Канів: етнокультурний ресурс
У повідомленні розглядається історико-культурна спадщина м. Канева в контексті розвитку ресурсної бази етнотуризму. Аналізуються сучасні форми її збереження та презентації. Етнотуризм сьогодні є однією з поширених альтернативних форм туризму, що покликана привернути увагу до історико-культурної спад...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2019
|
| Schriftenreihe: | Народна творчість та етнологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204074 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Канів: етнокультурний ресурс / Г. Бондаренко // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 4. — С. 115-118. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204074 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2040742025-07-31T00:09:06Z Канів: етнокультурний ресурс Kaniv: An Ethno-Cultural Resource Бондаренко, Г. Хроніка наукового життя У повідомленні розглядається історико-культурна спадщина м. Канева в контексті розвитку ресурсної бази етнотуризму. Аналізуються сучасні форми її збереження та презентації. Етнотуризм сьогодні є однією з поширених альтернативних форм туризму, що покликана привернути увагу до історико-культурної спадщини народу чи етнічних меншин. Канів – районний центр у Черкаській області України – давно є туристичним центром та місцем історичної пам’яті завдяки розміщенню в ньому Шевченківського національного заповідника. Експозиції місцевих музеїв (Канівського музею народного декоративного мистецтва, Історичного музею, Музею природи Канівського природного заповідника) знайомлять відвідувачів з історією, традиційною культурою та мистецтвом краю. Міська забудова (приватні будинки, пам’ятки архітектури) вписується в особливий гористий ландшафт місцевості. Не так давно відкриті садиби «зеленого» туризму в місті долучають гостей до місцевих обрядів, кулінарних традицій. Місця пам’яті в центрі Канева здебільшого пов’язані з військовими подіями: Другою світовою війною, війною Афганістані, російсько-українською війною. На знак пам’яті про земляків, які загинули в зоні АТО, збудовано капличку. Численні заходи, пов’язані з популяризацією народної культурної спадщини, щорічно проводяться Шевченківським національним заповідником. У місті вже чотири роки поспіль відбуваються Міжнародний канівський кінофестиваль, Міжнародний мультидисциплінарний фестиваль сучасної музики та мистецтва «Sheva Fest». The historical and cultural heritage of the city of Kaniv in the context of the ethnic tourism resource base is considered in the report. The modern forms of its preservation and presentation are also analyzed. Ethnic tourism today is one of the most widespread alternative forms of tourism, aimed at attracting attention to the historical and cultural heritage of the nation or ethnic minorities. Kaniv is a regional centre in the Cherkasy oblast of Ukraine. It has been a tourist center and a place of historical memory for a long time, owing to the disposal of the T. Shevchenko National Preserve there. Expositions of the local museums (Kaniv Museum of Folk Applied Arts, Historical Museum, Nature Museum of Kaniv Natural Preserve) acquaint guests with the history, traditional culture, and art of the region. The city building (private houses, architectural monuments) fits with the peculiar mountainous landscape of the place. Recently opened farmsteads of green tourism in the city attract visitors to the local rites, culinary traditions. The places of memory in the Kaniv centre are connected mainly with the military events: World War II, the War in Afghanistan, Ukrainian-Russian War. A chapel is built to commemorate the fellow countrymen who perished in the ATO zone. Numerous events connected with the folk cultural heritage are held annually by the T. Shevchenko National Preserve. International Kaniv Film Festival, International Multidisciplinary Festival of Modern Music, and Art Sheva Fest have been happening for four years on end in the city. 2019 Article Канів: етнокультурний ресурс / Г. Бондаренко // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 4. — С. 115-118. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204074 39(477.46–21) uk Народна творчість та етнологія application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя |
| spellingShingle |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя Бондаренко, Г. Канів: етнокультурний ресурс Народна творчість та етнологія |
| description |
