Розвиток класифікації культурної флори у ХІХ сторіччі вітчизняними вченими
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2007
|
| Назва видання: | Наука та наукознавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49234 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Розвиток класифікації культурної флори у ХІХ сторіччі вітчизняними вченими / І.К. Кудренко // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 232-234. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49234 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-492342025-02-09T16:47:55Z Розвиток класифікації культурної флори у ХІХ сторіччі вітчизняними вченими Кудренко, І.К. Історія науки 2007 Article Розвиток класифікації культурної флори у ХІХ сторіччі вітчизняними вченими / І.К. Кудренко // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 232-234. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49234 uk Наука та наукознавство application/pdf Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія науки Історія науки |
| spellingShingle |
Історія науки Історія науки Кудренко, І.К. Розвиток класифікації культурної флори у ХІХ сторіччі вітчизняними вченими Наука та наукознавство |
| format |
Article |
| author |
Кудренко, І.К. |
| author_facet |
Кудренко, І.К. |
| author_sort |
Кудренко, І.К. |
| title |
Розвиток класифікації культурної флори у ХІХ сторіччі вітчизняними вченими |
| title_short |
Розвиток класифікації культурної флори у ХІХ сторіччі вітчизняними вченими |
| title_full |
Розвиток класифікації культурної флори у ХІХ сторіччі вітчизняними вченими |
| title_fullStr |
Розвиток класифікації культурної флори у ХІХ сторіччі вітчизняними вченими |
| title_full_unstemmed |
Розвиток класифікації культурної флори у ХІХ сторіччі вітчизняними вченими |
| title_sort |
розвиток класифікації культурної флори у хіх сторіччі вітчизняними вченими |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Історія науки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49234 |
| citation_txt |
Розвиток класифікації культурної флори у ХІХ сторіччі вітчизняними вченими / І.К. Кудренко // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 232-234. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Наука та наукознавство |
| work_keys_str_mv |
AT kudrenkoík rozvitokklasifíkacííkulʹturnoífloriuhíhstoríččívítčiznânimivčenimi |
| first_indexed |
2025-11-28T03:07:18Z |
| last_indexed |
2025-11-28T03:07:18Z |
| _version_ |
1850001843408601088 |
| fulltext |
Матеріали VII Добровської конференції232
На початку XVIII сторіччя в опи-
совій ботаніці панував страшенний
хаос, із часом фактичний матеріал став
настільки громіздким, що без певної
системи не можна було з ним розібра-
тись. Систематизація (класифікація),
необхідна при будь-якому досліджен-
ні світу, стала нагальною потребою.
Перш за все завдяки роботам Джона
Рея, Турнефора і Карла Ліннея сис-
тема рослинного світу почала швид-
ко розвиватись. Західноєвропейські
вчені набагато випередили на той час
розробку ботанічних питань порівняно
з Росією. Як зазначає сучасний вчений,
«Культурная отсталость России столь
явно препятствовала поступательному
развитию промышленности, торговли,
финансов страны, что правительство
вынуждено было подумать о создании
новой системы народного просвеще-
ния» [1, с.16 ].
В.І.Вернадський вважав, що саме
«Петр I ввел русское общество и рус-
скую государственность в творческую
научную работу», «положил прочное
начало научной творческой работе на-
шего общества» [2, с. 217]. Західні вчені,
яких далекоглядно запросив у Росію
Петро І, своїми трудами дали поштовх
до подальшого розвитку науки. «Бла-
городные уроженцы мелких немецких
государств и кантонов Швейцарии —
академики XVIII века — "немцы", от-
давшие лучшие свои силы и всю энер-
гию новой родине, многочисленные
"немцы" — любители и наблюдатели
природы среди врачей, аптекарей и
т.д., проникшие в самые глухие захо-
лустья тогдашней России, — создали
уже в XVIII веке нашу неразрывную
связь с вековой культурой Запада» [3,
с.176 ].
Створенню наукової біологічної
школи сприяли роботи видатних вче-
них-іноземців Палласа, Фішера, Гоф-
мана, Гольдбаха, Регеля, Стевена, Бес-
сера, Траутфеттера. «Они остались в
новой родине, слились и сроднились с
русским обществом и в семьях создали
традиции и связи с прошлым Западной
Европы» [3, с.176 ].
