70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна

10 жовтня виповнилося 70 років відомому вченому в галузі енергомашинобудування та загальнотехнічних проблем енергетики членові-кореспондентові НАН України Анатолію Олексійовичу Тареліну....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2010
Schriftenreihe:Вісник НАН України
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27647
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна // Вісн. НАН України. — 2010. — № 10. — С. 78-80. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27647
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-276472025-02-09T15:55:08Z 70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна Вітаємо 10 жовтня виповнилося 70 років відомому вченому в галузі енергомашинобудування та загальнотехнічних проблем енергетики членові-кореспондентові НАН України Анатолію Олексійовичу Тареліну. 2010 Article 70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна // Вісн. НАН України. — 2010. — № 10. — С. 78-80. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27647 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Вітаємо
Вітаємо
spellingShingle Вітаємо
Вітаємо
70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна
Вісник НАН України
description 10 жовтня виповнилося 70 років відомому вченому в галузі енергомашинобудування та загальнотехнічних проблем енергетики членові-кореспондентові НАН України Анатолію Олексійовичу Тареліну.
format Article
title 70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна
title_short 70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна
title_full 70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна
title_fullStr 70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна
title_full_unstemmed 70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна
title_sort 70-річчя члена-кореспондента нан україни а.о. тареліна
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2010
topic_facet Вітаємо
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27647
citation_txt 70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. Тареліна // Вісн. НАН України. — 2010. — № 10. — С. 78-80. — укр.
series Вісник НАН України
first_indexed 2025-11-27T17:46:05Z
last_indexed 2025-11-27T17:46:05Z
_version_ 1849966554495582208
fulltext 78 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 10 спеціалізованих учених рад Інституту про- блем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України і НТУУ «Київський політехнічний інститут». Він заступник головного редак- тора Міжнародного науково-технічного жур- налу «Проблемы прочности», член редко- легії часопису «Техническая диагностика и неразрушающий контроль». У 1996 році В.О. Стрижала обрано членом Нью-Йоркської академії наук, а в 2003 р. — членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю «Механіка руйнування» Від- ділення механіки НАН України. Володимир Олександрович приділяє ба- гато уваги вихованню не тільки інженер- них, а й наукових кадрів. Від 1979 р. він професор НТУУ «Київський політехніч- ний інститут» на кафедрі «Динаміка, міц- ність машин та опір матеріалів», читає курс лекцій «Експериментальні методи в меха- ніці деформівного твердого тіла». Під його керівництвом захищено 15 кандидатських і 5 докторських дисертацій. За заслуги в розвитку науки і підготов- ку кадрів учений нагороджений орденом «Знак пошани» і медалями. Наукова громадськість, колеги й учні щиро вітають Володимира Олександрови- ча з ювілеєм, зичать міцного здоров’я, щас- тя і нових відкриттів. 70-річчя члена-кореспондента НАН України А.О. ТАРЕЛІНА 10 жовтня виповнилося 70 років відо- мому вченому в галузі енергомаши- нобудування та загальнотехнічних проблем енергетики членові-кореспондентові НАН України Анатолію Олексійовичу Тареліну. А.О. Тарелін народився 1940 року в м. Ор- лі в родині військовослужбовця. У 1965 р. закінчив енергомашинобудівний факультет Харківського політехнічного інституту за фахом «Турбобудування». Розпочав трудо- ву діяльність у Харківському філіалі Інсти- туту механіки АН УРСР (нині Інститут проблем машинобудування ім. А.