«В очікуванні залізниці»: Як периферія сполучалася з центрами індустріалізації
3-5 листопада 2011 р. у м. Львові відбулася Міжнародна конференція з залізничної історії «В очікуванні залізниці»: Як периферія сполучалася з центрами індустріалізації», присвячена 150-літтю відкриття першого залізничної лінії на території сучасної України....
Saved in:
| Date: | 2011 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Series: | Краєзнавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32713 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | «В очікуванні залізниці»: Як периферія сполучалася з центрами індустріалізації / В. Панченко // Краєзнавство. — 2011. — № 4. — С. 212-214. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32713 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-327132025-02-09T11:25:52Z «В очікуванні залізниці»: Як периферія сполучалася з центрами індустріалізації Панченко, В. До 150-річчя залізничного транспорту України 3-5 листопада 2011 р. у м. Львові відбулася Міжнародна конференція з залізничної історії «В очікуванні залізниці»: Як периферія сполучалася з центрами індустріалізації», присвячена 150-літтю відкриття першого залізничної лінії на території сучасної України. 2011 Article «В очікуванні залізниці»: Як периферія сполучалася з центрами індустріалізації / В. Панченко // Краєзнавство. — 2011. — № 4. — С. 212-214. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32713 uk Краєзнавство application/pdf Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
До 150-річчя залізничного транспорту України До 150-річчя залізничного транспорту України |
| spellingShingle |
До 150-річчя залізничного транспорту України До 150-річчя залізничного транспорту України Панченко, В. «В очікуванні залізниці»: Як периферія сполучалася з центрами індустріалізації Краєзнавство |
| description |
3-5 листопада 2011 р. у м. Львові відбулася Міжнародна конференція з залізничної історії «В очікуванні залізниці»: Як периферія сполучалася з центрами індустріалізації», присвячена 150-літтю відкриття першого залізничної лінії на території сучасної України. |
| format |
Article |
| author |
Панченко, В. |
| author_facet |
Панченко, В. |
| author_sort |
Панченко, В. |
| title |
«В очікуванні залізниці»: Як периферія сполучалася з центрами індустріалізації |
| title_short |
«В очікуванні залізниці»: Як периферія сполучалася з центрами індустріалізації |
| title_full |
«В очікуванні залізниці»: Як периферія сполучалася з центрами індустріалізації |
| title_fullStr |
«В очікуванні залізниці»: Як периферія сполучалася з центрами індустріалізації |
| title_full_unstemmed |
«В очікуванні залізниці»: Як периферія сполучалася з центрами індустріалізації |
| title_sort |
«в очікуванні залізниці»: як периферія сполучалася з центрами індустріалізації |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
До 150-річчя залізничного транспорту України |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32713 |
| citation_txt |
«В очікуванні залізниці»: Як периферія сполучалася з центрами індустріалізації / В. Панченко // Краєзнавство. — 2011. — № 4. — С. 212-214. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT pančenkov vočíkuvannízalíznicíâkperiferíâspolučalasâzcentramiíndustríalízacíí |
| first_indexed |
2025-11-25T21:31:42Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:31:42Z |
| _version_ |
1849799530048913408 |
| fulltext |
КРАЄЗНАВСТВО, 4’2011
212
ше залізничне сполучення в Західній Україні.
Півторасотлітньому ювілею цієї, здавалося б, бу-
денної, а насправді – доленосної події й присвя-
чена літературна антологія «Потяг надій та інші
залізничні сполучення», упоряд-
кована Тимофієм Гавриловим і
видана 2011 року львівським ви-
давництвом «ВНТЛ-Класика».
З докладної передмови під ха-
рактерною назвою «Прометей,
прикутий до Заходу», написаною
відомим сучасним істориком,
професором Ігорем Жалобою,
ми довідуємося про те (як висло-
вився б уже знайомий нам Борис
Антоненко-Давидович), «як воно
починалося», тобто за яких умов
і передумов виникло перше на
західноукраїнських землях заліз-
ничне сполучення. Ми дізнаємо-
ся про події двох десятиліть – 1840 – 1860 років,
що стали підготовчим періодом у будівництві цієї
залізниці, про обставини її відкриття у листопаді
1861 року… Проте не менш переконливо розкажуть
нам про це художні твори, вміщені в антології, –
поезії, оповідання, нариси не лише українських,
а й австрійських та польських письменників.
