Контрактова площа: вчора, сьогодні, завтра

Валентина Шевченко добре відома киянам як архітектор-реставратор, автор інвентаризації історико-культурної забудови Подолу, проекту регенерації Контрактової площі 1976 року, відновлення Гостинного двору, фонтану “Самсон” з ротондою, церкви Пирогощої Богородиці, наріжного будинку площі та вулиці Сага...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2011
Main Author:	Шевченко, В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2011
Series:	Відлуння віків
Subjects:	В пошуках істини: гіпотези, дискусії, вiдкриття
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40418
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Контрактова площа: вчора, сьогодні, завтра / В. Шевченко // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 88-92. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40418
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-404182025-02-09T22:29:13Z Контрактова площа: вчора, сьогодні, завтра Шевченко, В. В пошуках істини: гіпотези, дискусії, вiдкриття Валентина Шевченко добре відома киянам як архітектор-реставратор, автор інвентаризації історико-культурної забудови Подолу, проекту регенерації Контрактової площі 1976 року, відновлення Гостинного двору, фонтану “Самсон” з ротондою, церкви Пирогощої Богородиці, наріжного будинку площі та вулиці Сагайдачного, реставрації Контрактового будинку. Незважаючи на досить поважний вік (нещодавно Валентині Петрівні виповнилося 85 років, з чим редакція журналу від душі її вітає), авторка не залишається байдужою до будь-яких подій, що відбуваються в пам’яткоохоронній сфері столиці. Сьогодні вона вкрай занепокоєна долею визначних пам’яток стародавнього Києва, зокрема, її хвилює ситуація з історико-культурною спадщиною одного із найцікавіших і найстародавніших районів міста — Подолу. 2011 Article Контрактова площа: вчора, сьогодні, завтра / В. Шевченко // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 88-92. — укp. XXXX-0045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40418 uk Відлуння віків application/pdf Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	В пошуках істини: гіпотези, дискусії, вiдкриття В пошуках істини: гіпотези, дискусії, вiдкриття
spellingShingle	В пошуках істини: гіпотези, дискусії, вiдкриття В пошуках істини: гіпотези, дискусії, вiдкриття Шевченко, В. Контрактова площа: вчора, сьогодні, завтра Відлуння віків
description	Валентина Шевченко добре відома киянам як архітектор-реставратор, автор інвентаризації історико-культурної забудови Подолу, проекту регенерації Контрактової площі 1976 року, відновлення Гостинного двору, фонтану “Самсон” з ротондою, церкви Пирогощої Богородиці, наріжного будинку площі та вулиці Сагайдачного, реставрації Контрактового будинку. Незважаючи на досить поважний вік (нещодавно Валентині Петрівні виповнилося 85 років, з чим редакція журналу від душі її вітає), авторка не залишається байдужою до будь-яких подій, що відбуваються в пам’яткоохоронній сфері столиці. Сьогодні вона вкрай занепокоєна долею визначних пам’яток стародавнього Києва, зокрема, її хвилює ситуація з історико-культурною спадщиною одного із найцікавіших і найстародавніших районів міста — Подолу.
format	Article
author	Шевченко, В.
author_facet	Шевченко, В.
author_sort	Шевченко, В.
title	Контрактова площа: вчора, сьогодні, завтра
title_short	Контрактова площа: вчора, сьогодні, завтра
title_full	Контрактова площа: вчора, сьогодні, завтра
title_fullStr	Контрактова площа: вчора, сьогодні, завтра
title_full_unstemmed	Контрактова площа: вчора, сьогодні, завтра
title_sort	контрактова площа: вчора, сьогодні, завтра
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2011
topic_facet	В пошуках істини: гіпотези, дискусії, вiдкриття
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40418
citation_txt	Контрактова площа: вчора, сьогодні, завтра / В. Шевченко // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 88-92. — укp.
