Порiвняльний аналiз цитотоксичностi природних клiтин-кiлерiв у хворих з доброякiсними та злоякiсними пухлинами щитовидної залози до та пiсля лiкування
The authors have studied the cytotoxic activity of natural killer (NK) cells. With this purpose, the NK-cell activity was determined in 49 patients with benign thyroid tumours and in 48 patients with malignant thyroid tumours (aged from 18 to 65 years, 84 women and 56 men) depending upon the age,...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4170 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Порiвняльний аналiз цитотоксичностi природних клiтин-кiлерiв у хворих з доброякiсними та злоякiсними пухлинами щитовидної залози до та пiсля лiкування / Т.Ф. Захарченко, Г.А. Замотаєва, М.Д. Тронько // Доп. НАН України. — 2008. — № 3. — С. 177-182. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-4170 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-41702025-02-09T23:28:03Z Порiвняльний аналiз цитотоксичностi природних клiтин-кiлерiв у хворих з доброякiсними та злоякiсними пухлинами щитовидної залози до та пiсля лiкування Захарченко, Т.Ф. Замотаєва, Г.А. Тронько, М.Д. Медицина The authors have studied the cytotoxic activity of natural killer (NK) cells. With this purpose, the NK-cell activity was determined in 49 patients with benign thyroid tumours and in 48 patients with malignant thyroid tumours (aged from 18 to 65 years, 84 women and 56 men) depending upon the age, gender, degree of spreading, and presence of tumour metastases before surgery and in 1 to 6 months after surgery. The control group (43 subjects) consisted of practi- cally healthy persons of appropriate age and gender. In a second series of investigations, the authors have examined 35 patients with papillary thyroid cancer (TC) before prescribing a regular course of radioiodine therapy and 25 patients from this group who had received radi- oiodine therapy for eliminating a residual thyroid tissue and treating metastases. It has been shown that the NK-cell cytotoxic activity in patients with TC did not depend upon the age, but depended to a large extent upon the gender, degree of tumour spreading, and presence of metastases, being the lowest at T4 stage and in the group with metastases. Unlike pati- ents with benign tumours, in patients with papillary TC, the NK-cell activity was significantly suppressed. After surgical treatment of patients with TC, the NK-cell activity was decreased by 1.5 times as compared to that in healthy donors. After radioiodine therapy, the NK-cell activity in patients with papillary TC was additionally decreased by 1.3 times as compared to the initial indicator. 2008 Article Порiвняльний аналiз цитотоксичностi природних клiтин-кiлерiв у хворих з доброякiсними та злоякiсними пухлинами щитовидної залози до та пiсля лiкування / Т.Ф. Захарченко, Г.А. Замотаєва, М.Д. Тронько // Доп. НАН України. — 2008. — № 3. — С. 177-182. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4170 616.441-006.6:612.017.4:615.849.2 uk application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Медицина Медицина |
| spellingShingle |
Медицина Медицина Захарченко, Т.Ф. Замотаєва, Г.А. Тронько, М.Д. Порiвняльний аналiз цитотоксичностi природних клiтин-кiлерiв у хворих з доброякiсними та злоякiсними пухлинами щитовидної залози до та пiсля лiкування |
| description |
The authors have studied the cytotoxic activity of natural killer (NK) cells. With this purpose,
the NK-cell activity was determined in 49 patients with benign thyroid tumours and in 48
patients with malignant thyroid tumours (aged from 18 to 65 years, 84 women and 56 men)
depending upon the age, gender, degree of spreading, and presence of tumour metastases before
surgery and in 1 to 6 months after surgery. The control group (43 subjects) consisted of practi-
cally healthy persons of appropriate age and gender. In a second series of investigations, the
authors have examined 35 patients with papillary thyroid cancer (TC) before prescribing a
regular course of radioiodine therapy and 25 patients from this group who had received radi-
oiodine therapy for eliminating a residual thyroid tissue and treating metastases. It has been
shown that the NK-cell cytotoxic activity in patients with TC did not depend upon the age,
but depended to a large extent upon the gender, degree of tumour spreading, and presence
of metastases, being the lowest at T4 stage and in the group with metastases. Unlike pati-
