Ефективність біологічних добрив і стимуляторів росту на польових культурах
Наведено дані ефективності застосування мікробних препаратів, рістстимуляторів та органічного добрива біопроферму в технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Біопрепарати мають вищу ефективність в умовах агрофону, оптимізованого внесенням меліорантів, органічних і мінеральних добрив. Из...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сільськогосподарська мікробіологія |
|---|---|
| Datum: | 2008 |
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24725 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Ефективність біологічних добрив і стимуляторів росту на польових культурах / Л.М. Скачок, Л.В. Потапенко, Т.М. Ярош // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2008. — Вип. 7. — С. 122-130. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860007591284834304 |
|---|---|
| author | Скачок, Л.М. Потапенко, Л.В. Ярош, Т.М. |
| author_facet | Скачок, Л.М. Потапенко, Л.В. Ярош, Т.М. |
| citation_txt | Ефективність біологічних добрив і стимуляторів росту на польових культурах / Л.М. Скачок, Л.В. Потапенко, Т.М. Ярош // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2008. — Вип. 7. — С. 122-130. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сільськогосподарська мікробіологія |
| description | Наведено дані ефективності застосування мікробних препаратів, рістстимуляторів та органічного добрива біопроферму в технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Біопрепарати мають вищу ефективність в умовах агрофону, оптимізованого внесенням меліорантів, органічних і мінеральних добрив.
Изложены данные эффективности применения микробных препаратов, стимуляторов роста и органического удобрения биопроферма в технологиях выращивания сельскохозяйственных культур. Биопрепараты более эффективны в условиях агрофона, оптимизированного внесением мелиорантов, органических и минеральных удобрений.
The articles represent data on the microbic drugs, growth-promotors
and organic fertilizer Biopropherm, its effectivity in the technologies
of agricultural plants growing. Application of biopreparations is more
effective in the condition of agrophones optimized with use of improvers,
organic and mineral fertilizers.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:39:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
122
УДК: 631.461: 631.8: 635.21; 633.34
ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОЛОГІЧНИХ ДОБРИВ
І СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ПОЛЬОВИХ
КУЛЬТУРАХ
Скачок Л.М., Потапенко Л.В., Ярош Т.М.
Чернігівський інститут агропромислового виробництва УААН
с. Прогрес, Козелецький р-н, Чернігівська обл., 17035, Україна
E-mail: sgs@cn.relc.com
Наведено дані ефективності застосування мікробних
препаратів, рістстимуляторів та органічного добрива
біопроферму в технологіях вирощування сільськогосподарських
культур. Біопрепарати мають вищу ефективність в умовах
агрофону, оптимізованого внесенням меліорантів, органічних і
мінеральних добрив.
Ключові слова: азотфіксувальні, фосфатмобілізувальні бак-
терії, стимулятори росту рослин, соя, картопля, яра пшениця, рі-
пак, врожайність, якість продукції.
Важливим резервом підвищення врожайності сільськогос-
подарських культур є застосування бактеріальних препаратів,
регуляторів росту рослин і комплексних мінеральних добрив для
передпосівної обробки насіннєвого матеріалу, позакореневого
підживлення рослин і внесення з поливною водою [1-7].
Необхідність цих агроприйомів очевидна, особливо, якщо врахувати,
що польові культури використовують не більше 24-45 % азоту,
10-33 % – фосфору, 25-77 % – калію, які внесено з стандартними
мінеральними добривами [1].
Метою наших досліджень було встановити умови стабільної
дії біопрепаратів і стимуляторів росту рослин.
Матеріали й методи. Дослідження проводили в Чернігів-
ському інституті АПВ УААН протягом останніх 12 років.
Досліди з вивчення впливу факторів на ефективність
біопрепаратів оптимайз, ризогумін та хетомік проводили на
середньоокультурених дерново-підзолистих грунтах (рНсол. – 4,9-
5,0, вміст в орному шарі: гумусу – 1,0-1,2 %, Р2О5 – 16-18, К2О – 6-
8 мг на 100 г ґрунту.
Робота виконувалась під керівництвом докторів с.-г. наук:
Гриника І.В., Берднікова О.М.
123
У дослідах використовували сою сорту Устя та картоплю
сорту Невська. Розміщення ділянок рендомізоване. Площа ділянок
становила 40 м2 – для сої, 60 м2 – для картоплі. Повторність
чотириразова.
