Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp.
Актуальність поставленої проблеми обумовлюється необхідністю дослідження та аналізу розвитку національного кіномистецтва кримських татар у Кримській АРСР під час її існування. Це дозволить більш повно уявити процес розвитку національної просвіти у цей час та позбавитись певних "білих плям"...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2006
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21738 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp. / Б.В. Змерзлий // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 85. — С. 105-108. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-21738 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-217382025-02-23T19:10:49Z Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp. Змерзлий, Б.В. Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Актуальність поставленої проблеми обумовлюється необхідністю дослідження та аналізу розвитку національного кіномистецтва кримських татар у Кримській АРСР під час її існування. Це дозволить більш повно уявити процес розвитку національної просвіти у цей час та позбавитись певних "білих плям", що досі залишаються при зверненні до цієї проблеми. Актуальность поставленной проблемы обусловливается необходимостью исследования и анализа развития национального киноискусства крымских татар в Крымской АРСР во время ее существования. Это позволит более полно представить процесс развития национального просветительства в это время и избавиться от определенных "белых пятен", которые до сих пор остаются при обращении к этой проблеме. 2006 Article Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp. / Б.В. Змерзлий // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 85. — С. 105-108. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21738 uk Культура народов Причерноморья application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Змерзлий, Б.В. Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp. Культура народов Причерноморья |
| description |
Актуальність поставленої проблеми обумовлюється необхідністю дослідження та аналізу розвитку національного кіномистецтва кримських татар у Кримській АРСР під час її існування. Це дозволить більш повно уявити процес розвитку національної просвіти у цей час та позбавитись певних "білих плям", що досі залишаються при зверненні до цієї проблеми. |
| format |
Article |
| author |
Змерзлий, Б.В. |
| author_facet |
Змерзлий, Б.В. |
| author_sort |
Змерзлий, Б.В. |
| title |
Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp. |
| title_short |
Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp. |
| title_full |
Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp. |
| title_fullStr |
Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp. |
| title_full_unstemmed |
Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp. |
| title_sort |
розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp. |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21738 |
| citation_txt |
Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp. / Б.В. Змерзлий // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 85. — С. 105-108. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT zmerzlijbv rozvitoknacíonalʹnogokínomistectvatakínofíkacííkrimsʹkihtataru19201930hpp |
| first_indexed |
2025-11-24T15:10:06Z |
| last_indexed |
2025-11-24T15:10:06Z |
| _version_ |
1849684925182115840 |
| fulltext |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
105
24. ГААРК, ф. 120, оп. 1,д. 42, л. 3об.
25. Там же, л. 4.
26. ГААРК, ф. 120, оп. 1, д. 40, л. 2-3.
27. ГААРК, ф. 120, оп. 1, д. 41, л. 1-2.
28. Маркевич А. З культурної минувщини Криму XIX ст.: Короткі нариси // Збірник історико-
філологічного відділу Всеукраїнської Академії наук.– К., 1930.– № 89: Філологічна кафедра під керу-
ванням А. Е. Кримського, Тюркологічна комісія, №2: Студії з Криму, I –IX.– С. 158.
29. Там жжже.
30. ГААРК, ф. 120, оп. 1, д. 41, л. 2-3.
31. ГААРК, ф. 120, оп. 1, д. 1, л. 87.
32. Кашкадамов М., Аверкиев П., де-Мезон. Сиротский дом тайного советника Фабра в Симферополе //
Таврические епархиальные ведомости.– 1870. – № 14.– С. 454, 460.
33. Там жже, С. 456.
34. Совет попечителей сиротского дома тайного советника Фабра, в Симферополе // Санкт-Петербургские
ведомости. – 1876.– 10 июня.
35. ГААРК, ф. 120, оп. 1, д. 1, л. 170.
36. Там же, л. 72.
37. ГААРК, ф. 120, оп. 1, д. 30, л. 1.
38. ГААРК, ф. 120, оп. 1, д. 40, л. 4 об.
39. Там же, л. 4.
40. Там же, л. 7.
41. Кашкадамов М., Аверкиев П., де-Мезон. Сиротский дом тайного советника Фабра в Симферополе //
ТЕВ.– 1870. – № 14.– С. 456.
