Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень
Розглянуто питання інформаційно-аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень, застосування сучасних інформаційних технологій і організації інформаційного забезпечення аналітичної обробки інформації у корпоративних організаціях. Рассмотрены вопросы информационно-аналитической поддержки принят...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Реєстрація, зберігання і обробка даних |
|---|---|
| Дата: | 2005 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
2005
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50770 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень / О.Г. Додонов, В.Г. Путятін, В.О. Валетчик // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2005. — Т. 7, № 2. — С. 77-93. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860268254081056768 |
|---|---|
| author | Додонов, О.Г. Путятін, В.Г. Валетчик, В.О. |
| author_facet | Додонов, О.Г. Путятін, В.Г. Валетчик, В.О. |
| citation_txt | Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень / О.Г. Додонов, В.Г. Путятін, В.О. Валетчик // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2005. — Т. 7, № 2. — С. 77-93. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Реєстрація, зберігання і обробка даних |
| description | Розглянуто питання інформаційно-аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень, застосування сучасних інформаційних технологій і організації інформаційного забезпечення аналітичної обробки інформації у корпоративних організаціях.
Рассмотрены вопросы информационно-аналитической поддержки принятия управленческих решений, применения современных информационных технологий и организации информационного обеспечения аналитической обработки информации в корпоративных организациях.
The questions of information-analytical support of administrative decision-making, application of modern information technologies and organization of information maintenance of analytical processing of the information in corporate organizations are considered.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:03:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
Експертні системи
та підтримка прийняття рішень
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2005, Т. 7, № 2 77
УДК 004.91
О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
вул. М. Шпака, 2, 03113 Київ, Україна
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття
управлінських рішень
Розглянуто питання інформаційно-аналітичної підтримки прийняття
управлінських рішень, застосування сучасних інформаційних техноло-
гій і організації інформаційного забезпечення аналітичної обробки ін-
формації у корпоративних організаціях.
Ключові слова: інформація, аналітична обробка, оцінка, експертиза,
ухвалення рішення, регламент, надзвичайна ситуація.
Загальні положення
Корпоративні (комерційні та державні) організації використовують аналітич-
ну підтримку для прийняття виважених і обґрунтованих рішень та поліпшення
результатів роботи. Застосування аналізу даних дає можливість прийняття більш
цілеспрямованих рішень, що базуються на надійній і достовірній інформації,
отриманій завдяки інформаційно-аналітичному забезпеченню цілого ряду бізнес-
проблем, включаючи вибір управлінських рішень [1–8].
Метою роботи є розгляд спектру питань інформаційно-аналітичної підтримки
прийняття управлінських рішень у корпоративних організаціях — забезпечення
процесу прийняття управлінських рішень фахівцями за допомогою корпоратив-
них інформаційно-аналітичних систем (КІАС), що організують процеси збору,
збереження й аналітичної обробки накопиченої розподіленої інформації сучасни-
ми методами підтримки прийняття рішень та інформаційних технологій.
Інформаційна підтримка — процес інформаційного забезпечення, орієнтова-
ний на користувачів інформації, зайнятих управлінням складними об’єктами. Ін-
формаційна підтримка використовується при підготовці та реалізації управлінсь-
ких рішень.
Прийняття рішень — вибір одного з варіантів рішення задачі або проблеми, в
основі якого лежить інформаційне забезпечення та системний аналіз ситуації.
Процедура прийняття рішень включає формулювання і зіставлення альтернатив,
вибір, побудову та корегування гіпотези або програми дій.
© О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
78
Інформаційно-аналітична діяльність — це галузь людської діяльності, покли-
кана забезпечити інформаційні потреби суспільства за допомогою аналітичних та
інформаційних технологій, за рахунок переробки вихідної інформації й одержан-
ня якісно нового знання.
База даних (БД) — сукупність зв’язаних даних, організованих за визначеними
правилами, що передбачає загальні принципи опису, збереження та маніпулюван-
ня, незалежна від прикладних програм. БД є інформаційною моделлю предметної
області і призначена для тимчасового збереження фактів або гіпотез, що є промі-
жними рішеннями або результатом спілкування системи з зовнішнім середови-
щем, у якості якого звичайно виступає людина, що веде діалог з експертною сис-
темою.
База знань (БЗ) — формалізована система відомостей про деяку предметну
область, що містить дані про властивості об’єктів, закономірності процесів та
явищ, а також правила використання цих даних у ситуаціях, що задаються, для
прийняття нових рішень.
База знань і база даних — компоненти систем інформаційно-аналітичної під-
тримки процесу прийняття управлінських рішень.
Особливості організації процесу інформаційно-аналітичної
підтримки прийняття управлінських рішень
Управлінські рішення керівництва повинні бути своєчасними, обґрунтовани-
ми та раціональними. Безперервне розширення і поглиблення процесу інформати-
зації управлінської діяльності дозволяє сьогодні на практиці використовувати су-
часні перспективні інформаційні технології, що дозволяють не тільки накопичу-
вати інформаційні ресурси, але й здійснювати їхній всебічний аналіз, установлю-
вати причинно-наслідкові зв’язки між явищами і процесами [1–4].
Управлінське рішення — директивний акт цілеспрямованого впливу на
об’єкт управління, що базується на аналізі достовірних даних, які характеризують
конкретну управлінську ситуацію, визначення мети дій, і який містить програму
досягнення мети.
Управлінська діяльність — це цілеспрямована система взаємозалежних стру-
ктурних і функціональних компонентів, пов’язаних з рішенням управлінських за-
дач, досягненням нових результатів відповідно до основної мети. Центральною
ланкою управлінської діяльності є ухвалення рішення. Функції організації, керів-
ництва, контролю складають виконавчий блок управлінської діяльності. Метою
управлінської діяльності є одержання якомога більшого і корисного ефекту при
найменшому зусиллі. Зміст управлінської діяльності в органах державного управ-
ління визначається специфікою об’єкта управління, сутність якого являє собою
закономірності управління в системі державних установ. Особливості професійної
діяльності в сфері державної служби обумовлюють специфіку процесів управлін-
ня. До розглянутих особливостей відносяться: тісне переплетіння управлінської і
предметної діяльності; необхідність постійного прийняття управлінських рішень,
виробляти які нерідко приходиться в умовах дефіциту часу, ресурсів й інформації.
Органи управління (ОУ) — організації та їхні підрозділи, що володіють пра-
вом прийняття управлінських рішень у межах їхньої компетенції і стежити за ви-
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2005, Т. 7, № 2 79
конанням прийнятих рішень. На сучасному етапі розвитку вивчаються три основ-
них компоненти управління. По-перше, досліджуються його система, об’єкти,
суб’єкти, функції (прогнозування, планування, організація, регулювання, конт-
роль), а також трудові, інформаційні, матеріально-технічні ресурси. По-друге, ви-
вчається механізм управління: його мета, принципи, методи, критерії ефективнос-
ті функціонування. По-третє, аналізуються процеси підготовки, прийняття і реалі-
зації управлінських рішень.