Приємно відзначити, що у розвитку
природознавства провідну роль зіграли
й наші співвітчизники-українці — Іван
Олексійович Двігубський і Михайло
Олександрович Максимович, які бага-
то років свого життя віддали Московсь-
кому університету, служінню науці.
Відмінною рисою, характерною
для більшості вітчизняних ботаніків
того часу, було те, що вони, хоча і поді-
ляли ботаніку на чисту і прикладну
науку [4, 5], але завжди у своїх працях
з’ясовували шляхи походження куль-
турних рослин, намагалися їх класи-
фікувати і визначити їх відношення до
видів диких рослин.
Іван Олексійович Двігубський ук-
лав перший визначник дикорослої
флори Московської губернії росій-
ською мовою [6], а також визначник
вітчизняних лікарських рослин, склав
енциклопедію практичних відомостей
по сільському господарству в 12 томах.
Велике значення мали його підруч-
ники і посібники з ботаніки, зоології,
технології і фізики, що довгий час ви-
І.К.Кудренко,
в.о.завідувача відділу, канд.біол.наук
(Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка НАН України)
Ðîçâèòîê êëàñèô³êàö³¿ êóëüòóðíî¿ ôëîðè ó Õ²Õ
ñòîð³÷÷³ â³ò÷èçíÿíèìè â÷åíèìè
ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÊËÀÑÈÔ²ÊÀÖ¯ ÊÓËÜÒÓÐÍί ÔËÎÐÈ Ó Õ²Õ ÑÒÎв×ײ ²Ò×ÈÇÍßÍÈÌÈ Â×ÅÍÈÌÈ
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 233
користовувалися студентами. Діяль-
ність Двігубського одержала високу
оцінку: він був удостоєний звання по-
чесного члена Московського універси-
тету (1833), орденів Св.Володимира IV
ст. і Св.Анни II класу, багатьох імпера-
торських нагород.
Велике значення для розвитку на-
уки мав журнал, що видавався ним з
1820 по 1829 р. «Новый магазин естест-
венной истории, физики, химии и све-
дений экономических». Сюди увійшло
багато оригінальних статей самого Дві-
губського, Максимовича та інших.
Іван Двігубський говорить про не-
обхідність поділу «разностей» з нижчої
систематичної групи на «достойные
внимания» й такі, які «не заслужива-
ют дальнейшего внимания» [7, с.206—
207]. «Разности, состоящие только в
цвете, нам важны ибо они опять легко
переменяются» [7, с.217—218]. Двігуб-
ський пропонує виділити з «разно-
стей» вci природньо створені сорти, до
яких він відносить і «уродов». Ці пог-
ляди на той час були досить прогре-
сивними. Коли І.О. Двігубський став
ректором Московського університету,
він помітив молодого Михайла Мак-
симовича, якого призначив вести всю
роботу з ботаніки. Тоді і розкрився
талант останнього як ботаніка. Крім
вивчення місцевої флори, велику заці-
кавленість приділяв Михайло Макси-
мович ботанічному саду в Гореньках.
Вже тоді він розумів важливість ви-
рощування рослин за межами їх при-
родного ареалу для їх детального вив-
чення як фахівцями, так і студентами.
На формування М.Максимовича як
ботаніка вплинули такі відомі на той
час фахівці, як професори Г.Ф.Гофман
і В. Фішер.
Завдяки сильній науковій підго-
товці та надзвичайній працездатності
Михайло Олександрович Максимович
зробив великий внесок у розробку сис-
теми рослин, а також розуміння термі-
ну «сорт». У своїй відомій праці «Сис-
тематика растений» він висловлюється
проти штучності систем рослин, яку
намагались продовжувати західноєв-
ропейські систематики у вигляді сходів
і прямої лінії. «Такая система есть
просто мечта несбыточная, ибо столь
строгой постепенности в природе не
находится». І водночас він визнає, що
в системі Ліннея та його попередників
є «нечто истинное, естественное, оста-
ющееся для системы вообще» [8, с. 9].
Максимович коротко, але цілком
правильно висловлює свою точку зору
на хід еволюції рослинного світу. Го-
ловним фактором появи «разностей»
(Varietas) Максимович вважає вплив
умов вирощування. Різні рослини пло-
дових і квітникових він називає сорта-
ми. Varietas («разності») об’єднують не
тільки випадкові та перехідні форми,
але й постійні, які передаються у спа-
док (тобто породи), тому їх не можна
називати словом «виродок», що озна-
чає випадкове відхилення.
