Перспективні інформаційні технології та розвиток GRID-систем у високопродуктивних глобально-розподілених обчислювальних інфраструктурах корпоративної співпраці
Розглянуто GRID-технології як важливий та перспективний для України напрямок в організації ІТ-інфраструктур для корпоративного співробітництва і спільного використання розподілених обчислювальних й інформаційних ресурсів в урядуванні, бізнесі, науці й освіті. Виконано порівняння та аналіз можливосте...
Saved in:
| Published in: | Реєстрація, зберігання і обробка даних |
|---|---|
| Date: | 2004 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
2004
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50647 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Перспективні інформаційні технології та розвиток GRID-систем у високопродуктивних глобально-розподілених обчислювальних інфраструктурах корпоративної співпраці / О.Я. Матов, І.О. Храмова // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2004. — Т. 6, № 1. — С. 85-98. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860243295100207104 |
|---|---|
| author | Матов, О.Я. Храмова, І.О. |
| author_facet | Матов, О.Я. Храмова, І.О. |
| citation_txt | Перспективні інформаційні технології та розвиток GRID-систем у високопродуктивних глобально-розподілених обчислювальних інфраструктурах корпоративної співпраці / О.Я. Матов, І.О. Храмова // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2004. — Т. 6, № 1. — С. 85-98. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Реєстрація, зберігання і обробка даних |
| description | Розглянуто GRID-технології як важливий та перспективний для України напрямок в організації ІТ-інфраструктур для корпоративного співробітництва і спільного використання розподілених обчислювальних й інформаційних ресурсів в урядуванні, бізнесі, науці й освіті. Виконано порівняння та аналіз можливостей розподілених технологій, типів GRID-систем, як засобу спільного використання ресурсів; напрямків подальших досліджень, використання, розвитку та впровадження GRID-технологій. Підкреслено необхідність координації робіт вітчизняних учених і фахівців у даному напрямку, який розвивається дуже динамічно.
Рассмотрены GRID-технологии как важное и перспективное для Украины направление в организации ІТ-инфраструктур для корпоративного сотрудничества и совместного использования распределенных вычислительных и информационных ресурсов в государственном управлении, бизнесе, науке и образовании. Выполнены сравнения и анализ возможностей распределенных технологий, типов GRID-систем как средства совместного использования ресурсов, направлений дальнейших исследований, использования, развития и внедрения GRID-технологий. Подчеркнута необходимость координации работ отечественных ученых и специалистов в данном динамически развивающемся направлении.
GRID-technologies as an important and promising direction for Ukraine in the organization of IT infrastructures for corporate cooperation and distributed computing and information resources sharing in the government, business, science and education are considered. Comparisons and the distributed technologies opportunities, GRID-system types, as resources sharing tool, directions of the further GRID technologies researches, usage, development and deployment are analyzed. Necessity of domestic scientists and experts activities coordination for the given dynamically developing discipline is strictly emphasized.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:32:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2004, Т. 6, № 1 85
УДК 681.3
О. Я. Матов, І. О. Храмова
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
вул. М. Шпака, 2, 03113 Київ, Україна
Перспективні інформаційні технології та розвиток
GRID-систем у високопродуктивних
глобально-розподілених обчислювальних
інфраструктурах корпоративної співпраці
Розглянуто GRID-технології як важливий та перспективний для Укра-
їни напрямок в організації ІТ-інфраструктур для корпоративного спів-
робітництва і спільного використання розподілених обчислювальних й
інформаційних ресурсів в урядуванні, бізнесі, науці й освіті. Виконано
порівняння та аналіз можливостей розподілених технологій, типів
GRID-систем, як засобу спільного використання ресурсів; напрямків
подальших досліджень, використання, розвитку та впровадження
GRID-технологій. Підкреслено необхідність координації робіт вітчиз-
няних учених і фахівців у даному напрямку, який розвивається дуже
динамічно.
Ключові слова: інформаційні технології, метаобчислення, GRID-
технологія, розподілені обчислення, обчислювальна інфраструктура,
корпоративна співпраця.
Вступ
Уникаючи жодного заперечення можна стверджувати, що вимоги суспільства
до інформаційних систем, обумовлені впровадженням у життя швидкісних обчис-
лювальних мереж, щодалі зростатимуть. Цьому в великій мірі сприяє поширення
глобальних програмних проектів на зразок електронних бібліотек (e-Library), еле-
ктронної науки (e-Science) та додатків електронного бізнесу типу B2B, C2B, C2C,
B2C, що дедалі набувають популярності. Поширення в світі концепції електрон-
ного урядування та темпи впровадження відповідних рішень (G2C, G2B, C2G,
B2G) у більшості країн світу ще більше загострили проблему так званої «інфор-
маційної повені».
Іншим джерелом вимог залишаються наукові дослідження, в яких застосу-
вання новітніх технічних засобів (синхротронів, радіотелескопів, електронних мі-
кроскопів тощо) і технологій призвело до значного збільшення потоку результа-
тів експериментів та обчислень, що потребують значних ресурсів для обробки та
аналізу.
© О. Я. Матов, І. О. Храмова
О. Я. Матов, І. О. Храмова
86
Глобальні обчислення вимагають нових пріоритетів і принципів, єдиного й
універсального представлення комп’ютерної інформації. Колишні способи пред-
ставлення, виробництва і споживання інформації, що були перенесені в Інтернет
майже без змін, більш не здатні забезпечувати її ефективне використання. Перед
суспільством постало питання, як впоратись із наростаючим валом цифрових да-
них, беручи до уваги, що зростання їх обсягу, на жаль, веде до зменшення питомої
ваги корисної інформації. Для вирішення глобальних задач замало тільки забезпе-
чувати споживача інформацією. Виникає потреба у такому ступені автоматичної її
обробки, який у багато разів перевищує можливості, що надаються сучасними ІТ-
інфраструктурами (ІТ — інформаційні технології).
Технологічні зусилля, націлені на вирішення завдання значного збільшення
потужності обчислень, зараз розглядаються у двох аспектах: нові рішення в архі-
тектурі комп’ютерів (суперкомп’ютери) та нові рішення в організації обчислень з
використанням обчислювальних мереж (метакомп’ютинг).
Сьогоднішні суперкомп’ютери найвищої продуктивності складаються з декі-
лькох тисяч процесорів, поєднаних спеціалізованою високошвидкісною з низьки-
ми затримками мережею. Рівень швидкодії досягає декількох Терафлопів на секу-
нду. Більше того, розробляються експериментальні системи, що мають за мету
досягнення продуктивності у Петафлопи на секунду [1, 2]. Однак, таких високоя-
кісних систем, звичайно, мало і їхні ресурси розташовані у відносно невеликій
кількості місць.
