З експедиційних вражень етнолога
У статті подано враження автора від польових етнографічних досліджень. Описано особливості побуту, традицій та звичаїв мешканців досліджуваних регіонів. Висвітлено методи збору етнографічного матеріалу та виклики, які постають перед дослідником у полі....
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Народна творчість та етнологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203314 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | З експедиційних вражень етнолога / О. Поріцька // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 6. — С. 78–80. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203314 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2033142025-07-31T00:17:23Z З експедиційних вражень етнолога Ethnologist’s Expeditionary Impressions Поріцька, О. Актуальна хроніка У статті подано враження автора від польових етнографічних досліджень. Описано особливості побуту, традицій та звичаїв мешканців досліджуваних регіонів. Висвітлено методи збору етнографічного матеріалу та виклики, які постають перед дослідником у полі. The article presents the author's impressions from field ethnographic research. It describes the peculiarities of the daily life, traditions, and customs of the studied regions. Methods of collecting ethnographic material and challenges encountered by researchers in the field are highlighted. 2014 Article З експедиційних вражень етнолога / О. Поріцька // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 6. — С. 78–80. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203314 uk Народна творчість та етнологія application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Актуальна хроніка Актуальна хроніка |
| spellingShingle |
Актуальна хроніка Актуальна хроніка Поріцька, О. З експедиційних вражень етнолога Народна творчість та етнологія |
| description |
У статті подано враження автора від польових етнографічних досліджень. Описано особливості побуту, традицій та звичаїв мешканців досліджуваних регіонів. Висвітлено методи збору етнографічного матеріалу та виклики, які постають перед дослідником у полі. |
| format |
Article |
| author |
Поріцька, О. |
| author_facet |
Поріцька, О. |
| author_sort |
Поріцька, О. |
| title |
З експедиційних вражень етнолога |
| title_short |
З експедиційних вражень етнолога |
| title_full |
З експедиційних вражень етнолога |
| title_fullStr |
З експедиційних вражень етнолога |
| title_full_unstemmed |
З експедиційних вражень етнолога |
| title_sort |
з експедиційних вражень етнолога |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Актуальна хроніка |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203314 |
| citation_txt |
З експедиційних вражень етнолога / О. Поріцька // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 6. — С. 78–80. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнологія |
| work_keys_str_mv |
AT porícʹkao zekspedicíinihvraženʹetnologa AT porícʹkao ethnologistsexpeditionaryimpressions |
| first_indexed |
2025-12-01T10:20:09Z |
| last_indexed |
2025-12-01T10:20:09Z |
| _version_ |
1850300866269020160 |
| fulltext |
78
З ЕКСПЕДИЦІЙНИХ ВРАЖЕНЬ ЕТНОЛОГА
Ольга Поріцька
Улітку 2014 року було здійснено етно логічну
експедицію на Закарпаття – у надзвичайно
цікавий для етнолога край. Цікавий з багатьох
причин: по-перше, близько 800 років українці
Закарпаття перебували в складі кількох дер-
жавних утворень, однак при цьому зберегли
свою самобутню культуру, мову, навіть давній
автоетнонім – «русини»; по-друге, живучи по
сусідству зі слов’янськими й неслов’янськими
народами, багато що запозичили до свого по-
буту, поділившись з іншими своїми культурни-
ми надбаннями.
Варто відзначити, що експедицію в складі
Інни Щербак та автора цих рядків фінансово
й організаційно підтримав народний депутат
попереднього скликання Іван Бушко, який
посприяв із транспортом та допоміг вирішити
побутові проблеми; також неабияку підтрим-
ку в налагодженні контактів надала Марія
Комаромі, директор Новосільської середньої
школи, за що висловлюємо їм щиру подяку.
Окрема подяка водієві Чобові Фірцаку, який
не тільки довозив нас, долаючи бездоріжжя,
у найвіддаленіші куточки Закарпаття, але й
був перекладачем з угорської мови під час на-
шого спілкування з інформаторами.
Нам удалося побувати в селах Виноградів-
ського, Берегівського та Іршавського районів.
Це райони (крім останнього), де по сусідству
з українцями мешкають угорці, роми, пред-
ставники інших національних меншин (німці,
словаки, росіяни). Також Закарпаття харак-
теризується значною кількістю релігійних
конфесій: православні, римо-католики, греко-
католики, протестанти, досить багато при-
бічників Свідків Єгови тощо. Є немало сіл,
особ ливо тих, де проживають представники
різних етносів, у яких можна побачити від-
разу кілька храмів: угорці відвідують про-
тестантські, римо-католицькі, рідше – греко-
католицькі храми, українці зазвичай нале-
жать до православної чи греко-католицької
громад, те саме стосується й ромського насе-
лення. Слід відзначити мирне співіснування
релігійних громад, до того ж укладається чи-
мало міжконфесійних шлюбів, і, що важливо,
за словами наших респондентів, конфлікти
на релігійному ґрунті в сім’ях – явище над-
звичайно рідкісне. Згідно зі статистичними
даними, у Закарпатській області кількість
віруючих людей вища, порівняно із серед-
німи показниками по Україні, що, на нашу
думку, позначилося на стабільнішому, ніж в
інших регіонах, становищі сім’ї, оскільки на
Закарпатті, по-перше, менша кількість роз-
лучень, по-друге, більше багатодітних родин
Сучасний будинок.
с. Чорнотисів Виноградівського р-ну
Закарпатської обл.