ents with benign tumours, in patients with papillary TC, the NK-cell activity was significantly
suppressed. After surgical treatment of patients with TC, the NK-cell activity was decreased by
1.5 times as compared to that in healthy donors. After radioiodine therapy, the NK-cell activity
in patients with papillary TC was additionally decreased by 1.3 times as compared to the initial
indicator. |
| format |
Article |
| author |
Захарченко, Т.Ф. Замотаєва, Г.А. Тронько, М.Д. |
| author_facet |
Захарченко, Т.Ф. Замотаєва, Г.А. Тронько, М.Д. |
| author_sort |
Захарченко, Т.Ф. |
| title |
Порiвняльний аналiз цитотоксичностi природних клiтин-кiлерiв у хворих з доброякiсними та злоякiсними пухлинами щитовидної залози до та пiсля лiкування |
| title_short |
Порiвняльний аналiз цитотоксичностi природних клiтин-кiлерiв у хворих з доброякiсними та злоякiсними пухлинами щитовидної залози до та пiсля лiкування |
| title_full |
Порiвняльний аналiз цитотоксичностi природних клiтин-кiлерiв у хворих з доброякiсними та злоякiсними пухлинами щитовидної залози до та пiсля лiкування |
| title_fullStr |
Порiвняльний аналiз цитотоксичностi природних клiтин-кiлерiв у хворих з доброякiсними та злоякiсними пухлинами щитовидної залози до та пiсля лiкування |
| title_full_unstemmed |
Порiвняльний аналiз цитотоксичностi природних клiтин-кiлерiв у хворих з доброякiсними та злоякiсними пухлинами щитовидної залози до та пiсля лiкування |
| title_sort |
порiвняльний аналiз цитотоксичностi природних клiтин-кiлерiв у хворих з доброякiсними та злоякiсними пухлинами щитовидної залози до та пiсля лiкування |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Медицина |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4170 |
| citation_txt |
Порiвняльний аналiз цитотоксичностi природних клiтин-кiлерiв у хворих з доброякiсними та злоякiсними пухлинами щитовидної залози до та пiсля лiкування / Т.Ф. Захарченко, Г.А. Замотаєва, М.Д. Тронько // Доп. НАН України. — 2008. — № 3. — С. 177-182. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT zaharčenkotf porivnâlʹniianalizcitotoksičnostiprirodnihklitinkilerivuhvorihzdobroâkisnimitazloâkisnimipuhlinamiŝitovidnoízalozidotapislâlikuvannâ AT zamotaêvaga porivnâlʹniianalizcitotoksičnostiprirodnihklitinkilerivuhvorihzdobroâkisnimitazloâkisnimipuhlinamiŝitovidnoízalozidotapislâlikuvannâ AT tronʹkomd porivnâlʹniianalizcitotoksičnostiprirodnihklitinkilerivuhvorihzdobroâkisnimitazloâkisnimipuhlinamiŝitovidnoízalozidotapislâlikuvannâ |
| first_indexed |
2025-12-01T18:53:20Z |
| last_indexed |
2025-12-01T18:53:20Z |
| _version_ |
1850333152244924416 |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
3 • 2008
МЕДИЦИНА
УДК 616.441-006.6:612.017.4:615.849.2
© 2008
Т.Ф. Захарченко, Г. А. Замотаєва, член-кореспондент НАН України
М. Д. Тронько
Порiвняльний аналiз цитотоксичностi природних
клiтин-кiлерiв у хворих з доброякiсними та злоякiсними
пухлинами щитовидної залози до та пiсля лiкування
The authors have studied the cytotoxic activity of natural killer (NK) cells. With this purpose,
the NK-cell activity was determined in 49 patients with benign thyroid tumours and in 48
patients with malignant thyroid tumours (aged from 18 to 65 years, 84 women and 56 men)
depending upon the age, gender, degree of spreading, and presence of tumour metastases before
surgery and in 1 to 6 months after surgery. The control group (43 subjects) consisted of practi-
cally healthy persons of appropriate age and gender. In a second series of investigations, the
authors have examined 35 patients with papillary thyroid cancer (TC) before prescribing a
regular course of radioiodine therapy and 25 patients from this group who had received radi-
oiodine therapy for eliminating a residual thyroid tissue and treating metastases. It has been
shown that the NK-cell cytotoxic activity in patients with TC did not depend upon the age,
but depended to a large extent upon the gender, degree of tumour spreading, and presence
of metastases, being the lowest at T4 stage and in the group with metastases. Unlike pati-
ents with benign tumours, in patients with papillary TC, the NK-cell activity was significantly
suppressed. After surgical treatment of patients with TC, the NK-cell activity was decreased by
1.5 times as compared to that in healthy donors. After radioiodine therapy, the NK-cell activity
in patients with papillary TC was additionally decreased by 1.3 times as compared to the initial
indicator.