Незважаючи на вражаючі успіхи, досягнуті на першому напрямку, неможли-
во обминути увагою і другий, який, зробивши старт десь у середині 90-х років
минулого сторіччя, набув на сьогодні значного поширення в світі. На сьогодні
мережі вже довели свою практичну корисність як засіб глобальної доставки різ-
них форм інформації. Проте потенціал застосування мереж значно ширший: вони
можуть розглядатися ще й як засіб організації обчислень наступної генерації.
Що уявляє собою Internet? Це — величезна кількість вузлів із власними про-
цесорами, оперативною і зовнішньою пам’яттю, пристроями введення/виводу.
Вузли з’єднані один з одним комутаційним устаткуванням і лініями передачі да-
них. Така конструкція дуже схожа із багатопроцесорною системою, у якій за магі-
стральну шину править мережа.
Подолавши ж бар’єри між різнорідними, просторово-розподіленими обчис-
лювальними системами, можна отримати метакомп’ютер, який для користувача
виступав би як єдине обчислювальне середовище, доступне безпосередньо з пер-
сонального комп’ютера.
Технології, що підтримують спільне і скоординоване використання різних ре-
сурсів у динамічних розподілених віртуальних організаційних структурах отри-
мали назву GRID і ставлять за мету створення з географічно й організаційно роз-
поділених компонентів віртуальних обчислювальних систем, що достатньо інтег-
ровані, щоб надати бажану якість обслуговування [4].
Термін GRID (англ.: сітка, мережа), як назва нової технології корпоративних
обчислень, був запозичений американськими науковцями у енергетиків, за анало-
гією з енергетичними мережами. Зважуючи на велику термінологічну навантаже-
ність терміну «мережа», ми залишаємо в якості позначення згаданої нової техно-
Перспективні інформаційні технології та розвиток GRID-систем у високопродуктивних
глобально-розподілених обчислювальних ІТ інфраструктурах корпоративної співпраці
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2004, Т. 6, № 1 87
логії запозичений з англійської термін, до того ж він є досить розповсюдженим і
застосовується в згаданій формі у багатьох мовах світу.
GRID як технологія створення розподіленої
обчислювальної інфраструктури
Напрямок, про який ідеться, можна позначити як використання комп’ютер-
них мереж для створення обчислювальної інфраструктури, розширюваної до на-
ціонального і, навіть, світового масштабу. На відміну від існуючих технологій
віддаленого доступу глобальними мережами, ідеологія GRID спирається на кон-
цепцію надання цілком прозорого доступу користувача до GRID-мережі, надаючи
йому при підключенні ресурси адекватної для його потреб потужності.
Існуючи спочатку поряд з поняттям метакомп’ютингу, останніми роками
GRID, як технологія розподілених обчислень, зайняла власне місце і, розробивши
достатньо розвинутий власний стандарт OGSA (Open Grid Services Architecture)
[5], зараз вже розглядається, як останній і самий могутній еволюційний стрибок
більшості з відомих нині розподілених технологій, таких як Web, однорангові ме-
режі, кластери і розподілені обчислення, технології віртуалізації. Однак, окрім
загальних з іншими технологіями розподілених обчислень властивостей, GRID-
технології мають відмінності (табл. 1), що роблять цю технологію найпривабли-
вішою для багатьох секторів ринку корпоративних обчислень. Серед комерційних
компаній, що висловили підтримку стандарту OGSA, такі як IBM, Microsoft, Plat-
form, Sun, Avaki, Entropia та United Devices.
Таблиця 1. Порівняння розподілених технологій
Технологія Визначення Подібність Розбіжності
Web Служба в мережі
Інтернет, що дозво-
ляє одержувати дос-
туп до інформації на
будь-яких серверах,
підключених до
мережі.
Приховує складність
доступу: користувачі
різного ступеня підго-
товки користуються
єдиним стандартизова-
ним підходом для оде-
ржання послуг
Відкриті протоколи загального
призначення Web підтримують
доступ до розподілених ресур-
сів, але не скоординоване за-
стосування цих ресурсів, доста-
тнє для надання потрібного
рівня якості послуг.
Одноран-
гові мережі
(Peer-to-
peer)
З’єднання рівнопра-
вних вузлів ЛОМ
(що відрізняється
відсутністю виділе-
ного файл-сервера)
Дозволяє користувачам
розділяти файли
Дозволяє великій кількості ко-
ристувачів крім файлів розділя-
ти й інші ІТ-ресурси
Кластери
та розподі-
лені обчис-
лення
Група зв’язаних се-
рверів, що функціо-
нують як єдина сто-
совно задач і/чи ко-
ристувачів система
Поєднує обчислюваль-
ні ресурси
На відміну від кластерних і ро-
зподілених обчислень, для яких
необхідна фізична близькість і
операційна однорідність ресур-
сів, GRID може бути геогра-
фічно розподіленим і гетеро-
генним середовищем
О. Я. Матов, І. О. Храмова
88
Технологія Визначення Подібність Розбіжності
Технології
віртуа-
лізації
Створення об’єдна-
ного пула ресурсів з
різнорідного устат-
кування, приміром,
пристроїв збережен-
ня (SAN, NAS)
Надає можливість вір-
туалізації ІТ-ресурсів
системи
Технології віртуалізації мають
справу з одиничною системою,
у той час, як GRID уможливлює
віртуалізацію значної кількості
різноманітних ІТ-ресурсів
Виходячи з необхідності позиціонувати GRID-технологію, серед інших був
запропонований перелік критеріїв, за якими можна визначати клас розподіленої
системи, як такої, що належить до GRID-систем [6]:
— координація ресурсів, що не підлягають централізованому керуванню;
— використання стандартних відкритих протоколів й інтерфейсів загального
призначення;
— надання різних рівнів якості послуг.
GRID-системи як засіб групового використання ресурсів
У своїй спробі подолати обмеження поодинокої обчислювальної системи,
GRID набув великої популярності і скоріше за все стане важливою ключовою те-
хнологією для високопродуктивних обчислень у найближчому майбутньому. Не-
обхідно також звернути увагу на те, що переважно всі економічно розвинуті краї-
ни вже декілька років мають національні програми досліджень та пілотні проекти
застосування GRID, розглядаючи цей напрямок як одну зі складових забезпеч-
чення національної безпеки.
