Зображення обкладинки

Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади

Аналізуються методологічні підходи до дослідження трансформаційних змін, зок­рема позиції М. Вебера, К. Ясперса, А. Тойнбі, Д. Норта, О. Тоффлера, І. Валлерстайна, Ж. Рюса та ін. Розглядаються засади причинно-наслідкових детермінант суспільного прогресу. Анализируются методологии исследования трансф...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Держава і право
Дата:2010
Автор: Дунаєва, Л.М.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34362
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади / Л.М. Дунаєва // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 656-660. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859518654474878976
author Дунаєва, Л.М.
author_facet Дунаєва, Л.М.
citation_txt Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади / Л.М. Дунаєва // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 656-660. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Аналізуються методологічні підходи до дослідження трансформаційних змін, зок­рема позиції М. Вебера, К. Ясперса, А. Тойнбі, Д. Норта, О. Тоффлера, І. Валлерстайна, Ж. Рюса та ін. Розглядаються засади причинно-наслідкових детермінант суспільного прогресу. Анализируются методологии исследования трансформационных изменений, в частности позиции М. Вебера, К. Ясперса, А. Тойнби, Д. Норта, О. Тоффлера, И. Вал­лерстайна, Ж. Рюса и др. Рассматриваются основы причинно-следственных детерминант общественного прогресса. Methodologies of research of transformation changes are analyses in the article, in par­ticular positions of M. Veber, K. Yaspers, A. Toynbi, D. Nort, O. Toffler, I. Vallerstayn, Ryusa and othe. Bases of reason-consequence determinant of public progress are examined.
first_indexed 2025-11-25T20:52:04Z
format Article
fulltext 656 Держава і право • Випуск 49 Л.М. ДУНАЄВА. КОНЦЕПЦІЯ ПРИЧИННОСТІ В КОНТЕКСТІ МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ВЛАДИ Аналізу ють ся ме то до логічні підхо ди до досліджен ня транс фор маційних змін, зо к­ ре ма по зиції М. Ве бе ра, К. Яс пер са, А. Тойнбі, Д. Нор та, О. Тоф ф ле ра, І. Вал лер стай на, Ж. Рю са та ін. Роз гля да ють ся за са ди при чин но­наслідко вих де термінант суспільно го про гре су. Клю­чові­сло­ва: ме то до логія, на уко вий по сту лат, при чинність, мо дернізм, тех но­ логічний де термінізм, си с темні транс фор мації. Ана ли зи ру ют ся ме то до ло гии ис сле до ва ния транс фор ма ци он ных из ме не ний, в ча ст но с ти по зи ции М. Ве бе ра, К. Яс пер са, А. Тойн би, Д. Нор та, О. Тоф ф ле ра, И. Вал­ лер стай на, Ж. Рю са и др. Рас сма т ри ва ют ся ос но вы при чин но­след ст вен ных де тер ми­ нант об ще ст вен но го про грес са. Клю­че­вые­сло­ва: ме то до ло гия, на уко вий по сту лат, при чин ность, мо дер низм, тех­ но ло ги че с кий де тер ми низм, си с тем