Діагностика потенціалу економічної безпеки підприємства у функціональному аспекті його інноваційної політики

В роботі досліджуються теоретико-методичні засади проведення аналітичної діагностики ресурсно-перетворювального потенціалу формування стану економічної безпеки підприємства криз його ресурсну і функціональну складові у здатністно-функціональному аспекті. Запроваджено механізм інтегрально-модульної о...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2006
Main Author:	Шкарлет, С.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2006
Series:	Культура народов Причерноморья
Subjects:	Точка зрения
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21723
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Діагностика потенціалу економічної безпеки підприємства у функціональному аспекті його інноваційної політики / С.М. Шкарлет // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 85. — С. 155-161. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-21723
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-217232025-02-23T17:53:05Z Діагностика потенціалу економічної безпеки підприємства у функціональному аспекті його інноваційної політики Шкарлет, С.М. Точка зрения В роботі досліджуються теоретико-методичні засади проведення аналітичної діагностики ресурсно-перетворювального потенціалу формування стану економічної безпеки підприємства криз його ресурсну і функціональну складові у здатністно-функціональному аспекті. Запроваджено механізм інтегрально-модульної оцінки потенціалу у контексті системної сукупності фактичних результативності і продуктивності господарської діяльності підприємства та методів і засобів ліквідації системних диспропорцій, що виникають в процесі такої діяльності. В работе исследуются теоретико-методические основы проведения аналитической диагностики ресурсно-преобразовательного потенциала экономической безопасности предприятия в контексте его ресурсной и функциональной составляющих формирования способностей и возможностей обеспечения экономической безопасности предприятия. Представлен механизм интегрально-модульной оценки потенциала в контексте системной совокупности параметров результативности и производительности хозяйственной деятельности предприятия, а также методов и средств ликвидации системных диспропорций, которые возникают в процессе такой деятельности. It this note tells about the theoretic and methodic based of analytical diagnostics of enterprises economic safety potential in resources and transformations aspects. Represented the mechanism integral and module estimation of enterprises economic safety potential as a system totality parameters of enterprises productivity, methods and tools of system disproportions eliminated. 2006 Article Діагностика потенціалу економічної безпеки підприємства у функціональному аспекті його інноваційної політики / С.М. Шкарлет // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 85. — С. 155-161. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21723 uk Культура народов Причерноморья application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Точка зрения Точка зрения
spellingShingle	Точка зрения Точка зрения Шкарлет, С.М. Діагностика потенціалу економічної безпеки підприємства у функціональному аспекті його інноваційної політики Культура народов Причерноморья
description	В роботі досліджуються теоретико-методичні засади проведення аналітичної діагностики ресурсно-перетворювального потенціалу формування стану економічної безпеки підприємства криз його ресурсну і функціональну складові у здатністно-функціональному аспекті. Запроваджено механізм інтегрально-модульної оцінки потенціалу у контексті системної сукупності фактичних результативності і продуктивності господарської діяльності підприємства та методів і засобів ліквідації системних диспропорцій, що виникають в процесі такої діяльності.
format	Article
author	Шкарлет, С.М.
author_facet	Шкарлет, С.М.
author_sort	Шкарлет, С.М.
title	Діагностика потенціалу економічної безпеки підприємства у функціональному аспекті його інноваційної політики
title_short	Діагностика потенціалу економічної безпеки підприємства у функціональному аспекті його інноваційної політики
title_full	Діагностика потенціалу економічної безпеки підприємства у функціональному аспекті його інноваційної політики
title_fullStr	Діагностика потенціалу економічної безпеки підприємства у функціональному аспекті його інноваційної політики
title_full_unstemmed	Діагностика потенціалу економічної безпеки підприємства у функціональному аспекті його інноваційної політики
title_sort	діагностика потенціалу економічної безпеки підприємства у функціональному аспекті його інноваційної політики
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2006
topic_facet	Точка зрения
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21723
