Педагогічна та наукова діяльність С.Г. Барана-Бутовича (1877–1944): історіографія проблеми

Стаття присвячена аналізу літератури, яка стосується діяльності відомого українського історика, археолога, краєзнавця та педагога С.Г. Барана-Бутовича. Мета статті: з’ясувати ступінь висвітлення у вітчизняній історіографії усіх аспектів діяльності С.Г. Барана-Бутовича. Наукова новизна роботи полягає...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2025
1. Verfasser:	Трикашний, Я.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2025
Schriftenreihe:	Сiверянський літопис
Schlagworte:	Дослідницькі нотатки
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202830
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Педагогічна та наукова діяльність С.Г. Барана-Бутовича (1877–1944): історіографія проблеми / Я. Трикашний // Сіверянський літопис. — 2025. — № 1. — С. 208-214. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202830
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2028302025-07-31T00:08:43Z Педагогічна та наукова діяльність С.Г. Барана-Бутовича (1877–1944): історіографія проблеми Pedagogical and scientific activity of S.H. Baran-Butovich (1877–1944): historiography of the problem Трикашний, Я. Дослідницькі нотатки Стаття присвячена аналізу літератури, яка стосується діяльності відомого українського історика, археолога, краєзнавця та педагога С.Г. Барана-Бутовича. Мета статті: з’ясувати ступінь висвітлення у вітчизняній історіографії усіх аспектів діяльності С.Г. Барана-Бутовича. Наукова новизна роботи полягає у здійсненні історіографічного аналізу основних праць, які так чи інакше стосуються С.Г. Барана-Бутовича і в загальному контексті висвітлюють його діяльність. Методологічна основа роботи ґрунтується на базі біографічного методу, з використанням принципів наукової об’єктивності, комплексності, системності та історизму. Висновки. У статті опрацьовано основний історіографічний матеріал і простежено динаміку дослідження діяльності С.Г. Барана-Бутовича вітчизняними науковцями. Історіографічні дослідження, присвячені С.Г. Барану-Бутовичу, починалися зі згадок у закордонних публікаціях 1962 р. Поступово зацікавленість його діяльністю пожвавилася, і нині ця постать становить інтерес для фахівців з різних напрямів – історики, археологи, музеєзнавці. Попри це, певні періоди життя та діяльності С.Г. Барана-Бутовича досі є недостатньо дослідженими. The article is devoted to the analysis of literature related to the activities of the famous Ukrainian historian, archaeologist, local historian and teacher S.H. Baran-Butovych. The purpose of the article: to find out the degree of coverage of all aspects of the activity of S.H. Baran-Butovych in domestic historiography. The scientific novelty of the work consists in the implementation of a complex historiographical analysis of works that in one way or another relate to S.H. Baran-Butovych and in the general context highlight his various activities. The methodological basis of the work is based on the biographical method, using the principles of scientific objectivism, complexity, systematicity, and historicism. Conclusions. The article elaborates the main historiographical material and traces the dynamics of research into the activities of S.H. Baran-Butovych by domestic scientists. Historiographic studies devoted to S.H. Baran-Butovych, began with mentions in foreign publications in 1962. Gradually, interest in his activities revived, and now specialists of various fields are showing interest in his person – historians, archaeologists, museum experts. Despite this, certain periods of the life and activity of S.H. Baran-Butovych are still under-researched. 2025 Article Педагогічна та наукова діяльність С.Г. Барана-Бутовича (1877–1944): історіографія проблеми / Я. Трикашний // Сіверянський літопис. — 2025. — № 1. — С. 208-214. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202830 94(092):930](477/51-25) 10.58407/litopis.250118 uk Сiверянський літопис application/pdf Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Дослідницькі нотатки Дослідницькі нотатки
spellingShingle	Дослідницькі нотатки Дослідницькі нотатки Трикашний, Я. Педагогічна та наукова діяльність С.Г. Барана-Бутовича (1877–1944): історіографія проблеми Сiверянський літопис
description	Стаття присвячена аналізу літератури, яка стосується діяльності відомого українського історика, археолога, краєзнавця та педагога С.Г. Барана-Бутовича. Мета статті: з’ясувати ступінь висвітлення у вітчизняній історіографії усіх аспектів діяльності С.Г. Барана-Бутовича. Наукова новизна роботи полягає у здійсненні історіографічного аналізу основних праць, які так чи інакше стосуються С.Г. Барана-Бутовича і в загальному контексті висвітлюють його діяльність. Методологічна основа роботи ґрунтується на базі біографічного методу, з використанням принципів наукової об’єктивності, комплексності, системності та історизму. Висновки. У статті опрацьовано основний історіографічний матеріал і простежено динаміку дослідження діяльності С.Г. Барана-Бутовича вітчизняними науковцями. Історіографічні дослідження, присвячені С.Г. Барану-Бутовичу, починалися зі згадок у закордонних публікаціях 1962 р. Поступово зацікавленість його діяльністю пожвавилася, і нині ця постать становить інтерес для фахівців з різних напрямів – історики, археологи, музеєзнавці. Попри це, певні періоди життя та діяльності С.Г. Барана-Бутовича досі є недостатньо дослідженими.
