Підготовка фахівців з музеєзнавства, пам'яткознавства у незалежній Україні
У статті прослідковано процеси формування у незалежній Україні системи підготовки фахівців з музеєзнавства, пам’яткознавства. Звернуто увагу на відкриття у 1989 р. першого музейного відділення викладачами Харківського державного інституту культури, діяльність інших закладів вищої освіти щодо формува...
Gespeichert in:
| Datum: | 2024 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2024
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202686 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Підготовка фахівців з музеєзнавства, пам'яткознавства у незалежній Україні / В. Надольська // Краєзнавство. — 2024. — № 1. — С. 124-133. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202686 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2026862025-07-31T00:09:09Z Підготовка фахівців з музеєзнавства, пам'яткознавства у незалежній Україні Specialist’s preparation in museology, monument studies in independent Ukraine Надольська, В. Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку У статті прослідковано процеси формування у незалежній Україні системи підготовки фахівців з музеєзнавства, пам’яткознавства. Звернуто увагу на відкриття у 1989 р. першого музейного відділення викладачами Харківського державного інституту культури, діяльність інших закладів вищої освіти щодо формування відповідної спеціальності за рівнями освітньої підготовки бакалавра і магістра. Охарактеризовано організаційні форми підготовки фахівців з даної спеціальності, орієнтовані на формування практичного вміння використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань, її навчально-методичне забезпечення. Вказано на важливість для розвитку спеціальності розробки стандартів вищої освіти, базованих на компетентісному підході. Висловлено пропозиції щодо більш тісної взаємодії між працівниками випускових кафедр та студентами, що здобувають фах; необхідності збереження функції державного регулювання підготовки фахівців з такої важливої для формування національної самосвідомості спеціальності. Прослідковано створення у системі вітчизняної освіти і науки вищої ланки підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів з музеєзнавства, пам’яткознавства – відкриття у закладах вищої освіти та у Центрі пам’яткознавства НАН України аспірантури за шифром 26.00.05. З’ясовано, що активізації досліджень з теорії і практики музеєзнавства і пам’яткознавства, формуванню національних наукових шкіл, подальшому розвитку цих двох молодих наук в Україні сприяла діяльність спеціалізованих вчених рад із правом розгляду та проведення захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук (галузі історичних наук, мистецтвознавства, культурології). The article deals with the formation of the system of specialist’s preparing in museology, monument studies in independent Ukraine. Attention was drawn to the opening in 1989 of the teachers of the Kharkov State Institute of Culture of the first museum department, the activities of other higher educational institutions in the formation of the corresponding specialty in terms of educational training for a bachelor and master. Also the organizational forms of training specialists for this specialty are described there. These forms are focused on the formation of a practical ability to use theoretical knowledge to solve practical problems, its teaching and methodological support. It is pointed out the importance of the specialty’s development, developing higher education standards, based on the formation of relevant competencies among students. Proposals were made to establish closer cooperation between teachers of graduating departments and students receiving a specialty; it is necessary to maintain the function of state regulation of specialist’s training in such a specialty that is important for the formation of national self-awareness. The creation has been traced in the system of national education and science of the highest level of the training of scientific and scientific-pedagogical personnel from museology and monument studies. This opening in higher educational institutions and in the Center of Monuments of the National Academy of Sciences of Ukraine postgraduate courses has the code 26.00.05. It was found out that the activization of research based on the theory and practice of museum science and monument studies; the formation of national scientific schools; the further development of these two young sciences in Ukraine is facilitated by the activities of specialized scientific councils with the right to review and hold theses for the degree of Candidate of Science (branches of historical sciences, culturology). 2024 Article Підготовка фахівців з музеєзнавства, пам'яткознавства у незалежній Україні / В. Надольська // Краєзнавство. — 2024. — № 1. — С. 124-133. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2222-5250 DOI: 10.15407/kraieznavstvo2024.01.124 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202686 378.016:069(477) uk Краєзнавство application/pdf Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку |
| spellingShingle |
Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку Надольська, В. Підготовка фахівців з музеєзнавства, пам'яткознавства у незалежній Україні Краєзнавство |
| description |
У статті прослідковано процеси формування у незалежній Україні системи підготовки фахівців з музеєзнавства, пам’яткознавства. Звернуто увагу на відкриття у 1989 р. першого музейного відділення викладачами Харківського державного інституту культури, діяльність інших закладів вищої освіти щодо формування відповідної спеціальності за рівнями освітньої підготовки бакалавра і магістра.
Охарактеризовано організаційні форми підготовки фахівців з даної спеціальності, орієнтовані на формування практичного вміння використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань, її навчально-методичне забезпечення. Вказано на важливість для розвитку спеціальності розробки стандартів вищої освіти, базованих на компетентісному підході.
Висловлено пропозиції щодо більш тісної взаємодії між працівниками випускових кафедр та студентами, що здобувають фах; необхідності збереження функції державного регулювання підготовки фахівців з такої важливої для формування національної самосвідомості спеціальності.
Прослідковано створення у системі вітчизняної освіти і науки вищої ланки підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів з музеєзнавства, пам’яткознавства – відкриття у закладах вищої освіти та у Центрі пам’яткознавства НАН України аспірантури за шифром 26.00.05. З’ясовано, що активізації досліджень з теорії і практики музеєзнавства і пам’яткознавства, формуванню національних наукових шкіл, подальшому розвитку цих двох молодих наук в Україні сприяла діяльність спеціалізованих вчених рад із правом розгляду та проведення захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук (галузі історичних наук, мистецтвознавства, культурології). |
| format |
Article |
| author |
Надольська, В. |
| author_facet |
Надольська, В. |
| author_sort |
Надольська, В. |
| title |
Підготовка фахівців з музеєзнавства, пам'яткознавства у незалежній Україні |
| title_short |
Підготовка фахівців з музеєзнавства, пам'яткознавства у незалежній Україні |
| title_full |
Підготовка фахівців з музеєзнавства, пам'яткознавства у незалежній Україні |
| title_fullStr |
Підготовка фахівців з музеєзнавства, пам'яткознавства у незалежній Україні |
| title_full_unstemmed |
Підготовка фахівців з музеєзнавства, пам'яткознавства у незалежній Україні |
| title_sort |
підготовка фахівців з музеєзнавства, пам'яткознавства у незалежній україні |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2024 |
| topic_facet |
Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202686 |
| citation_txt |
Підготовка фахівців з музеєзнавства, пам'яткознавства у незалежній Україні / В. Надольська // Краєзнавство. — 2024. — № 1. — С. 124-133. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT nadolʹsʹkav pídgotovkafahívcívzmuzeêznavstvapamâtkoznavstvaunezaležníjukraíní AT nadolʹsʹkav specialistspreparationinmuseologymonumentstudiesinindependentukraine |
| first_indexed |
2025-11-26T21:59:17Z |
| last_indexed |
2025-11-26T21:59:17Z |
| _version_ |
1849891864880087040 |
| fulltext |
DOI: 10.15407/kraieznavstvo2024.01.124
УДК 378.016:069(477)
Валентина Надольська (м. Луцьк)
кандидат історичних наук,
доцент кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства та
інформаційно-аналітичної діяльності
Волинського національного університету імені Лесі Українки
E-mail: nadolsk65@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9621-0074
Підготовка фахівців з музеєзнавства, пам’яткознавства
у незалежній Україні
У статті прослідковано процеси формування у незалежній Україні системи підготовки
фахівців з музеєзнавства, пам’яткознавства. Звернуто увагу на відкриття у 1989 р. першого
музейного відділення викладачами Харківського державного інституту культури, діяльність інших
закладів вищої освіти щодо формування відповідної спеціальності за рівнями освітньої підготовки
бакалавра і магістра.