citation_txt	Діагностика потенціалу економічної безпеки підприємства у функціональному аспекті його інноваційної політики / С.М. Шкарлет // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 85. — С. 155-161. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT škarletsm díagnostikapotencíaluekonomíčnoíbezpekipídpriêmstvaufunkcíonalʹnomuaspektíjogoínnovacíjnoípolítiki
first_indexed	2025-11-24T05:18:23Z
last_indexed	2025-11-24T05:18:23Z
_version_	1849647697878843392
fulltext	Точка зрения 155 хідний досвід професійної діяльності. Іноземні джерела фінансування наукових досліджень, тренінгових програм, освітянських проектів та круглих столів дасть змогу реалізувати професійні ідеї та задуми. Можливості для вітчизняних студентів. Запровадження Болонських принципів зумовить певне підви- щення статусу та ролі студента як суб’єкта освітньої діяльності завдяки його участі у формуванні індивіду- ального навчального плану, підвищенню його відповідальності за результати навчання, самоорганізації власної освіти, участі в науковій, творчій роботі та в управлінні навчальним процесом. Зміни у навантаженні в бік збільшення позааудиторного навчання студентів, запровадження кредитно- модульної системи примусить студентів систематично працювати протягом усього семестру і дасть можли- вість самостійно формувати план навчання. У студентів з’явиться можливість навчатися за іншими напря- мами і спеціальностями, вивчати додаткові дисципліни, освоювати суміжні спеціалізації або отримувати додаткову кваліфікацію [7, с. 32]. Крім того, підвищення рівня прозорості у навчальному роцесі з одного боку, та самостійність у плануванні навчальних етапів з іншого боку, призведе до підвищення мотивації та відповідальності студентів у навчальному процесі та науковій діяльності; виявлення можливостей у всебіч- ному розкритті здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення; забезпечення стабільного морально- психологічного клімату серед студентів завдяки проведенню наскрізного контролю знань; встановлення оп- тимального навантаження кожному із студентів, що дозволить отримати на виході висококваліфікованого бакалавра або магістра із невтраченим здоров’ям за період навчання та здоровою психікою. Можливості для іноземних студентів та викладачів. У вітчизняної освіти є багато переваг, серед них: висока якість освіти; наявність та різноманітність напрямів та спеціальностей; Україна має достатньо бага- ту культурну та історичну спадщину, що може привернути увагу іноземного студента, викладача, науковця; незначна плата за навчання у порівнянні з середньоєвропейським рівнем. Загальна цінова перевага, яку Україна могла запропонувати студентам з інших країн і яка часто сьогодні інтерпретується як показник ни- жчої якості, при правильній побудові рекламної компанії вітчизняними освітньо-науковими закладами мо- же стати серйозною конкурентною перевагою. Джерела та література 1. Савельев А. Инновационное образование и научные школы. // “Alma Mater” (“Вестник высшей шко- лы”). – 2000. – № 5. – С. 16 - 18. 2. Романенко М. Вживання поняття “парадигма” у філософії освіти // Персонал. – 2004. – №5. – С.51-54. 3. Семів Л.К. Регіональна політика: людський вимір. - Львів: Видавництво Національного університету Львівська політехніка“,2004.–392с. 4. Коммюнике Конференции Министров, ответственных за Высшее образование. Берлин, 19 сентября 2003 года – http:/nsc.edu.ru 5. Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу // Вища освіта України, 2004. – № 1. – С. 5-9. 6. Исакова Н.Б., Кавуненко Л.Ф. Современные тенденции в руокводстве научными коллективами // Наука та наукознавство, 2005. – №1. – С. 18-29. 7. Мороз І. Болонський процес – це конкретні рішення та дії // Вища освіта України. – 2005. – №1. – С. 29- 36. Шкарлет С.М. ДІАГНОСТИКА ПОТЕНЦІАЛУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА У ФУНКЦІОНАЛЬНОМУ АСПЕКТІ ЙОГО ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ Необхідність забезпечення умов стійкого зростання і розвитку національної економіки та основних її інститутів неодноразово наголошувалась на державному і галузевому рівнях. Але нажаль ця проблема ще досі потребує глибокого аналітичного опрацювання та наукового обґрунтування щодо механізмів управлін- ня соціально-економічними процесами як у державі в цілому, так і на рівні її мікроекономічних агентів – підприємств, установ і організацій. Причому головним напрямом впровадження наукових зусиль щодо еко- номічного розвитку країни у найближчій перспективі повинна стати інтенсифікацій зусиль щодо підвищен- ня ефективності роботи реального сектора економіки, підвищення віддачі ключових факторів виробництва, суттєве збільшення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на світових ринках і створення умов щодо виконання національною економікою соціальних функцій. В цьому комплексі наукових завдань клю- чове місце ми відводимо відпрацюванню єдиного підходу щодо детермінації внутрішньої природи, оцінки і раціональному управлінню потенціалом формування стану економічної безпеки підприємства та забезпе- ченню їх подальшого розвитку. Наукова актуальність і значущість категорії потенціалу формування стану економічної безпеки підприємства виявляється в тому, що потенціал є ідентифікаційною характеристикою лімітного рівня результативності діяльності економічного агента. Наукове і прикладене відпрацювання ме- ханізмів управління потенціалом створює можливості для підвищення реальних результатів функціонуван- ня економічних агентів, підвищення рівня їх конкурентоспроможності та задоволення загальносуспільних потреб, тому таке завдання є надзвичайно актуальним і доречним. Зазначимо, що відповідно до існуючих наукових публікацій науковою проблематикою щодо категорії потенціалу в економічній науці займалося багато вчених. Так, наприклад, Абалкін Л.