Iмунний статус хворих на рак рiзної локалiзацiї, у тому числi щитовидної залози (ЩЗ),
часто супроводжується вираженою депресiєю Т-клiтинної ланки iмунiтету, яка, як прави-
ло, поглиблюється в процесi розвитку пухлини [1, 2]. Щодо природних кiлерних клiтин
(ПКК), якi виконують одну з основних функцiй в протипухлинному наглядi i є важли-
вим компонентом контролю за ростом пухлини та її метастазуванням, данi суперечливi [1].
Є вiдомостi як про збiльшений, так i про не змiнений рiвень ПКК в онкохворих [3]. Не
завжди порушення функцiї ПКК корелює зi змiною кiлькостi ПКК в периферичнiй кровi,
хоча в бiльшостi випадкiв активнiсть ПКК знижена, що часто поєднується зi схильнiстю їх
до спонтанного апоптозу [4]. Порушення рiвня та активностi ПКК не завжди корелюють
зi стадiєю злоякiсної трансформацiї [1]. Така розбiжнiсть даних лiтератури в кiлькiснiй та
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №3 177
функцiональнiй характеристиках ПКК може бути пояснена не їхнiми змiнами, а порушен-
нями на рiвнi їхнiх iнгiбiторних рецепторiв, про що свiдчать нещодавно отриманi результа-
ти [5]. Трапляються тiльки окремi повiдомлення про зниження активностi ПКК у пацiєнтiв
зi злоякiсною неоплазiєю ЩЗ за її дисемiнацiї [2].
Дослiдження активностi ПКК залежно вiд вiку i статi у хворих на тиреоїднi пухлини
не проводилось. Як припускають дослiдники, активнiсть ПКК у здоровому органiзмi зу-
мовлена геном iмунної вiдповiдi i iстотно не змiнюється протягом життя, однак вiдзначена
статева вiдмiннiсть [6].
Одним iз методiв дiагностики та лiкування раку щитовидної залози (РЩЗ) пiсля вида-
лення пухлини є застосування радiоактивного йоду [7]. Застосування оперативної та проме-
невої терапiї в онкологiчних хворих може справляти сильну депресивну дiю на показники
клiтинного iмунiтету [8], однак стосовно ПКК вiдомостей не достатньо.
Нами здiйснено порiвняльний аналiз активностi ПКК хворих на злоякiснi та доброякiснi
пухлини ЩЗ залежно вiд вiку i статi пацiєнтiв, ступеня поширення та наявностi метастазiв
пухлини, а також визначено вплив хiрургiчного лiкування та радiойодтерапiї на активнiсть
ПКК.