Охарактеризовано організаційні форми підготовки фахівців з даної спеціальності, орієнтовані
на формування практичного вміння використовувати теоретичні знання для вирішення практич-
них завдань, її навчально-методичне забезпечення. Вказано на важливість для розвитку спеціаль-
ності розробки стандартів вищої освіти, базованих на компетентісному підході.
Висловлено пропозиції щодо більш тісної взаємодії між працівниками випускових кафедр та
студентами, що здобувають фах; необхідності збереження функції державного регулювання
підготовки фахівців з такої важливої для формування національної самосвідомості спеціаль-
ності.
Прослідковано створення у системі вітчизняної освіти і науки вищої ланки підготовки на-
укових і науково-педагогічних кадрів з музеєзнавства, пам’яткознавства – відкриття у закладах
вищої освіти та у Центрі пам’яткознавства НАН України аспірантури за шифром 26.00.05.
З’ясовано, що активізації досліджень з теорії і практики музеєзнавства і пам’яткознавства,
формуванню національних наукових шкіл, подальшому розвитку цих двох молодих наук в Україні
сприяла діяльність спеціалізованих вчених рад із правом розгляду та проведення захистів дисер-
тацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук (галузі історичних наук, мистецтвознав-
ства, культурології).
Ключові слова: музеєзнавство, пам’яткознавство, заклади вищої освіти, фахівці, Україна.
Valentyna Nadolska (Lutsk)
Ph. D in History sciences, Associate professor;
Associate professor of Department of Museology,
Monument Studies and Information and Analytical Activities
Lesya Ukrainka Volyn National University;
E-mail: nadolsk65@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9621-0074
Specialist’s preparation in museology, monument studies
in independent Ukraine
The article deals with the formation of the system of specialist’s preparing in museology, monument
studies in independent Ukraine. Attention was drawn to the opening in 1989 of the teachers of the Kharkov
State Institute of Culture of the first museum department, the activities of other higher educational insti-
tutions in the formation of the corresponding specialty in terms of educational training for a bachelor
and master.
1’2024 К Р А Є З Н А В С Т В О
124
Also the organizational forms of training specialists for this specialty are described there. These forms
are focused on the formation of a practical ability to use theoretical knowledge to solve practical problems,
its teaching and methodological support. It is pointed out the importance of the specialty’s development,
developing higher education standards, based on the formation of relevant competencies among students.
Proposals were made to establish closer cooperation between teachers of graduating departments
and students receiving a specialty; it is necessary to maintain the function of state regulation of specialist’s
training in such a specialty that is important for the formation of national self-awareness.
The creation has been traced in the system of national education and science of the highest level of
the training of scientific and scientific-pedagogical personnel from museology and monument studies.
This opening in higher educational institutions and in the Center of Monuments of the National Academy
of Sciences of Ukraine postgraduate courses has the code 26.00.05. It was found out that the activization
of research based on the theory and practice of museum science and monument studies; the formation of
national scientific schools; the further development of these two young sciences in Ukraine is facilitated
by the activities of specialized scientific councils with the right to review and hold theses for the degree
of Candidate of Science (branches of historical sciences, culturology).
Key words: museology, monument studies, higher educational institutions, specialist, Ukraine.
Підготовка фахівців з музеєзнавства, пам’яткознавства у незалежній Україні
125
Постановка проблеми. За роки незалеж-
ності України у державі було зроблено вагомі
кроки на шляху розбудови вітчизняного музей-
ництва. Музейна педагогіка, новітні інтерак-
тивні технології, діджиталізація, маркетинг, під-
приємництво у роботі музеїв сприяють появі
оригінальних комунікацій, які підвищують роль
музею як соціальної інституції, визначають його
особливе місце у соціокультурному просторі
модерного суспільства. Однією із важливих змін
у вітчизняній музейній галузі стало формування
музеєзнавчих освітніх і наукових центрів, які ви-
никли на основі випускових кафедр університе-
тів із підготовки фахівців спеціальності «Музе-
єзнавство, пам’яткознавство». Потреба аналізу
накопиченого ними упродовж 1991–2023 рр. до-
свіду підготовки фахівців, здатних працювати з
національною пам’яттю, національною ідентич-
ністю, представленням культури України куль-
турам світу, відновлювати пам’ятки, що зазнали
руйнувань у ході російсько-української війни,
та реалізувати стратегії управління культурною
спадщиною задля розвитку громад, актуалізу-
ють тему дослідження.
В останні роки проблеми та здобутки укра-
їнської музеологічної освіти знайшли певне ви-
світлення у публікаціях вітчизняних дослідни-
ків. Вони розглядаються як у контексті аналізу
системи підготовки фахівців сфери культури і
мистецтва загалом (Ю. Лелюк1, В. Шейко, М. Ка-
ністратенко2), так і з точки зору подальшого роз-
витку власне спеціальності. Окремі складові ос-
вітнього процесу студентів спеціальності «Му-
зеєзнавство, пам’яткознавство» аналізуються у
розвідках О. Бондарець3, А. Дмитренко4, А. Щер-
бань5, Л. Яновської6, Т. Яцечко-Блаженко7. На
1 Лелюк Ю. Система підготовки фахівців сфери культури і мистецтва в Україні. Економіка і менеджмент
культури. 2015. № 2. С. 45–57.
2 Шейко В.М., Каністратенко М.М. Вища культурно-мистецька освіта України: проблеми та перспек-
тиви. Культура України. 2013. Вип. 42(1). С. 11–21.
3 Бондарець О.В. Про музеологічну освіту та деякі особливості викладання музеологічних дисциплін.
Наукові записки НАУКМА. 2018. Том 1. С. 69–75.
4 Дмитренко А. Музеї в системі підготовки студентів спеціальності «Музейна справа та охорона пам’яток
історії та культури» // Музейна справа та освіта в Україні: матер. наук.-практ. конф. в Національній академії
керівних кадрів культури і мистецтва 13–14 листопада 2014 р. Київ : НАКККіМ, 2014. С. 50–52.
