Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp.

Актуальність поставленої проблеми обумовлюється необхідністю дослідження та аналізу розвитку національного кіномистецтва кримських татар у Кримській АРСР під час її існування. Це дозволить більш повно уявити процес розвитку національної просвіти у цей час та позбавитись певних "білих плям"...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2006
Автор: Змерзлий, Б.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2006
Назва видання:Культура народов Причерноморья
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21738
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp. / Б.В. Змерзлий // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 85. — С. 105-108. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-21738
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-217382025-02-23T19:10:49Z Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp. Змерзлий, Б.В. Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Актуальність поставленої проблеми обумовлюється необхідністю дослідження та аналізу розвитку національного кіномистецтва кримських татар у Кримській АРСР під час її існування. Це дозволить більш повно уявити процес розвитку національної просвіти у цей час та позбавитись певних "білих плям", що досі залишаються при зверненні до цієї проблеми. Актуальность поставленной проблемы обусловливается необходимостью исследования и анализа развития национального киноискусства крымских татар в Крымской АРСР во время ее существования. Это позволит более полно представить процесс развития национального просветительства в это время и избавиться от определенных "белых пятен", которые до сих пор остаются при обращении к этой проблеме. 2006 Article Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp. / Б.В. Змерзлий // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 85. — С. 105-108. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21738 uk Культура народов Причерноморья application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
Змерзлий, Б.В.
Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp.
Культура народов Причерноморья
description Актуальність поставленої проблеми обумовлюється необхідністю дослідження та аналізу розвитку національного кіномистецтва кримських татар у Кримській АРСР під час її існування. Це дозволить більш повно уявити процес розвитку національної просвіти у цей час та позбавитись певних "білих плям", що досі залишаються при зверненні до цієї проблеми.
format Article
author Змерзлий, Б.В.
author_facet Змерзлий, Б.В.
author_sort Змерзлий, Б.В.
title Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp.
title_short Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp.
title_full Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp.
title_fullStr Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp.
title_full_unstemmed Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp.
title_sort розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp.
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2006
topic_facet Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21738
citation_txt Розвиток національного кіномистецтва та кінофікації кримських татар у 1920-1930-х pp. / Б.В. Змерзлий // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 85. — С. 105-108. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT zmerzlijbv rozvitoknacíonalʹnogokínomistectvatakínofíkacííkrimsʹkihtataru19201930hpp
first_indexed 2025-11-24T15:10:06Z
last_indexed 2025-11-24T15:10:06Z
_version_ 1849684925182115840
