Деякі міркування щодо віднесення наукової спеціальності “Документознавство, архівознавство” до галузі науки “Соціальні комунікації”

Деякі міркування щодо віднесення наукової спеціальності “Документознавство, архівознавство” до галузі науки “Соціальні комунікації”

The article covers the author’s attitude towards recent changes further to Order of the Higher Attestation Commission dated December 14, 2007 #867, respecting defense of thesis, awarding scientific degrees and academic titles, implementation of a new “Social Communications” branch of science.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автор: Кулешов, С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2008
Назва видання:Архіви України
Теми:
Дискусія про архіви
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26881
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Деякі міркування щодо віднесення наукової спеціальності “Документознавство, архівознавство” до галузі науки “Соціальні комунікації” / С. Кулешов // Архіви України. — 2008. — № 3-4. — С. 100-105. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-26881
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-268812025-06-03T16:06:05Z Деякі міркування щодо віднесення наукової спеціальності “Документознавство, архівознавство” до галузі науки “Соціальні комунікації” Speculations Related to “Document Studies, Archival Studies” Science Qualification as a Component of “Social Communications” Branch of Science Кулешов, С. Дискусія про архіви The article covers the author’s attitude towards recent changes further to Order of the Higher Attestation Commission dated December 14, 2007 #867, respecting defense of thesis, awarding scientific degrees and academic titles, implementation of a new “Social Communications” branch of science. 2008 Article Деякі міркування щодо віднесення наукової спеціальності “Документознавство, архівознавство” до галузі науки “Соціальні комунікації” / С. Кулешов // Архіви України. — 2008. — № 3-4. — С. 100-105. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26881 uk Архіви України application/pdf Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Дискусія про архіви
Дискусія про архіви
spellingShingle Дискусія про архіви
Дискусія про архіви
Кулешов, С.
Деякі міркування щодо віднесення наукової спеціальності “Документознавство, архівознавство” до галузі науки “Соціальні комунікації”
Архіви України
description The article covers the author’s attitude towards recent changes further to Order of the Higher Attestation Commission dated December 14, 2007 #867, respecting defense of thesis, awarding scientific degrees and academic titles, implementation of a new “Social Communications” branch of science.
format Article
author Кулешов, С.
author_facet Кулешов, С.
author_sort Кулешов, С.
title Деякі міркування щодо віднесення наукової спеціальності “Документознавство, архівознавство” до галузі науки “Соціальні комунікації”
title_short Деякі міркування щодо віднесення наукової спеціальності “Документознавство, архівознавство” до галузі науки “Соціальні комунікації”
title_full Деякі міркування щодо віднесення наукової спеціальності “Документознавство, архівознавство” до галузі науки “Соціальні комунікації”
title_fullStr Деякі міркування щодо віднесення наукової спеціальності “Документознавство, архівознавство” до галузі науки “Соціальні комунікації”
title_full_unstemmed Деякі міркування щодо віднесення наукової спеціальності “Документознавство, архівознавство” до галузі науки “Соціальні комунікації”
title_sort деякі міркування щодо віднесення наукової спеціальності “документознавство, архівознавство” до галузі науки “соціальні комунікації”
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2008
topic_facet Дискусія про архіви
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/26881
citation_txt Деякі міркування щодо віднесення наукової спеціальності “Документознавство, архівознавство” до галузі науки “Соціальні комунікації” / С. Кулешов // Архіви України. — 2008. — № 3-4. — С. 100-105. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series Архіви України
work_keys_str_mv AT kulešovs deâkímírkuvannâŝodovídnesennânaukovoíspecíalʹnostídokumentoznavstvoarhívoznavstvodogaluzínaukisocíalʹníkomuníkacíí
AT kulešovs speculationsrelatedtodocumentstudiesarchivalstudiessciencequalificationasacomponentofsocialcommunicationsbranchofscience
first_indexed 2025-11-30T16:20:22Z
last_indexed 2025-11-30T16:20:22Z
_version_ 1850232928996425728
