Ретроспективний погляд на промислову, науково-технологічну та інноваційну політику Байдена і Трампа: уроки для України

У статті простежено розвиток промислової інноваційної політики Сполучених Штатів Америки починаючи з 2020 р. і по теперішній час. Проаналізовано передумови для можливого змінення цієї політики після вступу на посаду нового президента США в січні 2025 р. Особливу увагу приділено перспективним напряма...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автор:	Попович, З.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2024
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Статті та огляди
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202140
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Ретроспективний погляд на промислову, науково-технологічну та інноваційну політику Байдена і Трампа: уроки для України / З.О. Попович // Вісник Національної академії наук України. - 2024. - № 12. - С. 49-60. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202140
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2021402025-03-05T01:00:45Z Ретроспективний погляд на промислову, науково-технологічну та інноваційну політику Байдена і Трампа: уроки для України A retrospective look at Biden’s and Trump’s industrial, scientific, technological, and innovation policies: lessons for Ukraine Попович, З.О. Статті та огляди У статті простежено розвиток промислової інноваційної політики Сполучених Штатів Америки починаючи з 2020 р. і по теперішній час. Проаналізовано передумови для можливого змінення цієї політики після вступу на посаду нового президента США в січні 2025 р. Особливу увагу приділено перспективним напрямам співробітництва та досвіду, який можна використати для формування науково-технічної, інноваційної та промислової політики України. The article traces the development of the industrial innovation policy of the United States of America from 2020 to the present. The prerequisites for a possible change in this policy after the new US President takes office in January 2025 are analyzed. Particular attention is paid to promising areas of cooperation and experience that can be used to shape Ukraine’s science, technology, innovation and industrial policy. 2024 Article Ретроспективний погляд на промислову, науково-технологічну та інноваційну політику Байдена і Трампа: уроки для України / З.О. Попович // Вісник Національної академії наук України. - 2024. - № 12. - С. 49-60. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202140 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.12.049 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та огляди Статті та огляди
spellingShingle	Статті та огляди Статті та огляди Попович, З.О. Ретроспективний погляд на промислову, науково-технологічну та інноваційну політику Байдена і Трампа: уроки для України Вісник НАН України
description	У статті простежено розвиток промислової інноваційної політики Сполучених Штатів Америки починаючи з 2020 р. і по теперішній час. Проаналізовано передумови для можливого змінення цієї політики після вступу на посаду нового президента США в січні 2025 р. Особливу увагу приділено перспективним напрямам співробітництва та досвіду, який можна використати для формування науково-технічної, інноваційної та промислової політики України.
format	Article
author	Попович, З.О.
author_facet	Попович, З.О.
author_sort	Попович, З.О.
title	Ретроспективний погляд на промислову, науково-технологічну та інноваційну політику Байдена і Трампа: уроки для України
title_short	Ретроспективний погляд на промислову, науково-технологічну та інноваційну політику Байдена і Трампа: уроки для України
title_full	Ретроспективний погляд на промислову, науково-технологічну та інноваційну політику Байдена і Трампа: уроки для України
title_fullStr	Ретроспективний погляд на промислову, науково-технологічну та інноваційну політику Байдена і Трампа: уроки для України
title_full_unstemmed	Ретроспективний погляд на промислову, науково-технологічну та інноваційну політику Байдена і Трампа: уроки для України
title_sort	ретроспективний погляд на промислову, науково-технологічну та інноваційну політику байдена і трампа: уроки для україни
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Статті та огляди
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202140
citation_txt	Ретроспективний погляд на промислову, науково-технологічну та інноваційну політику Байдена і Трампа: уроки для України / З.О. Попович // Вісник Національної академії наук України. - 2024. - № 12. - С. 49-60. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT popovičzo retrospektivnijpoglâdnapromislovunaukovotehnologíčnutaínnovacíjnupolítikubajdenaítrampaurokidlâukraíni AT popovičzo aretrospectivelookatbidensandtrumpsindustrialscientifictechnologicalandinnovationpolicieslessonsforukraine
first_indexed	2025-11-24T05:12:22Z
last_indexed	2025-11-24T05:12:22Z
_version_	1849647319273701376
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 12 49 РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОМИСЛОВУ, НАУКОВО- ТЕХНОЛОГІЧНУ ТА ІННОВАЦІЙНУ ПОЛІТИКУ БАЙДЕНА І ТРАМПА: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ У статті простежено розвиток промислової інноваційної політики Спо- лучених Штатів Америки починаючи з 2020 р. і по теперішній час. Про- аналізовано передумови для можливого змінення цієї політики після вступу на посаду нового президента США в січні 2025 р. Особливу увагу приділено перспективним напрямам співробітництва та досвіду, який можна вико- ристати для формування науково-технічної, інноваційної та промислової політики України. Ключові слова: науково-технічна політика, інноваційна політика, про- мислова політика, США, Україна. Від початку цього десятиліття у світі спостерігається процес відродження промислової інноваційної політики [1—3]. Почат- ковим поштовхом до посилення індустріальної політики стали зусилля провідних держав, насамперед США, зі стимулювання розроблення вакцин та подолання наслідків пандемії COVID-19 для економіки [3], однак тенденція до посилення державної під- тримки національної промисловості зберігалася й надалі [4]. Адміністрації обох президентів США, Дональда Трампа (2017— 2021) і Джо Байдена (2021—2025), були залучені до розроблення та впровадження цих інноваційних політик. Основні тенденції посилення індустріальної політики зберігалися, незважаючи на зміну адміністрацій у Білому домі, проте між їхніми підходами є істотна різниця, яка може мати вплив на розвиток науково-тех- нічного співробітництва між США та Україною. Особливості традиційної