Системні дослідження живучості та безпеки складних технічних систем
Визначено особливості складних технічних систем і середовища їхнього функціонування, запропоновано використання методології системного аналізу для дослідження та оцінки живучості систем різних класів, виходячи з різних критеріїв. Наведено формалізовані постановки узагальнених задач оцінки живучості...
Saved in:
| Published in: | Реєстрація, зберігання і обробка даних |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50463 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Системні дослідження живучості та безпеки складних технічних систем / О.Г. Додонов, О.С. Горбачик, М.Г. Кузнєцова // Реєстрація, зберігання і обробка даних. — 2010. — Т. 12, № 2. — С. 202-208. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860127707430387712 |
|---|---|
| author | Додонов, О.Г. Горбачик, О.С. Кузнєцова, М.Г. |
| author_facet | Додонов, О.Г. Горбачик, О.С. Кузнєцова, М.Г. |
| citation_txt | Системні дослідження живучості та безпеки складних технічних систем / О.Г. Додонов, О.С. Горбачик, М.Г. Кузнєцова // Реєстрація, зберігання і обробка даних. — 2010. — Т. 12, № 2. — С. 202-208. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Реєстрація, зберігання і обробка даних |
| description | Визначено особливості складних технічних систем і середовища їхнього функціонування, запропоновано використання методології системного аналізу для дослідження та оцінки живучості систем різних класів, виходячи з різних критеріїв. Наведено формалізовані постановки узагальнених задач оцінки живучості з використанням різних математичних методів. Обґрунтовано інформативність і корисність показників живучості при розробці та експлуатації складних технічних систем.
Определены особенности сложных технических систем и среды их функционирования, предложено использование методологии системного анализа для исследования и оценки живучести систем разных классов, исходя из различных критериев. Приведены формализованные постановки обобщенных задач оценки живучести с использованием разных математических методов. Обоснована информативность и полезность показателей живучести при разработке и эксплуатации сложных технических систем.
The features of complex technical systems and their environment are defined. System research methodology for research and evaluation of the survivability on different criteria for different systems is proposed. The formal settings for generalized targets of survivability evaluation with different mathematical methods are shown. The self-descriptiveness and usefulness of survivability indexes for complex technical systems creating and operating are substantiated.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:42:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
Методи захисту інформації
в комп’ютерних системах і мережах
202
УДК 004.5
О. Г.Додонов, О. С. Горбачик, М. Г. Кузнєцова
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
вул. М. Шпака, 2, 03113 Київ, Україна
e-mail: dodonov@ipri.kiev.ua
Системні дослідження живучості та безпеки
складних технічних систем
Визначено особливості складних технічних систем і середовища їхнього фу-
нкціонування, запропоновано використання методології системного аналізу
для дослідження та оцінки живучості систем різних класів, виходячи з різ-
них критеріїв. Наведено формалізовані постановки узагальнених задач оцін-
ки живучості з використанням різних математичних методів. Обґрунто-
вано інформативність і корисність показників живучості при розробці та
експлуатації складних технічних систем.
Ключові слова: системні дослідження, складні технічні системи, живу-
чість.
Сучасне ділове середовище важко уявити без створення та розвитку складних тех-
нічних і соціотехнічних систем регіонального чи глобального масштабів, для яких ха-
рактерні розвинуті засоби комунікації, насиченість засобами автоматизації, складна
структура ресурсозабезпечення, використання різноманітних інформаційних техноло-
гій тощо. Мобільність ділового середовища вимагає зростання чутливості систем до
змін, що відбуваються в ньому, до різного роду зовнішніх і внутрішніх впливів, і в той
же час вимоги безпеки потребують якомога меншої уразливості систем від впливів сти-
хійного або цілеспрямованого характеру, забезпечення стійкості системи та її сталого
функціонування. Визначається певне протиріччя у вимогах, що потребує розв’язання.
У загальному випадку при проектуванні складних технічних систем виникає не зо-
всім чітко сформульоване теоретично і, на перший погляд, не вирішуване практично
завдання створення надійної, стабільно функціонуючої системи з ненадійних складо-
вих. Та пам’ятаючи, що властивості складної системи як цілого не є сумою властивос-
тей її складових, що можливе виникнення нових інтегрованих властивостей, застосо-
вуючи спеціальні проектні підходи, відповідні методики та архітектурні рішення до-
сить успішно вже сьогодні можна вирішувати зазначені проблеми [1, 2].
