Лексико-словотвірні особливості поліських назв бджолиної сім’ї
У статті з’ясовано основні дериваційні особливості поліських назв бджіл (за «Матеріалами до лексичного атласу української мови (Правобережне Полісся)» М.В. Никончука), зокрема такі продуктивні способи словотворення, як синтаксичний (номінативні словосполучення), лексико-семантичний і морфологічний (...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37510 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Лексико-словотвірні особливості поліських назв бджолиної сім’ї / Г. Конторчук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 123-129. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-37510 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-375102025-02-09T17:20:22Z Лексико-словотвірні особливості поліських назв бджолиної сім’ї Лексико-словообразовательные особенности полесских названий пчел Lexical-wordforming peculiaritiest of Polissia’s bees’ names Конторчук, Г. Описова діалектологія У статті з’ясовано основні дериваційні особливості поліських назв бджіл (за «Матеріалами до лексичного атласу української мови (Правобережне Полісся)» М.В. Никончука), зокрема такі продуктивні способи словотворення, як синтаксичний (номінативні словосполучення), лексико-семантичний і морфологічний (суфіксальний тип). В статье рассмотрены основные деривационные особенности полесских названий пчел (по «Материалам к лексическому атласу украинского языка (Правобережное Полесье) Н. В. Никончука), в частности такие продуктивные способы словообразования, как синтаксический (номинативные словосочетания), лексико-семантический и морфологический (суффиксальный тип). In the article the main derivational peculiarities of Polissia’s bees’ names (on the base «Materials to Lexical Atlas of Ukrainian Language (Rightbank Polіsssa)» by M V Nуkonchuk are examined. The main methods of wordformation are: syntactic (the nominative word combinations), lexico semantic and morphological (suffixal type). 2010 Article Лексико-словотвірні особливості поліських назв бджолиної сім’ї / Г. Конторчук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 123-129. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. XXXX-0097 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37510 81' 443+81' uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем application/pdf Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Описова діалектологія Описова діалектологія |
| spellingShingle |
Описова діалектологія Описова діалектологія Конторчук, Г. Лексико-словотвірні особливості поліських назв бджолиної сім’ї Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description |
У статті з’ясовано основні дериваційні особливості поліських назв бджіл (за «Матеріалами до лексичного атласу української мови (Правобережне Полісся)» М.В. Никончука), зокрема такі продуктивні способи словотворення, як синтаксичний (номінативні словосполучення), лексико-семантичний і морфологічний (суфіксальний тип). |
| format |
Article |
| author |
Конторчук, Г. |
| author_facet |
Конторчук, Г. |
| author_sort |
Конторчук, Г. |
| title |
Лексико-словотвірні особливості поліських назв бджолиної сім’ї |
| title_short |
Лексико-словотвірні особливості поліських назв бджолиної сім’ї |
| title_full |
Лексико-словотвірні особливості поліських назв бджолиної сім’ї |
| title_fullStr |
Лексико-словотвірні особливості поліських назв бджолиної сім’ї |
| title_full_unstemmed |
Лексико-словотвірні особливості поліських назв бджолиної сім’ї |
| title_sort |
лексико-словотвірні особливості поліських назв бджолиної сім’ї |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Описова діалектологія |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/37510 |
| citation_txt |
Лексико-словотвірні особливості поліських назв бджолиної сім’ї / Г. Конторчук // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 22(II). — С. 123-129. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT kontorčukg leksikoslovotvírníosoblivostípolísʹkihnazvbdžolinoísímí AT kontorčukg leksikoslovoobrazovatelʹnyeosobennostipolesskihnazvanijpčel AT kontorčukg lexicalwordformingpeculiaritiestofpolissiasbeesnames |
| first_indexed |
2025-11-28T14:58:23Z |
| last_indexed |
2025-11-28T14:58:23Z |
| _version_ |
1850046583178002432 |
| fulltext |
УДК 81' 443+81'
Ганна КОНТОРЧУК
ЛЕКСИКО-СЛОВОТВІРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІСЬКИХ
НАЗВ БДЖОЛИНОЇ СІМ’Ї
У статті з’ясовано основні дериваційні особливості поліських назв
бджіл (за «Матеріалами до лексичного атласу української мови
(Правобережне Полісся)» М.В. Никончука), зокрема такі продуктивні
способи словотворення, як синтаксичний (номінативні
словосполучення), лексико-семантичний і морфологічний (суфіксальний
тип).