fulltext Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ 105 24. ГААРК, ф. 120, оп. 1,д. 42, л. 3об. 25. Там же, л. 4. 26. ГААРК, ф. 120, оп. 1, д. 40, л. 2-3. 27. ГААРК, ф. 120, оп. 1, д. 41, л. 1-2. 28. Маркевич А. З культурної минувщини Криму XIX ст.: Короткі нариси // Збірник історико- філологічного відділу Всеукраїнської Академії наук.– К., 1930.– № 89: Філологічна кафедра під керу- ванням А. Е. Кримського, Тюркологічна комісія, №2: Студії з Криму, I –IX.– С. 158. 29. Там жжже. 30. ГААРК, ф. 120, оп. 1, д. 41, л. 2-3. 31. ГААРК, ф. 120, оп. 1, д. 1, л. 87. 32. Кашкадамов М., Аверкиев П., де-Мезон. Сиротский дом тайного советника Фабра в Симферополе // Таврические епархиальные ведомости.– 1870. – № 14.– С. 454, 460. 33. Там жже, С. 456. 34. Совет попечителей сиротского дома тайного советника Фабра, в Симферополе // Санкт-Петербургские ведомости. – 1876.– 10 июня. 35. ГААРК, ф. 120, оп. 1, д. 1, л. 170. 36. Там же, л. 72. 37. ГААРК, ф. 120, оп. 1, д. 30, л. 1. 38. ГААРК, ф. 120, оп. 1, д. 40, л. 4 об. 39. Там же, л. 4. 40. Там же, л. 7. 41. Кашкадамов М., Аверкиев П., де-Мезон. Сиротский дом тайного советника Фабра в Симферополе // ТЕВ.– 1870. – № 14.– С. 456. 42. ГААРК, ф. 120, оп. 1, д. 30, л. 1. 43. ГААРК, ф.183, оп. 1, д. 647, л. 2. 44. Там же, л. 3об. 45. ГААРК, ф. 120, оп. 1, д. 42, л. 1-1об. 46. Там же, л. 5. 47. Маркевич А. З культурної минувщини Криму XIX ст.: Короткі нариси // Збірник історико- філологічного відділу Всеукраїнської Академії наук. – К., 1930.– № 89: Філологічна кафедра під керу- ванням А. Е. Кримського, Тюркологічна комісія, №2: Студії з Криму, I –IX. – С. 155. 48. Широков В., Широков О. Симферополь: Улицы рассказывают.– Симферополь: Таврия, 1983.– С. 148- 149. 49. Маркевич А. З культурної минувщини Криму XIX ст.: Короткі нариси // Збірник історико- філологічного відділу Всеукраїнської Академії наук. – К., 1930. – № 89: Філологічна кафедра під керу- ванням А. Е. Кримського, Тюркологічна комісія, №2: Студії з Криму, I –IX. – С. 155. 50. ГААРК, ф. Р-2241, оп. 1, д. 3, л. 173. 51. ГААРК, ф. Р-1188, оп. 3, д. 163, л. 68. 52. Постановление Симферопольского Горрайиполкома 30 мая 1924 года // Красный Крым. – Симферо- поль, 1924.– 15 мая. Змерзлий Б.В. РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОГО КІНОМИСТЕЦТВА ТА КІНОФІКАЦІЇ КРИМСЬКИХ ТАТАР У 1920-1930-х pp. Актуальність поставленої проблеми обумовлюється необхідністю дослідження та аналізу розвитку на- ціонального кіномистецтва кримських татар у Кримській АРСР під час її існування. Це дозволить більш по- вно уявити процес розвитку національної просвіти у цей час та позбавитись певних "білих плям", що досі залишаються при зверненні до цієї проблеми. Потрібно зазначити, що публікацій у яких розглядаються проблеми національного кіномистецтва, або ж їх окремі аспекти, на сьогоднішній день досить небагато. Найбільш плідно у цьому напрямі працюють дослідники М.Т. Бекирова й Т.В. Деревянко [1, 2], окремі аспекти розглянуті у роботах Д.П. Урсу та В.М.Лащені [4, 14]. Проте, на жаль, комплексно поставлена проблема ще досліджувалась. Крім того, біль- шість сучасних досліджень базується на досить вузькій джерельній базі, без використання усього можливо- го комплексу джерел до цієї проблеми. Таким чином, є необхідність, комплексно розглянути проблему ви- никнення та розвитку національного кіномистецтва кримських татар, а також питань кінофікації у націона- льних районах в 1920–1930-х pp. Звертаючись до розгляду поставленої проблеми, необхідно дослідити наступні основні питання. По- перше, з'ясувати, які саме кінокартини найчастіше демонструвалися в кінотеатрах та клубах. По-друге, роз- виток кіномережі в Кримській АРСР. По-третє, створення кінофільмів заснованих на сюжетах з життя кримських татар, їх подальша доля. По-четверте, зробити висновок про вплив кіно на просвіту кримських татар. Звертаючи до розгляду питання, що ж саме здебільшого могли побачити на кіноекранах кримські тата- Змерзлий Б.В. РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОГО КІНОМИСТЕЦТВА ТА КІНОФІКАЦІЇ КРИМСЬКИХ ТАТАР У 1920-1930-х pp. 106 ри, необхідно відзначити, що всю кінопродукцію, яка проникала на місцевий ринок, умовно можна поділи- ти на такі категорії. По-перше, іноземні фільми, фільми випущені ведучими кіностудіями країни, кінокар- тини зняті трестом Востоккино і нарешті, зняті на Ялтинські кіностудії. По-друге, художні, документальні та навчальні фільми. По-третє, "німе кіно" і звукові фільми. Остання категорія поділяється на російськомо- вні та інші. Безумовно, що більшість кінопродукції на кримському ринку була російськомовною. Крім того, не ди- влячись на виникнення та початок поширення такої форми кінофільмів як навчальні, говорити про їх широ- ке використання в діяльності навчальних закладів не приходиться. Що ж стосується кінострічок іноземного виробництва, то та незначна частина, що потрапила на кіноекрани Кримської АРСР, у першу чергу прихо- диться на самий початок 1920-х pp., тобто на час незначної кількості діючих у регіоні кіноустановок. Тому навряд чи можна говорити про їх серйозний вплив на місцевого глядача. До того ж, саме в цей період починає свою діяльність спеціально створена цензурна організація Крим- літо. До її обов'язків входило контролювати зміст увезених книг, іншої літератури, пластинок і, звичайно ж кінофільмів. Багато в чому з діяльністю таких організацій пов'язана та обставина, що далеко не усі фільми ввезені з-за кордону в СРСР доходили до рядового глядача, тим більше на окраїни величезної країни. До того ж, у сфері заборони або дозволу для показу окремих кінокартин державні органи виявили не- ординарність мислення. Зокрема картини, переглянуті відповідними органами і після чого включені до чер- гового циркуляру, теж мали визначений розподіл. Вони поділялися так: дозволяється, але не для робітничо- селянської аудиторії; тимчасово дозволяється тільки для міського населення Криму; заборонені картини. До останніх належали "У нетрях Москви", "З темряви царату в сяйво свободи", "Епізод із часів Французької революції", "Тихон після каяття" та інші [16, арк. 1-59]. Таким чином, на кіноекрани автономії потрапляла тільки "ідеологічно витримана" продукція. Звертаючись до питання, що ж саме дивилися кримські глядачі, у першу чергу необхідно сказати про величезну популярність і любов їх до кінофільму "Алим", що йшов у багатьох кінотеатрах Криму по декі- лька разів. При цьому завжди з захопленими відгуками в національній пресі [16-19]. Крім того, на кіноекра- нах автономії можна було побачити "Ордер на арест", "Кира-Киралина", "Цемент", "Плотина прорвана", "Гость из Мекки", "26 комиссаров", "Два товарища", "Исмет", "Алмас", "Кендиляр", "Сабухи", "Бахтияр", "Орденоносец", "Большие будни", "Птицелов", "Броненосец Потьомкин", "Веселые ребята" та інші. Необ- хідно також сказати, що місцева преса, у першу чергу газета "Yeni dunya", регулярно публікували повідом- лення про те, де і який кінофільм буде демонструватися. Звертаючись до проблеми розвитку кіномережі в Кримській АРСР, необхідно сказати, що в дореволю- ційному Криму діяло усього декілька кіноустановок. 