Проведено двi серiї дослiджень. У першiй серiї обстежено 97 осiб вiком вiд 18 до 65 рокiв,
якi знаходилися на лiкуваннi в хiрургiчному вiддiленнi Iнституту ендокринологiї та обмiну
речовин iм. В.П. Комiсаренка АМН України. Контрольну групу (43 особи) складали пра-
ктично здоровi донори вiдповiдного вiку. Для визначення залежностi активностi ПКК вiд
вiку усi пацiєнти, 84 жiнки та 56 чоловiкiв, були подiленi на три вiковi групи: перша — вiд 18
до 20 рокiв, друга — вiд 21 до 40 рокiв, третя — вiд 41 до 65 рокiв. Активнiсть ПКК визна-
чали у 49 осiб з доброякiсними та у 48 осiб iз злоякiсними (диференцiйованими) пухлинами
ЩЗ. Дослiдження проводили в залежностi вiд статi, ступеня поширення i наявностi мета-
стазiв пухлини. Без метастазiв була 21 особа, з метастазами — 27 осiб. Стадiю пухлинного
процесу Т1−3 мали 20 хворих, Т4 (поширення пухлини за межi капсули) — 28 хворих.
Також визначено та проаналiзовано показники активностi ПКК у 31 пацiєнта вiком
20–65 рокiв з доброякiсними пухлинами ЩЗ (аденома та вузловий чи багатовузловий зоб)
до операцiї та у 18 таких хворих пiсля операцiї; у 28 хворих на папiлярний РЩЗ до операцiї
та у 15 вiдповiдних хворих через 1–6 мiс. пiсля операцiї, коли вони знаходилися у станi
еутиреозу.
У другiй серiї дослiджень обстежено 35 хворих (вiком 35–65 рокiв) на папiлярний РЩЗ
до призначення чергового курсу радiойодтерапiї та 25 хворих з цiєї групи, якi проходили
радiойодтерапiю в Iнститутi онкологiї АМН України з метою лiквiдацiї залишкової тире-
оїдної тканини та лiкування метастазiв. Лiкувальна активнiсть радiойоду (131I) становила
4130–4170 МБк, яку хворi одержали протягом 1–2 курсiв. У групi пiсля операцiї та ра-
дiойодтерапiї дослiдження проводили через 1–3 мiс. Хворi цiєї групи знаходились у станi
гiпотиреозу, оскiльки вони обстежувалися перед черговим сеансом лiкування радiойодом
i не приймали тироксин.
Дослiдження цитотоксичної активностi ПКК у периферичнiй кровi проводили за мето-
дом Т. Hamaoka зi спiвавт. у модифiкацiї I. Круглової [9]. Метод базується на спектрофо-
тометричному визначеннi кiлькостi гемоглобiну, який вивiльнився iз зруйнованих ефектор-
ними клiтинами клiтин-мiшеней (мишачi еритроцити) у процесi їх сумiсної iнкубацiї.
Як свiдчать наведенi в табл. 1. данi, активнiсть ПКК у межах усiх вiкових груп здо-
рових осiб, а також хворих з доброякiсними та злоякiсними новоутвореннями ЩЗ, iстотно
не змiнюється. У порiвняннi зi здоровими пацiєнтами активнiсть ПКК у хворих на РЩЗ
178 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №3
вiрогiдно (P < 0,001) знижена майже в 2 рази в усiх вiкових групах, у той час як у хво-
рих з вузловим та багатовузловим зобом активнiсть ПКК вiрогiдно (P < 0,01) пiдвищена
тiльки у групi 21–40 рокiв. Представленi данi пiдтверджують результати, одержанi нами
в попереднiх дослiдженнях [10].
Таким чином, активнiсть ПКК залежить не вiд вiку, а вiд конкретної патологiї. У всiх
хворих на РЩЗ активнiсть ПКК знижена в порiвняннi зi здоровими пацiєнтами i вiдрiз-
няється вiд хворих з доброякiсними новоутвореннями, в яких цей показник пiдвищений
у певний вiковий перiод.
Згiдно з результатами дослiдження активностi ПКК у хворих з пухлинами ЩЗ залежно
вiд статi (табл. 2), активнiсть цих клiтин у здорових чоловiкiв вiрогiдно вища, нiж у здо-
рових жiнок, що узгоджується з даними iнших дослiдникiв [6]. У хворих з доброякiсними
вузлами ЩЗ активнiсть ПКК не має iстотної статевої вiдмiнностi. У той же час при зло-
якiсних тиреоїдних пухлинах у чоловiкiв цей показник в 1,3 раза нижчий, нiж у жiнок.