Ідея GRID обчислень спершу походила з академічних й університетських кіл
як базисна складова концепції електронної науки (e-science) і була підтримана в
державних структурах. Програмні інструменти для спільного використання ресу-
рсів для наукових досліджень передбачали об’єднання досвіду за рахунок спіль-
ного використання та візуалізації великих наборів наукових даних, а також
об’єднання обчислювальних ресурсів і ресурсів збереження для аналізу таких да-
них, що вимагають великих обсягів розрахунків і серйозної функціональності [7,
8]. Тобто класифікація GRID-систем була започаткована, виходячи з того типу
ресурсу, масштабування якого засобами мережі висувалось методом розв’язання
тієї чи іншої наукової проблеми.
Так, за типом поділюваного ресурсу визначились:
— GRID обчислень (Compute Grids);
— GRID даних (Data Grids);
— GRID інструментальних засобів (Instrumentation Grids);
— GRID додатків (Application Grids).
GRID обчислень
До останнього часу потужні обчислення виконувалися переважно корпорати-
вними обчислювальними центрами, де інтегрувалися високопродуктивні обчис-
лювальні засоби, пристрої реєстрації (збереження), копіювання та друку тощо.
Перспективні інформаційні технології та розвиток GRID-систем у високопродуктивних
глобально-розподілених обчислювальних ІТ інфраструктурах корпоративної співпраці
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2004, Т. 6, № 1 89
Хоча й існують розподілені обчислювальні структури (системи керування, резер-
вування, служба доменних імен Інтернет), це, власне кажучи, системи, що займа-
ють свої спеціалізовані ніші.
Змужніння Інтернет і зростання потреб електронного бізнесу привели до ро-
зуміння того, що зовнішні мережі, ресурси і сервіси також відносяться до корпо-
ративної ІТ-інфраструктури, що й привело до започаткування створення інтелек-
туальних корпоративних мереж, які з’єднали інформаційні центри традиційного
тлумачення з граничними серверами (edge server). Рішення будувались на зразок
корпоративного Web-сайту або сервера віртуальної приватної мережі, яка поєднує
мережу підприємства із ресурсами постачальника послуг, що надають окремі чи
групу Web-сервісів (пошта, кешування, буферизація інформації, балансування на-
вантаження). Така спроба декомпозиції ІТ-сервісу визначалася внутрішніми мож-
ливостями корпоративної ІТ-інфраструктури.
Розроблене із застосуванням компонентних моделей програмування (Enter-
prise Java Beans, Net-компоненти) програмне забезпечення, що підтримує можли-
вості міжплатформного перенесення, надало змогу перенести несуттєві функції
(на зразок обробки запитів) на сервери проміжного рівня. Вимоги до швидкості
обробки запиту для Web-доступу до корпоративних ресурсів зростають, і це зму-
шує розподіляти і кешувати контент ближче до границі мережі. Кінцевим резуль-
татом такого процесу є декомпозиція високоінтегрованої ІТ-інфраструктури в ге-
терогенний набір фрагментів системи.
GRID даних
GRID орієнтовані дані — тип GRID-системи, призначений для рішення однієї
з розповсюджених, але й дотепер складно розв’язуваних проблем: як забезпечити
надійний і ефективний доступ до даних, що розподілені глобально й існують у
різноманітних не порівнюваних програмних системах, таких як файл-сервери і
бази даних. Ця неможливість простого доступу до даних веде до дарма витраче-
ного часу і додаткових фінансових витрат на діяльність, на взірець розробки чи
надання послуг. У промисловості, у фінансах і на виробництві вартість може бути
вищою за просто додаткові витрати — це ще й неможливість конкурувати на рин-
ку. У даному випадку GRID даних можуть у відомій мірі спростити доступ до да-
них, збільшуючи ефективність і знижуючи витрати.
GRID інструментальних засобів
Практичний досвід з багатьох прикладних областей показує, що швидких об-
числень буває замало: часто необхідно в реальному часі збирати великі обсяги да-
них, що надходять з датчиків, аналізувати поточну ситуацію, виробляти рішення і
генерувати керуючі дії. Все це вимагає тісної інтеграції керування, обробки даних
різного виду, моделювання процесів, візуалізації даних в реальному часі. Обчис-
лювальні комплекси такого роду отримали назву інтелектуальних інструменталь-
них засобів.
Основна мета GRID інструментальних засобів полягає в тому, щоб істотно
збільшити можливості реєстрації, організації, пошуку і забезпечення високоефек-
О. Я. Матов, І. О. Храмова
90
тивного і незалежного від географічного розміщення доступу до даних, що гене-
руються подібними інструментальними засобами. Такі дані зазвичай відносять до
великих об’єктів даних (large data object — LDO). Екземпляри великих об’єктів
даних найчастіше є результатом окремого операційного циклу роботи наукового
приладу, цільової системи спостереження чи відображення, або суперкомп’ютера
і характеризуються розміром від десятків Мб до десятків Гб. У багатьох областях
людської діяльності вони є основним елементом сучасного середовища аналітич-
них досліджень.
Великі об’єкти даних — це найчастіше структурована колекція метаданих,
що включає посилання на первинні дані. Метадані звичайно описують характери-
стики екземплярів об’єктів, забезпечують інформацію про методи доступу, керу-
ють доступом до інформації і т.д. Вони часто також вміщують похідні дані, що
забезпечують, наприклад, візуальну інтерпретацію первинних даних.
Управління засобами масового збереження первинних даних здійснюється за
рахунок виконання віддалених програм на Web-серверах. Для подальшого вико-
ристання екземпляри об’єктів даних можуть бути перенесені до локальних дисків
для доступу користувачів, за звичай, за допомогою Web-оглядачів, або вміщені до
високопродуктивного кешу для доступу спеціалізованих додатків.
Характерним є те, що багато які із систем, що генерують такі об’єкти даних,
використовуються різнорідним і географічно розподіленим співтовариством: у
науці, приміром, це прискорювачі і системи різноманітних детекторів — прила-
дів, що «фотографують» зіткнення; великі телескопічні системи; великі електрон-
ні мікроскопи; могутні джерела рентгенівського випромінювання тощо. Подібні
комплекси спостереження і візуалізації, так само як і системи, що реєструють, іс-
нують також у галузі охорони здоров’я, входять до складу різноманітних систем
моніторингу й т. ін. Важливість забезпечення і керування розподіленим доступом
до систем збереження подібних об’єктів даних складається також у тому, що ін-
фраструктури контрольно-вимірювальних лабораторій, лікарень, служб моніто-
рингу тощо, часто є не кращим місцем для обслуговування великомасштабних
цифрових систем збереження. Такі системи можуть одержати від GRID-
технологій значну економію в масштабі у функціональному значенні, а легко дос-
тупна високопродуктивна мережа може забезпечити незалежність таких систем
від місця розташування.