1 якщо в 1920-х pp. поширення "найголовнішого з ми- стецтв", не дивлячись на підвищений інтерес до кіно, йшло повільними темпами, то в 1930-х pp. можна від- значити швидке кількісне зростання кіномережі. Так, на приклад в 1927 р. усе ще слабко обслуговувалися кінокартинами такі національні райони як Ба- хчисарайський, Карасубазарський та Судакський. На окраїни автономії в цей період кіно взагалі ще не про- никло. Кінофікація села знаходилася на вкрай низькому рівні. На весь Крим нараховувалося всього 13 кіно- пересувок, та й ті забезпечувалися застарілими картинами [11, арк. 251]. Треба відмітити, що Кримська АРСР у цей період дещо відставала у розвитку кіномережі, особливо на селі, по зрівнянню з іншими республіками РСФСР. Так, наприклад, загалом по РСФСР з 1927 по 1930 р. кі- лькість кіноустановок виросла з 8 до 12 тисяч (тобто на 50%). Крім того, необхідно відзначити, що мережа кіно-пересувок за цей же період зросла у двічі [21, арк. 18-33 (зв)]. Тільки на початку 1930-х pp. місцева влада активно взялася за розвиток кіномережі. Так, наприклад, у 1932 р. "з метою рішучого поліпшення кінообслуговування" населення Криму РНК запропонував НКП тер- міново переглянути й уточнити план розвитку кіномережі на 1933 р. Основними його положеннями були будівництво кінотеатрів у Керчі й Камиш-Буруні. Також передбачалося з'ясувати становище Ялтинської кі- нофабрики, розробити плани її реконструкції та реорганізації всієї системи кінороботи в Криму [12, с 125]. Вжиті заходи виявилися ефективними і вже в 1934 р. у Криму нараховувалося 315 кіноустановок [13, с 41]. У 1940 р. у регіоні їх нараховувалося 637, у тому числі 333 на селі. 89% усіх кіноустановок були звуко- вими. У 1941 р. у Криму діяли 641 кіноустановка [14, с 37]. Таким чином, тільки в 1930-х pp. населення ре- гіону вдалося забезпечити необхідною кількістю кіноустановок, що дійшли до самих далеких і важкодосту- пних куточків Криму. Звертаючись до наступного питання, необхідно відзначити, що Крим з його багатою історією, чарівним ландшафтом та кліматом начебто спеціально створений для кінозйомок, і це було оцінено ще на зорі вітчи- зняного кінематографа. Перша спроба створити художній фільм за національними кримськотатарськими мотивами відбулася ще в 1924 р. Саме тоді, караван експедиції Першої Московської фабрики Держкіно звернув від гучних мор- ських курортів усередину гір і пішов туди, де ще не ступала тринога кінокамери. У 1924 р. ця знімальна група приступила до зйомок на базі Ялтинської студії фільму-драми "Песнь о камне". Режисер-постановник картини -Л.Мурашко, сценарист - X.Херсонський. Дія фільму відбувалася в околицях Бахчисарая, печерних містах Чуфут-Кале і Мангуп-Кале. Сюжетом постановки стала історична легенда про кримськотатарського бідняка, народного поета- співака Халіля. На головну роль був запрошений обдарований артист Хайрі Емір-Заде. Епізодичні ролі ви- конували місцеві кримські татари різних професій та суспільного становища. Преса Москви і Києва, відомі кінокритики широко висвітлювали в ті дні цей фільм. Критика була різ- Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ 107 ною, деякі ставилися дуже позитивно, дехто вважав його наївним. Так, невисоко оцінив достоїнства фільму й український кіножурнал "Кіно": "Фільм не вийшов. Наївний сценарій, недотепна стилізація етнографії Криму. І це усе відбулося, незважаючи на те, що до послуг режисера були вигідні можливості: романтич- ність татар, природна краса Криму і до цього незвичайний актор Емір-заде Хайрі" [2, с 2]. Особливо гостро критикував фільм відомий поет О. Мандельштам [3, с 515-517]. Уже через рік після виходу стрічки кінокритик і автор сценарію X.