series	Відлуння віків
work_keys_str_mv	AT ševčenkov kontraktovaploŝavčorasʹogodnízavtra
first_indexed	2025-12-01T10:59:32Z
last_indexed	2025-12-01T10:59:32Z
_version_	1850303340680839168
fulltext	88 ßк відомо, у першій половині І тисячоліття до нашої ери тут вже існувало поселен/ ня, яке було торговельним осередком. Від середини ІХ сторіччя, коли утворилася Київська Русь і Київ став її столицею, Поділ був його торговельно/ремісничим районом. Після монголо/татарської навали 1240 року, коли зруйнували Нагірне місто, Поділ перебравши на себе ще й адміністра/ тивні та культурні функ/ ції, стає центром Києва з ХІІІ до середини ХІХ ст. Саме з Подолу розпоча/ лася відбудова Києва. Після надання Києву Магдебурзького права на головній площі побу/ дували дерев’яну рату/ шу, а пізніше, у ХVII ст. — цегляний магістрат. За традицією середньовіч/ них міст у ХVІІІ ст. перед ним спорудили ротонду фонтану “Феліціан” (на честь богині Феліціти), перейменований на по/ чатку ХІХ ст. на “Сам/ сон” — це була перша гідротехнічна споруда на Подолі. На головну площу виходять фасади слав/ нозвісної Києво/Моги/ лянської академії — першого вищого навчального закладу східнос/ лов’янських народів, що відігравав величезну роль у духовному житті не лише України, Росії і В ПОШУКАХ ІСТИНИ: ГІПОТЕЗИ, ДИСКУСІЇ, ВIДКРИТТЯ Контрактова площа: вчора, сьогодні, завтра Валентина Шевченко Валентина Шевченко добре відома киянам як архітектор�реставратор, автор інвентаризації історико� культурної забудови Подолу, проекту регенерації Контрактової площі 1976 року, відновлення Гостинно� го двору, фонтану “Самсон” з ротондою, церкви Пирогощої Богородиці, наріжного будинку площі та ву� лиці Сагайдачного, реставрації Контрактового будинку. Незважаючи на досить поважний вік (нещодав� но Валентині Петрівні виповнилося 85 років, з чим редакція журналу від душі її вітає), авторка не зали� шається байдужою до будь�яких подій, що відбуваються в пам’яткоохоронній сфері столиці. Сьогодні во� на вкрай занепокоєна долею визначних пам’яток стародавнього Києва, зокрема, її хвилює ситуація з істо� рико�культурною спадщиною одного із найцікавіших і найстародавніших районів міста — Подолу. Контрактова площа на поч. ХХ ст. Праворуч —Гостинний двір. Фото 1920>х рр. На першому плані — дзвіниця Братського монастиря, у глибині праворуч — дзвіниця Грецького монастиря. http://io.ua/ Контрактова площа. Праворуч — стіна колишнього Братського монастиря. Дзвіницю вже знищено. Початок 1950>х рр. в пошуках істини: гіпотези, дискусії, відкриття Білорусі, а й усього православ/ ного світу — Греції, Болгарії, Молдавії та інших країн. Західний бік площі завершу/ вався церквою Пирогощої Бого/ родиці, про яку згадував у ХІІ ст. автор “Слова о полку Ігоревім”. З 1798/го до 1929 р. на площі, наз/ ваній Контрактовою, відбували/ ся ярмарки. Сюди приїздили комерсанти з Австрії, Італії, Греції, Польщі, Росії. У зведеному 1817 р. Контрактовому будинку на першому по/ версі підписували контракти, укладали угоди, а в залі другого поверху, знаменитій своєю акусти/ кою, відбувалися концерти відомих вітчизняних та європейських музикантів, акторів, диригентів, співаків. Виступали італійські, польські балетні та вокальні трупи. Тут бували Тарас Шевченко, Олек/ сандр Пушкін, Микола Гоголь, Де/ нис Давидов, Оноре де Бальзак, який після перебування в Києві на/ писав: “Петербург — молоде місто, Москва — стародавнє, Київ — вічне”. Після пожежі 1811 року, яка зни/ щила майже всю дерев’яну забудову Подолу, за проектом архітектора Вільяма Гесте, Поділ набув регулярного планування, однак головна площа і деякі вулиці лишилися за старим радіальним пла/ нуванням. Тільки площа в плані стала майже пря/ мокутною. Її почали забудовувати за новими про/ ектами. За