format	Article
author	Трикашний, Я.
author_facet	Трикашний, Я.
author_sort	Трикашний, Я.
title	Педагогічна та наукова діяльність С.Г. Барана-Бутовича (1877–1944): історіографія проблеми
title_short	Педагогічна та наукова діяльність С.Г. Барана-Бутовича (1877–1944): історіографія проблеми
title_full	Педагогічна та наукова діяльність С.Г. Барана-Бутовича (1877–1944): історіографія проблеми
title_fullStr	Педагогічна та наукова діяльність С.Г. Барана-Бутовича (1877–1944): історіографія проблеми
title_full_unstemmed	Педагогічна та наукова діяльність С.Г. Барана-Бутовича (1877–1944): історіографія проблеми
title_sort	педагогічна та наукова діяльність с.г. барана-бутовича (1877–1944): історіографія проблеми
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2025
topic_facet	Дослідницькі нотатки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202830
citation_txt	Педагогічна та наукова діяльність С.Г. Барана-Бутовича (1877–1944): історіографія проблеми / Я. Трикашний // Сіверянський літопис. — 2025. — № 1. — С. 208-214. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Сiверянський літопис
work_keys_str_mv	AT trikašnijâ pedagogíčnatanaukovadíâlʹnístʹsgbaranabutoviča18771944ístoríografíâproblemi AT trikašnijâ pedagogicalandscientificactivityofshbaranbutovich18771944historiographyoftheproblem
first_indexed	2025-11-26T17:04:56Z
last_indexed	2025-11-26T17:04:56Z
_version_	1849873349426020352
fulltext	Сіверянський літопис. 2025. № 1 208 ДОСЛІДНИЦЬКІ НОТАТКИ УДК 94(092):930](477/51-25) Ярослав Трикашний • ПЕДАГОГІЧНА ТА НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ С.Г. БАРАНА-БУТОВИЧА (1877–1944): ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ DOI: 10.58407/litopis.250118 © Я. Трикашний, 2025. CC BY 4.0 ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7784-877X Стаття присвячена аналізу літератури, яка стосується діяльності відомого українського іс- торика, археолога, краєзнавця та педагога С.Г. Барана-Бутовича. Мета статті: з’ясувати сту- пінь висвітлення у вітчизняній історіографії усіх аспектів діяльності С.Г. Барана-Бутовича. Нау- кова новизна роботи полягає у здійсненні історіографічного аналізу основних праць, які так чи інакше стосуються С.Г. Барана-Бутовича і в загальному контексті висвітлюють його діяльність. Методологічна основа роботи ґрунтується на базі біографічного методу, з використанням прин- ципів наукової об’єктивності, комплексності, системності та історизму. Висновки. У статті опрацьовано основний історіографічний матеріал і простежено динаміку дослідження діяльності С.Г. Барана-Бутовича вітчизняними науковцями. Історіографічні дослідження, присвячені С.Г. Ба- рану-Бутовичу, починалися зі згадок у закордонних публікаціях 1962 р. Поступово зацікавленість його діяльністю пожвавилася, і нині ця постать становить інтерес для фахівців з різних напря- мів – історики, археологи, музеєзнавці. Попри це, певні періоди життя та діяльності С.Г. Барана- Бутовича досі є недостатньо дослідженими. Ключові слова: С.Г. Баран-Бутович, історіографія, дослідження, Чернігів, краєзнавство, осві- та. Степан Гаврилович Баран-Бутович народився 17 травня 1877 р. у с. Козел (нині смт Михайло-Коцюбинське) Черні- гівського повіту Чернігівської губернії1. Після закінчення сільської школи, Чернігівського духовного училища та ду- ховної семінарії він вступив до Петербурзького історико-фі- лологічного інституту, навчання в якому успішно завершив у 1901 р. Трудову діяльність С.Г. Баран-Бутович розпочав на по- саді вчителя історії та географії семикласного механіко-тех- нічного училища міста Олександрівськ (нині Запоріжжя) Катеринославської губернії. Згодом він переїхав до Варша- ви, де викладав у жіночій та чоловічій гімназіях і, крім того, займався підготовкою викладачів середніх навчальних за- кладів при Варшавському навчальному окрузі. У 1915 р. Варшавська російська 6-та чоловіча гімназія була евакуйована до Москви й перейменована у Московську 15-ту чоловічу гімназію. Тут С.Г. Баран-Бутович працював до другої половини 1918 р. Крім викладання історії та російської літератури, брав активну участь у роботі історичної комісії при «Товаристві поширення технічних знань». У 1918 р. С.Г. Баран-Бутович переїхав до Чернігова, де почав працювати викладачем історії у 2-й чоловічій гімназії (колишня Варшавська 5-та чоловіча гімназія, яку було ева- 1 Коваленко О.Б. Баран-Бутович Степан Гаврилович. Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ: Наукова думка, 2003. Т. 1. А–В. С. 182. Siverian chronicle. 2025. № 1 209 куйовано до Чернігова)2. У Чернігові він працював у багатьох навчальних закладах міста, а також був одним із фундаторів першого в Чернігові екскурсійного бюро. До того ж С.Г. Баран-Бутович активно працював у Чернігівському державному музеї, де спочатку очолював історичний відділ, а згодом – відділ первісного, рабовласницького та феодального суспільства. У цей час він займався вивченням археологічних старожит- ностей краю, виявив і дослідив близько 50 пам’яток доби неоліту й Давньої Русі, а також брав участь у роботі Мізинської палеолітичної (1932) та Поліської (1933) експедицій Все- української Академії Наук. У 1930-х рр. С.Г. Баран-Бутович, як і багато представників інтелігенції того часу, за- знав репресій. У 1934 р. його звільнили з Чернігівського історичного музею за «протягу- вання контрреволюційних, буржуазних та буржуазно-націоналістичних теорій і пропаган- ду контрреволюційного троцькізму в експозиції музею»3. Згодом, у серпні 1938 р. його заарештовано й засуджено до 8 років позбавлення волі за звинуваченням у так званій «Музейній справі», в основу якої було покладено звинувачен- ня 1934 р. Однак С.Г. Баран-Бутович домігся звільнення з в’язниці, подавши касаційну скаргу. Після окупації Чернігова в 1941 р. німецькими військами С.Г. Баран-Бутович відновив свою трудову діяльність. Спочатку він виконував канцелярську роботу при старостаті міс- та Чернігова, а згодом, від 1 грудня 1941 по 19 вересня 1943 рр., обіймав посаду завідува- ча відділу культури та освіти міської управи. Напередодні вступу радянських військ до Чернігова С.Г. Баран-Бутович виїхав на за- хід України, але невдовзі повернувся і був заарештований ВББ УНКВС у Чернігівській області. Згідно з вироком військового трибуналу від 29 вересня 1944 р. його засудили до вищої міри кримінального покарання – розстрілу за звинуваченнями по ст. 54-І-а та 54-10 ч. 2 КК УРСР4. У 1962 р. за кордоном було видано працю, присвячену українським ученим, які були знищені більшовицькою Москвою5. Є в ній і С.Г. Баран-Бутович. У стислому нарисі Н. Полонської-Василенко «Історична наука в Україні за совєтської доби та доля істори- ків» здійснена спроба висвітлити становище представників історичної науки в Україні. Серед інших науковців С.Г. Барана-Бутовича згадано як археолога, якого було звільнено з роботи. До того ж у цьому томі «Записок Наукового товариства імені Шевченка» вміщено ро- боту відомого археолога та історика М. Міллера «Доля українських археологів під совєта- ми». Автор зазначив, що в Україні репресії набули одного з наймасовіших і найжорстокі- ших проявів: крім однакових для всіх наукових робітників СРСР обвинувачень ідеологіч- ного порядку, українські вчені також обвинувачувалися в буржуазному націоналізмі. С.Г. Барану-Бутовичу в цій праці М. Міллера присвячено лише кілька рядків: «Баран- Бутович С., завідувач церковно-історичного музею, засланий, мабуть, повернувся по вій- ні»6. Після проголошення Незалежності України у 1991 р. в газеті «Чернігівські відомості» було надруковано статтю керівника прес-групи УКДБ О. Добриці, присвячену С.Г. Бара- ну-Бутовичу. Крім суто біографічних даних, наведено цікаву інформацію про звільнення С.Г. Барана-Бутовича з музею та арешт 1938 р. Автор акцентує увагу на цілеспрямовано- му прагненні колег по музею С.Г. Барана-Бутовича звільнити його з посади: написання рецензій-доносів про наукові публікації, вишукування цитат із заборонених праць М. Гру- шевського, а також участь С.Г. Барана-Бутовича в Чернігівському науковому товаристві, яке розглядали як контрреволюційне. Також у статті йдеться про взаємини С.Г. Барана- Бутовича з представниками Організації українських націоналістів, а також його бачення повоєнного устрою України7. У 1992 р. в газеті «Деснянська правда» надруковано статтю чернігівського краєзнавця Г. Кузнецова «Фатальна помилка науковця», також присвячену С.Г. Барану-Бутовичу. Ав- тор вважає його талановитим істориком, який зробив вагомий внесок у вивчення минуло- го Чернігівщини та міг би зробити багато корисного, якби не став на шлях співпраці з ні- мецькими окупантами в роки німецько-радянської війни. У статті наведено відомості про 2 ДАЧО. Ф. Р-3011. Оп. 1. Спр. 7. Арк. 3. 3 ГДА СБУ, м. Київ. Ф. 6. Спр. 76507 – ФП. Т. 2. Арк. 152. 4 ГДА СБУ, м. Київ. Ф. 6. Спр. 76507 – ФП. Т. 25. Арк. 18. 