І. [1. с. 214], Лукінов І.І., Оніщенко О., Пасхавер Б.Й. [7, с. 12], Черніков Д.А. [12, с. 89] розглядають потенціал у якості адитив- ної сукупності матеріально-речових ресурсів економічного агента, які визначають результативність щодо їх Шкарлет С.М. ДІАГНОСТИКА ПОТЕНЦІАЛУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА У ФУНКЦІОНАЛЬНОМУ АСПЕКТІ ЙОГО ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ 156 перетворення у бажаний результат у трьох категоріях – економічній, виробничій та науково-технічній. Ан- дрійчук В.Г. [2, с. 8], Василенко Ю.В. [5, с. 31], Іванов Є. [6, с. 12-13], Рижва Б.О. [10, с. 5], Фігурнов Е. [11, с. 38] розглядають категорію потенціалу на інтегративних засадах, включаючи, поряд із структурою та на- явністю ресурсів, в її аналіз також технології перетворення ресурсів, що у взаємозв’язку та взаємодії спри- яють створенню матеріальних суспільно-корисних благ. В наукових працях вище означених вчених ком- плексно відтворюються наукові проблеми щодо економічної категорії потенціалу в аспекті ідентифікації сутності об’єктивних можливостей підприємства щодо перетворення доступних і наявних ресурсів у спо- живчі блага із відповідною оцінкою рівня якісних показників такого перетворення, а також діагностики адаптаційних можливостей підприємства із відповідною оцінкою рівня якісних показників кінцевої адапта- ції на певному інтервалі часу. Тобто у більшості випадків категорія потенціалу ототожнюється з адаптацій- ними можливостями щодо відповідності ступеню нестабільності зовнішнього середовища. Основою наукових досліджень цих аспекті є застосування адитивних підходів діагностики економічно- го потенціалу підприємства. Традиційним є підхід оцінки гнучкості або можливостей зростання ефективно- сті, запропонований І.Ансофом [4], але наразі такій підхід руйнує динамічні засади зовнішньо-внутрішньої взаємодії та надзвичайно спрощує дійсність господарювання і, тим самим, не відповідає сучасним потребам управлінської діяльності, де сучасні реалії динамічних змін економічного середовища комплексно обкрес- люють цілий ряд нових наукових проблем у контексті дослідження категорії потенціалу, що пов’язані з не- обхідністю відпрацювання нових (відмінних від адитивних) аспектів дослідження категорії потенціалу під- приємства. В голову кута, при цьому, ставляться проблеми інтегральної діагностики й оцінки потенціалу формування стану економічної безпеки підприємства та можливостей забезпечення його подальшого дина- мічного розвитку, хоча, наразі практично відсутнє не тільки єдине розуміння сутності потенціалу економіч- ної безпеки, але й відсутні економічні інструменти діагностики та оцінки їх кількісного і якісного рівнів. Відповідно вище викладених актуальних питань, що вимагають комплексного наукового дослідження, метою цієї статті є формування теоретико-методичних засад проведення аналітичної діагностики ресур- сно-перетворювального потенціалу формування стану економічної безпеки підприємства криз його ресурс- ну і функціональну складові у здатнісно-функціональному аспекті. Відповідно до поставленої мети ми має- мо запровадити механізм інтегрально-модульної оцінки потенціалу у контексті системної сукупності фак- тичних результативності і продуктивності господарської діяльності підприємства та методів і засобів лікві- дації системних диспропорцій, що виникають в процесі такої діяльності. На відміну від традиційно адитивного підходу перенесення акцентів на аналіз інтегральних аспектів ре- сурсно-перетворювального потенціалу формування стану економічної безпеки підприємства у контексті матеріально-речових ресурсів дозволяє запровадити принцип системності і повноти щодо вкладу кожного з ресурсів у формування такого потенціалу, а інтеграція ресурсів у цьому процесі є одним з першоджерель- них факторів. Головним позитивним аспектом методики аналізу інтегрального аспекту ресурсно- перетворювального потенціалу формування стану економічної безпеки підприємства у контексті матеріаль- но-речових ресурсів виявляється обов’язкове аналітичне врахування взаємозв’язку та взаємодії ресурсів, тобто криз призму технологічних, організаційних, структурних, функціональних та управлінських аспектів. Методика аналітичних досліджень ресурсно-перетворювального потенціалу формування стану