Тема екології природного і культурного середовища у творчості Максима Рильського

Видатний український поет М. Рильський у своїй творчості порівнював збереження рідної мови, культури зі збереженням природи як середовища існування людини. У статті висвітлено вплив середовища, у якому перебував у дитячі роки М. Рильський, на формування його особистості. Спілкування з видатними діяч...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2020
1. Verfasser:	Зборовський, А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2020
Schriftenreihe:	Матеріали до української етнології
Schlagworte:	Поетична спадщина Максима Рильського: сучасні культур-антропологічні інтерпретації
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208690
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Тема екології природного і культурного середовища у творчості Максима Рильського / А. Зборовський // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2020. — Вип. 19(22). — С. 18–21. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-208690
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2086902025-11-05T01:07:54Z Тема екології природного і культурного середовища у творчості Максима Рильського Topic of Ecology of Natural and Cultural Environments in Maksym Rylskyi’s Creation Зборовський, А. Поетична спадщина Максима Рильського: сучасні культур-антропологічні інтерпретації Видатний український поет М. Рильський у своїй творчості порівнював збереження рідної мови, культури зі збереженням природи як середовища існування людини. У статті висвітлено вплив середовища, у якому перебував у дитячі роки М. Рильський, на формування його особистості. Спілкування з видатними діячами української культури й українськими селянами, ознайомлення з українським фольклором, належна освіта і краса української природи – це ті чинники, які сприяли розвитку екологічного світогляду й поетичного таланту М. Рильського. Закладені в дитинстві моральні й естетичні принципи М. Рильський розвивав і в зрілі роки. Природа, зокрема м. Ірпеня, де поет тривалий час володів дачею, надихала його. Захоплення М. Рильського риболовлею і полюванням було не стільки погонею за мисливськими і рибальськими трофеями, скільки спілкуванням із природою і джерелом натхнення для створення поетичних перлин. Однак М. Рильському довелося пережити жахливі часи нищення українського етносу й української культури, тотального зросійщення; він також ледве не став жертвою сталінських масових репресій. Під час деякої лібералізації комуністичного режиму громадський діяч і академік, за можливості, намагався вплинути на партійних вождів, зокрема на М. Хрущова, але безуспішно. Проте він мав вплив на шанувальників української поезії. М. Рильський у таких віршах, як «Шипшина», «Мова» та інших закликав берегти мову, культуру і природу, наголошував на значенні народної творчості, звідки беруть витоки і література, і музика. Поліглот й ерудит, – М. Рильський, – знаходив у світовій літературі твори, співзвучні його морально-естетичним принципам, і перекладав їх для українського читацького загалу. Актуальність гуманістичної поезії М. Рильського постійно посилюється і нині, протидіючи руйнівним тенденціям зростання екологічних проблем і дегуманізації людства, що вже набули планетарного масштабу. У статті використано поезію і публіцистику М. Рильського та його переклад вірша Й.-В. фон Гете, а також спогади сина поета – Б. Рильського. An outstanding Ukrainian poet, M. Rylskyi, has compared the preservation of the native language and culture with the preservation of nature as a human habitat in his works. The influence of the environment, where M. Rylskyi spent his childhood, on the formation of his personality is considered in the article. Communication with outstanding figures of Ukrainian culture and Ukrainian peasants, familiarity with Ukrainian folklore, appropriate education, and the beauty of Ukrainian nature are the factors that have contributed to the development of M. Rylskyi's ecological outlook and poetic talent. M. Rylskyi has developed the moral and aesthetic principles laid in childhood, also in his mature years. The nature of the city of Irpin, in particular, where the poet has had a dacha for a long time, inspires him. M. Rylskyi’s passion for fishing and hunting has not been so much a pursuit of hunting