Ризогумін складається із спеціально підготовленого торфу з
розмноженими в ньому бактеріальними клітинами та оптимальним
вмістом фізіологічно активних речовин. Норма витрати ризогуміну
– 200 г на гектарну норму насіння.
Хетомік – біологічний препарат, розроблений на основі
гриба-антагоніста. Це порошок коричневого кольору, який містить
в 1 г препарату 1-2 млрд. спор гриба. Ефективний проти широкого
спектру збудників, які викликають гнилі зернових і зернобобових
культур, сіру і білу гнилі гороху, сої, соняшнику і овочевих
культур, фузаріоз і фузаріозне в’янення гороху, сої, люпину, льону,
багаторічних трав і овочевих культур, паршу картоплі та проти
інших патогенів. Обробка хетоміком посівного матеріалу забезпечує
захист кореневої системи протягом усього вегетаційного періоду.
На 1 тону насіння витрачається 3кг препарату, на 1т картоплі – 1,5-
2 кг.
Дослідження з вивчення впливу стимуляторів росту
(агростимулін, БТР-9, гумісол) на продуктивність і якість продукції
ярої пшениці сорту Рання 93 проводили на дерново-підзолистому
супіщаному грунті, що відзначався підвищеною кислотністю
(рНсол. 4,6-5,4), низьким вмістом гумусу (1,03-1,11 %), підвищеним
вмістом доступного фосфору (18,9-22,6 мг на 100 г ґрунту) і
заниженим – обмінного калію (8-10 мг на 100 г ґрунту).
Для сівби використовували насіння пшениці сорту Рання
93 (еліту), яке за 3-5 днів перед посівом обробляли вручну
біостимуляторами в поєднанні з протруюванням (раксил –
1,5 кг/т) – варіанти 2, 4 і 6. Обприскування посівів біостимуляторами
проводилось також вручну на початку трубкування рослин з
розрахунку 200 л/га робочого розчину – варіанти 3, 5 і 7. Дослідження
проводили на фоні N60Р20К40. Повторність досліду 4-кратна. Площа
ділянки загальна – 108,9 м2 (16,5 м × 6,6 м), облікова – 50 м2 (12,5 м
× 4 м).
Агростимулiн створений в Iнститутi бiоорганiчної i нафтової
хiмiї НАН України. До складу препарату входить комплекс N-
оксиду 2,6-диметилпiридину з ростовими речовинами. Препарат
пiдвищує енергiю проростання i схожiсть насiння, урожайнiсть,
124
стiйкiсть рослин до ураження хворобами та несприятливих
факторів середовища, стимулює розвиток кореневої системи та
активне функцiонування асимiляцiйного апарату.
БТР-9 (бiотрасформатор рослин) представляє нове поколiння
препаратiв для пiдвищення урожайностi сiльськогосподарських
культур і являє собою комплекс солей мiкро- та макроелементiв
(у мiкродозах), якi застосовуються у медицинi при виготовленнi
полiвiтамiнiв. Мiкроелементи пiдiбранi таким чином, щоб
пiдсилювати функцiональну дiяльнiсть ендофiтiв рослин, якi
продукують властивi даному виду рослин життєво необхiднi
фiзiологiчно активнi речовини, що сприяють гармонiйному
проходженню процесiв у рослинах. У результатi цього пiдвищується
енергiя проростання і схожiсть насiння, збiльшується маса
кореневої системи, iнтенсивність росту, кущіння, спостерігається
потовщення стебел, формування бiльшої асимiляцiйної поверхнi,
утворення бiльшої кiлькостi генеративних органiв, стiйкiсть рослин
до несприятливих умов вирощування i хвороб, що разом сприяє
пiдвищенню врожайностi.
Гумiсол – рiдкий концентрат, отриманий iз бiогумусу. Він
є натуральним мiкродобривом i стимулятором росту i розвитку
рослин. Гумiсол мiстить гумати, амiнокислоти, вiтамiни,
фiтогормони, мiкро- i макроелементи, а також спори корисних
бактерiй. Оброблене гумісолом насiння дає бiльший вiдсоток
схожостi, строки проростання насiння скорочуються на 3-5днiв,
коренева система краще розвивається, збiльшується коефiцiєнт
кущiння. Препарат пiдсилює коренеутворення, рiст i розвиток
рослин, пiдвищує їх стiйкiсть до хвороб, сприяє скороченню
строків дозрiвання врожаю на 10-14 днiв, зниженню вмiсту нiтратiв
i радiонуклiдiв у сiльгосппродукцiї.
