Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи
Запропоновано підхід до проектування архітектури територіально-розподілених, ієрархічно-організованих інформаційних систем (ІС), який, завдяки багатоаспектній декомпозиції організаційної структури та інформаційного поля функціональної діяльності об'єкта автоматизації і структури ідеалізованої І...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут програмних систем НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/278 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи / В.А. Алексеєв, В.С. Терещенко // Пробл. програмув. — 2007. — N 1. — С. 31-37. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-278 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Алексеєв, В.А. Терещенко, В.С. 2008-02-22T17:24:33Z 2008-02-22T17:24:33Z 2007 Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи / В.А. Алексеєв, В.С. Терещенко // Пробл. програмув. — 2007. — N 1. — С. 31-37. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1727-4907 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/278 681.3 Запропоновано підхід до проектування архітектури територіально-розподілених, ієрархічно-організованих інформаційних систем (ІС), який, завдяки багатоаспектній декомпозиції організаційної структури та інформаційного поля функціональної діяльності об'єкта автоматизації і структури ідеалізованої ІС на складові елементи, дозволяє спроектувати необхідну за складом структурних компонентів архітектуру системи. uk Інститут програмних систем НАН України Методи і засоби програмної інженерії Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи |
| spellingShingle |
Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи Алексеєв, В.А. Терещенко, В.С. Методи і засоби програмної інженерії |
| title_short |
Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи |
| title_full |
Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи |
| title_fullStr |
Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи |
| title_full_unstemmed |
Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи |
| title_sort |
багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. ч. 2. побудова архітектури інформаційної системи |
| author |
Алексеєв, В.А. Терещенко, В.С. |
| author_facet |
Алексеєв, В.А. Терещенко, В.С. |
| topic |
Методи і засоби програмної інженерії |
| topic_facet |
Методи і засоби програмної інженерії |
| publishDate |
2007 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Інститут програмних систем НАН України |
| format |
Article |
| description |
Запропоновано підхід до проектування архітектури територіально-розподілених, ієрархічно-організованих інформаційних систем (ІС), який, завдяки багатоаспектній декомпозиції організаційної структури та інформаційного поля функціональної діяльності об'єкта автоматизації і структури ідеалізованої ІС на складові елементи, дозволяє спроектувати необхідну за складом структурних компонентів архітектуру системи.
|
| issn |
1727-4907 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/278 |
| citation_txt |
Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи / В.А. Алексеєв, В.С. Терещенко // Пробл. програмув. — 2007. — N 1. — С. 31-37. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT alekseêvva bagatoaspektnadekompozicíââkzasíbproektuvannâarhítekturiínformacíinihsistemč2pobudovaarhítekturiínformacíinoísistemi AT tereŝenkovs bagatoaspektnadekompozicíââkzasíbproektuvannâarhítekturiínformacíinihsistemč2pobudovaarhítekturiínformacíinoísistemi |
| first_indexed |
2025-11-25T23:23:45Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:23:45Z |
| _version_ |
1850579708374155264 |
| fulltext |
Методи і засоби програмної інженерії
© В.А. Алексеєв, В.С. Терещенко, 2007
ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2007. № 1 31
УДК 681.3
В.А. Алексеєв, В.С. Терещенко
БАГАТОАСПЕКТНА ДЕКОМПОЗИЦІЯ ЯК ЗАСІБ
ПРОЕКТУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
Частина 2. Побудова архітектури інформаційної системи.
Пропонується підхід до проектування архітектури територіально-розподілених, ієрархічно-організова-
них інформаційних систем, який, завдяки багатоаспектній декомпозиції організацій-ної структури та
інформаційного поля функціональної діяльності об’єкта автоматизації і струк-тури ідеалізованої інфо-
рмаційної системи на складові елементи, дозволяє спроектувати необ-хідну за складом структурних
компонентів архітектуру системи.
7. Технологія побудови архітектури ІС з
заданими властивостями
Як уже засвідчено в частині 1 цієї
статті, суть створення інформаційної сис-
теми з заданими властивостями, які відпо-
відали б потребі об’єкта автоматизації
(ОА), полягають у аналізі кожного складо-
вого елемента декомпозиції (за певними
аспектами) абстрактної ідеалізованої інфо-
рмаційної системи на предмет відповідно-
сті його характеристик потребам відповід-
ного елемента декомпозиції (за тими ж ас-
пектами) ОА, коригуванні (при необхідно-
сті) цих характеристик та наступної ком-
позиції нових елементів інформаційної си-
стеми в нову інформаційну систему. Від-
повідна технологія такої композиції (побу-
дови) в узагальненому вигляді схематично
показана на рис. 1.
