70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна
10 жовтня виповнилося 70 років відомому вченому в галузі енергомашинобудування та загальнотехнічних проблем енергетики членові-кореспондентові НАН України Анатолію Олексійовичу Тареліну....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27647 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | 70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна // Вісн. НАН України. — 2010. — № 10. — С. 78-80. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27647 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-276472025-02-09T15:55:08Z 70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна Вітаємо 10 жовтня виповнилося 70 років відомому вченому в галузі енергомашинобудування та загальнотехнічних проблем енергетики членові-кореспондентові НАН України Анатолію Олексійовичу Тареліну. 2010 Article 70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна // Вісн. НАН України. — 2010. — № 10. — С. 78-80. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27647 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вітаємо Вітаємо |
| spellingShingle |
Вітаємо Вітаємо 70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна Вісник НАН України |
| description |
10 жовтня виповнилося 70 років відомому вченому в галузі енергомашинобудування та загальнотехнічних проблем енергетики членові-кореспондентові НАН України Анатолію Олексійовичу Тареліну. |
| format |
Article |
| title |
70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна |
| title_short |
70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна |
| title_full |
70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна |
| title_fullStr |
70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна |
| title_full_unstemmed |
70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна |
| title_sort |
70-річчя члена-кореспондента нан україни а.о. тареліна |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Вітаємо |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27647 |
| citation_txt |
70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна // Вісн. НАН України. — 2010. — № 10. — С. 78-80. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| first_indexed |
2025-11-27T17:46:05Z |
| last_indexed |
2025-11-27T17:46:05Z |
| _version_ |
1849966554495582208 |
| fulltext |
78 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 10
спеціалізованих учених рад Інституту про-
блем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН
України і НТУУ «Київський політехнічний
інститут». Він заступник головного редак-
тора Міжнародного науково-технічного жур-
налу «Проблемы прочности», член редко-
легії часопису «Техническая диагностика и
неразрушающий контроль».
У 1996 році В.О. Стрижала обрано членом
Нью-Йоркської академії наук, а в 2003 р. —
членом-кореспондентом НАН України за
спеціальністю «Механіка руйнування» Від-
ділення механіки НАН України.
Володимир Олександрович приділяє ба-
гато уваги вихованню не тільки інженер-
них, а й наукових кадрів. Від 1979 р. він
професор НТУУ «Київський політехніч-
ний інститут» на кафедрі «Динаміка, міц-
ність машин та опір матеріалів», читає курс
лекцій «Експериментальні методи в меха-
ніці деформівного твердого тіла». Під його
керівництвом захищено 15 кандидатських і
5 докторських дисертацій.
За заслуги в розвитку науки і підготов-
ку кадрів учений нагороджений орденом
«Знак пошани» і медалями.
Наукова громадськість, колеги й учні
щиро вітають Володимира Олександрови-
ча з ювілеєм, зичать міцного здоров’я, щас-
тя і нових відкриттів.
70-річчя
члена-кореспондента НАН України
А.О. ТАРЕЛІНА
10 жовтня виповнилося 70 років відо-
мому вченому в галузі енергомаши-
нобудування та загальнотехнічних проблем
енергетики членові-кореспондентові НАН
України Анатолію Олексійовичу Тареліну.
А.О. Тарелін народився 1940 року в м. Ор-
лі в родині військовослужбовця. У 1965 р.
закінчив енергомашинобудівний факультет
Харківського політехнічного інституту за
фахом «Турбобудування». Розпочав трудо-
ву діяльність у Харківському філіалі Інсти-
туту механіки АН УРСР (нині Інститут
проблем машинобудування ім. А.М. Підгор-
ного НАН України) під керівництвом ака-
деміка Л.О. Шубенка-Шубіна. В 1974 р.
Анатолій Олексійович захистив кандидат-
ську дисертацію на тему «Конструювання
оптимальних робочих лопаток останніх
ступенів парових турбін великої потужнос-
ті». Під час її обговорення відомий учений-
енергетик професор Ленінградського полі-
технічного інституту І.І. Кирилов відзна-
чив, що вперше у вітчизняній практиці тур-
бобудування запропоновано формалізовані
методи, що дають змогу конструювати й
обирати на заключній стадії проектування
варіанти лопаток не суб’єктивно, а ґрунту-
ючись на об’єктивному аналізі великої
кількості конструкцій, розрахунки яких
здійснені не «вручну», а в автоматизовано-
му режимі.
