А. С. Петрушевич — видавець «Зведеного галицько-руського літопису 1600—1800 рр.»

А. С. Петрушевич — видавець «Зведеного галицько-руського літопису 1600—1800 рр.»

В статье раскрывается деятельность известного западноукраинского буржуазно-либерального историка А. С. Петрушевича по составлению «Сводной Галицко-русской летописи 1600—1800 гг.» Этому историческому документу давали высокую оценку И. Франко, журнал «Киевская старина». Помещенные в летописи материалы...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Історіографічні дослідження в Україні
Datum:1971
1. Verfasser: Кравець, М.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 1971
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209825
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:А. С. Петрушевич — видавець «Зведеного галицько-руського літопису 1600—1800 рр.» / М.М. Кравець // Історіографічні дослідження в Українській РСР: Зб. наук. пр. — 1971. — Вип. 4. — С. 193-198. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-209825
record_format dspace
spelling Кравець, М.М.
2025-11-27T11:46:32Z
1971
А. С. Петрушевич — видавець «Зведеного галицько-руського літопису 1600—1800 рр.» / М.М. Кравець // Історіографічні дослідження в Українській РСР: Зб. наук. пр. — 1971. — Вип. 4. — С. 193-198. — укр.
2415-8003
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209825
В статье раскрывается деятельность известного западноукраинского буржуазно-либерального историка А. С. Петрушевича по составлению «Сводной Галицко-русской летописи 1600—1800 гг.» Этому историческому документу давали высокую оценку И. Франко, журнал «Киевская старина». Помещенные в летописи материалы и ныне представляют значительную ценность для исследования истории западноукраинских земель, в частности Галиции. Историк провел большую и плодотворную работу по изданию «Сводной Галицко-русской летописи». В 1874 г. во Львове вышел первый том, посвященный 1600—1700 гг., в 1887 г.—второй (1700—1772 гг.) и в 1889 г.— третий (1772—1800 гг.). В 1896—1897 гг. увидели свет два дополнительных тома к периоду 1700—1800 гг. Содержа разнообразные исторические материалы, данное издание, несмотря на отдельные недостатки, представляет значительный интерес для исследователей.
uk
Інститут історії України НАН України
Історіографічні дослідження в Україні
А. С. Петрушевич — видавець «Зведеного галицько-руського літопису 1600—1800 рр.»
А. С. Петрушевич — издатель «Сводной галицко-русской летописи 1600—1800 гг.»
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title А. С. Петрушевич — видавець «Зведеного галицько-руського літопису 1600—1800 рр.»
spellingShingle А. С. Петрушевич — видавець «Зведеного галицько-руського літопису 1600—1800 рр.»
Кравець, М.М.
title_short А. С. Петрушевич — видавець «Зведеного галицько-руського літопису 1600—1800 рр.»
title_full А. С. Петрушевич — видавець «Зведеного галицько-руського літопису 1600—1800 рр.»
title_fullStr А. С. Петрушевич — видавець «Зведеного галицько-руського літопису 1600—1800 рр.»
title_full_unstemmed А. С. Петрушевич — видавець «Зведеного галицько-руського літопису 1600—1800 рр.»
title_sort а. с. петрушевич — видавець «зведеного галицько-руського літопису 1600—1800 рр.»
author Кравець, М.М.
author_facet Кравець, М.М.
publishDate 1971
language Ukrainian
container_title Історіографічні дослідження в Україні
publisher Інститут історії України НАН України
format Article
title_alt А. С. Петрушевич — издатель «Сводной галицко-русской летописи 1600—1800 гг.»
description В статье раскрывается деятельность известного западноукраинского буржуазно-либерального историка А. С. Петрушевича по составлению «Сводной Галицко-русской летописи 1600—1800 гг.» Этому историческому документу давали высокую оценку И. Франко, журнал «Киевская старина». Помещенные в летописи материалы и ныне представляют значительную ценность для исследования истории западноукраинских земель, в частности Галиции. Историк провел большую и плодотворную работу по изданию «Сводной Галицко-русской летописи». В 1874 г. во Львове вышел первый том, посвященный 1600—1700 гг., в 1887 г.—второй (1700—1772 гг.) и в 1889 г.— третий (1772—1800 гг.). В 1896—1897 гг. увидели свет два дополнительных тома к периоду 1700—1800 гг. Содержа разнообразные исторические материалы, данное издание, несмотря на отдельные недостатки, представляет значительный интерес для исследователей.