При порiвняннi активностi ПКК жiнок та чоловiкiв з доброякiсними пухлинами та здо-
ровими пацiєнтами встановлено, що даний показник у жiнок вищий, нiж у чоловiкiв. На
вiдмiну вiд цього, при злоякiсних пухлинах активнiсть ПКК вiдносно здорових донорiв
нижча як у жiнок (1,5 раза), так i у чоловiкiв (у 2,3 раза), але у чоловiкiв бiльшою мiрою.
Таблиця 1. Активнiсть ПКК у хворих з доброякiсними та злоякiсними новоутвореннями ЩЗ залежно вiд
вiку
Вiк пацiєнтiв, рокiв n IЦ, % (M ±m) P
Здоровi донори
18–20 14 33,7± 2,8 —
21–40 14 31,8± 2,5 P2 > 0,05
41–65 15 32,2± 1,4 P2 > 0,05, P3 > 0,05
Хворi з доброякiсними пухлинами
18–20 10 35,1± 2,4 P1 > 0,05
21–40 14 42,1± 2,6 P1 < 0,01, P2 > 0,05
41–65 22 36,6± 1,9 P1 > 0,05, P2 > 0,05, P3 >0,05
Хворi iз злоякiсними пухлинами
18–20 20 16,6± 1,2 P1 < 0,001
21–40 21 19,1± 1,3 P1 < 0,001, P2 > 0,05
41–65 8 18,4± 1,4 P1 < 0,001, P2 > 0,05, P3 > 0,05
Пр и м i т ка . Вiрогiднiсть рiзницi: P1 — стосовно здорових донорiв; P2 — стосовно осiб вiком 18–20 рокiв;
P3 — стосовно осiб вiком 21–40 рокiв.
Таблиця 2. Активнiсть ПКК у хворих з доброякiсними та злоякiсними новоутворення ЩЗ залежно вiд статi
Група пацiєнтiв n IЦ, % (M ±m) P
Здоровi донори
чоловiки 20 37,5 ± 2,2 —
жiнки 23 30,4 ± 1,2 P1 < 0,01
Хворi з доброякiсними пухлинами
чоловiки 19 37,0 ± 3,2 P2 > 0,05
жiнки 30 39,0 ± 1,7 P1 > 0,05, P2 < 0,001
Хворi iз злоякiсними пухлинами
чоловiки 17 16,0 ± 1,2 P2 < 0,001
жiнки 31 20,2 ± 1,0 P1 < 0,001, P2 < 0,001
Пр и м i т ка . P1 — вiрогiднiсть рiзницi мiж чоловiками i жiнками; P2 — вiрогiднiсть рiзницi стосовно здо-
рових донорiв.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №3 179
Отже, активнiсть ПКК у здорових осiб та хворих на пухлини ЩЗ залежить вiд статi.
У здорових чоловiкiв активнiсть ПКК вища, нiж у жiнок, а у чоловiкiв iз злоякiсними ново-
утвореннями активнiсть ПКК знижується бiльшою мiрою, нiж у жiнок. Це може свiдчити
про недостатнiсть вродженого iмунiтету в боротьбi з пухлиною та можливiсть виникнення
ускладнень, якi подовжують строки лiкування.
Результати визначення функцiональної активностi ПКК у хворих на РЩЗ залежно вiд
ступеня поширення та наявностi метастазiв наведенi в табл. 3. Показано, що у хворих на
стадiї Т4 активнiсть ПКК достовiрно (P < 0,05) знижена порiвняно з хворими на стадiї Т1–3.
Це свiдчить про iстотне пригнiчення активностi ПКК при iнвазiї пухлини за межi капсу-
ли. За наявностi злоякiсних пухлин з метастазами зниження активностi ПКК у хворих зi
стадiєю Т4 вiдносно стадiї Т1–3 поглиблюється, хоча рiзниця мiж цими групами недостовiр-
на. Одержанi нами данi корелюють з даними iнших дослiдникiв, якi свiдчать про нижчу
активнiсть ПКК у хворих на РЩЗ з метастазами або з анапластичним РЩЗ [2].
