Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи

Запропоновано підхід до проектування архітектури територіально-розподілених, ієрархічно-організованих інформаційних систем (ІС), який, завдяки багатоаспектній декомпозиції організаційної структури та інформаційного поля функціональної діяльності об'єкта автоматизації і структури ідеалізованої І...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
Hauptverfasser:	Алексеєв, В.А., Терещенко, В.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут програмних систем НАН України 2007
Schlagworte:	Методи і засоби програмної інженерії
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/278
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи / В.А. Алексеєв, В.С. Терещенко // Пробл. програмув. — 2007. — N 1. — С. 31-37. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-278
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2782025-02-09T12:15:34Z Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи Алексеєв, В.А. Терещенко, В.С. Методи і засоби програмної інженерії Запропоновано підхід до проектування архітектури територіально-розподілених, ієрархічно-організованих інформаційних систем (ІС), який, завдяки багатоаспектній декомпозиції організаційної структури та інформаційного поля функціональної діяльності об'єкта автоматизації і структури ідеалізованої ІС на складові елементи, дозволяє спроектувати необхідну за складом структурних компонентів архітектуру системи. 2007 Article Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи / В.А. Алексеєв, В.С. Терещенко // Пробл. програмув. — 2007. — N 1. — С. 31-37. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1727-4907 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/278 681.3 uk application/pdf Інститут програмних систем НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Методи і засоби програмної інженерії Методи і засоби програмної інженерії
spellingShingle	Методи і засоби програмної інженерії Методи і засоби програмної інженерії Алексеєв, В.А. Терещенко, В.С. Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи
description	Запропоновано підхід до проектування архітектури територіально-розподілених, ієрархічно-організованих інформаційних систем (ІС), який, завдяки багатоаспектній декомпозиції організаційної структури та інформаційного поля функціональної діяльності об'єкта автоматизації і структури ідеалізованої ІС на складові елементи, дозволяє спроектувати необхідну за складом структурних компонентів архітектуру системи.
format	Article
author	Алексеєв, В.А. Терещенко, В.С.
author_facet	Алексеєв, В.А. Терещенко, В.С.
author_sort	Алексеєв, В.А.
title	Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи
title_short	Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи
title_full	Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи
title_fullStr	Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи
title_full_unstemmed	Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи
title_sort	багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. ч. 2. побудова архітектури інформаційної системи
publisher	Інститут програмних систем НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Методи і засоби програмної інженерії
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/278
citation_txt	Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи / В.А. Алексеєв, В.С. Терещенко // Пробл. програмув. — 2007. — N 1. — С. 31-37. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT alekseêvva bagatoaspektnadekompozicíââkzasíbproektuvannâarhítekturiínformacíjnihsistemč2pobudovaarhítekturiínformacíjnoísistemi AT tereŝenkovs bagatoaspektnadekompozicíââkzasíbproektuvannâarhítekturiínformacíjnihsistemč2pobudovaarhítekturiínformacíjnoísistemi
first_indexed	2025-11-25T23:23:45Z
last_indexed	2025-11-25T23:23:45Z
_version_	1849806580809203712