ные транс фор ма ции. Methodologies of research of transformation changes are analyses in the article, in par­ ticular positions of M. Veber, K. Yaspers, A. Toynbi, D. Nort, O. Toffler, I. Vallerstayn, Ryusa and othe. Bases of reason­consequence determinant of public progress are examined. Key­words: methodology, на уко вий postulate, causality, modernism, technological deter­ minism, system transformations. У­ кон­тексті­ пе­ре­бу­до­ви­ ме­то­до­логії­ досліджен­ня­ си­с­тем­них­ транс­фор­мацій­ вла­ди­ та­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ як­ єди­ної­ си­с­те­ми,­ клю­чо­вою­є­про­бле­ма­пе­ре­ос­мис­ лен­ня­ши­ро­ко­го­ком­плек­су­на­уко­вих­по­сту­латів,­пов’яза­них­ із­кон­цепцією­при­ чин­ності.­Йдеть­ся­про­про­блемність­на­яв­ної­кон­ст­рукції­при­чин­но­наслідко­вих­ де­термінант,­які­ґрун­ту­ють­ся­на­ме­то­до­логічних­по­сту­ла­тах­нью­тонівської­фізи­ки­ й­у­ба­га­ть­ох­своїх­ас­пек­тах­втра­ча­ють­адек­ватність­су­ча­сним­суспільним­транс­ фор­маціям:­ по­яс­ни­ти­ логіку­ ос­танніх­ на­ ос­нові­ ус­та­ле­них­ по­сту­латів­ при­чин­ ності­стає­не­мож­ли­вим. З­по­гля­ду­логіки­ гло­баль­них­ транс­фор­мацій,­ чи­не­найбільш­су­пе­реч­ли­вою­ по­зицією­да­ної­ме­то­до­логії­є­аб­со­лю­ти­зація­прин­ципів­технічно­го­(тех­но­логічно­ го)­та­еко­номічно­го­де­термінізму,­за­яким­тех­но­логічні­про­це­си­роз­гля­да­ють­ся­як­ рушійна­си­ла­суспільно­го­про­гре­су.­ Кри­ти­ка­ цієї­ до­к­т­ри­ни­ має­ різні­ ас­пек­ти.­ На­сам­пе­ред,­ бе­реть­ся­ до­ ува­ги­ невідповідність­її­кон­ст­рукцій­ре­аль­ним­істо­рич­ним­про­це­сам.­Зо­к­ре­ма,­во­на­не­ мо­же­по­яс­ни­ти­при­чи­ни­західно­го­тех­но­логічно­го­ди­ва. Аналізу­ю­чи­ за­ко­номірності­ роз­вит­ку­ відо­мих­ у­ світі­ цивілізацій,­А.­ Тойнбі­ вва­жає,­що­ «ступінь­ па­ну­ван­ня­ суспільства­ над­ при­ро­дою­ вимірюється­ рівнем­ йо­го­техніки»,­од­нак­ми­ба­чи­мо­ви­пад­ки,­ко­ли­техніка­роз­ви­ва­ла­ся,­а­цивілізація­ за­ли­ша­ла­ся­в­ста­тич­но­му­стані­або­за­не­па­да­ла,­і­на­впа­ки­–­ко­ли­техніка­не­зміню­ ва­ла­ся,­а­цивілізація­пе­ре­бу­ва­ла­в­русі,­по­сту­паль­но­му­та­зво­рот­но­му,­за­леж­но­від­ кон­крет­но­го­ви­пад­ку»1. Яка­ аль­тер­на­ти­ва­ відповідній­ ме­то­до­логічній­ кон­ст­рукції?­ Їй­ про­ти­с­тав­ Розділ 10. Політичні науки ©­ДУ НАЄВА Ла ри са Ми ко лаївна­ –­ док­тор­ політич­них­ на­ук,­ про­фе­сор,­ ди­рек­тор­ Інсти­ту­ту­інно­ваційної­та­після­дип­лом­ної­освіти­Одесь­ко­го­національ­но­го­універ­си­те­ту­ імені­І.­І.­Меч­ни­ко­ва 657Юридичні і політичні науки ляється­ низ­ка­ прин­ци­по­вих­ по­зицій,­ на­сам­пе­ред­ ті,­ що­ сто­су­ють­ся­ функції­ гу­манітар­них­(ду­хов­них)­цінно­с­тей.­М.­Ве­бер­на­про­ти­ва­гу­логіці­тех­но­логічно­го­ де­термінізму­ствер­д­жу­вав,­що­ос­но­вою­роз­вит­ку­суспільства­є­не­техніка­і­не­тех­ но­логії,­не­ма­теріаль­не,­а­ду­хов­не­жит­тя,­релігія,­сфе­ра­свідо­мості­в­ціло­му.