У «глобальному суспільстві ризику» виникають нові вимоги до безпеки технічних
систем, які включені у ланцюги життєзабезпечення, пов’язані безпосередньо з повсяк-
денною діяльністю людей. Уже на початковому етапі розробки та впровадження цих
систем потрібно якомого правильно визначитися з цілями й необхідним рівнем безпе-
ки, спрогнозувати можливі втрати у разі виникнення нештатних ситуацій, мати можли-
вість попереджувати розвиток небезпечних станів системи, спланував способи віднов-
© О. Г. Додонов, О. С. Горбачик, М. Г. Кузнєцова
Системні дослідження живучості та безпеки складних технічних систем
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2010, Т. 12, № 2 203
лення функціонування або «безпечну зупинку».
Сучасні дослідження з теорії живучості складних технічних систем спрямовані са-
ме на розвиток методологічних основ організації систем із підвищеним рівнем живучо-
сті та безпеки упродовж всього життєвого циклу; на вивчення закономірностей збере-
ження системою певної якості при ушкодженні її елементів і способах забезпечення
живучості, використання механізмів її підтримки [1, 3].
У теорії живучості термін «якість системи» розуміється як властивість здатності
досягати цілі функціонування (реалізовувати визначену функцію). Аналогічно у теорії
надійності якість системи розуміється лише у властивості гарантувати працездатний
стан чи ні.
Ушкодження компонентів — це подія, що призводить до порушення функціону-
вання системи або її складових внаслідок зовнішніх чи внутрішніх впливів. Важлива не
природа впливів, а їхні наслідки для системи. Ушкодження можуть бути суттєвими або
несуттєвими. Суттєві ушкодження найчастіше призводять до зміни цілі функціонуван-
ня системи (звужується множина функцій, які виконуються системою), несуттєві — не
призводять до зміни цілі.
Живучість — властивість, що характеризує, зокрема, і здатність системи ефектив-
но функціонувати за наявності ушкоджень (руйнацій складових) або відновлювати цю
здатність за визначений проміжок часу.
Живучість є комплексною властивістю систем. Показники живучості мають відпо-
відати вимогам системного рівня досліджень і в той же час вони мають забезпечити
можливість розробки достатньо простих моделей для практичних робочих досліджень
та виконання розрахунків. [1, 3]. З поняттям живучості тісно пов’язані також такі влас-
тивості системи як адаптивність та стійкість. Адаптивність — це здатність системи змі-
нюватися при зміні умов функціонування заради збереження своїх експлуатаційних по-
казників у визначених межах. Стійкість — властивість системи при незначних змінах
умов функціонування зберігати свої експлуатаційні показники.
Для технічних систем зі складною архітектурою, з великою кількістю гетерогенних
компонентів оцінити живучість є складним завданням, навіть якщо відомі необхідні
метрики для всіх складових системи, проте існує нагальна потреба у простих і достат-
ньо ефективних для практики методиках адекватної достовірної оцінки основних хара-
ктеристик живучості. Зрозуміло, що при дослідженні живучості та побудові оцінок не-
обхідно провести аналіз інтегральних багатофакторних (багатокритеріальних) показни-
ків, які враховують як кількісні, так і якісні характеристики.
Сучасні дослідження живучості складних технічних систем спираються на прин-
ципи системного аналізу, що забезпечує формування цілісного системного погляду на
об’єкт аналізу і дозволяє врахувати наступні особливості, які, згідно із загальною теорі-
єю систем, притаманні складним системам [1]:
— вкладеність — значна кількість зв’язаних і взаємодіючих між собою складових
системи, які в свою чергу складаються з великої кількості зв’язаних і взаємодіючих між
собою складових (елементів, підсистем, компонентів) і т.д.;
— наявність загальносистемної цілі функціонування, яка домінує над цілями фун-
кціонування будь-яких складових системи;
— непередбачуваність, що виявляється у поведінці складної системи, яка є резуль-
татом взаємодії і взаємовідношень між її компонентами;
— відсутність повної інформації про систему в цілому у будь-якого з компонентів
складної системи, оскільки зв’язки між компонентами досить короткі, інформацію еле-
мент системи отримує від найближчих сусідів, а при передачі на відносно великі від-
О. Г. Додонов, О. С. Горбачик, М. Г. Кузнєцова
204
стані (при передачі інформації через певну кількість елементів) вона зазнає змін (а іноді
взагалі втрачається);
— нелінійність відношень між компонентами, внаслідок чого незначний збурюю-
чий вплив може викликати помітний ефект, і навпаки, значний впливаючий імпульс
може бути не результативним;
— наявність зворотних зв’язків як позитивних, так і негативних, що визначають
функціонування системи;
— відкритість (межі системи залежно від її природи мають бути проникні або для
інформації, або для енергії, через що система постійно змінюється, але засобами управ-
ління утримується в стабільному стані);
— наявність історії, причому незначні зміни в теперішньому можуть призвести до
значних змін у майбутньому;
— активна взаємодія із зовнішнім середовищем в умовах невизначеності факторів
впливу на складові системи і мінливості стану зовнішнього і внутрішнього середовищ.