5 Щербань А.Л., Бабкова Н.В. Музейна освіта в сучасній Україні: сучасний стан і перспективи // Другий
Всеукраїнський Музейний Форум. Матер. наук.-практ. конф. / В заг. ред. Л. О. Гріффена. Переяслав-Хмель-
ницький, 2019. С. 290–293.
6 Яновська Л.Г. Формування професійної усталеності майбутніх музейних педагогів у закладах вищої
освіти // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушин-
ського. 2018. № 4. С. 97–101.
7 Яцечко-Блаженко Т. Значення педагогічної практики при підготовці музейного працівника // Музейна
справа та освіта в Україні: матер. наук.-практ. конф. в Національній академії керівних кадрів культури і мис-
тецтва 13–14 листопада 2014 р. Київ : НАКККіМ, 2014. С. 195–198.
важливості розробки державного стандарту та
упровадженні компетентісного підходу підго-
товки нового покоління бакалаврів і магістрів
спеціальності 027 наголошує Ю. Ключко8.
У своїх наукових працях вітчизняні вчені
також узагальнюють досвід роботи зі здобува-
чами названої спеціальності викладачів окре-
мих закладів вищої освіти (Київського націо-
нального університету імені Тараса Шевченка9,
Харківської державної академії культури10, Ки-
ївського національного університету культури і
мистецтв11, Волинського національного універ-
ситету імені Лесі Українки,12 Національного
університету «Львівська політехніка»13).
Однак, історія формування та розбудови
спеціальності у системі вищої освіти незалеж-
ної України не стала предметом окремого до-
слідження. Тому автор ставить перед собою
завдання охарактеризувати цей процес, проана-
лізувати існуючі у цій галузі проблеми.
Виклад основного матеріалу. В УРСР під-
готовка фахівців із музейної справи та пам’ят-
коохоронної діяльності тривалий час здійсню-
валася на історичних факультетах університетів.
Одним із перших у Європі та першим у СРСР
підрозділів, що, починаючи з 1953 р. готував
спеціалістів-музеєзнавців, стала кафедра архео-
логії та музеєзнавства Київського державного
університету імені Т. Г. Шевченка14. Вагомий
внесок у розвиток вітчизняного музейництва,
видання перших навчальних посібників, ство-
рення навчальних програм нормативних та
8 Ключко Ю.М. Компетентнісні стратегії підготовки нового покоління бакалаврів і магістрів спеціальності
027 «Музеєзнавство, пам’яткознавство» // Всеукраїнський Музейний Форум. Матер. наук.-практ. конф. /
Під заг. ред. Л.О. Гріффена. Переяслав-Хмельницький, 2017. С. 150–152; Її ж. Сучасна парадигма підготовки
фахівців музейної та пам’яткоохоронної справи в контексті стандартів вищої освіти України. Другий Всеук-
раїнський Музейний Форум. Матер. наук.-практ. конф. / В заг. ред. Л.О. Гріффена. Переяслав-Хмельницький,
2019. С. 102–105.
9 Іванисько С.І., Шидловський П.С., Синиця Є.В. Запровадження спеціальності «Музеєзнавство, пам’ят-
кознавство» в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка // Vita Antiqua. 2019. № 11.
С. 39–52.
10 Шейко В.М. Каністратенко М.М., Кушнаренко Н.М., Мартем’янова Н.С. Підготовка фахівців музейної
справи в ХДАК (1989–1998 рр.) // Вісник Харківської державної академії культури : зб. наук. пр. Харків,
1999. Вип. 39. С. 59–70; Сошнікова О. М., Каністратенко М. М. Співпраця Харківської державної академії
культури і Харківського історичного музею у підготовці фахівців музейної справи. Дев’ятнадцяті Сумцовські
читання : зб. матер. Всеукр. наук. конф. «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного сус-
пільства» (проводиться в рамках ХІХ Сумцовських читань), 18 квіт. 2013 р. Харків : Майдан, 2013. С. 3–8;
Каністратенко М.М., Сітоленко В.С. Внесок вчених Харківської державної академії культури у розробку
теорії та практики музейництва в Україні (до 25-річчя створення музейного відділення у ХДАК) // Cумцовські
читання. Музей у глобальному світі : інновації та збереження традицій, 2014. URL: http://museum.kh.ua/aca-
demic/sumtsov-conference/2014/article.html?n=888 (дата звернення: 03.07.2023); Тортика А.А. Підготовка сту-
дентів в сфері музейної справи на кафедрі культурології ХДАК 1989–2013 рр. // Вісник ХДАК. 2013. Спецви-
пуск 40. С. 199–206.
11 Ключко Ю.М. Специфіка підготовки фахівців музейної справи у КНУКіМ // Художня освіта і суспіль-
ство ХХІ століття: духовні, культурологічні, мистецькі виміри: Зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ,
22–23 жовтня 2004 р.). Київ, 2004; Пустовалов С. Ж. Підготовка студентів-музеєзнавців в Київському націо-
нальному університеті культури і мистецтв // Другий Всеукраїнський Музейний Форум. Матер. наук.-практ.
конф. / В заг. ред. Л.О. Гріффена. Переяслав-Хмельницький, 2019. С. 189–191.
12 Гаврилюк С.В. Становлення та перспективи розвитку кафедри документознавства і музейної справи
ВНУ імені Лесі Українки // Волинський музейний вісник / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин.
краєзн. музей, Волин. нац. ун-т імені Лесі Українки, каф. документознавства і музейної справи; упоряд.
А. Силюк, Є. Ковальчук. Луцьк, 2010. Вип. 2. С. 4–7; Надольська В.В. Роль Волинського краєзнавчого музею
у підготовці фахівців з музеєзнавства, пам’яткознавства // Волинський музей: історія і сучасність. Наук. зб.
Вип. 6. Матер. VІ Всеукр. наук. конф., присвяченої 90-річчю Волинського краєзнавчого музею, м. Луцьк,
14 черв. 2019 р. Упоряд. Є. Ковальчук, М. Мігас. Луцьк, 2019. С. 3–6.
13 Муравська С. Особливості підготовки нової освітньо-професійної програми з питань управління куль-
турною спадщиною в Національному університеті «Львівська політехніка» // Актуальнi питання гуманiтар-
них наук: Мiжвузiвський збiрник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогiчного
унiверситету iменi Iвана Франка. 2022. Вип. 52, том 3. С. 153–158.
14 Іванисько С.І., Шидловський П.С., Синиця Є.В. Запровадження спеціальності «Музеєзнавство, пам’ят-
кознавство»… С. 39.
1’2024 Валентина Надольська К Р А Є З Н А В С Т В О
126
http://museum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/2014/article.html?n=888
http://museum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/2014/article.html?n=888
спеціальних курсів, розробку методик різних
ланок музейної роботи зробили співробітники
кафедри д. і. н. Г. Мезенцева та к. і. н. Ю. Омель-
ченко. Проведені ними наукові дослідження істо-
рії музейної справи в Україні започаткували
вивчення цих важливих проблем у радянській іс-
торіографії. Випускники кафедри археології та
музеєзнавства отримували доволі широку профе-
сійну кваліфікацію: історик-археолог, музеєзна-
вець, викладач історії та суспільствознавства15.