На цьому рисунку показані чотири
етапи згаданої технології:
1) декомпозиція структури заданого
ОА за визначеними аспектами на складові
елементи;
2) декомпозиція структури абстрак-
тної ідеалізованої АІС за відповідними ас-
пектами на складові елементи інформа-
ційної системи;
3) коригування характеристик скла-
Рис. 1. Схема технології побудови архітектури системи з заданими властивостями
Методи і засоби програмної інженерії
32
дових елементів абстрактної ідеалізованої
інформаційної системи у відповідності до
потреби складових елементів ОА і, тим
самим, надання новій створюваній інфор-
маційній системі характеристик, які відпо-
відали б потребі ОА;
4) побудова нової інформаційної сис-
теми з заданими властивостями у відпові-
дності до визначених аспектів та конфігу-
раційного аспекту, який є характерним не
тільки на етапі створення системи, але і
упродовж всього її життєвого циклу.
Можна провести певну паралель між
наведеною технологією та декомпозицій-
ним плануванням, яке визначається як су-
купність методів і процедур передплано-
вого аналізу та планових розрахунків, що
орієнтована на застосування до систем,
про всі локальні елементи яких правомірно
припускати відсутність іманентних інтере-
сів, так, що кожний елемент прагне у своїй
діяльності до оптимізації будь-якого зада-
ного йому цільового функціоналу [1, с. 93].
Основний принцип декомпозиційного пла-
нування полягає у таких процедурах: де-
композиції задачі складання плану на кі-
лька взаємозв’язаних підзадач, що відпові-
дають елементам системи, розв’язання цих
підзадач незалежно одна від одної і насту-
пного координування локальних рішень.
Ці процедури дуже нагадують перші три
етапи вищенаведеної технології побудови
архітектури інформаційної системи. Зали-
шається знайти відповідну процедуру для
четвертого етапу. Така процедура є, але
вже у композиційному плануванні. Процес
композиційного планування забезпечує
узгодження інтересів різних елементів сис-
теми, в тому числі й емерджентних інтере-
сів системи в цілому, що не притаманні
складовим її елементам [1, с. 199]. Такий
процес планується описати в спеціальній
роботі.
8. Конфігураційний аспект побудови
інформаційної системи
У згаданих вже на початку статті (ча-
стина 1) міжнародному та державному –
ДСТУ 3918-1999 “Процеси життєвого ци-
клу програмного забезпечення” [2] – стан-
дартах, а також в [3, 4] процес розробки
інформаційної системи (програмного про-
дукту) описується не як одноразовий акт
побудови всієї системи цілком для всіх на-
прямків виробничої діяльності об’єкта ав-
томатизації, а як постійний, розгорнутий у
часі процес поетапного її створення, чер-
гами, окремими компонентами з повсякча-
сним відслідковуванням її стану та її кон-
фігурації. Навіть після прийняття її в екс-
плуатацію, тому, що загальновизнаним за-
коном програмної інженерії є закон ево-
люції, який формулюється так: кожна ді-
юча програмна система з часом потребує
змін або перестає використовуватись
[3 с.19]. У такому разі, на будь-якому з
етапів, версія системи може бути визначе-
на як сукупність компонентів, що організо-
вані для виконання певних функцій або
набору функцій. А конфігурація системи
визначається функціональними та фізич-
ними характеристиками технічних, про-
грамних та програмно-технічних компоне-
нтів (частин) системи, що зафіксовані в
технічній документації або втілені у про-
дукті [5]. Конфігурація якоїсь конкретної
версії системи, з ряду послідовних її вер-
сій, що схематично показано на рис. 1,
може розглядатися як набір конкретних
версій (екземплярів) технічних, програм-
них та програмно-технічних частин сис-
теми, об’єднаних у відповідності до конк-
ретних процедур складання для досяг-
нення конкретної мети [6].