економічної безпеки полягає у застосування ресурсно-функціонального підходу до застосування інструментів його ана- лізу у подвійному аспекті – криз ресурсний потенціал і криз функціональний потенціал. Такій методичний підхід дозволяє у процесі аналізу використовувати прямі методи економічного аналізу із використанням методики дослідження виробничих функцій, що у комплексі дозволяє встановити взаємозв’язок між базо- вими (у даному аспекті - ресурсними) можливостями та результатами їх актуалізації. В основі методики аналітичних досліджень величини ресурсно-перетворювального потенціалу формування стану економічної безпеки в інтегральному аспекті матеріально-речових ресурсів покладено прямий кібернетичний метод по- будови виробничої функції взаємозв’язку параметрів ресурсного входу з параметрами виходу підприємства із визначенням: • Факторів впливу на детермінант результативного показника; • Способів відтворення результативного показника на засадах грошової оцінки або на засадах натураль- ної (або умовно-натуральної) оцінки; • Формалізованої моделі ресурсно-процесового взаємозв’язку між перетворювальними властивостями входу і виходу підприємства Інструментарними засобами аналітичної діагностики і оцінки інтегрального аспекту ресурсно- перетворювального потенціалу формування стану економічної безпеки підприємства у контексті матеріаль- но-речових ресурсів ми пропонуємо використовувати два основних методи. По-перше, метод багатомірних середніх, в основі якого закладено процедуру побудови виробничої фу- нкції виду: ∑= j ijPY або ∑= j ijj PaY * (1) Де, ijP - індивідуальний характеристичний індекс i-го фактору для j-ої одиниці сукупності; ja - питома вага фактору, що отримується статистичним способом. У загальному випадку аналітичний зв'язок між факторами (ресурсами) і результатами (потенціалом) Точка зрения 157 має прямий характер, але узагальнення цих показників у вигляді суми або добутку не має економічного се- нсу і потребує процедури нормування для приведення їх до порівняльного стану. У якості норми застосову- ється середнє значення кожного показника сукупності, а індивідуальні показники відображуються у вигляді відношення до середнього значення ij ij ij X X P ∑= по кількості факторів - і та кількості сукупностей - j. Та- ка аналітична процедура призводить до того, що усі фактори ресурсно-перетворювального потенціалу фор- мування стану економічної безпеки укладають єдиний комплекс факторів одного призначення, відтворені у стандартизованих одиницях виміру і можуть бути використані як рангові детермінанти. Тому має сенс по- будова багатомірних середніх показників характеристичних індексів i-го фактору для j-ої одиниці сукупно- сті, а саме: (1) n P P ij ij ∑= або (2) n n j ijij PP ∏ = = 1 , або (3) ∑= iijij aPP * (2) Трендова динаміка багатомірної середньої величини є, власного роду, детермінантом еластичності ре- сурсно-перетворювального потенціалу економічної безпеки підприємства від зміни інтегральної сукупності факторів у контексті матеріально-речових ресурсів підприємства. У разі використання середньозваженої величини (3) у моделі (2) точність економічного аналізу еластичності ресурсно-перетворювального потен- ціалу економічної безпеки підприємства значно підвищується за рахунок ідентифікації питомої ваги впливу кожного фактору варіації на загальний детермінант потенціалу. Однак на додаток до цього необхідним є ідентифікація повноти охоплення усіх факторів, що формують ресурсно-перетворювальний потенціал еко- номічної безпеки підприємства у контексті інтегрального аспекту використання матеріально-речових ре- сурсів. Вирішення цієї проблеми здійснюється нами на підставі доопрацювання матеріалів роботи [9], та використанням коефіцієнтів індивідуальної детермінації, у якості параметрів питомої ваги в моделі багато- мірної середньозваженої величини (3) у моделі (2), що формалізовано виглядають наступним чином: iyii i y PrPd β= (3) Де, i i y Pd - детермінант частини потенціалу, що відповідає фактору iP ; іβ - коефіцієнт ia рівняння регресії (3) у моделі (2), приведений до стандартизованого масштабу за се- редньоквадратичним відхиленням – σ; iy Pr - коефіцієнт парної кореляції параметрів результату і факторів, що його формують. Безперечною перевагою методу багатомірних середніх є його простота використання та швидка мож- ливість виявлення кібернетичних параметрів взаємозв’язку між входом і виходом підприємства у контексті його потенціалу формування стану економічної безпеки у ресурсно-перетворювальному аспекті, однак цей метод має певні вади, а саме: він діє тільки на підставі припущення, що кожна ресурсна складова потенціа- лу дає однаковий ефект та не враховує диференціації по структурі ресурсів. По-друге, методи математичної статистики, в основі яких закладено процедуру побудови виробничої функції на засадах кореляційно-регресійного аналізу. При застосуванні цього методу виникає можливість розрахувати нормативний ресурсно-перетворювальний потенціал формування