Низькотемпературні аспекти квантових технологій: стан і перспективи інноваційного розвитку (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 квітня 2025 р.)

У доповіді наголошено, що квантові технології та квантова інженерія є одними з ключових напрямів розвитку сучасної науки і техніки, особливо зважаючи на потенційно революційні їх застосування в оборонній сфері, медицині, а також у цифровій економіці. Зазначено, що подальший розвиток квантових технол...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2025
Main Author:	Долбин, О.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2025
Series:	Вісник НАН України
Subjects:	З кафедри Президії НАН України
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206363
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Низькотемпературні аспекти квантових технологій: стан і перспективи інноваційного розвитку (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 квітня 2025 р.) / О.В. Долбин // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 7. — С. 49-54. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206363
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2063632025-09-10T00:01:34Z Низькотемпературні аспекти квантових технологій: стан і перспективи інноваційного розвитку (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 квітня 2025 р.) Low-temperature aspects of quantum technologies: state and prospects of innovative development (transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, April 2, 2025) Долбин, О.В. З кафедри Президії НАН України У доповіді наголошено, що квантові технології та квантова інженерія є одними з ключових напрямів розвитку сучасної науки і техніки, особливо зважаючи на потенційно революційні їх застосування в оборонній сфері, медицині, а також у цифровій економіці. Зазначено, що подальший розвиток квантових технологій неможливий без фундаментальних досліджень у галузі фізики низьких температур. Наведено низку вагомих результатів за цим напрямом, отриманих науковцями Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України у співпраці з іншими профільними академічними установами та університетами України. The report emphasizes that quantum technologies and quantum engineering are one of the key areas of development of modern science and technology, especially considering their potentially revolutionary applications in the defense sector, medicine, and also in the digital economy. It is noted that the further development of quantum technologies is impossible without fundamental research in the field of low-temperature physics. A number of significant results in this area, obtained by scientists of the B. Verkin Institute for Low Temperature Physics and Engineering of the National Academy of Sciences of Ukraine in cooperation with other specialized academic institutions and universities of Ukraine, are presented. 2025 Article Низькотемпературні аспекти квантових технологій: стан і перспективи інноваційного розвитку (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 квітня 2025 р.) / О.В. Долбин // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 7. — С. 49-54. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206363 https://doi.org/10.15407/visn2025.07.049 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Долбин, О.В. Низькотемпературні аспекти квантових технологій: стан і перспективи інноваційного розвитку (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 квітня 2025 р.) Вісник НАН України
description	У доповіді наголошено, що квантові технології та квантова інженерія є одними з ключових напрямів розвитку сучасної науки і техніки, особливо зважаючи на потенційно революційні їх застосування в оборонній сфері, медицині, а також у цифровій економіці. Зазначено, що подальший розвиток квантових технологій неможливий без фундаментальних досліджень у галузі фізики низьких температур. Наведено низку вагомих результатів за цим напрямом, отриманих науковцями Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України у співпраці з іншими профільними академічними установами та університетами України.
format	Article
author	Долбин, О.В.
author_facet	Долбин, О.В.
author_sort	Долбин, О.В.
title	Низькотемпературні аспекти квантових технологій: стан і перспективи інноваційного розвитку (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 квітня 2025 р.)
title_short	Низькотемпературні аспекти квантових технологій: стан і перспективи інноваційного розвитку (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 квітня 2025 р.)
title_full	Низькотемпературні аспекти квантових технологій: стан і перспективи інноваційного розвитку (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 квітня 2025 р.)
title_fullStr	Низькотемпературні аспекти квантових технологій: стан і перспективи інноваційного розвитку (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 квітня 2025 р.)
title_full_unstemmed	Низькотемпературні аспекти квантових технологій: стан і перспективи інноваційного розвитку (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 квітня 2025 р.)