Таким чином, активнiсть ПКК у хворих на РЩЗ з метастазами знижується на 21%
у порiвняннi з хворими вiдповiдної групи без метастазiв.
У хворих з доброякiсними пухлинами ЩЗ активнiсть ПКК до оперативного лiкування
пiдвищена в порiвняннi з донорами, пiсля операцiї — знижена, але не вiдрiзняється вiд
показника здорових донорiв (табл. 4). Отже, у хворих з доброякiсними пухлинами ЩЗ
найголовнiша ланка у системi вродженого протипухлинного захисту — ПКК — функцiонує
нормально, захищаючи органiзм вiд онкогенного процесу.
Таблиця 3. Активнiсть ПКК до лiкування у хворих iз злоякiсними диференцiйованими пухлинами ЩЗ
залежно вiд ступеня їхнього поширення та метастазування
Наявнiсть метастазiв n IЦ, % (M ±m) P
Стадiя Т1–3
Без метастазiв 12 24,3 ± 1,2 —
З метастазами 8 18,2 ± 1,7 P1 < 0,01
Стадiя Т4
Без метастазiв 9 19,1 ± 2,1 P2 < 0,05
З метастазами 19 14,3 ± 0,9 P1 < 0,05, P2 > 0,05
Пр и м i т ка . P1 — вiрогiднiсть рiзницi стосовно груп без метастазiв; P2 — вiрогiднiсть рiзницi стосовно
стадiй Т1–3.
Таблиця 4. Активнiсть ПКК у хворих з пухлинами ЩЗ до та пiсля лiкування
Група обстежених n IЦ, % (M ±m) P
Здоровi донори 29 32,8± 2,7 —
Хворi з доброякiсними пухлинами ЩЗ
до операцiї 31 39,1± 1,8 P1 < 0,01
пiсля операцiї 18 30,1± 1,8 P1 > 0,05, P2 < 0,01
Хворi на папiлярний РЩЗ
до операцiї 28 19,2± 1,2 P1 < 0,001, P3 < 0,001
пiсля операцiї 15 21,7± 1,9 P1 < 0,01, P2 > 0,05, P3 < 0,01
до радiойодтерапiї 35 21,6± 1,3 P1 < 0,001
пiсля радiойодтерапiї 25 16,9± 1,1 P1 < 0,001, P4 < 0,01
Пр и м i т ка . Вiрогiднiсть рiзницi: P1 — стосовно групи здорових донорiв; P2 — стосовно групи хворих
до операцiї; P3 — стосовно групи хворих з доброякiсними пухлинами; P4 — стосовно групи хворих до
радiойодтерапiї.
180 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №3
У хворих з папiлярною карциномою активнiсть ПКК у 1,7 раза нижча, нiж у здоро-
вих осiб, а також у 2,2 раза нижча за цей показник у хворих з доброякiсними пухлинами
(див. табл. 4). Встановлене пригнiчення цитотоксичностi ПКК свiдчить про зниження при-
родної протипухлинної резистентностi у хворих на РЩЗ, що може призвести до його прогре-
сування. Одержанi результати узгоджуються з даними, отриманими нами ранiше [10, 11],
та даними iнших дослiдникiв, якi вказують на депресiю ПКК [1] за онкопатологiї, зокрема
у хворих на РЩЗ [2].
Як свiдчать данi лiтератури, у хворих на РЩЗ дiтей встановлено зниження кiлькостi
Т-лiмфоцитiв (CD3+), а також їх субпопуляцiй CD4+, CD8+ та CD16+ клiтин у перифе-
ричнiй кровi, що асоцiювалось iз порушенням їхньої ультраструктури [12].
Пiсля операцiї активнiсть ПКК у хворих на РЩЗ практично залишається на низьких
значеннях i в 1,5 раза нижча, нiж у групi здорових донорiв, що також збiгається з даними
iнших дослiдникiв [2].