Останнім часом у практику сільського господарства все
ширше починають впроваджуватися промислові компости з
високим вмістом доступних для рослин макро- та мікроелементів. У
2007 році у НВЦ “БІОЗ” (Україна) шляхом біологічної ферментації
з органічної сировини отримали нове добриво біопроферм (пат.
№ 22415). Дослідження органічного добрива нового покоління
біопроферму проводили у польовому досліді Чернігівського
інституту АПВ на ріпаку сорту Касол.
Польовий дослід закладено на дерново-середньоопідзоле-
ному супіщаному грунті з такими агрохімічними показниками
125
орного шару: підвищена кислотність (рНсол. 4,9-5,0), низький вміст
гумусу (1,1-1,3 %), підвищений вміст доступного фосфору (10-
12 мг на 100 г ґрунту) і занижений – обмінного калію (7,0-9,0 мг
на 100 г ґрунту). Загальна площа дослідної ділянки ріпаку – 60 м2,
облікової – 32 м2. Повторність досліду чотириразова.
Біопроферм – екологічно чисте органічне добриво,
виробляється методом природної біологічної ферментації з
органічної сировини, компонентами якої є гній, курячий послід,
торф, тирса та інші органічні матеріали. За своєю поживністю 1 т
біопроферму еквівалентна за азотом 4,8 т, за фосфором – 8 т, калієм
– 1,5 т напівперепрілого гною. Проте вплив таких видів добрив на
ґрунтову мікробіоту та якість урожаю не вивчали.
У дослідах застосовували загальноприйняту для сільсько-
господарських культур агротехніку. Облік урожаю – суцільний
поділяночний, урожайні дані оброблялись методом дисперсійного
аналізу за Б.Н. Доспєховим (1979 р.). Врожайність визначали
зважуванням усього зерна з кожної ділянки при перерахунку на
14 % вологість і 100 % чистоту. Фізичні та хімічні показники якості
зерна встановлювали за загальноприйнятими методиками.
Результати та їх обговорення. Ефективність біопрепаратів.
Результати досліду з вивчення впливу біопрепарату оптимайз на
врожайність сої сорту Устя показали, що найбільші показники
врожайності – 30,3 ц/га, які перевищували контрольні на 15,5 ц/га
(на 78 %), отримано у варіантах з сумісним внесенням оптимайзу і
дефекату (табл. 1). При внесенні одного оптимайзу врожайність сої
підвищилась на 18 %, а оптимайзу в сполученні з нітроамофоскою
– у 1,5 раза (на 51 %) відносно контролю.
Вміст білка у зерні сої був більшим при застосуванні
біопрепарату сумісно з мінеральним добривом або дефекатом і
становив, відповідно, 34,0 і 33,7 % (табл. 1).
Встановлено позитивну дію біопрепарату ризогуміну на
врожайність сої при застосуванні як з мінеральними добривами,
так і з меліорантами, а також при їх поєднанні. За обробки насіння
ризогуміном прибавка становила 5,0 ц/га при врожайності зерна сої
у контролі 17,5 ц/га. Використання повного мінерального добрива у
сполучені з хімічною меліорацією дозволило збільшити урожайність
зерна з 22,5 до 27,4 ц/га, доповнення цих заходів інокуляцією
ризогуміном забезпечило підвищення рівня урожайності на 15,5 ц/
га, що складає 89 % приросту до контролю (табл. 2).