На інформаційно-аналітичні підрозділи (ІАП) органів управління найчастіше
покладаються задачі інформаційного забезпечення, постановки задач, підбору і
координації діяльності залучених експертів, представлення результатів аналітич-
ного дослідження, ніж безпосередньо реалізація високих аналітичних технологій.
Проте, аналітичні функції апріорі властиві інформаційним структурам. Створення
повноцінного інформаційного середовища вимагає оцінки значимості, вірогіднос-
ті, повноти джерел інформації та своєчасності надання інформації [5–8].
Розширення функціонального набору до можливостей проведення автомати-
зованих аналітичних досліджень звичайно пов’язують із забезпеченням матема-
тичного моделювання ситуацій [6]. Поки накопичений досвід фундаментальних
наукових і прикладних робіт недостатньо використовується в ОУ. Це пов’язано
переважно з тим, що при розробці складних математичних моделей розв’язувані
задачі і критерії оцінки результатів рішень звичайно формулюються заздалегідь.
У практиці проведення аналітичних досліджень найбільші труднощі в організації
дослідження складає постановка і формулювання проблеми. Звичайно постановка
проблеми виробляється на вербальному рівні у вигляді якісного опису ситуації.
Відповідно, розпливчастість описів і нечіткість цілей визначають і високий сту-
пінь залежності від суб’єктивних особливостей постановника задачі аналітичного
дослідження і від суб’єктивних критеріїв оцінки результатів прийнятих рішень, а
також характеризується сильним впливом на процес підготовки і прийняття рі-
шень елементів інтуїтивного характеру.
Використання інформаційних технологій (ІТ) можливе при проведенні аналі-
тичних досліджень, що ґрунтуються на нагромадженні і представленні евристич-
них експертних знань і прецедентів із ситуаційними аналогами. Основною про-
блемою при цьому є об’єктивна оцінка результатів, що отримані, і можливість по-
дальшого використання створеної інформаційної системи (ІС) незалежно від екс-
пертів, що приймали участь у відпрацьовуванні технології і створенні інформа-
ційної бази прецедентів [2, 3].
Можливість заміни експерта при прийнятті рішень у строго регламентованих
проблемних областях передбачається в інтелектуальних ІС, особливо в класі екс-
пертних систем, заснованих на знаннях [7, 8]. При цьому задачі вирішуються в
межах деякої параметрично керованої інструментальної оболонки й апріорно
створюваної БЗ. У таких системах можливість оперативної зміни бази знань об-
межена, оскільки може привести до невідновлюваного порушення працездатності
системи. У свою чергу, це істотно обмежує можливість використання експертних
систем в аналітичній практиці ОУ.
Необхідність постійного одержання актуальної інформації змушує відслідко-
вувати та аналізувати якість інформації, що надходить, створювати власні інфор-
маційні та аналітичні продукти для здійснення інформаційного обміну. Постій-
О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
80
ною функцією є також селекція та інтерпретація інформації, наданої особі, що
приймає рішення (ОПР). Особа, що приймає рішення — людина, що знає мету,
яка служить мотивом постановки задачі і пошуку її рішення. Можливе прийняття
рішень групою осіб. При оцінці альтернатив і прийнятті рішень ОПР можуть спи-
ратися на інформацію, одержану від фахівців інших профілів, зокрема, екс-пертів
і консультантів.
Сутність даної роботи полягає в тому, що прийняття рішень здійснюється
конкретними людьми під впливом практично нескінченного числа зовнішніх і
внутрішніх факторів. Рішення приймаються як на основі твердої логіки, так і з
урахуванням інтуїції. Врахувати й реалізувати всі ці аспекти у вигляді інформа-
ційних технологій зараз неможливо.
Необхідно також приймати до уваги значний вплив відхиляючих факторів у
процесі підготовки та ухвалення рішення. Недостатньо визначити проблему, про-
вести її декомпозицію і за допомогою відомих методів згенерувати альтернативні
варіанти рішення. Відхилення від загального плану підготовки варіантів рішення
можуть з’явитися на будь-якій стадії і визначатися, наприклад, ситуаційною поя-
вою нових цікавих альтернатив, ступенем доступності необхідної інформації на
різних стадіях процесу, зміною критеріїв оцінки важливості інформації, залучен-
ням додаткових джерел знань, використанням нових визначень і понять, трудно-
щами з побудовою специфікацій або уточненням формулювання проблеми.
У подібних випадках можливість оперативного доступу до достовірної інфо-
рмації цінується набагато вище, ніж наукове опрацювання та обґрунтованість мо-
делі проблеми і ситуації. Забезпечення постійного актуального стану інформацій-
них ресурсів, каналів зв’язку, нормальних людських контактів з колегами, знання
специфіки професійних інтересів і переваг сторонніх експертів є дуже важливою
складовою в роботі інформаційно-аналітичних підрозділів органів управління.
Аналітична обробка інформації може використовуватися при вирішенні за-
дач: оптимізації управлінських рішень; наукового аналізу подій як цілісного яви-
ща; розробки стратегії і тактики управління на відповідному рівні управління; ви-
значення ефективності застосовуваних управлінських заходів, що застосовуються,
внесення пропозицій з їхнього удосконалення; оперативної оцінки ефективності
діяльності ОУ в найрізноманітніших напрямках і своєчасному реагуванні на вияв-
лені недоліки.
У цілому практика роботи ІАП (служб) організацій показує необхідність за-
стосування нетрадиційних підходів при використанні ІС для аналітичних дослі-
джень — створення компонентів систем інформаційно-аналітичної підтримки
процесів прийняття управлінських рішень баз знань і баз даних. Відомо [3–7], на-
скільки важливо, особливо діючи в стислих часових рамках, забезпечити в межах
однієї аналітичної служби замкнутий цикл підготовки інформації для ухвалення
рішення.
Знання історії питання, інформаційних прецедентів, можливість заздалегідь
представити ефект від застосування відпрацьованих процедур і зв’язків, — усе це
дозволяє істотно скоротити та уніфікувати набір базових показників.
Крім того, стає можливим зменшити час пошуку, класифікації й обробки ін-
формації, а також мати до початку процедури аналізу позитивні й негативні прик-
лади рішення аналогічних задач. Усе це дозволяє не тільки підвищити ефектив-
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2005, Т. 7, № 2 81
ність роботи інформаційно-аналітичної служби, але й збільшити вірогідність, об-
ґрунтованість, цінність прогнозів і рекомендацій.
Замкнутість циклу підготовки інформації передбачає не тільки інформацій-
ний та експертно-аналітичний, але й технологічний і технічний аспекти діяльності
аналітичної служби. Останнє вкрай важливо, оскільки сучасні інформаційні тех-
нології дозволяють реалізувати властивий їм високий рівень можливостей тільки
при відповідному рівні проектування, генерації і супроводі інформаційної системи.
Під технологічним забезпеченням мається на увазі не стільки наявність
комп’ютерів, мереж, засобів зв’язку і програмного забезпечення, скільки викорис-
тання їх як єдиної системи спеціальних програмно-апаратних засобів, що дозво-
ляє здійснювати підготовку завдань, безпосередньо пошук, попередню обробку,
збереження необхідної інформації в автоматизованому режимі.
