Із зали засідань Президії НАН України (7 лютого 2024 р.)

На засіданні Президії НАН України 7 лютого 2024 р. року розглядалися такі питання: — біологічні фактори забезпечення продовольчої безпеки України (доповідач — член-кореспондент НАН України В.В. Швартау); — науково-практична парадигма сучасного українського конституціоналізму: вплив реалій правового...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2024
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2024
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Офіційний розділ
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201820
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Із зали засідань Президії НАН України (7 лютого 2024 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 4. — С. 3-9. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201820
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2018202025-03-05T01:04:07Z Із зали засідань Президії НАН України (7 лютого 2024 р.) From the Conference Hall of the Presidium of the NAS of Ukraine (February 7, 2024) Офіційний розділ На засіданні Президії НАН України 7 лютого 2024 р. року розглядалися такі питання: — біологічні фактори забезпечення продовольчої безпеки України (доповідач — член-кореспондент НАН України В.В. Швартау); — науково-практична парадигма сучасного українського конституціоналізму: вплив реалій правового режиму воєнного стану та викликів повоєнного розвитку України (доповідач — доктор юридичних наук А.Р. Крусян); — про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); — кадрові та поточні питання. 2024 Article Із зали засідань Президії НАН України (7 лютого 2024 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 4. — С. 3-9. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201820 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Офіційний розділ Офіційний розділ
spellingShingle	Офіційний розділ Офіційний розділ Із зали засідань Президії НАН України (7 лютого 2024 р.) Вісник НАН України
description	На засіданні Президії НАН України 7 лютого 2024 р. року розглядалися такі питання: — біологічні фактори забезпечення продовольчої безпеки України (доповідач — член-кореспондент НАН України В.В. Швартау); — науково-практична парадигма сучасного українського конституціоналізму: вплив реалій правового режиму воєнного стану та викликів повоєнного розвитку України (доповідач — доктор юридичних наук А.Р. Крусян); — про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); — кадрові та поточні питання.
format	Article
title	Із зали засідань Президії НАН України (7 лютого 2024 р.)
title_short	Із зали засідань Президії НАН України (7 лютого 2024 р.)
title_full	Із зали засідань Президії НАН України (7 лютого 2024 р.)
title_fullStr	Із зали засідань Президії НАН України (7 лютого 2024 р.)
title_full_unstemmed	Із зали засідань Президії НАН України (7 лютого 2024 р.)
title_sort	із зали засідань президії нан україни (7 лютого 2024 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Офіційний розділ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201820
citation_txt	Із зали засідань Президії НАН України (7 лютого 2024 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 4. — С. 3-9. — укр.
series	Вісник НАН України
first_indexed	2025-11-25T19:54:50Z
last_indexed	2025-11-25T19:54:50Z
_version_	1849793437827596288
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 4 3 ОФІЦІЙНИЙОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛРОЗДІЛ ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 7 лютого 2024 року Засідання Президії НАН України 7 лютого 2024 р. відбулося під головуванням президента НАН України академіка НАН України А.Г. Загороднього. Члени Президії НАН України заслухали доповідь завідува- ча відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рос- лин і генетики НАН України члена-кореспондента НАН Укра- їни Віктора Валентиновича Швартау про біологічні фактори забезпечення продовольчої безпеки України (докладніше див. на с. 15). За часів незалежності України Інститут фізіології рослин і генетики НАН України зробив визначний внесок у забезпечен- ня продовольчої безпеки для сталого розвитку держави. Сор- ти озимої пшениці та гібриди кукурудзи Інституту займають в Україні та за її межами значні посівні площі й мають великі обсяги продажу насіння. Щорічна площа посівів озимої пше- ниці сортів селекції Інституту становить близько 2,0 млн га, а валове виробництво зерна перевищує 8,0 млн