­Весь­ про­цес­ роз­вит­ку­ ха­рак­те­ри­зується­ ду­хов­ним­ зба­га­чен­ням­ суспільства,­ кож­ної­ осо­би.­Та­ке­зба­га­чен­ня­є­по­суті­од­ним­з­виз­на­чаль­них­кри­теріїв­суспільно­го­про­ гре­су.­ К.­Яс­перс­про­по­нує­де­що­іншу­по­зицію.­Він­виділяє­дві­осі­де­термінант­–­два­ ди­хан­ня­історії.­Пер­ша­вісь­пов’язується­з­над­бан­ня­ми­куль­ту­ри,­дру­га­–­з­тех­но­ логічним­ про­це­сом,­ роз­вит­ком­ на­уки­ і­ техніки.­ Першість­ віддається­ тех­но­ логічним­де­термінан­там,­при­чо­му­на­го­ло­шується,­що­са­ме­че­рез­куль­ту­ру­мож­на­ пізна­ти­роз­ви­ток­ок­ре­мих­цивілізацій,­що­на­би­ра­ють­об­ри­су­ве­ли­ких­імперій,­а­ че­рез­тех­но­логію­–­люд­ст­во­в­ціло­му2.­ Мож­на­ зга­да­ти­ ще­ од­ну­ інтер­пре­тацію­ по­став­ле­ної­ про­бле­ми.­ Д.­ Норт­ першість­ у­ роз­вит­ку­ еко­номіки­ віддає­ інсти­туціональ­ним­ змінам,­ і­ на­сам­пе­ред­ не­офіційним­інсти­туційним­об­ме­жен­ням­(зви­ча­ям,­тра­диціям,­ко­дек­сам­по­ведінки­ то­що).­«Не­мож­ли­во­збаг­ну­ти­історію,­не­виз­на­ю­чи­го­ло­вної­ролі,­яку­відігра­ють­ суб’єктивні­упо­до­бан­ня­в­кон­тексті­офіційних­інсти­туціональ­них­об­ме­жень»3. Та­ким­чи­ном,­по­зиція­М.­Ве­бе­ра,­К.­Яс­пер­са,­А.­Тойнбі­та­Д.­Нор­та­в­прин­ ципі­не­по­ри­ва­ють­з­логікою­де­термінізму.­Д.­Норт­де­що­відхо­дить­від­од­нолінійної­ по­зиції­ тех­но­логічно­го­ де­термінізму,­ од­нак,­ у­ ціло­му­ за­ли­шається­ в­ ме­жах­ мо­дерністської­ по­зиції,­ яка­ ба­зується­ на­ за­са­дах­ при­чин­но­наслідко­вих­ де­термінант­ суспільно­го­ про­гре­су.­ Спро­бу­ по­до­ла­ти­ цю­ ме­то­до­логічну­ су­пе­ речність­ро­бить­О.­Тоф­ф­лер,­на­го­ло­шу­ю­чи­при­цьо­му,­що­ме­то­до­логія­мо­дернізму­ про­дов­жує­ бу­ти­ ко­рис­ною,­ од­нак­ во­на­ має­ за­сто­со­ву­ва­ти­ся­ ли­ше­ для­ аналізу­ ок­ре­мих,­про­стих­за­своїм­змістом­змін­–­як­ме­то­до­логія­про­стих­си­с­тем. Логіка­ при­чин­ності­ си­с­тем­них­ зв’язків­ суспільства­ тре­тьої­ хвилі­ обґрун­то­ вується­О.­Тоф­ф­ле­ром­на­ме­то­до­логічних­за­са­дах,­що­є­близь­ки­ми­до­ме­то­до­логії­ І.­При­го­жи­на.­А.­Галь­чинсь­кий­в­даній­ме­то­до­логії­вва­жає­доцільним­виз­на­чи­ти­ такі­особ­ли­вості:­«…­по­пер­ше,­це­ро­зуміння­при­чин­ності­як­си­с­те­ми­склад­ної­ (ба­га­то­век­тор­ної)­ взаємодії­ різно­якісних­ за­ своєю­ при­ро­дою­ сил;­ по­дру­ге,­ це­ не­обхідність­ви­яв­лен­ня­не­ли­ше­пря­мих,­а­й­зво­рот­них,­по­зи­тив­них­та­не­га­тив­ них­ зв’язків;­ по­третє,­ це­ по­яс­нен­ня­ склад­них­ явищ­ та­ про­цесів­ на­ ос­нові­ комбінації­ви­пад­ко­во­го­та­не­обхідно­го;­по­чет­вер­те,­це­при­пу­щен­ня­са­моз­бу­д­жу­ валь­ності­про­цесів»4.­ От­же,­ но­ва­ ме­то­до­логія­ відкри­ває­шлях­ до­ роз­вит­ку­ ме­то­до­логічної­ кон­ст­ рукції,­ який­ по­ля­гає­ не­ в­ ме­ханічно­му­ за­пе­ре­ченні­ од­но­го­ іншим,­ а­ у­ їхній­ логічній­на­ступ­ності,­взаємоз­ба­га­ченні. Пер­спек­тив­ним­у­плані­по­до­лан­ня­ме­то­до­логічних­об­ме­жень­мож­на­вва­жа­ти­ віднос­но­но­вий­на­прям­досліджень,­які­діста­ли­на­зву­пост­мо­дернізму,­або­кон­ цепцій­ «по­ст­новітньої­ су­час­ності».