Зазначені вимоги зводяться до можливості інформаційно-аналітичної служби
мати в довільний період реального часу відкритий доступ до інформаційних ресу-
рсів. Найбільш природним шляхом при цьому вважається створення власних БД,
які використовуються для вирішення конкретних задач.
Однак збір і збереження всієї доступної інформації з використанням власних
ресурсів згодом зіштовхується з фінансовими і технічними обмеженнями. Проце-
дури додаткової попередньої обробки, стиску і фільтрації інформації неминуче
приводять до її зайвої формалізації і втрати інформаційної насиченості. До того ж,
як уже вказувалось, у реальній обстановці досить часто вводяться зовсім неперед-
бачені раніше нові умови, атрибути, вимоги до розв’язуваної задачі, і вихолощу-
вання власних інформаційних ресурсів може відбитися на якості запропонованих
варіантів рішень.
Виходячи з подібних розумінь і з огляду на сучасний рівень розвитку телеко-
мунікаційних технологій інформаційно-аналітичні служби у своїй діяльності до-
тримуються принципів роботи з розподіленими інформаційними ресурсами. Це
означає, що сама служба безпосередньо створює і супроводжує на власних техні-
чних засобах лише необхідні їй для поточної роботи інформаційні ресурси, а до
всіх інших організує, при необхідності, доступ.
Усі можливі інформаційні контакти при цьому можна розділити на дві групи:
відкриті і закриті [5]. До відкритих відносяться всі контакти, що знаходяться за
межами можливостей регламентації доступу з боку інформаційно-аналітичної
служби, або інших служб, що забезпечують вимоги інформаційної безпеки. Пере-
важно для організації такого доступу використовуються можливості глобальних
мереж загального користування типу Інтернет. Спектр доступних з робочого міс-
ця і використовуваних інформаційних джерел при цьому дуже різноманітний і мі-
стить у собі БД інформаційних агентств, електронні версії засобів масової інфор-
мації, спеціалізовані інформаційно-пошукові системи, сервери і сайти державних
органів влади і відомств, зовнішні ресурси регіональних органів управління тощо.
До закритих відносяться інформаційні контакти всередині локальних мереж й ін-
формаційних систем регіональних органів влади й управління, на фізичному рівні
ізольованих від глобальних мереж, а також доступ до державних і регіональних
інформаційних ресурсів спеціальними каналами передачі даних.
Інформаційно-аналітичні служби організації постійно знаходяться в проти-
річчі між кількістю і якістю інформації. З однієї сторони в наявності постійний
О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
82
надлишок інформації, який неможливо ні переглянути, ні засвоїти, ні проаналізу-
вати. З іншого боку, інформації, необхідної і достатньої для прогнозу або генера-
ції варіантів керуючого рішення завжди не вистачає.
У зв’язку з цим інформаційні джерела повинні відповідати визначеним вимо-
гам і критеріям якості. Такими критеріями є повнота, актуальність, вірогідність,
доступність інформації. Для внутрішніх інформаційних джерел закритих систем
важливі також вимоги уніфікації форм, форматів, протоколів, регламентів пред-
ставлення інформаційних ресурсів, можливість однозначної ідентифікації джере-
ла інформації.
Аналітичне дослідження повинне бути ефективним, це значить, що витрати
на його проведення повинні бути найменшими при оптимальній глибині аналізу і
його комплексності. З цією метою при його проведенні повинні широко викорис-
товуватися передові методики, засоби, що полегшують роботу аналітика. Це, на-
самперед, раціональні методи збору і збереження даних, впровадження в практику
аналізу комп’ютерів й інших технічних засобів, оргтехніки, створення і викорис-
тання баз знань.
Технології збору та обробки інформації у корпоративних
інформаційно-аналітичних системах
Корпоративна інформаційно-аналітична система — інформаційно-аналітична
система масштабу організації (корпорації, відомства) або декількох організацій,
головною задачею якої є інформаційно-аналітична підтримка виробничих, адміні-
стративних й управлінських процесів, що формують продукцію або послуги орга-
нізації.
Склад, зміст і якість інформації, що залучається до аналізу, відіграють визна-
чальну роль у забезпеченні ефективності аналізу і прийнятих на основі його
управлінських рішень. При аналізі широко використовується технічна, технологі-
чна й інша інформація. Залучаються дані статистичного обліку, в яких утримуєть-
ся кількісна характеристика масових явищ і процесів, що використовуються для
поглибленого вивчення й осмислення взаємозв’язків, виявлення закономірностей.
Крім того, використовуються статистичні зовнішні дані, система зовнішньої ін-
формації — це дані засобів масової інформації, статистичних збірників, періодич-
них і спеціальних видань, офіційних, господарсько-правових документів і т.д.
Оперативний облік і звітність сприяють більш оперативному забезпеченню аналі-
зу необхідними даними і тим самим створюють умови для підвищення ефектив-
ності аналітичних досліджень. Однією з вимог до якості інформації є забезпечен-
ня можливості зіставляти її по предмету й об’єкту дослідження, періоду часу, ме-
тодології обрахування показників і ряду інших ознак.
І нарешті, система інформації повинна бути раціональною, тобто вимагати
мінімуму витрат на збір, збереження й використання даних. З однієї сторони, для
комплексного аналізу будь-якого явища або процесу потрібна різнобічна інфор-
мація, так як за її відсутності аналіз буде неповним. З іншої сторони, надлишок
інформації ускладнює процес її пошуку, збору і прийняття рішень. З даної вимоги
випливає необхідність вивчення корисності інформації і на цій основі удоскона-
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2005, Т. 7, № 2 83
лювання інформаційних потоків шляхом усунення зайвих даних і введення потрі-
бних.
У КІАС циркулює інформація різноманітного виду і призначення, що в осно-
вному представлена у вигляді різноманітних форм статистичної звітності по ос-
новним характерологічним параметрам (статистичної інформації), оперативної та
організаційно-управлінської інформації. Найбільш упорядкованою вона є в КІАС
окремих органів управління (міністерств і відомств, регіональних і місцевих орга-
нів влади). Мета таких систем складається: у постачанні повною, достовірною і
надійною інформацією систем підтримки прийняття рішень відповідних органів
управління; у створенні оптимальних умов для наукового аналізу і прогнозування
стану розвитку процесів; аналізі діяльності відповідних органів управління; своє-
часної корекції рішень, що приймаються в різноманітних областях діяльності.
Інформація, що циркулює в КІАС, не завжди сумісна за багатьма параметра-
ми з інформаційним потоком окремих її структурних ланок. У ряді організаційних
структур збір і обробка інформації виробляється вручну або комп’ютерна техніка
тільки починає впроваджуватися. Зміст інформації орієнтований в основному на
забезпечення внутрішньовідомчих задач, у результаті інформація носить фрагме-
нтарний характер, що не дає цілісної картини.