т. Ліцензії на ви- рощування озимої пшениці селекції Інституту придбали вели- кі міжнародні компанії США, Канади, Франції, Швеції, Норве- гії та інших країн, які працюють на теренах України. У 2022 р. Інститут виграв тендер Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на постачання насіння озимої пшени- ці високих репродукцій для вітчизняних виробників зерна. При Інституті фізіології рослин і генетики НАН України створено мережу базових насінницьких господарств, яка по- стійно розширюється, залучаючи нових учасників у різних аг- рокліматичних зонах України. Діяльність цієї мережі має важ- ливе господарське значення, оскільки її основною метою є ви- рощування високоякісного насіння і впровадження у сільсько- господарське виробництво країни нових високопродуктивних сортів озимої пшениці та гібридів кукурудзи, нових комплек- сних мінеральних добрив, бактеріальних добрив, бакових сумі- шей гербіцидів та агротехнологій, розробником яких є Інститут. • Біологічні фактори забезпечення продовольчої безпеки України (доповідач — член-кореспондент НАН України В.В. Швартау) • Науково-практична парадигма сучасного українського конституціоналізму: вплив реалій правового режиму воєнного стану та викликів повоєнного розвитку України (доповідач — доктор юридичних наук А.Р. Крусян) • Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов) • Кадрові та поточні питання 4 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (4) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Свідченням вагомого внеску Інституту в за- безпечення продовольчої безпеки України є те, що впровадження ґрунтуються на результатах понад 90 науково-дослідних тем, зокрема й тих, які виконувалися в багаторічній співпраці з такими провідними світовими виробниками насіння, добрив, пестицидів, регуляторів росту рослин, як «Сингента» (Швейцарія/Китай), «Баєр» (Німеччина), БАСФ (Німеччина), «Дюпон» (США), «Монсанто» (США), «Яра» (Норвегія), «Валагро» (Італія), «Новозим» (США), «Адоб» (Польща) та ін. Важливим досягненням Інституту є розро- блення і впровадження інноваційних систем живлення озимої пшениці та інших культур в інтеграції із системами захисту посівів з ви- сокими рівнями ефективності використання елементів живлення та скороченням викидів парникових газів. Фізіологічно обґрунтовано внесення в шар ґрунту амонію у формі без- водного аміаку або аміачної води, що формує розгалужену кореневу систему пшениці та ре- зистентний до посухи посів із високими рівня- ми ефективності використання азоту. Також у рослинах збільшується вміст хлорофілів і на- копичення цукрів, що підвищує їхню зимос- тійкість та резистентність до вилягання. Запропоновано методи захисту гранульо- ваного карбаміду від уреазної активності та фоторозкладу, що підвищує ефективність ви- користання азоту з карбаміду, поліпшує азотне живлення сільськогосподарських культур на Півдні та в центральній частині України, де є дефіцит вологи. Встановлено, що ефективність використан- ня азоту та продуктивність посівів підвищу- ються в разі позакореневого внесення редокс- мікроелементів (Cu, Zn, Mn). Створено синергічні композиції на основі фунгіцидів інгібіторів сукцинатдегідрогенази, фенілпіролів і азолів з магнієм та редокс-мі- кроелементами для протруєння насіння, які забезпечують оптимальний розвиток коре- невої системи пшениці й високі рівні захисту рослини від шкодочинних хвороб. Уперше в Україні ідентифіковано крос- та мультирезистентні біотипи високошкодочин- них бур’янів (види плоскухи, щириці, лободи, амброзії) і запроваджено їх контроль у посівах пшениці, соняшнику, рису, кукурудзи тощо. Інститут у співпраці з колегами із США, Мексики та разом із фахівцями з Інститу- ту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України створює культурні рослини (тютюн, соя, кукурудза, озима пшениця), які здатні метаболізувати фосфіт у фосфат. Цей інноваційний біотехнологічний напрям дасть можливість сформувати агрофітоценози з ви- сокими пулами дефіцитного ортофосфату, які не потребують пестицидів та фосфорних добрив. У дослідженнях, проведених у межах міжна- родного проєкту Boron Project, визначено но- вітні шляхи забезпечення борзалежних куль- тур бором від початку вегетації, що підвищить продуктивність соняшнику без багаторазових обприскувань. Створено і впроваджено цифрові технології моніторингу стану посівів пшениці та її попе- редників у сівозмінах, що відкриває шлях до зменшення обсягів застосування пестицидів. Інститут