­ Про­те,­ як­ за­зна­чає­Ж.­Ф.­ Ліотар,­ «пост­мо­ дернізм­не­оз­на­чає­ані­но­во­го­світо­гля­ду,­ані­но­во­го­підхо­ду.­Це­про­сто­ор­ганізація­ подій­ за­ но­вим­ прин­ци­пом,­ яка­ три­ва­лий­ час­ підко­ря­ла­ся­ ідеї­ універ­саль­ної­ історії­люд­ст­ва»5.­ Не­ мож­на­ на­ сьо­годні­ ве­с­ти­ мо­ву­ про­ пост­мо­дернізм­ як­ уже­ сфор­мо­ва­ну,­ віднос­но­цілісну­те­орію.­«Ще­ра­но­го­во­ри­ти­про­те,­що­ос­но­вою­за­зна­че­ної­ме­то­ до­логії­ стає­ пост­мо­дернізм,­ про­те­ йо­го­ ан­ти­те­зисність­ логіці­ су­час­но­го­ мо­дернізму,­засвідчу­ють­не­обхідність­уваж­но­го­став­лен­ня­до­йо­го­ба­зо­вих­по­сту­ 657Юридичні і політичні науки 658 Держава і право • Випуск 49 латів»6. Ме­то­до­логічні­ су­пе­реч­ності­ між­ прин­ци­па­ми­ мо­дернізму­ і­ пост­мо­дернізму­ сто­су­ють­ся­ на­сам­пе­ред­ ба­зо­вих­ про­блем­ виз­на­чен­ня­ фе­но­ме­на­ су­час­ності.­ Йдеть­ся­про­по­шук­відповідей­на­пи­тан­ня,­які­яви­ща­суспільно­го­жит­тя­та­йо­го­ ха­рак­те­ри­с­ти­ки­ не­суть­ на­ собі­ сутнісні­ оз­на­ки­ но­во­го­ суспільства­ і­ які­ з­ них­ мо­жуть­ трак­ту­ва­ти­ся­ як­ віджилі­ суспільні­ фор­ми,­ фор­ми,­ що­ ус­пад­ко­вані­ від­ по­пе­ред­нь­о­го­ ета­пу­ й­ у­ пер­спек­тиві­ ма­ють­ бу­ти­ по­до­ла­ни­ми.­ Са­ме­ пост­мо­ дернізм­зо­се­ре­д­жує­ува­гу­на­гло­баль­но­му­роз­риві­між­суспільни­ми­фор­ма­ми,­що­ відми­ра­ють,­ і­ та­ки­ми,­ що­ ут­вер­д­жу­ють­ся,­ на­уко­во­му­ ос­мис­ленні­ си­с­тем­них,­ якісних­пе­ре­тво­рень. Всі­розбіжності­між­да­ни­ми­ме­то­до­логіями­–­мо­дернізму­та­пост­мо­дернізму­ –­мож­на­зве­с­ти­до­двох­ас­пектів,­двох­пи­тань­–­це­раціональність­людсь­кої­діяль­ ності­та­про­бле­ми­рівно­ва­ги­та­са­мо­ре­гу­лю­ван­ня­суспільних­про­цесів. Ре­алізація­прин­ци­пу­раціональ­ності­зу­мов­лює,­з­од­но­го­бо­ку,­функціональ­ну­ виз­на­ченість­кож­ної­си­с­те­ми,­її­при­род­ний­по­ря­док,­з­іншо­го­–­мож­ли­вості­фор­ малізації­ її­ струк­тур­них­ зв’язків,­ ос­мис­лен­ня­ особ­ли­во­с­тей­ ево­люційної­ логіки­ си­с­тем­но­го­ роз­вит­ку.­ І.­ Вал­лер­стайн­ вва­жає,­ що­ са­ме­ за­вдя­ки­ раціональ­ності­ вчинків­індивіда­струк­ту­ри­людсь­ко­го­суспільства­ста­ють­збаг­не­ни­ми,­підда­ють­ ся­ос­мис­лен­ню7.­ Кон­че­ зна­чу­щою­ кон­цепцією­ роз­гля­ду­ раціональ­ності­ є­ по­зиція­М.­ Ве­бе­ра­ що­до­ кон­крет­но­істо­рич­но­го­ підхо­ду­ в­ аналізі­ раціональ­но­доцільної­ мо­ти­вації­ по­ведінки­осо­би.­У­да­но­му­разі­ідея­раціональ­ності­людсь­кої­при­ро­ди­як­ба­зо­вої­ есенції­ си­с­тем­но­го­ аналізу­ ба­зується­ на­ то­му,­що­ лю­ди­ діють­ і­ відповідності­ з­ тим,­що­во­ни­вва­жа­ють­своєю­ма­теріаль­ною­ме­тою.