Активнiсть ПКК у групi оперованих хворих на папiлярний РЩЗ до призначення ра-
дiойодтерапiї також знижена в порiвняннi з контролем (див. табл. 4). Пiсля проведення
радiойодтерапiї активнiсть ПКК у цих хворих достовiрно (P < 0,001) нижча в 1,9 раза
в порiвняннi з показником у здорових донорiв i в 1,3 раза нижча (P < 0,01) у порiвнян-
нi з показником у групi хворих до введення радiофармпрепарату, що свiдчить про вплив
опромiнення, спричиненого iнкорпорованим йодом-131.
Одержанi нами данi узгоджуються з даними лiтератури, якi свiдчать про високу чут-
ливiсть лiмфоцитiв та ПКК до опромiнення, зокрема у хворих на РЩЗ [13, 14]. Так,
Т.В. Воронцовою зi спiвавт. [14] при визначеннi абсолютної кiлькостi Т- i В-лiмфоцитiв
кровi дiтей, прооперованих з приводу РЩЗ, якi отримали сумарну лiкувальну дозу йо-
ду-131 ((27,5 ± 1,73) ГБк), показано iстотне зниження цих показникiв у порiвняннi з таки-
ми в групах хворих без радiойодтерапiї i встановлено, що iнгiбiцiя iмунiтету знаходиться
в прямiй залежностi вiд дози радiойоду, одержаної в результатi лiкування. Дослiдження па-
цiєнтiв, хворих на РЩЗ, пiсля тиреоїдектомiї та опромiнення йодом-131 (в дозi 3700 МБк),
проведенi A. Tofani зi спiвавт. [13], показали значне зниження числа лiмфоцитiв, зокрема
CD4 + -лiмфоцитiв та NK-клiтин, а також В-лiмфоцитiв, у раннiй (15–60 дiб) строк пiсля
радiойодтерапiї, що свiдчить про високу радiочутливiсть цих клiтин.
Встановленi порушення у хворих на РЩЗ, якi проходять лiкування йодом-131, можуть
виявлятися в першу чергу на цитогенетичному рiвнi, на що вказують данi лiтератури [15].
Порiвняльний аналiз цитотоксичностi ПКК у хворих з доброякiсними та злоякiсними
пухлинами ЩЗ до та пiсля лiкування показав, що у здорових донорiв та хворих з новоутво-
реннями ЩЗ активнiсть ПКК в межах вiкових груп не зазнає iстотних змiн. Активнiсть
ПКК у здорових чоловiкiв вища, нiж у здорових жiнок. У чоловiкiв та жiнок з доброякiсни-
ми вузлами ЩЗ активнiсть ПКК не має iстотної вiдмiнностi. При злоякiсних тиреоїдних
пухлинах у чоловiкiв цей показник в 1,3 раза нижчий, нiж у жiнок. У хворих з добро-
якiсними пухлинами ЩЗ активнiсть ПКК пiдвищена, що вiдрiзняє її вiд показника у хво-
рих на папiлярний РЩЗ, в яких активнiсть ПКК значно пригнiчена. Пiсля тиреоїдектомiї
активнiсть ПКК знижується в 1,5 раза в порiвняннi зi здоровими донорами. Встановлено,
що активнiсть ПКК у хворих на РЩЗ до операцiї залежить вiд ступеня поширення пух-
лини i є найнижчою на стадiї Т4. Активнiсть ПКК у хворих з метастазами знижується
бiльшою мiрою, нiж у групi хворих без метастазiв. Пiсля радiойодтерапiї активнiсть ПКК
у хворих на папiлярний РЩЗ додатково знижується в 1,3 раза в порiвняннi з вихiдним
показником.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №3 181
Таким чином, результати проведеного дослiдження свiдчать про те, що у хворих на
папiлярний РЩЗ має мiсце пригнiчення активностi ПКК як до, так i пiсля лiкування,
що вiдрiзняє їх вiд хворих з доброякiсними новоутвореннями ЩЗ. Зважаючи на виявлене
порушення, у хворих на РЩЗ доцiльно проводити комплексну терапiю iз залученням пре-
паратiв, модулюючих iмунну систему, для запобiгання розвитку рецидиву, ускладнень та
хронiчних запальних захворювань.
