Урочистості з нагоди ювілеїв

На засіданні вченої ради ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України від 12 грудня 2017 року щирі вітання колег з нагоди 85-річчя приймала провідний етномузиколог України, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Академії мистецтв України, професор Софія Йосипівна Грица. 19 грудня 2017 року на засіданн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2017
Schriftenreihe:	Народна творчість та етнологія
Schlagworte:	З наукового життя колективу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202416
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Урочистості з нагоди ювілеїв // Народна творчість та етнологія. — 2017. — № 6. — С. 51-60. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202416
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2024162025-07-31T00:08:44Z Урочистості з нагоди ювілеїв Solemnities on the Occasion of Celebrating Anniversaries З наукового життя колективу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України На засіданні вченої ради ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України від 12 грудня 2017 року щирі вітання колег з нагоди 85-річчя приймала провідний етномузиколог України, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Академії мистецтв України, професор Софія Йосипівна Грица. 19 грудня 2017 року на засіданні вченої ради колектив ІМФЕ ім. М. Т. Рильського привітав з 80-літтям відомого вченого, доктора мистецтвознавства, головного наукового співробітника відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв Олександра Семеновича Найдена. 2017 Article Урочистості з нагоди ювілеїв // Народна творчість та етнологія. — 2017. — № 6. — С. 51-60. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202416 uk Народна творчість та етнологія application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З наукового життя колективу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України З наукового життя колективу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України
spellingShingle	З наукового життя колективу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України З наукового життя колективу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Урочистості з нагоди ювілеїв Народна творчість та етнологія
description	На засіданні вченої ради ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України від 12 грудня 2017 року щирі вітання колег з нагоди 85-річчя приймала провідний етномузиколог України, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Академії мистецтв України, професор Софія Йосипівна Грица. 19 грудня 2017 року на засіданні вченої ради колектив ІМФЕ ім. М. Т. Рильського привітав з 80-літтям відомого вченого, доктора мистецтвознавства, головного наукового співробітника відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв Олександра Семеновича Найдена.
format	Article
title	Урочистості з нагоди ювілеїв
title_short	Урочистості з нагоди ювілеїв
title_full	Урочистості з нагоди ювілеїв
title_fullStr	Урочистості з нагоди ювілеїв
title_full_unstemmed	Урочистості з нагоди ювілеїв
title_sort	урочистості з нагоди ювілеїв
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2017
topic_facet	З наукового життя колективу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202416
citation_txt	Урочистості з нагоди ювілеїв // Народна творчість та етнологія. — 2017. — № 6. — С. 51-60. — укр.
series	Народна творчість та етнологія
first_indexed	2025-11-26T17:04:35Z
last_indexed	2025-11-26T17:04:35Z
_version_	1849873331384221696