and fishing trophies as a communication with nature and a source of inspiration for creating poetic pearls. However, M. Rylskyi has experienced terrible times of the destruction of the Ukrainian ethnos and Ukrainian culture, and total Russification. He has also almost become a victim of Stalin’s mass repressions. During some liberalization of the communist regime, the public figure and academician, to the best of his ability, has tried to influence the party leaders, Khrushchev in particular, but unsuccessfully. However, he influences fans of Ukrainian poetry. M. Rylskyi has urged to protect language, culture, and nature, emphasizing the importance of folk art, where both literature and music originate in such poems as Dog-Rose, Language, and others. M. Rylskyi, a polyglot and erudite person, has found works in world literature resonating with his moral and aesthetic principles and translated them for the Ukrainian readership. The relevance of the humanistic poetry of M. Rylskyi is intensified constantly even nowadays, counteracting the destructive tendencies of the growth of environmental problems and the dehumanization of mankind, which have already acquired a planetary scale. The poetry and journalistic heritage of M. Rylskyi and his translation of Goethe’s poem, as well as the memoirs of the son of the poet B. Rylskyi, are used in the article. 2020 Article Тема екології природного і культурного середовища у творчості Максима Рильського / А. Зборовський // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2020. — Вип. 19(22). — С. 18–21. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208690 82-34:821.161.2 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Поетична спадщина Максима Рильського: сучасні культур-антропологічні інтерпретації Поетична спадщина Максима Рильського: сучасні культур-антропологічні інтерпретації
spellingShingle	Поетична спадщина Максима Рильського: сучасні культур-антропологічні інтерпретації Поетична спадщина Максима Рильського: сучасні культур-антропологічні інтерпретації Зборовський, А. Тема екології природного і культурного середовища у творчості Максима Рильського Матеріали до української етнології
description	Видатний український поет М. Рильський у своїй творчості порівнював збереження рідної мови, культури зі збереженням природи як середовища існування людини. У статті висвітлено вплив середовища, у якому перебував у дитячі роки М. Рильський, на формування його особистості. Спілкування з видатними діячами української культури й українськими селянами, ознайомлення з українським фольклором, належна освіта і краса української природи – це ті чинники, які сприяли розвитку екологічного світогляду й поетичного таланту М. Рильського. Закладені в дитинстві моральні й естетичні принципи М. Рильський розвивав і в зрілі роки. Природа, зокрема м. Ірпеня, де поет тривалий час володів дачею, надихала його. Захоплення М. Рильського риболовлею і полюванням було не стільки погонею за мисливськими і рибальськими трофеями, скільки спілкуванням із природою і джерелом натхнення для створення поетичних перлин. Однак М. Рильському довелося пережити жахливі часи нищення українського етносу й української культури, тотального зросійщення; він також ледве не став жертвою сталінських масових репресій. Під час деякої лібералізації комуністичного режиму громадський діяч і академік, за можливості, намагався вплинути на партійних вождів, зокрема на М. Хрущова, але безуспішно. Проте він мав вплив на шанувальників української поезії. М. Рильський у таких віршах, як «Шипшина», «Мова» та інших закликав берегти мову, культуру і природу, наголошував на значенні народної творчості, звідки беруть витоки і література, і музика. Поліглот й ерудит, – М. Рильський, – знаходив у світовій літературі твори, співзвучні його морально-естетичним принципам, і перекладав їх для українського читацького загалу. Актуальність гуманістичної поезії М. Рильського постійно посилюється і нині, протидіючи руйнівним тенденціям зростання екологічних проблем і дегуманізації людства, що вже набули планетарного масштабу. У статті використано поезію і публіцистику М. Рильського та його переклад вірша Й.-В. фон Гете, а також спогади сина поета – Б. Рильського.
format	Article
author	Зборовський, А.
author_facet	Зборовський, А.
author_sort	Зборовський, А.