фізіології рослин і генетики НАН України з 2022 р. бере участь у важливих робо- тах, які виконуються у співпраці з фахівцями з Великої Британії та США і спрямовані на ви- значення відмінностей елементного та ізотоп- ного складу зерна для ідентифікації регіонів Виступ члена-кореспондента НАН України Віктора Валентиновича Швартау ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 4 5 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Виступ доктора юридичних наук Анжеліки Романівни Крусян вирощування з метою запобігання крадіжкам зерна з України та для формування цивілізова- ного ринку збіжжя у світі. Про високий рівень досліджень науковців Інституту свідчать публікація результатів до- сліджень у високорейтингових журналах і монографіях, наявність авторських свідоцтв і патентів, а також тісна співпраця з універси- тетами, науковими установами та аграрними компаніями України і світу. Щороку Інститут проводить міжнародні науково-практичні кон- ференції «День поля», на яких представляє но- вітні результати досліджень і розширює сфе- ру впровадження своїх розробок у провідних сільськогосподарських підприємствах. Інститут і надалі працює над створенням систем живлення і захисту пшениці та інших сільськогосподарських культур з високими рівнями ефективності використання ресурсів (волога, елементи живлення) за дії біотичних стресів, засобів контролю резистентності у біотипів бур’янів до гербіцидів та у збудників шкодочинних хвороб до фунгіцидів, а також над посиленням можливостей щодо скорочен- ня викидів парникових газів у технологіях рос- линництва. В обговоренні доповіді взяли участь ди- ректор Інституту захисту рослин Національ- ної академії аграрних наук України академік НААН України О.І. Борзих; академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України ака- демік НАН України О.М. Пономаренко; ака- демік-секретар Відділення загальної біології НАН України академік НАН України В.Г. Рад- ченко; віцепрезидент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік НАН України В.Л. Бог- данов; президент НАН України академік НАН України А.Г. Загородній; голова Західного на- укового центру НАН України і МОН України академік НАН України З.Т. Назарчук; віцепре- зидент НАН України член-кореспондент НАН України О.О. Рафальський; академік-секретар Відділення хімії НАН України академік НАН України М.Т. Картель; директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України ака- демік НАН України Я.С. Яцків. * * * Далі було заслухано доповідь в.о. вчено- го секретаря Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України доктора юри- дичних наук Анжеліки Романівни Крусян щодо науково-практичної парадигми сучасно- го українського конституціоналізму і впливу на неї реалій правового режиму воєнного ста- ну та викликів повоєнного розвитку України (докладніше див. на с. 25). Український конституціоналізм, маючи на- ціональну історію і сягаючи корінням у захід- ноправову культуру право- та державотворен- ня, ґрунтується на найкращих європейських політико-правових традиціях і цінностях та є науково-теоретичним, ідеологічним підґрун- тям практичного утвердження і подальшого розвитку України як суверенної, незалежної, демократичної, правової європейської держа- ви. Водночас правовий режим воєнного ста- ну та виклики повоєнної відбудови України впливають на науково-практичну парадигму українського конституціоналізму, яка зазнає певних модифікацій, що зумовлюють відповід- ні зміни в змісті й механізмі функціонування його системи. У цьому аспекті обґрунтованим є виокрем- лення проблем українського конституціона- лізму в умовах правового режиму воєнного стану та тенденцій його повоєнного розвитку. 6 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (4) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ «Центром» науково-практичної парадигми конституціоналізму є людина. Це актуалізує питання щодо її прав і свобод, які в умовах ві- йни можуть бути обмежені, що у свою чергу зу- мовлює необхідність застосування особливих (надзвичайних) організаційно-правових засо- бів для їх забезпечення, захисту та охорони, а також дотримання конституційних принципів і вимог щодо їх обмеження. Особливої уваги потребує розв’язання проблеми забезпечення прав та свобод людини на тимчасово окупова- них територіях України. Крім того, правовий режим воєнного стану впливає на інституціональну складову сис- теми українського конституціоналізму, тобто насамперед на