Застосування реакцій деструктивного гідрування інтерметалідів для синтезу неруйнівних гідридотвірних композитів з підвищеною воднеємністю

Реакції деструктивного гідрування Ti3Al, TiNi і TiCu застосували для синтезу неруйнівних композитів на основі гідриду титану з підвищеною в 2—3 рази воднеємністю відносно вихідних інтерметалідів. Це досягається за рахунок того, що композити є безпористими, а включення виконані з гідриду титану, водн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
1. Verfasser: Братаніч, Т.І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича НАН України 2009
Schriftenreihe:Современные проблемы физического материаловедения
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28666
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Застосування реакцій деструктивного гідрування інтерметалідів для синтезу неруйнівних гідридотвірних композитів з підвищеною воднеємністю / Т.І. Братаніч // Современные проблемы физического материаловедения: Сб. научн . тр. — К.: ІПМ НАН України, 2009. — Вип. 18. — С. 126-130. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:Реакції деструктивного гідрування Ti3Al, TiNi і TiCu застосували для синтезу неруйнівних композитів на основі гідриду титану з підвищеною в 2—3 рази воднеємністю відносно вихідних інтерметалідів. Це досягається за рахунок того, що композити є безпористими, а включення виконані з гідриду титану, воднеємність якого значно перевищує таку для вихідних інтерметалідів. Підвищена стійкість композитів на основі Ti3Al і TiCu проти руйнування під час гідрування обумовлена достатньою міцністю пластичної матриці та локалізованим впливом напруг, які створюються дрібними включеннями TiН2. Неруйнівність композитів на основі TiNi під час гідрування пояснюється позитивним впливом попередньої деформації матеріалу в результаті термопружного аустенітно-мартенситного перетворення.