Ключові слова: поліські говірки, словотвір, способи деривації,
засоби словотворення, продуктивні способи словотвору, непродуктивні
способи словотвору, морфологічний спосіб словотвору, синтаксичний
спосіб словотвору, лексико-семантичний спосіб словотвору, складання
основ, флективний і безафіксний типи морфологічного способу
словотвору, паронімічна атракція.
Лексика бджільництва українських діалектів, зауважує Т. Тищенко
в передмові до укладеного нею словника «Лексика бджільництва
Східного Поділля»1, є найменш дослідженою з-поміж інших
тематичних груп (вона є також автором статті «Лексика на позначення
бджіл у говірках Східного Поділля (матеріали до «Лексичного атласу
української мови»)2). Найбільш повно, додає Т. Тищенко, посилаючись
на праці В.В. Анохіної та В.М. Никончука3, зафіксовано лексику
бджільництва Поліського регіону. Ареалогію окремих назв цієї
тематичної групи представлено в АУМ4, у Лінгвістичному атласі
Закарпаття5, окремі лексеми засвідчено в лексикографічних працях
В.А. Чабаненка6 та М.Й. Онишкевича7, у Словнику буковинських
1 Тищенко Т. Лексика бджільництва Східного Поділля. – Умань: РНЦ «Софія», 2008. –
88 с.
2 Тищенко Т. Лексика на позначення бджіл у говірках Східного Поділля (матеріали до
«Лексичного атласу української мови») // Діалектологічні студії 7.Традиції і модерн. –
Львів, 2008. – С. 323-334.
3 Анохина В.В., Никончук Н.В. Полесская терминология пчеловодства // Лексика
Полесья (Материалы для полесского диалектного словаря). – М., 1968. – С. 320-366;
Никончук М.В. Никончук М.В. Матеріали до лексичного атласу української мови
(Правобережне Полісся). – К.: Наукова думка, 1979. – С. 204-229.
4 Атлас української мови: У 3-х т. – К.: Наукова думка, 1984.– Т. 1; 1988. – Т. 2; 2001. – Т. 3.
5 Дзендзелівський Й.О. Лінгвістичний атлас українських народних говорів
Закарпатської області УРСР. Лексика. – Ч. 1-3. – Ужгород:Вид-во УДУ,1958 – 1993.
6 Чабаненко В.А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя, 1992. – Т. 1-4.
7 Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок.. – К.: Наукова думка, 1984. – Ч. І-ІІ.
говірок8. Деякі відомості про мовну сегментацію реалій бджільництва
подано в збірнику текстів «Говори української мови»9. Однак,
наголошує Т. Тищенко, відсутність спеціальних праць про лексику
бджільництва з різних українськомовних територій унеможливлює
створення цілісної картини географії, просторової варіативності, що не
відповідає зрослому інтересові мовознавців до діалектної лексики10.
Зауважимо, що саме з огляду на матеріали словника Т. Тищенко, яка в
цій ґрунтовній роботі подає більше 1000 говіркових слів на позначення
бджіл і їхніх різновидів, продуктів бджільництва та їх переробки,
пасічного інвентарю та ін., можна стверджувати, що роботи М.
Никончука, присвячені лексиці бджільництва, лише започаткували
процес дослідження цього пласту словникового складу мови поліщуків.
Очевидно, тільки тому, що вченого як людину не особливо цікавило
бджолярство (хоча, можливо, це було в його творчих планах), він не
виявив інтересу до цієї групи лексики, зокрема при написанні наукових
робіт аспірантами. Однак зібраний М.В. Никончуком матеріал свідчить
про те, що він добре розумів: поліська лексика бджільництва має
особливе значення як об’єкт дослідження і для мовознавців-
діалектологів, і для етнолінгвістів, оскільки репрезентує одну з
найдавніших сфер господарської діяльності людини, зокрема
деревлянина, – бортництво (неповторний світ бджільництва відтворив
В. Скуратівський у роботі «Я вас, бджоли, благословляю»11). Поліщуки,
за нашими власними спостереженнями, досі зберігають особливості
цього своєрідного промислу, розміщуючи, як і їхні пращури, вулики-
дублянки на деревах у лісі.