1. Бережная Н.М., Чехун В.Ф. Иммунология злокачественного роста. – Киев: Наук. думка, 2005. –
792 с.
2. Baker J.R., Fosso C.K. Immunological aspects of cancer arising from thyroid follicular cells // Endocrine
Reviews. – 1993. – 14, No 6. – P. 729–746.
3. Green L.K., Greffin J. Increased natural killer cells in fluids: a new, sensitive means of detection of carci-
noma // Acta cytol. – 1996. – 40, No 6. – P. 1240–1245.
4. Bauerhofer T., Kuss I., Henderson B. et al. Preferential apoptosis of CD56dim natural killer cell subset in
patients with cancer // Eur. J. Immunol. – 2003. – 33, No 1. – P. 119–124.
5. Raulet D.H. Interplay of natural killer cells and their receptors with the adaptive immune response //
Nature immunology. – 2004. – 5, No 10. – P. 996–1002.
6. Scorza Smeraldi C. Hu., Radelli L., Fabio G., Vanoli M. Age- and sex-dependent changes in natural killer
cell activity // Boll. Ist. sieroter. milan. – 1987. – 66, No 4. – P. 289–296.
7. Schlumberger М., Pacini F. Thyroid tumors. – Paris: Nucleon, 1999. – 345 p.
8. Чернишов А.В. Субпопуляцiї лiмфоцитiв i дiя на органiзм iонiзуючого випромiнювання // Укр. мед.
часопис. – 2004. – № 5 (43), IX/X 5/43. – С. 120–123.
9. Круглова И.Ф. Цитотоксическая активность киллерных клеток при туберкулезе: Автореф. дис. . . .
канд. мед. наук. – Киев, 1992. – 19 с.
10. Чеботарев В.Ф., Комиссаренко И.В., Замотаева Г.А., Рыбаков С.И., Коваленко А.Е., Степура
Н.Н., Котляренко Н.Н., Захарченко Т.Ф., Зубкова Г.А. Иммунный статус больных различного воз-
раста с новообразованием щитовидной железы // Клинич. хирургия. – 2000. – № 8. – С. 40–42.
11. Пат. № 56952А, МПК 7 G01N33/48, А61B8/00. Спосiб ранньої дiагностики раку щитоподiбної залози
на фонi багатовузлового еутиреоїдного зоба / Ф.Х. Саiдова, Г.А. Замотаєва, Т. Ф. Захарченко –
№ 20021210582. – Опубл. 15.05.2003, Бюл. № 5.
12. Тронько Н.Д., Зак К.П., Грузов М.А. и др. Иммунологический фенотип и ультраструктура лим-
фоцитов крови детей, проживающих вблизи Чернобыльской АЭС, у которых диагностирован рак
щитовидной железы // Доп. НАН України. – 1999. – № 9. – С. 186–190.
13. Tofani A., Sciuto R., Cioffi R.P. et al. Radioiodine-induced changes in lymphocyte subsets in patients
with differentiated thyroid carcinoma // Eur. J. Nucl. Med. – 1999. – 26, No 8. – P. 824–829.
14. Воронцова Т. В., Шаврова Е.Н., Кучинская С. В. и др. Состояние иммунной системы детей, больных
раком щитовидной железы, получающих гормональное лечение и радиойодтерапию // Иммунопато-
логия, аллергология, инфектология. – 2001. – № 2. – С. 38–45.
15. Popova L., Hadjidekova V., Hadjieva T. et al. Cytokinesis-block micronucleus test in patients undergoing
radioiodine therapy for differentiated thyroid carcinoma // Hell. J. Nucl. Med. – 2005. – No 8 (1). –
P. 54–57.
Надiйшло до редакцiї 06.07.2007Iнститут ендокринологiї та обмiну речовин
iм. В.П. Комiсаренка АМН України, Київ
182 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №3
|