У будь-якій прикладній області, де дані генеруються у великих обсягах і з ви-
сокою продуктивністю, і, особливо в розподіленому середовищі, де системи, що
генерують дані, просторово відділені від систем, що здійснюють каталогізацію чи
використання даних, є кілька важливих вимог для керування даними, що генеру-
ються інструментальними системами:
― автоматичне породження хоча би мінімальних метаданих;
― автоматична каталогізація даних і метаданих негайно після отримання да-
них (чи наскільки це є можливо наближеним до реального часу);
― прозоре керування зовнішніми системами збереження, де заархівовані
оригінальні (первинні) дані;
― допомога в проведенні кооперативних досліджень шляхом надання зазна-
ченим локальним і віддаленим користувачам як негайного, так і довгострокового
доступу до даних;
Перспективні інформаційні технології та розвиток GRID-систем у високопродуктивних
глобально-розподілених обчислювальних ІТ інфраструктурах корпоративної співпраці
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2004, Т. 6, № 1 91
― включення даних в інші бази даних чи документи.
GRID додатків
GRID-додатки відрізняються від звичайних мережевих додатків більшим
спрямуванням на бізнес-цілі та потужнішою наукомісткістю рішень. В якості кла-
сичного прикладу GRID-додатку можна розглядати Semantic Grid, що мав би відт-
ворювати бізнес-процес отримання нових знань «Дані –> Інформація –> Знання» у
будь-якому проблемно-орієнтованому середовищі.
GRID-технології у даний час розглядаються чи вже розгорнуті для численних
додатків, включаючи:
— додатки для фармацевтичних компаній, що аналізують складні послідов-
ності ДНК для розробки високоефективних і більш безпечних ліків;
— додатки для виробників автомобілів, що моделюють автомобільні аварії,
оптимізують час виконання проекту й удосконалюють безпеку автомобілів;
— додатки для проектування літаків, що оптимізують аеродинамічні характе-
ристики дизайну, в особливості, форму крила;
— додатки для фінансового, страхового ринку і ринку нерухомості, що вико-
нують «що якщо» сценарії для портфелів клієнта при кожному ринковому коли-
ванні, вирішують задачі керування ризиками;
— додатки для енергетичних компаній, що оптимізують рішення для плану-
вальників параметрів передачі й розподілу електроенергії в електричних мережах;
— додатки для нафтових компаній, що аналізують величезну кількість геоло-
гічних даних, щоб визначити найперспективніші місця буравлення і т. ін.
Особливу цінність здобувають такі додатки за необхідності аналізу критич-
них даних у реальному часі (EnFuzion компании Аxceleon). Повідомляється про
збільшення швидкодії окремих аналітичних додатків у результаті додавання до
них GRID-шару в 10000 разів.
Напрямки використання GRID
Серед основних напрямків використання GRID у науковій сфері на даний
момент виділяють:
— розподілені суперобчислення, рішення дуже великих задач, що вимагають
величезних процесорних ресурсів, пам’яті тощо;
— потужні обчислення (High-Throughput Computing), що дозволяють органі-
зувати ефективне використання ресурсів для невеликих задач, використовуючи
комп’ютерні ресурси, що звільнюються та тимчасово простоюють;
— обчислення «за вимогою» (On-Demand Computing), великі разові розраху-
нки;
— обчислення із залученням великих обсягів розподілених даних (Data-
Intensive Computing), наприклад, у метеорології, астрономії, фізиці високих енер-
гій;
— колективні обчислення (Collaborative Computing).
Перший напрямок застосування GRID — запуск традиційних, але ресурсно-
містких програм і додатків на адекватних обчислювальних потужностях. Уже пе-
http://www.axceleon.com/solutions/power_utilities.pdf
О. Я. Матов, І. О. Храмова
92
рші спроби використання для цих цілей традиційних мережевих технологій пока-
зали високій ступінь впливу інфраструктури на можливості реалізації концепції
високопродуктивних розподілених обчислень [17].
Другий напрямок застосування — виконання паралельних програм на проце-
сорах, встановлених в окремі комп’ютери. Обмін даними між процесорами забез-
печується не спеціально розробленими каналами зв’язку, як у суперкомп’ютерних
архітектурах, а локальними і глобальними мережами серійного і, завдяки цьому,
не такого вартісного устаткування. Підтримка розподілених паралельних процесів
є головною рисою, що відрізняє технології метакомп’ютингу від звичайних сьо-
годні клієнт-серверних обчислень, де виклики процедур відбуваються за синх-
ронним принципом. Такий напрямок застосування здається найцікавішим тому,
що дозволяє отримати еквівалентні обчислювальні потужності без мільйонних
вкладень у суперкомп’ютери.
Зусилля багатьох дослідників в області розподілених обчислень спрямовані
на те, щоб довести можливість ефективної роботи паралельних додатків в умовах
ненадійних мереж групового використання.
Проблема, однак, полягає не тільки в мережах. Основною проблемою зали-
шається створення паралельних програм. З появою таких інструментальних засо-
бів як PVM [9], адаптованої для GRID та повної версій MPI для різнорідних обчи-
слювальних платформ [10, 11], паралельних версій мов С [12] і Fortran [13], ситу-
ація покращилася, проте розробка і налагодження програм з паралельними проце-
сами все ще надзвичайно ускладнена. Це й є ще однією з перешкод розширення
сфери застосування метакомп’ютерних мережевих обчислень.
Іншим фактором, що стримує розвиток метаобчислень, вважають відсутність
технологій програмування, позбавлених властивостей відтворення інформаційно-
го шуму. Один з підходів вирішення цієї проблеми пропонує принципи і способи
формування в ресурсах мережі єдиного, математично однорідного поля комп’юте-
рної інформації. Він спрямований на випереджуюче створення засобів програму-
вання глобально-розподілених обчислень й інформаційно-обчислювальних сис-
тем масового використання [14, 15].
Зараз у багатьох великих університетських центрах Америки, Європи й Азії
ведуться роботи зі створення інфраструктур із застосуванням GRID-технологій.
Так, нещодавно було повідомлено про оголошення Міністерством освіти Ки-
таю про відкриття спільного з IBM проекту на підтримку створення інфраструк-
тури метаобчислень, що поєднає понад 200 тис. персональних комп’ютерів у 100
Університетах країни [16]. Стрімкий розвиток досліджень у галузі GRID-обчис-
лень вже дозволяє вести мову про третю генерацію подібних систем.
До третього покоління відноситься нинішня версія проекту Globus, що є роз-
витком одного з перших проектів у цій області I-WAY [17]. Це — географічно ро-
зподілена обчислювальна мережа. Центральним елементом проекту є інструмен-
тарій класу middleware Globus Toolkit™ [18]. Його остання версія — GT3 — є
першою повномасштабною реалізацією нової специфікації Open Grid Services Ar-
chitecture (OGSA), у визначенні якої розробник інструментарію Globus Alliance
зіграв чималу роль.