Предметом нашої роботи стала лексико-словотвірна структура
поліських назв бджолиної сім’ї (за «Матеріалами до лексичного атласу
української мови (Правобережне Полісся)» М.В. Никончука). На
відміну від словотвору української літературної мови, діалектний
вивчено тільки частково (В. Німчук, В. Добош, Г. Шило, С. Панцьо,
К. Лук’янюк, Й. Дзендзелівський, Я. Закревська та ін.). Дуже детально й
аргументовано описано стан дослідження словотвору українських
діалектів (західнополіських зокрема) в монографії Г. Аркушина
«Іменний словотвір західнополіського говору»12, яка стала значним
внеском в опрацювання загальнотеоретичної та діалектної
дериватології. Використавши багатий фактичний матеріал, автор
запропонував методику дослідження діалектного словотворення, яка
враховує фонетичні, морфологічні й акцентні особливості говірок, а
8 Словник буковинських говірок // За заг. ред. Н.В. Гуйванюк.. – Чернівці, 2005. – 688 с.
9 Говори української мови: Збірник текстів. – К.: Наукова думка, 1977. – С. 128-131.
10 Тищенко Т. Лексика бджільництва Східного Поділля. – Умань: РНЦ «Софія», 2008. – С. 3.
11 Скуратівський В. Я вас, бджоли, благословляю. – К, 2005. – 320 с.
12 Аркушин Г. Іменний словотвір західнополіського говору. – Луцьк:
Редакційно-видавничий відділ «Вежа» Волинського державного
університету імені Лесі Українки, 2004. – 764 с.
також зробив аналіз засобів і способів (морфологічного і
неморфологічного) всіх іменних частин мови (з історичним коментарем
певних явищ), що дозволило окреслити основні особливості іменної
деривації в західнополіських говорах.
М.В. Никончук глибоко знав генетику рідного слова, він
досліджував етимологію, а у зв’язку з цим і словотвір діалектної
лексики, використовуючи всі можливості сучасного порівняльно-
історичного мовознавства, про що свідчить його коментар труднощів
при укладанні діалектних матеріалів за семасіологічним принципом:
непослідовність у генетичному групуванні лексем пояснюється
складністю етимологічного об’єкта й перехідною формою деяких слів.
Учений мав на увазі етимологічно реінтерпретовані лексеми, які
характеризуються генетичною роздвоєністю: з одного боку, вони
зберігають словотворчі зв’язки з базою основою, а з другого –
виділяються в окрему етимологічну групу чи приєднуються до інших
гнізд13.
Актуальність нашого дослідження зумовлена тим, що в ньому
вперше проаналізовано словотвірні особливості назв бджіл у
західнополіських говірках.
М.В. Никончук у розділі «Бджільництво» в «Матеріалах до
лексичного атласу української мови (Правобережне Полісся)»14
розглядає низку назв бджіл, різних за походженням і – переважно – за
призначенням, функціями у бджолиній сім’ї: «Дикі бджоли»; «Бджола,
що літає за взятком, носить мед»; «Частина бджолиної сім’ї, яка шукає
місце для поселення відведеного рою»; «Частина бджолиної сім’ї, яка
виконує у вулику господарські функції»; «Бджола, яка краде мед у
чужої сім’ї»; «Бджолиний розплід». Кожна з цих тематичних груп
характеризується більшою чи меншою кількістю синонімічних
варіантів (не тільки фонетичних, граматичних, а й словотворчих), аналіз
яких дозволяє визначити основні засоби і способи їх деривації. Так, для
називання бджіл, які носять мед, поліщуки використовують
номени робоча бджола, робоча пчола, рабоча пчола, рабоча пчала,
рабочайа пчела, пчала, роботн׳а пчола, робоча бжола, робоча
бжела, рабочайа бжела, робיітниц׳а, роботн׳іца, труд׳ашча
пчола, труд׳івниц׳а, трудовн׳іца, тружен׳іца, труд׳ага,
прац׳івниц׳а, зборшчиц׳а, зборшчица, зборшчיіца, ізборшчיіца,
зборн׳іца, л׳отна пчола, та пчола, шо на пашу л׳ет׳іт׳, нос׳кיі,
медоносна пчола, старашниц׳а, кормיіліц׳а, пчола 15.
