Застосування принципу самовизначення на прикладі референдумів в Австрії (1919–1921 рр.)
Мета статті: розглянути досвід проведення референдумів як засобу мирного врегулювання територіальних і міжетнічних конфліктів у післявоєнній Європі на прикладах Форарльбергу (1919), Каринтії (1920) та Шопрона (1921); визначити особливості врегулювання міжнародних конфліктів шляхом проведення референ...
Gespeichert in:
| Datum: | 2025 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2025
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський літопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206728 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Застосування принципу самовизначення на прикладі референдумів в Австрії (1919–1921 рр.) / О. Кашаба, О. Тавшунський, І. Щербина // Сіверянський літопис. — 2025. — № 4. — С. 22-29. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Мета статті: розглянути досвід проведення референдумів як засобу мирного врегулювання територіальних і міжетнічних конфліктів у післявоєнній Європі на прикладах Форарльбергу (1919), Каринтії (1920) та Шопрона (1921); визначити особливості врегулювання міжнародних конфліктів шляхом проведення референдуму. Використані як загальнонаукові методи: аналіз, синтез, опис, пояснення тощо, – так і спеціальні, зокрема історико-порівняльний та історико-системний.
Наукова новизна. Проаналізовано політичні, економічні та етнокультурні передумови ініціювання плебісцитів, хід голосування та реакцію міжнародної спільноти. Особлива увага приділена впливу міжнародних договорів (Сен-Жерменського, Тріанонського) та участі великих держав у формуванні нової політичної карти Європи. Висвітлено роль місцевих ініціатив, державної політики та міжнародного моніторингу в забезпеченні легітимності референдумів.
Висновки. Випадки Форарльбергу, Каринтії та Шопрона демонструють різні підходи до реалізації права народів на самовизначення залежно від політичного контексту, участі міжнародної спільноти та внутрішньої стабільності держав. Досвід розглянутих плебісцитів засвідчує, що за умов прозорості, політичної волі та міжнародної підтримки референдум може стати ефективним інструментом для запобігання конфліктам і стабілізації ситуації в регіоні. |
|---|