У повідомленні розглядається історико-культурна спадщина м. Канева в контексті розвитку ресурсної бази етнотуризму. Аналізуються сучасні форми її збереження та презентації. Етнотуризм сьогодні є однією з поширених альтернативних форм туризму, що покликана привернути увагу до історико-культурної спадщини народу чи етнічних меншин. Канів – районний центр у Черкаській області України – давно є туристичним центром та місцем історичної пам’яті завдяки розміщенню в ньому Шевченківського національного заповідника. Експозиції місцевих музеїв (Канівського музею народного декоративного мистецтва, Історичного музею, Музею природи Канівського природного заповідника) знайомлять відвідувачів з історією, традиційною культурою та мистецтвом краю. Міська забудова (приватні будинки, пам’ятки архітектури) вписується в особливий гористий ландшафт місцевості. Не так давно відкриті садиби «зеленого» туризму в місті долучають гостей до місцевих обрядів, кулінарних традицій. Місця пам’яті в центрі Канева здебільшого пов’язані з військовими подіями: Другою світовою війною, війною Афганістані, російсько-українською війною. На знак пам’яті про земляків, які загинули в зоні АТО, збудовано капличку. Численні заходи, пов’язані з популяризацією народної культурної спадщини, щорічно проводяться Шевченківським національним заповідником. У місті вже чотири роки поспіль відбуваються Міжнародний канівський кінофестиваль, Міжнародний мультидисциплінарний фестиваль сучасної музики та мистецтва «Sheva Fest». |
| format |
Article |
| author |
Бондаренко, Г. |
| author_facet |
Бондаренко, Г. |
| author_sort |
Бондаренко, Г. |
| title |
Канів: етнокультурний ресурс |
| title_short |
Канів: етнокультурний ресурс |
| title_full |
Канів: етнокультурний ресурс |
| title_fullStr |
Канів: етнокультурний ресурс |
| title_full_unstemmed |
Канів: етнокультурний ресурс |
| title_sort |
канів: етнокультурний ресурс |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Хроніка наукового життя |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204074 |
| citation_txt |
Канів: етнокультурний ресурс / Г. Бондаренко // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 4. — С. 115-118. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнологія |
| work_keys_str_mv |
AT bondarenkog kanívetnokulʹturnijresurs AT bondarenkog kanivanethnoculturalresource |
| first_indexed |
2025-11-26T21:59:25Z |
| last_indexed |
2025-11-26T21:59:25Z |
| _version_ |
1849891873025425408 |
| fulltext |
115
УДК 39(477.46–21)
БОНДАРЕНКО ГАЛиНА
кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр»
Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України
bondARenko hAlynA
a Ph.D. in History, a leading research fellow at the Ukrainian Ethnological Centre Department of M. Rylskyi
Institute for Art Studies, Folkloristics and Ethnology Ukrainian National Academy of Sciences
Бібліографічний опис:
Бондаренко, Г. (2019) канів: етнокультурний ресурс. Народна творчість та етнологія, 4 (380), 115–
118+IV іл.
Bondarenko, H. (2019) Kaniv: An Ethno-Cultural Resource. Narodna tvorchist ta etnolohiya [Folk Art and
Ethnology], 4 (380), 115–118+IV іl.
К А НІВ: ЕТНОК УЛЬТ У РНИЙ РЕСУ РС
Анотація / Abstract
У повідомленні розглядається історико-культурна спадщина м. канева в контексті розвитку ресурсної бази етно-
туризму. Аналізуються сучасні форми її збереження та презентації. етнотуризм сьогодні є однією з поширених аль-
тернативних форм туризму, що покликана привернути увагу до історико-культурної спадщини народу чи етнічних
меншин. канів – районний центр у черкаській області України – давно є туристичним центром та місцем історичної
пам’яті завдяки розміщенню в ньому Шевченківського національного заповідника. експозиції місцевих музеїв (ка-
нівського музею народного декоративного мистецтва, Історичного музею, Музею природи канівського природного
заповідника) знайомлять відвідувачів з історією, традиційною культурою та мистецтвом краю. Міська забудова (при-
ватні будинки, пам’ятки архітектури) вписується в особливий гористий ландшафт місцевості. Не так давно відкриті
садиби «зеленого» туризму в місті долучають гостей до місцевих обрядів, кулінарних традицій. Місця пам’яті в цен-
трі канева здебільшого пов’язані з військовими подіями: другою світовою війною, війною Афганістані, російсько-
українською війною. На знак пам’яті про земляків, які загинули в зоні АТо, збудовано капличку. численні заходи,
пов’язані з популяризацією народної культурної спадщини, щорічно проводяться Шевченківським національним за-
повідником. У місті вже чотири роки поспіль відбуваються Міжнародний канівський кінофестиваль, Міжнародний
мультидисциплінарний фестиваль сучасної музики та мистецтва «Sheva Fest».