стану економічної безпеки за інтегральною схемою взаємодії матеріально-речових ресурсів, при цьому визначаються фактори, що фор- мують найбільший вплив на потенціал та оцінюється ступінь такого впливу. Однак методи кореляційно- регресійного аналізу у даному випадку мають і досить суттєві вади, а саме: розрахунок потенціалу здійсню- ється на підставі середньої ефективності використання ресурсів по обраній сукупності; лінійні формаліза- ційні моделі ніколи адекватно не відтворюють властивості підприємства як складної системи; не враховані пропорції використання ресурсів; спосіб взаємозв’язку ресурсів приймається як константа, що не дозоляє здійснювати довгострокові прогнози. Для комплексності економічного аналізу ресурсно-перетворювального потенціалу формування стану економічної безпеки не достатньо розглядати тільки матеріально-речові ресурсі у їх адитивній та інтеграль- ній взаємодії необхідно також зосередити увагу й на аспекті нематеріальних (у тому числі й інформаційних) ресурсів підприємства. Така трактовка в процедурі економічного аналізу потенціалу дозволяє здійснити до- слідження не лише самих перетворювальних можливостей підприємства, а можливостей, що пов’язані з впровадженням функцій, які забезпечують, у рамках формування ресурсно-перетворювального потенціалу, інтеграцію ресурсів зокрема і плинність перетворювальних процесів підприємства взагалі. В голову кута при цьому вкладаються такі об’єкти економічного аналізу як методи організації та управління, інформацій- ні ресурси, ресурси часу, ресурси інтелектуальної власності, гудвіл тощо. В аспекті акцентування уваги са- ме на нематеріальних ресурсах дещо може змінитися сама дефініція ресурсно-перетворювального потенціа- лу формування стану економічної безпеки підприємства і уявляє собою сукупність можливостей впрова- дження певних функцій в обсязі, що достатній для забезпечення перетворювальної діяльності підприємства у відповідності до досягнення його цілей. Відповідно до такого визначення економічний аналіз інформа- ційних ресурсів, технологій, ресурсів часу та інших здійснюється безпосередньо, без побудови виробних функцій, а оцінка потенціалу відбувається через параметри його актуалізації за допомогою непрямих мето- дів. Функціональний аспект економічного аналізу потенціалу формування стану економічної безпеки у кон- Шкарлет С.М. ДІАГНОСТИКА ПОТЕНЦІАЛУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА У ФУНКЦІОНАЛЬНОМУ АСПЕКТІ ЙОГО ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ 158 тексті ефективності ресурсно-перетворювальних властивостей підприємства здійснюється, як правило, за чотирма структурними напрямками: аналіз фінансового стану, аналіз ефективності використання ресурсів, аналіз ефективності організаційно-управлінських дій, аналіз планування та впровадження стратегії діяльно- сті. На підставі вищевикладеного зазначимо, що потенціал формування стану економічної безпеки підпри- ємства на засадах його ресурсно-перетворювальних можливостей є лише підмножиною загального потенці- алу економічної безпеки, що характеризує лише внутрішньо-функціональний та внутрішньо-організаційний бік господарської діяльності підприємства, але відповідно до наукових праць [13, 14], де визначаються по- няття економічної безпеки на засадах трьохступеневої критеріальної спрямованості її ідентифікації, у про- цесі діагностики і оцінки потенціалу формування стану економічної безпеки підприємства в обов’язковому порядку необхідно акцентувати увагу на підсистемі факторів динамічної дії економічної безпеки, що фор- мує параметри всебічного розвитку підприємства на засадах його інноваційної політики – конкурентні пе- реваги, конкурентоспроможність продукції, нові схеми організації виробництва, інновації щодо основної діяльності, технології, маркетингових програм та інновації в менеджменті підприємства. У такому ж ключі необхідно аналізувати потенціал формування стану економічної безпеки у контексті створення адаптаційних можливостей підприємства по-перше, до зміни умов зовнішнього середовища, по- друге, формування ефективної політики нововведень, як інструменту формування адаптаційних можливос- тей, в аспекті упередження кризових проявів та формування конкурентної переваги підприємства. Економі- чний аналіз ресурсного аспекту формування адаптаційного потенціалу економічної безпеки необхідно здій- снювати з урахуванням того, що адаптаційні можливості підприємства (а саме, розробка та впровадження інновацій відповідно до структури та функціональної спрямованості інноваційної політики) ми асоціюємо з кількістю, якісним рівнем, зі структурою матеріально-речових та нематеріальних (інформаційних, інтелек- туальних) ресурсів підприємства. Зазначимо, що відповідно до структурно-якісної класифікації ресурсів підприємства, загальний алго- ритм економічного аналізу ресурсно-адаптаційного потенціалу формування стану економічної безпеки під- приємства необхідно розмежувати за двома окремими паралельними процедурами. По-перше, це