Оперативна аналітична обробка й інтелектуальний аналіз даних — дві скла-
дові частини процесу підтримки прийняття рішень [6–8]. Найбільше актуальною
проблемою є забезпечення інтегрованого погляду на складний об’єкт управління
в цілому, комплексний аналіз зібраних у ньому зведень і витяг з великого об’єму
деталізованих даних деякої корисної інформації — знань про закономірності його
розвитку.
Як правило, інформаційні масиви перетворюються системами в сховище да-
них або корпоративні портали знань — інтегровані інформаційні депозитарії, дос-
тупні для оперативного узагальнення й аналізу. За рахунок попередньої обробки
інформації, проведеної на етапі формування сховищ даних, значно підвищується
ефективність таких процесів як інтелектуальний аналіз даних, глибинний аналіз
текстів і виявлення нових знань у текстах. Як похідну цих процесів можна назвати
появу засобів, що спрощують пошук для користувача, таких як реалізація нечіткої
логіки запитів (нечіткого пошуку), засобів побудови функціональних інформацій-
них портретів, візуалізації семантичних зв’язків тощо. У свою чергу, ці можливо-
сті прямо зв’язані з розпізнаванням образів, пошуком мультимедійних даних, ана-
лізом мовного введення.
Використання сучасних інформаційних технологій при обробці даних впли-
ває на якість аналітичної роботи двома різними шляхами: забезпечення максима-
льної деталізації й інших заходів для удосконалювання облікової системи відпові-
дно до вимог аналітика при відповідній організації побудови звітів у системі
спрощують і систематизують процес збору інформації для аналізу; автоматизація
як збору даних, так і самих аналітичних розрахунків аж до допомоги у формуван-
ні висновків дозволяє полегшити сам процес аналізу.
Загальна схема процесу підтримки прийняття управлінських рішень у КІАС
надана на рис. 1.
О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
84
Рис. 1. Схема процесу підтримки прийняття управлінських рішень у КІАС
ОПР
Прийняття
рішення
Обробка,
аналіз,
оцінка
Експерти
База знань
Аналітична підтрим-
ка прийняття рішень
Засоби
моделювання
2-й рівень прийняття рішень
База даних
Збір, попередня обробка та
накопичення інформації
ОПР
Прийняття
рішення
База даних
Об’єкт
управління
Обробка,
аналіз,
оцінка
Експерти
База знань
Аналітична підтрим-
ка прийняття рішень
Засоби
моделювання
1-й рівень прийняття рішень
Збір, попередня обробка та
накопичення інформації
ОПР
Прийняття
рішення
Обробка,
аналіз,
оцінка
Експерти
База знань
Аналітична підтрим-
ка прийняття рішень
Засоби
моделювання
3-й рівень прийняття рішень
База даних
Збір, попередня обробка та
накопичення інформації
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2005, Т. 7, № 2 85
На схемі показаний процес, при якому прийняття управлінських рішень здій-
снюється на трьох рівнях ієрархії. Кожному рівневі відповідає свій ступінь інтег-
рації інформації, яка використовується для виконання управлінських функцій.
При цьому інформація, що утримується в системах усіх рівнів, повинна задоволь-
няти наступним вимогам: бути актуальною і точною (містити достовірні дані про
поточний стан об’єктів системи); бути достатньою (містити обсяг даних, достат-
ній для обґрунтованого прийняття рішень); забезпечувати можливість спільної
роботи різних користувачів.
Правильно організована КІАС серйозним чином розширює можливості аналі-
зу на всіх рівнях системи управління об’єктом. Однак для того, щоб всією обліко-
вою інформацією з необхідним для аналізу ступенем її деталізації можна було ко-
ристуватися, необхідно забезпечити: виконання всіх вимог щодо деталізації інфо-
рмації, яку представляють та аналізують служби ОУ на етапах розробки та вдос-
коналення КІАС; якісно організовану роботу облікових співробітників служб, які
при введенні даних у комп’ютерну програму, оформленні документів і т.д. повин-
ні проставляти необхідні ознаки, що дозволяють пізніше будувати звіти з потріб-
ним ступенем деталізації; недопущення помилок при введенні інформації; одер-
жання необхідної інформації із системи співробітниками аналітичних служб у ви-
гляді роботи з БД, звітів, програмних засобів для аналізу і т.д. з можливістю змі-
нювати та перетворювати цю інформацію.
Важливим принципом в організації аналітичної роботи на об’єкті управління
є її регламентація й уніфікація. Регламентація передбачає розробку для кожного
виконавця обов’язкового мінімуму таблиць і вихідних форм аналізу. Уніфікація
аналізу припускає створення типових методик і інструкцій, вихідних форм і таб-
лиць, стандартних програм, єдиних критеріїв оцінки, що забезпечує порівнян-
ність, зведення результатів аналізу на більш високому рівні управління, підвищує
об’єктивність оцінки діяльності підрозділів, зменшує витрати часу на аналіз і в
підсумку сприяє підвищенню його ефективності.
Додаткові можливості щодо аналізу даних багато в чому визначаються наст-
роюваннями КІАС. Серед цих додаткових можливостей можна виділити наступні:
— удосконалювання аналізу структури і структурної динаміки даних на ос-
нові поглибленої деталізації;
— можливість проведення аналізу динаміки даних у зв’язку з тим, що дані
будь-яких минулих періодів легкодоступні, а тимчасові зміни даних, що обмежу-
ють порівнянність, легко переборні при належній побудові інформаційної системи;
— можливості настроювання аналітичних таблиць у вигляді звітів інформа-
ційної системи зі збереженням набудованих форм для наступного використання
вже з оновленими даними;
— при використанні комплексної системи автоматизації можливості залучен-
ня інформації для аналізу з інших робочих ділянок;
— можливості виконання будь-яких розрахунків (факторний аналіз, розраху-
нок коефіцієнтів і т.д.) безпосередньо в системі без повторного введення даних;
— значне збільшення кількості коефіцієнтів й інших аналітичних показників,
які можна розраховувати на основі збільшення кількості інформації;
— можливість використання Інтернет, що дозволяє зробити передачу даних
через Інтернет у віддалені офіси.
О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
86
Організація підтримки прийняття управлінських рішень
у корпоративних інформаційно-аналітичних системах
з надзвичайних ситуацій
Аналіз ситуації, що склалася в Україні з погляду можливості виникнення
природних і техногенних катастроф, свідчить, що робота із запобігання і ліквіда-
ції катастрофічних наслідків цих явищ вимагає значних ресурсів. Проблема зни-
ження ризиків і зм’якшення наслідків надзвичайних ситуацій (НС) має першочер-
гове значення [7, 8], міжвідомчий і міжрегіональний характер вимагає комплекс-
ного підходу до її рішення на державному рівні. Необхідність обліку безлічі фак-
торів у процесі прийняття рішень з ліквідації наслідків НС вимагає аналітичної
обробки різноманітних масивів інформації, обсяги яких з кожним роком збіль-
шуються.