42. ГААРК, ф. 120, оп. 1, д. 30, л. 1.
43. ГААРК, ф.183, оп. 1, д. 647, л. 2.
44. Там же, л. 3об.
45. ГААРК, ф. 120, оп. 1, д. 42, л. 1-1об.
46. Там же, л. 5.
47. Маркевич А. З культурної минувщини Криму XIX ст.: Короткі нариси // Збірник історико-
філологічного відділу Всеукраїнської Академії наук. – К., 1930.– № 89: Філологічна кафедра під керу-
ванням А. Е. Кримського, Тюркологічна комісія, №2: Студії з Криму, I –IX. – С. 155.
48. Широков В., Широков О. Симферополь: Улицы рассказывают.– Симферополь: Таврия, 1983.– С. 148-
149.
49. Маркевич А. З культурної минувщини Криму XIX ст.: Короткі нариси // Збірник історико-
філологічного відділу Всеукраїнської Академії наук. – К., 1930. – № 89: Філологічна кафедра під керу-
ванням А. Е. Кримського, Тюркологічна комісія, №2: Студії з Криму, I –IX. – С. 155.
50. ГААРК, ф. Р-2241, оп. 1, д. 3, л. 173.
51. ГААРК, ф. Р-1188, оп. 3, д. 163, л. 68.
52. Постановление Симферопольского Горрайиполкома 30 мая 1924 года // Красный Крым. – Симферо-
поль, 1924.– 15 мая.
Змерзлий Б.В.
РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОГО КІНОМИСТЕЦТВА ТА КІНОФІКАЦІЇ
КРИМСЬКИХ ТАТАР У 1920-1930-х pp.
Актуальність поставленої проблеми обумовлюється необхідністю дослідження та аналізу розвитку на-
ціонального кіномистецтва кримських татар у Кримській АРСР під час її існування. Це дозволить більш по-
вно уявити процес розвитку національної просвіти у цей час та позбавитись певних "білих плям", що досі
залишаються при зверненні до цієї проблеми.
Потрібно зазначити, що публікацій у яких розглядаються проблеми національного кіномистецтва, або
ж їх окремі аспекти, на сьогоднішній день досить небагато. Найбільш плідно у цьому напрямі працюють
дослідники М.Т. Бекирова й Т.В. Деревянко [1, 2], окремі аспекти розглянуті у роботах Д.П. Урсу та
В.М.Лащені [4, 14]. Проте, на жаль, комплексно поставлена проблема ще досліджувалась. Крім того, біль-
шість сучасних досліджень базується на досить вузькій джерельній базі, без використання усього можливо-
го комплексу джерел до цієї проблеми. Таким чином, є необхідність, комплексно розглянути проблему ви-
никнення та розвитку національного кіномистецтва кримських татар, а також питань кінофікації у націона-
льних районах в 1920–1930-х pp.
Звертаючись до розгляду поставленої проблеми, необхідно дослідити наступні основні питання. По-
перше, з'ясувати, які саме кінокартини найчастіше демонструвалися в кінотеатрах та клубах. По-друге, роз-
виток кіномережі в Кримській АРСР. По-третє, створення кінофільмів заснованих на сюжетах з життя
кримських татар, їх подальша доля. По-четверте, зробити висновок про вплив кіно на просвіту кримських
татар.
Звертаючи до розгляду питання, що ж саме здебільшого могли побачити на кіноекранах кримські тата-
Змерзлий Б.В.
РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОГО КІНОМИСТЕЦТВА ТА КІНОФІКАЦІЇ КРИМСЬКИХ ТАТАР У 1920-1930-х pp.
106
ри, необхідно відзначити, що всю кінопродукцію, яка проникала на місцевий ринок, умовно можна поділи-
ти на такі категорії. По-перше, іноземні фільми, фільми випущені ведучими кіностудіями країни, кінокар-
тини зняті трестом Востоккино і нарешті, зняті на Ялтинські кіностудії. По-друге, художні, документальні
та навчальні фільми. По-третє, "німе кіно" і звукові фільми. Остання категорія поділяється на російськомо-
вні та інші.