Часовий діапазон написання творів, представ-
лених у виданні, надзвичайно широкий: від Івана
Франка – до Івана Малковича й Сергія Жадана,
від Карла-Еміля Францоза – до Франца Кафки, від
Юліана Тувіма – до Марека Краєвського… Імена
письменників, з творчістю яких знайомить анто-
логія, також знайомі не всім. Якщо згадані вже
Кафка або Тувім є визнаними класиками євро-
пейського письменства, то прізвище Францоза
знайоме хіба що фахівцям-літературознавцям
(та й то завдяки роману «Боротьба за право»,
за мотивами якого Михайло
Старицький створив свою дра-
му «Юрко Довбиш»). А що вже
казати про такі постаті, як нове-
ліст Петер Розеггер чи сатирик
Александр Рода-Рода… Отже,
«Потяг надій» ще й відкриває
українському читачеві нові
яскраві імена визначних май-
стрів художнього слова. До того
ж твори цих письменників пода-
но в надзвичайно колоритних пе-
рекладах В.Кам’янця, П.Рихла,
Г.Петросаняк, Б.Антоняк та ін-
ших талановитих перекладачів.
Звичайно ж, збірка не вичер-
пує «залізничних» сюжетів як на західноукраїн-
ському терені, так і в цілому по Україні. Серед
шедеврів літератури на цю тему можна згада-
ти такі твори, як «Сам собі пан» Б.Грінченка,
«На суді» О.Маковея, «Фальшивий білет»
Б.Антоненка-Давидовича, славнозвісний цикл
«Записки комівояжера» Шолом-Алейхема…
Тож сподіватимемось, що українські читачі зро-
блять для себе ще чимало відкриттів у цій ца-
рині. А тим часом – «Потяг надій» запрошує
до захопливої мандрівки старовинними колія-
ми Галичини та Буковини, де ще й досі, здаєть-
ся, чути гудок увічненої Великим Каменярем –
Іваном Франком – «черепахи».
3-5 листопада 2011 р. у м. Львові відбула-
ся Міжнародна конференція з залізничної історії
«В очікуванні залізниці»: Як периферія сполу-
чалася з центрами індустріалізації», присвячена
150-літтю відкриття першого залізничної лінії на
території сучасної України.
Організаторами конференції виступили Між-
народна асоціація дослідження історії залізниці та
Центр міської історії Центрально-Східної Європи.
3 листопада з вітальним словом до учасни-
ків конференції звернулися Посол Анрі Жаколен,
«В ОЧІКУВАННІ ЗАЛІЗНИЦІ»:
ЯК ПЕРИФЕРІЯ СПОЛУЧАЛАСЯ
З ЦЕНТРАМИ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ
Президент Міжнародної асоціації досліджен-
ня історії залізниць, Гаральд Біндер, Президент
фундації Центру міської історії, Вольф Дітріх
Хайм, Надзвичайни і Повноважний Посол
Австрії в Україні, Василь Косів, заступник ме-
ра Львова.
Концептуальні завдання конференції були
представлені у співдоповіді проф. Ігоря Жалоби
(Національний авіаційний університет, м. Київ,
Україна) та проф. Ральфа Рота (Франкфуртський
університет ім. Гете, Німеччина). У ній, зокрема,
ISSN 2222-5250
213
ставилося питання про те, як території, що лежа-
ли на периферії економічної динаміки і не нале-
жали до центрів індустрії, відповідали на попит
на кращу транспортну інфраструктуру?
Це питання стосується не лише європейської
периферії, але має вагу і для багатьох інших кут-
ків світу. Економічно відстала периферія місти-
ла землі Російської, Османської імперії, Китаю, а
також численні колонії Великобританії, Франції
та інших європейських країн, як і більшість кра-
їн Латинської Америки. У XIX столітті у цих ре-
ґіонах переважав сільськогосподарський тип роз-
витку, а індустріалізація не мала значного впли-
ву на економіку. Які надії і прагнення принесла у
ці реґіони світу побудова залізниць? Чи існува-
ли тут подібні до східноєвропейських візії при-
єднання до більш економічно розвиненого про-
стору, і чи можна відстежити зрівнянні дискур-
сивні взірці, що пов’язували б рівень залізничної
інфраструктури із прагненнями економічної та
політичної незалежности? Чи домінували у побу-
дові залізниці імперські чи колоніальні економіч-
ні чи політичні інтереси – а чи мала на ці проек-
ти вплив місцева еліта реґіонального населення?