title	Тема екології природного і культурного середовища у творчості Максима Рильського
title_short	Тема екології природного і культурного середовища у творчості Максима Рильського
title_full	Тема екології природного і культурного середовища у творчості Максима Рильського
title_fullStr	Тема екології природного і культурного середовища у творчості Максима Рильського
title_full_unstemmed	Тема екології природного і культурного середовища у творчості Максима Рильського
title_sort	тема екології природного і культурного середовища у творчості максима рильського
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Поетична спадщина Максима Рильського: сучасні культур-антропологічні інтерпретації
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208690
citation_txt	Тема екології природного і культурного середовища у творчості Максима Рильського / А. Зборовський // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2020. — Вип. 19(22). — С. 18–21. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Матеріали до української етнології
work_keys_str_mv	AT zborovsʹkiia temaekologííprirodnogoíkulʹturnogoseredoviŝautvorčostímaksimarilʹsʹkogo AT zborovsʹkiia topicofecologyofnaturalandculturalenvironmentsinmaksymrylskyiscreation
first_indexed	2025-11-30T15:00:33Z
last_indexed	2025-11-30T15:00:33Z
_version_	1850227906871033856
fulltext	18 УДК 82-34:821.161.2 doi ТЕМА ЕКОЛОГІЇ пРИРОДНОГО І КУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА У ТВОРЧОСТІ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО Анотація / abstract Видатний український поет М. Рильський у своїй творчості порівнював збереження рідної мови, культури зі збереженням природи як середовища існування людини. У статті висвітлено вплив середовища, у якому перебував у дитячі роки М. Рильський, на формування його особистості. Спілкування з видатними діячами української культури й україн- ськими селянами, ознайомлення з українським фольклором, належна освіта і краса української природи – це ті чинники, які сприяли розвитку екологічного світогляду й поетичного таланту М. Рильського. Закладені в дитинстві моральні й естетичні принципи М. Рильський розвивав і в зрілі роки. Природа, зокрема м. Ірпеня, де поет тривалий час володів дачею, надихала його. Захоплення М. Рильського риболовлею і полюванням було не стільки погонею за мисливськими і рибаль- ськими трофеями, скільки спілкуванням із природою і джерелом натхнення для створення по- етичних перлин. Однак М. Рильському довелося пережити жахливі часи нищення українського етносу й укра- їнської культури, тотального зросійщення; він також ледве не став жертвою сталінських масових репресій. Під час деякої лібералізації комуністичного режиму громадський діяч і академік, за можли- вості, намагався вплинути на партійних вождів, зокрема на М. Хрущова, але безуспішно. Проте він мав вплив на шанувальників української поезії. М. Рильський у таких віршах, як «Шипшина», «Мова» та інших закликав берегти мову, культуру і природу, наголошував на значенні народної творчості, звідки беруть витоки і література, і музика. Поліглот й ерудит, – М. Рильський, – знаходив у світовій літературі твори, співзвучні його морально-естетичним принципам, і перекладав їх для українського читацького загалу. Актуальність гуманістичної поезії М. Рильського постійно посилюється і нині, протидіючи руйнівним тенденціям зростання екологічних проблем і дегуманізації людства, що вже набули планетарного масштабу. У статті використано поезію і публіцистику М. Рильського та його переклад вірша Й.-В. фон Гете, а також спогади сина поета – Б. Рильського. Ключові слова: Максим Рильський, українська поезія, екологія, природа, мова, культура. An outstanding Ukrainian poet M. Rylskyi has compared the preservation of the native language and culture with the preservation of nature as a human habitat in his works. The influence of the environment, where M. Rylskyi has spent his childhood, on the formation of his personality is considered in the article. Communication with outstanding figures of Ukrainian бібліографічний опис: Зборовський, А. (2020) Тема екології природного і культурного середовища у творчості Максима Рильського. Матеріали до української етнології, 19 (22), 18–21. Zborovskyi, A. (2020) Topic of Ecology of Natural and Cultural Environments in Maksym Rylskyi’s Creation. Materials to Ukrainian Ethnology, 19 (22), 18–21. ЗбОРОВСЬКИЙ АНАТОЛІЙ директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею (Ірпінь Київської