Дивізія Ваффен СС "Галичина" та звинувачення у воєнних злочинах: історіографічний зріз

• Datum: 2023
• 1. Verfasser: Хом’як, О.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2023
• Schriftenreihe: Краєзнавство
• Schlagworte: Огляди
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202629
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Дивізія Ваффен СС "Галичина" та звинувачення у воєнних злочинах: історіографічний зріз / О. Хом’як // Краєзнавство. — 2023. — № 3-4. — С. 162-169. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

У статті здійснено історіографічний огляд найновіших досліджень українських та західних вчених щодо звинувачень дивізії Ваффен СС «Галичина» у воєнних злочинах. Аналіз діяльності комісій з перевірки воєнних злочинців не є предметом цієї статті. Довкола скандалу з ветераном дивізії Ярослава Гуньки в канадському парламенті у кінці вересня 2023 року чи не найгучніше лунали звинувачення в причетності до Голокосту. Втім, доказів, які б підтверджували ту чи іншу участь дивізії в антиєврейському насиллі, на сьогодні не має, окрім висунутих припущень. Тим не менше, низка німецьких офіцерів дивізії, зокрема і командир дивізії Фріц Фрайтаг, були залучені до реалізації Шоа ще до свого переведення до дивізії. Визначено, що в різний час до дивізії Ваффен СС «Галичина» було приєднано низку підрозділів, які скоїли воєнні злочини до цього (Український легіон самооборони, 4-ий та 5-ий Галицький добровольчі полки СС). Ця ситуація потребує подальшої класифікації. Звинувачення дивізії у придушенні Варшавського повстання було спростовано ще у 1980-х роках. Втім, 2 роти Українського легіону самооборони (УЛС) брали участь у боях з повстанцями у Варшаві, а сам УЛС, який скоїв злочини супроти польського населення, включено до складу дивізії в березні 1945 року. Показано, що пацифікацію низки польських сіл у Галичині навесні 1944року (Гута Пеняцька, Підкамінь, Завонє, Будки Незнайовські тощо) було здійснено підрозділами 4-ого Галицького добровольчого полку СС («поліційного полку») в рамках боротьби з загонами радянських партизан. В червні 1944 року його було включено до складу дивізії. Низка джерел того часу, зокрема документація польського еміграційного уряду та Армії крайової, не розрізняла підрозділи дивізії та «поліційного полку». Така плутанина може бути пов’язана з тим, що полк теж мав левика з трьома коронами за свою відзнаку, означення «галицький» у назві, зрештою його особовий склад складався з добровольців до дивізії. Хоча діяльність дивізії в Словаччині ще потребує подальшого дослідження, уже зараз можна говорити про декілька епізодів, серед яких наймасштабнішим є спалення сіл Смречани та Ж’яр (Smrecany, Ziar na Liptove) відповідно 28 та 29 жовтня 1944 року вояками бойової групи Віттенмаєр у відповідь на вбивство німецького офіцера. Це призвело до загибелі жінки та дитини. Вищенаведене вкотре засвідчує потребу неупередженого вивчення історії дивізії «Галичина» та життєписів її вояків в період Другої світової війни та після неї.