title_sort	низькотемпературні аспекти квантових технологій: стан і перспективи інноваційного розвитку (стенограма наукової доповіді на засіданні президії нан україни 2 квітня 2025 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2025
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206363
citation_txt	Низькотемпературні аспекти квантових технологій: стан і перспективи інноваційного розвитку (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 2 квітня 2025 р.) / О.В. Долбин // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 7. — С. 49-54. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT dolbinov nizʹkotemperaturníaspektikvantovihtehnologíjstaníperspektiviínnovacíjnogorozvitkustenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni2kvítnâ2025r AT dolbinov lowtemperatureaspectsofquantumtechnologiesstateandprospectsofinnovativedevelopmenttranscriptofscientificreportatthemeetingofthepresidiumofnasofukraineapril22025
first_indexed	2025-11-24T15:55:15Z
last_indexed	2025-11-24T15:55:15Z
_version_	1849687765671739392
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 7 49 doi: https://doi.org/10.15407/visn2025.07.049 НИЗЬКОТЕМПЕРАТУРНІ АСПЕКТИ КВАНТОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 2 кві тня 2025 року У доповіді наголошено, що квантові технології та квантова інженерія є одними з ключових напрямів розвитку сучасної науки і техніки, особливо зважаючи на потенційно революційні їх застосування в оборонній сфері, медицині, а також у цифровій економіці. Зазначено, що подальший розви- ток квантових технологій неможливий без фундаментальних досліджень у галузі фізики низьких температур. Наведено низку вагомих результатів за цим напрямом, отриманих науковцями Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України у співпраці з іншими профільними академічними установами та університетами України. Добрий день, шановні колеги! Дякую за можливість привернути вашу увагу до деяких важ- ливих аспектів сучасних квантових технологій у галузі фізики низьких температур. Квантові технології вже радикально змінили сучасний світ і невпинно продовжують змінювати його далі. В основі цих пе- ретворень лежить залучення до технологічного базису фунда- ментальних явищ квантового характеру. Такі технології мають кардинально вплинути на всі аспекти функціонування суспіль- ства, насамперед на його обороноздатність і безпеку. Найбільш активно вони розвиваються зараз у таких галузях, як квантові обчислення, квантова інженерія, квантова криптографія. Квантові комп’ютери значно перевершують класичні за швидкодією, обчислення з їхнім використанням на кілька по- рядків більш ефективні, ніж звичайні комп’ютерні обчислення, тому в разі застосування спеціальних алгоритмів вони можуть призвести до зламу наявних криптографічних систем. З іншо- го боку, застосування квантових обчислень для моделювання може зумовити прорив у медицині та фармацевтиці, значно прискорити розроблення нових лікарських препаратів, по- З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИНАН УКРАЇНИ ДОЛБИН Олександр Вітольдович — доктор фізико-математичних наук, професор, виконувач обов’язків дирек тора Фізико- технічного інсти туту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України 50 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (7) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ глибити дослідження ДНК з метою створення індивідуальних персоніфікованих ліків. Ство- рення надчутливих квантових датчиків сприяє розбудові медичної діагностики, а також має численні безпекові застосування. Алгоритми квантової оптимізації у фінансах та логістиці можуть допомогти досягти більшої прибутко- вості за менших витрат і ризиків. І це вже не ка- жучи про використання квантових обчислень для розвитку штучного інтелекту та машинно- го навчання — прорив у цій сфері відкриває ве- личезні можливості, але водночас може супро- воджуватися й значними ризиками. Слід зазначити, що квантові технології є критично важливими для кожної держави, і якщо ми хочемо їх мати, нам, безумовно, по- трібно їх розвивати. Стрімкий розвиток квантових технологій у світі добре ілюструє динаміка зростання кіль- кості патентів у галузі квантового комп’ютингу, квантової