­Во­ни­діють­адек­ват­но­своїм­ ма­теріаль­ним­інте­ре­сам­та­кою­мірою,­якою­в­змозі­їх­усвідо­ми­ти. Вод­но­час­ме­то­до­логія­істо­рич­но­го­підхо­ду­до­аналізу­раціональ­ності­не­мо­же­ об­ме­жу­ва­ти­ся­ ли­ше­ ма­теріаль­ним­ мо­ти­ваціями­ лю­ди­ни.­ В­ нинішніх­ умо­вах­ де­далі­ зро­с­та­ю­чу­ роль­ у­ цих­ мо­ти­ваціях­ відігра­ють­ мо­раль­но­пси­хо­логічні­ та­ етичні­ нор­ми,­ мо­ти­ви­ іде­аль­но­го­ (зо­к­ре­ма­ світо­гляд­но­го)­ ха­рак­те­ру.­ І­ са­ме­ від­ цьо­го­відштов­хується­ме­то­до­логія­пост­мо­дернізму. Дру­гим­ас­пек­том­но­вої­ме­то­до­логії­є­прин­цип­при­род­ної­рівно­ва­ги­та­са­мо­ре­ гу­лю­ван­ня­суспільних­про­цесів.­Ця­ідея­бу­ла­вис­лов­ле­на­Ари­с­то­те­лем,­який­вва­ жав,­що­всі­земні­ди­намічні­си­с­те­ми­праг­нуть­до­рівно­ва­ги.­Кла­сич­на­па­ра­диг­ма­ до­би­Мо­дер­ну­ба­зується­на­по­сту­латі,­за­яким­суспільство­ево­люціонує­до­рівно­ ва­ги,­ яка­ ре­алізується­ в­ ав­то­ма­тич­но­му­ ре­жимі.­ Да­ний­ вис­но­вок­ ба­зується­ на­ раціональ­ності­ людсь­кої­ діяль­ності,­ а­ та­кож­ на­ прин­ципі­ істо­риз­му:­ си­с­темні­ транс­фор­мації­ре­алізу­ють­ся­за­траєкторією­–­від­нерівно­ва­ги­до­рівно­ва­ги­в­май­ бут­нь­о­му,­ від­ рівно­ва­ги­ пер­шо­го­ по­ряд­ку­ –­ до­ більш­ зба­лан­со­ва­ної­ рівно­ва­ги­ дру­го­го­по­ряд­ку­і­так­далі.­ В­умо­вах­су­час­ної­до­би,­яка­має­оз­на­ки­гли­бин­них­си­с­тем­них­транс­фор­мацій,­ доміну­ва­ти­по­чи­нає­про­ти­леж­ний­прин­цип­–­прин­цип­нерівно­важ­но­го­роз­вит­ку.­ Точ­ка­біфур­кації­є­по­зицією,­в­якій­за­пе­ре­чується­си­с­тем­на­рівно­ва­га.­То­му­рівно­ ва­га­має­роз­гля­да­ти­ся­не­як­кон­стан­та,­а­як­кон­крет­на­(спе­цифічна)­си­ту­ація.­Ця­ си­ту­ація:­а)­завжди­об­ме­же­на­у­про­сторі­й­часі;­б)­відповідає­ли­ше­про­стим­си­с­ те­мам;­в)­роз­гля­дається­як­ок­ре­мий­ви­па­док. Важ­ли­во­ вра­хо­ву­ва­ти­ й­ інше­ ме­то­до­логічне­ за­сте­ре­жен­ня.­ У­ трак­ту­ван­нях­ од­но­го­ з­ іде­о­логів­ постіндустріаль­но­го­ суспільства­ К.­ Ку­ма­ра­ «мо­дерніті­ й­ індустріалізм­ста­нов­лять­тісну,­так­ска­за­ти,­не­роз­рив­ну­єдність»8.­Та­ки­ми­ж­ба­зо­ 658 Держава і право • Випуск 49 659Юридичні і політичні науки ви­ми­ат­ри­бу­та­ми­до­би­мо­дерніті­прий­ня­то­вва­жа­ти­бур­жу­аз­ний­устрій­або,­інак­ ше,­–­капіталістич­ну­суспільну­фор­мацію­(капіталістич­ний­спосіб­ви­роб­ництва)­ у­її­євро­пейсь­ко­му­варіанті.­На­решті­мо­дерніті­–­це­та­кож­національ­но­дер­жав­на­ ор­ганізація­суспільства.­Логіка­пост­мо­дернізму­ба­зується­на­за­пе­ре­ченні­на­сам­ пе­ред­ цих­ ба­зо­вих,­ звич­них­ для­ нас­ на­уко­вих­ по­сту­латів,­ на­ ме­то­до­логічних­ підва­ли­нах­яких­роз­бу­до­ва­на­вся­спо­ру­да­су­час­но­го­суспільствоз­нав­ст­ва,­в­то­му­ числі­й­політичні­на­уки. Що­ про­ти­с­тав­ляється­ цим­ по­сту­ла­там?­На­ це­ за­пи­тан­ня­ не­має­ од­но­знач­ної­ відповіді.­На­дум­ку­І.­Вал­лер­стай­на,­як­ме­то­до­логічна­аль­тер­на­ти­ва­мо­дерністській­ тра­диції­мо­же­роз­гля­да­ти­ся­близь­ка­до­кон­цеп­ту­аль­них­по­зицій­пост­мо­дернізму­ те­орія­склад­них­нерівно­важ­них­про­цесів.