інноваційної системи США. Слід зазначити, що історично, до пандемії COVID-19, в США об- межували державне втручання в інноваційну систему май- же в усіх сферах, крім оборонної галузі. Так, у сфері охорони здоров’я державні функції полягали переважно в проведенні випробувань нових препаратів, гарантуванні безпечності но- вих способів лікування. Дослідження, пов’язані з пошуком но- вих ліків, виконували здебільшого великі приватні фармацев- тичні компанії, які могли розраховувати на швидке повернення ПОПОВИЧ Захар Олександрович — кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу проблем діяльності та стратегії розвитку НАН України Інституту досліджень науково- технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН У країни doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.12.049 50 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (12) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ інвестицій у разі затвердження препарату FDA (Food and Drug Administration) та отримання доступу до ринку США, який у 2023 р. переви- щив $600 млрд 1. Водночас у США традиційно було дуже по- тужне державне фінансування фундаменталь- них досліджень за всіма науковими напряма- ми 2. І хоча левова частка цих коштів припадає на фінансування фундаментальних досліджень з оборонного бюджету, для інших наукових га- лузей держава також виділяє значні ресурси на проведення суто теоретичних досліджень, більшість з яких не приводять безпосередньо до створення нової розробки чи технології, не кажучи вже про комерційне впровадження їх- ніх результатів. Цікаво, що, незважаючи на постійні дискусії щодо оптимальних моделей науково-технічної політики [5], в США, принаймні після Другої світової війни, завжди зберігався консенсус щодо абсолютного пріоритету забезпечення технологічного лідерства американських зброй- них сил у світі. І якщо підвищення спромож- 1 Statista Market Insights. Pharmaceuticals, United States. http://surl.li/imytiu 2 Єгоров І.Ю. Розвиток науки в США в 90-х роках: тен- денції, досягнення, проблеми. Київ, 2001. ності збройних сил потребувало посилення державного втручання в економіку, ніякі ідео- логічні обмеження та політичні вподобання не мали стояти цьому на заваді. Традиційно у фармацевтичній галузі, як і в більшості інших сфер, крім оборони, іннова- ційна система США є розірваною, тобто дер- жава, з одного боку, сприяє фундаментальним і частково прикладним дослідженням, а з іншо- го — регулює ринок кінцевих споживачів інно- ваційних продуктів. При цьому в інноваційно- му процесі (innovation pipeline) залишається розрив (gap), який призводить до формування так званої долини смерті інновацій. Венчурні інвестори закономірно не зацікавлені у фі- нансуванні інноваційних проєктів з великим терміном окупності і не підтримують значну частину потенційно перспективних карди- нальних інновацій, фокусуючись натомість на дрібних і швидких інноваційних поліпшеннях, наприклад досягнутих завдяки впровадженню інформаційних технологій. Відповідно, інно- вації в традиційних галузях, таких як, скажімо, енергетика, значною мірою уповільнюються. У галузі оборони інноваційна система США, навпаки, завжди була інтегрованою (з’єд на- ною, connected), тобто держава забезпечувала Схема процесу впровадження інновацій у США та Україні ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 12 51 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ підтримку на всіх етапах інноваційного про- цесу — від фундаментальних і прикладних до- сліджень до власне оборонних закупівель (по- чаткового ринку для інноваційного продукту). Отже, держава зазвичай не просто замовляє новий вид озброєння, а фінансує весь комплекс робіт — з розроблення прототипів, проведення випробувань, організації виробництва, причо- му одночасно для кількох команд розробників, які конкурують одна з одною. На рисунку на- ведено схематичне порівняння інноваційних систем США та України з точки зору процесу впровадження інновацій (innovation pipeline). Отже, у США крім фундаментальних до- сліджень, які продукують наукові відкриття, держава, а саме: Міністерство оборони США (Department of Defense, DoD), фінансує при- кладні розробки та винаходи, зроблені на основі цих відкриттів, далі виділяє кошти на створення прототипів, проведення демонстра- цій, тестувань, організацію виробництва, а по- тім ще й закуповує продукцію, створюючи тим самим початковий ринок для інновацій. Важливою частиною цієї інтегрованої інно- ваційної системи є Агентство з перспективних дослідницьких проєктів Міноборони США — DARPA, яке фінансує реалізацію ідей лише не- тривіальних винаходів, щодо яких невідомо, чи спрацюють вони чи ні. Інакше кажучи, DARPA фінансує лише високоризиковані проєкти з ви- сокою потенційною віддачею в разі успіху. Роз- робки на основі вже наявних технічних рішень, навіть якщо вони мають новий контекст, фі- нансують інші агентства. Переважна більшість проєктів DARPA виявляються невдалими, але ті, що завершуються успішно, часто приводять до створення фундаментально нових техноло- гій, які змінюють світ. Як приклад можна навес- ти проєкт ARPANET, який сьогодні вважають родоначальником мережі Інтернет. При цьому відбір проєктів у DARPA, як правило, здій- снюють не на основі peer-review (анонімне ре- цензування за участю принаймні кількох неза- лежних експертів) — процесу, який відображає «середню громадську думку» експертів у галузі, а у вузькому колі пасіонарних програмних ме- неджерів — талановитих та амбітних вчених, які вже досягли визначних успіхів у своїх га- лузях науки і започаткували нові напрями до- сліджень. Таких вчених запрошують до DARPA на відносно коротку п’ятирічну каденцію. Біль- шість з них потім знову повертаються до до- слідницької роботи в університетах та лабора- торіях. Такий підхід до відбору проєктів можна назвати «ручним управлінням», яке, щоправда, здійснюється дуже кваліфікованими руками і головами науковців-візіонерів. Надзвичайно успішний досвід роботи DARPA в галузі безпеки та оборони спонукав до створення так званих клонів DARPA — ана- логічних агентств з розвитку перспективних технологій в інших галузях. Більшість таких агентств з’явилися ще за президентства Джор- джа Буша-молодшого. Зокрема, в 2006 р. було створено Агенцію біомедичних перспективних досліджень та розробок BARDA, а також Під- розділ перспективних дослідницьких проєктів у галузі розвідки IARPA. Наприкінці прези- дентства Буша, в 2009 р., було створено Агент- ство з перспективних дослідницьких проєктів Міністерства енергетики США — ARPA-E, яке фактично почало працювати вже за каденції Обами. У 2022 р., вже за президента Джо Байде- на, було додатково створено ARPA-I та ARPA-H для підтримки проєктів відповідно в галузі інф- раструктури та у сфері охорони здоров’я. Президент Дональд Трамп пропонував лік- відувати ARPA-E, однак, незважаючи на ра- дикальну риторику, фактичне фінансування агентства навіть зросло. Натомість адміністра- ція Трампа домоглася збільшення субсидій для традиційної енергетики одночасно зі збе- реженням фінансування досліджень у галузі відновлюваної енергетики. Зміни в промисловій інноваційній політиці США після 2020 року. Після 2020 р. в США було започатковано шість нових великих про- грам з промислової інноваційної політики: 1. Operation Warp Speed (OWS)3 — для швид- кого створення вакцини проти COVID-194; 3 Буквально перекладається як операція «Надсвітлова швидкість». Назва відсилає до науково-фантастич- ного серіалу Star Trek («Зоряний шлях»). 