Під управлінням заходами щодо попередження і ліквідації НС розуміються
цілеспрямовані дії, пов’язані з підготовкою рішень, що визначають перелік, хара-
ктер і терміни проведення відповідних робіт, доведенням їх до виконавців, а та-
кож з контролем за їхньою реалізацією. Заходи щодо попередження й ліквідації
НС — це сукупність організаційних дій, спрямованих на рішення задач з попере-
дження та ліквідації НС.
Управлінська діяльність органів виконавчої влади і державних установ із за-
побігання виникнення НС і ліквідації їхніх наслідків може бути ефективною лише
за умови впровадження автоматизованого збору, обробки й аналізу інформації на
базі сучасних комп’ютерних технологій з розвинутими засобами інформаційно-
аналітичної підтримки. Ці обставини визначили необхідність створення в Україні
Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій
(УІАС НС). Аналітична обробка та аналіз великого обсягу даних про НС являє
собою інструмент для оцінки наслідків НС і може розглядатися як для цілей
управління ресурсами, так і для інформаційного забезпечення інтересів різних ко-
ристувачів.
До складу УІАС НС входять в якості самостійних об’єктів наступні підсисте-
ми: центральна, функціональні, територіальні та системи забезпечення. Компоне-
нтами підсистем є: функціональні комплекси задач, автоматизовані робочі місця,
сервери (технічна і програмна платформи), центральний автоматизований банк
даних [7, 8].
Основне призначення УІАС НС: збір, оперативна передача й аналітична об-
робка достовірної інформації про НС; підтримка прийняття рішень; моніторинг
стану ситуацій і подій; розробка стратегії і планування заходів; організація й опе-
ративне керівництво; прогнозування, виявлення й оцінка можливих погроз, деста-
білізуючих факторів і конфліктів; оцінка результативності дій і витрат на прове-
дення заходів; контроль виконавської дисципліни; інформаційна взаємодія з Кабі-
нетом Міністрів України, іншими органами виконавчої влади.
Метою робіт з впровадження елементів УІАС НС є створення інформаційно-
технічної інфраструктури, що має у своїй основі сучасні інформаційні технології
із застосуванням розподілених автоматизованих програмно-інформаційних сере-
довищ, які забезпечують інформаційно-аналітичну підтримку взаємодії фахівців у
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2005, Т. 7, № 2 87
процесі рішення ними задач прийняття рішень з питань НС на основі обробки,
аналізу і відображення отриманої інформації.
Основними рівнями прийняття управлінських рішень в УІАС НС є:
— урядовий рівень (Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Мі-
ністрів України, Рада національної безпеки й оборони України);
— відомчий рівень — рівень визначених міністерств і відомств;
— територіальний рівень, що включає у свій склад відповідні підрозділи об-
ласних, міських і районних держадміністрацій з віддаленими інформаційними ву-
злами (ВІВ) підприємств і організацій;
— об’єктовий рівень, до якого відносяться відповідні служби реагування на
надзвичайні ситуації, що виникають на потенційно небезпечних об’єктах (ПНО).
До складу УІАС НС входять наступні структурні елементи:
— на урядовому рівні — центральна підсистема (ЦП), що складається з
центрального і резервного вузлів інформаційно-аналітичної обробки інформації та
забезпечувальної підсистеми. Центральна підсистема є основним ядром УІАС НС,
до якого підключаються інші структурні елементи УІАС НС;
— на відомчому рівні — функціональні підсистеми (ФП), створювані мініс-
терствами й іншими центральними органами виконавчої влади для організації ро-
боти, зв’язаної із запобіганням НС і захистом населення та територій від їхніх на-
слідків;
— на територіальному рівні — територіальні підсистеми (ТП), які створю-
ються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для
попередження та реагування на НС у межах відповідних регіонів. Вони створю-
ються на базі окремих структурних підрозділів (управлінь, відділів) обласних (ра-
йонних) держадміністрацій (ОДА). Ці вузли мають розміщатися на територіаль-
ному рівні і вирішувати проблеми, пов’язані з НС, що мають місце на цьому рівні;
— на об’єктовому рівні — підсистеми категорируваних міст і ПНО. Віддалені
інформаційні вузли підприємств й організацій створюються на базі окремих стру-
ктурних підрозділів (наприклад, відділів) усіх тих підприємств й організацій, що
або самі є ПНО, або обслуговують ПНО. Ці ВІВ розміщуються на об’єктовому
рівні і, насамперед, вирішують задачі з реєстрації інформації про всі НС, що ма-
ють місце на об’єктовому рівні, а також задачі оперативного інформування струк-
турних елементів в ієрархії УІАС НС. Взагалі ВІВ — це елемент УІАС НС, що
виконує функції оперативного збору і нагромадження достовірних даних щодо
надзвичайних ситуацій об’єктового рівня та інформування про їхнє виникнення
(погрозу).
На рівні підсистеми категорируваних міст і ПНО (при надзвичайних ситуаці-
ях об’єктового або місцевого рівня) експерти узагальнюють інформацію про НС,
аналізують НС, прогнозують напрямки попередження й локалізації НС.
При НС регіонального рівня, що вимагає втручання фахівців Міністерства
України з питань надзвичайних ситуацій (МНС) без виділення сил і засобів, екс-
перти уточнюють надзвичайну ситуацію, готують рішення з локалізації НС, готу-
ють довідку для КМ, відсилають довідку по факсу.
При надзвичайній ситуації регіонального і загальнодержавного рівня, що ви-
магають втручання фахівців МНС із виділенням сил і засобів, експерти уточню-
ють інформацію про НС, прогнозують розвиток НС, готують рішення і розпоря-
О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
88
дження силам МНС, готують довідки для КМ, готують розпорядження на ство-
рення Урядової комісії, готують проект розпоряджень на виділення матеріально-
технічних ресурсів, готують звіти про ліквідацію надзвичайної ситуації.
Усі функції УІАС НС поділяються на наступні групи: інформування; аналізу і
прогнозування; планування заходів, підготовки рішень; контролю за виконанням
рішень і заходів; документування [7, 8].
УІАС НС повинна забезпечити інформаційно-аналітичну підтримку процесів
прийняття рішень Постійною Урядовою комісією з питань НС, інших органів ви-
конавчої влади у випадку виникнення або погрози НС на основі комплексної ін-
формаційної обробки оперативних, аналітичних, довідкових, експертних і статис-
тичних даних, отриманих з різних інформаційних джерел.
УІАС НС створюється на основі інтеграції (комплексування) функціональ-
них, інформаційних і програмно-технічних засобів окремих елементів; при цьому
інтеграція зорієнтована на використання потоків узагальненої інформації для
одержання своєчасної і об’єктивної оцінки НС, що відбулися, прогнозування їхніх
наслідків і оцінку взаємного впливу НС, зареєстрованих різними засобами. Інтег-
рація функціональних підсистем забезпечується функціональним й інформацій-
ним зв’язком елементів УІАС НС з інформаційними службами на регіональних,
відомчих і об’єктних рівнях.