Відкриття у вишах України кафедр музеєз-
навства та підготовка фахівців окремої спеці-
альності «Музейна справа і охорона пам’яток іс-
торії та культури» стало можливим завдяки
вивченню досвіду з підготовки спеціалістів у
цій галузі, накопиченому викладачами Харків-
ського державного інституту культури (далі –
ХДІК)16. Після призначення у 1989 р. на посаду
ректора ХДІК В.М. Шейка у виші розпочато
розширення номенклатури освітніх програм,
спеціальностей і спеціалізацій17. Зокрема, впер-
ше в Україні за ініціативи тодішнього завідувача
кафедри загальної історії, д. і. н., професора
Г.Й. Чернявського створено музейне відділення –
навчальний підрозділ із підготовки музейних
фахівців вищої кваліфікації18. У цьому ж році
був здійснений набір перших 20 студентів за
денною формою навчання, а з 1991 р. розпоча-
лася підготовка майбутніх фахівців музейної
справи й на заочному відділенні19.
Викладачі випускових кафедр музейного від-
ділення (кафедра музеєзнавства і пам’яткознав-
ства та кафедра всесвітньої історії) сформували
комплекс навчально-методичного забезпечення
(систему навчальних курсів та виробничих прак-
тик, курсових, дипломних робіт, вимоги до абі-
турієнтів та студентів) для підготовки майбутніх
кадрів у сфері українського музейництва і пам’ят-
коохоронної діяльності.
У листопаді 1992 р. нові спеціальності та
відповідні спеціалізовані кафедри відкрито у
Київському державному інституті культури20,
серед них і кафедру музеєзнавства (нині – музей-
ного менеджменту). У різні роки її очолювали
к. і. н., професори П.С. Гончарук, Б.І. Лукач,
С.Я. Ольговський, к. пед. н., проф. Ю.М. Ключ-
ко, доктор культурології, проф. О.М. Гончарова,
нині – д. і. н., доцент С.Ж. Пустовалов.
До середини першого десятиріччя 2000-х рр.
названі кафедри були єдиними на вітчизняному
ринку надання освітніх послуг, які здійснювали
підготовку фахівців відповідної освітньої квалі-
фікації. В абсолютній більшості їх випускники
забезпечували потреби в кадрах установ куль-
тури міст Харкова і Києва.
У 2006 р. вперше був здійснений набір сту-
дентів за спеціальністю «Музейна справа і охо-
рона пам’яток історії та культури» у Волинсько-
му державному університеті імені Лесі Українки.
У березні 2008 р. в результаті реорганізації ка-
федри археології та джерелознавства на істо-
ричному факультеті створено кафедру докумен-
тознавства і музейної справи, яку очолила д. і. н.,
проф. С.В. Гаврилюк. Сьогодні кафедра музеє-
знавства, пам’яткознавства та інформаційно-
аналітичної діяльності є випусковою для двох
спеціальностей – «Інформаційна, бібліотечна та
архівна справа» і «Музеєзнавство, пам’яткоз-
навство».
У зв’язку із відчутними змінами в політич-
ному та духовному житті держави, зміною струк-
тури соціальних відносин, переходом до ринкової
економіки, активізацією інтеграційних процесів
суспільство поставило особливі вимоги до по-
дальшої професіоналізації у сфері культури. По-
треба у фахівцях вищої кваліфікації, здатних на
високому професійному рівні здійснювати ді-
яльність із дослідження, музеєфікації пам’яток,
їх експертизи; організації та ефективного про-
ведення пам’яткоохоронної роботи, екскурсій-
ної, лекційної, виставкової та аукціонної діяль-
ності далася взнаки на регіональному рівні
й активізувала зусилля низки вишів щодо від-
криття у їх структурі відповідної спеціальності.
15 Самойленко Л.Г. Створення кафедри археології і музеєзнавства у Київському університеті // Археологія
і давня історія України. Київ: ІА НАНУ. 2012. № 9. С. 231.
16 8 червня 1998 р. постановою Кабінету Міністрів України на базі Харківського державного інституту
культури створено Харківську державну академію культури.
17 Харківська державна академія культури / Українська бібліотечна енциклопедія. URL: http://surl.li/rexqi
(дата звернення: 04.03.2023).
18 Шейко В.М. Каністратенко М.М., Кушнаренко Н.М., Мартем’янова Н.С. Підготовка фахівців музейної
справи в ХДАК… С. 59.
19 Сошнікова О.М., Каністратенко М.М. Співпраця Харківської державної академії культури. С. 3.
20 З 1999 р. – Київський національний університет культури і мистецтв.
Підготовка фахівців з музеєзнавства, пам’яткознавства у незалежній Україні
127
В останні роки таку підготовку здійснюють
у Національному університеті «Львівська полі-
техніка» – кафедра історії, музеєзнавства та
культурної спадщини (у 2013 р. розпочато під-
готовку бакалаврів, з 2017 р. проводиться набір
студентів у магістратуру); Рівненському дер-
жавному гуманітарному університеті – кафедра
івент-індустрій, культурології та музеєзнавства
(з 2013 р. проводиться набір на освітній рівень
«Бакалавр», у 2017 р. спеціальність акредито-
вано за ОР Магістр). Із 2017 р. забезпечує підго-
товку здобувачів вищої освіти за спеціальністю
«Музеєзнавство, пам’яткознавство» кафедра го-
тельно-ресторанної та музейної справи Мука-
чівського державного університету, 2018 р. – ка-
федра археології та музеєзнавства Київського
національного університету імені Тараса Шев-
ченка, 2021 р. – кафедра суспільних наук Полі-
ського національного університету21. Станом на
2023–2024 навчальний рік вісім ЗВО України
реалізують освітньо-професійні програми під-
готовки здобувачів бакалаврського і магістер-
ського рівнів з названої спеціальності.
Зацікавленість відкриттям спеціальност «Му-
зеєзнавство, пам’яткознавство» виявили в першу
чергу виші Західної України. Така тенденція стала
результатом не лише боротьби закладів вищої ос-
віти за збільшення контингенту студентів, але й
помітної активізації в останнє десятиріччя у за-
хідних областях сфери культурного туризму.
Для досягнення поставлених завдань із під-
готовки спеціалістів із музейної справи та
пам’яткоохоронної роботи, вивчення та вдоско-
налення її методів в університетах України був
розроблений та послідовно реалізується на-
скрізний план багатоступеневої підготовки фа-
хівців у сфері культури, який враховує міжна-
родні кваліфікаційні вимоги. Впроваджуються
нові підходи до функціонування денної, заочної
та дистанційної форм освіти; здійснюється
набір студентів, котрі навчаються на комерцій-
ній основі; постійне оновлення змісту професії
забезпечує посилення професійної спрямова-
ності освітнього процесу; проводиться робота з
науково-методичного та організаційного забез-
печення ступеневої системи підготовки фахів-
ців; використовуються активні форми освіти.