4 http://surl.li/vbzbqg та http://surl.li/fyalrq 52 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (12) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ 2. CHIPS for America Act 5 — Акт про чипи для Америки 2021 р., який передбачав під- тримку виробництва напівпровідникових мі- кросхем (чипів); фінансування було затвер- джено в рамках видатків на оборону для від- новлення технологічних спроможностей США у виробництві напівпровідників; 3. Infrastructure Investment and Jobs Act 6 — Акт про інвестиції в інфраструктуру та робочі місця 2020 р., який передбачав фінансування великих дем онстраційних проєктів у галузі енергетичних технологій; 4. America’s supply chains 7 — розпорядження «Американські ланцюги постачання» 2021 р., спрямоване на поліпшення системи постачання у чотирьох критичних технологічних сферах; 5. Inflation Reduction Act 8 — Акт про зни- ження інфляції 2022 р., який передбачав $378 млрд на впровадження енергетичних тех- нологій, пов’язаних з вирішенням проблеми кліматичних змін; 6. CHIPS and Science Act 9 — Акт про чипи та науку 2022 р., яким у Національному науко- вому фонді (NSF) засновано нові прикладні програми. Розглянемо детальніше основні підходи, які застосовували в США для реалізації цих про- грам. Ручне управління як найшвидший спосіб впровадження інновацій. Цікаво, що Дональд Трамп, незважаючи на свою риторику щодо боротьби з державним втручанням в економі- ку, став ініціатором чи не наймасштабнішого з часів Другої світової війни 10 повністю дер- жавного і до того ж цивільного інноваційного проєкту, який вчергове довів, що принаймні в США найшвидшим способом пройти весь лан- цюжок від фундаментальних та прикладних 5 http://surl.li/icjbdo 6 http://surl.li/ozggrz 7 http://surl.li/rtmmjp та http://surl.li/obysna 8 http://surl.li/sfdtin 9 http://surl.li/cagsdx 10 Найбільшими інноваційними проєктами часів Дру- гої світової війни були Манхеттенський проєкт зі створення ядерної бомби та проєкт з розроблення і впровадження радіолокаційного обладнання. досліджень до масового виробництва є ручне управління із залученням провідних вчених та військових. Operation Warp Speed (OWS) було ініційо- вано американським урядом за президентства Дональда Трампа з метою якнайшвидшого по- шуку вакцин та інших способів протидії панде- мії COVID-19. Ця програма стала прикладом безпрецедентно успішної мобілізації ресурсів для блискавичного вирішення науково-техніч- ної проблеми та широкомасштабного застосу- вання розроблених інноваційних технологій. OWS була певною мірою натхнена прикла- дом роботи DARPA, але в ній акцент було зро- блено на масштабуванні [6]. При цьому, незва- жаючи на те, що проєкт було заявлено адміні- страцією Трампа як «державно-приватне парт- нерство», фактично це був повністю керований державою проєкт, спрямований на залучення приватних компаній до вирішення завдань, поставлених державою. Відомий фахівець у галузі інноваційної і технологічної політики Вільям Бонвільян [1] вважає це важливою від- мінністю: саме держава ставила завдання, оби- рала найкращих виконавців, контролювала виконання завдань і перерозподіляла ресурси залежно від власної оцінки успішності роботи кожної із залучених приватних компаній. Хоча масову вакцинацію населення США було про- ведено вже після завершення президентського терміну Дональда Трампа, етапи досліджень та запуск масового виробництва фактично за- вершилися ще за його президентства. На жаль, адміністрація Джо Байдена майже відразу ре- організувала і практично згорнула OWS, хоча деякі з її інструментів все ще були задіяні для подолання пандемії та її наслідків. На думку Вільяма Бонвільяна [1], підхід, започаткований OWS, зокрема й організація співпраці з промисловістю, міг би бути корис- ним для вирішення й інших важливих медич- них проблем. Через деякий час адміністрація Джо Байде- на спробувала відновити OWS під новою на- звою Project NextGen [7], але цьому проєкту вже очевидно не вистачало ані повноважень, ані того фінансування, яке було доступним ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 12 53 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ для OWS 11. Як і в Манхеттенському проєкті, в OWS керівниками були найбільш авторитет- ні вчені у відповідній галузі та старші офіцери збройних сил: головним операційним дирек- тором OWS був чотиризірковий генерал армії США Густав Перна, який відповідав за логіс- тику розподілу вакцин та інших медичних ма- теріалів. Зверху вниз: прямі державні субсидії для обраних державою виробників (на прикладі напівпровідникової галузі). Пряме субсиду- вання широко використовують у США для підтримки різних галузей, але найбільших масштабів, особливо в останні роки, воно на- було в галузях з виробництва напівпровідни- ків та мікроелектроніки. Виробництво напівпровідників у США ак- тивно субсидували фактично з моменту ви- найдення транзистора. До речі, саме винай- дення транзистора в лабораторії Bell Labs у 1947 р. [8] стало можливим завдяки державно- му замовленню на дослідження в рамках про- єкту RadLab з розроблення та масштабування виробництва радарів під час Другої світової війни [9]. Компанія Texas Instruments, яка три- валий час була лідером у виробництві транзис- торів та інших напівпровідникових пристроїв у США, десятиліттями отримувала більшу частину замовлень від держави, переважно че- рез Міністерство оборони [10]. Цікаво, що одна з найбільш масштабних програм державної підтримки виробництва напівпровідників Sematech 12 припала на пре- зидентство Рональда Рейгана. Незважаючи на сумновідому радикальну риторику Рейга- на, спрямовану проти державного втручання в економіку, його адміністрація в 1988 р. під- тримала виділення через DARPA $500 млн на програму Sematech (для консорціуму з 14 ком- паній, які виробляли напівпровідники), метою якої було відновлення технологічного лідер- 11 White House Launches $5 billion program to speed coronavirus vaccines. Project Next Gen would succeed Operation Warp Speed. Washington Post. 10.04.2023. http://surl.li/pukizh 12 Lessons Learned from Sematech. Report to Con gres- sional Requesters. 