Інтеграція інформаційних ресурсів УІАС НС здійснюється за допомогою
розподілених банків даних. Просторовий розподіл даних, які використовуються
при прийнятті рішень, вимагає при створенні інформаційного середовища УІАС
НС використання методів просторового аналізу, прогнозування короткотерміно-
вих і довготермінових наслідків НС, візуалізацію на базі застосування геоінфор-
маційних технологій. Кожне відомство має сегмент інформації у цьому банку і
відповідає за вірогідність, повноту та своєчасність її надходження.
Технологія збору та нагромадження відомостей в УІАС НС передбачає одно-
разове їхнє введення, формалізацію й автоматизацію їхньої передачі при інфор-
маційному обміні між структурними елементами, а також їх необхідну і припус-
тиму, з урахуванням рівня доступу, інтеграцію як у межах усієї УІАС НС, так і в
межах її окремих функціональних ланок. Здійснюється дублювання відомостей в
інформаційних фондах елементів системи як технологічний засіб наближення
інформації до його безпосереднього користувача [8].
Основні елементи підтримки процесу прийняття управлінських рішень в
УІАС НС представлені на рис. 2.
Підсистема збору, попередньої обробки та збереження інформації призначена
для збору, збереження, резервного копіювання, вибірки необхідних даних для на-
ступної обробки. Передбачається, що інформація в погодженому форматі в уста-
новлений час джерелами даних, у залежності від їхньої технічної оснащеності,
поставляється електронною поштою, на магнітних і паперових носіях, у перспек-
тиві — корпоративною мережею. Передбачений як ручний, так і автоматизований
спосіб введення інформації. Збереження інформації здійснюється на основі тех-
нології сховища даних, що забезпечує предметно-орієнтоване розміщення інфор-
маційних ресурсів і їхню вчасну прив’язку.
Підсистема аналітичної обробки інформації і математичного моделювання
призначена для розробки і дослідження моделей сфер життєдіяльності території
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2005, Т. 7, № 2 89
на основі застосування методів соціально-економічної статистики, економетрії і
математичного моделювання. Мета функціонування підсистеми досягається рі-
шенням наступних основних задач: аналізом поточної ситуації за окремими хара-
ктеристиками (показниками); автоматизованою побудовою, оптимізацією та адап-
тацією моделей процесів і явищ, що характеризують НС; виявленням та аналізом
проблемних ситуацій по окремим НС на основі ретроспективних даних; корегу-
ванням і ранжируванням стандартних і граничних значень показників надзвичай-
ної ситуації.
Рис. 2. Основні елементи підтримки процесу прийняття управлінських рішень в УІАС НС
При рішенні зазначених задач використовуються математичні і математико-
статистичні методи дослідження залежностей: факторний, кореляційний і регре-
сійний аналіз, дослідження часових рядів, лінійне програмування, мережеве пла-
нування і управління та ін. Тому що на процеси, що відбуваються при НС, впли-
вають випадкові фактори, то моделі є ймовірносно-статистичними або імітацій-
ними.
Підсистема аналізу і формування інформаційно-аналітичних матеріалів приз-
начена для аналізу результатів математичного моделювання, установлення при-
чинно-наслідкових зв’язків, виявлення значимих факторів досліджуваних явищ,
подій, процесів, вироблення пропозицій в управлінські рішення.
Підсистема представлення інформаційно-аналітичних матеріалів призначена
для відображення і представлення інформаційно-аналітичних матеріалів спожива-
чеві — особі, що приймає рішення.
З функціональної точки зору підсистема аналітичної обробки інформації і ма-
тематичного моделювання тісно зв’язана з підсистемою системного аналізу і ви-
роблення пропозицій. При розробці елементів підтримки прийняття управлінсь-
ких рішень в УІАС НС використовується універсальний підхід, що дозволяє в
значній мірі зблизити обидві підсистеми з погляду використовуваних програмно-
інструментальних засобів і методологічного забезпечення. У зв’язку з цим можна
Підсистема
аналітичної
обробки та
математичного
моделювання
Підсистема аналізу та
формуванні
інформаційно-
аналітичних
матеріалів
Підсистема
представлення
інформаційно-
аналітичних
матеріалів
Сховище даних
Підсистема
збору, поперед-
ньої обробки та
зберігання
інформації
Джерела
інформації
Споживачі
інформації
О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
90
стверджувати, що підсистеми аналітичної обробки інформації і математичного
моделювання, системного аналізу й представлення інформаційно-аналітичних ма-
теріалів комплексно вирішують усі задачі, покладені на них у рамках УІАС НС.
Рішення подібних задач, тим більше при аналізі великих обсягів даних, у да-
ний час неможливе без використання нових інформаційних технологій, зокрема
OLAP (оперативної аналітичної обробки) і Data Mining (методів інтелектуального
аналізу даних), що істотно підвищують оперативність й ефективність аналітичної
обробки інформації, тому реалізація елементів підтримки прийняття управлінсь-
ких рішень в УІАС НС базується на концепції побудови сховищ даних (Data
Warehouse), а також використання технологій OLAP і Data Mining [2–5].
Підсистема представлення інформаційно-аналітичних матеріалів реалізується
на принципах роботи віддалених клієнтів по Intranet-технології і призначена для
забезпечення доступу користувача-керівника до інформаційно-аналітичних мате-
ріалів зі свого робочого місця.
Отже, підтримка прийняття управлінських рішень в УІАС НС організується у
взаємодії чотирьох взаємозалежних підсистем, що утворять інформаційне ядро на
базі інформаційно-аналітичного центра в рамках центральної підсистеми УІАС
НС, а також віддалених джерел інформації і споживачів — керівників, що прий-
мають управлінські рішення.
Інформаційний простір Урядової інформаційно-аналітичної
системи з питань надзвичайних ситуацій
В основу побудови системи [7, 8] покладена концепція інформаційного прос-
тору (ІП). В узагальнену структуру ІП системи входять: моніторингові БД, факто-
графічні БД, бази документів, предметно-орієнтовані бази (бази прецедентів і
знань).
У моніторингових БД зберігається структурована моніторингова, метеороло-
гічна та інша поточна інформація з об’єктів. У фактографічних БД зберігається
структурована оперативна інформація про хід виконання типових операцій (різно-
го роду планових й інших заходів і подій), а також архівна структурована інфор-
мація, що характеризує ретроспективу попередніх подій, дій. У базах документів
зберігається неструктурована інформація (текстові і графічні документи, карти,
відео- й аудіозаписи і т.д.), зв’язана з поточними і попередніми подіями і діями.
Інформація, збережена в моніторингових БД, фактографічних БД і базах докумен-
тів, може відрізнятися ступенем своєї актуальності. Найбільш важлива інформація
знаходиться в оперативних БД і базах документів. З часом визначена частина ін-
формації оперативних БД і баз документів переходить у розряд архівної інформа-
ції і розташовується в архівних БД.