Херсонський самокритично резюму- вав: "Незнання татарського життя, мови самим режисером до експедиції і незнання мови ніким зі співробіт- ників, що виїхали з ним з Москви, створювало визначені труднощі. Нам багато в чому не діставало постій- ного співробітництва культурних та художніх діячів з числа кримських татар. Художня виставка в Парижі відняла в нас Усеїна Боданінського - одного з таких людей, допомоги якого ми бажали" [1, с 99]. Під час прем'єри фільму "Песнь о камне" у Москві приміщення кінотеатру було прикрашено татарсь- кими національними килимами, а перед початком перегляду виконавець головного героя фільму Хайрі Емір-Заде виступив з народними кримськотатарськими танцями. Хайрі був дивовижним актором. У ньому сполучався талант танцюриста, співака та художника. За май- стерністю його порівнювали з відомим у той час американським кіноактором Дугласом Фербексом. Ім'я Хайрі та його фотографії не сходили зі сторінок газет і часописів. Емір-Заде Хайрі Османович народився в 1893 р. у селі Дерекой Ялтинського повіту. Якийсь час працю- вав шофером. Спочатку він танцював у районних клубах, а потім висунувся як знаменитий танцівник у Сім- ферополі, виступав у Держдрамтеатрі та на дервізах (народних гуляннях). Початкову освіту Емір-Заде одержав у Ялті. Продовжив її в Одесі в художньо-промисловому училищі. Після цього навчався в Санкт-Петербурзькому художньому училищі. Велику популярність, вдячність і лю- бов рідного народу Хайрі заслужив у роки становлення Кримської АРСР. У 1923 р. артисту надали звання Народного. Найбільшу популярність йому приніс фільм "Алим" знятий режисером Г.Тасіним, разом з по- етом М.Бажаном у 1925-1926 р. [7, с 4]. Для написання сценарію фільму був запрошений відомий письмен- ник-драматург кримськотатарського театру У.Іпчі. В основу сценарію була покладена легенда про народно- го героя Аліма, захисника скривджених та пригноблених. На цей шлях безстрашного Аліма надихнула жін- ка - кохана Сара. Роль Сари у фільмі виконала дружина Хайрі - Асіє Емір-Заде. Художником- консультантом по костюмах у фільмі був У.Боданінський. У матеріалах Держархіва з обстеження 2-ї кінофабрики м. Ялти "Востоккино" сказано: "Картина Алім - етнографічно зроблена добре. Вона має велике значення для Кримського населення і цим пояснюється під- вищений інтерес до її випуску". Перший перегляд фільму відбувся З серпня у Сімферополі, потім у Москві, Києві й інших містах. Фільм пройшов з величезним успіхом. Кілька його копій навіть були продані за кор- дон [4, с 219]. Ще не закінчивши роботу над "Алимом", режисер Г.Тасін, за сценарієм С.Лазуріна розпочав роботу над фільмом за участю Хайрі Емір-Заде - "Ордер на арест". Хайрі грав роль голови ревкому - Сергія Каргальсь- кого. Фільм розповідав про один з епізодів Громадянської війни. Преса позитивно відгукнулася на демон- страцію фільму в 1927 р. у Києві й у 1928 р. у Москві. Свою першу "негативну" роль Хайрі зіграв в однойменному фільмі за мотивами твору письменника Панаета Істраті (1884-1935) "Кира-Киралина" ("Двічі продана"). Картина про безправне положення жінок у країнах Сходу. Хайрі зіграв роль Назіма-ефенді - торговця "живим товаром". Цей фільм також був знятий на Ялтинські кіностудії в 1927 р. режисером Б.Глаголєвим, за сценарієм Н.Плеского й Е.Валерської. Гра Хайрі була відзначена як робота великого актора з блискучим майбутнім. Швидко зростали професійний рівень та популярність артиста. Хайрі Емір-Заде запросила на зйомки Одеська кіностудія. Тут він знявся у низці кінстрічок: "Цемент" (1927 р.) по роману Ф.Гладкова, де він грав роль головного героя Гліба Чумалова. "Плотина прорвана" (1928 р.), "Гость из Мекки" (1930 p.). Остання картина пройшла з великим успіхом на кіноекранах країни. Численна преса була наповнена хвалебними ре- цензіями. 