1992. http://surl.li/xlghnj ства США в цій галузі [11]. Крім підтримки перспективних дослідницьких проєктів, дер- жава також забезпечила галузь контрактами приблизно на $1—2 млрд на рік (точний обсяг державних субсидій та замовлень виробникам напівпровідників складно оцінити, оскільки частину цієї інформації й досі не розсекрече- но). Програма Sematech виявилася успішною і допомогла таким американським компаніям, як Intel та AMD, завоювати у 1990-х роках світове лідерство у виробництві мікропро- цесорів нових поколінь13, яке, у свою чергу, уможливило масове поширення персональних комп’ютерів. Водночас, незважаючи на перші успіхи персональних комп’ютерів на ринку, масове виробництво напівпровідників у США для цивільних потреб систематично стикалося з проблемами прибутковості14 [12]. Проблему високої собівартості виробництва напівпровідників, крім державних субсидій та військових замовлень, компанії вирішували й за допомогою перенесення виробництв до друж- ніх країн, що перебували під військовим конт- ролем США і мали при цьому значно дешевшу, але достатньо кваліфіковану робочу силу (на- самперед це Тайвань та Південна Корея). Зго- дом, починаючи з 2000-х років, така політика призвела до ерозії не лише виробничої бази на- півпровідників у США, а й усієї інноваційної сфери. Для напівпровідникової галузі така «по- стіндустріалізація» ускладнювалася ще й тим, що американський венчурний капітал для стар- тапів був більш доступним на початкових стаді- ях виготовлення експериментальних зразків та демонстрації нових технологічних рішень, але масштабування нових технологій, як правило, фінансували неамериканські інвестори. Тобто, коли стартапи виходили на стадії впроваджен- ня технології в масове виробництво, вони по- трапляли в залежність від зарубіжних фірм і мали ще більше підстав виводити потужності за 13 Sematech: A public-private partnership for spurring do- mestic manufacturing. Bipartisan Policy Center, 2024. http://surl.li/mwkpiy 14 Lessons from History: The 1980s Semiconductor Cycle(s). Fabricated Knowledge. 22.03.2022. http://surl.li/dwubxb 54 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (12) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ межі США15. Зростання напруженості і підви- щення ризиків виникнення воєнних конфлік- тів навколо Тайваню і Південної Кореї змушує розглядати колись малоймовірні сценарії мож- ливої втрати цих виробництв як цілком реальні, особливо зважаючи на те, що досвід України по- казав: навіть сучасні системи ППО не гаранту- ють 100 % захисту. У 2020 р. за ініціативою адміністрації До- нальда Трампа до конгресу було внесено зако- нопроєкт під назвою CHIPS for America, який було покладено в основу відповідного розподі- лу оборонного бюджету 2021 р., а після бага- тьох етапів розгляду та об’єднання з іншими законодавчими пропозиціями з’явився Акт про чипи та науку (CHIPS and Science Act), прийнятий конгресом за сильної двопартій- ної підтримки і у 2022 р. підписаний прези- дентом Джо Байденом. Цей законодавчий акт, спрямований на відновлення лідерства США у технологіях виробництва напівпровідників, дозволив уряду прямі втручання в цей сектор економіки обсягом $52 млрд, гарантував 25 % податкових кредитів на інвестиції в галузь, а також надавав державні гарантії на кредити на суму $75 млрд. Незважаючи на значні обсяги фінансуван- ня, експерти оцінюють їх як недостатні для того, щоб США знову, як у 1960-х — 1980-х роках, стали домінуючим виробником чипів, але програма принаймні має шанси зупинити зменшення частки країни у світовому вироб- ництві напівпровідників 16. У США розуміють, що виробництво чипів є і буде глобалізованим, проте мають намір забезпечити внутрішнє ви- робництво певного обсягу найбільш передових чипів для сектору національної безпеки і обо- рони. Вільям Бонвільян [1] вважає, що закон про чипи «означає значне і безпрецедентне за рівнем фінансування пряме урядове втручан- ня в цей сектор». 15 The U.S. Needs a Sustained, Comprehensive and Cohesive Semiconductor National Security Effort. Wilson Center. 23.03.2021. http://surl.li/elwjmx 16 Hunt W. Sustaining U.S. Competitiveness in Semicon- ductor Manufacturing. Priorities for CHIPS Act Incen- tives. 2022. http://surl.li/fpzjff Знизу вгору: галузеві пільги (на прикладі Tesla). Іншим підходом до реалізації держав- ної індустріальної політики є регулювання через надання окремим галузям пільг, яки- ми можуть скористатися ті підприємства, які впроваджують чи використовують певні пер- спективні технології або дотримуються пев- них умов, зокрема екологічних або пов’язаних з досягненням кліматичних цілей. Класичним прикладом такої політики «знизу вгору» була підтримка виробників електромобілів, якою в основному скористалася компанія Tesla. Tesla отримала дуже значні обсяги державної підтримки, які формально надавалися не одній конкретній компанії, а передбачали можли- вості для всіх виробників галузі скористатися ними. У випадку Tesla урядові стимули, креди- ти і регуляторні елементи допомогли компанії подолати бар’єри та стати лідером у виробни- цтві електромобілів. Так, у 2009 р. Tesla отри- мала кредит у розмірі $465,5 млн від Міністер- ства енергетики США (DOE), який погасила у 2013 р. Крім того, компанія одержала близько $2,4 млрд субсидій від різних штатів США, зо- крема $1,3 млрд на будівництво Gigafactory в Неваді та $750 млн на спорудження заводу з виробництва сонячних панелей у Нью-Йорку. Також Tesla отримала близько $3,6 млн у ви- гляді субсидій та гарантій за кредитами. Урядова підтримка передбачала також на- дання кінцевим споживачам податкових пільг, які стимулювали продажі електромобілів. Так, на перші 200 тис. проданих автомобілів Tesla діяли федеральні податкові субсидії. Фактич- но кожен покупець цих авто мав можливість отримати від держави компенсацію частини їх- ньої вартості у розмірі $7500 за кожну придба- ну машину. Загальна сума державних витрат на виплату таких субсидій становила близько $1,5 млрд. У 2022 р. програму було продовже- но без обмеження кількості авто, але тільки для електромобілів, виготовлених у США. Акт про зниження інфляції 2022 р. передбачав на- дання податкового кредиту до $1000 для інди- відуальних покупців обладнання для зарядки електромобілів і до $30 тис. — на придбання зарядних установок комерційного призначення. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 12 55 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ За розрахунками, наведеними у статті [1], у 2022 р. було витрачено близько $7,5 млрд федерального фінансування на розгортання пів мільйона зарядних станцій по всій країні. Tesla, як провідний виробник електромобілів у США, очевидно отримала досить велику виго- ду від реалізації зазначеної інфраструктурної програми. Ці заходи допомогли Tesla значно розширити мережу зарядних станцій та сти- мулювали розвиток технологій виготовлення акумуляторів, профінансований Міністерст- вом енергетики США (DOE). Отже, уряд (як федеральний, так і на рівні штатів) був важливим партнером на кожному етапі розвитку Tesla, що дозволило компанії ста- ти лідером у галузі виробництва електромобілів. Якою може бути політика наступної ад- міністрації Дональда Трампа? Нещодавно Дональда Трампа було обрано 47-м президен- том Сполучених Штатів Америки, і він по- вернеться до Білого дому після інавгурації 20 січня 2025 р. Без сумніву, Трамп є дуже непе- редбачуваною фігурою, і точно спрогнозувати його майбутню політику, в тому числі й в ін- новаційній та науково-технічній сфері, навряд чи можливо. Ми спробуємо лише окреслити ймовірні підходи, ґрунтуючись на аналізі фак- тичної політики його попередньої адміністра- ції та заявах, зроблених під час передвиборчої кампанії. Як ми вже бачили, основні відмін- ності між підходами адміністрації Джо Бай- дена та попередньої адміністрації Дональда Трампа до науково-технічної політики США полягали насамперед у різному ставленні до підтримки інновацій у традиційному енерге- тичному секторі. Джо Байден фокусується більше на підтримці технологій та інновацій, які сприятимуть прискоренню зеленого пере- ходу, відмові від викопного палива та страте- гічному зменшенні залежності економіки від нафти. Дональд Трамп, навпаки, робив акцент на енергетичній незалежності США, стимулю- ючи негайне збільшення власного видобутку вугілля, нафти та газу (в тому числі методом фрекінгу) і підвищення його ефективності. У своїй передвиборчій програмі Дональд Трамп наполягав на тому, що в США мають бути най- нижчі у світі ціни на паливо 17, а отже, можна очікувати, що його нова адміністрація, ймо- вірно, як і попередня, буде більш схильною до підтримки інновацій передовсім у традицій- них енергетичних секторах. Водночас Трамп не відмовляється від підтримки технологій альтернативної енергетики, зокрема виробни- цтва електромобілів та сонячних батарей, але при цьому намагається дати більше часу тра- диційному нафтогазовому бізнесу, щоб адапту- ватися та уникнути зниження прибутковості. Така політика, без сумніву, означає відмову від досягнення в близькому майбутньому цілей, визначених Паризькою кліматичною угодою, що наближатиме світ до кліматичної катастро- фи. Однак розходження в цьому питанні мати- муть обмежений вплив на технологічне спів- робітництво з Україною. План Project 2025 18, представлений кон- сервативним аналітичним центром Heritage Foundation, описує потенційну політику рес- публіканської адміністрації після вступу До- нальда Трампа на посаду президента і міс- тить рекомендації щодо ліквідації агентства ARPA-E, діяльність якого спрямовано на під- тримку розроблення та впровадження техно- логій альтернативної енергетики, але жодним чином не згадує DARPA та інші агентства перспективних досліджень. При цьому план Project 2025 закликає до технологічного по- силення збройних сил, що може означати під- вищення витрат на дослідження та розробки в оборонній сфері, в тому числі збільшення фі- нансування DARPA. Project 2025 пропонує та- кож переглянути функції та структуру науко- вих агентств, таких як Національний науковий фонд (NSF) та Національні інститути здоров’я (NIH), з метою підвищення їхньої ефективнос- ті та зменшення бюрократичних перепон. Однак Дональд Трамп уже публічно від- хрестився від Project 2025 і заявив, що його ав- тори «гарні люди», яким він «бажає успіхів», але деякі з їхніх рекомендацій вважає неприй- 17 Agenda 47: A Blueprint to Save America. 2023. https:// www.donaldjtrump.com/agenda47 18 Project 2025. Mandate for Leadership. Chapter 12. The Heritage Foundation. 2023. http://surl.li/apenjd 56 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (12) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ нятними 19. Отже, важко передбачити, якою саме буде його політика в галузі альтернатив- ної енергетики та чи буде ліквідовано ARPA-E. При цьому офіційна, але менш деталь- на передвиборча програма Дональда Трампа Agenda 47 містить спеціальний розділ, при- свячений відбудові збройних сил, яка, ймовір- но, передбачатиме збільшення фінансування оборонних досліджень та розробок. Офіційна програма Трампа також декларує необхідність підтримки природничої, технічної та матема- тичної освіти, зокрема сприяння залученню більшої кількості жінок у цю сферу. Дональд Трамп також задекларував ство- рення нового онлайн-університету American Academy з акцентом на практичні знання та STEM, який має дати всім громадянам мож- ливість безкоштовно здобути освіту рівня ба- калавра та отримати диплом, обов’язковий для визнання всіма державними органами США. При цьому є побоювання, що адміністрація Трампа може намагатися вживати заходів щодо цензурування гуманітарної освіти, зокрема ви- лучення зі шкільних програм критичної расо- вої теорії (CRT), гендерних студій тощо. Досвід американської індустріальної по- літики, корисний для України. Незважаючи на те, що США мають у своєму розпоряджен- ні незрівнянно більші ресурси для реалізації промислової науково-технічної політики, ніж Україна, деякі аспекти американського досвіду можуть бути дуже корисними для нас. Зважа- ючи на великі обсяги американської допомоги і посилення науково-технічного співробітництва між США та Україною, певна гармонізація під- ходів до індустріальної політики видається ціл- ком доцільною. Крім того, досвід США щодо 19 Truth Social. 