Протягом 1977–1985 рр. А.О. Тарелін пра-
цював ученим секретарем Інституту про-
блем машинобудування. У 1985 р. очолив
відділ загальнотехнічних досліджень в енер-
гомашинобудуванні (на цей час — відділ за-
гальнотехнічних досліджень в енергетиці),
який підтримує традиції наукової школи,
заснованої академіком Л.О. Шубенком-Шу-
біним. У 1994 р. Анатолій Олексійович за-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 10 79
хистив докторську дисертацію на тему
«Життєвий цикл і ефективність останнього
ступеня парових турбін». Упродовж 2000–
2009 рр. працював директором з наукової
роботи Інституту проблем машинобудуван-
ня. У 2006 р. його обрано членом-ко рес-
пондентом НАН України за фахом «Енерго-
машинобудування».
Наукові інтереси вченого охоплюють ши-
роке коло проблем сучасного енергомаши-
нобудування й енергетики. А.О. Тарелін зро-
бив істотний внесок у розвиток теорії та ін-
женерної практики проектування проточних
частин турбомашин. Він представив у фор-
малізованому математичному вигляді техно-
логічні особливості виробництва лопатко-
вих апаратів турбомашин і запропонував ме-
тодики їх обліку на етапі проектування.
Одним із досягнень творчого колективу
під керівництвом Анатолія Олексійовича
було створення і впровадження в енерго-
машинобудівній галузі першої в СРСР
системи автоматизованого проектування
турбінних ступенів (САПР «Лопатка»), у
якій було реалізовано методи комплексно-
го оптимального проектування останнього
ступеня турбіни з урахуванням вимог тер-
могазодинаміки, статичної й динамічної
міцності, конструювання, технології та
умов експлуатації. Цю систему в 90-і роки
ХХ сторіччя успішно використовувало
ВАТ «Тур боатом» (м. Харків) при проек-
туванні останніх ступенів різної модифі-
кації. Методи і програми проектування
було впроваджено практично на всіх під-
приємствах енергомашинобудівної галузі
України, СНД і країн далекого зарубіжжя.
Розроблені при створенні САПР модельно-
програмні комплекси мають універсаль-
ний характер. Їх використовують також
при проектуванні елементів авіаційних
двигунів, а недавно вони одержали високу
оцінку генерального конструктора ДП «Ів-
ченко-Прогрес» члена-кореспондента НАН
України Ф.М. Муравченка.
Створена під керівництвом ученого тех-
нологія обробки складних криволінійних
поверхонь типу турбінних лопаток у кілька
разів перевищує продуктивність традицій-
них технологій, забезпечує високу якість
продукту і виключає ручну працю.
На основі теоретичних, експерименталь-
них і натурних досліджень електрофізич-
них явищ у парових турбінах А.О. Тарелін
уперше у світовій практиці обґрунтував іс-
нування електричних зарядів великої гус-
тини у волого-паровому середовищі при
білязвукових швидкостях потоку. Це від-
криття допомогло розробити теоретичні і
практичні методи раціонального керування
електрофізичними явищами у проточній і
вихлопній частинах турбін, знайти прин-
ципово нові практичні рішення, спрямова-
ні на підвищення ефективності й надійнос-
ті турбін, а також запропонувати нетради-
ційні методи їхньої діагностики.
На сьогодні Анатолій Олексійович продов-
жує дослідження в енергетиці. Творчий ко-
лектив під його керівництвом успішно роз-
робляє теоретичні основи, методи та прак-
тичні рекомендації підвищення ефективнос-
ті й надійності паротурбінних установок
шляхом оптимізації режимних параметрів
функціонування ТЕС і ТЕЦ, що працюють у
сучасних умовах енергоринку. Триває робота
над створенням нових технологій активації
робочих середовищ, коли, залежно від необ-
хідної якості води, використовують кавіта-
ційне аерування, магнітну обробку, ка ві та-
ційно-променеве знезаражування, елект ро-
деіонізацію, іонізацію та ін., а також оригі-
нальні апарати для їх реалізації.