області, Україна). ZBorovSkyi aNatolii a director of Irpin Historical and Local History Museum (Irpin of Kyiv Oblast, Ukraine). www.etnolog.org.ua IM FE 19 Творчість письменника є наслідком взаємодії його індивідуальності із середовищем, у якому він перебуває. Осо- бливе значення мають дитячі і юнацькі роки. У дитинстві і юності Максима Риль- ського гармонійно поєдналися спілку- вання з українськими селянами і гарна освіта з перебуванням у колі видатних діячів української культури, духовна українська спадщина від батька й озна- йомлення з українським фольклором від його носіїв та безпосередніми контак- тами з красою на той час ще не сплюн- дрованої людиною рідної природи. Усі ці враження, ця інформація були сприйня- ті чутливою душею юного поета. Краса української природи і народної творчості проросли буйним квітом лірики Макси- ма Тадейовича. Він завжди прагнув бути ближче до природи. Син поета – Богдан Рильський – згадував, що батько придбав дачу в Ірпені, бо тоді однойменна річка ще не була понівечена меліораторами [3, с. 18]. Тут Максим Рильський вудив рибу і водночас створював свої поезії, зокрема «Рибальські сонети». Максим Тадейович любив побродити з рушницею, але зізна- вався, що був кепським стрільцем. Для нього головним було перебування на лоні природи [5, с. 577]. Проте Максиму Риль- ському довелося пережити жахливі часи. Він став свідком зросійщення України, нищення української культури і руйну- вання природного довкілля. Сам був на волосину від загибелі. Як академік і громадський діяч Риль- ський намагався вплинути на партійних вождів. Богдан Рильський писав: «Десь на початку 50-х років, коли М. С. Хру- щов уже працював у Москві (одночасно секретарем Центрального і Московського комітетів партії), він запросив до себе на дачу групу українських письменників. Був серед них і батько. Під час бесіди він ненароком сказав: “А знаете, Никита Сергеевич, с Ирпенской поймой так, по сути, ничего и не получилось”. Господар підскочив, почервонів, розгнівався: “Как ничего не получилось?.. Вот мы здесь под Москвой начинаем такое же дело…” Батько зрозумів, що сперечатися марно, і дипломатично відповів: “Вы не так по- няли меня. Это я говорю с точки зрения охотника – бекасу теперь негде свить гнез- до”» [3, с. 87]. Можливо, те, як калічили річку Ірпінь під гаслом забезпечити Київ овочами стало одним із чинників переїзду Рильських з Ірпеня в Голосієве. У художній творчості поет був вільні- ший. Під час лібералізації комуністич- ного режиму Рильський дозволяв собі піднімати раніше заборонені теми. Але й тут треба було діяти обережно. Мак- culture and Ukrainian peasants, familiarization with Ukrainian folklore, appropriate education and the beauty of Ukrainian nature are the factors those have contributed to the development of M. Rylskyi ecological outlook and poetic talent. M. Rylskyi has developed the moral and aesthetic principles laid in childhood also in the mature years. Nature, of the city of Irpin in particular, where the poet has a dacha for a long time, inspires him. M. Rylskyi’s passion for fishing and hunting has been not so much a pursuit of hunting and fishing trophies as a communication with nature and a source of inspiration for creating poetic pearls. However, M. Rylskyi has experienced terrible times of the destruction of the Ukrainian ethnos and Ukrainian culture, total Russification. He has also almost become a victim of Stalin’s mass repressions. During some liberalization of the communist regime, the public figure and academician, to the best of his ability, has tried to influence the party leaders, Khrushchev in particular, but unsuccessfully. However, he has an influence on fans of Ukrainian poetry. M. Rylskyi has urged to protect language, culture and nature, emphasizing the importance of folk art, where both literature and music are originated in such poems as Dog-Rose, Language and others. M. Rylskyi, a polyglot and erudite person, has found works in world literature resonating with his moral and aesthetic principles and translated them for the Ukrainian readership. The relevance of the humanistic poetry of M. Rylskyi is intensified constantly even nowadays, counteracting the destructive tendencies of the growth of environmental problems and the dehumanization of mankind, which have already acquired a planetary scale. The poetry and journalistic heritage of M. Rylskyi and his translation of Goethe’s poem, as well as the memoirs of the son of the poet B. Rylskyi are used in the