5 July, 2024. (@realDonaldTrump) Donald Trump. “I know nothing about Project 2025. I have no idea who is behind it. I disagree with some of the things they’re saying and some of the things they’re saying are absolutely ridiculous and abysmal. Anything they do, I wish them luck, but I have nothing to do with them” (Я нічого не знаю про Проєкт 2025. Я не маю уявлен- ня, хто стоїть за ним. Я не погоджуюся з деякими ре- чами, які вони говорять, а деякі з них абсолютно аб- сурдні й огидні. У всьому, що вони роблять, я бажаю їм успіху, але я не маю до них жодного стосунку). нових політик та їх відносної ефективності може стати корисним для розроблення науко- во-технічної та інноваційної політи ки в Україні. Зокрема, заслуговують на увагу рекомендації американського експерта з наукової та техно- логічної політики Вільяма Бонвільяна [1], роз- роблені ним для країн Латинської Америки на основі досвіду реалізації політики в США. На його думку, державі необхідно: 1) сприяти регі- ональним інноваціям; 2) фінансувати масшта- бування виробництва; 3) сприяти розвитку пе- редових виробництв; 4) підтримувати навчан- ня та підвищення кваліфікації робочої сили; 5) застосовувати підходи «згори вниз» (ручне управління) та «знизу вгору» (галузеві пільги). Розглянемо детальніше деякі з цих підходів, що видаються найбільш релевантними для України. 1. Регіональні інноваційні кластери. Ефектив- ні екосистеми стартапів та інноваційних вироб- ництв можуть виникати лише там, де відбува- ється взаємодія виробництва з наукою та осві- тою. Причому йдеться не стільки про бізнес- освіту, якій, звісно, також потрібно приділяти увагу, скільки про освіту професійну. Зазвичай успішний інноваційний кластер виникає там, де є потужний університет і провідні дослідницькі інституції, які створюють «якір для досліджень, технологій і талантів» [1]. В українському контексті це означає, що успішні кластери можуть виникнути лише там, де вже є потужний університет і науко- во-дослідницькі інститути НАН України чи галузевих академій. Професійна освіта, для того щоб вона була справді сучасною, не по- винна існувати сама по собі, а має розбудо- вуватися навколо потужних університетів (можливо, через створення факультетів про- фесійного навчання при університетах) та у співпраці з установами Академії, дослідними виробництвами та стартапами. Заслуговує на увагу досвід інших пострадянських країн, зо- крема приклад організації Школи професійної і неперервної освіти (School of Professional and Continuing Education) при Університеті Цен- тральної Азії (University of Central Asia)20. 20 Krawchenko B. Pathways to innovation: strengthening mathematics, science, and economic policy capacity in ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 12 57 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ 2. Державні інвестиції в масштабування ви- робництва. Цей підхід пов’язаний з пільговим державним кредитуванням, ефективність яко- го було показано на прикладі корпорації Tesla, а також зі спеціальними державними інвес- тиційними фондами, які вкладають гроші ви- ключно у масштабування інновацій (заборо- нено купувати нерухомість, акції вторинного ринку, деривативи, ф’ючерси тощо) [1]. В українському контексті це означає, що за- мість практики пільгового кредитування всіх малих підприємств або, що ще гірше, оборот- них коштів сировинного експорту (наприклад, аграрного), варто надавати цільові пільгові кредити ключовим технологічним галузям, а то й конкретним великим державним чи при- ватним компаніям, які впроваджують необ- хідні державі інновації. Ситуація, коли аграрії можуть користуватися пільговими кредитами, а підприємства оборонної галузі21 — ні, є нон- сенсом під час війни. Необхідність потужної державної підтрим- ки масштабування виробництва набула осо- бливої актуальності після початку повномасш- табної війни РФ проти України. Бріан Мілаковскі та Володимир Власюк, які намагалися сформулювати індустріальну політику, необхідну для виживання України, зазначають, що слід розширити механізми дер- жавної підтримки промисловості, такі як гран- ти, субсидування потужностей та обладнання, а також вжити заходів щодо збільшення ви- робництва зброї, зокрема значно посилити підтримку досліджень і розробок, принаймні у військовій сфері22. Британський експерт з Лондонської школи економіки Люк Купер ще у 2022 р. зазначав, що «в короткостроковій перспективі Україна має швидко рухатися до системи централізо- Afghanistan and Central Asia. 2020. http://hdl.handle.net/10625/59603 21 Кредитне гальмо оборонної галузі. Чому виробни- кам зброї не дають пільгові позики. Економічна прав- да. 06.08.2024. 22 Milakovsky B., Vlasiuk V. Industrial Policy for Uk rai- ne’s Survival: Reversing 30 Years of Deindustrializa- tion. 2024. http://surl.li/lzxfkp ваного державного розподілу ресурсів, ско- ристатися шансом, наданим впливом війни, для виконання зобов’язань щодо підвищення податків, боротьби з корупцією та різко підви- щити інституційну спроможність держави»23. На жаль, складається враження, що Украї- на й досі не скористалася шансом мобілізувати ресурси для оборони, а уряд тривалий час спо- дівався, що високотехнологічне військове ви- робництво виникне саме собою, зосередившись переважно на дерегуляційних заходах. В резуль- таті країна після майже трьох років повномасш- табної війни все ще використовує лише третину потенційної потужності власної оборонної про- мисловості. Принаймні такі оцінки було нещо- давно оприлюднено в британському журналі The Economist24. Автори статті наголошують на необхідності перегляду стратегій України та її союзників для більш ефективного використання можливостей оборонного сектору. 3. Підхід «зверху вниз» — ручне управління замість бюрократичної тяганини. На думку Вільяма Бонвільяна [1], для впровадження ін- новацій часто добре спрацьовує підхід «зверху вниз» (top down approach), який ми вже обго- ворювали вище. Отже, не слід цуратися того, що в нас називають ручним управлінням, та запровадження адресних пільг для розвитку перспективних технологій. Досвід США де- монструє, що технологічне лідерство в галузі напівпровідників упродовж багатьох десяти- літь забезпечувалося саме завдяки значним державним субсидіям і не може підтримувати- ся без нової державної допомоги, лише за раху- нок ринкових механізмів. Найбільш важливі інновації, наприклад створення мережі Інтер- нет, реалізовувалися завдяки підтримці проєк- тів, відібраних менеджерами агентств перспек- тивних технологій (DARPA та ін.) в режимі ручного управління і без застосування процесу peer-review, а тим більше відкритих тендерних процедур, які загалом не мають сенсу для ви- 23 Cooper L. Market economics in an all-out-war? The London School of Economics, 2022. http://surl.li/doljtu 24 The war is going badly. Ukraine and its allies must change course. The Economist. 