Ще один приклад — проект Legion [19], побудований як об’єктно-орієн-
тована метасистема, що дозволяє користувачам зі своїх робочих станцій одержу-
Перспективні інформаційні технології та розвиток GRID-систем у високопродуктивних
глобально-розподілених обчислювальних ІТ інфраструктурах корпоративної співпраці
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2004, Т. 6, № 1 93
вати доступ до інтегрованої інфраструктури незалежно від масштабу, фізичного
розташування, мови й операційних систем. Проект Legion був представлений ши-
рокому науковому загалу ще у 1997 р. У 1998 р. була створена компанія Applied
Metacomputing (з 2001 р. — Avaki), що почала комерційну експлуатацію ідей
GRID-обчислень, зараз вона займає одне з перших місць у цій ніші.
На відміну від наукових GRID-обчислень, для бізнес-структур потужність
комп’ютеру або систем збереження не є головною вимогою. У світі бізнесу ско-
ріше матимуть місце такі вимоги до ІТ-інфраструктури, що ведуть до застосуван-
ня GRID-технологій:
— ефективне використання існуючих ресурсів. Так, за даними МЕТА Group у
2002 р. ефективність використання UNIX та Windows-серверів не перевищувала
25 % протягом 24 годин;
— оптимальне та автоматизоване управління обчислювальним центром. Ма-
сштабування ресурсів шляхом збільшення кількості виділених серверів, підклю-
чення нових пристроїв і т. ін. збільшує навантаження на персонал, що веде до збі-
льшення накладних витрат і, можливо, зниження якості обслуговування;
— управління відповідністю угодам про рівень послуг (service level agreement
— SLA) та якість послуг, що надаються (quality of service — QoS);
— прискорення відновлення даних у разі скоєння лиха;
— поліпшення безперервної діяльності.
Найпершими кандидатами до застосування GRID-технологій у бізнес-сфері
можна вважати наступні.
Індустріальний сектор наук про життя (геноміка, біоінформатика, протеоміка,
обчислювальна хімія) — прискорення аналізу та поліпшення доступу до експери-
ментальних даних шляхом забезпечення уніфікованого доступу до колекцій даних
нестандартних форматів для винаходу нових та дослідження існуючих структур.
Фінансовий сектор — бізнес-аналітика й оптимізація використання ІТ-інфра-
структури. Перше рішення допоможе розширити конкурентноздатність і збільши-
ти активність компанії на фінансовому вторинному ринку, прискорюючи аналіз
торгової діяльності і збільшуючи продуктивність обчислень. Друге — допоможе
клієнтам експлуатувати доступні, недозавантажені обчислювальні ресурси і при-
строї збереження. Іншими застосуваннями можуть бути рішення в сфері управ-
ління ризиками та розподілу активів.
Автомобільна та аерокосмічна промисловість — прискорення розробки нових
видів продукції за рахунок управління витратами в реальному часі та оптимізації
інвестицій у розробку в існуючій інфраструктурі, підтримка співпраці під час роз-
робки.
Урядування — прискорення доступу до інформаційних ресурсів, максималь-
не використання існуючих інформаційних ресурсів, добування даних та зістав-
лення даних, що походять з різних джерел з метою поліпшення прогнозування та
упереджуючого реагування на негативні обставини.
Розвиток і впровадження GRID-технологій
Сьогоденна активність у напрямку розвитку й впровадження GRID-техно-
логій вражає.
О. Я. Матов, І. О. Храмова
94
Вже розроблені і застосовуються принципово нові інструменти:
— наукові портали, що дозволяють викликати по мережі пакети, спеціалізо-
вані на рішення визначених задач;
— засоби для організації розподілених обчислень, що збирають для рішення
задач десятки тисяч комп’ютерів;
— засоби для аналізу надвеликих обсягів даних, що можливий завдяки об’єд-
нанню засобами GRID-систем збереження;
— засоби об’єднання великих обчислювальних ресурсів для обробки експе-
риментів у режимі он-лайн.
Про активність у галузі розвитку і впровадження нової технології свідчить кі-
лькість проектів, що відкриті і відкриваються в світі. Звичайно, поштовхом є віль-
но розповсюджуваний інструментарій Globus Toolkit™, що став фактичним стан-
дартом конструювання GRID-систем. На його основі створені численні проекти:
від систем забезпечення роботи наукових груп, яким потрібно віддалений доступ
до спеціалізованих експериментальних лабораторій, наприклад, Network for Earth-
quake Engineering Simulation, до систем розподіленої аналітичної обробки великих
обсягів інформації, таких як Grid Physics Network, EU Data Grid Project або Particle
Physics Data Grid. Прикладом комерційного застосування Globu Toolkit™ стали
продукти фірми IBM. У табл. 2 наведений перелік відомих наукових проектів
США та країн Європи, в основу яких було покладено Globus Toolkit™.
Таблиця 2. Проекти, що застосувують інструментарій Globus Toolkit™
Найменування проекту Мета URL, джерело фінансування
Access Grid Створення і поширення систем
співробітництва з використанням
новітніх технологій
http://www.accessgrid.org;
US Department of Energy, Na-
tional Nuclear Security Admini-
stration, далі — U.S. DOE), NSF
BlueGrid Створення єдиної GRID для пoт-
реб тестування для лабораторій
IBM
IBM
Distance and Distributed
Computing and Communi-
cation (DisCom2)
Створення реальної GRID для дос-
тупу до ресурсів для 3-х націона-
льних лабораторій, що працюють
в галузі оборони
http://www.cs.sandia.gov/discom;
U.S.DOE Defense Programs
DOE Science Grid Створення реальної GRID для дос-
тупу до ресурсів для U.S. DOE,
наукових лабораторій і універси-
тетів
http://www.sciencegrid.org;
U.S.DOE Office of Science
Earth System Grid (ESG) Створення інфраструктури для
віддаленого доступу й аналізу да-
них моделювання клімату
http://www.earthsystemgrid.org/;
U.S.DOE Office of Science
EuroGrid, Grid
Interoperability (GRIP)
Демонстрація переваг використан-
ня GRID для окремих наукових та
індустріальних співтовариств з ура-
хуванням їх специфічних потреб
http://www.eurogrid.org;
European Union
http://www.accessgrid.org/
http://www.cs.sandia.gov/discom
http://www.sciencegrid.org/
http://www.earthsystemgrid.org/
http://www.eurogrid.org/
Перспективні інформаційні технології та розвиток GRID-систем у високопродуктивних
глобально-розподілених обчислювальних ІТ інфраструктурах корпоративної співпраці
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2004, Т. 6, № 1 95
Найменування проекту Мета URL, джерело фінансування
European Union (EU)
DataGrid
Створення реальної GRID для за-
безпечення високошвидкісної об-
числювальної інфраструктури та
аналізу розподілених баз даних
дуже великого масштабу (сотні
Терабайтів до Петабайтів).