Результати наукової діяльності А.О. Тарелі-
на висвітлено в 174 публікаціях, серед яких
чотири монографії (у співавторстві): «Опти-
мальное проектирование последней ступени
мощных паровых турбин» (1980), «Основы
теории и методы создания оптимальной по-
следней ступени паровых турбин» (2001), «Tur-
bine Steam Chemistry and Co rrosion. Electro-
80 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 10
chemistry in Turbines» (2001), «Створення па-
рових турбін нового покоління потужністю
325 МВт» (2009). Він має також 25 винаходів.
Учений керує підготовкою аспірантів і
докторантів, входить до складу спеціалізо-
ваної ради із захисту докторських дисер-
тацій, редакційної колегії міжнародного
журналу «Проблеми машинобудування».
Він є членом Науково-технічної ради Мін-
палив енерго з питань паливно-енер ге тич но-
го комп лексу, Комісії з промислових газо-
вих турбін при ВФТПЕ НАН України.
У 1982 р. А.О. Тареліну присуджено
премію імені академіка Г.Ф. Проскури
НАН України за цикл праць у сфері енер-
гомашинобудування, а в 2009 р. він став
лауреатом Державної премії України в га-
лузі науки і техніки за створення паро-
вих турбін нового покоління потужністю
325 МВт.
Наукова громадськість, колеги й учні ві-
тають Анатолія Олексійовича з ювілеєм,
бажають міцного здоров’я, творчого довго-
ліття, нових ідей і відкриттів.
15 жовтня виповнилося 70 років відо-
мому вченому в галузі теоретич-
ної фізики членові-кореспондентові НАН
України Віталію Петровичу Шелесту.
В.П. Шелест народився 1940 р. у м. Хар-
ків. У 1962 р. закінчив із відзнакою Київ-
ський державний університет ім. Т.Г. Шев-
ченка (нині Київський національний універ-
ситет імені Тараса Шевченка), отримавши
спеціальність фізика. Того ж року по ступив
до аспірантури Інституту фізики НАН Ук-
раїни, а 1963 р. його було відряджено до ас-
пірантури Лабораторії теоретичної фізики
Об’єднаного інституту ядерних досліджень
у м. Дубна (Росія), де 1965 р. захистив кан-
дидатську дисертацію «Деякі питання теорії
розсіяння в задачі трьох тіл». Від 1966 р. Ві-
талій Петрович працював на посаді заступ-
ника директора з наукових питань щойно
створеного Інституту теоретичної фізики
НАН України, де яскраво проявився його
як науковий, так і організаторський талант.
Неможливо переоцінити особистий внесок
В.П. Шелеста в розбудову і становлення
цього престижного інституту. 1968 р. він за-
70-річчя
члена-кореспондента НАН України
В.П. ШЕЛЕСТА
хистив докторську дисертацію, а вже 1969 р.
його обрано членом-кореспондентом НАН
України. 1974 р. В.П. Шелест, із незалежних
від нього причин, мусив переїхати до Мос-
кви, де і продовжує свій творчий шлях, але
й по цей день не пориває зв’язків із НАН
України, зокрема, з Інститутом теоретичної
фізики.
В.П. Шелест є одним із авторів фунда-
ментальних досліджень і розробок у га-
лузі фізики елементарних частинок. Ще
в 1964–1965 роках він виконав цикл ро-
біт, пов’язаний із квантово-механічною і
теоретико-польовою проблемою трьох тіл.
Розгляд нерелятивістської задачі трьох тіл
за допомогою теорії збурень (а для ряду
моделей і на достатньо строгій основі, без
її застосування) дозволив суттєво прояс-
нити одне з основних питань теорії елемен-
тарних частинок — питання про аналітичну
структуру багаточастинкових парціальних
амплітуд розсіювання елементарних части-
нок.
Разом зі співавторами В.П. Шелест роз-
винув теорію і ввів рівняння, що описують
|