5 Записки наукового товариства імені Шевченка. Т. 173: Збірник на пошану українських учених, знищених боль- шевицькою Москвою / Ред. М. Овчаренко. Париж–Чикаго: East Side Press, 1962. 356 c. 6 Міллер М. Доля українських археологів під совєтами. Записки наукового товариства імені Шевченка. Париж– Чикаго: East Side Press, 1962. Т. 173: Збірник на пошану українських учених, знищених большевицькою Моск- вою. С. 123. 7 Добриця О. Коли горять рукописи… З архіву КДБ. Чернігівські відомості. 1991. № 24. С. 5. Сіверянський літопис. 2025. № 1 210 переслідування С.Г. Барана-Бутовича в 1930-х рр. радянською владою, його діяльність у міській управі на посаді завідувача відділу культури та освіти під час окупації Чернігова, співпрацю з газетою «Українське Полісся» тощо8. У 1993 р. в Києві перевидана «Енциклопедія Українознавства», що видавалася в 1940– 1990-ті рр. у Франції під егідою Наукового товариства імені Шевченка в Європі. Над до- відковими матеріалами для неї працювала більшість провідних учених, політичних та гро- мадських діячів українського зарубіжжя. Вміщено тут інформацію і про С.Г. Барана-Буто- вича: «Баран-Бутович Степан – 1920-30-х рр., співробітник Чернігівського історичного музею, дослідник мезоліту і неоліту»9. В умовах національного та духовного відродження України, розбудови її державності відкрилася можливість здійснити глибоке і всебічне дослідження та переосмислити багато сторінок історії українського народу. Одне з головних завдань, що постало перед вітчиз- няними істориками, полягало в правдивому дослідженні драматичних подій XX ст., яке увібрало численні військові конфлікти (зокрема дві світові війни), екологічні катастрофи, масштабні соціальні експерименти й безліч зумовлених ними людських трагедій. Непоправних і невиправданих втрат зазнала Україна внаслідок масових репресій, які охопили всі без винятку верстви суспільства, обірвавши й покалічивши життя наших спів- вітчизників, розстріляних та знищених у концентраційних таборах, в’язницях та на за- сланні. Після прийняття Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» (від 17 квітня 1991 р.) було взято курс на відновлення історичної справедливості, встановлення порядку реабілітації репресованих осіб та осіб, які потерпали від репресій комуністичного тоталітарного режиму в 1917–1991 рр. Зважаючи на це, держава ініціювала перегляд тогочасних кримінальних справ, серед яких було й рішення військового трибуналу від 26 вересня 1944 р. про вищу міру пока- рання – розстріл з конфіскацією майна С.Г. Барана-Бутовича. Відтак у межах чинного законодавства 1994 р. було визнано безпідставними звинува- чення С.Г. Барана-Бутовича: «квалификация действий Баран-Бутовича по ст. 54-1а УК УРСР является необоснованной. Так как его убеждения в идеологии украинского нацио- нализма и проведении соответствующей агитации и пропаганды среди населения идей этого политического течения не содержит объективной стороны состава преступления»10. Відтоді дослідники починають приділяти увагу багатьом репресованим науковцям, і зокрема С.Г. Барану-Бутовичу. До того ж акцент у дослідженнях репресій поступово зміс- тився від загальних аспектів до більш конкретних: вивчення спільнот та окремих людей, їхніх втрат, страждань, а також внеску у розвиток громад. Однією з перших праць, які було опубліковано у цей період, був енциклопедичний словник-довідник «Дослідники археології України», що вийшов друком 1997 р. і підго- товлений відомим археологом, істориком і музеєзнавецем Г. Мезенцевою. До словника увійшло близько 600 персоналій археологів, причетних до вивчення старожитностей України: від академіків до краєзнавців і працівників районних музеїв. Видання містить матеріали енциклопедичного характеру, присвячені дослідникам археології України: ко- роткі біографічні дані про життя, доробок, археологічну діяльність та назви їх основних наукових публікацій (станом на 1991 р.). Інформація про С.Г. Барана-Бутовича подана в хронологічному порядку: періоди нав- чання, основні місця роботи та напрями досліджень. Згадано також і застосування до ньо- го репресій, а також його діяльність у період німецької окупації Чернігова. З основних праць Г. Мезенцева виділяє «Передісторичні розшуки в межах Чернігівської округи» та «Чернігів як об’єкт історико-краєзнавчих студій», однак цей перелік не є вичерпним. Важливою подією в науковому житті України стало видання «Енциклопедії історії України». Цьому сприяла ґрунтовна робота науковців, які створили належний фундамент для докорінного переосмислення концепції вітчизняної історії, подолання стереотипів ра- дянського часу та підготовки якісно іншого словника в порівнянні з «Радянською енцик- лопедію історії України». Редакційна колегія керувалася певними критеріями у відборі персоналій. Обираючи вчених-істориків, укладачі послуговувалися не лише формальним критерієм (наприклад, наявність докторського ступеня), а фактом лідерства в певній галузі історичної науки11. До цього переліку включено й С.