http://www.eu-datagrid.org;
European Union
Fusion Collaboratory Створення національного співро-
бітництва для термоядерних дос-
ліджень
http://www.fusiongrid.org;
U.S.DOE Office of Science
Globus Project™ Дослідження в області GRID-
технологій; створення і технічна
підтримка Globus Toolkit™, дода-
тків.
http://www.globus.org;
U.S. DARPA, DOE, NSF, NASA,
Msoft
Grid Application
Development Software
Дослідження і створення техноло-
гій для GRID-додатків
http://www.hipersoft.rice.edu/grads;
U.S.NSF
Grid Physics Network Створення технологій для аналізу
даних у фізиці: ATLAS, CMS,
LIGO, SDSS
http://www.griphyn.org/;
U.S.NSF
Grid Research Integration
Dev. & Support Center
Створення і підтримка проміжної
GRID-інфраструктури
http://www.grids-center.org;
U.S.NSF
GridLab GRID-технології і додатки http://www.gridlab.org;
European Union
GridPP Створення реальної GRID в Англії
для досліджень в області фізики
елементарних часток .
http://www.gridpp.ac.uk;
U.K. e-Science
Information Power Grid Створення реальної GRID для ае-
родосліджень NASA
http://www.ipg.nasa.gov;
U.S.NASA
International Virtual Data
Grid Laboratory
Створення реальної міжнародної
GRID для експериментів над
GRID-технологіями і додатками
http://www.ivdgl.org;
U.S.NSF
Network for Earthquake
Engineering Simulation
Grid (NEESgrid)
Створення реальної GRID для до-
сліджень у сейсмології
http://www.neesgrid.org;
U.S.NSF
Particle Physics Data Grid Створення реальної GRID для ана-
лізу даних у фізиці високих енер-
гій і ядерній фізиці
http://www.ppdg.net;
U.S.DOE Office of Science
Інструментарій Globus Toolkit™ включає такі основні компоненти:
— побудований на основі HTTP протокол резервування обчислювальних ре-
сурсів GRAM (Globus Toolkit Resource Allocation Management);
— розширену версію протоколу для передачі файлів GridFTP;
— службу аутентифікації і безпеки GSI (Grid Security Infrastructure);
http://www.eu-datagrid.org/
http://www.fusiongrid.org/
http://www.globus.org/
http://www.hipersoft.rice.edu/grads
http://www.griphyn.org/
http://www.grids-center.org/
http://www.gridlab.org/
http://www.gridpp.ac.uk/
http://www.ipg.nasa.gov/
http://www.ivdgl.org/
http://www.neesgrid.org/
http://www.ppdg.net/
О. Я. Матов, І. О. Храмова
96
— розподілений доступ до інформації на основі протоколу LDAP;
— віддалений доступ до даних через послідовний і паралельний інтерфейс
GASS (Globus Access to Secondary Storage);
— резервування ресурсів GARA (Globus Reservation and Allocation).
Впровадження технологій метаобчислень в Україні
Зусилля вітчизняної наукової спільноти в галузі застосування розподілених
обчислень спрямовані в тому чи іншому ступені в усіх згаданих вище напрямках.
Популярним методом в Україні, наприклад, стало створення потужних кластерів
шляхом поєднання звичайних одно- та двопроцесорних ПК мережею під керуван-
ням операційної системи Linux [20, 21]. В Інституті проблем реєстрації інформації
НАН України, вивченню цих питань приділяється значна увага, починаючи з
2000 р. Певний інтерес науковців викликає застосування GRID-технологій у спра-
ві створення інфраструктури корпоративної співпраці для вирішення широкого
спектру міждисциплінарних проблем. Можливо, десь вже виконуються проекти із
застосування чи створення елементів подібних інфраструктур. Проте у вітчизня-
ному інформаційному просторі існує якщо не роздрібненість відомостей про такі
роботи, то повна їх відсутність.
Світовий досвід довів, що для реалізації подібних проектів за відсутності під-
тримки відповідної інфраструктури потрібні героїчні зусилля розроблювачів [17].
Одним з найбільш важливих ресурсів технології є лінії зв’язку. За оцінками
російських фахівців, що включилися в міжнародний GRID-проект по лінії CERN,
оптимальним рівнем пропускної здатності ліній зв’язку для участі в проекті за
станом на 2003 р. можна вважати 100–155 Мбіт/c на внутрішніх і міжнародних
каналах відповідно [22].
Побудова національної GRID-інфраструктури — не тільки питання забезпе-
чення організації мережі й обчислювальних апаратних засобів. Проблема об’єд-
нання цих ресурсів належним чином — все ще відкрите питання для досліджень.
Існуюче на сьогодні програмне забезпечення доступне, але знаходиться в експе-
риментальній стадії, неповне і частиною було розроблене до прийняття яких-
небудь стандартів у цій області. Для розвитку наступних поколінь GRID-ком-
понентів необхідно виконати ще багато роботи. Серед основних напрямків перс-
пективних досліджень можна навести наступні:
— наскрізне керування ресурсами і методи адаптації, що здатні забезпечувати
гарантоване виконання на рівні додатку, незважаючи на динамічний характер ви-
користання ресурсів;
— автоматизовані методи узгодження використання ресурсів, політик і роз-
рахунків у великомасштабних GRID-середовищах;
— високоефективні методи зв’язку і протоколи;
— інфраструктура і підтримка інструментарію інформаційно насичених дода-
тків, передових концепцій телеприсутності і нових методів проблемно-орієн-
тованих середовищ.
GRID-технологія надає реальну основу й якісно новий рівень інтеграції для
рішення за допомогою обчислювальних мереж глобальних інтерактивних задач
інформаційного забезпечення, управління і самоорганізації. І Україні на сьогодні
Перспективні інформаційні технології та розвиток GRID-систем у високопродуктивних
глобально-розподілених обчислювальних ІТ інфраструктурах корпоративної співпраці
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2004, Т. 6, № 1 97
така технологія конче потрібна. Вона би надала реальний інструментарій для ви-
рішення проблем, що постали перед державою: єдині інформаційні служби міст,
регіонів з питань охорони здоров’я й екології, платежів, супроводу бюджету, каз-
начейського обліку, загальнодержавного технагляду, митного контролю, елект-
ронні бібліотеки, електронна наука.