Безумовно, що більшість кінопродукції на кримському ринку була російськомовною. Крім того, не ди-
влячись на виникнення та початок поширення такої форми кінофільмів як навчальні, говорити про їх широ-
ке використання в діяльності навчальних закладів не приходиться. Що ж стосується кінострічок іноземного
виробництва, то та незначна частина, що потрапила на кіноекрани Кримської АРСР, у першу чергу прихо-
диться на самий початок 1920-х pp., тобто на час незначної кількості діючих у регіоні кіноустановок. Тому
навряд чи можна говорити про їх серйозний вплив на місцевого глядача.
До того ж, саме в цей період починає свою діяльність спеціально створена цензурна організація Крим-
літо. До її обов'язків входило контролювати зміст увезених книг, іншої літератури, пластинок і, звичайно ж
кінофільмів. Багато в чому з діяльністю таких організацій пов'язана та обставина, що далеко не усі фільми
ввезені з-за кордону в СРСР доходили до рядового глядача, тим більше на окраїни величезної країни.
До того ж, у сфері заборони або дозволу для показу окремих кінокартин державні органи виявили не-
ординарність мислення. Зокрема картини, переглянуті відповідними органами і після чого включені до чер-
гового циркуляру, теж мали визначений розподіл. Вони поділялися так: дозволяється, але не для робітничо-
селянської аудиторії; тимчасово дозволяється тільки для міського населення Криму; заборонені картини. До
останніх належали "У нетрях Москви", "З темряви царату в сяйво свободи",
"Епізод із часів Французької революції", "Тихон після каяття" та інші [16, арк. 1-59]. Таким чином, на
кіноекрани автономії потрапляла тільки "ідеологічно витримана" продукція.
Звертаючись до питання, що ж саме дивилися кримські глядачі, у першу чергу необхідно сказати про
величезну популярність і любов їх до кінофільму "Алим", що йшов у багатьох кінотеатрах Криму по декі-
лька разів. При цьому завжди з захопленими відгуками в національній пресі [16-19]. Крім того, на кіноекра-
нах автономії можна було побачити "Ордер на арест", "Кира-Киралина", "Цемент", "Плотина прорвана",
"Гость из Мекки", "26 комиссаров", "Два товарища", "Исмет", "Алмас", "Кендиляр", "Сабухи", "Бахтияр",
"Орденоносец", "Большие будни", "Птицелов", "Броненосец Потьомкин", "Веселые ребята" та інші. Необ-
хідно також сказати, що місцева преса, у першу чергу газета "Yeni dunya", регулярно публікували повідом-
лення про те, де і який кінофільм буде демонструватися.
Звертаючись до проблеми розвитку кіномережі в Кримській АРСР, необхідно сказати, що в дореволю-
ційному Криму діяло усього декілька кіноустановок. 1 якщо в 1920-х pp. поширення "найголовнішого з ми-
стецтв", не дивлячись на підвищений інтерес до кіно, йшло повільними темпами, то в 1930-х pp. можна від-
значити швидке кількісне зростання кіномережі.
Так, на приклад в 1927 р. усе ще слабко обслуговувалися кінокартинами такі національні райони як Ба-
хчисарайський, Карасубазарський та Судакський. На окраїни автономії в цей період кіно взагалі ще не про-
никло. Кінофікація села знаходилася на вкрай низькому рівні. На весь Крим нараховувалося всього 13 кіно-
пересувок, та й ті забезпечувалися застарілими картинами [11, арк. 251].
Треба відмітити, що Кримська АРСР у цей період дещо відставала у розвитку кіномережі, особливо на
селі, по зрівнянню з іншими республіками РСФСР. Так, наприклад, загалом по РСФСР з 1927 по 1930 р. кі-
лькість кіноустановок виросла з 8 до 12 тисяч (тобто на 50%). Крім того, необхідно відзначити, що мережа
кіно-пересувок за цей же період зросла у двічі [21, арк. 18-33 (зв)].
