Репродукування сімейного щастя
Оголошення про нагородження біолога Кембриджського університету Роберта Едвардса Нобелівською премією в галузі медицини за розроблення технології екстракорпорального запліднення яйцеклітини (ЕКЗ) із захопленням зустріло все прогресивне людство. Це було справедливе визнання як особистих видатних засл...
Saved in:
| Date: | 2010 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Series: | Вісник НАН України |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27794 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Репродукування сімейного щастя / В. Грищенко // Вісн. НАН України. — 2010. — № 12. — С. 66-68. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27794 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-277942025-02-09T20:38:39Z Репродукування сімейного щастя Грищенко, В. Нобеліана-2010 Оголошення про нагородження біолога Кембриджського університету Роберта Едвардса Нобелівською премією в галузі медицини за розроблення технології екстракорпорального запліднення яйцеклітини (ЕКЗ) із захопленням зустріло все прогресивне людство. Це було справедливе визнання як особистих видатних заслуг пана Едвардса, так і того нового напряму в медицині та біології, який він створив понад півстоліття тому. 2010 Article Репродукування сімейного щастя / В. Грищенко // Вісн. НАН України. — 2010. — № 12. — С. 66-68. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27794 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нобеліана-2010 Нобеліана-2010 |
| spellingShingle |
Нобеліана-2010 Нобеліана-2010 Грищенко, В. Репродукування сімейного щастя Вісник НАН України |
| description |
Оголошення про нагородження біолога Кембриджського університету Роберта Едвардса Нобелівською премією в галузі медицини за розроблення технології екстракорпорального запліднення яйцеклітини (ЕКЗ) із захопленням зустріло все прогресивне людство. Це було справедливе визнання як особистих видатних заслуг пана Едвардса, так і того нового напряму в медицині та біології, який він створив понад півстоліття тому. |
| format |
Article |
| author |
Грищенко, В. |
| author_facet |
Грищенко, В. |
| author_sort |
Грищенко, В. |
| title |
Репродукування сімейного щастя |
| title_short |
Репродукування сімейного щастя |
| title_full |
Репродукування сімейного щастя |
| title_fullStr |
Репродукування сімейного щастя |
| title_full_unstemmed |
Репродукування сімейного щастя |
| title_sort |
репродукування сімейного щастя |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Нобеліана-2010 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27794 |
| citation_txt |
Репродукування сімейного щастя / В. Грищенко // Вісн. НАН України. — 2010. — № 12. — С. 66-68. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT griŝenkov reprodukuvannâsímeinogoŝastâ |
| first_indexed |
2025-11-30T14:25:05Z |
| last_indexed |
2025-11-30T14:25:05Z |
| _version_ |
1850225677118210048 |
| fulltext |
66 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 12
© ГРИЩЕНКО Валентин Іванович. Академік НАН України. Директор Інституту проблем кріобіології і
кріомедицини НАН України (Харків). 2010.
В. Грищенко
РЕПРОДУКУВАННЯ СІМЕЙНОГО ЩАСТЯ
Оголошення про нагородження біолога Кембриджського університету Ро-
берта Едвардса Нобелівською премією в галузі медицини за розроблення тех-
нології екстракорпорального запліднення яйцеклітини (ЕКЗ) із захопленням
зустріло все прогресивне людство. Це було справедливе визнання як особис-
тих видатних заслуг пана Едвардса, так і того нового напряму в медицині
та біології, який він створив понад півстоліття тому.
С ьогодні легко можна говорити про
мільйони щасливих сімейних пар, міль-
йони дитячих усмішок, тисячі і тисячі ліка-
рів, які отримали змогу реалізувати себе у
прагненні принести радість і щастя бага-
тьом родинам. Але для цього потрібно було
розв’язати не тільки наукові та практичні
медичні чи біологічні проблеми, але й до-
помогти багатьом людям по-новому поди-
витись на природу людини, прокласти до-
рогу сучасним суспільно-політичним, філо-
софсько-моральним, юридичним концепці-
ям. У цьому напрямі Р. Едвардс виявив
надзвичайні якості організатора і послідов-
ного борця. Сукупність цих рис характеру,
а також непохитна віра однодумців і послі-
довників у реалістичність його новатор-
ських ідей забезпечили новому напрямові
медицини надійний фундамент і блискучі
результати.
Важко переоцінити внесок Р. Едвардса
в розвиток сучасної фізіології, медицини
і, зокрема, репродуктології. У медицині
знайдеться небагато прикладів настільки
швидкого й успішного впровадження в
практику трудомісткого і багатоступінчас-
того комплексу лікувальних маніпуляцій,
як у випадкові екстракорпорального за-
пліднення ооцитів з наступним переносом
ембріонів у порожнину матки пацієнтки.
У 1968 році Р. Едвардс познайомився з
Жаном Коеном у Болгарії на конфе-
ренції, присвяченій імунології репродук-
ції, а потім ще раз зустрівся з ним 1972 р.
на конгресі Міжнародної федерації това-
риств фертильності (IFFS) у Токіо. Тут
вони вперше обговорили можливість засто-
сування ЕКЗ для людини. До цього момен-
ту Р. Едвардс уже пройшов шлях моделю-
вання ЕКЗ на мишах і був готовий вико-
ристовувати отримані результати в репро-
дуктивній біології людини. Він згадував:
«Це було в 1965 році. Ми досягли прориву,
що проклав шлях для ЕКЗ у людини. Я
Р. Едвардс
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 12 67
зміг підтвердити точні терміни дозрівання
людської яйцеклітини в результаті серії
експериментів, коли 46 з 48-ми ооцитів, що
культивували протягом 36–37 годин, досяг-
ли метафази-II за 36 годин».