криптографії, квантових сенсорів (рис. 1). На сьогодні визнаними лідерами за цими напрямами є Сполучені Штати Амери- ки, Китай, Канада, Японія. Звернімо увагу, що в галузі квантової криптографії Китай навіть випереджає США, тобто зараз, зважаючи на прогрес квантового комп’ютингу у Сполучених Штатах, Китай активно інвестує у квантовий захист. В ЄС діє європейська ініціатива Quan- tum Technologies Flagship, мета якої полягає в тому, щоб до 2030 р. Євросоюз зайняв провід- ні позиції у світі в галузі квантових технологій. Зазначимо також, що 2025 рік проголошено Міжнародним роком квантової науки і техно- логій під егідою ЮНЕСКО. Коротко торкнемося питання природи пере- ваг квантових обчислень та їхньої залежності від низьких температур. Такі переваги ґрунтуються насамперед на двох визначеннях з квантової фізики: це кван- това суперпозиція і квантова заплутаність. Квантова суперпозиція — властивість систе- ми перебувати в кількох станах одночасно, а квантова заплутаність — це квантове явище, пов’язане з тим, що квантові стани двох або більшої кількості об’єктів є взаємозалежними, незважаючи на відстань між ними. На відміну від традиційних комп’ютерів, які складаються зі звичайних бітів, що приймають значення 0 або 1, квантові комп’ютери містять квантові біти, або кубіти, які перебувають у стані кван- тової суперпозиції, тобто можуть одночасно приймати значення і 0, і 1, а отже, можуть збе- рігати 2n станів одночасно, тоді як звичайний комп’ютер зберігає одночасно тільки n станів. Крім того, кубіти поєднані один з одним кван- товою заплутаністю, тобто вони перебувають у когерентному стані. Звісно, для використання переваг таких сис- тем необхідна спеціальна математика, і її було створено навіть раніше, ніж фізично реалізо- вано квантові комп’ютери. Все це дає кванто- вим комп’ютерам так звану квантову перевагу в розв’язанні деяких специфічних задач. Це означає, що вони можуть у скінченний строк знайти розв’язок задачі, для розв’язання якої Рис. 1. Світова динаміка щорічної кількості за- реєстрованих патентів у галузі квантового комп’ютингу, квантової криптографії і квантових сенсорів у 2004—2023 рр. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 7 51 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ звичайному суперкомп’ютеру знадобилися б сотні і навіть тисячі років. Однак квантові комп’ютери мають і значні обмеження. Насамперед квантові біти необ- хідно підтримувати в когерентному стані. Це можливо лише в умовах наднизьких темпера- тур, оскільки будь-які теплові флуктуації руй- нують когерентні стани. Саме тому всі сучасні квантові комп’ютери являють собою потуж- ні кріогенні системи і функціонують за над- низьких температур. Наприклад, квантовий комп’ютер фірми IBM працює за температу- ри 10—15 мК. Крім того, переваж на більшість фізичних реалізацій квантових бітів (кубітів) взагалі існують тільки за наднизьких темпера- тур. Будь-яка втрата когерентності й теплові флуктуації неминуче призводять до помилок у роботі квантового комп’ютера. Звісно, є спеці- альні алгоритми виявлення та корекції поми- лок, але на це витрачається певна частина по- тужностей квантового комп’ютера, а тому було б добре звести такі помилки до мінімуму. І, на- решті, колись-таки квантовий комп’ютер вида- ватиме на виході цілком класичний результат, але для цього потрібно навчитися зч итувати інформацію з квантових бітів, тобто вони по- винні перейти у класичний стан, а потім знову повернутися в стан суперпозиції. І цей процес має бути контрольованим. Чи можемо ми знайти рішення зазначених проблем безпосередньо в Україні? Навряд чи в нинішніх умовах і за теперішньої ресурс- ної бази нам вдасться побудувати квантовий комп’ютер у Харкові чи Києві. Проте ми може- мо долучитися до міжнародного процесу роз- витку цієї галузі, реалізувати власну елементну базу, створити свої пристрої, засновані на кван- тових ефектах. Подібні дослідження в Україні зараз проводять колективи Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркі- на НАН України (ФТІНТ), Інституту фізики НАН України, Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, Київського національного університету іме ні Тараса Шев- ченка, Київського академічного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка та деяких інших установ. Зокрема, незважаючи на величезні труд- нощі останнього часу, ФТІНТ не лише зберіг значний науковий потенціал, а й за деякими напрямами зміг досягти істотного прогресу. Минулого року в нашому інституті за під- тримки НАН України та міжнародної дослід- ницької програми IMPRESS-U було створено Харківський квантовий центр, який має на меті побудову та розвиток осередку вітчиз- няних квантових низькотемпературних тех- нологій на Харківщині, поглиблення між- народного партнерства в цій сфері, а також поширення знань у галузі квантових явищ і квантових технологій серед наукової молоді та в освітньому процесі. Серед основних досягнень нашої діяльності можна відзначити такі. 1. Елементи для квантових розрахунків. У ФТІНТі побудовано концепцію створення елементів для квантових розрахунків — топо- логічних кубітів та кубітів, основаних на маг- нітних іонах [1]. Топологічні кубіти є більш стабільними, вони можуть довше перебувати в когерентному стані. Це зменшує потребу в складних схемах виправлення помилок, що потенційно сприятиме можливості масшта- бування квантових комп’ютерів і забезпечить більшу стабільність їхньої роботи. Прикладом таких топологічних систем є алюмоборати — сполуки, в яких завдяки особливостям струк- тури атоми рідкісноземельних елементів є ма- трично ізольованими. Такі кубіти, незважаючи на складність їх одержання, є перспективними, оскільки в умовах низьких температур вони дають можливість керувати процесами коге- ренції/декогеренції квантових станів, а також посилювати або послаблювати взаємодію між кубітами під дією зовнішніх факторів (елек- тричного поля або стиснення). Як наслідок, у топологічних кубітах квантові стани можуть зберігатися довше, ніж у звичайних. Про актуальність цієї тематики свідчать га- рячі дискусії, що точаться сьогодні навколо квантового процесора Majorana 1, розробле- ного корпорацією Microsoft і представленого в лютому 2025 р. Як заявлено, цей чип побудова- но саме на топологічних кубітах. 52 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (7) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Рис. 2. Надпровідний нанодротяний однофотонний детектор (SNSPD), розроблений у Фізико-технічному інституті низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України 2. Квантова інженерія. Звісно, було б до- бре, якби кубіти могли самі підтримувати себе в когерентному стані або самі себе охолоджу- вати. Науковці нашого інституту в рамках діяльності Харківського квантового центру розвинули теорію, яка передбачає, що в одно- вимірній спіновій системі під зовнішнім впли- вом (це може бути механічне розтягування/ стиснення або електричне поле) відбувається процес, подібний до фазового перетворення, що супроводжується зміною ентропії системи і поглинанням тепла [2]. Таким чином у цій ланцюгово-спіновій системі має проявлятися величезний еластокалоричний ефект. Однак це передбачене теорією проривне явище поки що не підтверджено експериментально. 3. Квантова криптографія. Стрімкий роз- виток квантового комп’ютингу ставить під сумнів захищеність звичайних систем передачі даних. Зважаючи на це, запропоновано засо- би захищеного зв’язку, які не можна зламати з використанням класичних алгоритмів. На- самперед ідеться про квантові лінії зв’язку, які для передачі інформації між двома учасниками (відправником і отримувачем) використову- ють квантову суперпозицію. Відправник генерує фотони в когерентно- му заплутаному стані, кодує їх за допомогою спеціальних протоколів і надсилає отримувачу по лініях зв’язку. Отримувач приймає їх за до- помогою квантового детектора, який реєструє окремі фотони. Якщо зловмисник захоче пере- хопити фотони, він змінить їхній стан, і отри- мувач зможе виявити втручання, оскільки по- бачить відхилення від очікуваних квантових станів. Євросоюз, виконуючи ініці ативу European Quantum Communication Infrastructure, планує до 2030 р. впровадити систему квантових захи- щених ліній, яка охопить усі країни спільноти. Закономірно постає запитання: чи може- мо ми побудувати такі квантові лінії зв’язку в Україні? Так, безумовно можемо, але для цьо- го потрібні елементи квантової криптографії, до яких, зокрема, належить надпровідний на- норозмірний однофотонний