Як вплинула залізниця на соціальні та економіч-
ні обставини у місті та в селі? Чи включення пе-
риферійних міст до ширшої транспортної систе-
ми поглибило розрив між містом і його сільським
оточенням, а чи навпаки – зменшило? І нарешті:
як розвивалися залізниці і залізничний транспорт
у XX столітті? Чи пожвавило впровадження за-
лізниці індустріальний розвиток країни у цілому;
чи зменшило відрив у економічному розвитку від
Заходу?
Спробою відповіді на поставлені питання бу-
ла робота конференції 4-5 листопада, представле-
на п’ятьма панелями.
Під час засідання панелі А. «На периферії сві-
ту і Європи» (модератор Ральф Рот) були пред-
ставлені доповіді Андреаса Беєра (Університет
м. Росток, Німеччина) «Латинська Америка
в очікуванні залізниці», Емілі Коте Дюмулен
(Університет Савоїй, Франція) «Коли залізни-
ця перевертає периферійний хребет європей-
ського транзиту: випадок Савою (1850-1880)» та
Юзуфа Шегу Тіджані (Лейденський університет,
Нідерланди) «В очікуванні залізниці: Як Баро-
Канська залізниця поєднала Північну Нігерію із
центрами індустріалізації».
Реґіони Східної Європи розглядалися
під час засідань панелей В. (модератор Ігор
Жалоба) та С. (модератор Анрі Жаколен). Тут
були представлені доповіді Ігоря Сьомочкіна
(Укрзахідпроектреставрація, Львів, Україна)
«1866 рік. Залізничне єднання Галичини з
Буковиною», Ірини Агієнко (Дніпропетровський
Анрі Жаколен, Ігор Жалоба, Почесний консул Ярослав Наконечний, Посол Вольф Дітріх Хайм, Ральф Рот
КРАЄЗНАВСТВО, 4’2011
214
національний університет залізничного тран-
спорту, Україна) «Початок формування залізнич-
ної мережі на українських землях: визначення
хронологічних орієнтирів», Ігоря Мельника (ча-
сопис «Галицька брама» Львів, Україна) «Спроби
включення залізниці Краків–Львів–Чернівці
у трансконтинентальний шлях до Індії», Ігоря
Жалоби «Галичина «в солодких очікуваннях»: як
край отримав залізницю Карла Людвіга», Зоряни
Мельник (Український католицький університет,
Львів, Україна) «Залізниці на пограниччях імпе-
рій: порівняння досвіду Російської й Австрійської
імперій», Андрія Кіштимова (Інститут парламен-
таризму та підприємництва, Мінськ, Білорусь)
«Поліський проект – Литовська залізниця»,
Сергія Любічанковського (Оренбурзький держав-
ний педагогічний університет, Росія) «Відновлення
«Караванного шляху»: Оренбург-Ташкентська заліз-
ниця і її вплив на розвиток Оренбурзького краю».
На панелі D. розглядалася роль залізниць
в розвитку сільських регіонів (модератор Ігор
Жалоба). З доповідями виступили Ґабор Єґер
(Університет м. Мішкольц, Угорщина) «Зв’язок
між вузькоколійними залізницями і піднесен-
ням сільських регіонів Угорщини» та Штефан
Браукман (Гамбурзький університет, Німеччина)
«Встановлення зв’язків у сільській місцевості –
Пруські Kleinbahnen (малі залізниці) і залізнич-
на компанія Lenz&Co 1892 – 1945».
Завершувала роботу конференції панель
E. «Львів: залізничний центр і станція» (моде-
ратор Гаральд Біндер), на якій були заслухані до-
повіді Наді Век (Віденський університет, Австрія)
«Залізнична станція як сцена. Повідомлення
про відкриття нового вокзалу у щоденній пре-
сі Львова», Ігоря Жука (Український католицький
університет, Львів, Україна) «Людвік Вєжбіцький –
інженер, архітектор, дослідник, громадський діяч»
та Юрія Криворучко (Головний архітектор Львова,
Україна) «Реконструкція і реорганізація територій,
прилеглих до Залізничного вокзалу у Львові».
Конференція відбувалася за підтрим-
ки Австрійської служби академічних обмінів
– Представництво у Львові, Крайового уряду
Каринтії, Австрійського культурного форуму,
міста Відня, Послів Австрії та Франції, Панів
Вольфа Дітриха Хайма та Жака Фора.
Ігор Жалоба
|