проведен- ня економічного аналізу потенціалу на засадах матеріально-речових ресурсів [8]; по-друге, це проведення економічного аналізу потенціалу на засадах нематеріальних (інформаційних та інтелектуальних) ресурсів. Згідно з першою процедурою потенціал формування стану економічної безпеки підприємства уявляє собою сукупність ресурсів (як правило розглядаються інфраструктурні, кадрові, фінансові, матеріально- технічні тощо), що визначають його адаптаційні можливості до зміни зовнішніх умов, шляхом розробки та впровадження певних елементів інноваційної політики. Згідно з другою процедурою потенціал формування стану економічної безпеки підприємства уявляє со- бою сукупність засобів інтеграції матеріально-речових ресурсів всередині підприємства. При цьому сукуп- ністю засобів інтеграції є сукупність нематеріальних ресурсів (інформаційні, технологічні, функціональні, гудвіл, інноваційні тощо), що розглядаються нами як більш важливі джерела виникнення можливостей (фо- рмування потенціалу) ніж матеріально-речові ресурси, що піддаються інтеграції. Саме в такій трактовці ми маємо розглядати проблему діагностики і оцінки потенціалу формування стану економічної безпеки під- приємства на засадах ефективності впровадження його інноваційної політики, як формування можливостей досягнення цілей підприємства, а не накопичення і створення засобів для підприємства. У самій концепції такого розгляду наукової проблеми ми розглядаємо інтелектуальні ресурси як сукупність можливостей – передумови потенціалу підприємства – перетворення наявних матеріально-речових ресурсів для досягнення стану економічної безпеки підприємства. Зазначимо, що в сучасній економічній науці ще не багато прибічників саме такого підходу, але загаль- носвітові тенденції глобалізації та інформатизації суспільства призводять до того, що матеріально-речові ресурси є складовим елементом потенціалу, а його ключовим елементом є методи і засоби їх інтеграції у функціонально-організаційно-технологічному ланцюгу «ресурси – господарська діяльність – результат». І саме за цим підходом ми, бачимо перспективність розробки та впровадження заходів діагностики та оцінки потенціалу економічної безпеки підприємства на засадах його інноваційної політки. Одним з ключових пи- тань економічного аналізу ресурсно-адаптаційного потенціалу формування стану економічної безпеки під- приємства в аспекті інноваційної політики постає зміст, структура, ієрархія, потужність та релевантність мотивації до інноваційної діяльності, а також впливи зовнішнього середовища, як структуроутворюючого фактору потенціалу економічної безпеки підприємства. В такому контексті система аналітичних показників ресурсно-адаптаційного потенціалу економічної безпеки підприємства у контексті його нематеріальних ресурсів та інноваційної політики повинна диферен- ціюватися на дві групи. По-перше, це група так званих вхідних показників – кількісні (ресурсні) показники, що є складовою частиною наукового потенціалу. Дані по цій групі можливо отримати у статистичні звітно- сті. По-друге, це група вихідних аналітичних показників (результат взаємодії з певними сегментами зовні- шнього середовища) – кількість зареєстрованих відкриттів та винаходів; впроваджені патенти; впроваджені раціоналізаторські пропозиції; кількість впроваджених елементів нового устаткування; імпорт науково- технічних та науково-дослідних розробок; експорт об’єктів інтелектуальної власності (нематеріальних ак- тивів); частота видачі патентів та авторських свідоцтв; економічний ефект інноваційних впроваджень; пока- зники соціальної інноваційної ефективності (активність і продуктивність використання інформації, обсяги науково-технічних та інноваційно-інтелектуальних зв’язків і контактів). Виходячи з вище означеної двоєдиної системи аналітичних показників ми повинні констатувати, що Точка зрения 159 узагальнена методика діагностики потенціалу економічної безпеки переважно будується на непрямих мето- дах економічного аналізу, що є характерним для обраного предмету та об’єкту наукового дослідження. Після деталізованого висвітлення теоретико-методичних засад та прикладних методів економічного аналізу, діагностики і оцінки ресурсно-адаптаційного потенціалу економічної безпеки підприємства у кон- тексті його інноваційної політики необхідно підсумувати основні додатні та від’ємні риси представленого підходу. Безперечно позитивним аспектом є прикладна простота застосування (висока методична продук- тивність) оцінки потенціалу та оцінки впливу на потенціал параметрів матеріально-речових ресурсів. Однак узагальнений позитивізм базується на спрощеному підході здійснення взаємно однозначної відповідності можливостей та ресурсів і цей факт суттєво зменшує об’єктивність економічного аналізу. У будь-якому ви- падку ресурси перевтілюються у потенціал тільки при наявності процесів, функцій і технологій їх викорис- тання і саме тому, ототожнення сукупності ресурсів з потенціалом на наш погляд виглядає не зовсім