проектом архітектора Луїджі Руска у 1809 р. почалося будівництво двоповерхового Гостинного двору, який, на жаль, лишився одно/ поверховим через брак коштів. Проект архітекто/ ра Вільяма Гесте 1815 р. передбачав зведення гро/ мадського центру у межах площі, вулиць Ме/ жигірської, Спаської, Костянтинівської (північний бік площі). Та з цього ансамблю було побудовано лише одну споруду — Контрактовий будинок. Проте на площі створено комплекс значущих істо/ рико/архітектурних будівель. На жаль, з часом вона втратила цінні містобудівельно/архітектурні споруди, а з ліквідацією у 1929 р. Контрактового ярмарку про Контрактовий будинок надовго за/ бувають. Лише на початку 70/х років ХХ ст. наукова гро/ мадськість порушила питання про збереження за/ будови Подолу: її збиралися зносити для зведен/ ня нових мікрорайонів. На замовлення Українсь/ кого товариства охорони пам’яток історії та куль/ тури (УТОПІІК) Українське спеціальне науково/ реставраційне виробниче управління (УСНРВУ) Держбуду УРСР вперше в Україні виконало істо/ рико/культурну інвентаризацію забудови Подолу в межах Поштової площі і вулиці Ратманського (Введенської). Результати засвідчили, що істо/ рична забудова Подолу підлягає регенерації і по/ винна бути збережена. На основі інвентаризації було визначено охоронні зони. Контрактова площа, як і низка архітектурних комплексів Подо/ лу, стала заповідною зоною, в якій дозволено тільки рестав/ рацію і відновлення втрачених або нереалізованих елементів площі. Охоронні зони лягли в основу проекту детального пла/ нування Подолу, що затвердив міськвиконком — Поділ було врятовано. Однак лишалося питання реконструкції Контрактової площі на історичній основі, адже за останніх 170 років було втрачено цінні споруди: церкву Пирогощої Богородиці ХІІ ст., магістрат, фонтан “Самсон” з ротондою, дзвіницю Грецького монастиря (1912–1915). Крім того, фасади недобудованого Гостинно/ го двору спотворювали різні переробки, на площі утворився вузол міського транспорту, з’явилося багато дерев. Після копітких літературних, архівних та на/ турних досліджень з використанням матеріалів історико/культурної інвентаризації Подолу, нау/ кової реконструкції, було вироблено концепцію проекту. Головний його принцип — відмова від включення до комплексу площі будь/яких прин/ ципово нових елементів. Контрактова площа має величезні художні та містобудівні потенції, тому зі збереженням історичної забудови потрібно до/ повнити її важливими втраченими або нере/ алізованими елементами. У проекті регенерації Контрактової площі 1976 р. (РСНРВУ Держбуду УРСР, арх. Валентина Шевченко) було запропоновано реставрацію всіх пам’яток площі, причому з добудовою другого поверху Гостинного двору за первісним проектом Проект регенерації Контрактової площі з магістратом і 2>поверховим Гостинним двором.1976 р. Проект Вільяма Гесте. 1815 р. 89 90 архітектора Луїджі Руска. Його висота узгоджува/ лася з ранніми спорудами і визначала висоту пізніх, насамперед, ансамблю архітектора Вілья/ ма Гесте. Старий корпус Києво/Могилянської академії було запропоновано відродити у первісному вигляді (відкрити закладені в ХІХ ст. галереї, відновити дах і покрівлю, реставрувати інтер’єри), Контрактовий будинок вимагав, крім реставрації фасадів, відтворення інтер’єрів з відомою залою другого поверху. Проект передбачав відновлення важливих споруд, втрачених у минулому. Це розібраний після пожежі 1811 року магістрат, підірвані в трид/ цяті роки ХХ ст. церква Пирогощої Богородиці та фонтан “Самсон” із ротондою. В історії архітекту/ ри є чимало прикладів відновлення споруд, що виконували велику культурно/історичну місію. Згадані три об’єкти мали особливу архітектурну цінність, вони створювали неповторний ан/ самбль, були важливими