Живучість зазвичай виявляється в разі накопичення в системі критичної кількості
відмов, коли повернення до стандартного режиму функціонування через зміну внутрі-
шнього стану та зовнішнього середовища малоймовірне [2, 4]. Наявність живучості за-
безпечує динамічну функціональну відповідність системи змінним умовам експлуатації
на досить тривалому проміжку часу. Більш живучою можна вважати технічну систему,
яка найбільш відповідатиме задекларованим цілям свого функціонування в умовах по-
ступового накопичення відмов, погіршення умов експлуатації і наявності небажаних
впливів. Якщо існує декілька альтернативних варіантів за зазначеним вище критерієм,
серед них більш живучою може вважатися система, що спроможна витримати на зада-
ному інтервалі часу більшу кількість відмов або спроможна функціонувати з якістю не
нижче визначеної впродовж більш тривалого часу і в найнесприятливих умовах.
Комплексний характер проблеми аналізу та оцінки живучості робить неможливим
рішення цієї проблеми на основі будь-якого одного параметра, необхідним стає розгляд
інтегральних багатофакторних (багатокритеріальних) показників. Бажано, передбачаю-
чи можливість використання властивості живучості, ще на початковому етапі розробки
системи визначитися з критеріями оцінки системних якостей. Критерії повинні врахо-
вувати певні принципи, що характеризують різні конструктивно-технологічні аспекти,
фактори й механізми забезпечення та підтримки живучості. Наприклад, для складних
комп’ютерних систем можна визначити наступні критерії [1, 2, 4]:
— критерії відповідності системи заданим показникам якості функціонування і/або
оцінки ступеню її функціональної деградації;
— критерії оцінки ефективності динамічної реконфігурації і перерозподілу ресур-
сів;
— критерії оцінки ступеню відновлення системи після збоїв і відмов завдяки меха-
нізмам реорганізації чи реконструкції;
— критерії, які характеризують зміни продуктивності, реактивності, чутливості си-
стеми в умовах деградації системних ресурсів;
— критерії оцінки адаптивності системи до зовнішніх і внутрішніх змін;
— критерії економічної ефективності використання наявних ресурсів.
Аналізуючи живучість технічної системи, яка знаходиться у постійно змінному зо-
внішньому середовищі і досить часто зазнає модернізації для покращення показників
якості її функціонування, можна отримати найбільш об’єктивний і адекватний показ-
ник, оскільки саме при дослідженні живучості з’ясовується здатність системи викону-
вати свої функції впродовж довготривалого періоду, а не можливість продовження фу-
Системні дослідження живучості та безпеки складних технічних систем
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2010, Т. 12, № 2 205
нкціонування по відновленню після окремих збоїв чи відмов (показники надійності та
відмовостійкості).
Кількісна оцінка живучості складної технічної системи, як правило, виконується на
основі конкретних метрик, які характеризують втрату функціональності (функціональ-
ну деградацію) за певний часовий період [2, 4]. Можливі різні методичні підходи до
обчислення таких метрик, наприклад, через кількісні оцінки здатності системи викону-
вати критично важливі функції, через ступінь деградації системи тощо. Наприклад, для
аналізу живучості та оцінки функціональної деградації можна використати інтеграль-
ний показник функціональної живучості , який визначається через середньозважену
суму оцінок показників якості функціонування наступним чином [2]:
)(
1
1
kz
S
S
j
j
,
де значення унормованих показників Sjkz j ,1),( , що обчислюється як
,,1,
)(
)(
*
lj
q
qkq
akz
TВ
j
TВ
jj
jj
для TВ вигляду TВ
j jq q ,
або
* ( )
( ) , 1,
TВ
j j
j j TВ
j
q q k
z k a j l S
q
для TВ вигляду TВ
jj qq ;
де ja — ваговий коефіцієнт, що характеризує ступінь значимості j -го показника функ-
ціональної живучості для інтегральної оцінки якості функціонування системи в цілому;
k — число накопичених відмов у системі за заданий період часу (з урахуванням відно-
влення); 1 2{ , ,..., }j Sq Q q q q — елемент множини показників, які мають знаходитись
у відповідних межах, що визначаються технічними вимогами TВ , які формулюються у
технічному завданні (ТЗ) на технічну систему; )(* kq j — «найгірше» у розумінні вико-
нання умов ТЗ значення j -го показника якості функціонування при накопичення у сис-
темі k відмов компонентів.