Г. Барана-Бутовича як педагога, музейного працівника, 8 Кузнецов Г. Фатальна помилка науковця. Деснянська правда. 1992. № 121. С. 3. 9 Енциклопедія Українознавства. Київ: Глобус, 1993. Т. 1: Репринтоване відтворення видання 1955–1984 років. С. 46. 10 ГДА СБУ, м. Київ. Ф. 6. 76507 – ФП. Т. 1. Арк. 113. 11 Передмова. Енциклопедія історії України: У 10 т. Київ: Наукова думка, 2003. Т. 1: А–В. С. 6. Siverian chronicle. 2025. № 1 211 історика та археолога. Автором статті про нього був О.Б. Коваленко12. У розвідці більш докладно подані біографічні відомості, увагу приділено репресіям, що були застосовані до С.Г. Барана-Бутовича в 1930-х рр., зокрема звинуваченням в «ідеологічних ухилах» та арешту в «Музейній справі» в Україні в 1938 р. Перелік основних праць, порівняно з ен- циклоедичним словником-довідником «Дослідники археології України», розширено. О. Коваленко та Л. Ясновська ввели до наукового обігу виявлені в Науковому архіві Інституту археології НАНУ листи С.Г. Барана-Бутовича та його колег. Зокрема йдеться про листи П.І. Смолічева до С.С. Гамченка (від 22 березня 1928 р.) та С.Г. Барана-Бутови- ча до С.С. Гамченка (від 10 травня 1928 р.)13. Листи стосуються можливої участі С.Г. Ба- рана-Бутовича в археологічних дослідженнях на території Дніпрельстану, а також обста- вин, які могли стати на заваді. Наразі достеменно невідомо, чи брав С.Г. Баран-Бутович участь у цих дослідженнях. У 2007 р. видано навчальний посібник В. Ткаченка «Історичне краєзнавство: Черніго- во-Сіверщина у перше пожовтневе двадцятиріччя»14, в якому висвітлено основні форми, методи та напрями історико-краєзнавчої роботи на Чернігівщині протягом 20–30-х рр. XX ст., наведено відомості про чернігівських краєзнавців, репресованих за часів сталініз- му, які зробили вагомий внесок у вивчення історії регіону. У посібнику на системній ос- нові розкрито найважливіші напрями розвитку історичного краєзнавства на Чернігівщині в означений період як складової історичної науки, з одного боку, і громадського руху – з іншого. Значна увага в посібнику присвячена С.Г. Барану-Бутовичу. Крім суто біографіч- них даних (розширених порівняно з попередніми публікаціями), надано цінну інформацію про його участь у революційних подіях 1905 р., внесок у роботу губернського екскурсій- ного бюро та активну археологічну й музейну діяльність. Наведені відомості про діяль- ність С.Г. Барана-Бутовича під час окупації Чернігова, зокрема створення за його ініціати- ви Архівного управління та Музейного фонду, співробітники яких (близько 10 осіб) ряту- вали залишки колекцій, за певними винятками покинуті напризволяще та значною мірою зруйновані під час бомбардування міста в серпні 1941 р. Згадано також про активні роз- копки науковця на згарищі музею, під час яких було виявлено і частково описано понад 3000 експонатів. У дев’ятому випуску збірника наукових праць «Скарбниця української культури» опублікована розвідка О. Черненко, присвячена історії формування археологічної колекції Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського від заснування музею до 1948 р. Авторка схарактеризувала діяльність С.Г. Барана-Бутовича на посаді завідувача історичного відділу та хранителя археологічного фонду Чернігівського державного му- зею, участь у Тимчасовій комісії по проведенню археологічного та архітектурного обсте- ження пам’яток Чернігова15. Значну увагу приділено його участі в археологічних експеди- ціях та розвідках болотного городища «Висока гряда», поселень в ур. Друцька Гора по- близу с. Друцьке та Крайній Зруб на околицях с. Анисів, «дюнової стоянки» в ур. Бір біля с. Красне, поселення поблизу с. Підгірне тощо. До того ж наведено важливу інформацію про діяльність С.Г. Барана-Бутовича, пов’яза- ну з частковим відновленням роботи Чернігівського історичного музею в період нацист- ської окупації Чернігова, зокрема розкопкам 1942–1943 рр. на згарищі будівлі музею, яка постраждала від бомбардувань. Розсекречення кримінальної справи С.