Організаційні форми підготовки фахівців із
даної спеціальності орієнтовані на формування
практичного вміння використовувати теоре-
тичні знання для вирішення практичних завдань
і спираються на аргументовану мотивацію сус-
пільної потреби високого рівня знань, створення
відповідних умов для ефективної роботи. Окрім
цього, кафедра музеєзнавства і пам’яткознав-
ства ХДАК забезпечує підвищення кваліфікації
зі спеціальності «Музеєзнавство, пам’яткознав-
ство» для працівників музеїв, підпорядкованих
МОН України, пам’яткоохоронних організацій.
Тривала відсутність стандарту підготовки
фахівців із музеєзнавства, пам’яткознавства, з
одного боку, дозволила випусковим кафедрам
включити до навчальних планів освітні компо-
ненти, орієнтовані на регіональні особливості
розвитку культурної галузі, врахувати особли-
вості організації освітнього процесу на факульте-
тах / в інститутах ЗВО (соціальних комунікацій,
культурології, історичному, Інституті гуманітар-
них та соціальних наук, художньо-педагогічному,
туризму та готельно-ресторанного бізнесу), з ін-
шого – зробила цю підготовку у певних компо-
нентах істотно відмінною.
Тому важливим кроком на шляху підвищення
якості освіти й спроможності випускників спеці-
альності до працевлаштування стала розробка
стандартів вищої освіти, базованих на компетен-
тісному підході. Завдання формування таких до-
кументів у 2016 р. було покладено на галузеві На-
уково-методичні комісії, створені при Науково-
методичній раді МОН України. До робочої групи
Науково-методичної підкомісії 027 Музеєзнав-
ство, пам’яткознавство НМК галузі знань 02 Куль-
тура і мистецтво увійшли П. Вербицька – д. пед. н.,
проф., завідувач кафедри історії України та етно-
комунікацій Інституту гуманітарних та соціаль-
них наук Національного університету «Львівська
політехніка», О. Жукова – к. і. н., доцент, завіду-
вач кафедри музеєзнавства і пам’яткознавства
ХДАК, Ю. Ключко – к. пед. н., доцент., заступник
завідувача кафедри музеєзнавства та пам’ятко-
знавства КНУКІМ22. У процесі розробки галузе-
вого стандарту автори врахували вітчизняну тра-
диційну концепцію освітньої програми навчання
в сфері музеєзнавства і пам’яткознавства та сві-
21 На історичних факультетах низки університетів існують спеціалізації з музеєзнавства. Спеціалізацію
«Музейна справа та експертиза культурних цінностей» (контрактна основа), яка дозволяє здобути кваліфіка-
цію «Мистецтвознавець, експерт творів мистецтва» з 2014 р. відкрито при кафедрі історії і теорії мистецтва
Львівської національної академії мистецтв.
22 Ключко Ю.М. Компетентнісні стратегії... С. 150.
1’2024 Валентина Надольська К Р А Є З Н А В С Т В О
128
https://www.inforesurs.gov.ua/reestr/?id=103
https://www.inforesurs.gov.ua/reestr/?id=103
тову теорію і практику розвитку музейної та
пам’яткоохоронної справи. Форма і зміст нових
галузевих стандартів, які засвідчують відмову
МОН України від повної регламентації навчаль-
ного процесу, ще більше підвищують відпові-
дальність випускових кафедр університетів за
якість підготовки професіоналів.
Задля розвитку фахових дискусій, поси-
лення значимості спеціальності, підвищення
якості освітнього процесу науково-педагогічні
працівники випускових кафедр започаткували
різнопланову наукову комунікацію. Так, пи-
тання культурно-мистецької освіти в Україні як
одного з найважливіших інструментів форму-
вання світогляду українського суспільства у
травні 2013 р. обговорено на міжнародному
симпозіумі23. Продовженням системного сус-
пільного діалогу стала дискусія щодо підго-
товки фахівців у сфері культурної спадщини,
музейних працівників на науковому симпозіумі,
який зібрав понад 40 професіоналів із різних ре-
гіонів України, у квітні 2023 р.24
Попри накопичений кожною кафедрою (біль-
ший/менший) досвід організації освітнього про-
цесу, в сучасних умовах актуальною залишається
проблема більш тісної взаємодії між їх працівни-
ками та студентами, що здобувають фах. Такі фор-
ми комунікації між профільними кафедрами, як
проведення щорічних тематичних наукових кон-
ференцій, стажування, участь в акредитації спе-
ціальності варто доповнити новими. Інформація
про випускові кафедри ЗВО, які проводять підго-
товку музеєзнавців, пам’яткознавців, їх діяль-
ність має бути представлена в окремому розділі
на сайті «Музейний простір України». Спеціаль-
ність потрібно включити до переліку напрямів, за
якими в Україні проводиться І-й тур студентської
олімпіади, конкурс студентських наукових робіт.
Можливі різні форми обмінів студентами. Все це
дозволить об’єднати зусилля випускових кафедр
для реалізації завдань удосконалення всіх етапів
підготовки фахівців високого професійного рів-
ня, підвищення якості освіти, формування у ви-
пускників інтегрованих компетенцій з урахуван-
ням стратегічних напрямів розвитку галузі.
Таким чином, упродовж досліджуваного пе-
ріоду у системі національної освіти серед на-
прямів, за якими здійснюється підготовка фахів-
ців, відбулося виокремлення спеціальності
«Музейна справа та охорона пам’яток історії і
культури». Після істотного скорочення кількості
галузей знань і спеціальностей, за якими здійс-
нюється підготовка здобувачів вищої освіти, та
затвердження їх нового переліку (Постанова Ка-
бінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р.,
№ 266)25, вона була збережена (027 «Музеєзнав-
ство, пам’яткознавство»).
Окрім освітніх рівнів «Бакалавр» і «Ма-
гістр», у незалежній Україні створено ще одну
ланку підготовки наукових і науково-педагогіч-
них кадрів із музеєзнавства, пам’яткознавства –
аспірантуру. У 1994 р. аспірантура зі спеціаль-
ності 17.00.08 – «Музеєзнавство, реставрація,
консервація та зберігання художніх цінностей»
(у подальшому трансформована у спеціальність
26.00.05 – «Музеєзнавство. Пам’яткознавство»)
вперше була відкрита у ХДАІК. За цей час ас-
пірантуру з відривом і без відриву від виробниц-
тва закінчило більше 20 випускників музейного
відділення ХДАК та інших ЗВО Харкова26.
У 2010 р. аспірантуру зі спеціальності
26.00.05 – «Музеєзнавство. Пам’яткознавство»
(мистецтвознавство) відкрито у Прикарпатсько-
му національному університеті імені Василя
Стефаника, 2008 р. – у Центрі пам’яткознавства
НАН України і УТОПІК (протягом восьми
років підготовлено 13 науковців)27, з 2014 р. –
у Волинському (тоді – Східноєвропейському)
23Міжнародний симпозіум з питань культурно-мистецької освіти, який зібрав більше 100 професіоналів
з 8-ми країн світу, проведено на базі ХДАК 23–24 травня 2013 р. (Культура України. Зб. наук. пр. / за заг. ред.