13 Никончук М.В. Сільськогосподарська лексика правобережного Полісся. –
К.: Наукова думка,1985. – С. 4.
14 Никончук М.В. Матеріали до лексичного атласу української мови
(Правобережне Полісся). – К.: Наукова думка, 1979. – С. 204-229.
15 Там же. – С. 220-221.
Цей ряд синонімічних найменувань однієї з тематичних груп у
складі бджолиної сім’ї, на нашу думку, дуже яскраво окреслює основні
тенденції в деривації назв бджіл у поліських говорах. Насамперед мова
йде про номінативні словосполучення типу «іменник + прикметник»
(такі двокомпонентні, як правило, назви-словосполучення, організовані
граматично, що становлять смислову єдність і виконують номінативну
функцію, на думку мовознавців16, утворюються за допомогою
синтаксичного способу словотворення): робоча пчола, труд׳ашча
пчола, л׳отна пчола, медоносна пчола ‘бджола, що літає за взятком,
носить мед’; л׳есовיійе пчолі, дикיі пчоли ‘дикі бджоли’; сторожовיі
бджоли, часовיі пчоли, вартови пчоли ‘частина бджолиної сім’ї, яка
виконує у вулику господарські функції’. Рідше трапляються
словосполучення «дієприкметник + іменник»: нападна пчола ‘бджола,
яка краде мед у чужої сім׳ї’ та ін. Інколи це описове словосполучення
типу складнопідрядного речення з підрядним власне означальним: та
пчола, шо на пашу л׳ет׳іт׳ ‘ бджола, що літає за взятком, носить мед’
Такі засоби номінації бджіл дуже прагматичні, оскільки за допомогою
прикметника (дієприкметника, підрядного речення) дозволяють точно
окреслити об’єкт називання за його основною, визначальною ознакою.
Переважна частина поліських назв бджіл утворена лексико-
семантичним способом: с׳л׳епен׳, чемер׳іци ‘дикі бджоли’; робיітниц׳а,
труд׳івниц׳а, прац׳івниц׳а, кормיіл׳іц׳а ‘бджола, що літає за взятком,
носить мед’; розвיідка, пошук, розвיідники, розвідниц׳і, розвיедчיікיі,
походка, поход, пойіск, молож, кварт׳ірйер ‘частина бджолиної сім’ї,
яка шукає місце для поселення відведеного рою’; охорона, сторожа,
сторожихи, сторож, охоронц׳і, охран׳н׳ікיі, караул, патрул׳і, салдати,
оборона, хаз׳айки, домохаз׳айки, прибирал׳ниц׳і׳ ‘частина бджолиної
сім’ї, яка виконує у вулику господарські функції’; злод׳ей, злод׳ійка,
вор, воровка, лежен׳ ‘бджола, яка краде мед у чужої сім’і’ ; черва,
черви, д׳ітки, л׳ічинки ‘бджолиний розплід’ та ін. Частину лексем, як
бачимо, запозичено з російської мови, зокрема з військової термінології
(це, вочевидь, слова недавнього походження, поява яких пов’язана або з
подіями часів війни, або з тим, що бджолярі – представники чоловічого
населення – відслужили в радянському російськомовному війську і,
взявши за основу русизми, розширили їх значення за подібністю
16 Аркушин Г. Іменний словотвір західнополіського говору. – Луцьк:
Редакційно-видавничий відділ «Вежа» Волинського державного
університету імені Лесі Українки, 2004. – С. 604.