Зрозуміло, що якщо для всіх заданих показників функціональної живучості за за-
даний період часу має місце обмеження TВ
jj qq або TВ
jj qq , Sj ,1 , то
( ) 0, 1,min j
j
z k j S , і, відповідно, значення інтегрального показника буде не нижче
деякої критичної нижчої межі kp Її конкретне значення може бути задане спочатку
при певних функціональних можливостях системи на деякий період експлуатації, а та-
кож як і початкове значення інтегрального показника .
Як кількісна оцінка ступеню деградації функціональних можливостей системи у
цьому випадку може використовуватися величина:
О. Г. Додонов, О. С. Горбачик, М. Г. Кузнєцова
206
100 % 100 %втрn nom
d
n n
S
,
де n — кількісна оцінка початкових (повних) функціональних можливостей системи з
урахуванням вагових коефіцієнтів значимості показників функціональної живучості;
nom , втр — кількісна оцінка для поточних (наявних) та втрачених функціональних
можливостей системи відповідно.
Досліджуючи живучість обчислювальних систем, як прикладу складних технічних
систем, у рамках поданої вище моделі можна обрати за показник живучості число ком-
пенсованих функціональних відмов [3, 4].
У разі функціональної однорідності компонентів обчислювальної системи kF ,
якість функціонування можна визначати через заданий рівень продуктивності системи,
який забезпечується завдяки наявності відповідної кількості працездатних функціона-
льних компонентів [5]
*, constkF t ,
де tFk , — середнє число працездатних функціональних компонентів у системі в
момент часу 0t ;
* — мінімально припустиме число працездатних функціональних
компонентів, при якому продуктивність системи не менше необхідної, тоді оцінкою
функціональної живучості може служити функція
)/(),(),( NtFtFN kk ,
де ),( tFk — математичне сподівання продуктивності системи в момент часу t ≥ 0;
N — сумарна продуктивність усіх функціональних компонентів.
Якщо за показник живучості комп’ютерної системи обрати, наприклад, такий якіс-
ний показник як підтримка певної інформаційної інфраструктури технічними засобами
системи, тобто наявність певних комунікацій у системі, тоді моделлю комп’ютерної
системи може слугувати граф, вузли якого — суть функціональні компоненти, а дуги
— різні канали зв’язку (провідні, бездротові, комбіновані) [6]. Функціонування системи
можна розглядати як послідовність інформаційних процесів (паралельно-послідовну
роботу сукупності функціональних компонентів), між якими має місце обмін інформа-
цією каналами зв’язку. Якщо мають місце часові обмеження, а саме, інформаційний
процес має завершитись за час zT , який не перевищує допT (максимально допустимий
час опрацювання інформації, який залежить від прикладної сфери), тоді
допобfz TTTT )( ,
де fT — час, який витрачається на опрацювання інформації функціональними компо-
нентами, обT — час, витрачений на інформаційний обмін.
Зміни зовнішнього чи внутрішнього середовища, небажані впливи на комп’ютерну
систему можуть призвести до збільшення часу реалізації інформаційного процесу на
Системні дослідження живучості та безпеки складних технічних систем
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2010, Т. 12, № 2 207
додT . За показник функціональної живучості у таких умовах можна обрати ймовірність
виконання інформаційного процесу, що реалізує ціль функціонування, тобто ймовір-
ність існування необхідної сукупності функціональних компонентів і каналів зв’язку,
при обмеженнях:
( )f об дод допT T T T .
У разі наявності декількох розробок комп’ютерних систем одного функціонально-
го призначення за критерій переваги можна обрати живучість, зокрема, показник функ-
ціональної живучості — наявна кількість структур, які дозволяють реалізувати «крити-
чний» інформаційних процес.