126
Таблиця 1. Вплив біопрепарату оптимайз на
продуктивність сої
Варіанти досліду
Ур
ож
ай
ні
ст
ь
зе
рн
а,
ц
/г
а
Приріст до
контролю Якість зерна
ц/га %
сирий
білок,
%
жир,
%
зола,
%
Контроль 17,0 – 100 31,7 22,0 4,1
Дефекат – 0,5 т/га 21,0 4,0 124 32,0 24,0 4,8
N16P16K16 23,5 6,5 138 32,2 23,8 4,9
Оптимайз (обробка насіння) 20,1 3,1 118 33,5 22,2 4,2
Дефекат + оптимайз (обробка
насіння) 30,3 13,3 178 33,7 24,0 5,1
N32P32K32+оптимайз (обробка
насіння) 25,6 8,6 151 34,0 24,0 3,7
НІР0,95 1,8
Таблиця 2. Вплив ризогуміну на продуктивність сої
залежно від агрофону і внесення меліоранту
Варіанти досліду
Ур
ож
ай
ні
ст
ь
зе
рн
а,
ц
/г
а
Приріст
до
контролю
Якість зерна
ц/га %
сирий
білок,
%
жир,
%
зола,
%
Контроль 17,5 – 100 31,7 21,8 4,2
Дефекат – 1 т/га 22,0 4,5 126 32,0 24,3 4,9
N32P32K32 23,7 6,2 135 32,2 24,0 4,9
Дефекат – 1 т/га + N32P32K32 27,4 9,9 157 40,0 21,3 5,1
Ризогумін (обробка насіння) 22,5 5,0 129 33,5 21,9 4,2
Дефекат + ризогумін (обробка
насіння) 24,0 6,5 137 33,8 24,4 5,2
N32P32K32+ ризогумін (обробка
насіння) 26,7 9,2 153 34,0 24,0 5,3
Дефекат – 1 т/га + N32P32K32 +
ризогумін (обробка насіння) 33,0 15,5 189 42,0 21,6 5,5
НІР0,95 1,7
Вміст білка та золи був найвищим у варіанті застосування
127
інокуляції ризогуміном у поєднанні з мінеральними добривами
та дефекатом і становив відповідно 42,0 і 5,5 % за показників у
контролі 31,7 і 4,2 % (табл. 2).
Отримання високих і стійких урожаїв картоплі неможливе
без затратної органо-мінеральної системи удобрення. В той же
час органічні добрива можуть знижувати товарні і посівні якості
картоплі. При застосуванні на посівах картоплі біопрепарату
хетомік не було отримано достовірної прибавки врожайності, але
при поєднанні обробки бульб хетоміком з внесенням органічних
добрив (гною та біопроферму) встановлено підвищення врожайності
картоплі відповідно на 45 і 160 ц/га за показника контролю 160 ц/
га, а при внесенні тільки гною – на 34 ц/га (табл. 3).
Таблиця 3. Вплив хетоміка і органічних добрив
на урожайність картоплі
Варіанти досліду Урожайність, ц/га Приріст до контролю
ц/га %
Контроль 160 – 100
Хетомік – 2кг/т 164 4 103
Гній 10т/га 194 34 121
Гній + хетомік 205 45 128
Біопроферм + хетомік 320 160 200
НІР0,95 19,8
При вивченні післядії хетоміка у варіанті хетомік + сидерат
(редька) врожайність картоплі перевищувала контроль у 1,2 раза
за показників контролю 176 ц/га (табл. 4), що пов’язано з меншим
ураженням матеріалу хворобами.
Таблиця 4. Післядія хетоміка, органічних та мінеральних
добрив, сидератів на врожайність картоплі
Варіанти досліду Урожайність,
ц/га
Приріст до
контролю
ц/га %
Контроль 176 – 100
Мінеральні добрива 166 -10 94
Гній + хетомік 170 -6 97
Сидерати 195 19 111
Хетомік + сидерат (редька) 208 32 118
НІР0,95 16,0
128
Ефективність стимуляторів росту. В середньому за три роки
всі стимулятори росту, незалежно від способу їх застосування,
сприяли підвищенню врожайності ярої пшениці. При цьому більші
прирости (15-19 %) було одержано на фоні передпосівної обробки
насіння при врожайності на контролі 21,2 ц/га (табл. 5). Найвищі
показники забезпечило застосування агростимуліну – 25,3 ц/га.
При обробці посівів біостимуляторами приріст урожайності в
порівнянні з контролем був дещо меншим – 10-16 %. Найкраще
проявив себе гумісол – урожайність зерна за його використання
склала 24,5 ц/га.
Відмічено позитивний вплив регуляторів росту на якість
зерна, особливо за вмістом клейковини (табл. 5). При цьому
ефективніше діяли біостимулятори при обприскуванні посівів.
Зокрема, при передпосівній обробці насіння біостимуляторами
вміст клейковини збільшився по відношенню до контролю на
4-7 %, а при обприскуванні посівів – на 8-11 %. Під впливом
біостимуляторів, незалежно від способу їх застосування, натура
зерна і маса 1000 насінин мали тенденцію до збільшення.