fulltext	51 УРОЧИСТОСТІ З НАГОДИ ЮВІЛЕЇВ У вітальному слові директор Інституту академік Ганна Скрипник окреслила науко- вий і творчий спадок ювілярки, її досягнення в царині історії і теорії української музичної фольклористики. «Беззаперечними є успіхи Софії Грици, – сказала вона, – в опануван- ні проблем соціології музичного фольклору, питань музичної регіоналістики. Її ґрунтовні аналітичні дослідження про Філарета Колес- су увінчалися упорядкуванням чотиритомного видання його спадщини. Значущою є заслу- га Софії Йосипівни з підготовки унікального виданя корпусу українських народних дум. Надзвичайно поважна її роль як вмілого й талановитого популяризатора народної твор- чості – не одне покоління українців “виросло” На засіданні вченої ради ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України від 12 грудня 2017 року щирі вітання колег з нагоди 85-річчя приймала провідний етномузиколог Укра- їни, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Академії мистецтв України, професор Софія Йосипівна Грица. Фольклорний гурт «Божичі» С. Грица Директор ІМФЕ Г. Скрипник вітає С. Грицу http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 52 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 6/2017 на її радіопередачах “Золоті ключі”, “Дзвон- кова криниця”, “Перлини душі народної” та ін. Важко переоцінити внесок С. Грици в сучасну етномузикологію. Список її праць – моногра- фій, збірників, окремих статей до тематичних наукових збірників, у періодичних, енцикло- педичних та довідкових виданнях – включає сотні назв». З привітаннями на урочистостях виступив доктор мистецтвознавства Михайло Хай. Він виклав суть парадигматичного методу, ґрун- товно досліджений С. Грицею: «Структур- но-типологічна метода Грици – це не тільки мелічна парадигма (тобто інтонаційна), це не тільки метроритмічна (тобто та, що включає і ритміку вірша), це не тільки ритмічна парадиг- ма самої музики, а це і ладова, і темпова, і аго- гічна. Тобто, йдеться про горизонталь мелодії і про вертикаль її не тільки в ладовому, акор- довому, а також і в тембровому, і у виконав- ському аспектах. Я переконаний, що за цією методикою, яка вже зараз набирає обертів, майбутнє, вона піддається розвитку». Зі щирими і проникливими словами до Софії Йосипівни звернулася фольклористка Валентина Пономаренко, котра ще в сту- дентські роки, працюючи в Музичному това- ристві, була дотична до організації радіокон- курсу «Золоті ключі», що його вела С. Грица. Вона розповіла, що підтримку й допомогу А. Калениченко Л. Єфремова М. Хай Учасники та гості урочистостей І. Романюк http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 53 З наукового життя колективу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України видатної фольклористки відчувала впродовж багатьох років, коли організовувала концерти автентичних виконавців циклу «Вечори для творчої молоді», співаючи у знаному в Укра- їні й за її межами фольклорному гурті «Дре- во», під час організації семінарів для керівни- ків фольклорних ансамблів. В. Пономаренко переповіла про цікаву й плідну співпрацю із С. Грицею у справі видання книг «Будь здра- ва, землице», збірки «Музичний фольклор з Полісся у записах Ф. Колесси та К. Мошин- ського» . Привітати ювілярку приїхала з Тернополя її учениця Ірина Романюк, науковим керів- ником дисертаційної роботи якої була С. Гри- ца. Вона сказала: «Я приїхала, щоб висловити Вам слова шани і вдячності. Хочеться згадати 2002 рік, коли я здавала вступні екзамени в ас- пірантуру ІМФЕ, які приймали Микола Кос- тьович Дмитренко і Анатолій Іванович Іва- ницький. Я стала студенткою стаціонару і Бог послав мене в руки Софії Йосипівни. Можна дійсно багато згадувати про наші щирі роз- мови. Мене завжди мотивувала шляхетність, інтелігентність та висока ерудованість шанов- ної Софії Грици. Вона порадила мені взяти- ся за дослідження теми, яка була її дітищем: “Українські думи. Ритмомелодична організа- ція українських дум у взаємозв’язку із словом”. І 22 грудня 2012 року в цьому залі відбувся за- хист моєї дисертації, завершилася наша спіль- на із Софією Йосипівною робота, з якою ми вийшли на фінішну пряму. Я, звичайно, за це їй дуже вдячна. Зараз я працюю викладачем Тернопільського музичного училища. І за- свідчую всій громадськості, що студенти цього В. Пономаренко О. Поріцька О. Немкович Виступ Т. Компаніченка http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 54 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 6/2017 закладу, безперечно, ознайомлені з теоретич- ними засадами праць Софії Йосипівни, тобто знають і про парадигматичні моделі, і про мо- дус мислення середовища, яким я їх показую на прикладі щорічних