обґру- нтованим. З іншого боку ресурси та засоби їх використання уявляють собою комплексну складову єдиного взаємозв’язку та взаємно однозначної відповідності і не можуть розглядатися як об’єкти різних рівнів ієра- рхії тому, що їх якісні особливості базуються на специфіці варіантів взаємної інтеграції та використання. Цей факт передбачає специфіку методів економічного аналізу для виявлення необхідних вимог щодо якіс- них параметрів ресурсів, що авансуються у господарську діяльність підприємства, тому, що в самих ресур- сах апріорно зафіксований певний діапазон можливих напрямків їх використання із відповідним рівнем фо- рмування потенціалу економічної безпеки підприємства. Дуалістична природа потенціалу формування стану економічної безпеки у ресурсно-адаптаційному ас- пекті на засадах інноваційної політики передбачає деталізоване визначення в сучасній економічній науці цілей діяльності підприємства, що призводять до формування стану економічної безпеки та, та їх пріорите- тності відповідно до перетворювальних та адаптаційних властивостей. Відповідно до цього методичний апарат економічного аналізу ресурсно-адаптаційного потенціалу формування стану економічної безпеки підприємства на засадах його інноваційної політики потребує певної корекції щодо використання адапта- ційних можливостей потенціалу відповідно багатогранної властивості параметрів адаптації. Враховуючи вищевикладене вважаємо за необхідне дещо змінити традиційні методичні підходи еконо- мічного аналізу щодо діагностики і оцінки потенціалу підприємства як головної складової його економічної безпеки. Ми пропонуємо розглядати категорію потенціалу економічної безпеки підприємства в здатнісно- функціональному аспекті переносячи акценти в його детермінанті на дослідження управлінських можливо- стей у галузі розвитку науково-технічних ті інноваційних засад формування потенціалу та продуціювання результату підприємства. Такій підхід вимагає більш системного розгляду елементів економічного аналізу діагностики потенціалу економічної безпеки у структурно-ієрархічному контексті. Основною ідеєю здатні- сно-функціонального аспекту, на відміну від ресурсно-адаптаційного, є економіко-аналітичне дослідження і пояснення динаміки формування потенціалу економічної безпеки підприємства, в рамках реалізації його ці- лей і завдань, на засадах множини здатностей здійснювати необхідні функції господарської діяльності, при цьому обов’язковим є формування взаємно однозначної відповідності між множиною здібностей та множи- ною фактичних можливостей підприємства здійснювати певні необхідні функції або генерувати певний ре- зультат діяльності. Такій підхід виводить в голову кута узагальненої множини методів економічного аналізу щодо дослі- дження параметрів потенціалу економічної безпеки підприємства на засадах впровадження певної іннова- ційної політики такі основні положення: • змінюється економіко-аналітичний акцент дослідження з діагностики продуціонування певних матеріа- льно-речових результатів у вигляді продукції, товарів, робіт, послуг на діагностику здатності розробля- ти і впроваджувати засоби виживання у конкурентному середовищі, яким є інновації; • фактор ефективності підсистеми управління є найбільш адекватним та актуальним об’єктом економіко- аналітичних досліджень потенціалу економічної безпеки, як інструмент ефективної розробки та впро- вадження заходів інноваційної політики; • обов’язково-необхідним елементом економічного аналізу потенціалу економічної безпеки підприємст- ва, в умовах загострення конкурентної боротьби, виступають методи діагностики внутрішніх можливо- стей підприємства продуціонувати та сприймати інновації як основні засоби його розвитку. Об’єднуючи матеріали наукових праць [13, 14] із особливостями здатністно-функціонального аспекту економічної діагностики і оцінки потенціалу формування стану економічної безпеки підприємства ми про- понуємо наступне визначення терміну потенціал економічної безпеки (потенціал формування стану еконо- мічної безпеки) – множина сукупність здатностей підприємства, що визначає можливості здійснення ним певних функцій господарської діяльності, що необхідні для досягнення поставлених цілей в умовах жорст- ко-конкурентного і нестабільного зовнішнього середовища, а також продуціонування необхідних для цього засобів. В такому ключі поняття потенціалу економічної безпеки прикладом засобів його економіко-аналітичної діагностики можуть бути: по-перше, інструмент економічно-аналітичної діагностики конкурентного стату- су підприємства, що формалізовано виглядає наступним чином [3, 4]:             − − = O F O F ko kF C C S S II II КСП * )( )( (4) Де, FI - фактичний рівень стратегічних капітальних вкладень підприємства; KI - мінімальний критичний рівень стратегічних капітальних вкладень підприємства; Шкарлет С.