Таблиця 5. Вплив стимуляторів росту на урожайність та
якість зерна ярої пшениці
№
з/п Варіанти досліду
Ур
ож
ай
ні
ст
ь,
ц/
га
± до
контролю
Н
ат
ур
а,
г
/л
М
ас
а
10
00
на
сі
ни
н,
г
К
ле
йк
ов
ин
а,
%
ц/га %
1 Контроль (без обробки) 21,2 – – 750 35,0 35,0
2 Агростимулін – 10 мл/т* 25,3 4,1 19 757 35,7 37,4
3 Агростимулін – 10 мл/га** 23,8 2,6 12 763 36,3 38,8
4 БТР-9 – 10 гранул/т* 24,3 3,1 15 758 36,4 36,3
5 БТР-9 – 10 гранул/га** 23,3 2,1 10 761 36,4 38,8
6 Гумісол – 10 л/т* 24,9 3,7 17 752 36,5 36,9
7 Гумісол – 10 л/га** 24,5 3,3 16 762 36,9 37,9
Примітка: *) – передпосівна обробка насіння; **) – обприскування
посівів
129
Ефективність органічного добрива нового покоління
біопроферму. При застосуванні біопроферму врожайність ріпаку
в абсолютному контролі становила 12,8 ц/га, на агрофоні N45Р45К45
– 24,0 ц/га. При внесенні біопроферму урожайність насіння
збільшилась відповідно на 25-55 і 14-32 %, тобто з покращенням
фону мінерального живлення спостерігався “ефект затухання”
(20 т біопроферму еквівалентно 40 т/га гною). Вміст жиру в насінні
рапсу під дією заходів, які вивчались, змінювався не суттєво: на
1-2 % в абсолютному виразі; при внесенні тільки органічних
добрив відмічено тенденцію до підвищення вмісту жиру на 1-1,6 %
(табл. 6).
Таблиця 6. Ефективність біопроферму на ріпаку
Варіанти Урожайність
ріпаку, ц/га
Прибавка до
контролю, %
Вміст
жиру, %
Контроль 12,8 100 43,0
Біопроферм-10 т/га 16,0 125 44,0
Біопроферм-20 т/га 19,8 155 45,0
Гній, 40 т/га 20,0 156 45,0
Фон-N45Р45К45 24,0 100 46,0
Фон+біопроферм, 10 т/га 27,4 114 44,3
Фон+біопроферм, 20 т/га 31,7 132 45,0
Гній, 40 т/га+N45Р45К45 29,8 124 45,2
Таким чином, показано високу ефективність мікробних
препаратів, рістстимуляторів та біопроферму в технологіях
вирощування сільськогосподарських культур. Для інтенсивнішої
роботи біопрепаратів і стимуляторів росту рослин доцільно
створювати оптимальні умови внесенням меліорантів, органічних
та мінеральних добрив.
1. Тарарико Ю. А. Формирование устойчивых агроэкосистем /
Ю. А. Татарико. — К. : ДИА, 2007. — 560 с.
2. Авдонин Н. С. Повышение плодородия кислых почв /
Н. С. Авдонин. — М., 1969.
3. Калінін Ф. Л. Застосування регуляторів росту в сільському
господарстві / Ф. Л. Калінін. — К. : Урожай, 1989. — 168 с.
4. Герасименко С. М. Регулятори росту долають фітотоксичний
ефект / С. М. Герасименко // Зерно. — 2006. — № 5. — С. 63.
130
5. Пономаренко С. П. Стимулятори росту рослин — вагомий резерв
агропромислового виробництва / С. П. Пономаренко // Зерно. — 2006. —
№ 8. — С. 75.
6. Джерело підвищення врожайності // Пропозиція. — 2005. —
№ 8–9. — С. 52.
7. Шкарда М. Производство и применение органических удобрений
/ М. Шкарда ; пер. с чешс. З. К. Благовещенской. — М. : Агропромиздат,
2004. — 126 с.
ЭФФЕКТИВНОСТЬ БИОЛОГИЧЕСКИХ УДОБРЕНИЙ
И СТИМУЛЯТОРОВ РОСТА НА ПОЛЕВЫХ
КУЛЬТУРАХ
Скачок Л.Н., Потапенко Л.В., Ярош Т.Н.
Черниговский институт агропромышленного производства УААН,
с. Прогресс
Изложены данные эффективности применения микробных
препаратов, стимуляторов роста и органического удобрения
биопроферма в технологиях выращивания сельскохозяйственных
культур. Биопрепараты более эффективны в условиях агрофона,
оптимизированного внесением мелиорантов, органических и
минеральных удобрений.