експедицій селами Тер- нопільської області. До моїх слів приєднуєть- ся ще Ваш учень – доктор мистецтвознавства Олег Стефанович Смоляк, який, на жаль, не зміг приїхати. Зичу шановній Софії Йосипівні міцного здоров’я, подальших творчих натхнень, нехай Ваше життя буде мажорним!». Завідувач відділу музикознавства та етно- музикології кандидат мистецтвознавства Ана- толій Калениченко звернувся до ювілярки з такими словами: «Я пишаюся тим, що багато років працював поруч із Софією Йосипів- ною – етномузикологом світового рівня. Коли вона вводить у науковий обіг якісь поняття, то робить це не для красного слівця. Так було, наприклад, і з поняттям “музична парадигма”. Я пам’ятаю, як консультувався з цього приводу із Софією Йосипівною (вона була взагалі без- відмовна до консультацій). Так само корисні поради вона давала і щодо терміна “молодіжна масова музична культура”». Загалом ми всі пе- реконані, що С. Грица має прогресивні і свіжі погляди. Це – мудрість разом з молодим про- гресивним мисленням. Можливо, не всі знають, що свого часу наша сьогоднішня ювілярка писа- ла музику. Крім того, вона блискучий музико- знавець, про що свідчить її монографія про Лесю Дичко. Бажаю Вам, як кажуть у народі, з роси і води, а ще многая-многая літа!». Свої привітання висловила доктор мисте- цтвознавства Лідія Корній: «Дорога Софіє Йосипівно! Ви мені дуже рідна людина, яка допомагала торувати стежку в моє професійне життя. Коли, викладаючи історію української музики в Київській консерваторії, я постала перед потребою розробляти новий курс, то на- самперед я звернулася до Ваших книг, з якими рекомендувала працювати й студентам. Я хочу сказати, що трошки заздрю музичним фольк- лористам, адже в них є ґрунт – у них є Філа- рет Колесса, Климент Квітка, Софія Грица». Взявши слово для виступу, доктор мис- тецтвознавства Олена Немкович сказала: «Я ніколи офіційно не навчалася у Софії Грици, але багато в чому орієнтувалася на її праці, вчи- лася на цих працях. Повертаючись до сьогод- нішнього дня, хочу зауважити, що Софія Йо- сипівна є членом нашої спеціалізованої вченої ради, і що всі ті позитивні відгуки, які лунають на адресу ради, пов’язані з такими особистос- тями, як наша сьогоднішня шановна ювілярка. Вона одна з перших, хто задає високий рівень нашої спецради. Софія Йосипівна є однією з тих колосальних особистостей, завдяки яким наука рухається вперед. Адже вона володіє інтуїцією, має художнє, образне мислення та водночас має глибоке наукове мислення. А це, здавалося б, абсолютно протилежні й несумісні речі, але бути справжнім мистецтвознавцем – це значить поєднувати непоєднувані якості. Якраз Софія Йосипівна – взірець, як можна сполучати ці якості». Доктор філологічних наук Людмила Єф- ремова подякувала С. Гриці за її плідну пра- цю на теренах збиральницької експедиційної роботи і подарувала їй книгу «Народні пісні Київщини», де містяться записи ювілярки, зі- брані на Чорнобильщині. Доктор філологічних наук Оксана Микитенко, поздоровляючи С. Грицу, переказала вітання на її адресу від колег з Росії, Польщі, Білорусії, Болгарії та Сербії. Зі словами вдячності й любові до юві- лярки, з наголосом на її справжній виховавчий талант матері виступила кандидат історичних наук Ольга Поріцька – донька Софії Грици. Піснями та грою на народних музичних інструментах привітали Софію Грицу кобзар Тарас Компаніченко (пісня Григорія Сково- роди «Ангели, знижайтеся»), фольклорний гурт «Божичі» (народний кант «Птичка- невеличка»), Ярослава Гаркаленко (мелодія до гуцульського танка «Аркан»). Софія Грица висловила всім присутнім щиру подяку за привітання, що пролунали на її адресу. Завершилися урочистості виконанням прославної́ пісні «Многая літа». http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 55 Олександр Найден працює в Інституті з 1979 року, пройшовши шлях від молодшого наукового співробітника до головного та за- хистивши кандидатську (1985) і докторську (1997) дисертації. До ґрунтовних наукових здобутків О. Найдена належать глибокі те- оретичні напрацювання, зокрема розробка культурологічного, філософсько-мистецтво- знавчого, кроскультурного