1930-х роках на кримськотатарську інтелігенцію обрушується шквал репресій. Прагнучи уникну- ти трагічної долі Хайри Емірі-Заді з дружиною переїхав в Азербайджан. У Баку він продовжує зніматися на студії Азеркіно у фільмах "26 комиссаров", "Два товарища" (1934 р.), "Исмет" (1934 p.), "Алмас" (1936 р.), "Кендиляр" (1939 р.), "Сабухи" (1941 p.). Останній фільм з його участю кіноновелла у двох частинах "Бах- тияр" (1942 p.), де він грає роль німецького офіцера. На жаль, після депортації кримськотатарського народу Емір-Заде був звільнений з кіностудії [1, с 99-100]. Крім цих нещасть, актор, за спогадами сучасників, важ- ко занедужав і, зрештою, помер 17 лютого 1958 р. у Баку в бідності та невідомості [5, с 14]. Його величез- ний внесок у культуру та кіномистецтво рідного народу був відданий забуттю. Безумовно, з від'їздом до Одеси, а потім і Баку Емір-Заде виробництво кінокартин на національну тема- тику в Кримській АРСР не було припинено. На Ялтинські, як тоді говорили "кінофабриці", було знято декі- лька стрічок про колгоспне будівництво та культурне життя Криму. Однак рівень цих картин був дуже ни- зьким. З картин, що вийшли, гарними вважалися "Орденоносец" і "Большие будни". У 1932 p. йшла робота над створенням фільму "Птицелов". Зтворювалися різні короткометражні фільми до ювілейних дат. У той же час фабрика допускала багато браку. Деякі фільми знімалися з прокату в мо- мент завершення робіт. Така доля спіткали наприклад фільм "Два Алима" [6, с 3]. Це, безумовно призводи- ло не тільки до розтрати фінансових ресурсів, але й виникненню недовіри до місцевого кіновиробництва. До середини 1930-х pp. ситуація в галузі виробництва кінокартин з національним забарвленням погір- шується. Про це свідчать навіть звичайні статистичні дані. Як відомо на початку 1930-х pp. для виробницт- ва картин "з життя східних народностей" було створено трест "Востоккино" [8, с 83]. Його силами у 1931 р. було знято 7 кінокартин, у 1932 р. - 4, а в 1933 р. тільки 3. Офіційно, зниження темпів у створенні кінокар- тин пов'язувалося з підвищенням вимог "до якості й ідеологічної витриманості картин, що виувае партія" [8, с 87]. Крім того, необхідно згадати, що після серії провалів місцевих картин, до національної і місцевої Змерзлий Б.В. РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОГО КІНОМИСТЕЦТВА ТА КІНОФІКАЦІЇ КРИМСЬКИХ ТАТАР У 1920-1930-х pp. 108 тематики взагалі перестали звертатися. Тільки в 1935 р. кримський ОК ВКП(б), у зв'язку з 15-річчям радянізації Криму, прийняв рішення орга- нізувати на Ялтинській кінофабриці постановку художньої звукової кінокартини за сценарієм голови Спіл- ки письменників Криму І.Тархана "Наступающие". Однойменна п'єса була опублікована в 1934 р. і постав- лена у кримськотатарському театрі [10]. Треба сказати, що вона мала визначений успіх навіть за межами Криму. Можливо це й спонукало ОК прийняти вищевказане рішення. Таким чином, у фільмі передбачалося, у художніх образах відобразити "боротьбу за Жовтень у кримсь- кому татарському селі". До участі в постановці кінострічки передбачалося залучити артистів Татарського Держдрамтеатру [9, арк. 215]. Для матеріального забезпечення робіт, ОК доручив голові РНК Кримської АРСР А.А.Самедінову по- рушити клопотання перед РНК РРФСР щодо затвердження цієї постановки у виробничому плані кінопро- мисловості у 1935-1936 р. і забезпечити кредитами на проведення робіт у 1935 р. у сумі 130 тис. крб. На жаль подальша доля цієї кінострічки не відома. Однак якщо навіть і припустити, що вона була все- таки знята, то її творчий шлях навряд чи був довгим. Пояснюється це тим, що вже в 1937 р. І.