М. Підгор- ного НАН України) під керівництвом ака- деміка Л.О. Шубенка-Шубіна. В 1974 р. Анатолій Олексійович захистив кандидат- ську дисертацію на тему «Конструювання оптимальних робочих лопаток останніх ступенів парових турбін великої потужнос- ті». Під час її обговорення відомий учений- енергетик професор Ленінградського полі- технічного інституту І.І. Кирилов відзна- чив, що вперше у вітчизняній практиці тур- бобудування запропоновано формалізовані методи, що дають змогу конструювати й обирати на заключній стадії проектування варіанти лопаток не суб’єктивно, а ґрунту- ючись на об’єктивному аналізі великої кількості конструкцій, розрахунки яких здійснені не «вручну», а в автоматизовано- му режимі. Протягом 1977–1985 рр. А.О. Тарелін пра- цював ученим секретарем Інституту про- блем машинобудування. У 1985 р. очолив відділ загальнотехнічних досліджень в енер- гомашинобудуванні (на цей час — відділ за- гальнотехнічних досліджень в енергетиці), який підтримує традиції наукової школи, заснованої академіком Л.О. Шубенком-Шу- біним. У 1994 р. Анатолій Олексійович за- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 10 79 хистив докторську дисертацію на тему «Життєвий цикл і ефективність останнього ступеня парових турбін». Упродовж 2000– 2009 рр. працював директором з наукової роботи Інституту проблем машинобудуван- ня. У 2006 р. його обрано членом-ко рес- пондентом НАН України за фахом «Енерго- машинобудування». Наукові інтереси вченого охоплюють ши- роке коло проблем сучасного енергомаши- нобудування й енергетики. А.О. Тарелін зро- бив істотний внесок у розвиток теорії та ін- женерної практики проектування проточних частин турбомашин. Він представив у фор- малізованому математичному вигляді техно- логічні особливості виробництва лопатко- вих апаратів турбомашин і запропонував ме- тодики їх обліку на етапі проектування. Одним із досягнень творчого колективу під керівництвом Анатолія Олексійовича було створення і впровадження в енерго- машинобудівній галузі першої в СРСР системи автоматизованого проектування турбінних ступенів (САПР «Лопатка»), у якій було реалізовано методи комплексно- го оптимального проектування останнього ступеня турбіни з урахуванням вимог тер- могазодинаміки, статичної й динамічної міцності, конструювання, технології та умов експлуатації. Цю систему в 90-і роки ХХ сторіччя успішно використовувало ВАТ «Тур боатом» (м. Харків) при проек- туванні останніх ступенів різної модифі- кації. Методи і програми проектування було впроваджено практично на всіх під- приємствах енергомашинобудівної галузі України, СНД і країн далекого зарубіжжя. Розроблені при створенні САПР модельно- програмні комплекси мають універсаль- ний характер. Їх використовують також при проектуванні елементів авіаційних двигунів, а недавно вони одержали високу оцінку генерального конструктора ДП «Ів- ченко-Прогрес» члена-кореспондента НАН України Ф.М. Муравченка. Створена під керівництвом ученого тех- нологія обробки складних криволінійних поверхонь типу турбінних лопаток у кілька разів перевищує продуктивність традицій- них технологій, забезпечує високу якість продукту і виключає ручну працю. На основі теоретичних, експерименталь- них і натурних досліджень електрофізич- них явищ у парових турбінах А.