організацію та функціонування органів публічної влади. Тут можна виокреми- ти такі проблеми: функціонування органів міс- цевого самоврядування в умовах воєнного ста- ну, їх взаємодія з органами державної влади на місцях; організація діяльності представниць- ких органів державної влади під час війни. У сучасних умовах трансформується кон- ституційне законодавство України (за незмін- ності Конституції України), яке є норматив- ною основою українського конституціоналіз- му. Війна спричинила прийняття нормативно- правових актів, які належать до спеціального законодавства, спрямованого на створення за- конодавчого підґрунтя для загальнонаціональ- ного оборонного спротиву. Це законодавство потребує подальшого розвитку. Проте акту- альним є продовження євроінтеграційних про- цесів, прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на гармонізацію національного законодавства з правом ЄС, що зумовлює єв- роінтеграційні тенденції повоєнного розвитку українського конституціоналізму. Передумовою і водночас умовою конститу- ціоналізму є дієве громадянське суспільство, на розвиток якого безпосередньо вплинула війна. З одного боку, вона сприяла зміцненню громадянського суспільства, а з іншого — ви- явила низку серйозних проблем (зокрема, прояви колабораціонізму), що потребують доктринального та практичного розв’язання. Визначальною є роль громадянського суспіль- ства і в повоєнній відбудові України. В умовах воєнного стану відбуваються зміни у сфері утвердження та розвитку національної свідо- мості українців у бік піднесення національної ідеї, національної ідентичності та утвердження національної стійкості, що зумовлює відповід- ні зміни в конституційній правосвідомості — складовій системи конституціоналізму. Вели- кої ваги набуває подальший розвиток україн- ської національної свідомості як важливого елементу українського конституціоналізму на основі доктринального забезпечення та прак- тичного утвердження національної ідеї. Зазначені зміни у науково-практичній па- радигмі українського конституціоналізму та повоєнні тенденції його розвитку потребують науково-праксеологічного дослідження для утвердження України як суверенної, демокра- тичної, правової держави, повноправного чле- на Європейського Союзу. Формування та розвиток системи сучасно- го українського конституціоналізму ставить важливі завдання перед науковою спільно- тою. Науковці Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України опублікували низку фундаментальних праць, присвячених теорії та практиці українського конституціо- налізму: «Проблеми теорії конституційного права України» (2013), «Конституційний про- цес в Україні та світовий досвід конституціо- налізму» (2014), «Політико-правові механізми запобігання дискримінації в Україні в контек- сті європейської інтеграції» (2015), «Право- вий вимір державної інформаційної політики України в умовах глобальних викликів» (2018), «Політичні та міжнародно-правові механізми деокупації та відновлення територіальної ці- лісності держави: світовий досвід і Україна» (2017), «Загальнотеоретичні та конституцій- но-правові аспекти розвитку громадянського суспільства в Україні» (2017), «Громадянське суспільство в Україні: сучасний стан, виклики, стратегія модернізації» (2018), «Відродження постконфліктних територій: світовий досвід і Україна» (2020), «Громадянське суспільство і держава: правові проблеми взаємодії в умовах модернізації та євроінтеграції України» (2021), ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 4 7 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ «Сучасний унітаризм: доктрина і практика» (2021), «Конституційно-правові проблеми місцевого самоврядування та децентралізації публічної влади в Україні» (2021), «Правова доктрина і державність: вектор взаємозв’язку» (2022) та ін. Зокрема, протягом 2022—2023 рр. для дер- жавних органів було підготовлено пропози- ції щодо актуалізації Національної стратегії у сфері прав людини; науково-правовий висно- вок щодо відповідності проєкту Закону Украї- ни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодав- ства у сфері запобігання та протидії дискримі- нації із правом Європейського Союзу)» праву Європейського Союзу та виконанню міжна- родно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції; науково-експертний висновок щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення повноважень органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у період дії воєнного