Це — нагальні завдання, проте володіння технологіями на зразок GRID до-
поможе винайти оптимальні рішення. Тут можуть бути знайдені ефективні рішен-
ня і для завдань, що постали перед вітчизняним бізнесом: інтеграція мобільної те-
лефонії з Інтернет, постачання відео за замовленням, діловодства, бізнесу, торгів-
лі, логістики. Не обійде GRID-технологія й освітянську ниву, де буде надане підґ-
рунтя для організації дистанційного навчання, надання доступу до електронних
книг, юридичних і довідкових систем.
Висновок
GRID-технології уже заполонили світ. Зараз склалися найкращі умови для
участі в загальному русі: тексти розробленого ПО зазвичай є відкритими, в Інтер-
неті доступні публікації розроблювачів і документація із застосування наукових
розробок, можна брати участь в обговоренні проблем у чатах та електронною по-
штою. За таких сприятливих умов Україна повинна обов’язково приєднатися до
світової GRID-спільноти.
У сучасних умовах, на нашу думку, потрібні негайні зусилля з організації та
координації досліджень та започаткування проектів у напрямку застосування
GRID-технологій в Україні як базису для створення ефективних інфраструктур
для корпоративних обчислень найближчого майбутнього. Відсутність координації
робіт учених і фахівців у даному напрямку, що дуже динамічно розвивається в
інших країнах світу, недостатність і розрізненість публікацій у вітчизняних інфо-
рмаційних виданнях може привести в найближчому майбутньому до величезного
технологічного запізнювання і нераціонального використання інвестицій, що за-
раз вкладаються у розвиток вітчизняних ІТ-інфраструктур.
1. Allen F.et al. BlueGene: A Vision for Protein Science Using a Petaflop Computer // IBM Systems
J. — 2001. — Vol. 40, N 2. www.research.ibm.com/journal/sj/402/allen.html
2. Sterling T. The Gilgamesh MIND Processor-in-Memory Architecture for Petaflops-Scale
Computing // ISHPC Conference. — Kansai (Japan). — 2002, May. www.sc-2002.org/paperpdfs/
pap.pap105.pdf
3. Орлов C. Искусство объединения // LAN. — 2003. — № 9.
4. Foster I., Kesselman C. and Tuecke S. The Anatomy of the Grid: Enabling Scalable Virtual Or-
ganizations // International. J. High Performance Computing Applications. — 2001. — 15(3). P. 200–
222. www.globus.org/research/papers/anatomy.pdf.
5. Christensen E. et al. Web Services Description Language 1.1. — W3C Note. — 2001, 15 Mar.
http://www.w3.org/TR/wsdl.
6. Foster I. What is the Grid? A Three Point Checklist. — 2002, 20 Jul. http://www.globus.
org/research/papers/WhatIsTheGrid.pdf
7. Catlett C., Smarr L. Metacomputing // Comm. ACM. — 1992, Jun.
http://www.research.ibm.com/journal/sj/402/allen.html
http://www.sc-2002.org/paperpdfs/pap.pap105.pdf
http://www.sc-2002.org/paperpdfs/pap.pap105.pdf
http://www.globus.org/research/papers/anatomy.pdf
http://www.w3.org/TR/wsdl
http://www.globus. org/research/papers/WhatIsTheGrid.pdf
http://www.globus. org/research/papers/WhatIsTheGrid.pdf
О. Я. Матов, І. О. Храмова
98
8. Foster I., Kesselman C., eds. The Grid: Blueprint for a New Computing Infrastructure. — San
Francisco: Morgan Kaufmann, 1999.
9. PVM. http://www.csm.ornl.gov/pvm/pvm_home.html.
10. Foster I. and Karonis N. A Grid-Enabled MPI: Message Passing in Heterogeneous Distributed
Computing Systems // Proceedings of SC’98. — ACM Press. — 1998.
11. MPICH-G2. http://www3.niu.edu/mpi/
12. Параллельные расширения и диалекты языков C и C++. http://parallel.ru/tech/tech_dev/
cc++.html
13. Параллельные расширения и диалекты языка Fortran. http://parallel.ru/tech/tech_dev/
fortran.html
14. Затуливетер Ю.С. Информация и эволюционное моделирование // Труды Междунар.
конф. «Идентификация систем и задачи управления» (SICPRO’2000). — М: Ин-т проблем управ-
ления РАН. — 2000, 26-28 сентября. — С. 1529–1573. http://zvt.hotbox.ru/1529_.htm;
http://zvt.by.ru/1529_.htm
15. Затуливетер Ю.С. О компьютерных проблемах формирования единого информационно-
го пространства виртуальных предприятий. Системы проектирования, технологии подготовки
производства и управления этапами жизненного цикла промышленного продукта (CAD/CAM/
PDM-2002) // Материалы 2-й Междунар. конф. (CAD/CAM/PDM-2002) В 2 т.— Том 1. — М.: Ин-т
проблем управления РАН. — 2002. — С. 165–176. Z3okl_1.htm; http://zvt.by.ru/Zatuliveter_dokl_1.htm
16. IBM. Chine’s Ministry of Education Launch «CHINA GRID» // Grid Today. —2003. — Vol. 2,
N 42. http://www.gridtoday.com/03/1020/102130.html
17. Foster I., Geisler J., Nickless W., Smith W., Tuecke S. Software Infrastructure for the I-WAY
High Performance Distributed Computing Experiment / Proc. 5-th IEEE Symposium on High Perform-
ance Distributed Computing. — 1997. — P. 562–571. ftp://ftp.globus.org/pub/globus/papers/isoft.pdf
18. The Globus Toolkit. http://www-unix.globus.org/toolkit/
19. Legion: A Worldwide Virtual Computer. http://legion.virginia.edu/index.html
20. ИВЦ Киевского национального университета им. Т. Шевченко. http://www.cluster.kiev.ua/
21. Институт физики конденсированых систем НАН Украины. http://www.icmp.lviv.ua/cluster/
22. Ильин В., Кореньков В., Солдатов А. Российский сегмент глобальной инфраструктуры
LCG // Открытые системы. — 2003. — № 1.