26.09.2024. http://surl.li/dgqovq 58 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (12) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ сокоінноваційних, але й високоризикованих дослідницьких проєктів. Висновки. Передусім слід зазначити, що, попри наявність окремих ідеологічно мотиво- ваних голосів «ринкових фундаменталістів», які стверджують, що держава не повинна втру- чатися в науково-технологічний та інновацій- ний розвиток економіки, що має регулюватися лише ринком, в США вже дуже давно склався міжпартійний консенсус щодо необхідності проведення державою активної науково-тех- нічної, а останніми роками також і індустріаль- ної політики. Влада США на практиці давно переконалася в необхідності цілеспрямованої інноваційної політики — спочатку в оборон- ній сфері, а потім і в суміжних з нею галузях. Нова адміністрація Дональда Трампа, ймовір- но, продовжить політику державної підтримки наукових досліджень у багатьох галузях. Мож- на очікувати істотного збільшення обсягів фі- нансування досліджень оборонного характеру. При цьому, незважаючи на критику ARPA-E, модель DARPA і подібних до нього агентств перспективних досліджень [13, 14], швидше за все, збережеться. Зокрема, можна очікува- ти реорганізації дослідницьких інституцій у сфері охорони здоров’я (NIH) саме в напрямі зменшення бюрократії, відходу від складних процедур peer-review і запровадження більш програмно орієнтованого підходу. Конгрес і президент США неодноразово приймали спеціальні законодавчі акти, на- приклад про розвиток напівпровідникової промисловості або про створення вакцин, які за своїм змістом є державними цільови- ми програмами з гарантованим державним фінансуванням та чітким визначенням від- повідальності виконавців і органів влади, в тому числі й президента держави. Україна ж фактично вилучила зі своєї практичної діяль- ності програмно-цільовий механізм і протя- гом останніх десятиліть по суті ніякої реаль- ної політики в науково-технологічній сфері не проводила [15]. На час здобуття незалеж- ності, за тодішніми оцінками експертів [16], Україна мала відносно потужний науково- технічний потенціал практично в усіх галу- зях науки і технологій, особливо в оборонній галузі. Станом на 1991 р. в Україні налічува- лося близько 450 тис. працівників наукових організацій, з яких близько 295 тис. були до- слідниками 25. До 2014 р. кількість наукових працівників скоротилася більше ніж удвічі — до 136 тис. (101 тис. дослідників). При цьому, незважаючи на захоплення Криму, початок війни на Донбасі та очевидне зростання обо- ронних потреб країни, зменшення кількості дослідників продовжувалося, і вона досягла мінімуму в 2022 р.: 53 тис. наукових праців- ників (36 тис. дослідників). І лише в 2023 р. спостерігаємо незначне зростання кількості дослідників — трохи більше ніж на 2,5 тис. осіб 26. Тобто загалом за роки незалежності науковий потенціал країни скоротився при- близно у 8 разів (зокрема, утричі з 2014 р.), тоді як у Польщі кількість дослідників тіль- ки за останнє десятиліття зросла приблизно вдвічі 27. Тепер Україна відстає від Польщі за кількістю дослідників на 1000 працюючих приблизно втричі, що вже стало предметом обговорення громадськості 28. Україна, яка мала значно кращі стартові пози- ції, сьогодні критично відстає від європейських сусідів, однак все одно ще зберігає істотний на- уково-технологічний потенціал29, принаймні порівняно з країнами, близькими за рівнем ВВП на душу населення. Ці залишки високої науко- вої та інженерно-технічної культури відіграли ключову роль у неочікуваній для західних парт- нерів високій ефективності ЗСУ в протидії ро- сійському вторгненню на першому етапі війни30. 25 Держкомстат України. Наукова та інноваційна ді- яльність в Україні 2008. http://surl.li/yybglm 26 Державна служба статистики України. Кількість працівників, задіяних у виконанні наукових дослі- джень і розробок, за категоріями персоналу за 2010— 2023 рр. http://surl.li/qjjuet 27 Eurostat. Research and development personnel. http://surl.li/trzpba 28 Сологуб І. Науковці в Україні та ОЕСР. Вокс Украї- на. 10.05.2024. http://surl.li/kthgti 29 Francis D. Ukrainian Exceptionalism. 07.09.2023. http://surl.li/ssdbds 30 Lange N. How to beat Russia: What armed forces in NATO should learn from Ukraine’s homeland defense. GLOBSEC, 2023. http://surl.li/gurplt ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 12 59 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Здатність України ефективно розробляти та впроваджувати нові технології залишаєть- ся тим ресурсом, який за умови ефективного використання дає нам надію на перемогу та успішне повоєнне відновлення. Однак, якщо найближчим часом держава не зробить ради- кальних кроків до відновлення науково-тех- нічного потенціалу в усіх основних галузях фундаментальних та прикладних досліджень, слід очікувати, що протягом найближчого де- сятиліття Україна втратить можливості не лише розробляти власні новації, а й ефектив- но використовувати сучасні західні техноло- гії (спрацює давно відомий ефект відсутності місцевої дослідницької бази, описаний у [17, 18]). Втрата науково-технічного потенціалу спричинить деградацію оборонного комплек- су, країна стане вразливою, і це майже гаранто- вано призведе до втрати державності. З метою підвищення ефективності іннова- ційної системи країни та відновлення кадрово- го потенціалу доцільно розвивати регіональні інноваційні кластери та інтегровану модель професійної освіти на основі тісної взаємодії виробників, університетів та закладів профе- сійної й продовженої освіти, які мають розви- ватися передусім при університетах. В умовах війни Україні терміново потрібно впровадити високоінтегровану інноваційну систему, подібну до тієї, що використовує Мі- ністерство оборони США, зокрема створити установи на зразок DARPA для фінансування нових технологій на всіх етапах — від базових досліджень до виробництва й розгортання на полі бою. Слід посилити стандартизацію в індустрії, зменшуючи кількість моделей та забезпечуючи взаємозамінність компонентів. Українська держава повинна інвестувати без- посередньо в масове виробництво ключових компонентів і розвивати державне виробни- цтво, принаймні під час війни. Фінансуван- ня державних наукових установ та провід- них університетів має бути істотно збільше- но і спрямовано на потенційні технологічні прориви. Важливість технологічного прориву для пе- ремоги неодноразово підкреслювало керівни- цтво Збройних сил України 31, 32. У Плані вну- трішньої стійкості, який нещодавно президент Володимир Зеленський представив у Верхо- вній Раді України 33, йдеться про необхідність «випереджати Росію в технологіях», знову згадано про створення «технологічної ставки», поставлено завдання виготовити в наступному році 3 тис. ракет і щонайменше 30 тис. далеко- бійних дронів. Однак, незважаючи на успішність низки державних програм з підтримки фінальних стадій тестування та виробництва нових видів військової продукції («Армія дронів» та ін.), загалом декларації щодо необхідності «техно- логічного прориву» наразі, на жаль, ще не при- вели до помітного прогресу у формуванні на- уково-технологічної та промислової політики. Повідомлення зарубіжної преси про недоза- вантаженість української оборонної промисло- вості34 перегукуються з попередніми підсумка- ми прогнозно-аналітичного форсайтного дослі- дження35, яке зараз проводить Інститут дослі- джень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України: більшість з близько 500 опитаних провідних українських вчених оцінюють задіяність науково-технічно- го потенціалу країни для потреб оборони в діа- пазоні 25—50 %. Приблизно 90 % опитаних вва- жають, що навіть за цим напрямом держава ще не сформулювала адекватну нинішній ситуації науково-технологічну політику. 