При аналізі живучості складних технічних систем використовують різні підходи,
на основі теорії ймовірностей, теорії масового обслуговування, дослідження операцій,
методів дослідження моделей з використанням апарата ланцюгів Маркова, стохастич-
них мереж Петрі [1, 3, 7, 8]. Як правило, на основі теоретико-ігрових моделей прово-
дять дослідження живучості складних технічних і соціотехнічних систем військового
призначення, які функціонують в умовах цілеспрямованого впливу супротивника, на-
явності зовнішніх і внутрішніх уразливих факторів, коли компенсувати нештатні ситу-
ації, потоки відмов і збоїв можна лише за рахунок внутрішніх резервів системи [4, 9].
Функціонування системи розглядається як серія обмінів деякої кількості V ресурсів, що
витрачають, на деяку кількість W споживаних ресурсів. Для одержання кількісної оцін-
ки живучості систем, які описуються моделями такого типу, конкретизується зміст (V,
W)-обмінів. Оптимальність поведінки систем досягається за рахунок оптимізації (V, W)-
обмінів. Живучість систем оцінюється наявністю в них життєво важливих елементів,
які визначаються на основі експертних оцінок у кожному конкретному випадку за від-
повідними правилами.
Вже досить давно використовуються і дають хороші результати в галузі радіоелек-
троніки, економіки, військової техніки логіко-ймовірнісні моделі для аналізу живучості
та надійності структурно-складних систем [10]. Тут використовується апарат теорії
графів для аналізу топології і взаємного впливу компонентів системи, а за допомогою
теорії ймовірностей моделюються результати несприятливих зовнішніх впливів на сис-
тему.
Живучість складних технічних систем у рамках зазначених вище моделей може
досліджуватися в різних аспектах, але гетерогенність компонентів складних систем ні-
як не враховується у цих моделях, не враховується динамічність характеристик зовніш-
нього середовища, складність зворотних зв’язків. Крім того, досвід системних дослі-
джень свідчить, що складні технічні системи є більш багатогранним явищем, ніж мож-
на розкрити у канонічній схемі дослідження. Отже, для повноцінного практично корис-
ного аналізу і оцінки живучості вже сьогодні потрібні більш змістовні моделі, що вра-
ховували б не тільки функціональне призначення системи, а й особливості архітектур-
них рішень та нюанси технічних реалізацій.
1. Додонов О.Г. Живучість складних систем: аналіз та моделювання: навч.посіб. у 2-х ч. / О.Г. До-
донов, М.Г. Кузнєцова, О.С. Горбачик. — К.: НТУУ «КПІ», 2009. — 264 с. — Бібліогр.: С. 137–138; 259–
261.
2. Зиновьев П.А. Анализ факторов и механизмов живучести в корпоративных информационных
системах / П.А. Зиновьев // Исследования по информатике. — 2007. — Вып. 12. — Казань: Отечество. —
О. Г. Додонов, О. С. Горбачик, М. Г. Кузнєцова
208
С. 3–30. — Библиогр.: С. 28–30.
3. Стекольников Ю.И. Живучесть систем. Теоретические основы / Ю.И. Стекольников. — СПб.:
Политехника, 2002. — 168 с. — Библиогр.: С. 152–155.
4. Додонов А.Г. Введение в теорию живучести вычислительных систем / А.Г. Додонов, М.Г. Кузне-
цова, Е.С. Горбачик; отв. ред. В.А. Гуляев. — К.: Наук. думка, 1990. — 184 с. — Библиогр.: С. 173–180.
5. Павский В.А. Вычисление показателей живучести распределенных вычислительных систем и
осуществимости решения задач / В.А. Павский, К.В. Павский, В.Г. Хорошевский // Искусственный ин-
теллект. — 2006. — № 4. — С. 28–34.
6. Додонов О.Г. Живучість інформаційно-аналітичних систем: понятійний апарат, моделі аналізу та
оцінки / О.Г. Додонов, О.С. Горбачик, М.Г. Кузнєцова // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2007.
— Т. 9, № 3. — С. 61–72.
7. Зайченко Е.Ю. Сети АТМ: моделирование, анализ и оптимизация / Е.Ю. Зайченко. — К.: ЗАТ
«ВІПОЛ», 2003. — 216 с. — Библиогр.: С. 198–206.