Відслідковування конфігураційного
стану системи можна розглядати як процес
конфігураційного керування, який полягає
у застосуванні протягом усього життєвого
циклу програмного забезпечення (інфор-
маційної системи) адміністративних та
технічних процедур [2, с. 25] до:
- ідентифікації конфігурації, визна-
чення та встановлення базису елементів
програм-ного забезпечення у системі;
- керування модифікаціями та на-
дання версій елементам;
- обліку стану конфігурації, фіксу-
вання та звітування про стан елементів та
запитів щодо модифікації;
- оцінки конфігурації, забезпечення
повноти, несуперечливості та коректності
елементів;
Методи і засоби програмної інженерії
33
- керування зберіганням, опрацю-
ванням та наданням елементів.
Саме цей набір процедур лежить в
основі побудови архітектури системи в
конфігураційному аспекті. Саме він дозво-
ляє визначати конфігураційний стан сис-
теми в будь-який, наперед заданий, термін
часу, що дуже важливо для успішного її
функціонування протягом усього життє-
вого циклу.
9. Побудова функціональної частини
структурної компоненти створюваної ІС
У табл. 3 представлені елементи
структурної декомпозиції функціональної
частини (ФЧ) інформаційної системи (ІС)
за структурно-ієрархічними рівнями, але
компоненти відомчої інформаційно-аналі-
тичної системи (ВІАС), мається на увазі не
тільки функціональна частина, а й програ-
мно-технічні засоби обробки і передачі ін-
формації, будуть встановлюватись не на
будь-яких абстрактних рівнях, а на конк-
ретних організаційно-структурних елемен-
тах ОА, статус яких й визначається саме
цими абстрактними рівнями. Тож на орга-
нізаційно-структурних елементах ОА не-
обхідна агрегація окремих елементів стру-
ктурної декомпозиції функціональної час-
тини (ФЧ) в комплексні елементи ФЧ. Су-
купність АІС, вірніше вважати, сукупність
програмних засобів в АІС, що реалізують
функціональні задачі (ФЗ) всіх напрямків
діяльності ОА, тобто реалізують всі задачі
автоматизованої системи (ЗАС) всіх підси-
стем ЗАС (ПЗАС) на окремому i-у ОЕ, ра-
зом з необхідними програмно-технічними
засобами (набором ПТК, АРМ, серверів,
принтерів, комутаторів тощо) повинні
утворити структурну компоненту інфор-
маційної системи (СКІС) цього елемента.
Це, свідчить про, міні ВІАС кожного орга-
нізаційно-структурного елемента ОА, в
якій представлені всі задачі функціональ-
ної частини (13) ФЧ ВІАС, у всякому разі
– для першого організаційно-ієрархічного
рівня, як об’єднання функціональних час-
тин всіх АІС:
)()(
1
U
V
v
vinin АІСФЧCKICФЧ
=
=
або як об’єднання підсистем ЗАС АІС:
)()(
1
U
V
v
vinin АІСПЗАСCKICПЗАС
=
=
Це співпадає з офіційним визначен-
ням автоматизованої системи (АС) (auto-
mated system), яка складається з персоналу
та комплексу засобів автоматизації його
діяльності і реалізує інформаційну техно-
логію виконання встановлених функцій
(AS function), тобто сукупності дій АС, яка
направлена на досягнення певної мети [7]
(ГОСТ 34.003-90), а саме реалізації задач
функціональної частини системи.
На інших рівнях чисельність ФЗ, а
тому і ЗАС, може зменшуватись, як за кі-
лькістю самих задач, так і за кількістю їх-
ніх типів, у залежності від функціональ-
ного навантаження того чи іншого органі-
заційно-ієрархічного рівня. Лише на са-
мому нижньому рівні можуть з’явитись
додаткові специфічні задачі нового типу,
що притаманні саме пунктам збору пер-
винної інформації у відповідності до реалі-
зованої технології.
Програмно-технічне оснащення
СКІС є типовим для всіх СКІС одного рі-
вня. Оснащення СКІС, що знаходяться на
різних організаційно-ієрархічних рівнях
залежить від кількості та функціонального
навантаження прикладних задач. Так, на
верхньому організаційно-ієрархічному рі-
вні склад задач у СКІС збільшиться за ра-
хунок її взаємодії з інформаційними сис-
темами інших об’єктів автоматизації, на-
приклад, інших міністерств, відомств, бан-
ківських та бізнесових структур тощо че-
рез інформаційні телекомунікаційні сис-
теми (ІТС). До того фахівці ОА повинні
спілкуватись з мережею Internet для залу-
чення необхідної довідкової інформації та
створення власного WEB-сайту, у відпові-
дності до Указу Президента України від 1
серпня 2002 року № 683 "Про додаткові
заходи щодо забезпечення відкритості у
діяльності органів державної влади", чого
не передбачено на більш низьких рівнях.