Тільки на початку 1930-х pp. місцева влада активно взялася за розвиток кіномережі. Так, наприклад, у
1932 р. "з метою рішучого поліпшення кінообслуговування" населення Криму РНК запропонував НКП тер-
міново переглянути й уточнити план розвитку кіномережі на 1933 р. Основними його положеннями були
будівництво кінотеатрів у Керчі й Камиш-Буруні. Також передбачалося з'ясувати становище Ялтинської кі-
нофабрики, розробити плани її реконструкції та реорганізації всієї системи кінороботи в Криму [12, с 125].
Вжиті заходи виявилися ефективними і вже в 1934 р. у Криму нараховувалося 315 кіноустановок [13, с
41]. У 1940 р. у регіоні їх нараховувалося 637, у тому числі 333 на селі. 89% усіх кіноустановок були звуко-
вими. У 1941 р. у Криму діяли 641 кіноустановка [14, с 37]. Таким чином, тільки в 1930-х pp. населення ре-
гіону вдалося забезпечити необхідною кількістю кіноустановок, що дійшли до самих далеких і важкодосту-
пних куточків Криму.
Звертаючись до наступного питання, необхідно відзначити, що Крим з його багатою історією, чарівним
ландшафтом та кліматом начебто спеціально створений для кінозйомок, і це було оцінено ще на зорі вітчи-
зняного кінематографа.
Перша спроба створити художній фільм за національними кримськотатарськими мотивами відбулася
ще в 1924 р. Саме тоді, караван експедиції Першої Московської фабрики Держкіно звернув від гучних мор-
ських курортів усередину гір і пішов туди, де ще не ступала тринога кінокамери.
У 1924 р. ця знімальна група приступила до зйомок на базі Ялтинської студії фільму-драми "Песнь о
камне". Режисер-постановник картини -Л.Мурашко, сценарист - X.Херсонський. Дія фільму відбувалася в
околицях Бахчисарая, печерних містах Чуфут-Кале і Мангуп-Кале.
Сюжетом постановки стала історична легенда про кримськотатарського бідняка, народного поета-
співака Халіля. На головну роль був запрошений обдарований артист Хайрі Емір-Заде. Епізодичні ролі ви-
конували місцеві кримські татари різних професій та суспільного становища.
Преса Москви і Києва, відомі кінокритики широко висвітлювали в ті дні цей фільм. Критика була різ-
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
107
ною, деякі ставилися дуже позитивно, дехто вважав його наївним. Так, невисоко оцінив достоїнства фільму
й український кіножурнал "Кіно": "Фільм не вийшов. Наївний сценарій, недотепна стилізація етнографії
Криму. І це усе відбулося, незважаючи на те, що до послуг режисера були вигідні можливості: романтич-
ність татар, природна краса Криму і до цього незвичайний актор Емір-заде Хайрі" [2, с 2]. Особливо гостро
критикував фільм відомий поет О. Мандельштам [3, с 515-517].
Уже через рік після виходу стрічки кінокритик і автор сценарію X.Херсонський самокритично резюму-
вав: "Незнання татарського життя, мови самим режисером до експедиції і незнання мови ніким зі співробіт-
ників, що виїхали з ним з Москви, створювало визначені труднощі. Нам багато в чому не діставало постій-
ного співробітництва культурних та художніх діячів з числа кримських татар. Художня виставка в Парижі
відняла в нас Усеїна Боданінського - одного з таких людей, допомоги якого ми бажали" [1, с 99].
Під час прем'єри фільму "Песнь о камне" у Москві приміщення кінотеатру було прикрашено татарсь-
кими національними килимами, а перед початком перегляду виконавець головного героя фільму Хайрі
Емір-Заде виступив з народними кримськотатарськими танцями.
Хайрі був дивовижним актором. У ньому сполучався талант танцюриста, співака та художника. За май-
стерністю його порівнювали з відомим у той час американським кіноактором Дугласом Фербексом. Ім'я
Хайрі та його фотографії не сходили зі сторінок газет і часописів.
Емір-Заде Хайрі Османович народився в 1893 р. у селі Дерекой Ялтинського повіту. Якийсь час працю-
вав шофером. Спочатку він танцював у районних клубах, а потім висунувся як знаменитий танцівник у Сім-
ферополі, виступав у Держдрамтеатрі та на дервізах (народних гуляннях).