Г. Барана-Бутовича в грудні 2010 р. надало фа- хівцям доступ до нової інформації, відтак інтерес до його діяльності значно підвищився й дослідження пожвавилися. У статті «Особистісний вимір музейної археології Радянської України 1920-х – почат- ку 1930-х рр.» А. Пудовкіна проаналізувала освітній рівень тогочасних дослідників, окреслила низку наукових регіональних осередків, визначила їхніх наукових лідерів. Ав- торка віднесла С.Г. Барана-Бутовича до когорти високих професіоналів, творців «багато- гранного інтелектуального світу». Вона вважає його одним із видатних дослідників пам’я- ток вітчизняної археології від палеоліту до пізнього Середньовіччя, які склали основу му- зейної археології України, змогли створити потужні регіональні центри досліджень і ви- значити основні напрями музейної археології 16. 12 Коваленко О.Б. Баран-Бутович Степан Гаврилович. С. 182. 13 Коваленко О., Ясновська Л. До історії Чернігівського історичного музею у 20-х рр. XX ст. Скарбниця україн- ської культури. Чернігів, 2005. Вип. 6. С. 106. *Дніпрельстан – територія будівництва Дніпровської гідроелектростанції, яка в 1930-ті рр. була відома під наз- вою Дніпрельстан. 14 Ткаченко В. Історичне краєзнавство: Чернігово-Сіверщина у перше пожовтневе двадцятиріччя. Київ: Знання, 2007. 215 с. 15 Черненко О. Археологічна колекція Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського (1896– 1948 рр.). Скарбниця української культури. Чернігів, 2007. Вип. 9. 136 с. 16 Пудовкіна А. Особистісний вимір музейної археології Радянської України 1920-х – початку 1930-х рр. Літера- Сіверянський літопис. 2025. № 1 212 О. Мельник назвала С.Г. Барана-Бутовича одним із представників «репресованого краєзнавства»17. Вона розкрила зміст наукової діяльності вченого, результати якої стали вагомим внеском у вивчення минулого Чернігівщини, збереження її історичних пам’яток. Значну увагу приділено роботі науковця в Чернігівському державному музеї, цілеспрямо- ваній та організованій кампанії зі звільнення С.Г. Барана-Бутовича з роботи. Окремо ана- лізується період діяльності вченого під час нацистської окупації Чернігова, зокрема ство- рення Архівного бюро та робота, пов’язана зі збереженням пам’яток старовини. У 2014 р. І. Синельник захистила дисертацію «Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського: інституційний розвиток, напрями роботи, формування фондових зі- брань (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)»18. Авторка детально висвітлила процес становлення та розвитку Чернігівського історичного музею, з’ясувала основні напрями діяльності цьо- го закладу. У дисертації згадано й С.Г. Барана-Бутовича, зокрема з’ясовано форми та ме- тоди його експозиційної та науково-дослідної діяльності. Дослідниця високо оцінила практичний досвід С.Г. Барана-Бутовича у справі збереження архівів, бібліотечних фондів у період нацистської окупації. Однією з найбільш ґрунтовних робіт, присвячених С.Г. Барану-Бутовичу, є стаття І.С. Азарх «Нові аспекти біографії С.Г. Баран-Бутовича: погляд з сьогодення» (2017)19. Авторка здійснила спробу переосмислення життєвого шляху та наукового доробку С.Г. Барана-Бутовича. Розглянуто його практичну та теоретичну діяльність у різних нау- кових і навчальних установах в 1930-х рр., а також на посаді завідувача відділом культури і просвіти Чернігівської міської управи в 1941–1943 рр. Увагу приділено його відносинам із представниками українського національно-визвольного руху в окупаційний період, а також проаналізовано його бачення повоєнного державного устрою України. В. Пилипенко та В. Кириченко у 2017 р. проаналізували роботу Чернігівського екскур- сійного бюро на початковому етапі розвитку, розглянули його структуру, склад та діяль- ність, зокрема роботу С.Г. Барана-Бутовича в контексті функціонування бюро20. Автори наголошують, що період його діяльності характеризується значними напрацю- ваннями в роботі ЧЕБ: розробка маршрутів екскурсій, підготовка екскурсоводів і прове- дення екскурсій. У статті В. Пилипенка та В. Кириченка також наведено інформацію про наукову діяль- ність працівників Чернігівського екскурсійного бюро, зокрема згадуються археологічні експедиції для дослідження неолітичних стоянок і поселень давньоруського періоду на околицях Чернігова, в яких С.