У процесі виконання різних функціональних задач (оперативної роботи) в
УІАС НС відбувається нагромадження значного досвіду в частині оцінки опера-
тивних даних, їхнього аналізу, експертних висновків. Цей досвід можна ефектив-
но використовувати в процесі наступної роботи як усієї УІАС НС, так і її складо-
вих функціональних частин. Крім того існують загальні знання, накопичені в різ-
них сферах, що необхідні для забезпечення оцінки оперативних даних, їхнього
аналізу, експертних висновків і т.д. Для нагромадження досвіду й використання
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2005, Т. 7, № 2 91
загальнолюдських знань застосовуються бази прецедентів і бази знань, що утво-
рюють групу інтелектуальних БД. Додаткова інформація, використана в процесі
роботи системи, може зберігатися в зовнішніх БД.
Для швидкого доступу до предметно-орієнтованих, у виді логічних груп, да-
них різного типу, використовується інформаційне сховище. Структура даних схо-
вища орієнтована на конкретні предмети, до яких вони відносяться. Саме інфор-
маційне сховище [5] здатне забезпечити оперативну аналітичну обробку та експе-
ртні висновки або рекомендації з поводження в різних ситуаціях.
Однозначної універсальної методології побудови ІП на сьогодні не відомо.
Тому вибір методів проектування ІП у кожному конкретному випадку є самостій-
ною задачею, так само, як і методика побудови інформаційного сховища.
Відповідно до концепції ІП, з урахуванням інтеграції даних для їхнього за-
стосування в різних структурних елементах системи, структура інформаційного
забезпечення складається з декількох рівнів. На першому рівні знаходяться лока-
льні фактографічні БД і бази документів структурних підрозділів адміністратив-
ного або відомчого підпорядкування. На другому рівні — інтегровані фактографі-
чні БД і бази документів функціональних підсистем УІАС НС. Третій рівень міс-
тить інформацію інтелектуального плану, необхідну для процесу ухвалення рі-
шення, а також документальні БД. На четвертому рівні — інформаційне сховище.
Інформаційною основою необхідної інтеграції відомостей у межах УІАС НС
повинні стати типові елементи лексичного і лінгвістичного забезпечення, що
використовуються в різних структурних елементах системи.
Інформаційне забезпечення УІАС НС здійснюється шляхом рішення основ-
них класів задач як у системі, так і в її окремих функціональних ланках: інтеграція
відомостей при формуванні інформаційних фондів функціональних ланок УІАС
НС, забезпечення на цій базі повноти інформування і координації діяльності
різних структур державного управління; тематичне і/або статистичне узагаль-
нення накопиченої інформації, що використана у вигляді вихідних даних при про-
веденні аналітичних досліджень, визначенні якісних і кількісних характеристик
показників небезпеки по областях, напрямках, регіонах; контроль за виконанням
заходів щодо запобігання НС і ліквідації їхніх наслідків, як інформаційної основи
для прийняття керівних рішень, а також видача підсумкових даних, як основи для
оцінки результатів роботи органів державної виконавчої влади; захист інформації
на всіх етапах її обробки, передачі та збереження.
База знань повинна включати методи та засоби експертних оцінок матеріаль-
них збитків і ресурсів, оцінки розвитку НС тощо. Фактографічна БД експертних
систем включає інформаційне середовище відомств, що дозволяє формувати до
неї складні запити логічного порівняння по безлічі полів різних сегментів. Такі
можливості принципово були б нездійсненними в рамках КІАС окремого відом-
ства. БЗ експертів акумулює існуючі методики прогнозування окремих відомств, а
також нові знання, отримані від осіб, що приймають рішення на вищому рівні
управління державою.
Рішення задачі інформаційного забезпечення аналітичної обробки інформації
вимагає комплексного підходу щодо удосконалення її збору та обробки на основі
вимог служб, пов’язаних з аналізом і оцінкою інформації про НС. Взагалі УІАС
НС, як КІАС, повинна забезпечувати необхідною інформацією всіх зацікавлених
О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
92
користувачів, що пред’являють різні вимоги до цієї інформації. Структура УІАС
НС повинна визначатися безпосередньо методикою аналізу, що використовується.
При недостатньо гнучкій КІАС має місце зворотна ситуація, коли методика аналі-
зу ставиться в залежність від наявності інформації. Відсутність необхідної інфор-
мації для цілей внутрішнього аналізу обмежує поле діяльності аналітика, змушу-
ючи його будувати розрахунки в основному на інформації, що не має належного
ступеня деталізації.
Для того, щоб побудувати систему аналітичних показників, організувати ана-
літичну службу УІАС НС, забезпечивши тим самим якість прийнятих управлінсь-
ких рішень, необхідно розташовувати достовірну інформацію з необхідним сту-
пенем деталізації. Найважливішою вимогою аналітика до даних, що одержуються
від УІАС НС, є відсутність зайвої для конкретної задачі інформації.
Для цілей управління іноді основною вимогою до аналітичної інформації є
своєчасність надання даних. УІАС НС повинна бути раціональною, тобто вимага-
ти мінімуму витрат на збір, збереження і використання даних. Для комплексного
аналізу будь-якого процесу потрібна різноманітна інформація, а при її відсутності
аналіз буде неповним. Надлишок інформації ускладнює процес її пошуку, збору і
прийняття рішень. З даної вимоги випливає необхідність вивчення корисності ін-
формації і на цій основі удосконалення інформаційних потоків шляхом усунення
зайвих даних і введення потрібних.
Автоматизувати аналітичні процеси можна не тільки за допомогою розвитку
можливостей надання інформації для аналітика, але і спрощуючи рутинні розра-
хунки й аналітичні процедури за допомогою комп’ютерних програм, що автома-
тизують процес аналізу даних. Комп’ютерні програми умовно можна розділити на
три категорії.
Комп’ютерні програми, що дозволяють будувати аналітичні звіти на основі
даних, що містяться в системі, у будь-яких розрізах, видах і представленнях. Тех-
нічно даний процес здійснюється не стандартним запитом до бази даних, а спеці-
альними гнучкими засобами аналізу даних на основі новітніх технологій, що до-
зволяють аналітикові вибирати будь-яке можливе представлення даних (напри-
клад OLAP-технології). Такі засоби дозволяють користувачам КІАС, використо-
вуючи сучасне програмне забезпечення, без постійної допомоги програмістів бу-
дувати звіти в будь-якій формі без прив’язки до заздалегідь розроблених шабло-
нів, тим самим використовуючи всі можливості деталізації даних, що були розро-
блені для КІАС.
Програми, що автоматизують безпосередньо методику аналізу на основі
комп’ютерної обробки даних — порівняння, групування і розгортання згрупова-
ної структури даних, факторний аналіз, розрахунок коефіцієнтів, розрахункових
показників і т.д. У цьому випадку програма сама здійснює необхідні розрахунки, а
користувач-аналітик лише задає параметри автоматизованої процедури, вибирає
діапазони даних, метод аналізу, умови розрахунків тощо.