fulltext	Методи і засоби програмної інженерії © В.А. Алексеєв, В.С. Терещенко, 2007 ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2007. № 1 31 УДК 681.3 В.А. Алексеєв, В.С. Терещенко БАГАТОАСПЕКТНА ДЕКОМПОЗИЦІЯ ЯК ЗАСІБ ПРОЕКТУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ Частина 2. Побудова архітектури інформаційної системи. Пропонується підхід до проектування архітектури територіально-розподілених, ієрархічно-організова- них інформаційних систем, який, завдяки багатоаспектній декомпозиції організацій-ної структури та інформаційного поля функціональної діяльності об’єкта автоматизації і струк-тури ідеалізованої інфо- рмаційної системи на складові елементи, дозволяє спроектувати необ-хідну за складом структурних компонентів архітектуру системи. 7. Технологія побудови архітектури ІС з заданими властивостями Як уже засвідчено в частині 1 цієї статті, суть створення інформаційної сис- теми з заданими властивостями, які відпо- відали б потребі об’єкта автоматизації (ОА), полягають у аналізі кожного складо- вого елемента декомпозиції (за певними аспектами) абстрактної ідеалізованої інфо- рмаційної системи на предмет відповідно- сті його характеристик потребам відповід- ного елемента декомпозиції (за тими ж ас- пектами) ОА, коригуванні (при необхідно- сті) цих характеристик та наступної ком- позиції нових елементів інформаційної си- стеми в нову інформаційну систему. Від- повідна технологія такої композиції (побу- дови) в узагальненому вигляді схематично показана на рис. 1. На цьому рисунку показані чотири етапи згаданої технології: 1) декомпозиція структури заданого ОА за визначеними аспектами на складові елементи; 2) декомпозиція структури абстрак- тної ідеалізованої АІС за відповідними ас- пектами на складові елементи інформа- ційної системи; 3) коригування характеристик скла- Рис. 1. Схема технології побудови архітектури системи з заданими властивостями Методи і засоби програмної інженерії 32 дових елементів абстрактної ідеалізованої інформаційної системи у відповідності до потреби складових елементів ОА і, тим самим, надання новій створюваній інфор- маційній системі характеристик, які відпо- відали б потребі ОА; 4) побудова нової інформаційної сис- теми з заданими властивостями у відпові- дності до визначених аспектів та конфігу- раційного аспекту, який є характерним не тільки на етапі створення системи, але і упродовж всього її життєвого циклу. Можна провести певну паралель між наведеною технологією та декомпозицій- ним плануванням, яке визначається як су- купність методів і процедур передплано- вого аналізу та планових розрахунків, що орієнтована на застосування до систем, про всі локальні елементи яких правомірно припускати відсутність іманентних інтере- сів, так, що кожний елемент прагне у своїй діяльності до оптимізації будь-якого зада- ного йому цільового функціоналу [1, с. 93]. Основний принцип декомпозиційного пла- нування полягає у таких процедурах: де- композиції задачі складання плану на кі- лька взаємозв’язаних підзадач, що відпові- дають елементам системи, розв’язання цих підзадач незалежно одна від одної і насту- пного координування локальних рішень. Ці процедури дуже нагадують перші три етапи вищенаведеної технології побудови архітектури інформаційної системи. Зали- шається знайти відповідну процедуру для четвертого етапу. Така процедура є, але вже у композиційному плануванні. Процес композиційного планування забезпечує узгодження інтересів різних елементів сис- теми, в тому числі й емерджентних інтере- сів системи в цілому, що не притаманні складовим її елементам [1, с. 199]. Такий процес планується описати в спеціальній роботі. 