Методи і засоби програмної інженерії
34
10. Структурний та територіальний ас-
пекти побудови архітектури ІС
На відміну від дуже загального ви-
значення архітектури системи (system ar-
chitecture), що зустрічається в довідковій
літературі, як специфікації сполучення си-
стеми з користувачами і внутрішніх її
компонентів між собою [8], визначення
архітектури обчислювальної системи
(computing architecture), як загальної логіч-
ної організації обчислювальної системи,
що визначає процес обробки даних в конк-
ретній обчислювальній системі та включає
методи кодування даних, склад, призна-
чення, принципи взаємодії технічних засо-
бів і програмного забезпечення [8], занадто
конкретизований. У цьому визначенні за
методами, складом, призначенням, прин-
ципами випали такі важливі, на наш по-
гляд, аспекти як функціональний та струк-
турний. У цьому сенсі визначення архітек-
тури обчислювальної системи (computing
architecture), як сукупності характеристик і
параметрів, що визначають функціона-
льно-логічну та структурну організацію
системи, тобто організацію системи з
окремих елементів з їх взаємозв’язками,
які визначаються розподілом функцій, що
виконуються цією системою [9, 10], більш
ємкий. Елемент системи – це її об’єкт,
який не підлягає подальшому поділу на
складові частини при даному її розгля-
данні. В залежності від рівня деталізації
структури обчислювальної системи в яко-
сті її елементів можуть розумітися окремі
модулі системи аж до ЕОМ в цілому.
При побудові (композиції) архітек-
тури системи з окремих елементів
обов’язково визначаються емерджентні
властивості системи в цілому на відміну
від іманентних властивостей окремих її
елементів. При формуванні системи, як
органічного цілого (за рахунок залучення
нових елементів та/або внаслідок перетво-
рення структури взаємозв’язків між елеме-
нтами та їхніми властивостями), її частини
зазнають якісні зміни, так що об’єкт, як
елемент цілісної системи, не є ототожним
аналогічному об’єктові, взятому ізольо-
вано [1, с. 671].
Схема архітектури створюваної ін-
формаційної системи, що враховує функ-
ціональний та структурний аспекти пока-
зана на рис. 2.
На рис. 2 схематично показано, що
ВІАС структурно складається з КАІС, ті
складаються з АІС, які в свою чергу – з
Рис. 2. Схема архітектури (структурно-функціональний аспект) спроектованої ІС
Методи і засоби програмної інженерії
35
програмних комплексів (ПК), а ті – з про-
грамних модулів (ПМ), що можна записати
як відповідні суми складових елементів та
емерджентних властивостей відповідного
рівня композиції у структурному аспекті:
∑
=
⇒+
ПЗАСK
v
ВІАСv Е
1
ВІАСКАІС ;
∑
=
⇒+
4
1
КАІСАІС
w
vКАІСwv Е
де }4,3,2,1{∈w ;
∑
=
⇒+
w
y
wvАІСywv Е
1
АІСПК ;
∑
=
⇒+
L
l
ywvПКlywv Е
1
ПКПМ .
На рис. 2 також добре видно, що
об’єднання ФЧ АІС різних рівнів створює
функціональну частину корпоративної АІС
(КАІС), а об’єднання ФЧ АІС одного та-
кого рівня, але всіх КАІС, створює функ-
ціональну частину СКІС відповідного рі-
вня, тобто, об’єднання ФЧ (ПЗАС) АІС у
ФЧ КАІС (по вертикалі) як одної з функці-
ональних підсистем ВІАС:
)(
4
1
vv
w
wv КАІСПЗАСПЗАС ⇒
=
U
та ФЧ СКІС (по горизонталі) для w-го
( }4,3,2,1{∈w ) рівня:
)(...