Світлина О. Поріцької
http://www.etnolog.org.ua
79
Актуальна хроніка
(тут не йдеться про ромів, які часто не реє-
струють шлюби, хоча живуть багатодітними
сім’ями; матері мають можливість отримувати
допомогу від держави як матері-одиначки: це
стосується бідного прошарку). За радянських
часів, на відміну від жителів інших регіонів
України, закарпатці мали тісніші контакти із
закордонням, з одного боку, завдяки зв’язкам
з родичами із Чехословаччини, Угорщини,
Румунії (до складу яких у різний час входили
частини Закарпаття до кінця Другої світової
війни), а з другого, – завдяки доступу до ка-
налів чеського, словацького, угорського теле-
бачення (водночас значна частина населення
краю володіла цими мовами, а також «шваб-
ською», принаймні на рівні розмовного мов-
лення), радіо, що формувало дещо відмінні
від «класично»-радянських моделі побуту й
поведінки в родині. Такий історико-культур-
ний контекст не міг не позначитися на модусі
життя закарпатської сім’ї.
Звісно, проблеми, з якими стикаються
сільські мешканці Закарпаття, загалом харак-
терні й для інших регіонів України (а це пере-
дусім різке зменшення кількості робочих місць
як у сільському господарстві, так і на про-
мислових підприємствах і, відповідно, збіль-
шення безробіття, кількості заробітчан, поява
дистантних сімей), однак слід відзначити, що,
запозичуючи хороший досвід сусідів, у низо-
винних районах цього краю населення активно
займається овочівництвом, квітникарством,
продаючи свою продукцію як в Україні, так і
за її межами. Безумовно, значна кількість се-
лян виїздить на заробітки (переважно в Угор-
щину, Чехію, рідше – у Росію), проте є стійка
тенденція до збільшення самозайнятості насе-
лення, коли люди дедалі частіше усвідомлю-
ють, що їхній добробут найбільшою мірою за-
лежить від них самих.
Під час поїздки до Виноградівського та
Берегівського районів ми потрапили в села
з переважно змішаним угорсько-україн-
ським населенням. Угорці є найчисленнішою
з усіх національних меншин, і хоча нині їхня
кількість на Закарпатті відносно невели-
ка (12,08 %), однак вони є дуже активними
в політичному житті, зокрема в намаганні
створити автономію, оскільки ще й мають
у цьому питанні постійну підтримку з боку
Угорщини. Будучи протягом понад 800 років
титульною нацією (з’явилися тут наприкінці
ІХ – на початку Х ст.), угорці досі мають
високий рівень самоідентифікації, яскраво
виражене почуття національної гордості. Це
підсилюється також політикою Угорської
держави: відповідно до законодавства, кожен
закарпатський угорець має паспорт закор-
донного угорця, який дозволяє йому безпере-
шкодно їздити до сусідньої країни, легально
працювати й заробляти там гроші (за умови,
що час від часу він має повертатися на місце
постійної реєстрації). Відповідно до освітніх
програм, Угорщина допомагає закарпатським
угорцям не тільки навчальною літературою,
але й у суто життєвих справах: завдяки спів-
Жіночий та чоловічий весільні строї.
c. Хижа Виноградівського р-ну
Закарпатської обл.
Шкільний музей.
Світлина О. Поріцької
http://www.etnolog.org.ua
80
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 6/2014
робітництву з різноманітними фондами, які
співпрацюють з угорськими школами поза
межами Угорщини, наші українські дирек-
тори мають можливість залучати іноземні
кошти (за умови функціонування угорських
класів) для проведення ремонту, заміни,
утеплення вікон тощо. Зазначимо, що аси-
міляція угорців у слов’янському середовищі
була незнач на (можливо, зумовлена мовним
бар’єром, менше – віросповіданням): за да-
ними останнього перепису населення, 95 %
закарпатських угорців рідною вважають
угорську мову, 3,4 % – українську, 1,6 % –
російську.
Підсумовуючи враження від експедицій-
ного відрядження, варто зауважити, що з
етно графічного погляду Закарпаття є типо-
вим європейським полікультурним прикордон-
ним регіоном, де утворився своєрідний підтип
української культури. Близькість і постійні
контакти із закордонними сусідами, прагнення
наслідувати як позитивні, так і, можливо, не-
гативні зразки західної культури, слабка ре-
зистентність українців до іноетнічних впливів,
самоусунення України від активної соціально-
культурної та економічної політики й натомість
активна політична позиція сусідів, зокрема
Угорщини, спричиняють розмивання україн-
ської ідентичності. Задля державної безпеки
український уряд мусить проводити раціональ-
ну національну та освітню політику в зазначе-
ному регіоні, не лише фінансово підтримувати
населення Закарпатської області, але й віднахо-
дити кошти для допомоги закордонним україн-
цям, які, отримуючи фінансові підкріплення
з-поза меж України, дедалі більше від неї від-
даляються, ідентифікуючи себе з іншими етно-
сами. Покращення економічної ситуації в регіо-
ні дозволить зменшити масштаби такого явища,
як заробітчанство, що у свою чергу приведе до
зміцнення сімей (кількість дистантних сімей
зменшиться), а в етнічному відношенні додасть
українцям упевненості у власних силах.
Демографічна ситуація в країні потребує
підвищення народжуваності, отже, єдиним
чинником, який тут може посприяти, є збере-
ження сімейних цінностей і наявність можли-
вості самозабезпечення без масового виїзду на
заробітки. Таким чином, провідна роль у ви-
рішенні зазначених проблем тут відводиться
державі, яка має розробити цільову політику
щодо зміцнення сімей шляхом підтримки мало-
го бізнесу, збільшення кількості робочих місць
завдяки залученню інвестицій і створенню
нових чи відновленню старих підприємств
із достойною заробітною платнею. Саме так
можна вирішити проблему зайнятості насе-
лення й зупинити процеси деградації сім’ї, які
є потенційною загрозою для стабільного існу-
вання Української Держави.
http://www.etnolog.org.ua
|