8. Конфігураційний аспект побудови інформаційної системи У згаданих вже на початку статті (ча- стина 1) міжнародному та державному – ДСТУ 3918-1999 “Процеси життєвого ци- клу програмного забезпечення” [2] – стан- дартах, а також в [3, 4] процес розробки інформаційної системи (програмного про- дукту) описується не як одноразовий акт побудови всієї системи цілком для всіх на- прямків виробничої діяльності об’єкта ав- томатизації, а як постійний, розгорнутий у часі процес поетапного її створення, чер- гами, окремими компонентами з повсякча- сним відслідковуванням її стану та її кон- фігурації. Навіть після прийняття її в екс- плуатацію, тому, що загальновизнаним за- коном програмної інженерії є закон ево- люції, який формулюється так: кожна ді- юча програмна система з часом потребує змін або перестає використовуватись [3 с.19]. У такому разі, на будь-якому з етапів, версія системи може бути визначе- на як сукупність компонентів, що організо- вані для виконання певних функцій або набору функцій. А конфігурація системи визначається функціональними та фізич- ними характеристиками технічних, про- грамних та програмно-технічних компоне- нтів (частин) системи, що зафіксовані в технічній документації або втілені у про- дукті [5]. Конфігурація якоїсь конкретної версії системи, з ряду послідовних її вер- сій, що схематично показано на рис. 1, може розглядатися як набір конкретних версій (екземплярів) технічних, програм- них та програмно-технічних частин сис- теми, об’єднаних у відповідності до конк- ретних процедур складання для досяг- нення конкретної мети [6]. Відслідковування конфігураційного стану системи можна розглядати як процес конфігураційного керування, який полягає у застосуванні протягом усього життєвого циклу програмного забезпечення (інфор- маційної системи) адміністративних та технічних процедур [2, с. 25] до: - ідентифікації конфігурації, визна- чення та встановлення базису елементів програм-ного забезпечення у системі; - керування модифікаціями та на- дання версій елементам; - обліку стану конфігурації, фіксу- вання та звітування про стан елементів та запитів щодо модифікації; - оцінки конфігурації, забезпечення повноти, несуперечливості та коректності елементів; Методи і засоби програмної інженерії 33 - керування зберіганням, опрацю- ванням та наданням елементів. Саме цей набір процедур лежить в основі побудови архітектури системи в конфігураційному аспекті. Саме він дозво- ляє визначати конфігураційний стан сис- теми в будь-який, наперед заданий, термін часу, що дуже важливо для успішного її функціонування протягом усього життє- вого циклу. 9. Побудова функціональної частини структурної компоненти створюваної ІС У табл. 3 представлені елементи структурної декомпозиції функціональної частини (ФЧ) інформаційної системи (ІС) за структурно-ієрархічними рівнями, але компоненти відомчої інформаційно-аналі- тичної системи (ВІАС), мається на увазі не тільки функціональна частина, а й програ- мно-технічні засоби обробки і передачі ін- формації, будуть встановлюватись не на будь-яких абстрактних рівнях, а на конк- ретних організаційно-структурних елемен- тах ОА, статус яких й визначається саме цими абстрактними рівнями. Тож на орга- нізаційно-структурних елементах ОА не- обхідна агрегація окремих елементів стру- ктурної декомпозиції функціональної час- тини (ФЧ) в комплексні елементи ФЧ. Су- купність АІС, вірніше вважати, сукупність програмних засобів в АІС, що реалізують функціональні задачі (ФЗ) всіх напрямків діяльності ОА, тобто реалізують всі задачі автоматизованої системи (ЗАС) всіх підси- стем ЗАС (ПЗАС) на окремому i-у ОЕ, ра- зом з необхідними програмно-технічними засобами (набором ПТК, АРМ, серверів, принтерів, комутаторів тощо) повинні утворити структурну компоненту інфор- маційної системи (СКІС) цього елемента. Це, свідчить про, міні ВІАС кожного орга- нізаційно-структурного елемента ОА, в якій представлені всі задачі функціональ- ної частини (13) ФЧ ВІАС, у всякому разі – для першого організаційно-ієрархічного рівня, як об’єднання функціональних час- тин всіх АІС: )()( 1 U V v vinin АІСФЧCKICФЧ = = або як об’єднання підсистем ЗАС АІС: )()( 1 U V v vinin АІСПЗАСCKICПЗАС = = Це співпадає з офіційним визначен- ням автоматизованої системи (АС) (auto- mated system), яка складається з персоналу та комплексу засобів автоматизації його діяльності і реалізує інформаційну техно- логію виконання встановлених функцій (AS function), тобто сукупності дій АС, яка направлена на досягнення певної мети [7] (ГОСТ 34.003-90), а саме реалізації задач функціональної частини системи. На