стану»; висновок про можливість закріплення і розвитку на законодавчому рівні основ державної політики щодо історії україн- ської державності, окреслених Указом Прези- дента України «Про День Української Держав- ності» від 24 серпня 2021 р., та ін. Науковці Інституту активно співпрацюють з органами державної влади з підготовки ана- літичних і прогностичних матеріалів з різних аспектів проблематики сучасного українсько- го конституціоналізму, зокрема з удоскона- лення чинного законодавства як нормативної основи сучасного конституціоналізму, підви- щення ефективності функціонування органів державної влади та місцевого самоврядуван- ня, інститутів громадянського суспільства як інституціонального механізму конституціона- лізму, нормативно-правового забезпечення та охорони прав і свобод людини і громадянина в умовах правового режиму воєнного стану та в контексті викликів повоєнної відбудови України. Водночас слід зауважити, що переважна більшість наукових напрацювань з пробле- матики конституціоналізму в Україні мають фрагментарний характер. Бракує комплек- сних наукових досліджень і відповідних мо- нографічних видань. Обмаль наукових праць, присвячених актуальним питанням функці- онування політико-правової системи україн- ського конституціоналізму під час війни, акти- візації євроінтеграційних процесів, зокрема з урахуванням викликів повоєнного відновлен- ня та сталого розвитку України. Теоретично обґрунтованими та практично необхідними є подальші наукові дослідження особливостей українського конституціоналіз- му в сучасних умовах правового режиму воєн- ного стану, а також дослідження інноваційних тенденцій розвитку його науково-практичної парадигми в контексті європейської інтегра- ції України та глобалізаційних викликів су- часного світу. Слід приділити особливу увагу аналізу та пошуку розв’язання конституційно- правових проблем, що актуалізовані сучасни- ми політико-правовими обставинами, зокрема пов’язаних з гарантуванням національної без- пеки та оборони України; захистом державно- го суверенітету України; забезпеченням та за- хистом прав людини у контексті їх обмеження в умовах правового режиму воєнного стану, а також забезпеченням прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованих тери- торіях України; формуванням організаційно- правового механізму конституціоналізації єв- роінтеграційного розвитку України. В обговоренні доповіді взяли участь на- родний депутат України Роман Бабій; дирек- тор Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор юридичних наук, професор О.П. Васильченко; радник Прези- дії НАН України, народний депутат України, академік НАН України О.Л. Копиленко; ди- ректор ДУ «Інститут економіко-правових до- сліджень ім. В.К. Мамутова НАН України» член-кореспондент НАН України В.А. Усти- менко; директор Головної астрономічної об- серваторії НАН України академік НАН Укра- їни Я.С. Яцків; директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України О.В. Скрипнюк; віцепрезидент НАН України 8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (4) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ член-кореспондент НАН України О.О. Ра- фальський; академік-секретар Відділення фі- зики і астрономії НАН України академік НАН України В.М. Локтєв; президент НАН України академік НАН України А.Г. Загородній. * * * Члени Президії НАН України розглянули також низку поточних питань: • затвердили Положення про порядок ство- рення та діяльності в системі НАН України ін- новаційних кластерів; • внесли зміни до складу Науково-технічної ради НАН України; • погодили зміни у складі редакційної ко- легії загальноакадемічного журналу «Доповіді Національної академії наук України»; • заслухали інформацію голови Науко- во-видавничої ради НАН України академіка НАН України Я.С. Яцківа про започаткування наукового журналу «Рукописна та книжкова спадщина України», співзасновниками якого є Національна академія наук України та Націо- нальна бібліотека України імені В.