Тархан був арештований за звичайним для того часу обвинуваченням: "був одним з керівників антирадянської пантюр- кістської шпигунсько-диверсійної терористичної організації" [4, с 173]. Таким чином, зйомка національних кінокартин, що до цього розвивалася хоча і з деякими складностями, була припинена в другій половині 1930-х pp. Завершуючи розгляд розвитку кіномережі та кіновиробництва в Кримській АРСР, необхідно відзначи- ти, що в 1920-1930-х pp. Крим виявився однією з небагатьох тюркомовним республік, що мали не тільки свою широко розгалужену мережу, але й традиції створення національних кінострічок. Так, приміром, у Башкирії власних картин узагалі не знімали. Крім того, якщо порівнювати кількість діючих кіноустановок у двох республіках, наприклад у 1940 р., то виявиться, що в Кримській АРСР діяло 637 кіноустановок, а в Башкирської АРСР тільки 271 [20, с 335]. У той же час, необхідно вказати, що власної студії для дублювання та перекладу кінострічок кримсько- татарською мовою у Криму не було. Якщо враховувати незначну кількість кримських татар, що у цей пері- од знали російську мову то, безсумнівно, доводиться говорити про низьке якісне обслуговування націона- льного населення на тлі визначених досягнень у справі розвитку кіномережі. Крім того, можна зробити ви- сновок і про незначне місце в справі просвіти кримських татар цього виду мистецтва. Основними досягнен- нями якого в 1930-х pp. у регіоні можна вважати хіба що, розвиток радянської кінопропаганди. Джерела та література 1. Бекирова М.Т. Истоки крымскотатарского киноискусства. 2 Таврические научные чтения, посвященные 80-летию музея Тавриды, г. Симферополь, 25 мая 2001г. Сборник материалов. – Симферополь, 2002. – 111с. 2. Деревянко Т. В главной роли - Хайри // Голос Крыма. – 1998. – №49 (264). – 4 декабря. 3. Мандельштам О. Собрание сочинений в 4-х томах. Том 3-4 // Том 3. Очерки, письма. Том 4. Дополни- тельный. – М.: Терра, 1990. – С. 515–517. 4. Деятели крымскотатарской культуры (1921-1944 гг.): Библиографический словарь / Гл. ред. и сост. Д.П.Урсу. – Симферополь: Доля, 1999. – 240 с. 5. Хроника // Полуостров. – 2006. – 10-16 февраля. – №5 (159). – С. 14. 6. Ени Дунья. – 1932, 27 сентября. – С. 3. 7. Красный Крым. – 1926. – 29 июля. – №171 (1688). – С. 4. 8. Саедов Л. Кинематография в советских национальных республиках // Революция и национальности. – 1934. – №11. – С. 83–87. 9. ДААРК, ф. 1, оп. 1, спр. 1397. Протоколы заседаний бюро обкома партии. Экз. 1. 3.01.1935 г.-29.12.1935 г., 341 арк. 10. Уджюм. – Аксмеджид: Крымдевнешр, 1934. – 11 с. 11. ДААРК, ф. 1, оп. 1, спр. 619. Протоколы №№90-92 - а; 1-6-а заседаний секретариата обкома партии и материалы к ним. 3.01.27 г.-14.03.27 г., 262 арк. 12. О кинофикации Крыма. Хроника // Экономика и культура Крыма. – 1932. – №9(11). – С. 125. 13. Литературный Крым // Революция и национальности. –1934. –№5. – С. 41. 14. Пащеня В.Н. Татарский вопрос в национально-государственном строительстве Крымской АССР и его решение в деятельности исполнительно-распорядительных органов власти в 1930-х - начале 1940-х гг. // Культура народов Причерноморья. – 2005. – №66. – С. 35–37. 15. ДААРК, ф. 20, оп. 3, спр. 1. Циркуляры, инструкции Главлита по контролю за репертуаром кино- театров, эстрады. 15 июня 1923 г. –4 сентября 1923 г., 60 арк. 16. Абдураман. «Алим» фильмасы Багъчасарайда // Ени Дунья. – 1927. – 7 октября. 17. Али-Асан. «Алим» Кърым койлеринде. (Кино) // Ени Дунья. – 1926. – 23 ноября. 18. «Алим» (Кинофильм акъкъында къыскъа малюматлар) // Ени Дунья. – 1926. – 30 июля. 19. «Алим Айдамакъ» кинода // Ileri. – 1926. – №2. – С. 71 –72. 20. Дьяконова Н.Н. Кинофикация // Башкортостан. Краткая энциклопедия. Научное издательство «Башкир- ская энциклопедия». – Уфа, 1996. – 670 с. 21. ДАРФ, ф. 2306, оп. 75, спр. 2421. Документы о состоянии народного образования, подготовленные ко 2- му Всесоюзному партсовещанию по народному образованию /тезисы докладов, доклады, справки/. 1931 г., 173 арк.