В.М. Шейка. Харків : ХДАК, 2013. Ч. 1. Вип. 42 (спецвипуск). 186 с.).
24 Збірник тез доповідей наукового симпозіуму з музеєзнавства, пам’яткознавства: «Сучасні тренди He-
ritage Science на основі європейського досвіду» / Упоряд. Гаврилюк С.В., Жукова О.В. Луцьк, 2023. 28 с.
25 Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобу-
вачів вищої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р., № 266. URL: http://
zakon3.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF (дата звернення: 12.04.2023).
26 Каністратенко М.М., Сітоленко В.С. Внесок вчених Харківської державної академії культури у роз-
робку теорії та практики музейництва в Україні (до 25-річчя створення музейного відділення у ХДАК) //
Cумцовські читання. Музей у глобальному світі : інновації та збереження традицій, 2014. URL: http://mu-
seum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/2014/article.html?n=888 (дата звернення: 03.07.2023).
27 Бичковська Г.М., Горькова А.О. Пам’яткоохоронна та музеєзнавча проблематика дисертаційних до-
сліджень в Центрі пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. Пам’ятки науки і техніки. 2016. № 1. С. 75.
Підготовка фахівців з музеєзнавства, пам’яткознавства у незалежній Україні
129
http://museum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/2014/article.html?n=888
http://museum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/2014/article.html?n=888
національному університеті імені Лесі Українки
(історичні науки).
З метою удосконалення системи підготовки
наукових кадрів вищої кваліфікації у 1997 р. ВАК
України увів до переліку спеціальностей науко-
вих працівників шифр 17.00.08 – «музеєзнавство;
зберігання художніх цінностей та пам’яток архі-
тектури» (галузі науки, з яких присуджувався на-
уковий ступінь – мистецтвознавство, історичні,
філософські)28. Перелік спеціальностей, за якими
проводилися захисти дисертацій на здобуття на-
укових ступенів кандидата наук і доктора наук,
присудження наукових ступенів і присвоєння вче-
них звань за 2006 р. вже містив шифр 17.00.08 –
Музеєзнавство. Пам’яткознавство (галузі істо-
ричних наук, мистецтвознавства)29. Аналогічний
документ 2007 р. – шифр 26.00.05, до переліку
галузей додано культурологію)30.
Першою в Україні у 2000 р. у спеціалізова-
ній вченій раді ХДАК захистила кандидатську
дисертацію за спеціальністю 17.00.08 – «музеє-
знавство; зберігання художніх цінностей та
пам’яток архітектури» на тему «Роль образної
побудови експозиції у системі музейної комуні-
кації (аспект розбудови української школи музе-
єтворення)» Л. П. Велика31, започаткувавши ди-
сертацією мистецтвознавчий напрям досліджень
в українському музейництві. Серед захищених у
спеціалізованій вченій раді ХДАК дисертацій –
дослідження Є. С. Ярошенка «Становлення дер-
жавної системи охорони культурних цінностей
в Україні: 1917–1919 рр.», громадянина Йорданії
Хассан М. Х. Бані Мустафа «Історія, сучасний
стан та перспективи розвитку музейної мережі
Йорданії» та ін.32.
Спеціалізовану вчену раду К 32.051.03 з
правом прийняття до розгляду та проведення
захистів дисертацій на здобуття наукового сту-
пеня кандидата історичних наук за спеціаль-
ністю 26.00.05 – музеєзнавство, пам’яткознав-
ство в жовтні 2008 р. було відкрито у Східно-
європейському національному університеті
імені Лесі Українки. За час її функціонування
(2008–2021 рр.) здобувачами успішно захищено
7 дисертацій за вказаною спеціальністю, при-
свячених історії музейної та пам’яткоохоронної
діяльності на Правобережній Україні і в Криму.
На Центр пам’яткознавства НАН України і
УТОПІК, як провідну наукову академічну уста-
нову із зазначеної спеціальності, та, зокрема,
створену у ньому в 2008 р. спеціалізовану вчену
раду К 26.252.01, теж покладалися функції роз-
гляду та проведення захистів дисертацій на здо-
буття наукового ступеня кандидата історичних
наук за спеціальністю 26.00.05. Упродовж 2008–
2015 рр. у спеціалізованій вченій раді захисти-
лося 35 науковців33.
Формування у незалежній Україні вищої
ланки підготовки наукових і науково-педагогіч-
них кадрів із музеєзнавства, пам’яткознавства
можна розглядати наступним важливим етапом,
який продовжив традиції функціонування аспі-
рантур при провідних вітчизняних музеях у
кінці 1920-х рр.34. Це посприяло активізації
28 Про затвердження Переліку спеціальностей наукових працівників: Наказ ВАК України від
13.03.1997 р., № 86. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0133-97 (дата звернення: 12.04.2023).
29 Про затвердження Змін і доповнень до Переліку спеціальностей, за якими проводяться захист дисерта-
цій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння
вчених звань: Наказ ВАК України від 29 травня 2006 р., № 263. URL: http:// search. ligazakon.ua/ l_doc2.nsf/
link1/RE12556.html (дата звернення: 13.04.2023). Офіційне визнання ВАК України нового наукового напряму
“пам’яткознавство” відбулося завдяки діяльності і пропозицій вчених Центру пам’ткознавства НАН України.
30 До розробки формули спеціальності, її паспорта, типової і робочої програм кандидатського іспиту
були залучені провідні науковці музейного відділення ХДАК.
31 Велика Л.П. Роль образної побудови експозиції у системі музейної комунікації (аспект розбудови ук-
раїнської школи музеєтворення) : автореф. дис. … канд. мистецтвознав.: спец. 17.00.08; Харк. держ. акад.
культури. Харків, 2000. 20 с.
32 Каністратенко М.М., Сітоленко В.С. Внесок вчених Харківської державної академії культури у роз-
робку теорії та практики музейництва в Україні (до 25-річчя створення музейного відділення у ХДАК) //
Cумцовські читання. Музей у глобальному світі : інновації та збереження традицій, 2014. URL: http://mu-
seum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/2014/article.html?n=888 (дата звернення: 03.07.2023).
33 Бичковська Г. М., Горькова А. О. Пам’яткоохоронна та музеєзнавча проблематика… С. 75.
34 У резолюції про музейну справу в УСРР президії Укрнауки НКО УСРР від 2 квітня 1927 р. серед
іншого ставилося питання про музейну аспірантуру, зокрема, було затверджено список музеїв, що мають
право на аспірантуру, із зазначенням наукової галузі. Сім музейних закладів УСРР отримали право утворення
на їх базі аспірантури (Культурне будівництво в Українській РСР. 1917–1927. Зб. док. і матер. Київ: Наукова
думка, 1979. С. 519).