функцій у назвах певної частини бджолиної сім’ї). Інколи
М.В. Никончук зазначає: воровка – російське слово, давніше, ніж
злод׳ейка17. Цікавим у цьому ряду є запозичення квартірйер
(квартир’єр) - (від нім. Guartierherr) – військовослужбовець, якого під
час пересування військ посилають уперед для пошуку й відведення
квартир у населених пунктах або пошуку місця для бівуаку18, отже, теж
військовий термін, появу якого в мові поліщуків можна пояснити
знанням особливостей армійського життя.
Поширеним у народних поліських назвах бджіл є суфіксальне
словотворення, яке в загальних рисах має низку дериваційних
особливостей. Насамперед треба зазначити, що похідні назви-варіанти
бджіл окремих тематичних груп мають спільне твірне слово, часом теж
похідне, або твірну основу, але інші суфікси, що інколи відрізняються
продуктивністю в сучасній українській мові, напр.: с׳л׳епен' > c׳л׳епци,
с׳л׳епакיі, слепотні, слепоти, слепето, слепет, слепетні ‘дикі бджоли’;
сторож > сторожовк’і, старожки, сторожовйе ‘частина бджолиної
сім’ї, яка виконує у вулику господарські функції’; поход > походка
(походки, походкיі), походдз׳і, походн׳а ‘частина бджолиної сім’ї, яка
шукає місце для поселення відведеного рою’; діти > д׳етко (д׳ітка,
д׳ітки), д׳ітва ‘бджолиний розплід’та ін. Однак визначити однозначно
певну тенденцію в продуктивності суфіксів, за допомогою яких
утворюються назви бджіл, важко. Малопродуктивними є суфікси -ік-
(нос׳ікיі –‘бджола, що літає за взятком’), -иц׳- (червиц׳і –‘бджолиний
розплід’), -к- (хיідка, ходка, вיідводка ‘частина сім’ї, яка шукає місце
для поселення відведеного рою’, -іц׳- (паковшч׳іц׳і (вони мед пакуйут׳)
‘частина бджолиної сім’ї, яка виконує у вулику господарські функції’),
побирашка –‘бджола, яка краде мед у чужої сім’ї’), -н׳- (мал׳учн׳а –
‘бджолиний розплід’) та ін. Ці утворення, як правило, віддієслівні або
відіменникові.
У багатьох випадках своєрідність аналізованих номенів пов’язана з
тим, що твірні слова являють собою діалектні (передовсім семантичні та
фонетичні) варіанти лексем. Так, у назвах частини бджолиної сім’ї, яка
виконує у вулику господарські функції, крім загальновживаного
найменування сторожові бджоли, зафіксовано діалектні назви
сторож, сторожа, сторожיі; охорона та похідні від них:
17 Никончук М.В. Матеріали до лексичного атласу української мови
(Правобережне Полісся). – К.: Наукова думка, 1979. – С. 222.
18 Словник іншомовних слів // За ред. члена-кореспондента АН УРСР
О.С. Мельничука. – К.: Головна редакція УРЕ, 1974. – С. 323.
сторожовкיі, сторожовיіки, сторожки, сторожихи, сторожовйе;
охорон׳н׳ікיі, охран׳н׳ікיі, охорон׳ц׳і (у деяких випадках важко
з’ясувати, яким способом утворено слова – лексико-семантичним чи
суфіксальним).
Серед назв ״частини бджолиної сім’ї, яка шукає місце для
поселення відведеного рою״, М.В. Никончук зафіксував як синонім до
слова розвיідка низку лексем-діалектизмів, перша з яких – іска – має, на
нашу думку, прозору етимологію: це похідне слово від
праслов’янського дієслова искать (зі збереженням наголосу), утворене
безафіксним способом. Решта номенів у цьому ряду скал׳ (скал׳уйе
вул׳л׳ей, скал׳уйут׳ пчолі), скал׳а, скал׳л׳а, скала, скал׳і, як бачимо,
являють собою якусь паронімічну атракцію до праслов’янського
(праіндоєвропейського) слова скала (скеля), що, за свідченнями
етимологів, мало первинне значення «щілина, розщеплений, осколок»
(пор. лит. skelti, skeliu «колоти», skala «тріска, скіпка»19, а отже, це
вмотивована назва рою, «відщеленого» від основної сім’ї, яка свідчить
про те, що поліський діалект досі зберігає давні, генетичні корені мови.
