зовсім не випадковий. Було зрозуміло,
що вчений планомірно накопичував думки і
сили для взяття чергового наукового і життє-
вого рубежу — захисту докторської дисертації
та підготовки давно виплеканої монографії про
херсонес часів грецької колонізації Північного
Причорномор’я. але це стрімке і цілеспрямо-
ване сходження обірвалося всього за півкроку
до вершини.
...День 29 грудня 2005 р. близькі, друзі та
колеги М.І. Золотарьова очікували з радіс-
ним почуттям, збираючись відсвяткувати його
ювілей, до якого він мав підійти у повному роз-
квіті творчих звершень і нових задумів. однак
невблаганний фатум безжально перекреслив ці
плани. Попри це, ти, наш дорогий Мішеле, як
і колись, — разом з нами. Ми вдячні долі за те,
що вона подарувала нам щастя спілкування з
тобою. ти назавжди залишишся в твоєму рідно-
му херсонесі. хаІре!
Одержано 13.05.2005
|