23. Українська науково-освітня мережа УРАН. http://www.cei.uran.net.ua:8101/ukr/uran.htm
24. Факультет ВТ НТУ Украины «КПИ». http://www.comsys.ntu-kpiu.kiev.ua/
Надійшла до редакції 18.03.2004
http://www.csm.ornl.gov/pvm/pvm_home.html
http://www3.niu.edu/mpi/
http://parallel.ru/tech/tech_dev/cc++.html
http://parallel.ru/tech/tech_dev/cc++.html
http://parallel.ru/tech/tech_dev/fortran.html
http://parallel.ru/tech/tech_dev/fortran.html
http://zvt.hotbox.ru/1529_.htm
http://zvt.by.ru/1529_.htm
http://zvt.by.ru/Zatuliveter_dokl_1.htm
http://www.gridtoday.com/03/1020/102130.html
ftp://ftp.globus.org/pub/globus/papers/isoft.pdf
http://www-unix.globus.org/toolkit/
http://legion.virginia.edu/index.html
http://www.cluster.kiev.ua/
http://www.icmp.lviv.ua/cluster/
http://www.cei.uran.net.ua:8101/ukr/uran.htm
http://www.comsys.ntu-kpiu.kiev.ua/
Вступ
Вступ
GRID як технологія створення розподіленої
обчислювальної інфраструктури
обчислювальної інфраструктури
обчислювальної інфраструктури
Web
GRID-системи як засіб групового використання ресурсів
GRID обчислень
GRID даних
GRID інструментальних засобів
GRID додатків
Напрямки використання GRID
Розвиток і впровадження GRID-технологій
Впровадження технологій метаобчислень в Україні
Висновок
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-50647 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1560-9189 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:32:56Z |
| publishDate | 2004 |
| publisher | Інститут проблем реєстрації інформації НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Матов, О.Я. Храмова, І.О. 2013-10-26T20:37:57Z 2013-10-26T20:37:57Z 2004 Перспективні інформаційні технології та розвиток GRID-систем у високопродуктивних глобально-розподілених обчислювальних інфраструктурах корпоративної співпраці / О.Я. Матов, І.О. Храмова // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2004. — Т. 6, № 1. — С. 85-98. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 1560-9189 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50647 681.3 Розглянуто GRID-технології як важливий та перспективний для України напрямок в організації ІТ-інфраструктур для корпоративного співробітництва і спільного використання розподілених обчислювальних й інформаційних ресурсів в урядуванні, бізнесі, науці й освіті. Виконано порівняння та аналіз можливостей розподілених технологій, типів GRID-систем, як засобу спільного використання ресурсів; напрямків подальших досліджень, використання, розвитку та впровадження GRID-технологій. Підкреслено необхідність координації робіт вітчизняних учених і фахівців у даному напрямку, який розвивається дуже динамічно. Рассмотрены GRID-технологии как важное и перспективное для Украины направление в организации ІТ-инфраструктур для корпоративного сотрудничества и совместного использования распределенных вычислительных и информационных ресурсов в государственном управлении, бизнесе, науке и образовании. Выполнены сравнения и анализ возможностей распределенных технологий, типов GRID-систем как средства совместного использования ресурсов, направлений дальнейших исследований, использования, развития и внедрения GRID-технологий. Подчеркнута необходимость координации работ отечественных ученых и специалистов в данном динамически развивающемся направлении. GRID-technologies as an important and promising direction for Ukraine in the organization of IT infrastructures for corporate cooperation and distributed computing and information resources sharing in the government, business, science and education are considered. Comparisons and the distributed technologies opportunities, GRID-system types, as resources sharing tool, directions of the further GRID technologies researches, usage, development and deployment are analyzed. Necessity of domestic scientists and experts activities coordination for the given dynamically developing discipline is strictly emphasized. uk Інститут проблем реєстрації інформації НАН України Реєстрація, зберігання і обробка даних Інформаційно-аналітичні системи обробки даних Перспективні інформаційні технології та розвиток GRID-систем у високопродуктивних глобально-розподілених обчислювальних інфраструктурах корпоративної співпраці Перспективные информационные технологии и развитие GRID-систем в высокопроизводительных глобально-распределенных вычислительных инфраструктурах корпоративного сотрудничества Promising Information Technologies and GRID-Systems Development in High-Performance Globally Distributed Infrastructures for Corporate Collaboration Article published earlier |
| spellingShingle | Перспективні інформаційні технології та розвиток GRID-систем у високопродуктивних глобально-розподілених обчислювальних інфраструктурах корпоративної співпраці Матов, О.Я. Храмова, І.О. Інформаційно-аналітичні системи обробки даних |
| title | Перспективні інформаційні технології та розвиток GRID-систем у високопродуктивних глобально-розподілених обчислювальних інфраструктурах корпоративної співпраці |
| title_alt | Перспективные информационные технологии и развитие GRID-систем в высокопроизводительных глобально-распределенных вычислительных инфраструктурах корпоративного сотрудничества Promising Information Technologies and GRID-Systems Development in High-Performance Globally Distributed Infrastructures for Corporate Collaboration |
| title_full | Перспективні інформаційні технології та розвиток GRID-систем у високопродуктивних глобально-розподілених обчислювальних інфраструктурах корпоративної співпраці |
| title_fullStr | Перспективні інформаційні технології та розвиток GRID-систем у високопродуктивних глобально-розподілених обчислювальних інфраструктурах корпоративної співпраці |
| title_full_unstemmed | Перспективні інформаційні технології та розвиток GRID-систем у високопродуктивних глобально-розподілених обчислювальних інфраструктурах корпоративної співпраці |
| title_short | Перспективні інформаційні технології та розвиток GRID-систем у високопродуктивних глобально-розподілених обчислювальних інфраструктурах корпоративної співпраці |
| title_sort | перспективні інформаційні технології та розвиток grid-систем у високопродуктивних глобально-розподілених обчислювальних інфраструктурах корпоративної співпраці |
| topic | Інформаційно-аналітичні системи обробки даних |
| topic_facet | Інформаційно-аналітичні системи обробки даних |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50647 |
| work_keys_str_mv | AT matovoâ perspektivníínformacíinítehnologíítarozvitokgridsistemuvisokoproduktivnihglobalʹnorozpodílenihobčislûvalʹnihínfrastrukturahkorporativnoíspívprací AT hramovaío perspektivníínformacíinítehnologíítarozvitokgridsistemuvisokoproduktivnihglobalʹnorozpodílenihobčislûvalʹnihínfrastrukturahkorporativnoíspívprací AT matovoâ perspektivnyeinformacionnyetehnologiiirazvitiegridsistemvvysokoproizvoditelʹnyhglobalʹnoraspredelennyhvyčislitelʹnyhinfrastrukturahkorporativnogosotrudničestva AT hramovaío perspektivnyeinformacionnyetehnologiiirazvitiegridsistemvvysokoproizvoditelʹnyhglobalʹnoraspredelennyhvyčislitelʹnyhinfrastrukturahkorporativnogosotrudničestva AT matovoâ promisinginformationtechnologiesandgridsystemsdevelopmentinhighperformancegloballydistributedinfrastructuresforcorporatecollaboration AT hramovaío promisinginformationtechnologiesandgridsystemsdevelopmentinhighperformancegloballydistributedinfrastructuresforcorporatecollaboration |