1’2024 Валентина Надольська К Р А Є З Н А В С Т В О
130
http://museum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/2014/article.html?n=888
http://museum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/2014/article.html?n=888
досліджень із теорії і практики музеєзнавства і
пам’яткознавства, формуванню національних
наукових шкіл, подальшому розвитку цих двох
молодих наук в Україні, розширенню регіо-
нальних досліджень, виходу на міжнародний
науковий рівень. Виокремлення названої тема-
тики з комплексу історичних досліджень по-
сприяло продовженню розробки актуальних
проблем історії та практики українського му-
зейництва, охорони культурної спадщини й, в
умовах істотних змін, запроваджених МОН Ук-
раїни у процес здобуття наукового ступеня у
2016–2023 рр.35
Висновки. Проведений аналіз засвідчує
значний поступ упродовж 1991–2023 рр. у про-
цесі інституціалізації та розвитку напряму «Му-
зеєзнавство, пам’яткознавство», як у галузі під-
готовки фахівців освітніх рівнів «Бакалавр»,
«Магістр», так і науково-педагогічних кадрів
вищої кваліфікації. Значно зросла кількість
ЗВО, які на вітчизняному ринку надання освіт-
ніх послуг забезпечують підготовку фахівців
відповідної освітньої кваліфікації. Музеєзнавчо-
пам’яткознавча освіта покликана забезпечити
високий рівень загальнокультурної та професій-
ної компетентності фахівця, сформувати шкалу
етичних та естетичних цінностей, розвинути та
зміцнити почуття відповідальності за свої дії
щодо світової, національної та локальної куль-
турної спадщини. Усвідомлення соціальної місії
музею, відповідальності за збереження культур-
ної спадщини, освоєння її інформаційного по-
тенціалу та трансляцію його цінностей та смис-
лів допоможе музейним фахівцям XXI століття
моделювати та втілювати в життя стратегії роз-
витку культури і суспільства.
Підготовка фахівців з музеєзнавства, пам’яткознавства у незалежній Україні
131
35 На виконання постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку підготовки здобувачів
вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти» від 23 березня 2016 р.
№ 261 із змінами у ЗВО України були відкриті освітньо-наукові програми підготовки здобувачів третього
рівня вищої освіти за спеціальністю 102 «Історія та археологія». Остання об’єднала усі діючі до того часу
спеціальності історичної галузі, спеціальність 26.00.05 зокрема. Постановою Кабінету Міністрів України
від 06.03.2019 р. № 167 «Про присудження ступеня доктора філософії» уведено в дію тимчасовий, а
12.01.2022 р. постійний порядок присудження ступеня доктора філософії разовими спеціалізованими вче-
ними радами.
References
1. Bychkovska, H. M., Horkova, A. O. (2016). Pamiatkookhoronna ta muzeieznavcha problematyka
dysertatsijnykh doslidzhen v Tsentri pamiatkoznavstva NAN Ukrainy i UTOPIK. Pamiatky nauky i tek-
hniky, 1, 74–81. [in Ukrainian].
2. Bondarets, O. V. (2018). Pro muzeolohichnu osvitu ta deiaki osoblyvosti vykladannia muzeo-
lohichnykh dystsyplin. Naukovi zapysky NAUKMA – NaUKMA Research Papers, 1, 69–75. [in Uk-
rainian].
3. Dmytrenko, A. (2014). Muzei v systemi pidhotovky studentiv spetsial'nosti «Muzejna sprava
ta okhorona pamiatok istorii ta kultury». Abstract of papers'14: Muzejna sprava ta osvita v Ukraini:
materialy naukovo-praktychnoi konferentsii v Natsionalnij akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstva
13–14 lystopada 2014 roku (рр. 50–52). Kyiv. [in Ukrainian].
4. Havryliuk, S. V. (2010). Stanovlennia ta perspektyvy rozvytku kafedry dokumentoznavstva i mu-
zejnoi spravy VNU imeni Lesi Ukrainky. Abstract of papers'10: Volynskyj muzejnyj visnyk /
Upravlinnia kultury i turyzmu Volynskoi oblderzhadministratsii, Volynskyj kraieznavchyj muzej, Voly-
nynskyj natsional'nyj universytet imeni Lesi Ukrainky, kafedra dokumentoznavstva i muzejnoi
spravy; A. Syliuk, Ye. Koval'chuk (Comps.). Luts'k, 2, 4–7. [in Ukrainian].
5. Ivanysko S. I., Shydlovskyi P. S., Synytsia Ye. V. (2019). Zaprovadzhennia spetsialnosti «Muze-
ieznavstvo, pamiatkoznavstvo» v Kyivskomu natsionalnomu universyteti imeni Tarasa Shevchenka. Vita
Antiqua. Kyiv, 11, 39–52. [in Ukrainian].
6. Kanistratenko, M. M. (2013). Spivpratsia Kharkivskoi derzhavnoi akademii kultury i Kharkivskoho
istorychnoho muzeiu u pidhotovtsi fakhivtsiv muzejnoi spravy. Abstract of papers'13: Deviatnad-
tsiati Sumtsovski chytannia : Zbirnyk materialiv Vseukrainskoi naukovoi konferentsii «Muzej iak sotsio-
kulturnyj instytut v umovakh informatsijnoho suspilstva» (provodytsia v ramkakh ХІХ Sumtsovskykh
chytan), 18 kvitnia 2013 r. (рр. 3–8). Kharkiv: Majdan. [in Ukrainian].
7. Kanistratenko, M. M., Sitolenko, V. S. (2014). Vnesok vchenykh Kharkivskoi derzhavnoi akademii
kultury u rozrobku teorii ta praktyky muzejnytstva v Ukraini (do 25 richchia stvorennia muzejnoho
viddilennia u KhDAK). Cumtsovski chytannia. Muzej u hlobalnomu sviti : innovatsii ta zberezhennia
tradytsij, Retrieved July 03, 2023, from http://museum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/ 2014/
article.html?n=888 [in Ukrainian].
8. Kliuchko, Yu. M. (2004). Spetsyfika pidhotovky fakhivtsiv muzejnoi spravy u KNUKiM. Abstract
of papers'4: Khudozhnia osvita i suspil'stvo ХХI stolittia: dukhovni, kulturolohichni,
mystetski vymiry: Zbirnyk materialiv Vseukrains'koi naukovo-praktychnoi konferentsii. (Kyiv,
22–23 zhovtnia 2004 r.). Kyiv. [in Ukrainian].
9. Kliuchko, Yu. M. (2017). Kompetentnisni stratehii pidhotovky novoho pokolinnia bakalavriv i ma-
histriv spetsialnosti 027 «Muzeieznavstvo, pamiatkoznavstvo». Abstract of papers'17: Vseukrain-
skyj Muzejnyj Forum. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii / L. O. Hriffen (Ed.) (рр. 150–152).