Подібні явища мають місце, вочевидь, і в наступному ряду
синонімічних назв «розвідки»: пойіск, пойска, пол׳шча, пיис׳ка, пуиск
(правда, тут слово пойіск, утворене лексико-семантичним способом
(може, це русизм), зберігає давнє слов’янське значення, а решта номенів
теж являють собою паронімічні атракції, про що говорив свого часу,
аналізуючи шляхи походження поліської діалектної лексики, М. В.
Никончук: «Мають місце нерідкі випадки, коли етимон не тільки
розщеплюється в говірках на значне число фонетико-дериваційних і
демінутивних варіантів, але й наближається паронімічною атракцією до
інших слів»20.
Менш активними у словотворі поліських назв бджіл виявилися такі
дериваційні способи, як безафіксний (розплод, заплод –‘бджолиний
розплід’); складання основ (самосади –‘дикі бджоли’); флективний
(пор.: скал׳ – скала, пойіск – пойска, поход - поході (мн.).‘частина
бджолиної сім’ї, яка шукає місце для поселення відведеного рою’;
сторож – сторожа, сторожі, стороже ‘частина бджолиної сім’ї, яка
виконує у вулику господарські функції’; не трапляються інші відомі
типи морфологічного словотвору, наприклад, префіксального,
19 Цыганенко Г.П. Этимологический словарь русского языка. – К.: Радянська
школа, 1970. – С. 425.
20 Никончук М.В. Сільськогосподарська лексика правобережного Полісся. –
К.: Наукова думка,1985. – С. 4.
префіксально-суфіксального.
Таким чином, лексико-словотвірна структура назв бджолиної сім’ї в
говірках Правобережного Полісся представлена синтаксичним,
лексико-семантичним і морфологічним (переважно суфіксальним)
типами деривації. Менш активно використано складання основ,
безафіксний і флективний різновиди словотворення. Твірними
основами для аналізованих номенів виступають переважно іменники,
рідше дієслова, причому і загальновживані, і говіркові. Частина
діалектних назв – це військова російська термінологія, яка зазнала
метафоризації, потрапивши в мову поліщуків, очевидно, або в часи
воєнних лихоліть, або під час служби в збройних силах. У деяких
випадках поліські назви бджіл зберігають праслов’янську
(праіндоєвропейську) семантику, генетичні корені, втрачені сучасною
українською літературною мовою, інколи мотивуюча основа
діалектизмів характеризується паронімічною атракцією до інших слів.
Анна Конторчук
Лексико-словообразовательные особенности полесских названий пчел
В статье рассмотрены основные деривационные особенности
полесских названий пчел (по «Материалам к лексическому атласу
украинского языка (Правобережное Полесье) Н. В. Никончука), в
частности такие продуктивные способы словообразования, как
синтаксический (номинативные словосочетания), лексико-
семантический и морфологический (суффиксальный тип).
Ключевые слова: полесские диалекты, словообразование, способы
деривации, средства словообразования, продуктивные способы
словообразования, непродуктивные способы словобразования,
синтаксический способ словообразования, лексико-семантический
способ словообразования, морфологический способ словообразования,
сложение основ, безаффиксный и флективный типы морфологического
способа словообразования, паронимическая аттракция.
Аnnа Коntorchuk
Lexical-wordforming peculiaritiest of Polissia’s bees’ names
In the article the main derivational peculiarities of Polissia’s bees’ names
(on the base «Materials to Lexical Atlas of Ukrainian Language (Rightbank
Polіsssa)» by M V Nуkonchuk are examined. The main methods of word-
formation are: syntactic (the nominative word combinations), lexico semantic
and morphological (suffixal type).
Key words: polissia’s dialects, derivational methods of word-formation,
means of creation of words, productive methods of creation of words,
unproductive method of creation of words, morthological method of creation
of words, syntactic method of creation of words, lexico-semantsc method of
creation of words, drafting of basеs, inflexional, nonaffixal, types of
morthological methods of word-formation, paronimic atraction.
|