Ключевые слова: азотфиксирующие, фосфатмобилизирую-
щие бактерии, стимуляторы роста растений, соя, картофель,
яровая пшеница, рапс, урожайность, качество продукции.
effiency of biological fertilizer and
growth stimulators for field cultures
skachok l.n., potapenko l.V., yarosh t.n.
Chernihiv Institute of Agroindustrial Production of UAAS, Progress
The articles represent data on the microbic drugs, growth-promotors
and organic fertilizer Biopropherm, its effectivity in the technologies
of agricultural plants growing. Application of biopreparations is more
effective in the condition of agrophones optimized with use of improvers,
organic and mineral fertilizers.
Key words: nitrogen-fixing, phosphorus mobilizing bacteria,
plants growth regulators, soya, potato, spring wheat, rape, productivity,
quality of production.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-24725 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1997-3004 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:39:55Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Скачок, Л.М. Потапенко, Л.В. Ярош, Т.М. 2011-07-21T14:01:53Z 2011-07-21T14:01:53Z 2008 Ефективність біологічних добрив і стимуляторів росту на польових культурах / Л.М. Скачок, Л.В. Потапенко, Т.М. Ярош // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2008. — Вип. 7. — С. 122-130. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1997-3004 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24725 631.461: 631.8: 635.21; 633.34 Наведено дані ефективності застосування мікробних препаратів, рістстимуляторів та органічного добрива біопроферму в технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Біопрепарати мають вищу ефективність в умовах агрофону, оптимізованого внесенням меліорантів, органічних і мінеральних добрив. Изложены данные эффективности применения микробных препаратов, стимуляторов роста и органического удобрения биопроферма в технологиях выращивания сельскохозяйственных культур. Биопрепараты более эффективны в условиях агрофона, оптимизированного внесением мелиорантов, органических и минеральных удобрений. The articles represent data on the microbic drugs, growth-promotors
 and organic fertilizer Biopropherm, its effectivity in the technologies
 of agricultural plants growing. Application of biopreparations is more
 effective in the condition of agrophones optimized with use of improvers,
 organic and mineral fertilizers. Робота виконувалась під керівництвом докторів с.-г. наук: Гриника І.В., Берднікова О.М. uk Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України Сільськогосподарська мікробіологія Ґрунтова мікробіологія Ефективність біологічних добрив і стимуляторів росту на польових культурах Эффективность биологических удобрений и стимуляторов роста на полевых культурах Effiency of biological fertilizer and growth stimulators for field cultures Article published earlier |
| spellingShingle | Ефективність біологічних добрив і стимуляторів росту на польових культурах Скачок, Л.М. Потапенко, Л.В. Ярош, Т.М. Ґрунтова мікробіологія |
| title | Ефективність біологічних добрив і стимуляторів росту на польових культурах |
| title_alt | Эффективность биологических удобрений и стимуляторов роста на полевых культурах Effiency of biological fertilizer and growth stimulators for field cultures |
| title_full | Ефективність біологічних добрив і стимуляторів росту на польових культурах |
| title_fullStr | Ефективність біологічних добрив і стимуляторів росту на польових культурах |
| title_full_unstemmed | Ефективність біологічних добрив і стимуляторів росту на польових культурах |
| title_short | Ефективність біологічних добрив і стимуляторів росту на польових культурах |
| title_sort | ефективність біологічних добрив і стимуляторів росту на польових культурах |
| topic | Ґрунтова мікробіологія |
| topic_facet | Ґрунтова мікробіологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/24725 |
| work_keys_str_mv | AT skačoklm efektivnístʹbíologíčnihdobrivístimulâtorívrostunapolʹovihkulʹturah AT potapenkolv efektivnístʹbíologíčnihdobrivístimulâtorívrostunapolʹovihkulʹturah AT âroštm efektivnístʹbíologíčnihdobrivístimulâtorívrostunapolʹovihkulʹturah AT skačoklm éffektivnostʹbiologičeskihudobreniiistimulâtorovrostanapolevyhkulʹturah AT potapenkolv éffektivnostʹbiologičeskihudobreniiistimulâtorovrostanapolevyhkulʹturah AT âroštm éffektivnostʹbiologičeskihudobreniiistimulâtorovrostanapolevyhkulʹturah AT skačoklm effiencyofbiologicalfertilizerandgrowthstimulatorsforfieldcultures AT potapenkolv effiencyofbiologicalfertilizerandgrowthstimulatorsforfieldcultures AT âroštm effiencyofbiologicalfertilizerandgrowthstimulatorsforfieldcultures |