article. Keywords: Maksym Rylskyi, Ukrainian poetry, ecology, nature, language, culture. www.etnolog.org.ua IM FE 20 сим Рильський не використовував засоби сатири, не вдавався до іронії, сарказму. Він оспівував красу природи, порівню- вав природу з мовою, літературою і за- кликав берегти їх. У вірші «Шипшина» поет зазначає, що так, як від шипшини походять культурні троянди, так від на- родної пісні бере початок класична музи- ка і література: Це ж моя весна, Це молодість, це пісня у полях, Що дівчина співає невидима І несказанно гарна, певна річ! Із пісні, з пісні виросли Бетховен, Чайковський, Лисенко та Леонтович, Шопен із пісні виріс, чародій, І Римський-Корсаков, казкар поважний, Із пісні – як троянда із шипшини! Шевченко й Леся виросли із пісні, До неї Пушкін спраглий припадав, Живився Гайне піснею народу, – І хто ж її насмілиться зрубати, Під корінь хто безсмертну підітне? Що хочете кажіть, шановні друзі, А я уперто на своїм стою, Як присягу підношу голос я: Шипшини й пісні не віддам нікому! [2, с. 156]. У вірші «Мова» Максим Рильський закликає: «Як парость виноградної лози, плекайте мову» [2, с. 184]. Порівняння природи з культурою, мо- вою, літературою – це не лише літератур- ний прийом. Максим Рильський наголо- шував: Люби природу не як символ Душі своєї, Люби природу не для себе, Люби для неї… Вона – це мати, Будь же сином, А не естетом, І станеш ти не папіряним Живим поетом! [4, с. 223]. Максим Рильський був поліглотом. Він знаходив у світовій літературі тво- ри, співзвучні його морально-естетичним засадам, і знайомив з ними українських читачів. Наприклад, вірш Гете «При- рода і мистецтво» в перекладі Рильсь- кого: Не в розбраті мистецтво й природа, Як дехто мислить: путь у них одна. Мене обох їх надить глибина, І поміж ними обопільна згода [1, с. 293]. Людина – частинка природи. І мисте- цтво теж походить від природи. Щоб збе- регти людину, воно повинне відповідати законам природи. Максим Тадейович був ерудованою лю- диною. Він розумів, що природа є серед- овищем існування людини як біологічної істоти, а культура – середовищем існуван- ня людини як соціальної істоти, власне людини – Homo sapiens. Загибель хоча б одного із цих середовищ спричинить заги- бель людства. Згадуючи вислів Достоєв- ського «краса врятує світ», можна зроби- ти висновок, що Рильський красою своєї поезії рятував і продовжує, навіть після своєї біологічної смерті, рятувати світ. Звичайно, рятує не один. Його поезія на- лежить до числа кращих творів світової гуманістичної літератури. Творчість Максима Рильського осо- бливо актуальна в наш час, коли діяль- ність перетворювачів природи сягнула катастрофічних масштабів, роблячи з планети зону екологічного лиха, а зна- чна частина ділків від мистецтва, завдяки сучасним засобам поширення інформа- ції, розповсюджує дегуманізацію, спри- яючи деградації людства. Однак справ- жнє мистецтво, зокрема поезія Максима Рильського, покликане впливати на сві- домість особливо підростаючого поко- ління, формуючи в нього гуманістичний світогляд. Джерела та література 1. Гете Й.-В. Природа і мистецтво / переклад М. Рильського. Рильський М. Зібрання тво- рів : у 20 т. Київ : Наукова думка, 1985. Т. 11. С. 293. 2. Мандрівник і риболов. Природа у творчості Володимира Свідзінського й Максима Риль- ського / упоряд. І. Андрусяк. Київ : Факт, 2003. 3. Рильський Б. Мандрівка в молодість батька. Київ, 2004. www.etnolog.org.ua IM FE 21 references 1. GOETHE, Wolfgang Johann, v. Nature and Art (translated from the German by Maksym RYL- SKYI). In: Maksym RYLSKYI, Collected Works: in Twenty Volumes. Kyiv: Scientific Thought, 1985, vol. 11: Poetic Translations, p. 293 [in Ukrainian]. 2. ANDRUSIAK, Ivan (compiler). A Wanderer and Fisherman. Nature in the Works of Volody- myr Svidzinskyi and Maksym Rylskyi. Kyiv: Fact, 2003 [in Ukrainian]. 3. RYLSKYI, Bohdan. A Journey into My Father’s Youth. Kyiv, 2004 [in Ukrainian]. 4. RYLSKYI, Maksym. Lyrics. Kyiv: Kyiv Truth, 2005 [in Ukrainian]. 5. RYLSKYI, Maksym. Why I Do Not Go Hunting. In: Maksym RYLSKYI, Collected Works: in Twenty Volumes. Kyiv: Scientific Thought, 1988, vol. 18: Journalism: 1953–1964, pp. 577–584. [in Ukrainian]. 4. Рильський М. Лірика. Київ : Київська правда, 2005. 5. Рильський М. Чому я не їжджу на полювання. Рильський М. Зібрання творів : у 20 т. Київ : Наукова думка, 1988. Т. 18. С. 577–584. www.etnolog.org.ua IM FE

Тема екології природного і культурного середовища у творчості Максима Рильського

Institution

Ähnliche Einträge