Історіографія секуляризації церковно-монастирських маєтностей 1786 р. в українських наративних монографіях з історії Церкви (кінець ХХ – початок ХХІ ст.)
Актуальність статті обумовлена необхідністю вивчення історіографічної думки щодо проблеми секуляризації монастирських земель Чернігівської, Новгород-Сіверської та Київської єпархій (1786 р.). Незважаючи на важливість цього церковно-економічного заходу в соціально-релігійному житті українських земе...
Saved in:
| Date: | 2023 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2023
|
| Series: | Сiверянський літопис |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199737 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Історіографія секуляризації церковно-монастирських маєтностей 1786 р. в українських наративних монографіях з історії Церкви (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) / В. Чистяков, К. Ячменіхін // Сіверянський літопис. — 2023. — № 4. — С. 128-134. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | Актуальність статті обумовлена необхідністю вивчення історіографічної думки щодо проблеми секуляризації монастирських земель Чернігівської, Новгород-Сіверської та Київської єпархій
(1786 р.). Незважаючи на важливість цього церковно-економічного заходу в соціально-релігійному
житті українських земель, у сучасній українській історіографії вказана проблематика недостатньо досліджена та потребує детальнішого висвітлення. По-друге, зарубіжні науковці приділяють
значну увагу введенню «церковних штатів» на російських землях імперії (1764 р.), що визначає необхідність аналізу цієї реформи й на українських теренах.
Мета статті – охарактеризувати загальні історіографічні особливості висвітлення секуляризаційної реформи 1786 р. крізь призму монографій з історії Української Церкви; висвітлити проблеми та перепони, які впливали на об’єктивність та повноту досліджень цієї проблеми українськими
науковцями; порівняти історичні погляди та думки дослідників на основі їх наративних праць.
Наукова новизна статті полягає в історіографічному аналізі проблеми секуляризації 1786 р. щодо
її висвітлення в українських працях з історії Церкви. Було визначено та окреслено перспективні аспекти дослідження секуляризаційної реформи в контексті проблематики статті. Методологічний базис роботи становлять принципи системності, цілісності, історизму та об’єктивності,
була здійснена спроба відстороненого історіографічного аналізу з урахуванням таких критеріїв, як
науковість, цілісність та повнота висвітлення питання введення «церковних штатів» в окреслених
монографіях. Серед історіографічних підходів було надано перевагу культурологічному, меншу увагу було приділено суб’єктивно-історичним факторам. У статті застосовано такі загальнонаукові
мето-ди дослідження, як аналіз та синтез, абстрагування, метод компонентного аналізу тощо.
Також застосовані спеціально-історіографічні методи: історіографічно-порівняльний, типологізації та ін.
Висновки. На сучасному етапі розвитку історіографії історії Церкви спостерігаємо значну різногранність досліджень. Серед історіографічних джерел чільне місце в контексті дослідження посідають узагальнювальні монографії з історії Церкви. Передусім, спостерігаємо різний фокус аналізу до висвітлення проблеми секуляризації – від повноцінного та ґрунтовного дослідження до поверхового висвітлення фактографічного матеріалу. Багатьом наративам на сучасному етапі притаманною є філософсько-узагальнена характеристика введення «церковних штатів» без аналізу
причин, передумов, проблемних особливостей цієї реформи. Багато цих праць мають виражений
етноконфесійний підхід, який у цілому є доцільним та важливим для аналізу життя Української
Церкви в умовах повної залежності від Московії. Вагомою особливістю наративних монографій є
також їх використання в якості навчальних посібників для вивчення історії релігії в закладах освіти, тому необхідним є аналіз «суб’єктивних» факторів історіографії – переконань, поглядів авторів цих монографій. У цілому, українські церковно-історичні студії нині перебувають у стані піднесення, яке пов’язане із здобуттям Православною Церквою України автокефалії та патріотичним
підйомом в умовах агресії Російської Федерації проти нашої Батьківщини. |
|---|