......1
wwwK
wvw
СКІСПЗАСПЗАС
ПЗАСПЗАС
⇒U
UUU
На інших рівнях об’єднання ФЧ
АІС у ФЧ СКІС буде аналогічним. Загаль-
ний склад ЗАС у ПЗАС функціональних
частин СКІС різних рівнів, як це вищезга-
дано, буде дещо відрізнятись за рахунок
різного складу ЗАС у ПЗАС АІС різного
рівня.
На рис. 2 не показано через брак
місця територіальний поділ спроектованої
системи (територіальний аспект компози-
ції), але зрозуміло, що цей поділ цілком
залежатиме від територіального поділу са-
мого ОА, у всякому разі, від територіаль-
ного розгалуження тих його складових
елементів, що призначені до автоматизації
на даному етапі розробки системи. Кіль-
кість територіально розподілених СКІС
(
wСКІСK ), що кількісно складатимуть ВІАС
на одному з організаційно-структурних
рівнів, дорівнюватиме кількості територі-
альних елементів ОА цього рівня (
wТЕK ), у
залежності від конфігурації системи q
(конфігураційний аспект композиції):
∑
=
⇒
wТЕ
wwk
K
k
СКІССКІС qKqK
1
)()(
при }...,,2,1{ Qq ∈
або для всіх рівнів разом:
∑∑
==
⇒
wТЕ
wk
K
k
СКІССКІС
w
qKqK
1
4
1
)()( ,
де q – порядковий номер конфігурації сис-
теми; Q – кількість конфігурацій системи
за весь час її життєвого циклу; k – індекс
СКІС певного рівня }...,,2,1{
wTEKk ∈ .
Якісний склад ВІАС будуть скла-
дати об’єднання тих самих СКІС з ураху-
ванням емерджентних властивостей такого
об’єднання ( wkE ):
U U
4
1 1
)()(
= =
⇒+
w
K
k
СКІСwkСКІС
wТЕ
wk
qKEqK .
Питання підвищення надійності
функціонування окремих елементів за ра-
хунок їх резервування або вибору оптима-
льної топології інформаційно-обчислюва-
льних мереж, а також впливу такого рі-
шення на архітектуру системи, не розгля-
даються через те, що ці питання більш ха-
рактерні технічній стороні реалізації ком-
понентів системи, а не організаційно-фун-
кціональним аспектам побудови автомати-
зованої системи загалом, як розподіленого
багатомашинного багатокористувачевого
комплексу.
Висновки
Метод наукового дослідження – ана-
ліз – полягає у роздроблюванні (в думці
або реально) об’єкта (системи) на елеме-
нти для детального вивчення їхніх особли-
востей і подальшого їхнього синтезу –
об’єднанні у єдине ціле (систему), особли-
вості функціонування якої можна спрогно-
зувати на базі знань про поведінку її еле-
ментів. Цей тезис був покладений у під-
ґрунтя дослідження, проведеного в даній
роботі.
Методи і засоби програмної інженерії
36
Розглядаються два об’єкта дослі-
дження: потенційний об’єкт автоматизації
– організаційна структура, та абстрактна
ідеалізована інформаційна система. Деко-
мпозиція цих об’єктів на складові елеме-
нти за певними аспектами (територіаль-
ний, організаційний, функціональний для
ОА та територіальний, структурний, функ-
ціональний для ІС) дозволила на рівні та-
ких елементів знайти та проаналізувати
характеристики (властивості) споріднених
(у аспектному плані) елементів, які можуть
впливати одне на одне (переважно харак-
теристики елементів ОА на елементи ІС).
Коригуючи характеристики елементів ІС в
залежності від потреб елементів ОА можна
досягти того, що, при подальшій поаспек-
тній (територіальний, структурний, функ-
ціональний та конфігураційний аспекти)
композиції оновлених елементів ІС у єди-
ну інформаційну систему (мається на увазі,
перш за все, її архітектура), характе-
ристики системи будуть відповідати по-
требам об’єкта автоматизації. При цьому у
деякій мірі можна застосувати інструмен-
тарій, напрацьований у сфері декомпози-
ційного та композиційного планування, що
полегшить відпрацювання такого підходу.
Можна вважати, що таким шляхом
можна побудувати систему з наперед зада-
ними необхідними властивостями, маючи
на увазі не тільки іманентні властивості
окремих її елементів, але й емерджентні
властивості системи в цілому. Це цілком
збігається з визначенням Держстандартом
України системного аналізу як дослі-
дження реальної або проектованої системи
для визначення інформаційних потреб і
процесів системи, а також їх співвідно-
шення між собою [10].