fulltext статті та повідомлення100 Сергій Кулешов ДеЯКІ МІРКувАННЯ ЩоДо вІДНеСеННЯ НАуКовоЇ СПеЦІАлЬНоСТІ  “ДоКуМеНТоЗНАвСТво,  АРХІвоЗНАвСТво” До ГАлуЗІ НАуКИ “СоЦІАлЬНІ КоМуНІКАЦІЇ” 14 грудня 2007 р. вища атестаційна комісія України (далі – ваК) ви- дала наказ за № 867 “про внесення змін і доповнень, що вносяться до переліку спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій на здо- буття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження на- укових ступенів і присвоєння вчених звань”. відповідно до цього наказу впроваджується нова галузь науки – “соціальні комунікації”, у межах якої мають існувати такі наукові спеціальності, як “документознавство, архі- вознавство”, “книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство”, “журналістика та засоби масової інформації”, “видавнича справа”, “соці- альна інформатика”. За цим наказом, зокрема, спеціальності “документо­ знавство, архівознавство” та “книгознавство, бібліотекознавство, бібліогра- фознавство” вилучені з історичних наук (однак, з присудженням наукових ступенів за двома галузями наук: історичні та соціальні комунікації)1. ініціаторами такого вилучення і внесення двох зазначених спеціальнос- тей до галузі науки “соціальні комунікації” були вузівські викладачі – бі- бліотекознавці та бібліографознавці, що є промоторами поширення (за їх термінологією – “диверсифікації”) ідей так званої документології в доку- ментознавстві та архівознавстві. слід зауважити, що документологія (яку я називаю загальним документознавством)2 має виключно теоретичний характер і поки не спирається ні на жодну зі сфер практичної діяльності. вона ґрунтується на певній концептуальній спільності наук так званого документально­комунікаційного циклу, що, до речі, несумісно з практич- ним розмежуванням наукових спеціальностей відповідно до переліку на- укових спеціальностей ваК. З іншого боку, прагматичний аспект таких інновацій відомий – це небажання (можливо, цілком обґрунтоване) бібліотекознавців та бібліо- графознавців перебувати зі своєю профільною проблематикою тільки у ме жах історичних та педагогічних наук. виходячи з цього, ними здій- снюється пошук місця бібліотекознавства та бібліографознавства в сис- темі наукових дисциплін. віднайдення такого місця ґрунтується на ідеях відомого російського бібліотекознавця і документолога Ю. м. столярова, який саме через таку мотивацію3 запропонував об’єднання зазначеного вище комплексу наукових дисциплін (тобто журналістики, книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, документознавства, архівознав- © сергій Кулешов, 2008 дИСКУСІЯ ПРО АРХІВИ 101дисКУсія про архіви ства та ін.) і перспективу його існування серед соціологічних наук, які опікуються комунікаціями в суспільстві (у цей комплекс навіть внесено музеєзнавство, хоча незрозуміло, яку соціально­комунікаційну функцію виконують музейні предмети). полишаючи проблеми перебування бібліотекознавства або журналіс- тики в певній галузі науки, висловимо лише міркування щодо доцільності приєднання документознавства і особливо архівознавства до наукової га- лузі “соціальні комунікації”. таке внесення (та й зміст пропонованих про- ектів паспортів спеціальності “документознавство, архівознавство” і про- ектів типової програми кандидатського іспиту зі спеціальності)4 свідчить, що його ініціатори не розуміють сутності зазначених дисциплін. Їхнє ба- чення більшості напрямів історичних досліджень у документознавстві та архівознавстві – в розробленні питань історії дисциплін, їх відгалужень, сфер соціальної діяльності, де застосовують результати досліджень цих дисциплін (діловодство, архівна справа), професійної підготовки (доку- ментознавців, архівістів). однак віднесення документознавства та архіво­ знавства до історичних дисциплін (спеціальних галузей історичної науки), як це було за радянських часів і задекларовано у більшості сучасних на- укових та довідкових видань, випливає зовсім з інших причин. Значною мірою таке віднесення зумовлено генетичним взаємозв’язком таких сфер практичної діяльності, як діловодство (й інших сфер створення та орга- нізації функціонування службових документів) та архівна справа у забез- печенні формування документальних ресурсів ретроспективної інформації (документальних історичних джерел), у тому числі документів національ- ного архівного фонду. Що стосується фондів офіційного походження, то зазначене формування починається вже на стадії діловодства на підста- ві єдиної з архівною справою нормативно­правової та методичної бази. Безперечно, службові документи документаційних