Ключові слова: канів, етнічний туризм, історико-культурна спадщина.
Historical and cultural heritage of the city of Kaniv in the context of the ethnic tourism resource base development is
considered in the report. The modern forms of its preservation and presentation are also analyzed. The ethnic tourism today
is one of the most widespread alternative forms of tourism, aimed at the attention attraction to the historical and cultural
heritage of the nation or ethnic minorities. Kaniv is a regional centre in Cherkasy oblast of Ukraine. It is a tourist center and
a place of historical memory for a long time owing to the disposal of T. Shevchenko National Preserve there. Expositions of
the local museums (Kaniv Museum of Folk Applied Arts, Historical Museum, Nature Museum of Kaniv Natural Preserve)
acquaint guests with the history, traditional culture and art of the region. The city building (private houses, architectural
monuments) fits with the peculiar mountainous landscape of the place. Recently opened farmsteads of green tourism in the
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
116
етнотуризм в умовах глобалізації стає
однією з найбільш поширених у світі форм
туризму. прагнення долучитися до мис-
тецтва, традицій, культури надихають на
подорожі світом мільйони людей. Згідно
зі статистикою, близько 50–60 % жителів
України сьогодні хочуть мандрувати рід-
ною країною. Найчастіше це подорожі в
пошуках етнічної автентики та культурної
самобутності, відвідування місць історич-
ної пам’яті. Тому не дивно, що регіонами
етнотуризму (як внутрішнього, так із-за
кордону) стали Івано-Франківська, Закар-
патська, Львівська, чернівецька області.
Місто канів (канівського р-ну черкаської
обл.) традиційно входить до місць екскур-
сійного відвідування через Тарасову гору.
Шевченківський національний заповідник
з музеєм належить до місць культурного
паломництва, зокрема, учнівської молоді.
однак часто-густо туристи екскурсійних
турів і подорожуючі самостійно оминають
увагою інші культурні пам’ятки канева.
У травні цього року мені довелося побувати
в місті й ознайомитися з його історико-куль-
турним ресурсом. попередні експедиційні
виїзди у села канівського району дозволили
зібрати унікальний етнографічний матеріал,
зокрема у с. Ліпляве був записаний обряд
водіння долі на свято петра, що схожий з
обрядом водіння перегені, зафіксованим
на канівщині оленою курило в 1926 році.
Археологічні дослідження, що проводились
поблизу канева (у районі княжої гори),
дозволили у 1923 році Миколі Біляшівсько-
му висунути гіпотезу про те, що саме тут
колись стояло літописне місто Родень, яке
було давнім племінним центром русів та
центром культу давньослов’янського верхо-
вного бога Рода. З XVI ст. місто стало одним
із центрів козаччини.
Наскільки міцно вкорінена історична
пам’ять у сучасному каневі, можна пере-
конатися, вивчаючи місцеві топографічні
назви. Садиба зеленого туризму, в якій я
зупинилася, розташована в одному з най-
старіших районів канева – на Бовванах, біля
підніжжя гори Бóжиця (за усними перека-
зами назва походить від того, що в дохрис-
тиянські часи тут стояли язичницькі ідоли).
Навпроти значно крутіша гора чóртиця, на
якій менше поселень. довга вулиця вздовж
потічка дунаєвець тепер називається коб-
зарева (колишня Свердлова), на частині
будинків ще зберігаються таблички зі ста-
рим найменуванням. Саме цією вулицею
пролягав останній шлях кобзаря на чер-
нечу гору. У кінці вулиці, перейшовши на
іншу сторону дунаєвця, можна дістатися до
королівської криниці, джерела, що б’є з-під
гори Харитонівщини, де колись був побудо-
ваний королівський палац Станіслава Авгус-
та понятовського.