issn 2415-8003
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209825
citation_txt А. С. Петрушевич — видавець «Зведеного галицько-руського літопису 1600—1800 рр.» / М.М. Кравець // Історіографічні дослідження в Українській РСР: Зб. наук. пр. — 1971. — Вип. 4. — С. 193-198. — укр.
work_keys_str_mv AT kravecʹmm aspetruševičvidavecʹzvedenogogalicʹkorusʹkogolítopisu16001800rr
AT kravecʹmm aspetruševičizdatelʹsvodnoigalickorusskoiletopisi16001800gg
first_indexed 2025-12-03T04:31:05Z
last_indexed 2025-12-03T04:31:05Z
_version_ 1850460093861068800
fulltext из центральных проблем украинской иисториографии — проблемы крепостни- чества, а также других важных вопросов истории Украины. Выступление Радищева явилось вехой в развитии исторической мысли во всероссийском масштабе. Общие теоретические положения Радищева и конкретные высказывания об общности исторических судеб восточных славян, критика им норманистских фальсификаций, мысли о роли народных масс в истории, антикрепостнический пафос, осуждение самодержавия имели значи- тельное влияние на развитие исторической мысли на Украине и вызвали глу- бокий интерес среди прогрессивной украинской дворянской интеллигенции. В предлагаемой статье показано, как на Украине в противовес провинци- альной ограниченности дворянской консервативной историографии выдвигается тезис о связи истории Украины с общими процессами всемирной истории (В. Каразин, М. Гнедич, И. Орлай). Прошлое Украины, где происходило пере- плетение социального и национального угнетения, рассматривается с позиций антикрепостнических взглядов (Котляревский, Каразин, Гнедич). Автор рассматривает вклад декабристов в разработку вопросов истории Украины, показывает глубокое знание ими источников по истории Украины: летописей, легенд, дум. Декабристы и Лушкин разрабатывали ряд конкретных проблем истории Украины (история казачества, освободительная война 1648—1654 гг., Украина в начале XVIII ст.). Положительно оценивая роль и возникновение запорож- ского казачества, _его народную основу, освободительную войну и Переяслав- скую Раду, они оказали большое идейное влияние на развитие исторической мысли на Украине, в частности на исторические взгляды Гоголя и Марковича. М. М. К р а в е ц ь А. С. ПЕТРУШЕВИЧ — ВИДАВЕЦЬ «ЗВЕДЕНОГО ГАЛИЦЬКО-РУСЬКОГО ЛІТОПИСУ 1600—1800 pp.» Антоній Степанович Петрушевич (1821—1913) —відомий за- хідноукраїнський буржуазно-ліберальний історик. Його перу на- лежить велика! кількість праць з історії України, особливо з істо- рії Галичини. «Багатство матеріалів, ще ніким не вивчених,— писав А. Ю. Кримський,— дозволили Петрушевичу написати ці- лий ряд досліджень з галицької історії, і в цій ділянці він вважається авторитетом» Оцінюючи вартість наукової спадщини А. С. Петрушевича як історика, ми повинні керуватися ленінською вказівкою про те, що «історичні заслуги судять не по тому, чого не дали історичні діячі в порівнянні з сучасними вимогами, а по тому, що вони да- ли нового в порівнянні з своїми попередниками»2. Написавши 1 А. К р ы м с к и й. А. С. Петрушевич (Юбилейная справка).—«Этнографи- ческое обозрение», 1893, № 4, стор. 147. 2 В. I. Л е н і н. Твори, т. 2, стор. 160. 13—783 193 ряд оригінальних праць 1 та видавши багато документальних ма- теріалів 2, А. С. Петрушевич залишив помітний слід в західно- українській історіографії другої половини XIX—початку XX ст. За вагомий внесок у розвиток науки вчений був обраний чле- ном академій наук у Петербурзі, Кракові і Бухаресті, почесним доктором Київського університету, членом російського археоло- гічного товариства у Москві, членом товариства історії і старо- житностей в Одесі. Ще навчаючись у львівській гімназії, А. С. Петрушевич пере- бував у близьких стосунках з Я- Ф. Головацьким та І. М. Ваги- левичем. Проте вирішальний вплив на формування його історич- них поглядів мали не вони, а історик москвофільського напряму Д. І. Зубрицький. Незважаючи на те, А. С. Петрушевич вніс чи- мало нового в історичну науку. Власне, це і становить його нау- ковий доробок, бо, як зазначав В. І. Ленін, «науку рухали впе- ред, незважаючи на свої реакційні погляди, історики і філософи XIX сторіччя, роз'ясняючи ще далі питання про класову бороть- бу, розвиваючи діалектичний метод і застосовуючи або починаю- чи застосовувати його до суспільного життя» 3. Звичайно, це ле- нінське положення може бути віднесене до кращих праць істори- ка. Деякі ж його праці, наприклад з історії церкви, взагалі позбавлені наукової вартості. Найважливішою працею А. С. Петрушевича в галузі історії (вчений займався також мовознавством і етнографією), є, без- 1 А. П е т р у ш е в и ч . Археологические находки близ города Галича.