О. Тарелін уперше у світовій практиці обґрунтував іс- нування електричних зарядів великої гус- тини у волого-паровому середовищі при білязвукових швидкостях потоку. Це від- криття допомогло розробити теоретичні і практичні методи раціонального керування електрофізичними явищами у проточній і вихлопній частинах турбін, знайти прин- ципово нові практичні рішення, спрямова- ні на підвищення ефективності й надійнос- ті турбін, а також запропонувати нетради- ційні методи їхньої діагностики. На сьогодні Анатолій Олексійович продов- жує дослідження в енергетиці. Творчий ко- лектив під його керівництвом успішно роз- робляє теоретичні основи, методи та прак- тичні рекомендації підвищення ефективнос- ті й надійності паротурбінних установок шляхом оптимізації режимних параметрів функціонування ТЕС і ТЕЦ, що працюють у сучасних умовах енергоринку. Триває робота над створенням нових технологій активації робочих середовищ, коли, залежно від необ- хідної якості води, використовують кавіта- ційне аерування, магнітну обробку, ка ві та- ційно-променеве знезаражування, елект ро- деіонізацію, іонізацію та ін., а також оригі- нальні апарати для їх реалізації. Результати наукової діяльності А.О. Тарелі- на висвітлено в 174 публікаціях, серед яких чотири монографії (у співавторстві): «Опти- мальное проектирование последней ступени мощных паровых турбин» (1980), «Основы теории и методы создания оптимальной по- следней ступени паровых турбин» (2001), «Tur- bine Steam Chemistry and Co rrosion. Electro- 80 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 10 chemistry in Turbines» (2001), «Створення па- рових турбін нового покоління потужністю 325 МВт» (2009). Він має також 25 винаходів. Учений керує підготовкою аспірантів і докторантів, входить до складу спеціалізо- ваної ради із захисту докторських дисер- тацій, редакційної колегії міжнародного журналу «Проблеми машинобудування». Він є членом Науково-технічної ради Мін- палив енерго з питань паливно-енер ге тич но- го комп лексу, Комісії з промислових газо- вих турбін при ВФТПЕ НАН України. У 1982 р. А.О. Тареліну присуджено премію імені академіка Г.Ф. Проскури НАН України за цикл праць у сфері енер- гомашинобудування, а в 2009 р. він став лауреатом Державної премії України в га- лузі науки і техніки за створення паро- вих турбін нового покоління потужністю 325 МВт. Наукова громадськість, колеги й учні ві- тають Анатолія Олексійовича з ювілеєм, бажають міцного здоров’я, творчого довго- ліття, нових ідей і відкриттів. 15 жовтня виповнилося 70 років відо- мому вченому в галузі теоретич- ної фізики членові-кореспондентові НАН України Віталію Петровичу Шелесту. В.П. Шелест народився 1940 р. у м. Хар- ків. У 1962 р. закінчив із відзнакою Київ- ський державний університет ім. Т.Г. Шев- ченка (нині Київський національний універ- ситет імені Тараса Шевченка), отримавши спеціальність фізика. Того ж року по ступив до аспірантури Інституту фізики НАН Ук- раїни, а 1963 р. його було відряджено до ас- пірантури Лабораторії теоретичної фізики Об’єднаного інституту ядерних досліджень у м. Дубна (Росія), де 1965 р. захистив кан- дидатську дисертацію «Деякі питання теорії розсіяння в задачі трьох тіл». Від 1966 р. Ві- талій Петрович працював на посаді заступ- ника директора з наукових питань щойно створеного Інституту теоретичної фізики НАН України, де яскраво проявився його як науковий, так і організаторський талант. Неможливо переоцінити особистий внесок В.П. Шелеста в розбудову і становлення цього престижного інституту. 1968 р. він за- 70-річчя члена-кореспондента НАН України В.П. ШЕЛЕСТА хистив докторську дисертацію, а вже 1969 р. його обрано членом-кореспондентом НАН України. 1974 р. В.П. Шелест, із незалежних від нього причин, мусив переїхати до Мос- кви, де і продовжує свій творчий шлях, але й по цей день не пориває зв’язків із НАН України, зокрема, з Інститутом теоретичної фізики. В.П. Шелест є одним із авторів фунда- ментальних досліджень і розробок у га- лузі фізики елементарних частинок. Ще в 1964–1965 роках він виконав цикл ро- біт, пов’язаний із квантово-механічною і теоретико-польовою проблемою трьох тіл. Розгляд нерелятивістської задачі трьох тіл за допомогою теорії збурень (а для ряду моделей і на достатньо строгій основі, без її застосування) дозволив суттєво прояс- нити одне з основних питань теорії елемен- тарних частинок — питання про аналітичну структуру багаточастинкових парціальних амплітуд розсіювання елементарних части- нок. Разом зі співавторами В.П. Шелест роз- винув теорію і ввів рівняння, що описують