Господиня садиби Тамара цибулько роз-
міщує гостей у старій батьківській хаті та в
новому будинку, в якому мешкає і вона сама.
За бажанням можна замовити на обід страви
традиційної української кухні: борщ, пече-
ню, вареники, деруни. піднявшись трохи
вище садиби на гору Божицю, можна поба-
чити зарослий барвінком старий цвинтар,
на якому, за місцевою традицією, хрести
пов’язані рушниками. Барвінок рясно при-
крашає схили гори, росте він також у квіт-
никах біля хат. Забудова кобзаревої вулиці
складається здебільшого із хат традиційно-
го планування та новобудов, що вирізня-
ються висотністю, новими архітектурними
прийомами, спостерігається тенденція до
замкового стилю. Як і на інших вулицях
міста гористої місцевосці – садиби розташо-
вані на природних терасах, до лінії вулиці
city attract the visitors to the local rites, culinary traditions. The places of memory in the Kaniv centre are connected mainly
with the military events: World War II, War in Afghanistan, Ukrainian-Russian War. A chapel is built to commemorate the
fellow countrymen perished in the ATO zone. Numerous events connected with the folk cultural heritage popularization
are held annually by T. Shevchenko National Preserve. International Kaniv Film Festival, International Multidisciplinary
Festival of Modern Music and Art Sheva Fest happen for four years on end in the city.
keywords: Kaniv, ethnic tourism, historical and cultural heritage.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
І
Га лина Бондаренко
Меморіальний комплекс пам’яті загиблих
у Другій світовій війні *
Пам’ятний знак захисникам
України, що загинули в зоні АТО
Успенський собор. ХІІ ст.
* Усі світлини зроблено Г. Бондаренко в м. Каневі Черкаської обл. у травні 2019 р.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
І І
I S S N 013 0 6 93 6 * н а р од н а т в ор ч Іс т ь та е т нолоГ І я * 4/2 019
Старе кладовище на горі Божиця
Житлові будинки.
вул. Кобзарева
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
І І І
Га лина Бондаренко
Сучасна забудова міста
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
I V
I S S N 013 0 6 93 6 * н а р од н а т в ор ч Іс т ь та е т нолоГ І я * 4/2 019
З експозиції Канівського музею
народного декоративного
митсецтва
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
117
Га лина Бондаренко
зорієнтовані невеликі палісадники або квіт-
ники. Забудова гармонійно поєднується з
ландшафтом. На багатьох будинках прикрі-
плені державні прапори. приватна забудова
домінує в місті у цілому, хоча за радянських
часів була збудована і його нова частина. при
будівництві канівської ГеС намили частину
масиву, на якому для працівників були спо-
руджені типові п’яти- та дев’ятиповерхові
будинки, серед старожилів цей район так і
називається – Нами́те.
У центрі міста до свят чисто побіле-
ні дерева та бордюри тротуарів (хоча
обов’язкові раніше у сфері комунального
господарювання приписи це робити наразі
відмінили). Головна вулиця канева тепер
названа на честь Небесної сотні. пам’ятник
Леніну на центральній площі знесено, але
про нього нагадує залишена тут кам’яна
стелла з текстом телеграми від імені бідно-
ти канівського повіту вождю (була встанов-
лена у 1970 р.). Місця пам’яті у центрі кане-
ва здебільшого пов’язані з військовими поді-
ями: другою світовою війною, Афганською
війною, українсько-російською війною.
У пам’ять про земляків, що загинули в зоні
АТо, збудована капличка.
поруч з Успенським собором (пам’яткою
архітектури ХІІ ст.) знаходиться канівський
музей народного декоративного мистецтва,
єдиний музей такого профілю на черкащині.
до 1990 року музей, заснований у 1972 році
як науковий відділ Шевченківського наці-
онального заповідника, перебував у при-
міщенні собору. після передачі будівлі
церкві фонди музею, що нараховують біль-
ше 5 тис. експонатів, були переміщені до
училища отців василіян (будинок XVIII ст.).