інших рівнях чисельність ФЗ, а тому і ЗАС, може зменшуватись, як за кі- лькістю самих задач, так і за кількістю їх- ніх типів, у залежності від функціональ- ного навантаження того чи іншого органі- заційно-ієрархічного рівня. Лише на са- мому нижньому рівні можуть з’явитись додаткові специфічні задачі нового типу, що притаманні саме пунктам збору пер- винної інформації у відповідності до реалі- зованої технології. Програмно-технічне оснащення СКІС є типовим для всіх СКІС одного рі- вня. Оснащення СКІС, що знаходяться на різних організаційно-ієрархічних рівнях залежить від кількості та функціонального навантаження прикладних задач. Так, на верхньому організаційно-ієрархічному рі- вні склад задач у СКІС збільшиться за ра- хунок її взаємодії з інформаційними сис- темами інших об’єктів автоматизації, на- приклад, інших міністерств, відомств, бан- ківських та бізнесових структур тощо че- рез інформаційні телекомунікаційні сис- теми (ІТС). До того фахівці ОА повинні спілкуватись з мережею Internet для залу- чення необхідної довідкової інформації та створення власного WEB-сайту, у відпові- дності до Указу Президента України від 1 серпня 2002 року № 683 "Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади", чого не передбачено на більш низьких рівнях. Методи і засоби програмної інженерії 34 10. Структурний та територіальний ас- пекти побудови архітектури ІС На відміну від дуже загального ви- значення архітектури системи (system ar- chitecture), що зустрічається в довідковій літературі, як специфікації сполучення си- стеми з користувачами і внутрішніх її компонентів між собою [8], визначення архітектури обчислювальної системи (computing architecture), як загальної логіч- ної організації обчислювальної системи, що визначає процес обробки даних в конк- ретній обчислювальній системі та включає методи кодування даних, склад, призна- чення, принципи взаємодії технічних засо- бів і програмного забезпечення [8], занадто конкретизований. У цьому визначенні за методами, складом, призначенням, прин- ципами випали такі важливі, на наш по- гляд, аспекти як функціональний та струк- турний. У цьому сенсі визначення архітек- тури обчислювальної системи (computing architecture), як сукупності характеристик і параметрів, що визначають функціона- льно-логічну та структурну організацію системи, тобто організацію системи з окремих елементів з їх взаємозв’язками, які визначаються розподілом функцій, що виконуються цією системою [9, 10], більш ємкий. Елемент системи – це її об’єкт, який не підлягає подальшому поділу на складові частини при даному її розгля- данні. В залежності від рівня деталізації структури обчислювальної системи в яко- сті її елементів можуть розумітися окремі модулі системи аж до ЕОМ в цілому. При побудові (композиції) архітек- тури системи з окремих елементів обов’язково визначаються емерджентні властивості системи в цілому на відміну від іманентних властивостей окремих її елементів. При формуванні системи, як органічного цілого (за рахунок залучення нових елементів та/або внаслідок перетво- рення структури взаємозв’язків між елеме- нтами та їхніми властивостями), її частини зазнають якісні зміни, так що об’єкт, як елемент цілісної системи, не є ототожним аналогічному об’єктові, взятому ізольо- вано [1, с. 671]. Схема архітектури створюваної ін- формаційної системи, що враховує функ- ціональний та структурний аспекти пока- зана на рис. 2. На рис. 2 схематично показано, що ВІАС структурно складається з КАІС, ті складаються з АІС, які в свою чергу – з Рис. 2. Схема архітектури (структурно-функціональний аспект) спроектованої ІС Методи і засоби програмної інженерії 35 програмних комплексів (ПК), а ті – з про- грамних модулів (ПМ), що можна записати як відповідні суми складових елементів та емерджентних властивостей відповідного рівня композиції у структурному аспекті: ∑ = ⇒+ ПЗАСK v ВІАСv Е 1 ВІАСКАІС ; ∑ = ⇒+ 4 1 КАІСАІС w vКАІСwv Е де }4,3,2,1{∈w ; ∑ = ⇒+ w y wvАІСywv Е 1 АІСПК ; ∑ = ⇒+ L l ywvПКlywv Е 1 ПКПМ . На рис. 2 також