На початку 70-х рр. Р. Едвардc зіткнувся
з певними труднощами через те, що йому
не вдавалось подробити людські ембріо-
ни поза організмом далі, ніж до стадії двох
клітин. Разом з Патриком Стептоу, хірур-
гом і акушером, вони одержували достатню
кількість передовуляторних ооцитів і, на-
решті, змогли досягти розвитку людського
ембріона до стадії 16-ти клітин. Р. Едвардс
разом з П. Стептоу і Ж. Перді опублікував
ці результати в журналі «Nature».
Однак усі спроби переносу ембріонів у
порожнину матки не вели до вагітності. До-
слідники вирішили зосередитись на одер-
жанні результату в природному оваріаль-
ному циклі, незважаючи на те, що це озна-
чало одержання тільки одного ооцита на
цикл. Вимірюючи концентрацію лютеїнізу-
ючого гормону в сечі, вони правильно ви-
значили стадію розвитку ооцита перед його
лапароскопічним отриманням. 10 листопа-
да 1977 року П. Стептоу одержав при лапа-
роскопії вміст 1-го фолікула в пацієнтки
Леслі Браун, і до вечора того ж дня відбу-
лося запліднення яйцеклітини. Після 2-х
днів культивування в порожнину матки
Л. Браун був перенесений ембріон на стадії
8-ми бластомерів. Це дозволило Л. Браун
народити 25 липня 1978 року, напевно, най-
відомішу за всі часи існування людства ди-
тину.
Пізніше Р. Едвардс разом із П. Стептоу
створили першу клініку ЕКЗ. Але вони і далі
мусили чинити опір різним перешкодам. Їхні
дослідження піддали суворій критиці чис-
ленні супротивники, уряд Великої Британії
категорично відмовлявся фінансувати робо-
ти з розвитку ЕКЗ. Але ідея і технологія
ЕКЗ були настільки грандіозними, що знай-
шли численну когорту прихильників у всьо-
му світі. У СРСР перша дитина, народжена
після ЕКЗ, побачила світ у 1986 р.
В Україні велику роль у становленні ЕКЗ
відіграв Інститут проблем кріобіології і
кріомедицини НАН України разом із кафе-
дрою акушерства і гінекології Харківського
медичного інституту (директор інституту і
завідувач кафедри академік НАН України
В.І. Грищенко). Ще у 80-ті рр. ХХ ст. на
базі ІПКіК створили один з перших у
СРСР кріобанків, що дозволяють зберігати
при низьких температурах репродуктивні
клітини і тканини, ембріони, кордову кров,
препарати фетоплацентарного комплексу.
Це суттєво розширювало можливості ліку-
вання безплідності в пацієнтів різних віко-
вих, клінічних, соціальних груп.
Інститут мав широкі зв’язки із закордон-
ними вченими. Під керівництвом В.І. Гри-
щенка в іноземні клініки для освоєння ме-
тодики відряджали співробітника інсти-
туту Ф.В. Дахна. У Харків на запрошення
ІПКіК приїздили численні іноземні колеги
для обміну досвідом у рамках цієї пробле-
ми. У результаті під керівництвом В.І. Гри-
щенка і завдяки зусиллям Ф.В. Дахна в
харківському Центрі репродукції люди-
ни в 1991 році народилась перша дитина в
Україні після запліднення «у пробірці». У
березні наступного року ми відзначатиме-
мо 20-річчя цієї дівчинки.
У серпні 2003 р. народилася перша в
Україні дитина після переносу в матку па-
цієнтки власних ембріонів, підданих кріо-
консервуванню. Цю процедуру виконала
група співробітників ІПКіК (А.Г. Геродес,
М.П. Петрушко, І.В. Терпяча) під керівни-
цтвом академіка В.І. Грищенка.
Технологія ЕКЗ розвивається семимиль-
ними кроками. Від лапароскопічного
одержання ооцитів до трансвагінального
доступу, від природних циклів із незначним
відсотком настання вагітності до розроб-
68 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 12
лених протоколів стимуляції, високих від-
сотків запліднення і розвитку ембріонів і,
відповідно, високої стабільної результатив-
ності лікування. З’явились можливості ви-
користання донорських репродуктивних
клітин, сурогатного материнства. Сьогодні
допоміжні репродуктивні технології вже
перейшли на новий рівень, розширились
можливості лікування чоловічої безплід-
ності. З’явилась технологія впровадження
одиничного сперматозоїда в цитоплазму
яйцеклітини, почали з успіхом використо-
вувати ЕКЗ із переносом у порожнину мат-
ки ембріонів після кріоконсервування.
Число дітей, народжених після ЕКЗ,
стрімко зростає, становлячи в деяких краї-
нах (Ісландія, Франція, Данія) 3–4% від за-
гального числа немовлят. Наразі вже більш
як 3 млн людей в усьому світі народились
після зачаття «у пробірці». І це лише за 32
роки.
Наразі допоміжні репродуктивні техно-
логії дають можливість мати дітей прак-
тично всім. Пари, які нещодавно вважались
абсолютно безплідними і не мали ніяких
шансів на продовження роду, можуть стати
щасливими татусями і матусями власних
повністю здорових малят. Важко залиши-
тись байдужим до визнання того, що люд-
ство перебороло так звану «абсолютну без-
плідність».
Можна впевнено сказати, що сьогодні
цей метод перетворився з казки і мрії на
майже повсякденну лікарську практику. І в
цьому безумовна заслуга нобелівського ла-
уреата 2010 року в галузі медицини, люди-
ни, якій зобов’язані життям мільйони но-
вих мешканців Землі, Роберта Едвардса.
|