— «Вестник народного дома», 1882—1884; й о г о ж. Краткое известие историчес- кое о введении христианства в предкарпатских странах во времена Кирилла и Мефодия, тех же учениками и проповедниками. Львов, 1882; й о г о ж. Русская земля и ее жители в народных поговорках и пословицах.—> «Научно-литератур- ный сборник», 1905; й о г о ж. О городе Галиче за Луквою.— «Вестник Народ- ного дома», 1884—1887; й о г о ж. О преградии Галича за рекою Днестром.— «Вестник Народного дома», 1887—1888; й о г о ж. Критико-исторические рассу- ждения о надднестрянском городе Галиче. Львов, 1888; й о г о ж. Кто были болоховские князья?— «Слово», 1887, № 94-95; й о г о ж. Кроника русская Ме- жигорская.— «Временник Института ставропигийского», 1892; й о г о ж. О на- чале книгопечатания на Руси вообще, а в городе Львове в особенности.—«Вре- менник Института ставропигийского», 1883; й о г о ж. Иван Федоров—русский первопечатник. Историко-библиографические рассуждения. Львов, 1883; й о г о ж. Петр Конашевич-Сагайдачный.— «Временник Института ставропигийского», 1891, та ін. 3 А. П е т р у ш е в и ч . Акты, относящиеся к истории южно-западной Руси. Львов, 1868; й о г о ж. Сводная галицко-русская летопись с 1600 по 1700 г. Львов, 1874; й о г о ж. Сводная галицко-русская летопись с 1700 до конца ав- густа 1772 года. Львов, 1887; й о г о ж. Сводная галицко-русская летопись с 1772 до конца 1800 года. Львов, 1889; й о г о ж. Дополнения ко сводной га- лицко-русской летописи с 1772 до конца 1800 г. Львов, 1897; й о г о ж. Волын- ско-галицкая летопись.— «Литературный сборник», 1870—1871; й о г о ж. Materiały historyczne ziem polskich i ruskich dotyczące «Pvzeglad archeologicz- ny, 1882—1883, та ін. В. І. Л e н і н. Твори, т. 20, стор. 181. 194" сумнівно, його п'ятитомний «Зведений галицько-руський літопис 1600—1800 рр.» Це зазначив І. Я. Франко Наукова цінність «Зведеного галицько-руського літопису» без- перечна. Його поява викликала зацікавленість спеціалістів. Кри- тика вказала на сильні і слабі сторони праці А. С. Петрушевича. Характерна у зв'язку з тим оцінка другого ЇЇ тому, дана журна- лом «Киевская старина». Дійсно, матеріали, зібрані Петрушеви- чем, зазначав журнал, дуже багаті і різноманітні, а видана ним книга за кількістю фактів може бути поставлена поруч з кращи- ми археографічними збірниками. Протягом багатьох років вида- вець зібрав велику кількість матеріалів, що були розкидані в різ- них місцях, у тому числі написів на полях церковних книг, на могильних пам'ятниках, на будинках і т. п. Тим самим видавець зробив велику послугу історичній науці, врятував багато більш або менш важливих історичних відомостей від загибелі і зробив їх доступними для тих, хто цікавиться історією. Проте журнал одночасно зазначив ряд істотних недоліків видання А. С. Петру- шевича (суб'єктивізм у підборі фактів, зайва полеміка з автора- ми, відсутність іменного і географічного покажчиків тощо) 2. Об'єктивну оцінку «Зведеного галицько-руського літопису» дав І. Я- Франко. Вказуючи на його позитивні риси, революціонер- демократ одночасно говорив, що праця Петрушевича «се вла- стиво ніякий літопис, тільки досить принагідно нахапані і сяк-так хронологічно розміщені collectanea 3, виписки з друкованих кни- жок, брошур від найрідших і найцінніших аж до популярних і безвартних, а надто з рукописних джерел, місцевих літописів, які він звичайно не друкував в цілості, тільки подавав розроблені під різними літами, і з принагідних записок на старих книжках і рукописах і, нарешті, з документів публичного і приватного характеру» 4. Та незважаючи на це все, «Зведений галицько-руський літо- пис» залишається і дотепер важлиивм джерелом з історії Украї- ни XVII—XVIII ст. Вміщені в ньому документальні матеріали становлять найбільшу цінність для дослідження історії західно- українських земель, зокрема Галичини. Слід зазначити, що праця А. С. Петрушевича була результа- том його багаторічної наукової діяльності. Він присвятив їй не менше чверті століття своїх наукових цошуків. Ще в 1865 р. бу- ла надрукована його стаття «Міркування про важливість істо- ричних записок і написів як джерело для нашої історії» 5. Автор 1 І. Ф р а н к о . Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. Львів, 1910, стор. 137. 2 «Киевская старина», 1888, т. XXI, стор. 46—52. 'Collectanea — витяги. 4 І. Ф р а н к о . Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. Львів, 1910, стор. 137. , 5 А. П е т р у ш е в и ч. Рассуждение о важности исторических записок и -13* 195 ставив своїм завданням звернути увагу любителів рідної історії на численні записи, які робили сучасники різних історичних по- дій у рукописних і друкованих книгах, на будинках і т. д. А вже в 1874 р. йому вдалось видати перший том своєї праці. У передмові до цього тому А. С. ГЬтрушевич писав, що він прагнув розташувати зібрані ним матеріали за роками, звертаю- чи увагу на їх важливість. І дійсно. Події систематизовані укла- дачем у хронологічному порядку, по можливості навіть за міся- цями і днями. Виписки з документальних матеріалів, особливо з рукописних і стародруків, становлять найціннішу частину праці. Перший том «Зведеного галицько-руського літопису» який, до речі, присвячений В. К. Острозькому, охоплює 1600—1700 pp. У ньому вміщено велику кількість свідчень про найрізноманітніші питання з історії України. Тут зустрічаємо відомості про соці- ально-економічні відносини того часу, політичне становище ук- раїнського народу, селянсько-козацькі війни, визвольну війну 1648—1654 pp. і возз'єднання України з Росією, культурний рух, цінні дані з історичної географії і генеалогії. Ось кілька прикла- дів. Під 1600 p. А. С. Петрушевич, посилаючись на протоколи за- сідань Львівського ставропігійного братства, повідомляв про те, що царгородський патріарх Матвій окремою грамотою затвер- див статут цього братства. Під тим же роком видавець помістив відозву українців Львова до всього українського народу з закли- ком підтримати матеріально місцеве братство, щоб таким чином посилити один з найважливіших культурних осередків на Укра- їні. Ця відозва зберігалась у бібліотеці братства. Під 1622 р. по- міщений такий запис: « У т о м у році записався в члени Львівсько- го ставропігійного братства Петро Сагайдачний Кунашевич, геть- ман козаків, і подарував тому ж братству на школу листом, писаним з Києва, 250 талерів». Повідомлення укладач взяв з за- писок Львівського ставропігійного братства. Під 1638 р. поміще- ний уривок з якогось рукопису першої половини XVII ст. про селянсько-козацьке повстання під проводом Д. Гуні і Я- Остря- ниці. На жаль, А. С. Петрушевич не вказав, що це за рукопис. Зрештою, це не поодинокий випадок, коли упорядник у такий спо- сіб указує джерело використаних матеріалів або взагалі замов- чує його. Інколи він переказує від себе факти або бере їх з неавторитетних літературних джерел. Через те його праця біль- ше схожа на хрестоматію матеріалів, ніж на літопис у повному розумінні того слова. Не дивно, що у багатьох випадках сучас- ному досліднику доводиться покладатись виключно на наукову добросовісність видавця, бо використані ним матеріали не збе- надписей как источнике для нашей истории,— «Науковый сборник», 1865, вып. I—IV. ' A . С. П е т р у ш е в и ч . Сводная галицко-русская летопись с 1600 по 1700 г. Львов, 1874. 196" реглись у своему первісному вигляді або невідомо звідки почерп- нуті. Зайвим буде вказувати, що у праці відсутня характерне™-, ка використаних джерел. Все ж зі всіма недоліками перший том «Зведеного галицько-руського літопису» відзначається багатств вом поміщених у ньому матеріалів. Чимало з них ще не введені в науковий обіг (розправа з повсталими масами Галичини після відступу військ, очолюваних Хмельницьким в 1648 p., успішна оборона в 1672 р. монастиря у с. Волі Дерев'янській у Галичині від турків і монастиря у с. Крехові від татар, існування братства у с. Уличу поблизу Львова і т. д.). Багато цікавих даних можуть