детектор. Про цю систему хотів би розповісти дещо детальніше, оскільки її було створено саме у Харкові. Ця система (рис. 2) призначена для дослідження процесів взаємодії квантів випромінювання або магнітного поля з мезоскопічними струк- турами, тобто з надпровідними аморфними чи невпорядкованими текстурованими тонкими плівками. У нашому інституті опрацьовано техноло- гічні аспекти осадження двокомпонентних надпровідних плівок сполуки MoSi у широко- му діапазоні концентрацій [3—5]. Такі плівки утворюються при напорошенні з двох окре- мих плазмових джерел у вакуумному середо- вищі. Гомогенізацію плівок здійснюють при осадженні пари на підкладку. Такий підхід до- зволяє отримувати плівки в нанометровому діапазоні товщин. Температура надпровідного переходу дуже залежить від складу і структури плівки. Ми дослідили як фізичні властивості таких аморфних і нанокристалічних плівок, так і вплив розмірних та структурних змін на надпровідний стан. Також було досліджено проникнення магнітного поля в плівку й утво- рення та рух магнітних вихорів, або вихорів Абрикосова, в таких тонких плівках. 4. Надпровідні квантові інтерференційні структури. Звичайно, загальна картина низь- котемпературних квантових пристроїв була б неповною без згадки про надпровідні кванто- ві інтерференційні структури (superconducting quantum interference device — SQUID), які яв- ляють собою надпровідний контур з одним або кількома джозефсонівськими (тунельними) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 7 53 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ контактами. Такий пристрій може бути як над- чутливим датчиком магнітного поля, що фіксує зміни магнітного поля в один квант, так і пото- ковим кубітом — реалізацією квантового при- строю, в якому струм перебуває в суперпозиції двох станів: прямого і зворотного напрямків. Нещодавно у ФТІНТі з використанням елек- тричного пробою наношарів електролітичних оксидів ніобію між анодо м Nb і катодом InSn було виготовлено такі пристрої з мінімальною індуктивністю — це означає, що вони можуть з максимальною чутливістю працювати на над- високих частотах [6]. Керувати станом такого пристрою можна, прикладаючи зовнішнє маг- нітне поле. До речі, надпровідні магнітні екра- ни для таких комірок квантового комп’ютера також виготовлено саме в нашому інституті. Для реалізації зазначених низькотемпера- турних квантових технологій потрібні низькі температури, а для їх отримання у свою чер- гу необхідні рідини-охолоджувачі — рідкий азот і гелій. Кріогенне обладнання ФТІНТу для одержання цих рідин було пошкоджено під час бомбардувань Харкова ще в березні-квіт- ні 2022 р. Завдяки Президії НАН України ми отримали гроші на ремонт кріогенератора — установки для скраплення азоту, і наразі він уже перебуває в Нідерландах, де фірма-вироб- ник цього обладнання здійснює його ремонт і модернізацію. Крім того, ми виграли євро- пейський грант на фінансування інфраструк- турного проєкту з розгортання Центру колек- тивного користування кріогенними рідинами імені Л.В. Шубнікова, який планується оснас- тити відремонтованим азотним скраплювачем та новим сучасним скраплювачем гелію. Цей центр забезпечу ватиме кріогенними рідинами не лише Харківський квантовий центр і лабо- раторії ФТІНТу (до речі, дві з них є об’єктами, що становлять національне надбання України), а й інші академічні, освітні та медичні установи Харкова. Втім, побудова і діяльність центру по- требують подальшої організаційної підтримки з боку Академії. Нарешті, я запрошую всіх присутніх долуча- тися до регулярної роботи нашого Харківсько- го квантового семінару. Цей семінар було запо- чатковано в жовтні 2023 р. за ініціативою спів- робітників Фізико-технічного інституту низь- ких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України, Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» та Харківського національного університету імені В.