Початкову освіту Емір-Заде одержав у Ялті. Продовжив її в Одесі в художньо-промисловому училищі.
Після цього навчався в Санкт-Петербурзькому художньому училищі. Велику популярність, вдячність і лю-
бов рідного народу Хайрі заслужив у роки становлення Кримської АРСР. У 1923 р. артисту надали звання
Народного. Найбільшу популярність йому приніс фільм "Алим" знятий режисером Г.Тасіним, разом з по-
етом М.Бажаном у 1925-1926 р. [7, с 4]. Для написання сценарію фільму був запрошений відомий письмен-
ник-драматург кримськотатарського театру У.Іпчі. В основу сценарію була покладена легенда про народно-
го героя Аліма, захисника скривджених та пригноблених. На цей шлях безстрашного Аліма надихнула жін-
ка - кохана Сара. Роль Сари у фільмі виконала дружина Хайрі - Асіє Емір-Заде. Художником-
консультантом по костюмах у фільмі був У.Боданінський.
У матеріалах Держархіва з обстеження 2-ї кінофабрики м. Ялти "Востоккино" сказано: "Картина Алім -
етнографічно зроблена добре. Вона має велике значення для Кримського населення і цим пояснюється під-
вищений інтерес до її випуску". Перший перегляд фільму відбувся З серпня у Сімферополі, потім у Москві,
Києві й інших містах. Фільм пройшов з величезним успіхом. Кілька його копій навіть були продані за кор-
дон [4, с 219].
Ще не закінчивши роботу над "Алимом", режисер Г.Тасін, за сценарієм С.Лазуріна розпочав роботу над
фільмом за участю Хайрі Емір-Заде - "Ордер на арест". Хайрі грав роль голови ревкому - Сергія Каргальсь-
кого. Фільм розповідав про один з епізодів Громадянської війни. Преса позитивно відгукнулася на демон-
страцію фільму в 1927 р. у Києві й у 1928 р. у Москві.
Свою першу "негативну" роль Хайрі зіграв в однойменному фільмі за мотивами твору письменника
Панаета Істраті (1884-1935) "Кира-Киралина" ("Двічі продана"). Картина про безправне положення жінок у
країнах Сходу. Хайрі зіграв роль Назіма-ефенді - торговця "живим товаром". Цей фільм також був знятий
на Ялтинські кіностудії в 1927 р. режисером Б.Глаголєвим, за сценарієм Н.Плеского й Е.Валерської. Гра
Хайрі була відзначена як робота великого актора з блискучим майбутнім.
Швидко зростали професійний рівень та популярність артиста. Хайрі Емір-Заде запросила на зйомки
Одеська кіностудія. Тут він знявся у низці кінстрічок: "Цемент" (1927 р.) по роману Ф.Гладкова, де він грав
роль головного героя Гліба Чумалова. "Плотина прорвана" (1928 р.), "Гость из Мекки" (1930 p.). Остання
картина пройшла з великим успіхом на кіноекранах країни. Численна преса була наповнена хвалебними ре-
цензіями. 1930-х роках на кримськотатарську інтелігенцію обрушується шквал репресій. Прагнучи уникну-
ти трагічної долі Хайри Емірі-Заді з дружиною переїхав в Азербайджан. У Баку він продовжує зніматися на
студії Азеркіно у фільмах "26 комиссаров", "Два товарища" (1934 р.), "Исмет" (1934 p.), "Алмас" (1936 р.),
"Кендиляр" (1939 р.), "Сабухи" (1941 p.). Останній фільм з його участю кіноновелла у двох частинах "Бах-
тияр" (1942 p.), де він грає роль німецького офіцера. На жаль, після депортації кримськотатарського народу
Емір-Заде був звільнений з кіностудії [1, с 99-100]. Крім цих нещасть, актор, за спогадами сучасників, важ-
ко занедужав і, зрештою, помер 17 лютого 1958 р. у Баку в бідності та невідомості [5, с 14]. Його величез-
ний внесок у культуру та кіномистецтво рідного народу був відданий забуттю.