­Да­ну­ме­то­до­логію­за­по­чат­ку­ва­ли­пред­ став­ни­ки­ при­род­ни­чих­ на­ук­ та­ ма­те­ма­ти­ки.­ Особ­ли­ве­ місце­ в­ да­но­му­ ас­пекті­ на­ле­жить­І.­При­го­жи­ну,­який­цілком­слуш­но­за­ува­жу­вав:­«Там,­де­на­ука­де­мон­ст­ ру­ва­ла­нам­не­зруч­ну­і­вти­хо­ми­ре­ну­стабільність,­те­пер,­як­стає­все­більше­оче­ вид­ним,­не­має­ані­ор­ганізації,­ані­стабільності,­що­бу­ли­б­га­ран­то­вані,­легітимні­ чи­підтвер­д­жені­якимсь­пра­вом.­Де­термінізм,­що­дов­гий­час­сприй­мав­ся­як­сим­ вол­на­уко­во­го­пізнан­ня,­в­наш­час­зве­де­но­до­по­ло­жен­ня­вла­с­ти­вості,­спра­вед­ли­ вої­ли­ше­до­об­ме­же­но­го­ко­ла­си­ту­ацій»9. Нині­ до­во­дить­ся­ зріка­ти­ся­ ос­нов­ мо­дерніті­ –­ раціональ­ності­ та­ траєкторії­ суспільно­го­ роз­вит­ку.­ Як­ за­зна­чає­Ж.­ Рюс,­ «ко­ли­ на­стає­ цар­ст­во­ ви­пад­ко­вості,­ ко­ли­складність­про­ни­кає­в­суть­са­мо­го­по­ряд­ку­ре­чей,­ко­ли­праг­нен­ня­до­по­ряд­ ку­відсту­пає­пе­ред­мо­гутнім­ти­с­ком­ха­о­су,­раціональність­схо­дить­зі­сво­го­п’єде­ с­та­лу»10.­Відповідно­до­цьо­го­знеціню­ють­ся­й­ус­та­лені­(ка­нонічні)­істи­ни­що­до­ роз­вит­ку­про­цесів­суспільно­го­жит­тя­за­су­то­висхідною­траєкторією­–­від­про­сто­ го­до­ склад­но­го­–­у­на­прямі­ро­зум­но­го­ суспільства,­йо­го­при­род­но­го­про­гре­су.­ «Удо­с­ко­на­ле­не­–­це­де­терміно­ва­не­–­ось­ба­зо­вий­прин­цип­усієї­ме­то­до­логічної­ струк­ту­ри­ мо­дернізму.­ Ви­па­док­ –­ це­ поз­бав­ле­не­ змісту­ сло­во,­ що­ вка­зує­ на­ не­обізнаність­тих,­хто­йо­го­вжи­ває»11. Та­ка­ пе­ре­орієнтація­ ак­цен­тує­ ува­гу­ на­ ут­вер­д­женні­ са­мо­до­стат­ньої­ осо­би­с­ тості,­зо­к­ре­ма­на­по­си­ленні­прин­ци­пу­індивіду­алізму­в­роз­вит­ку­суспільних­про­ цесів.­В­умо­вах­до­індустріаль­ної­та­індустріаль­ної­епох­справжнь­ою­ре­альністю­ бу­ло­суспільство,­а­не­індивід.­Суспільство­оціню­ва­лось­як­до­с­ко­на­ле­і­са­мо­до­ статнє­ціле,­тоді­як­індивід­–­ли­ше­як­ча­ст­ка­ціло­го,­не­спро­мож­на­не­існу­ва­ти,­ні­ роз­гля­да­ти­ся­ок­ре­мо­від­своєї­суспільної­си­с­те­ми­чи­се­ре­до­ви­ща.­На­про­ти­ва­гу­ та­ко­му­тлу­ма­чен­ню,­за­но­вою­ме­то­до­логією,­ок­ре­ма­людсь­ка­осо­бистість­на­бу­ває­ ста­ту­су­ ре­аль­ності,­ здат­ної­ не­ ли­ше­ діяти­ твор­чо,­ а­ й­ бу­ти­ пізна­ною­ са­мою­ со­бою.­ На­ос­нові­цієї­логічної­кон­ст­рукції­ос­танніми­ро­ка­ми­де­далі­більшо­го­зна­чен­ ня­ на­бу­ває­ но­вий­ на­прям­ у­ ме­то­до­логії­ –­ ме­то­до­логічний­ індивіду­алізм.­ Внутрішня­ логіка­ кон­цепції­ індивіду­алізму­ зво­дить­ся­ до­ де­що­ не­звич­ної­ для­ ор­то­док­саль­но­го­(ка­нонічно­го)­мис­лен­ня­фор­му­ли­–­індивіду­алізм­–­це­зо­се­ре­д­ жен­ня­ ува­ги­ на­ са­мо­му­ собі.­ У­ цьо­му­ кон­тексті,­ як­ за­зна­чає­ Ж.­ Рюс,­ вся­ке­ соціаль­не­ яви­ще­ ви­с­ту­пає­ як­ ре­зуль­та­тив­на­ дія,­ скла­де­на­ з­ індивіду­аль­них­ по­ведінок.