фондів підприємств, установ і організацій виконують різні функції, задля реалізації яких були створені (та й архівні документи можуть бути не тільки джерелом історич- ної інформації, а й, наприклад, засобом для вирішення правових питань, джерелом довідкової інформації під час створення оглядових документів за певні роки тощо). однак, у чому полягає сутність комунікаційної функ- ції в цих документах? Чи є вона головною? на мою думку, ні. Зокрема, для всіх класів управлінської документації, що функціонує в усіх юри- дичних особах (організаційно­розпорядча, планова, звітно­статистична, бухгалтерсько­облікова, фінансова тощо) це функція управлінська, регуля- тивна, що спрямована на забезпечення діяльності юридичної особи5. після виконання цієї функції і через два роки після завершення у діловодстві справи з документами постійного та тривалого строків зберігання підляга- ють передаванню до архівного підрозділу установи. Цього не враховують ініціатори інновацій, представляючи майже тотожними комунікаційні про- цеси, у яких беруть участь видання (публікації) та службові документи. тобто функціонування службових документів, їх життєвий цикл не мо- жуть бути ідентичними функціонуванню та життєвому циклу видань. для видань, безперечно, комунікаційні аспекти відіграють значно більшу роль, хоча не зрозуміло, чому це не інформаційні аспекти. якщо пригадати ра- дисКУсія про архіви102 дянську номенклатуру спеціальностей наукових працівників, то докумен- тознавство та архівознавство (разом з неіснуючою нині документалісти- кою) входили до галузі науки “інформація та інформаційні системи”. втім, до зазначеної галузі можна приєднати не менше наукових спеціальностей, ніж до “соціальних комунікацій”, зокрема мовознавство, лінгвістичне дже- релознавство, педагогіку, психологію, соціологію, семіотику, інформатику тощо. тобто ні комунікаційні, ні навіть інформаційні аспекти не є головни- ми для документознавства та архівознавства, незважаючи на певну їхню присутність у відповідних практичних сферах діяльності – діловодстві та архівній справі, де застосовують результати досліджень у цих дисциплі- нах6. Більше того, у нагромадженому спільному науковому здобутку з до- кументознавства та архівознавства (різні підходи до формулювання пред- мета, теоретичних конструкцій) комунікаційні аспекти посідають незначне місце або й зовсім відсутні. якщо ці аспекти є визначальними, вони мають бути зафіксовані в формулюванні предмета дисциплін. У працях такого найбільш відомого теоретика документознавства (і, до речі, прихильника належності документознавства до галузі знань “соціальні комунікаці”), як  Г. м. Швецова­водка, предмет документознавства – це “визначення видів, структури і властивостей документа, а також закономірностей його ство- рення та функціонування”7. предмет архівознавства за фундаментальним вітчизняним вузівським підручником –  “тенденції та закономірності ста- новлення й розвитку архівної справи, наукові засади експертизи цінності документів, організації документів національного архівного фонду, архів- ного описування, створення довідкового апарату, зберігання та викорис- тання відомостей, що містяться в архівних документах”8. Звичайно, документознавство – наука молода (хоча в срср його визна- вали спеціальною історичною дисципліною вже у 1970­х рр.) і, зважаючи на поширення ідей керування документаційними процесами та організа- ції електронного документообігу, можуть декларуватися певні пріоритети комунікаційних аспектів. однак, долучення архівознавства до циклу наук про соціальні комунікації є проблемним. архівознавство розвивається як складова історичної науки і вважаєть- ся її спеціальною галуззю. Зазначене обґрунтовано у низці праць відомих радянських, сучасних російських та українських архівознавців. але хто і коли обґрунтував соціально­комунікаційний характер архівознавства? Комунікаційну функцію в архіві виконує тільки його науково­довідковий апарат (що представлений у вигляді сукупності архівних довідників – ар- хівних описів, путівника по фондах архіву, архівних каталогів, оглядів архівних фондів тощо), який є засобом комунікації між створювачами ар- хівних довідників і споживачами їх інформації. саме це є підставою для того, щоби вважати архівознавство приналежним до наук документально­ комунікаційного циклу, оскільки воно вивчає питання презентації пер- винної архівної інформації, що міститься в архівних документах, за допо- могою вторинної архівної інформації, яка є змістом архівних довідників. однак порівняно з