Г. Баран-Бутович брав активну участь не лише як фахівець краєзнавчо-туристичної сфери, а й відомий історик того часу. Важливу інформацію містить розвідка Т. Дорохіної та Л. Рябус, в якій згадується ді- яльність С.Г. Барана-Бутовича. Зокрема, ідеться про його роботу позаштатним кореспон- дентом газети «Українське Полісся»21. Наведено також інформацію про тематику статей науковця: робота чернігівських культурно-просвітніх закладів, статті на історичну тема- тику. Додамо від себе, що всього за вказаний період у газетах «Українське Полісся» та «Український Кур’єр» опубліковано 14 статей С.Г. Барана-Бутовича. Дослідники Л. Ясновська, О. Крук та О. Коліватов, розглядаючи пам’яткоохоронну ді- яльність на Чернігівщині у 20-х рр. ХХ ст., аналізують діяльність місцевих органів влади та громадських організацій зі збереження пам’яток історії та культури, пов’язану з їх ви- явленням, обстеженням і взяттям на облік. С.Г. Баран-Бутович згадується як один із про- відних науковців, який у липні 1923 р. приєднався до Тимчасової комісії по проведенню археологічних та архітектурних обстежень пам’яток Чернігова22. У 2022 р. О. Кіріченко захистила дисертацію на тему «Діяльність засобів масової ін- формації Чернігівщини в період окупації 1941–1943 рр.», в якій приділено увагу публіка- ціям С.Г. Барана-Бутовича в окупаційній пресі Чернігова. Авторка проаналізувала темати- ку його статей, визначивши основні з них. Серед статей С.Г. Барана-Бутовича, згідно з тура та культура Полісся. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2011. Вип. 61: Проблеми літературознавства, історії та культури України з погляду сучасності. С. 160 17 Мельник О. С.Г. Баран-Бутович. Трагічна доля науковця. Сіверянський історичний архів. 2012. № 1. С. 84. 18 Синельник І.С. Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського: інституційний розвиток, напрями ро- боти, формування фондових зібрань (кінець ХІХ– початок ХХ ст.): дис. канд. іст. наук 07.00.06. Київ: Ін-т історії України НАН України, 2013. 290 с. 19 Азарх І. Нові аспекти біографії С.Г. Баран-Бутовича: погляд з сьогодення. Сторінки воєнної історії України. 2017. Вип. 19. С. 124. 20 Кириченко В., Пилипенко В. Чернігівське екскурсійне бюро (1919–1924 рр.) та початок шкільного туризму на Чернігівщині. Сіверянський літопис. 2017. № 3. С. 148–153. 21 Дорохіна Т., Рябус Л. Редакція газети «Українське Полісся» в Чернігові у період німецької окупації 1941– 1943 років. Сіверянський літопис. 2018. № 5. С. 183–188. 22 Ясновська Л., Крук О., Коліватов О. Пам’яткоохоронна діяльність на Чернігівщині у 20-х рр. ХХ ст. Шрагів- ські читання. 2022. № 5. С. 145–151. Siverian chronicle. 2025. № 1 213 якими можна аналізувати суспільне життя чернігівців періоду нацистської окупації, до- слідниця виділяє «Рік відбудовної роботи в галузі освіти та культури», в якій ідеться про роботу в освітній галузі: відкриття шкіл, курсів для підвищення кваліфікації, курсів ні- мецької мови та роботу міської бібліотеки. У статті «Наші християнські свята» засуджу- ється ставлення радянської влади до церковних питань. Отже, історіографічні напрацювання, що стосуються С.Г. Барана-Бутовича, пройшли досить складний шлях від мінімальних згадок у закордонних публікаціях 1962 р. до сучас- ності, коли його діяльністю зацікавилися історики, музеєзнавці, краєзнавці, археологи то- що. Попри згадані напрацювання дослідників, діяльність чернігівського історика-краєзнав- ця, археолога та музеєзнавця С.Г. Барана-Бутовича, його біографія ще не стали предметом спеціального дослідження, тому окремі періоди його життя та творчий доробок потребу- ють подальшого вивчення. References Azarkh, I. (2017). Novi aspekty biohrafii S.G. Baran-Butovycha: pohliad z sohodennia [New aspects of the biography of S.H. Baran-Butovych: a view from today]. Storinky voiennoi istorii Ukrainy – Pages of military history of Ukraine, 19, Р. 124–140. Chernenko, O. (2007). Arkheolohichna kolektsiia Chernihivskoho istorychnoho muzeiu im. V. Tarnovskoho (1896–1948 rr.) [Archaeological collection of the V. Tarnovsky Chernihiv historical museum (1896–1948)]. Skarbnytsia ukrainskoi kultury – Treasury of Ukrainian culture, 9, Р. 3–62. Cherni- hiv, Ukraine. Dorokhina, T., Riabus, L. (2018). Redaktsiia hazety «Ukrainske Polissia» v Chernihovi u period nimet- skoi okupatsii 1941–1943 rr. [The editorial office of the newspaper «Ukrainian Polissya» in Chernihiv du- ring the German occupation of 1941–1943]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 5, Р. 183–188. Kovalenko, O. (2003). Baran-Butovych Stepan Havrylovych. Entsyklopediia istorii Ukrainy [Baran- Butovych Stepan Havrylovych. Encyclopedia of the history of Ukraine]. Kyiv, Ukraine. Kovalenko, O., Yasnovska, L. (2005). Do istorii Chernihivskoho istorychnoho muzeiu u 20-kh rr. XX st. [To the history of the Chernihiv historical museum in the 20s of the 20th c.]