Pereiaslav-Khmel'nytskyj. [in Ukrainian].
10. Kliuchko, Yu. M. (2019). Suchasna paradyhma pidhotovky fakhivtsiv muzejnoi ta pam'iat-
kookhoronnoi spravy v konteksti standartiv vyschoi osvity Ukrainy. Abstract of papers'19: Vseuk-
rainskyj Muzejnyj Forum. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii / L. O. Hriffen (Ed.) (рр. 102–
105). Pereiaslav-Khmelnytskyj. [in Ukrainian].
11. Leliuk, Yu. (2015). Systema pidhotovky fakhivtsiv sfery kultury i mystetstva v Ukraini. Ekono-
mika i menedzhment kultury – Economics and culture management, 2, 45–57. [in Ukrainian].
12. Muravska, S. (2022). Osoblyvosti pidhotovky novoi osvitno-profesiinoi prohramy z pytan
upravlinnia kulturnoiu spadshchynoiu v Natsionalnomu universyteti «Lvivska politekhnika». Aktualni
pytannia humanitarnykh nauk: Mizhvuzivskyi zbirnyk naukovykh prats molodykh vchenykh Drohobytskoho
derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka – Humanities Science Current Issues:
Interuniversity collection of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University Young Scientists
Research Papers. 52/3, 153–158. [in Ukrainian].
13. Nadolska, V. V. (2019). Rol Volynskoho kraieznavchoho muzeiu u pidhotovtsi fakhivtsiv z
muzeieznavstva, pamiatkoznavstva. Abstract of papers'19 : Volynskyj muzej: istoriia i
suchasnist. Naukovyj zbirnyk. Vypusk 6. Materialy VI Vseukrainskoi naukovoi konferentsii, prysviachenoi
90-richchiu Volynskoho kraieznavchoho muzeiu, m. Lutsk, 14 chervnia. 2019 r. Ye. Kovalchuk, M. Mihas
(Comps.) (рр. 3–6). Luts'k [in Ukrainian].
14. Pro zatverdzhennia zmin i dopovnen do pereliku spetsialnostej, za iakymy provodiatsia zakhyst
dysertatsij na zdobuttia naukovykh stupeniv kandydata nauk i doktora nauk, prysudzhennia naukovykh
stupeniv i prysvoiennia vchenykh zvan: Nakaz VAK Ukrainy vid 29 travnia 2006 r., № 263. Retrieved
April 13, 2023, from http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE12556.html [in Ukrainian].
15. Pro zatverdzhennia pereliku haluzej znan i spetsialnostej, za iakymy zdijsniuietsia pidhotovka
zdobuvachiv vyschoi osvity: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 29 kvitnia 2015 r., № 266. Ret-
rieved April 12, 2023, from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF [in Ukrainian].
16. Pustovalov, S. Zh. (2019). Pidhotovka studentiv-muzeieznavtsiv v Kyivskomu natsionalnomu
universyteti kultury i mystetstv. Abstract of papers'19: Vseukrainskyj Muzejnyj Forum. Materialy
naukovo-praktychnoi konferentsii / L. O. Hriffen (Ed.) (рр. 189–191). Pereiaslav-Khmelnytskyj. [in Uk-
rainian].
17. Samoilenko, L. H. (2012). Stvorennia kafedry arkheolohii i muzeieznavstva u Kyivskomu uni-
versyteti. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy – Archaeology and Еarly History of Ukraine. Kyiv:
ІA NANU, 9, 228–234. [in Ukrainian]
18. Shejkо, V. M. (Ed.). (2013). Kultura Ukrainy. Zbirnyk naukovykh prats – Culture of Ukraine.
Scientific Papers. Kharkiv: KhDAK, 1(42) (spetsvypusk). [in Ukrainian].
19. Shejko, V. M., Kanistratenko, M. M. (2013). Vyscha kulturno-mystetska osvita Ukrainy: problemy
ta perspektyvy. Kultura Ukrainy. Zbirnyk naukovykh prats – Culture of Ukraine. Scientific Papers, (42(1)),
11–21. [in Ukrainian].
1’2024 Валентина Надольська К Р А Є З Н А В С Т В О
132
Підготовка фахівців з музеєзнавства, пам’яткознавства у незалежній Україні
133
20. Shejko, V. M. Kanistratenko, M. M., Kushnarenko, N. M., Martemianova, N. S. (1999). Pidho-
tovka fakhivtsiv muzejnoi spravy v KhDAK (1989–1998 rr.). Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii
kultury. Zbirnyk naukovykh prats – Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture. Scientific Papers, (39),
59–70. [in Ukrainian].
21. Scherban, A. L., Babkova, N. V. (2019). Muzejna osvita v suchasnij Ukraini: suchasnyj stan i
perspektyvy. Abstract of papers'19: Vseukrainskyj Muzejnyj Forum. Materialy naukovo-praktychnoi
konferentsii / L. O. Hriffen (Ed.) (рр. 290–293). Pereiaslav-Khmelnytskyj. [in Ukrainian].
22. Tortyka, A. A. (2013). Pidhotovka studentiv v sferi muzeinoi spravy na kafedri kulturolohii
KhDAK 1989–2013 rr.. Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii kultury. Zbirnyk naukovykh prats –
Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture. Scientific Papers, (40), 199–206. [in Ukrainian].
23. Velyka, L. P. (2000). Rol' obraznoi pobudovy ekspozytsii u systemi muzejnoi komunikatsii
(aspekt rozbudovy ukrains'koi shkoly muzeietvorennia) [The role of figurative construction of the
exposition in the system of museum communication (aspect of the development of the Ukrainian school
of museology)] (Extended abstract of Candidate's thesis). Kharkiv. [in Ukrainian].
24. Yanovska, L. H. (2018). Formuvannia profesijnoi ustalenosti majbutnikh muzejnykh pedahohiv
u zakladakh vyschoi osvity. Naukovyj visnyk Pivdennoukrainskoho natsionalnoho pedahohichnoho uni-
versytetu imeni K. D. Ushynskoho – Scientific Bulletin of the South Ukrainian National Pedagogical Uni-
versity named after K. D. Ushynsky, 4, 97–101.
25. Yatsechko-Blazhenko, T. (2014). Znachennia pedahohichnoi praktyky pry pidhotovtsi muzejnoho
pratsivnyka. Abstract of papers'14: Muzejna sprava ta osvita v Ukraini: materialy naukovo-prak-
tychnoi konferentsii v Natsionalnij akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstva 13–14 lystopada 2014 r.
(рр. 195–198). Kyiv: NAKKKiM [in Ukrainian].
26. Havryliuk S. V., Zhukova O. V. (Ed.) (2023) Zbirnyk tez dopovidei naukovoho sympoziumu z mu-
zeieznavstva, pamiatkoznavstva: «Suchasni trendy Heritage Science na osnovi yevropeiskoho dosvidu».
Lutsk. [in Ukrainian].
|