іншими науками цього циклу, наприклад книгознав- ством, бібліотекознавством і бібліографознавством, де публікація (при- чому це не стосується опублікування інформації архівного документа) 103дисКУсія про архіви цілком зрозуміло розглядається як комунікаційний засіб, в архівознавстві відсутнє трактування архівного документа як засобу комунікації. і це ціл- ком зрозуміло. якщо ми обираємо класичну схему соціальної комунікації: передавач інформації – канал передавання інформації – отримувач інфор- мації, то можна пересвідчитись, що немає ніякого комунікаційного зв’язку між тогочасним створювачем документа і його сучасним користувачем в архіві. архівні документи офіційного походження – історичні службові документи створювалися для тогочасних  осіб, що мали здійснити певні дії відповідно до їх змісту та виду номіналу. такі архівні документи осо- бового походження, як чернетки особистих документів – варіанти худож- нього, наукового, музичного, політичного чи іншого творчого тексту, вза- галі призначалися для автокомунікації, у кращому випадку – для надання з метою ознайомлення конкретними особами, а не для масового поширення і майбутніх читачів. на відміну від архівних документів, які вже втратили своїх отримувачів інформації, навіть такі “оперативні” видання, як газе- ти, агітаційні листівки, рекламні проспекти або публікації актів коротко- термінової дії мають невизначений склад (що не слід плутати з читацьким призначенням) читачів та орієнтацію на їх можливе перспективне прочи- тання з тим самим цільовим призначенням. підсумовуючи вищевикладені короткі нотатки, зазначу: 1. архівознавство є спеціальною галуззю історичної науки, що зумов- лено його основним спрямуванням на дослідження процесів формування ресурсів документальних історичних джерел та організації користування ними. Значною мірою на вирішення цих проблем спрямоване також до- кументознавство, що дозволяє відносити його до спеціальних історичних дисциплін. водночас пріоритетним науковим напрямом у документознав- стві є вивчення процесів створювання та функціонування службових до- кументів, призначених як для забезпечення безпосередньо діяльності юри- дичної особи, так і виконання нею профільних завдань. Ця проблематика не є прерогативою соціологічних наук і, зокрема, новоствореної галузі знань з назвою “соціальні комунікації”. 2. У документознавстві та архівознавстві є низка наукових питань (пе- реважно пов’язаних з перспективними технологіями документостворення, документообігу, інформаційної діяльності служб діловодства та архівних установ, організації зберігання інформації на новітніх носіях користування ними тощо), віднесення яких до історичної проблематики є дискусійним. оскільки дисертаційні роботи, присвячені розробленню зазначених питань, не можуть захищатися з технічних наук або з державного управління, то єдиною можливістю їх захисту на сьогодні є представлення на здобуття наукового ступеня із соціальних комунікацій. У цьому полягає позитив уведення нової галузі науки до переліку наукових спеціальностей ваК. 3. Зважаючи на наявність схваленого (лютий 2008 р.) експертною ра- дою ваК з історичних наук паспорта спеціальності “документознавство, архівознавство”, в якому відображено всі можливі аспекти наукових на- прямів у цих наукових дисциплінах, доцільно прийняти його за основу (із урахуванням пропозицій членів експертної ради ваК із соціальних ко- мунікацій) і видати як єдиний паспорт із зазначенням двох галузей наук, дисКУсія про архіви104 за якими присуджуються наукові ступені, тобто “історичні науки” та “соціальні комунікації”. поділ паспорта на дві частини (тобто соціально­ комунікаційну та історичну) не є доцільним, оскільки, по­перше, як уже за- значалося, здійснено за формальною, а не сутнісною ознакою, а, по­друге, в дисертаційних роботах з документознавства та архівознавства переважно розглядаються як історичні аспекти розвитку об’єкта дослідження, так і його сучасний стан. Жорсткий поділ може спричинити “штучну” перепо- ну для захисту дисертації з певної галузі науки. вирішення приналежності роботи до галузі науки або спеціальності є компетенцією спеціалізованої вченої ради. 1 Бюлетень вищої атестаційної комісії України. – 2008. – № 2. – с. 2, 3. 