знайти фахівців з історичної географії України. Другий том «Зведеного галицько-руського літопису» охоплює 1700—1772 pp..1 У ньому тією чи іншою мірою відбиті основні події, які мали місце в той час на Україні, зокрема, народне пов- стання проти шляхетської Речі Посполитої та татаро-турецької агресії на початку XVIII ст., боротьба російського й українсько- го народів проти шведських загарбників, Коліївщина та оприш- ківський рух. У розпорядженні укладача були СолотВинський і Ставропігійський літописи, записки уніатського митрополита Льва Кішки, записки Жовківського і Підгорецького монастирів тощо. На жаль, А. С. Петрушевич дає з них лише витяги. Дале- ко більшу , вартість становила б публікація цих унікальних джерел. Слід віддати належне упоряднику в тому, що він друкував ці- каві записи, розкидані по церковних книгах. Так, був надрукова- ний запис ієрея Павла Свидзинського про операції російсько- українських військ проти магнатсько-шляхетської конфедерації у Польщі в 1768 р. В цілому ж, однак, другий том за кількістю і різноманітністю опублікованих матеріалів поступається пер- шому. Третій том містить матеріали щодо 1772—1800 pp. 2 Тут до- слідник знаходить багато відомостей з історії Галичини та Буко- вини. Найбільш цінними є матеріали про культурний рух. Досить добре відбита колоніальна політика австрійського уряду на за- хідноукраїнських землях. Проте в даному томі збільшилась кіль- кість матеріалів, почерпнутих з друкованих джерел. Два останніх томи 3 становлять додаток до двох попередніх томів. При цьому, однак, упорядник не уникнув повторень і дуб- лювання. Не висловив він також свого ставлення до матеріалів, в яких по-різному коментуються одні і ті ж факти. 1 А. С. П е т р у ш е в и ч . Сводная галицко-русская летопись с 1700 до кон- ца августа 1772 года. Львов, 1887. 2 А. С. П е т р у ш е в и ч . Сводная галицко-русская летопись с 1772 до кон- ца 1800 года. Львов, 1889. 3 А. С. П е т р у ш е в и ч. Дополнения ко сводной галицко-русской летопи- си с 1700 по 1772 год. Львов, 1896; й о г о ж. Дополнения ко сводной галицко- русской летописи с 1772 до конца 1800 года. Львов, 1897. 197" Вже вказувалось, що посилання А. С. Петрушевича на літе- ратурні джерела, інколи маловартісні, характеризує з негативно- го боку «Зведений Галицько-руський літопис». Проте і вони мо- жуть бути використані спеціалістами в галузі історіографії, оскільки дають можливість судити про погляди різних авторів на той чи інший історичний факт, М. М. К р а в е ц А. С. ПЕТРУШЕВИЧ — ИЗДАТЕЛЬ «СВОДНОЙ ГАЛИЦКО-РУССКОЙ ЛЕТОПИСИ 1600—1800 гг.» Р е з ю м е В статье раскрывается деятельность известного западноукраинского буржу- азно-либерального историка А. С. Петрушевича по составлению «Сводной Галицко-русской летописи 1600—1800 гг.» Этому историческому документу давали высокую оценку И. Франко, журнал «Киевская старина». Помещенные в летописи материалы и ныне представляют значительную ценность для ис- следования истории западноукраинских земель, в частности Галиции. Историк провел большую и плодотворную работу по изданию «Сводной Галицко-русской летописи». В 1874 г. во Львове вышел первый том, посвящен- ный 1600—1700 гг., в 1887 г.—второй (1700—1772 гг.) и в 1889 г.—третий (1772—1800 гг.). В 1896—1897 гг. увидели свет два дополнительных тома к периоду 1700—1800 гг. Содержа разнообразные исторические материалы, данное издание, не- смотря на отдельные недостатки, представляет значительный интерес для ис- следователей. Я. І. Д з и р а САМІЙЛО ВЕЛИЧКО ТА ЙОГО ЛІТОПИС (До 300-річчя від дня народження літописця) Одним із найвидатніших і найбільших за обсягом їсторико- літературних творів кінця XVII — початку XVIII ст. є «Л-Ьтопись событий в ЮгоЗападной России в XVII веке. Составил Самоил Величко, бывший канцелярист канцелярии войска Запорожско- го, 1720». Твір складається з трьох частин: перша — «Сказаніе о войні козацкой з поляками, чрез Зіновія Богдана Хмелницкого, гет- мана, войск Запорожских, в осми літех точившойся...», друга й третя — «Повіствованія літописная о малоросійских и иних отча- сти поведеніях собранная и зде описанная». Окремо виділені до- датки та уривки різних документів, переважно XVII ст. 198"

Ähnliche Einträge