­Кож­не­суспільне­яви­ще­–­це­ре­зуль­тат­взаємодії­су­куп­ності­індивіду­ аль­них­по­ведінок12.­ Ме­то­до­логічний­ індивіду­алізм,­ зо­к­ре­ма­ один­ з­ йо­го­ ба­зо­вих­ прин­ципів­ –­ «зо­се­ре­д­жен­ня­ува­ги­на­са­мо­му­собі»,­пе­ред­ба­чає­вне­сен­ня­сутнісних­уточ­нень­і­ в­на­ше­ро­зуміння­логіки­еко­номічної­ево­люції­та­суспільно­го­про­гре­су.­Йдеть­ся­ 659Юридичні і політичні науки 660 Держава і право • Випуск 49 про­ме­то­до­логічну­враз­ливість­по­шу­ку­універ­саль­них­(од­нолінійних)­прин­ципів­ і­ за­конів­відповідних­пе­ре­тво­рень.­Но­ва­куль­ту­ра­на­уко­во­го­мис­лен­ня,­яка­нині­ фор­мується,­пов’язується­з­домінан­тою­прин­ци­пу­ймовірності,­а­от­же,­зі­зро­с­та­ ю­чою­ різно­манітністю.­ На­стає­ кінець­ до­би­ ус­та­ле­них­ істин,­ схо­дить­ зі­ сво­го­ п’єде­с­та­лу­прин­цип­ко­лек­тив­ної­раціональ­ності,­а­са­ма­істи­на­не­мо­же­бу­ти­все­ за­галь­ною­та­універ­саль­ною.­ З­по­зицій­логіки­індивіду­алізму­більш­важ­ли­ве­місце­се­ред­чин­ників­соціаль­ но­го,­у­то­му­числі­й­політич­но­го,­про­гре­су­віддається­ка­те­горіям­мен­таль­ності,­ етич­ності­та­мо­раль­ності.­«Суспільний­лад,­–­на­го­ло­шує­О.­Тоф­ф­лер,­–­у­яко­му­ мо­ральні­й­етичні­нор­ми,­політи­ка­або­на­вко­лишнє­се­ре­до­ви­ще­де­гра­ду­ють,­не­є­ про­гре­сив­ним,­хоч­би­яким­ба­га­тим­або­технічно­ви­тон­че­ним­він­був.­У­зв’яз­ку­з­ цим­ми­ру­хаємо­ся­у­на­прям­ку­до­шир­шо­го­ро­зуміння­про­гре­су­–­про­грес­віднині­ не­до­ся­гається­ав­то­ма­тич­но­і­не­виз­на­чається­ли­ше­ма­теріаль­ни­ми­кри­теріями»13. У­ ме­жах­ да­но­го­ підхо­ду­ фор­му­ва­ла­ся­ й­ кон­цепція­ Ф.­ Фу­ку­я­ми­ що­до­ ролі­ соціаль­но­го­ капіта­лу­ в­ су­час­но­му­ світо­во­му­ про­цесі,­ а­ та­кож­ досліджен­ня­ А.­ Тойнбі.­ На­ дум­ку­ ос­тан­нь­о­го,­ ба­зу­ суспільно­го­ про­гре­су­ ут­во­рює­ са­мо­ор­ ганізація­лю­дей­–­ось­той­лейт­мо­тив,­який­поєднує­ме­то­до­логічні­прин­ци­пи­цих­ учень.­Мо­ва­йде­про­пріори­тет­не­фор­маль­них­пра­вил­та­спон­тан­них­соціаль­них­ зв’язків,­ ос­но­ву­ яких­ скла­дає­ істо­рич­не­ коріння,­ мен­тальні,­ мо­ральні,­ етичні,­ ду­ховні­(світо­глядні)­та­етнічні­цінності.­Фор­малізо­вані­в­суспільстві­пра­ви­ла­та­ нор­ми­ви­яв­ля­ють­ся­дієздат­ни­ми­ли­ше­в­то­му­ви­пад­ку,­як­що­во­ни­відо­б­ра­жа­ють­ (аку­му­лю­ють­в­собі)­не­фор­мальні­пра­ви­ла­та­зв’яз­ки.­ Но­виз­на­ су­час­но­го­підхо­ду,­ од­нак,­ є­ прин­ци­по­вою.­Як­що­раніше­ ста­ви­ло­ся­ пи­тан­ня­про­міждис­циплінар­ну­ко­о­пе­рацію,­то­нині,­як­на­цьо­му­вже­на­го­ло­шу­ ва­ло­ся­ви­ще,­мо­ва­йде­про­по­шук­оп­ти­маль­них­схем­взаємоз­ба­га­чен­ня­та­взаємо­ про­ник­нен­ня­відповідних­на­уко­вих­дис­циплін­на­рівні­ме­то­до­логічних­прин­ципів­ з­ак­цен­та­ми­на­соціологізацію­і­гу­манізацію­всіх­на­ук. 1.­Тойнбі А.­ Досліджен­ня­ історії.­ –­К.:­Ос­но­ви,­ 1995.­ –­ Т.­ 1.­ –­ 1995.­ –­С.­ 197.­2. Яс перс К.­Смысл­и­на­зна­че­ние­ис­то­рии.­–­М.:­На­ука,­1994.