При визначенні «разностей» Мак-
симович відрізняє «постійні» та «мін-
ливі» ознаки. Він звертає увагу на те,
що зміни виду є обов’язковою умовою
його життя, що «в природе не бывает и
двух особей точь в точь одинаковых»,
що різні зовнішні умови змінюють
рослини. Клімат і ґрунт є природними
утворювачами «разностей». «Но еще
более разнообразится вид от искусст-
венного воспитания (cultura), когда
растения взращиваются в неестест-
венных обстоятельствах. Такого рода
разности составляют предмет и заботу
садо водства, цветоводства и огород-
ничества». Максимович пише, що
розмно ження таких «произведенных
².Ê. Êóäðåíêî
Матеріали VII Добровської конференції234
воспитанием разностей» може про-
ходити лише вегетативно (живцями,
щепленням, цибулинами, відсадка-
ми), при посіві насінням ознаки цих
«разностей» зникають. При цьому
відмічає, що гарний догляд і удобрені
грунти сприяють збереженню цінних
ознак, як то смак, соковитість плодів і
т.п., поганий догляд, навпаки, сприяє
процесу здичавіння «разностей». Він
вірно говорить про можливість спад-
кового закріплення «разностей»: «...
есть еще разности вида давне-проис-
шедшие, через многие поколения про-
должавшиеся (вероятно, при одних
и тех же условиях внешних) и до того
усвоившиеся растением, что сделались
наследственными и размно жаются не
только посредством стана, но и семе-
нами». Это уже «как бы второстепен-
ные виды (subspecies Link.) и называ-
ются породами» [8, с. 56].
Він правильно розуміє і гібридиза-
цію. Гібриди Максимович називає «по-
месями (plantae hybridae)». «Когда жен-
ский пол одного вида оплодотворяется
мужским полом другого, то происшед-
ший из того зародыш вырастает в расте-
ние новой формы, средней между рас-
тениями его произведшими» [5, с.59].
Він добре розуміє, що розмножувати
гібриди, щоб зберегти їх якості, можна
тільки вегетативно. М. Максимович
повідомляє про можливості одержан-
ня міжвидових і навіть «межродовых
помесей», наводячи для прикладу гіб-
рид Veronica hybrida від схрещування
Veronica і Verbena. Максимович вказує
на широке поширення явища гібриди-
зації в процесі видоутворення: «... как
большое разнообразие видов происхо-
дит от видоизменения самих помесей,
от смешения самих разностей, особен-
но в садах, где столько представляется
для того случаев» [8, с.60].
Максимовичу належить і переклад
латинського слова «individuum» росій-
ським словом «особь»; останнє він ши-
роко використовує у своєму творі. З тих
пір термін «особь» назавжди ввійшов у
вживання в ботанічній літературі.
Максимович піднімає проблему
створення природної системи, розроб-
ляє питання, пов’язані з видоутворен-
ням, і приходить до висновку, що шля-
хи утворення нових видів як у природі,
так і в культурі однакові. А відбуваєть-
ся це під впливом зовнішніх умов і в
результаті гібридизації.
У своїх роботах вітчизняні ботаніки
користувалися системами Турнефора і
Ліннея як найкращими відомими на
той час системами рослин, прагнули
до створення нових природних систем
[8—10]. При цьому вони цілком вір-
но вважали, що тільки таким шляхом
можна з великим успіхом розвивати
прикладну ботаніку.
1. Яковкина Н.И. История русской культуры: XIX век. — СПб.: Изд-во “Лань”, 2000.
2. Вернадский В.И. Труды по истории науки.— М.: Наука, 2002.
3. Вернадский В.И. Публицистические статьи. — М.: Наука, 1995.
4. Двигубский И. Начальные основания естественной истории растений. — М., 1823. — Ч.1.
5. Максимович М. Основания ботаники. Ч. 1. Органология. — М., 1828. — 130 с.
6. Двигубский И.А. Московская флора, или описание растений дикорастущих в Московской гу-
бернии. — М.: Университетская типография, 1828.
7. Двигубский И. Начальные основания ботаники. — М., 1805.
8. Максимович М. Систематика растений. — М., 1831. — 60 с.
9. Максимович М. Нечто о естественной системе растительного царства аналити ческой // Новый
магазин естественной истории. — М., 1825. — 28 с.
10. Максимович М. О системах растительного царства. — М., 1827. — 79 с.
|