І. Вернад- ського. Призначено: • академіка НАН України Слісенка Василя Івано- вича виконувачем обов’язків академіка-секретаря Від- ділення ядерної фізики та енергетики НАН України; • члена-кореспондента НАН України Бабака Віта- лія Павловича на посаду директора Інституту загаль- ної енергетики Національної академії наук України; • кандидата геологічних наук Федосеєнкова Сер- гія Геннадійовича виконувачем обов’язків директора Державної установи «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України». Затверджено: • доктора історичних наук Буряк Ларису Іванів- ну на посаду головного редактора наукового журналу «Рукописна та книжкова спадщина України». Відзнакою НАН України «За сприяння розвитку науки» нагороджено: • віцепрезидента Національної академії медичних наук України, директора Державної установи «Інсти- тут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комі- саренка НАМН України» академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України Тронька Миколу Дмитровича за багатолітню невтомну працю вченого, лікаря і педагога, значний особистий внесок у роз- виток медичної науки й охорони здоров’я, активне сприяння захисту здоров’я людини вагомими науко- во-практичними здобутками й інноваційними роз- робками в галузі діагностики і лікування ендокрин- них захворювань. Відзнакою НАН України «За наукові досягнення» нагороджено: • директора Інституту загальної енергетики НАН України члена-кореспондента НАН України Бабака Віталія Павловича за багатолітню плідну працю на- уковця, педагога і організатора наукових досліджень у галузі енергетики й інформаційних технологій, ва- гомий особистий внесок у моніторинг енергетичних об’єктів, створення низки інноваційних приладів та їх широке впровадження на вітчизняних підприєм- ствах; • директора Державної установи «Інститут всесвіт- ньої історії НАН України» члена-кореспондента НАН України Кудряченка Андрія Івановича за багатолітню плідну працю вченого, педагога, організатора науко- вих робіт, вагомі творчі здобутки та особистий внесок у розвиток досліджень із всесвітньої історії, історії єв- ропейських країн та політичної історії України. Відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни» нагороджено: • провідного наукового співробітника Інституту математики НАН України доктора фізико-матема- тичних наук Пилипенка Андрія Юрійовича за бага- толітню плідну наукову і педагогічну працю, особисті творчі здобутки та вагомий внесок у підготовку висо- кокваліфікованих наукових кадрів — фахівців у галузі математики; • головного наукового співробітника Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України доктора технічних наук Чернятевича Анатолія Гри- горовича за багатолітню невтомну працю вченого-ма- теріалознавця і педагога, особисті творчі здобутки та вагомий внесок у підготовку наукових кадрів — до- слідників фізико-технічних проблем металургії сталі. Відзнакою НАН України «За професійні здобут- ки» нагороджено: • заступника директора з наукової роботи Інсти- туту математики НАН України доктора фізико-ма- тематичних наук Василика Віталія Богдановича за багатолітню наукову і науково-організаційну працю, вагомі творчі здобутки та особистий внесок у розвиток наукових досліджень у галузі обчислювальної матема- тики. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 4 9 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Подякою НАН України відзначено: • провідного наукового співробітника Інституту математики НАН України доктора фізико-математич- них наук Герасименка Віктора Івановича за багато- літню сумлінну працю вченого-математика і педагога, вагомі творчі здобутки та особистий внесок у розвиток наукових досліджень у перспективних напрямах су- часної математичної фізики; • старшого наукового співробітника Інституту математики НАН України кандидата фізико-матема- тичних наук Майстренка Юрія Леонідовича за бага- толітню плідну працю та вагомий особистий внесок у розвиток теорії нелінійних диференціальних рівнянь та їх застосувань; • провідного наукового співробітника Інституту математики НАН України доктора фізико-математич- них наук Сосницького Степана Петровича за багато- літню невтомну, плідну наукову і науково-організацій- ну працю, вагомі творчі здобутки та особистий внесок у розвиток математичної науки та небесної механіки. Почесною грамотою Президії НАН України і Цен- трального комітету профспілки працівників НАН України нагороджено: • старшого наукового співробітника Інституту екології Карпат НАН України кандидата біологічних наук Ященка Павла Тихоновича за багатолітню плід- ну працю вченого-природоохоронця, вагомі здобутки в науково-організаційній роботі, особистий внесок у дослідження біоти природних екосистем Карпат і За- хідного Полісся та активне сприяння розвитку запо- відної справи. За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик

Із зали засідань Президії НАН України (7 лютого 2024 р.)

Institution

Ähnliche Einträge