Навіть методично правильний аналіз фактичних даних не може виключити
можливість помилок при прийнятті управлінських рішень. Необхідний аналіз да-
них на основі моделювання. КІАС створює фундамент для того, щоб можна було
розгорнути «ігрове поле аналітика», даючи йому можливість моделювати події,
що відбулися, і прогнозувати майбутні. При цьому можна використовувати фак-
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2005, Т. 7, № 2 93
тично облікові дані, не вводячи їх повторно. Можна оперувати варіюванням яко-
го-небудь одного або декількох параметрів, використовувати варіанти підбору па-
раметрів на основі складних рівнянь, застосовувати варіанти прогнозування, фор-
муючи в результаті різні за своєю ймовірністю оцінки-можливості здійснення різ-
них подій. Це дозволяє повною мірою використовувати всю методику, весь ін-
струментарій аналізу, працюючи при цьому як з фактичними і плановими даними,
так і з розрахунками на основі моделювання.
Висновок
Ефективну інформаційно-аналітичну підтримку прийняття управлінських рі-
шень в інтересах стійкого розвитку організації здатні забезпечити системи авто-
матизації аналітичної і прогнозної діяльності фахівців організації, що організують
процеси збору, збереження й обробки інформації.
Розробка таких інформаційно-аналітичних систем корпоративного типу ви-
магає: створення і ведення єдиної інформаційної бази підтримки адміністративної
(управлінської) діяльності організації; створення і впровадження нових форм і ме-
тодів управління організацією на основі сучасних інформаційних технологій; кар-
динального скорочення часу, необхідного на проходження інформації, що вимага-
ється для ухвалення рішення; автоматизації і підвищення ефективності роботи
співробітників підрозділів організації; забезпечення інформаційних потреб корис-
тувачів системи.
Для створення КІАС необхідно забезпечити погоджене ведення корпоратив-
них БД із використанням єдиних на рівні організації довідників.
1. Радченко Я. Классификация видов управления // Проблемы теории и практики управле-
ния. — 1994. — № 4. — С. 92.
2. Уткин В., Захаров Ю. Перспективные информационные технологии в системе государст-
венного управления Санкт-Петербурга // Компьютер Информ. — 2001, июль.
3. Суслов А. Инструменты и технологии аналитической обработки данных. Обзор современ-
ных решений в области анализа данных // Сетевой журнал. — 2001. — № 12.
4. Сахаров А.А. Концепции построения и реализации информационных систем, ориентиро-
ванных на анализ данных // СУБД. — 1996. — № 4. — С. 55–70.
5. Спирли Э. Корпоративные хранилища данных. Планирование, разработка, реализация.
Том 1: Пер. с англ. — К.: Издательский дом «Вільямс», 2001. — 400 с.
6. Оперативное управление в условиях чрезвычайных ситуацій // Архипова Н.И., Кульба
В.В. Управление в чрезвычайных ситуациях. — М: Рос. гуманит. ун-т, 1998. — С. 68–85.
7. Додонов А.Г., Путятин В.Г., Валетчик В.А. Организация экспертной поддержки Правите-
льственной информационно-аналитической системы по вопросам чрезвычайных ситуаций при
принятии управленческих решений // Реєстрація, зберігання і обробка даних. — 2005. — Т. 7, № 1.
— С. 130–146.
8. Додонов А.Г., Путятин В.Г., Валетчик В.А. Информационное обеспечение аналитической
обработки информации в Правительственной информационно-аналитической системе по чрезвы-
чайным ситуациям // Электрон. Моделирование. — 2005. — Т. 27, № 4. — С. 19–34.
Надійшла до редакції 22.03.2005
http://www.setevoi.ru/
УДК 004.91
УДК 004.91
УДК 004.91
УДК 004.91
УДК 004.91
УДК 004.91
Загальні положення
Особливості організації процесу інформаційно-аналітичної
підтримки прийняття управлінських рішень
Управлінська діяльність органів виконавчої влади і державних установ із запобігання виникнення НС і ліквідації їхніх наслідків може бути ефективною лише за умови впровадження автоматизованого збору, обробки й аналізу інформації на базі сучасних комп’ютерних технологій з розвинутими засобами інформаційно-аналітичної підтримки. Ці обставини визначили необхідність створення в Україні Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС). Аналітична обробка та аналіз великого обсягу даних про НС являє собою інструмент для оцінки наслідків НС і може розглядатися як для цілей управління ресурсами, так і для інформаційного забезпечення інтересів різних користувачів.
В основу побудови системи [7, 8] покладена концепція інформаційного простору (ІП). В узагальнену структуру ІП системи входять: моніторингові БД, фактографічні БД, бази документів, предметно-орієнтовані бази (бази прецедентів і знань).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-50770 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1560-9189 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:03:41Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Інститут проблем реєстрації інформації НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Додонов, О.Г. Путятін, В.Г. Валетчик, В.О. 2013-11-02T00:34:15Z 2013-11-02T00:34:15Z 2005 Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень / О.Г. Додонов, В.Г. Путятін, В.О. Валетчик // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2005. — Т. 7, № 2. — С. 77-93. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1560-9189 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50770 004.91 Розглянуто питання інформаційно-аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень, застосування сучасних інформаційних технологій і організації інформаційного забезпечення аналітичної обробки інформації у корпоративних організаціях. Рассмотрены вопросы информационно-аналитической поддержки принятия управленческих решений, применения современных информационных технологий и организации информационного обеспечения аналитической обработки информации в корпоративных организациях. The questions of information-analytical support of administrative decision-making, application of modern information technologies and organization of information maintenance of analytical processing of the information in corporate organizations are considered. uk Інститут проблем реєстрації інформації НАН України Реєстрація, зберігання і обробка даних Експертні системи та підтримка прийняття рішень Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень Информационно-аналитическая поддержка принятия управленческих решений Information-Analytical Support of the Administrative Decisions-Making Article published earlier |
| spellingShingle | Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень Додонов, О.Г. Путятін, В.Г. Валетчик, В.О. Експертні системи та підтримка прийняття рішень |
| title | Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень |
| title_alt | Информационно-аналитическая поддержка принятия управленческих решений Information-Analytical Support of the Administrative Decisions-Making |
| title_full | Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень |
| title_fullStr | Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень |
| title_full_unstemmed | Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень |
| title_short | Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень |
| title_sort | інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень |
| topic | Експертні системи та підтримка прийняття рішень |
| topic_facet | Експертні системи та підтримка прийняття рішень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50770 |
| work_keys_str_mv | AT dodonovog ínformacíinoanalítičnapídtrimkapriinâttâupravlínsʹkihríšenʹ AT putâtínvg ínformacíinoanalítičnapídtrimkapriinâttâupravlínsʹkihríšenʹ AT valetčikvo ínformacíinoanalítičnapídtrimkapriinâttâupravlínsʹkihríšenʹ AT dodonovog informacionnoanalitičeskaâpodderžkaprinâtiâupravlenčeskihrešenii AT putâtínvg informacionnoanalitičeskaâpodderžkaprinâtiâupravlenčeskihrešenii AT valetčikvo informacionnoanalitičeskaâpodderžkaprinâtiâupravlenčeskihrešenii AT dodonovog informationanalyticalsupportoftheadministrativedecisionsmaking AT putâtínvg informationanalyticalsupportoftheadministrativedecisionsmaking AT valetčikvo informationanalyticalsupportoftheadministrativedecisionsmaking |