Безумовно, з від'їздом до Одеси, а потім і Баку Емір-Заде виробництво кінокартин на національну тема-
тику в Кримській АРСР не було припинено. На Ялтинські, як тоді говорили "кінофабриці", було знято декі-
лька стрічок про колгоспне будівництво та культурне життя Криму. Однак рівень цих картин був дуже ни-
зьким. З картин, що вийшли, гарними вважалися "Орденоносец" і "Большие будни". У 1932 p. йшла робота
над створенням фільму "Птицелов". Зтворювалися різні короткометражні фільми до
ювілейних дат. У той же час фабрика допускала багато браку. Деякі фільми знімалися з прокату в мо-
мент завершення робіт. Така доля спіткали наприклад фільм "Два Алима" [6, с 3]. Це, безумовно призводи-
ло не тільки до розтрати фінансових ресурсів, але й виникненню недовіри до місцевого кіновиробництва.
До середини 1930-х pp. ситуація в галузі виробництва кінокартин з національним забарвленням погір-
шується. Про це свідчать навіть звичайні статистичні дані. Як відомо на початку 1930-х pp. для виробницт-
ва картин "з життя східних народностей" було створено трест "Востоккино" [8, с 83]. Його силами у 1931 р.
було знято 7 кінокартин, у 1932 р. - 4, а в 1933 р. тільки 3. Офіційно, зниження темпів у створенні кінокар-
тин пов'язувалося з підвищенням вимог "до якості й ідеологічної витриманості картин, що виувае партія"
[8, с 87]. Крім того, необхідно згадати, що після серії провалів місцевих картин, до національної і місцевої
Змерзлий Б.В.
РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОГО КІНОМИСТЕЦТВА ТА КІНОФІКАЦІЇ КРИМСЬКИХ ТАТАР У 1920-1930-х pp.
108
тематики взагалі перестали звертатися.
Тільки в 1935 р. кримський ОК ВКП(б), у зв'язку з 15-річчям радянізації Криму, прийняв рішення орга-
нізувати на Ялтинській кінофабриці постановку художньої звукової кінокартини за сценарієм голови Спіл-
ки письменників Криму І.Тархана "Наступающие". Однойменна п'єса була опублікована в 1934 р. і постав-
лена у кримськотатарському театрі [10]. Треба сказати, що вона мала визначений успіх навіть за межами
Криму. Можливо це й спонукало ОК прийняти вищевказане рішення.
Таким чином, у фільмі передбачалося, у художніх образах відобразити "боротьбу за Жовтень у кримсь-
кому татарському селі". До участі в постановці кінострічки передбачалося залучити артистів Татарського
Держдрамтеатру [9, арк. 215].
Для матеріального забезпечення робіт, ОК доручив голові РНК Кримської АРСР А.А.Самедінову по-
рушити клопотання перед РНК РРФСР щодо затвердження цієї постановки у виробничому плані кінопро-
мисловості у 1935-1936 р. і забезпечити кредитами на проведення робіт у 1935 р. у сумі 130 тис. крб.
На жаль подальша доля цієї кінострічки не відома. Однак якщо навіть і припустити, що вона була все-
таки знята, то її творчий шлях навряд чи був довгим. Пояснюється це тим, що вже в 1937 р. І.Тархан був
арештований за звичайним для того часу обвинуваченням: "був одним з керівників антирадянської пантюр-
кістської шпигунсько-диверсійної терористичної організації" [4, с 173]. Таким чином, зйомка національних
кінокартин, що до цього розвивалася хоча і з деякими складностями, була припинена в другій половині
1930-х pp.
Завершуючи розгляд розвитку кіномережі та кіновиробництва в Кримській АРСР, необхідно відзначи-
ти, що в 1920-1930-х pp. Крим виявився однією з небагатьох тюркомовним республік, що мали не тільки
свою широко розгалужену мережу, але й традиції створення національних кінострічок. Так, приміром, у
Башкирії власних картин узагалі не знімали. Крім того, якщо порівнювати кількість діючих кіноустановок у
двох республіках, наприклад у 1940 р., то виявиться, що в Кримській АРСР діяло 637 кіноустановок, а в
Башкирської АРСР тільки 271 [20, с 335].