М. ДІАГНОСТИКА ПОТЕНЦІАЛУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА У ФУНКЦІОНАЛЬНОМУ АСПЕКТІ ЙОГО ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ 160 oI - оптимальний обсяг стратегічних капітальних вкладень підприємства (при яком прибуток максима- льний); OF SS , - параметри діючої та оптимальної стратегії підприємства; OF CC , - параметри існуючого та оптимального потенціалу економічної безпеки підприємства; В такому ключі потенціал економічної безпеки розглядається як двоєдина множина функціонального потенціалу і потенціалу загально-корпоративного управління. По-друге, інструмент економічно-аналітичної діагностики функціональних здібностей підприємства, що формалізовано виглядає наступним чином [15]: n n i iПВП ∏ = = 1 (5) Де, ПВі – показник відповідності і-го елементу функціональних здібностей та цілей підприємства; n – кількість функціональних здібностей, що беруться до уваги; При цьому показник відповідності і-го елементу функціональних здібностей та цілей підприємства - ПВі визначається наступним чином: 6 6 1 ∏ = = i e jiі RПВ (6) Де, z ij vr j e i e ji kkkR **= - показник оцінки і-го елемента функціональних здібностей по відповідності його забезпечення j-м фізичним ресурсом; e ik - коефіцієнт значущості і-го елемента функціональних здібностей потенціалу економічної безпеки підприємства; vr jk - коефіцієнт відповідності j-го ресурсу вимогам, що відповідають цілям підприємства; z ijk - коефіцієнт забезпеченості і-го елемента функціональних здібностей j-м фізичним ресурсом під- приємства. У формалізованих моделях (5) і (6), порівнюючи детермінанти фактичних і потрібних параметрів ре- сурсів, визначають показники відповідності фактичних параметрів до тих, що потрібні по кожному елемен- ту стратегічного потенціалу, які потім об’єднують в узагальнений детермінант з урахуванням значущості кожного ресурсу. До основних переваг економіко-аналітичної діагностики потенціалу економічної безпеки підприємства в здатністно-функціональному аспекті на засадах інноваційної політики підприємства необхідно віднеси те, що: можливості, в рамках потенціалу, розглядаються не тільки у якості наявності ресурси, а і у якості їх взаємної інтеграції; надвелике значення приділяється функції управління, як ключового засобу ефективнос- ті-адаптивності підприємства. Для розвитку наукових поглядів щодо економіко-аналітичної діагностики потенціалу формування стану економічної безпеки підприємства на засадах його інноваційної політики, у максимально-широкому діапазоні економічних досліджень ми пропонуємо подальші дослідження здійсню- вати за трьома наступними стратегічними напрямками: По-перше, у напрямку прикладної економіко- аналітичної діагностики потенціалу формування стану економічної безпеки підприємства за факторами ка- пітальних і людських ресурсів; по-друге, у напрямку проведення класифікації і аналізу потенціалу економі- чної безпеки підприємства у контексті екстенсивних параметрів його формування; по-третє, у напрямку функціонально-вартісної діагностики і управління формуванням потенціалу економічної безпеки підприєм- ства на засадах заходів впровадження його інноваційної політики. Джерела та література 1. Абалкин Л.И. Диалектика социалистической экономики. – М.: Мысль, 1981. – 351 с. 2. Андрейчук В.Г. Эффективность использования производственного потенциала в сельском хозяйстве. – М.: Экономика, 1983. – 205 с. 3. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 416 с. 4. Ансофф И. Стратегическое управление // Под. Ред. Евенко Л.И. Пер. с англ. – М.: Экономика, 1989. – 519 с. 5. Василенко Ю.В. Производственный потенциал сельскохозяйственных предприятий. – М.: Агропромиз- дат, 1989. – 152 с. 6. Иванов Е. Производственный потенциал СССР // Плановое хозяйство. – 1977. - №6. – С. 45-57. 7. Лукинов И., Онищенко А., Пасхавер Б. Аграрный потенциал: исчисление и использование // Вопросы экономики. – 1988. - №1. – С. 12-21 Точка зрения 161 8. Научно-технический потенциал: структура, динамика, эффективность / Отв. Ред. В.Е.Тонкаль, Г.М.Добров. – Киев.: Наукова думка, 1987. – 346 с. 9. Пасхавер И. Средние величины в статистике. – М.: Статистика, 1979. – 280 с. 10. Рижва Б.А. Производственный потенциал сельскохозяйственного предприятия. – Рига: Знание, 1988. – 188 с. 11. Фигурнов Э. Производственный потенциал социалистического общества // Политическое самообразо- вание. – 1982. - №1. – С. 38-46. 12. Черников Д.А. Эффективность использования производственного потенциала и конечные народнохо- зяйственные результаты // Экономические науки. – 1981. - №10. – С. 89-97 13. Шкарлет С.М. Первинні засади структурної моделі економічної безпеки підприємства // Сіверянський літопис, 2006. - №1(67). С. 124-130 14. Шкарлет С.М., Акименко О.Ю., Дослідження якісної сутності потенціалу економічної безпеки підприємства у ресурсно-перетворювальному аспекті // Сіверянський літопис, 2006. - №4(70). С. 183- 192 15. Экономическая стратегия фирмы /Под ред.А.П. Градова. – СПб.: Специальная литература, 1995. – 414 с.

Діагностика потенціалу економічної безпеки підприємства у функціональному аспекті його інноваційної політики

Institution

Similar Items