Музична культура України на виклики часу
Нині Україна живе в історично визначальну добу, коли йде російсько-українська війна і в суспільстві стверджується відчуття національної гідності та особистого достоїнства цивілізованої європейської людини. Постійно постають порівняння подій 1918–1921 років – часи вперше проголошеної незалежної Украї...
Збережено в:
| Дата: | 2022 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2022
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203670 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Музична культура України на виклики часу / В. Кузик // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 4. — С. 17–24. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Нині Україна живе в історично визначальну добу, коли йде російсько-українська війна і в суспільстві стверджується відчуття національної гідності та особистого достоїнства цивілізованої європейської людини. Постійно постають порівняння подій 1918–1921 років – часи вперше проголошеної незалежної Української Народної Республіки – і 2022 року, коли з особливою агресією проявилася позиція ворога «остаточно покінчити з українським питанням». Значну роль у тих історичних подіях відіграла також Українська республіканська капела під орудою Олександра Кошиця – перший культурний амбасадор України в Західній Європі та Америці. У сучасному протистоянні цивілізації та дикунства орди потужною «гуманітарною зброєю» стали дії представників української культури, зокрема музикантів. Концертна діяльність наших виконавців охопила музичні естради й театральні сцени різних країн світу. Багато провідних зарубіжних колективів взяли до виконання українську музику. Найбільшого поширення набули Державний Гімн України, пісні «Ой у лузі червона калина» (версія Андрія Хливнюка й ансамблю Pink Floyd), «Стефанія» Kalush-orchestra (переможці Євробачення‑2022). У європейській музичній культурі нині помітні три суттєві складові, що потребують серйозної уваги: 1) Творча спадщина, тобто «русскоє наслєдіє», що насаджувалося впродовж століть; 2) Виконавські сили, тобто пріоритет музикантів з України; 3) Вирішення проблеми в самій Україні, насамперед з названим «русскім наслєдієм». Російсько-українська війна поставила крапки над «і» над багатьма сутнісними явищами життя і стала потужним імпульсом для реорганізаційних процесів як у національній, так і світовій музичній культурі. |
|---|