31 Zaluzhny V. Ukraine’s commander-in-chief on the breakthrough he needs to beat Russia. The Economist. 01.11.2023. http://surl.li/dwakfl 32 Сирський: Розвиток застосування безпілотних сис- тем — це пріоритет. Українська правда. 18.03.2024. http://surl.li/xklchj 33 Володимир Зеленський представив План внутріш- ньої стійкості України. 19.11.2024. http://surl.li/flwnft 34 The war is going badly. Ukraine and its allies must change course. The Economist. 26.09.2024. http://surl.li/dgqovq 35 Український науково-технологічний форсайт. Стра- тегічне експертне опитування щодо пріоритетів та політик розвитку науки і технологій за дорученням Президії Національної академії наук України. https://www.foresight.in.ua/ 60 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (12) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ REFERENCES 1. Bonvillian W.B. Industrial policies for the twenty-first century: lessons from the United States. Naciones Unidas Comisión Económica para América Latina y el Caribe (CEPAL), 2024. Documentos de Proyectos 69186. https://ideas.repec.org/p/ecr/col022/69186.html 2. Aiginger K., Rodrik D. Rebirth of Industrial Policy and an Agenda for the Twenty-First Century. Journal of Industry, Competition and Trade. 2020. 20(2): 189—207. https://doi.org/10.1007/s10842-019-00322-3 3. Johnstone P., Rogge K.S., Kivimaa P., Farné Fratini C., Primmer E. Exploring the re-emergence of industrial policy: Perceptions regarding low-carbon energy transitions in Germany, the United Kingdom and Denmark. Energy Re- search & Social Science. 2021. 74: 101889. https://doi.org/10.1016/j.erss.2020.101889 4. Ilyina A., Pazarbasioglu C., Ruta M. Industrial Policy is Back but the Bar to Get it Right Is High. International Monetary Fund. IMF Blog. 12.04.2024. http://surl.li/jglxzp 5. Hart D.M. Forged consensus: science, technology, and economic policy in the United States, 1921—1953. Princeton, N.J.: Princeton University Press, 1998. https://doi.org/10.2307/j.ctv1hw3xxc 6. Slaoui M., Hepburn M. Developing Safe and Effective Covid Vaccines — Operation Warp Speed’s Strategy and Ap- proach. New England Journal of Medicine. 2020. 383(18): 1701—1703. https://doi.org/10.1056/NEJMp2027405 7. Fact Sheet: HHS Details $5 Billion ‘Project NextGen’ Initiative to Stay Ahead of COVID-19. U.S. Department of Health and Human Services. May 11, 2023. http://surl.li/pphqhk 8. Riordan M., Hoddeson L. Crystal Fire: The Invention of the Transistor and the Birth of the Information Age. Norton, New York, 1998. 9. Conant J. Tuxedo Park: A Wall Street Tycoon and the Secret Palace of Science That Changed the Course of World War II. New York: Simon & Schuster, 2003. 10. Pirtle C. Engineering the World: Stories from the First 75 Years of Texas Instruments. Southern Methodist University Press, 2005. https://doi.org/10.5860/choice.44-0900 11. Browning L.D., Shetler J.C. Sematech: saving the U.S. semiconductor industry. Texas A&M University Press, 2000. https://doi.org/10.2307/4127771 12. Richard C. The Semiconductor Industry: Past, Present, and Future. In: Understanding Semiconductors. Maker In- novations Series. Apress, Berkeley, 2023. https://doi.org/10.1007/978-1-4842-8847-4_9 13. Bonvillian W.B. DARPA and its ARPA-E and IARPA clones: a unique innovation organization model. Industrial and Corporate Change. 2018. 27(5): 897—914. https://doi.org/10.1093/icc/dty026 14. Bonvillian W.B., Van Atta R., Windham P. The DARPA Model for Transformative Technologies: Perspectives on the U.S. Defense Advanced Research Projects Agency. Open Book Publishers, 2020. https://doi.org/10.11647/OBP.0184 15. Popovych O.S. Naukovo-tekhnolohichna ta innovatsiina polityka: osnovni mekhanizmy formuvannia ta realizatsii [Sci- entific, technological and innovation policy: basic mechanisms of formation and implementation]. Kyiv, 2019 [in Ukrainian]. https://stepscenter.org.ua/wp-content/uploads/2019/12/knyzhka-Popovycha.pdf 16. Corbet J., Gummich A. The Soviet Union at the Crossroads: Facts and Figures on the Soviet Republics. Frankfurt am Main: Deutsche Bank, 1990. 17. Nelson R.R. Less Developed Countries. Technology Transfer and Adaptation: The Role of the Indigenous Science Community. Economic Development and Cultural Change. 1974. 23(1): 61—77. https://doi.org/10.1086/450770 18. Nelson R.R. (ed.) National innovation systems: a comparative analysis. New York: Oxford University Press, 1993. Zakhar O. Popovych Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0009-0005-1641-2653 A RETROSPECTIVE LOOK AT BIDEN’S AND TRUMP’S INDUSTRIAL, SCIENTIFIC, TECHNOLOGICAL, AND INNOVATION POLICIES: LESSONS FOR UKRAINE The article traces the development of the industrial innovation policy of the United States of America from 2020 to the present. The prerequisites for a possible change in this policy after the new US President takes office in January 2025 are analyzed. Particular attention is paid to promising areas of cooperation and experience that can be used to shape Ukraine’s science, technology, innovation and industrial policy. Keywords: scientific and technological policy, innovation policy, industrial policy, USA, Ukraine. Cite this article: Popovych Z.O. A retrospective look at Biden’s and Trump’s industrial, scientific, technological, and innovation policies: lessons for Ukraine. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (12): 49—60. https://doi.org/11.15407/visn2024.12.049

Ретроспективний погляд на промислову, науково-технологічну та інноваційну політику Байдена і Трампа: уроки для України

Репозитарії

Схожі ресурси