2 обґрунтування науки з назвою “документологія” її сучасними прихильниками в основному базується на досить широкому трактуванні поняття “документ”, яке охоплює не тільки елементи документації (службові, особисті документи, вклю­ чаючи архівні), а й публікації (видання). водночас похідні від цього базо вого поняття терміни “документальні (документні) фонди” (ресурси, потоки, маси­ ви), “документна інформація”, “класифікація документної інформації” тощо, що застосовують, з одного боку, в традиційному документознавстві та архіво знав стві, а з іншого – бібліотекознавстві, бібліографознавстві та новій версії документо­ знавства (документології), є фактично омонімами, оскільки позначають сутнісно різні об’єкти, що вивчаються різними науками. тому говорити сьогодні про документологію як окрему науку передчасно. водночас реально існує певна сукуп­ ність знань, що розглядає в інформологічному аспекті спільні історичні етапи розвитку, закономірності утворення та функціонування, проблеми забезпечення збереженості тощо носіїв інформації, які в різних наукових дисциплінах позначають терміном “документ”. перспективу розвитку документологічних досліджень може зумовити масштабне впровадження електронних носіїв інформації. див. також: Кулешов С. Г. документологія як навчальний курс та наукова дисципліна // студії з архівної справи та документознавства / держкомархів України. Ундіасд; Європейський ун­т. – К., 2006. – т. 14. – с. 58–61. З іншого боку, спорідненість, наприклад архівознавства, бібліотекознавства та музеєзнавства існує, виходячи із певних завдань архівів, бібліотек і музеїв щодо збереження так званої пам’яті сус пільства, і зазначена тематика, наприклад, запропонована російськими архі­ вістами для обговорення на хVі міжнародному конгресі архівів. див.: хVі меж­ ду народный конгресс архивов: накануне открытия // отечественные архивы. – 2008. – № 3. – с. 4. 3 Столяров Ю. Н. практические следствия из фундаментального теоретичес­ кого постулата // Бібліотекознавство. документознавство. інформологія. – 2006. – № 2. – с. 47–53. 4 проекти паспортів наукових спеціальностей з галузей науки “соціальні кому­ нікації” було опубліковано для обговорення у № 2 “Бюлетеня вищої атестаційної комісії України” за 2007 рік. нині вирішується питання щодо прийняття остаточних редакцій паспортів, тому не буду висловлювати свою думку щодо змісту цих проектів. 5 У частині першій “основні положення” дстУ 4423:2005 інформація та до­ кументація. Керування документаційними процесами. (К.: держспоживстандарт України, 2007. – с. 3), що є вітчизняною модифікацією іSо 15489, керування документаційними процесами (галузь знань та водночас сфера практичної діяль­ 105дисКУсія про архіви ності, що за кордоном є аналогом нашого документознавства або управлінського документознавства) визначено таким чином: “галузь керування, яка відповідає за ефективний та систематичний контроль за створенням, прийманням, вико­ ристанням, передаванням до архіву та вилученням для знищення службових доку­ ментів, охоплюючи процеси відбирання та зберігання в документальній формі свід чень та інформації про ділову діяльність”. тобто зазначену галузь знань відне­ сено до сфери керування. 6 професор л. я. Філіпова, виходячи зі змісту нашого “проекту концепції розвитку документознавства”, цілком справедливо вказує на наявність наукових напрямів, які не можна віднести до історичних наук (див.: Філіпова Л. Я. нова наукова проблематика спеціальності “документознавство, архівознавство”: вимо­ ги часу // документознавство. Бібліотекознавство. інформаційна діяльність: проблеми освіти, науки, практики: матеріали V міжнар. науково­практ. конф. – К., 2008. – с. 83–85). втім, крім проблематики, пов’язаної з електронним доку­ ментостворенням та документообігом, їх не можна назвати головними для доку­ ментознавства. З іншого боку, навряд чи підставою для об’єднання дисциплін у межах наукових спеціальностей та галузей науки в Україні, у тому числі для потреб захисту дисертацій, можуть слугувати штучні об’єднання навчальних дисциплін відповідно до міжнародного стандарту класифікації освіти. 7 Швецова-Водка Г. М. документознавство: навч. посібн. – К.: Знання, 2007. – с. 196. 8 архівознавство: підручник / видання 2­ге, виправлене і доповнене. За заг. ред. Я. Калакури та І. Матяш – К.: видавничий дім “Км академія”, 2002. – с. 15. Kuleshov S. Speculations Related to “Document Studies, Archival Studies” Science Qualification as a Component of “Social Communications” Branch of Science The article covers the author’s attitude towards recent changes further to Order of the Higher Attestation Commission dated December 14, 2007 #867, respecting defense of thesis, awarding scientific degrees and academic titles, implementation of a new “Social Communications” branch of science.

Схожі ресурси