містобудівельними ак/ центами не лише площі, а й усього Подолу. І, на/ решті, остання пропозиція — завершити недобу/ дований свого часу ансамбль Гесте. Єдиний по/ будований за цим проектом Контрактовий буди/ нок і до нашого часу стоїть у кутку кварталу, не пов’язаний із забудовою площі. Особливу увагу було приділено благоустрою площі, адже потрібно було відновити її історичний образ. Це мала бути пішохідна зона з винесенням вузла міського транспорту в інше місце. На площі потрібно було замінити асфальтове покриття на бруківку з виявленням абрису площі до пожежі 1811 року, встановити пам’ятний знак видатному українському архітектору ХVІІІ сторіччя Іванові в пошуках істини: гіпотези, дискусії, відкриття Проект регенерації Контрактової площі. 1976 р.: 1. Громадський комплекс В. Гесте. Головний фасад. 2. Ансамбль Контрактової площі. 3. Комплекс Гесте. Перспектива. 91 Григоровичу/Барському, похо/ ваному біля церкви Пирогощої Богородиці, а також засновни/ кам Києво/Могилянської ака/ демії Галшці Гулевичівні, геть/ ману Петру Сагайдачному — пе/ ред старим корпусом академії. Проект відновлення Конт/ рактової площі схвалили сім рецензентів, зокрема доктор мистецтвознавства та кандидат архітектури Григорій Логвин, доктор архітектури Юрій Асєєв, доктор історичних наук Катери/ на Стецюк, головні архітектори проектів Юрій Паскевич (“Київ/ проект”) та інші, а також вчена рада Держбуду УРСР та місто/ будівна рада, міськвиконком затвердив цей документ. Про/ ект став відомим і за межами України: про нього відгукува/ лися в Канаді, європейських містах. На прохання представ/ ників ЮНЕСКО, яким сподобав/ ся проект, в цю організацію бу/ ло надіслано його копії. Протягом багатьох років на площі тривали відбудовчі робо/ ти, було відновлено церкву Пи/ рогощої Богородиці у формах ХІІ ст., фонтан “Самсон” з ро/ тондою, дзвіницю Грецького монастиря, двоповерховий Гостинний двір за проектом архітектора Луїджі Руска, наріжний будинок площі і ву/ лиці Сагайдачного (початок ХІХ ст.); реставровано Конт/ рактовий будинок з відтво/ ренням інтер’єрів; корпуси Грецького монастиря, частко/ во реставровано Старий кор/ пус академії, розроблено пер/ шу чергу завершення ансамблю Гесте з пристосуванням його під міську картинну галерею. На жаль, подальші роботи у 1991 році було призупинено. Проект не реалізували до кінця — ли/ шалося відновлення магістрату, завершення ансамблю архітек/ тора Вільяма Гесте і благоустрій площі. І в наш час проект не втратив актуальності. На містобудівній раді наприкінці 2009 р. в квар/ талі, де мав бути ансамбль Гес/ те, було запропоновано будів/ ництво торгового центру, який автори назвали ансамблем Вільяма Гесте. Однак ця споруда нічого спільного з ансамблем архітектора не має, її збирають/ ся добудувати до Контрактово/ го будинку, що взагалі супере/ чить Закону України “Про охо/ рону культурної спадщини”. На колегії Українського то/ вариства охорони пам’яток історії та культури під голову/ ванням академіка Петра Толоч/ ка 20 травня 2010 р. це питання розглядали, й було підтримано саме завершення ансамблю Вільяма Гесте за проектом 1976 р. Знайшла також схвален/ ня і підтримку всіх членів колегії ідея щодо пристосування анса/ мблю під Музей історії Києва, який сьомий рік тісниться з упа/ кованими експонатами в Українському домі. Поста/ нову УТОПІК надіслали до Міністерства культури, Міністерства регіонально/ го розвитку та будівництва України, КМДА для враху/ вання громадської думки. Було оголошено тендер на проект реконструкції Контрактової площі і відібрано проектне зап/ ропонування саме відновлення магістрату і завершення анса/ мблю Вільяма Гесте. Хочу наголосити, що за про/ ектом 1976 р. ансамбль Вільяма Гесте завершується без атри/ бутів середнього корпусу — магістрату. Однак зберігаються композиція та архітектура фа/ садів, що логічно виправдовує його добудову до пам’ятки архітектури — Контрактового будинку. Стилістично і за масш/ табом ансамбль Гесте узгод/ жується з багатьма будівлями площі, насамперед з Гостинним двором. Чіткий ритм галерей головного фасаду ансамблю з аркадним ритмом галерей Гос/ тинного двору нададуть комп/ лексу площі монументального звучання. Дуже важливо, що ансамбль, пристосований під Музей історії Києва, завершить північний бік. Ліпшого місця для цієї старовинної збірки не знай/ ти. Будь/яке нове будівництво замість ансамблю Гесте згубно позначиться на історично сфор/ мованій забудові площі і позба/ вить її прекрасної архітектурної композиції. Чи можна заверши/ ти ансамбль через 190 років? Так! Європейська практика має приклади, коли будівництво продовжувалося протягом п’яти (собор Святого Віта в Празі) і навіть шести століть (собор Сант/Петерунд/Марія в Кельні). в пошуках істини: гіпотези, дискусії, відкриття Вид на відбудований Грецький монастир. Сучасне фото. http://upload.wikimedia.org/ 92 Надзвичайно важливим є питання відтворення будівлі магістрату. Вона завжди була головною на площі — віссю, на якій трималась уся її просторо/ во/архітектурна композиція. Вона є масштабною не лише щодо церкви Пирогощої Бого/ родиці, а й до пізніх споруд. Дослідження свідчать, що в за/ будові площі дотримували ви/ соти церкви Пирогощої Бого/ родиці (ХІІ–ХІХ ст.). За цим мо/ дулем побудовано магістрат, старий академічний корпус, ро/ тонду фонтану “Самсон”, а в ХІХ ст. запроектовано двопо/ верховий Гостинний двір і ан/ самбль Вільяма Гесте. Тому не/ велика в плані будівля магістра/ ту з високою баштою гар/ монійно вписується в комплекс головних споруд площі і поруч з горизонтальним великої про/ тяжності Гостинним двором (121 м) як вертикаль художньо зба/ гатить площу і надасть їй ще більшої виразності. Будівля магістрату, виконана в стилі бароко, також є архітек/ турною цінністю. Для повного її відтворення є обміри, які зро/ бив архітектор Андрій Міленсь/ кий на початку ХІХ ст., в музеях Києва й Москви зберігаються важливі фрагменти фасадів. Деякі наші діячі кажуть: “Київ не цікавий для туристів”. Але ж хіба завершена Контрак/ това площа не буде цікавою? Ми захоплюємось старовинним годинником у Празі, а в Києві на башті магістрату був годин/ ник з автоматичною групою ар/ хангела Михаїла, що уражує змія, з пащі якого за кожним ударом годинника сипались іскри. Відновлення магістрату — патріотичний акт. З наданням Києву у ХV ст. Магдебурзького права магістрат став центром міського самоврядування. У 1835 р. Магдебурзьке право скасував російський уряд, не зацікавлений в автономії Ук/ раїни. Можливо, з тих же міркувань після пожежі 1811 року було розібра/ но ще міцну цегля/ ну будівлю, а в по/ дальшому, попри нові проектні рі/ шення, нового ма/ гістрату так і не по/ будували. Тому ця будівля стане ще й пам’яткою самов/ рядуванню Києва з ХV ст. до 1835 року. У наш складний час, коли знищується історико/культурна забудова, а на її місці вироста/ ють залізобетонні монстри, тре/ ба вирішувати не лише еко/ номічні питання, а й оберігати вічні ідеали — свій дім, вулицю, місто. Для киян “своєю” завжди була Контрактова площа. І якщо завершити проект ре/ генерації площі 1976 року, то за своїм містобудівним історич/ ним значенням і зосереджен/ ням на ній пам’яток архітектури різних епох і стилів вона стане не тільки одним із найваж/ ливіших комплексів Києва, а й зможе конкурувати зі знамени/ тими площами міст Старої Європи. в пошуках істини: гіпотези, дискусії, відкриття Проект Юрія Лосицького. Головний та задній фасади. Перспективи.

Контрактова площа: вчора, сьогодні, завтра

Institution

Similar Items