Н. Кара- зіна як платформу для реального обміну до- свідом і спілкування харківських вчених та наукової молоді з найвидатнішими вченими в галузі квантових явищ і технологій (лекції вже прочитали Майкл Беррі, Джон Пердью, Фран- ко Норі) та представниками провідних лабора- торій світу (Google Quantum AI, University of Cambridge та ін.). Отже, на сьогодні в Україні, зокрема у ФТІН- Ті, є значний науковий і технічний потенціал для створення й поширення квантових техно- логій у найбільш критичних напрямах, таких як квантова криптографія і квантова інжене- рія. Безумовно, реалізація таких масштабних заходів потребує кооперації наукових установ і високотехнологічних підприємств як в Укра- їні, так і за кордоном. Зокрема, пропонується зосередитися на створенні захищеної кванто- вої лінії зв’язку як критично важливої з точки зору обороноздатності та безпеки держави. Реалізацію цього проєкту можна було б здій- снити в рамках, наприклад, цільової програ- ми НАН України, до виконання якої залучити кілька академічних установ (квантові джере- ла — Інститут фізики; квантові реєстратори — ФТІНТ, кодування — Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова), а координаційні функції покласти на створену минулого року Координаційну раду з квантових технологій. Крім того, проведення таких масштабних до- сліджень потребує радикального оновлення парку низькотемпературного обладнання. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик 54 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (7) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ REFERENCES 1. Mikitik G.P., Sharlai Y.V. Low-frequency quantum oscillations in LaRhIn5: Dirac point or nodal line? Nature Communi- cations. 2023. 14: 2060. https://doi.org/10.1038/s41467-023-37692-6 2. Zvyagin A.A., Slavin V.V. Giant caloric eff ects in spin-chain materials. Physical Review B. 2024. 109(21): 214438. https://doi.org/10.1103/PhysRevB.109.214438 3. Turutanov O.G., Korolev A.M., Shnyrkov V.I., Shapovalov A.P., Baránek M., Kern S., Lyakhno V.Yu., Neilinger P., Gra- jcar M. Design of deeply cooled ultra-low dissipation amplifi er and measuring cell for quantum measurements with a microwave single-photon counter. Low Temperature Physics. 2024. 50(1): 82—88. https://doi.org/10.1063/10.0023896 4. Shnyrkov V.I., Shapovalov A.P., Lyakhno V.Yu., Dumik A.O., Kalenyuk A.A., Febvre P. An RF SQUID readout for a fl ux qubit-based microwave single photon counter. Superconductor Science and Technology. 2023. 36: 035005. https://doi.org/10.1088/1361-6668/acb10e 5. Bevz V.M., Mikhailov M.Yu., Budinska B., Lamb-Camarena S., Shpilinska S.O., Chumak A.V., Urbanek M., Arndt M., Lang W., Dobrovolskiy O.V. Vortex counting and velocimetry for slitted superconducting thin strips. Physical Review Applied. 2023. 19: 034098. https://doi.org/10.1103/PhysRevApplied.19.034098 6. Bondarenko S.I., Krevsun A.V., Koverya V.P. Features of nanocontact formed using point electrical breakdown of a niobium oxide nanolayer. Low Temperature Physics. 2024. 50(4): 350—358. https://doi.org/10.1063/10.0025302 Alexander V. Dolbin B. Verkin Institute for Low Temperature Physics and Engineering of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kharkiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8631-5051 LOW-TEMPERATURE ASPECTS OF QUANTUM TECHNOLOGIES: STATE AND PROSPECTS OF INNOVATIVE DEVELOPMENT Transcript of scientifi c report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, April 2, 2025 Th e report emphasizes that quantum technologies and quantum engineering are one of the key areas of development of modern science and technology, especially considering their potentially revolutionary applications in the defense sector, medicine, and also in the digital economy. It is noted that the further development of quantum technologies is impossible without fundamental research in the fi eld of low-temperature physics. A number of signifi cant results in this area, obtained by scientists of the B. Verkin Institute for Low Temperature Physics and Engineering of the National Academy of Sciences of Ukraine in cooperation with other specialized academic institutions and universities of Ukraine, are presented. Cite this article: Dolbin A.V. Low-temperature aspects of quantum technologies: state and prospects of innovative devel- opment (transcript of scientifi c report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, April 2, 2025). Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2025. (7): 49—54. https://doi.org/10.15407/visn2025.07.049

Institution

Similar Items