Разом з задачею композиції архіте-
ктури системи розглянуті шляхи вирі-
шення підзадачі взаємозв’язку програмних
та програмно-технічних компонентів у си-
стемі з урахуванням їх структурної ієрар-
хічності та територіальної розподіленості у
відповідності до архітектури розроблюва-
ної системи, що також можна застосову-
вати у практиці побудови великих інфор-
маційних систем інших органів централь-
ної виконавчої влади.
У роботі також постало питання те-
рмінологічної чистоти. Хоч на цьому не
акцентувалося, в ній наведені авторські
визначення та тлумачення ряду термінів і
понять з посиланням на відповідну норма-
тивну літературу, в тому числі й відомих
термінів, використання яких у літературі
та практиці побудови інформаційних сис-
тем не завжди виправдано.
У якості перспектив подальших
розвідок у даному напрямку можна запро-
понувати застосування методу досліджень,
що прийнято у даній роботі, до визначення
і побудови архітектури окремих компоне-
нтів інформаційних систем в залежності
від використаних в цих компонентах інфо-
рмаційних технологій. Декомпозиція інфо-
рмаційних процесів на окремі операції з
наступною композицією їх у фази та етапи
дозволить визначити склад програмно-
апаратних засобів таких компонентів, оп-
тимізований саме до даної технології об-
робки інформаційних об’єктів.
1. Математика и кибернетика в экономике.
Словарь-справочник. Изд. 2-е, перераб. и
доп. – М.: Экономика, 1975. – 704 с.
2. ДСТУ 3918-1999 (ISO/IEC 12207:1995)
Державний стандарт України. Інформа-
ційні технології. Процеси життєвого циклу
програмного забезпечення. – К.: Держста-
ндарт України, 2000. – 49 с.
3. Бабенко Л.П., Лавріщева К.М. Основи
програмної інженерії: Навч. посіб. – К.: Т-
во “Знання”, КОО, 2001. – 209 с. – (Вища
освіта ХХІ століття).
4. Алексєєв В.А., Терещенко В.С. Розвиток
спіральної моделі життєвого циклу про-
грамних систем // Проблемы программи-
рования. – 2003. – № 4. – С. 34–42.
5. Guide to Software Engineering Body of
Knowledge (SWEBOK), May 2001
(www.swebok.org).
6. Назаренко Ю.А. Конфигурационное управ-
ление: осознанная необходимость // Кор-
поративне системы. – 2003. – № 3. – С. 5–
12.
7. ГОСТ 34.003-90 Государственный стандарт
Союза ССР. Информационная технология.
Комплекс стандартов на автоматизирован-
ные системы. Автоматизированные сис-
темы. Термины и определения. – М.: Ко-
митет стандартизации и метрологи СССР,
1991. – 23 с.
Методи і засоби програмної інженерії
37
8. Першиков В.И., Савинков В.М. Толко-
вый словарь по информатике. – М.:
Финансы и статистика, 1991. – 543 с.
9. Вендров А.М. CASE-технологии. Совре-
менные методы и средства проектирования
информацион-ных систем. – М., Центр
Информационных Технологий, 1997
http://www.citforum.ru/database/case
10. Вычислительные машины, системы и сети:
Учебник / А.П. Пятибратов, С.Н. Беляев,
Г.М. Козырева и др.; Под ред. Проф. А.П.
Пятибратова. – М.: Финансы и статистика,
1991. – 400 с.
11. Овчаров Л.А., Селетков С.Н. Автоматизи-
рованные банки данных. – М.: Финансы и
статистика, 1982. – 262 с.
Отримано 03.08.2005
Про авторів:
Алексєєв Віктор Анатолійович,
кандидат технічних наук,
завідувач відділу,
Терещенко Валерій Савелійович,
кандидат технічних наук,
старший науковий співробітник.
Місце роботи авторів:
Інститут програмних систем НАН України,
03187, м. Київ - 187,
проспект Академіка Глушкова, 40.
тел.: (044) 526 4228, 526 6321,
факс.: (044) 526 4228,
e-mail: alekseev@isofts.kiev.ua,
terek@isofts.kiev.ua
|