добре видно, що об’єднання ФЧ АІС різних рівнів створює функціональну частину корпоративної АІС (КАІС), а об’єднання ФЧ АІС одного та- кого рівня, але всіх КАІС, створює функ- ціональну частину СКІС відповідного рі- вня, тобто, об’єднання ФЧ (ПЗАС) АІС у ФЧ КАІС (по вертикалі) як одної з функці- ональних підсистем ВІАС: )( 4 1 vv w wv КАІСПЗАСПЗАС ⇒ = U та ФЧ СКІС (по горизонталі) для w-го ( }4,3,2,1{∈w ) рівня: )(... ......1 wwwK wvw СКІСПЗАСПЗАС ПЗАСПЗАС ⇒U UUU На інших рівнях об’єднання ФЧ АІС у ФЧ СКІС буде аналогічним. Загаль- ний склад ЗАС у ПЗАС функціональних частин СКІС різних рівнів, як це вищезга- дано, буде дещо відрізнятись за рахунок різного складу ЗАС у ПЗАС АІС різного рівня. На рис. 2 не показано через брак місця територіальний поділ спроектованої системи (територіальний аспект компози- ції), але зрозуміло, що цей поділ цілком залежатиме від територіального поділу са- мого ОА, у всякому разі, від територіаль- ного розгалуження тих його складових елементів, що призначені до автоматизації на даному етапі розробки системи. Кіль- кість територіально розподілених СКІС ( wСКІСK ), що кількісно складатимуть ВІАС на одному з організаційно-структурних рівнів, дорівнюватиме кількості територі- альних елементів ОА цього рівня ( wТЕK ), у залежності від конфігурації системи q (конфігураційний аспект композиції): ∑ = ⇒ wТЕ wwk K k СКІССКІС qKqK 1 )()( при }...,,2,1{ Qq ∈ або для всіх рівнів разом: ∑∑ == ⇒ wТЕ wk K k СКІССКІС w qKqK 1 4 1 )()( , де q – порядковий номер конфігурації сис- теми; Q – кількість конфігурацій системи за весь час її життєвого циклу; k – індекс СКІС певного рівня }...,,2,1{ wTEKk ∈ . Якісний склад ВІАС будуть скла- дати об’єднання тих самих СКІС з ураху- ванням емерджентних властивостей такого об’єднання ( wkE ): U U 4 1 1 )()( = = ⇒+ w K k СКІСwkСКІС wТЕ wk qKEqK . Питання підвищення надійності функціонування окремих елементів за ра- хунок їх резервування або вибору оптима- льної топології інформаційно-обчислюва- льних мереж, а також впливу такого рі- шення на архітектуру системи, не розгля- даються через те, що ці питання більш ха- рактерні технічній стороні реалізації ком- понентів системи, а не організаційно-фун- кціональним аспектам побудови автомати- зованої системи загалом, як розподіленого багатомашинного багатокористувачевого комплексу. Висновки Метод наукового дослідження – ана- ліз – полягає у роздроблюванні (в думці або реально) об’єкта (системи) на елеме- нти для детального вивчення їхніх особли- востей і подальшого їхнього синтезу – об’єднанні у єдине ціле (систему), особли- вості функціонування якої можна спрогно- зувати на базі знань про поведінку її еле- ментів. Цей тезис був покладений у під- ґрунтя дослідження, проведеного в даній роботі. Методи і засоби програмної інженерії 36 Розглядаються два об’єкта дослі- дження: потенційний об’єкт автоматизації – організаційна структура, та абстрактна ідеалізована інформаційна система. Деко- мпозиція цих об’єктів на складові елеме- нти за певними аспектами (територіаль- ний, організаційний, функціональний для ОА та територіальний, структурний, функ- ціональний для ІС) дозволила на рівні та- ких елементів знайти та проаналізувати характеристики (властивості) споріднених (у аспектному плані) елементів, які можуть впливати одне на одне (переважно харак- теристики елементів ОА на елементи ІС). Коригуючи характеристики елементів ІС в залежності від потреб елементів ОА можна досягти того, що, при подальшій поаспек- тній (територіальний, структурний, функ- ціональний та конфігураційний аспекти) композиції оновлених елементів ІС у єди- ну інформаційну систему (мається на увазі, перш за все, її архітектура), характе- ристики системи будуть відповідати по- требам об’єкта автоматизації. При цьому у деякій мірі можна застосувати інструмен- тарій, напрацьований у сфері декомпози- ційного та композиційного планування, що полегшить відпрацювання такого підходу. Можна вважати, що таким шляхом можна побудувати систему з наперед зада- ними необхідними