У той же час, необхідно вказати, що власної студії для дублювання та перекладу кінострічок кримсько-
татарською мовою у Криму не було. Якщо враховувати незначну кількість кримських татар, що у цей пері-
од знали російську мову то, безсумнівно, доводиться говорити про низьке якісне обслуговування націона-
льного населення на тлі визначених досягнень у справі розвитку кіномережі. Крім того, можна зробити ви-
сновок і про незначне місце в справі просвіти кримських татар цього виду мистецтва. Основними досягнен-
нями якого в 1930-х pp. у регіоні можна вважати хіба що, розвиток радянської кінопропаганди.
Джерела та література
1. Бекирова М.Т. Истоки крымскотатарского киноискусства. 2 Таврические научные чтения, посвященные
80-летию музея Тавриды, г. Симферополь, 25 мая 2001г. Сборник материалов. – Симферополь, 2002. –
111с.
2. Деревянко Т. В главной роли - Хайри // Голос Крыма. – 1998. – №49 (264). – 4 декабря.
3. Мандельштам О. Собрание сочинений в 4-х томах. Том 3-4 // Том 3. Очерки, письма. Том 4. Дополни-
тельный. – М.: Терра, 1990. – С. 515–517.
4. Деятели крымскотатарской культуры (1921-1944 гг.): Библиографический словарь / Гл. ред. и сост.
Д.П.Урсу. – Симферополь: Доля, 1999. – 240 с.
5. Хроника // Полуостров. – 2006. – 10-16 февраля. – №5 (159). – С. 14.
6. Ени Дунья. – 1932, 27 сентября. – С. 3.
7. Красный Крым. – 1926. – 29 июля. – №171 (1688). – С. 4.
8. Саедов Л. Кинематография в советских национальных республиках // Революция и национальности. –
1934. – №11. – С. 83–87.
9. ДААРК, ф. 1, оп. 1, спр. 1397. Протоколы заседаний бюро обкома партии. Экз. 1. 3.01.1935 г.-29.12.1935
г., 341 арк.
10. Уджюм. – Аксмеджид: Крымдевнешр, 1934. – 11 с.
11. ДААРК, ф. 1, оп. 1, спр. 619. Протоколы №№90-92 - а; 1-6-а заседаний секретариата обкома партии и
материалы к ним. 3.01.27 г.-14.03.27 г., 262 арк.
12. О кинофикации Крыма. Хроника // Экономика и культура Крыма. – 1932. – №9(11). – С. 125.
13. Литературный Крым // Революция и национальности. –1934. –№5. – С. 41.
14. Пащеня В.Н. Татарский вопрос в национально-государственном строительстве Крымской АССР и его
решение в деятельности исполнительно-распорядительных органов власти в 1930-х - начале 1940-х гг. //
Культура народов Причерноморья. – 2005. – №66. – С. 35–37.
15. ДААРК, ф. 20, оп. 3, спр. 1. Циркуляры, инструкции Главлита по контролю за репертуаром кино-
театров, эстрады. 15 июня 1923 г. –4 сентября 1923 г., 60 арк.
16. Абдураман. «Алим» фильмасы Багъчасарайда // Ени Дунья. – 1927. – 7 октября.
17. Али-Асан. «Алим» Кърым койлеринде. (Кино) // Ени Дунья. – 1926. – 23 ноября.
18. «Алим» (Кинофильм акъкъында къыскъа малюматлар) // Ени Дунья. – 1926. – 30 июля.
19. «Алим Айдамакъ» кинода // Ileri. – 1926. – №2. – С. 71 –72.
20. Дьяконова Н.Н. Кинофикация // Башкортостан. Краткая энциклопедия. Научное издательство «Башкир-
ская энциклопедия». – Уфа, 1996. – 670 с.
21. ДАРФ, ф. 2306, оп. 75, спр. 2421. Документы о состоянии народного образования, подготовленные ко 2-
му Всесоюзному партсовещанию по народному образованию /тезисы докладов, доклады, справки/. 1931
г., 173 арк.
|