У музеї 11 залів: 3 виставкових і 8 експо-
зиційних. Серед етнографічних експонатів
музею предмети народного традиційного
побуту з центральних областей України:
київської, черкаської, полтавської. У фон-
дах музею міститься колекція гутного скла
XIII–XIV ст., вироби майстрів-склодувів,
різьбярів, народні ікони, художні картини.
У діючій експозиції представлені зразки
народного одягу, гончарні вироби, рушники
та килими, традиційні меблі, а також твори
майстрів декоративно-прикладного мисте-
цтва. Відібрані зразки народної вишивки,
килимарства, одягу вражають довершеністю
орнаменту, естетикою поєднання кольорів.
Виставку комплектів жіночого традиційно-
го одягу вдало доповнюють сучасні світлини
жінок у традиційних строях регіону. Музей
пропагує вироби місцевих майстрів-гонча-
рів олександра та Сергія Білінських, Марії
Баліцької, майстра по дереву Івана Гутника,
вишивальниці Галини Бондаренко. окре-
мий зал присвячено художнім роботам Шев-
ченківської тематики.
У 1991 році було відкрито Історичний
музей м. канева. Відвідувачам пропонують
ознайомитися з багатими матеріалами архе-
ологічних розкопок, документами канів-
ської міської управи, зі світлинами та пред-
метами побуту мешканців канева і району
XIX – середини XX ст. У фондах музею, що
налічують близько 7 тис. експонатів, є уні-
кальні колекції клейм на денцях гончарно-
го посуду періоду давньоруської держави,
столового і кухонного посуду трипільської
культури (IV–III тис. років до н. е.). Велика
кількість археологічних, палеонтологічних
знахідок краю зберігаються також у Музеї
природи канівського природного заповід-
ника (заснований у 1969 р., розташований
у меморіальному будинку академіка Мико-
ли Біляшівського). про діючий канівський
коледж культури і мистецтв (Уманського дер-
жавного педагогічного університету імені
павла Тичини) мешканцям і гостям міста
нагадують мистецькі твори у міському про-
сторі, виготовлені за участю студентів цього
закладу: оформлення квітників, міські мура-
ли тощо. Училище засноване в 1944 році як
політосвітнє, згодом було перепрофільоване
в культурно-освітнє, і за роки роботи підго-
тувало тисячі фахівців. пам’ятки єврейської
культури – синагога (1910) та єврейське кла-
довище поблизу лісу на вулиці київській,
свідчать про велику єврейську громаду міста
в минулому.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
118
I S S N 013 0 6 93 6 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 019
Безперечно, духовним центром канева
залишається чернеча гора. Тієї кількості
мистецьких, наукових заходів, що відбува-
ються щороку в Шевченківському націо-
нальному заповіднику, вистачило б на свят-
кові події ще декількох міст. прикро, що
через недостатньо розвинуту інфраструк-
туру міста (діє два готелі та дві садиби
зеленого туризму) у цих заходах не можуть
взяти участі усі бажаючі. Ще в 1982 році
почалося спорудження Шевченківського
культурного центру, яке досі не заверше-
но. Збудований до чемпіонату з футболу
Євро-2012 вертолітодром, на утриман-
ня якого йдуть бюджетні кошти, не діє за
призначенням. А поки що красиве, багате
культурними пам’ятками місто облюбували
кияни, придбавши тут будинки під дачі. для
заохочення молоді до участі в культурному
житті канева нині діють сучасні мистецькі
проекти. Вже вчетверте відбувається канів-
ський міжнародний кінофестиваль ім. Ю.
Іллєнка (цьогоріч на ньому було представ-
лено 300 вітчизняних і зарубіжних фільмів).
На початку червня відбувся Міжнародний
мультидисциплінарний фестиваль сучасної
музики та мистец тва «Sheva Fest». Щороку
канів та чернечу гору відвідують учасники
відомого в Україні мотофестивалю «Тара-
сова Гора».
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
|