властивостями, маючи на увазі не тільки іманентні властивості окремих її елементів, але й емерджентні властивості системи в цілому. Це цілком збігається з визначенням Держстандартом України системного аналізу як дослі- дження реальної або проектованої системи для визначення інформаційних потреб і процесів системи, а також їх співвідно- шення між собою [10]. Разом з задачею композиції архіте- ктури системи розглянуті шляхи вирі- шення підзадачі взаємозв’язку програмних та програмно-технічних компонентів у си- стемі з урахуванням їх структурної ієрар- хічності та територіальної розподіленості у відповідності до архітектури розроблюва- ної системи, що також можна застосову- вати у практиці побудови великих інфор- маційних систем інших органів централь- ної виконавчої влади. У роботі також постало питання те- рмінологічної чистоти. Хоч на цьому не акцентувалося, в ній наведені авторські визначення та тлумачення ряду термінів і понять з посиланням на відповідну норма- тивну літературу, в тому числі й відомих термінів, використання яких у літературі та практиці побудови інформаційних сис- тем не завжди виправдано. У якості перспектив подальших розвідок у даному напрямку можна запро- понувати застосування методу досліджень, що прийнято у даній роботі, до визначення і побудови архітектури окремих компоне- нтів інформаційних систем в залежності від використаних в цих компонентах інфо- рмаційних технологій. Декомпозиція інфо- рмаційних процесів на окремі операції з наступною композицією їх у фази та етапи дозволить визначити склад програмно- апаратних засобів таких компонентів, оп- тимізований саме до даної технології об- робки інформаційних об’єктів. 1. Математика и кибернетика в экономике. Словарь-справочник. Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Экономика, 1975. – 704 с. 2. ДСТУ 3918-1999 (ISO/IEC 12207:1995) Державний стандарт України. Інформа- ційні технології. Процеси життєвого циклу програмного забезпечення. – К.: Держста- ндарт України, 2000. – 49 с. 3. Бабенко Л.П., Лавріщева К.М. Основи програмної інженерії: Навч. посіб. – К.: Т- во “Знання”, КОО, 2001. – 209 с. – (Вища освіта ХХІ століття). 4. Алексєєв В.А., Терещенко В.С. Розвиток спіральної моделі життєвого циклу про- грамних систем // Проблемы программи- рования. – 2003. – № 4. – С. 34–42. 5. Guide to Software Engineering Body of Knowledge (SWEBOK), May 2001 (www.swebok.org). 6. Назаренко Ю.А. Конфигурационное управ- ление: осознанная необходимость // Кор- поративне системы. – 2003. – № 3. – С. 5– 12. 7. ГОСТ 34.003-90 Государственный стандарт Союза ССР. Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизирован- ные системы. Автоматизированные сис- темы. Термины и определения. – М.: Ко- митет стандартизации и метрологи СССР, 1991. – 23 с. Методи і засоби програмної інженерії 37 8. Першиков В.И., Савинков В.М. Толко- вый словарь по информатике. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 543 с. 9. Вендров А.М. CASE-технологии. Совре- менные методы и средства проектирования информацион-ных систем. – М., Центр Информационных Технологий, 1997 http://www.citforum.ru/database/case 10. Вычислительные машины, системы и сети: Учебник / А.П. Пятибратов, С.Н. Беляев, Г.М. Козырева и др.; Под ред. Проф. А.П. Пятибратова. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 400 с. 11. Овчаров Л.А., Селетков С.Н. Автоматизи- рованные банки данных. – М.: Финансы и статистика, 1982. – 262 с. Отримано 03.08.2005 Про авторів: Алексєєв Віктор Анатолійович, кандидат технічних наук, завідувач відділу, Терещенко Валерій Савелійович, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник. Місце роботи авторів: Інститут програмних систем НАН України, 03187, м. Київ - 187, проспект Академіка Глушкова, 40. тел.: (044) 526 4228, 526 6321, факс.: (044) 526 4228, e-mail: alekseev@isofts.kiev.ua, terek@isofts.kiev.ua

Багатоаспектна декомпозиція як засіб проектування архітектури інформаційних систем. Ч. 2. Побудова архітектури інформаційної системи

Institution

Ähnliche Einträge