­–­562­с.­3. Норт Д.­Інсти­ туції,­інсти­туційна­зміна­та­функціону­ван­ня­еко­номіки.­–­К.:­Гай­да­ри­ки,­2000.­–­С.­61.­ 4. Галь чинсь кий А.­ Гло­бальні­ транс­фор­мації:­ кон­цеп­ту­альні­ аль­тер­на­ти­ви.­ Ме­то­до­ логічні­ас­пек­ти:­[на­ук.­ви­дан­ня].­–­К.:­Либідь,­2006.­–­С.­32.­5. Там­са­мо.­–­С.­33.­6. Там­ са­мо.­7. Вал лер стайн И.­Ко­нец­зна­ко­мо­го­ми­ра.­Со­ци­о­ло­гия­в­XX­в.­–­М.:­Ло­гос,­2003.­ –­С.­165­167.­8. Ино зем цев В. Л.­За­пре­де­ла­ми­эко­но­ми­че­с­ко­го­об­ще­ст­ва.­–­М.:­Ло­гос,­ 1998.­–­С.­132.­9. При го жин И.,­Стен герс И. Вре­мя.­Ха­ос.­Квант.­–­М.:­На­ука,­1998.­–­С.­ 83.­10. Рюс Ж.­По­ступ­су­час­них­ідей.­Па­но­ра­ма­новітньої­на­уки.­–­К.:­Ґене­за,­1998.­–­С.­ 625.­11. Там­са­мо. –­С.­626. 12. Там­са­мо.­–­С.­413­415.­13.­Тоф ф лер Э. Тре­тья­вол­на.­–­ М.:­Ло­гос,­1997.­–­С.­475. 660 Держава і право • Випуск 49 Розділ 10. Політичні науки Л.М. Дунаєва. Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34362
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-25T20:52:04Z
publishDate 2010
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Дунаєва, Л.М.
2012-06-03T14:01:11Z
2012-06-03T14:01:11Z
2010
Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади / Л.М. Дунаєва // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 656-660. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34362
Аналізуються методологічні підходи до дослідження трансформаційних змін, зок­рема позиції М. Вебера, К. Ясперса, А. Тойнбі, Д. Норта, О. Тоффлера, І. Валлерстайна, Ж. Рюса та ін. Розглядаються засади причинно-наслідкових детермінант суспільного прогресу.
Анализируются методологии исследования трансформационных изменений, в частности позиции М. Вебера, К. Ясперса, А. Тойнби, Д. Норта, О. Тоффлера, И. Вал­лерстайна, Ж. Рюса и др. Рассматриваются основы причинно-следственных детерминант общественного прогресса.
Methodologies of research of transformation changes are analyses in the article, in par­ticular positions of M. Veber, K. Yaspers, A. Toynbi, D. Nort, O. Toffler, I. Vallerstayn, Ryusa and othe. Bases of reason-consequence determinant of public progress are examined.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади
Article
published earlier
spellingShingle Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади
Дунаєва, Л.М.
Політичні науки
title Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади
title_full Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади
title_fullStr Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади
title_full_unstemmed Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади
title_short Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади
title_sort концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34362
work_keys_str_mv AT dunaêvalm koncepcíâpričinnostívkontekstímetodologíídoslídžennâsistemnihtransformacíivladi

Схожі ресурси