8. Барабаш О.В. Построение функционально устойчивых распределенных информационных сис-
тем / О.В. Барабаш. — К.: НАУ, 2004. — 226 с. — Библиогр.: С. 223–225.
9. Крапивин В.Ф. О теории живучести сложных систем / В.Ф. Крапивин — М.: Наука, 1978. — 248
с. Библиогр.: С. 243–246.
10. Рябинин, И.А. Надежность и безопасность структурно-сложных систем / И.А. Рябинин. — СПб.:
Политехника, 2000. — 248 с. — Библиогр.: С. 242–248.
Надійшла до редакції 15.06.2010
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-50463 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1560-9189 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:42:40Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут проблем реєстрації інформації НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Додонов, О.Г. Горбачик, О.С. Кузнєцова, М.Г. 2013-10-20T21:02:17Z 2013-10-20T21:02:17Z 2010 Системні дослідження живучості та безпеки складних технічних систем / О.Г. Додонов, О.С. Горбачик, М.Г. Кузнєцова // Реєстрація, зберігання і обробка даних. — 2010. — Т. 12, № 2. — С. 202-208. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1560-9189 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50463 004.5 Визначено особливості складних технічних систем і середовища їхнього функціонування, запропоновано використання методології системного аналізу для дослідження та оцінки живучості систем різних класів, виходячи з різних критеріїв. Наведено формалізовані постановки узагальнених задач оцінки живучості з використанням різних математичних методів. Обґрунтовано інформативність і корисність показників живучості при розробці та експлуатації складних технічних систем. Определены особенности сложных технических систем и среды их функционирования, предложено использование методологии системного анализа для исследования и оценки живучести систем разных классов, исходя из различных критериев. Приведены формализованные постановки обобщенных задач оценки живучести с использованием разных математических методов. Обоснована информативность и полезность показателей живучести при разработке и эксплуатации сложных технических систем. The features of complex technical systems and their environment are defined. System research methodology for research and evaluation of the survivability on different criteria for different systems is proposed. The formal settings for generalized targets of survivability evaluation with different mathematical methods are shown. The self-descriptiveness and usefulness of survivability indexes for complex technical systems creating and operating are substantiated. uk Інститут проблем реєстрації інформації НАН України Реєстрація, зберігання і обробка даних Методи захисту інформації в комп’ютерних системах і мережах Системні дослідження живучості та безпеки складних технічних систем Системные исследования живучести и безопасности сложных технических систем System Research of Survivability and Safety for Complex Technical Systems Article published earlier |
| spellingShingle | Системні дослідження живучості та безпеки складних технічних систем Додонов, О.Г. Горбачик, О.С. Кузнєцова, М.Г. Методи захисту інформації в комп’ютерних системах і мережах |
| title | Системні дослідження живучості та безпеки складних технічних систем |
| title_alt | Системные исследования живучести и безопасности сложных технических систем System Research of Survivability and Safety for Complex Technical Systems |
| title_full | Системні дослідження живучості та безпеки складних технічних систем |
| title_fullStr | Системні дослідження живучості та безпеки складних технічних систем |
| title_full_unstemmed | Системні дослідження живучості та безпеки складних технічних систем |
| title_short | Системні дослідження живучості та безпеки складних технічних систем |
| title_sort | системні дослідження живучості та безпеки складних технічних систем |
| topic | Методи захисту інформації в комп’ютерних системах і мережах |
| topic_facet | Методи захисту інформації в комп’ютерних системах і мережах |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50463 |
| work_keys_str_mv | AT dodonovog sistemnídoslídžennâživučostítabezpekiskladnihtehníčnihsistem AT gorbačikos sistemnídoslídžennâživučostítabezpekiskladnihtehníčnihsistem AT kuznêcovamg sistemnídoslídžennâživučostítabezpekiskladnihtehníčnihsistem AT dodonovog sistemnyeissledovaniâživučestiibezopasnostisložnyhtehničeskihsistem AT gorbačikos sistemnyeissledovaniâživučestiibezopasnostisložnyhtehničeskihsistem AT kuznêcovamg sistemnyeissledovaniâživučestiibezopasnostisložnyhtehničeskihsistem AT dodonovog systemresearchofsurvivabilityandsafetyforcomplextechnicalsystems AT gorbačikos systemresearchofsurvivabilityandsafetyforcomplextechnicalsystems AT kuznêcovamg systemresearchofsurvivabilityandsafetyforcomplextechnicalsystems |