. Skarbnytsia ukrainskoi kultury – Treasury of Ukrainian culture, 6, Р. 102–107. Kyrychenko, V., Pylypenko, V. (2017). Chernihivske ekskursiine biuro (1919–1924 rr.) ta pochatok shkilnoho turyzmu na Chernihivshchyni [Chernihiv excursion bureau (1919–1924) and the beginning of school tourism in Chernihivschyna]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 3, Р. 148–153. Pudovkina, A. (2011). Osobystisnyi vymir muzeinoi arkheolohii Radianskoi Ukrainy 1920-kh – po- chatku 1930-kh rr. [The personal dimension of museum archeology of Soviet Ukraine in the 1920s – the early 1930s]. Literatura ta kultura Polissia – Literature and culture of Polissia, 61, Р. 159–165. Synelnyk, I. (2013). Chernihivskyi istorychnyi muzei im. V. Tarnovskoho: instytutsiinyi rozvytok, na- priamy roboty, formuvannia fondovykh zibran (kinets XIX – poch. XX st.) [Chernihiv V. Tarnovsky histo- rical museum: institutional development, directions of work, formation of fund meetings (the end of the 19th – the beginning of the 20th c.)]. Kyiv, Ukraine. Tkachenko, V. (2007). Istorychne kraieznavstvo: Chernihovo-Sivershchyna u pershe pozhovtneve dvadtsiatyrichchia [Historical local lore: Chernihovo-Sivershchyna in the first twentieth anniversary of October]. Kyiv, Ukraine. Трикашний Ярослав Юрійович – аспірант кафедри історії України, археології та краєзнавства Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Шевченка (вул. Гетьмана Полуботка, 53, м. Чернігів, 14013, Україна). Trykashnyi Yaroslav – post-graduate student of the department of history of Ukraine, ar- cheology and local lore of T. Shevchenko National university «Chernihiv colehium» (53 Hetma- na Polubotka st., Chernihiv, 14013, Ukraine). Е-mail: yaroslavtrykashnyi@gmail.com PEDAGOGICAL AND SCIENTIFIC ACTIVITY OF S.H. BARAN-BUTOVICH (1877–1944): HISTORIOGRAPHY OF THE PROBLEM The article is devoted to the analysis of literature related to the activities of the famous Ukrainian his- torian, archaeologist, local historian and teacher S.H. Baran-Butovych. The purpose of the article: to find out the degree of coverage of all aspects of the activity of S.H. Baran-Butovych in domestic historiography. The scientific novelty of the work consists in the implementation of a complex historiographical analysis of works that in one way or another relate to S.H. Baran-Butovych and in the general context highlight his various activities. The methodological basis of the work is based on the biographical method, using the principles of scientific objectivism, complexity, systematicity, and historicism. Conclusions. The article elaborates the main historiographical material and traces the dynamics of research into the activities of S.H. Baran-Butovych by domestic scientists. Historiographic studies devoted to S.H. Baran-Butovych, be- gan with mentions in foreign publications in 1962. Gradually, interest in his activities revived, and now specialists of various fields are showing interest in his person – historians, archaeologists, museum ex- Сіверянський літопис. 2025. № 1 214 perts. Despite this, certain periods of the life and activity of S.H. Baran-Butovych are still under-resear- ched. Key words: S.H. Baran-Butovych, historiography, research, Chernihiv, local history, education. Дата подання: 17 вересня 2024 р. Дата затвердження до друку: 6 лютого 2025 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Трикашний, Я. Педагогічна та наукова діяльність С.Г. Барана-Бутовича (1877–1944): історіогра- фія проблеми. Сіверянський літопис. 2025. № 1. С. 208–214. DOI: 10.58407/litopis.250118. Цитування за стандартом APA Trykashnyi, Ya. (2025). Pedahohichna ta naukova diialnist S.G. Barana-Butovycha (1877–1944): isto- riohrafiia problemy. [Pedagogical and scientific activity of S.H. Baran-Butovich (1877–1944): historio- graphy of the problem]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 1, P. 208–214. DOI: 10.58407/lito- pis.250118.

Педагогічна та наукова діяльність С.Г. Барана-Бутовича (1877–1944): історіографія проблеми

Institution

Ähnliche Einträge