методу дослідження фольклору (вербального та іконографічного), що дозволяє визначити природу національних архетипів та характер конструктивного дизай- ну народних артефактів. Одним з важливих наукових досягнень О. Найдена є розробка *** 19 грудня 2017 року на засіданні вченої ради колектив ІМФЕ ім. М. Т. Рильського при- вітав з 80-літтям відомого вченого, доктора мистецтвознавства, головного наукового спів- робітника відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв Олександра Се- меновича Найдена. О. Найден Г. Бондаренко О. Найден Н. Стішова Учасники та гості урочистостей http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 56 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 6/2017 http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 57 З наукового життя колективу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 58 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 6/2017 теорії входження фігуративного мистецтва (ікона, народна картина) в «орнаментальний» інтер’єр сільської хати – за традицією ієрар- хічно-сакральний. Синтезу орнаментального й фігуративного мистецтв, архітектури, мате- ріально-предметних утворень і живопису при- свячено багато праць О. Найдена, насамперед монографії «Орнамент українського народного розпису. Витоки, традиції, еволюція», «Укра- їнська народна ікона Середньої Наддніпрян- щини» та «Україн ська народна картина. По- етика. Семантика. Космологія», а також праці, присвячені творчості К. Білокур, К. Малеви- ча, М. Приймаченко, Г. Собачко, Х. Міро, О. Архипенка, П. Пікассо, Я. Бацуци. О. Найден активно публікує наукові роз- відки, статті, есеї, рецензії в багатьох науко- вих збірниках, журналах, щорічниках і квар- тальниках України, Росії, Чехії, Хорватії, Франції. Загалом ним було видано близько 1000 публікацій, серед яких наукових – по- над 150. Він є автором 11 індивідуальних (одна з них у співавторстві) монографій, се- ред яких такі вагомі праці, як: «Українська народна іграшка. Історія. Семантика. Образ- на своєрідність. Функціональні особливос- ті», «Образ воїна в українському фольклорі. Семантичні та образні аспекти», «Українська народна лялька», «Народна картина “Ангел стереже дітей”», «Народна ікона Середньої Наддніпрянщини в контексті селянського культурного простору», «Марія Приймачен- ко. Орнамент простору і простір орнаменту», «Квітка на комині. Настінні розписи Уман- щини першої половини ХХ ст. Історія. Се- мантика. Образи» (у співавторстві), «Пара- докс української ляльки. Українська народна лялька у світлі кроскультурних паралелей та аналогій. Обрядові функції. Конструктивний дизайн» та ін. Пластичні мистецтва в їх ор- ганічному синтезі досліджені в монографіях О. Найдена «Українська народна іграшка. Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості» та «Українська народна лялька». У цих монографіях вивче- но й проаналізовано пластичні фігуративно- образні та орнаментально-образні особливос- ті української народної ляльки всіх регіонів, іграшок з глини, дерева та інших матеріалів, виявлено їх фольклорно-міфологічні витоки, образні архетипи. У монографії «Образ воїна в українському фольклорі. Семантичні та об- разні аспекти» проаналізовано вплив давньої обрядової субстанції на фольклорно-міфоло- гічну образність ікони «Юрій Змієборець», картин «Козак Мамай» та «Козак і дівчина біля криниці». Наукові праці О. Найдена позначені ба- гатьма відкриттями і значимістю ідей, сміли- вістю думок, оригінальністю форм подання матеріалу. Про його високий науковий рейтинг свідчать посилання із цитуваннями у фахових виданнях України, США, Хорватії, Росій- ської Федерації, Білорусі та інших країн. Суспільне визнання діяльності дослідни- ка полягає в присудженні йому Національної премії імені Тараса Шевченка за монографію «Українська народна ікона Середньої Наддні- прянщини в контексті селянського культур- ного простору» (2010) і премії НАН України ім. Філарета Колесси за монографію «Україн- ська народна іграшка. Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особ- ливості» (2005). О. Найден – високопрофесійний, автори- тетний та відомий учений, ґрунтовний фахівець у царинах мистецтвознавства й культурології, знаний дослідник в Україні та за її межами, до- робок якого є вагомим внеском у розвиток мис- тецтвознавчої та культурологічної науки Укра- їни, що дає підстави Інституту клопотатися перед Президією НАН України про висунення його кандидатури на заміщення вакансії члена- кореспондента НАН України Національної академії наук України зі спеціальності «Народо- знавство» по Відділенню літератури, мови та мистецтвознавства НАН України. Колектив ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України щиро вітає свого колегу з ювілеєм і зичить многії та щасливії літа! http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 59 Шановна ювілярка з 2004-го до 2006 року працювала в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильсь- кого НАН України на посаді провідного на- укового співробітника відділу музикознавства, а з вересня 2017 року й донині обіймає поса- ду старшого наукового співробітника відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології нашого Інституту. Наукові інтереси Лідії Корній охоплюють різні галузі музикознавства: музичне джерело- знавство, текстологію, медієвістику, історію української музичної культури та стильові процеси, що в ній проявляються (середньо- віччя, бароко, класицизм, романтизм), зв’язки української музичної культури VI–VIII ст. з ін- шими слов’янськими (болгарською, польською, російською, білоруською) культурами. З-під пера вченої вийшли у світ ґрунтовні монографії, а саме: «Історія української музи- ки від найдавніших часів до початку ХХ ст. (програма-конспект і методичні матеріали для музичних вузів України)» (Київ, 1993); «Українська шкільна драма і духовна музика XVII – першої половини XVIII от.» (Київ, 1993); «Болгарський наспів з рукописних ото *** На одному із засідань вченої ради ІМФЕ ім. М. Т. Рильського із 75-літнім ювілеєм колеги привітали знану дослідницю, доктора мистецтво знавства, професора, провідного фахівця в галузі музикознавства, історії української музичної культури, джерелознавства, медієвістики Лідію Пилипівну Корній. Учасники та гості урочистостей Л. Корній http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 60 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 6/2017 лінійних Ірмолоїв України» (у співавторстві; Київ, І998»; «Музичний архів М. Д. Леонто- вича. Каталог» (у співавторстві; Київ, 1999); «Історія української музики: у 3-х части- нах» (Київ; Харків; Нью-Йорк, 1996, 1998, 2001); «Історія української музичної культу- ри» (у спів авторстві; Київ, 2011); «Українська музична культура: Погляд крізь віки» (у спів- авторстві; Київ, 2014). Л. Корній – авторка роз ділу «Музична культура в Україні» в третьо- му томі п’ятитомника «Історія української куль- тури» (Київ, 2003), а також численних статей у науковій періодиці. Викладаючи в Національній музичній академії ім. П. І. Чайковського, дослідниця розробила авторський курс «Історія українсь- кої музики», у якому вперше історію українсь- кої музичної культури розглянуто за стилями епох і в соціально-історичному та загально- культурному контекстах, а також курс «Му- зично-історичне джерелознавство». На основі цих курсів видано підручник «Історія україн- ської музики» в трьох частинах для музичних вишів України. Готується до друку монографія Л. Корній «Джерелознавство історії українсь- кої музичної культури від найдавніших часів до епохи бароко». Учена підготувала до друку, здійснила наукову редакцію, написала вступну статтю й коментарі до «Нарису історії україн- ської музики» А. Ольховського (Київ, 2003). Л. Корній – учасниця Міжнародних з’їздів славістів (Македонія, 2008 р.; Білорусь, 2013 р.), Міжнародних конгресів україністів (Київ, Оде- са, Харків, Донецьк) та декількох Міжнародних конгресів білорусистів (Мінськ), а також різних міжнародних наукових конференцій. У «золоту осінь» свого життя Лідія Пили- півна входить з оптимізмом, сповнена нових творчих задумів. З роси й води Вам, дорога ювілярко! http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ

Урочистості з нагоди ювілеїв

Institution

Ähnliche Einträge