Методологія створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів
Розглянуто питання забезпечення формування, інтеграції та використання електронних інформаційних ресурсів України в сучасних умовах. Запропоновано концептуальні рішення щодо створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів. Рассмотрены вопросы обеспечения формирования, интеграции и...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Реєстрація, зберігання і обробка даних |
|---|---|
| Дата: | 2005 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
2005
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50780 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Методологія створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів / О.Г. Додонов, О.В. Нестеренко, А.В. Бойченко // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2005. — Т. 7, № 3. — С. 88-97. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859721553728503808 |
|---|---|
| author | Додонов, О.Г. Нестеренко, О.В. Бойченко, А.В. |
| author_facet | Додонов, О.Г. Нестеренко, О.В. Бойченко, А.В. |
| citation_txt | Методологія створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів / О.Г. Додонов, О.В. Нестеренко, А.В. Бойченко // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2005. — Т. 7, № 3. — С. 88-97. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Реєстрація, зберігання і обробка даних |
| description | Розглянуто питання забезпечення формування, інтеграції та використання електронних інформаційних ресурсів України в сучасних умовах. Запропоновано концептуальні рішення щодо створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів.
Рассмотрены вопросы обеспечения формирования, интеграции и использования электронных информационных ресурсов Украины в современных условиях. Предложены концептуальные решения для создания Национального реестра электронных информационных ресурсов.
The problems of supporting creation, integration and usage of Ukrainian electronic information resources in present-day conditions are considered. The conceptual decisions for making the National Electronic Information Resources Roll are offered.
|
| first_indexed | 2025-12-01T09:48:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
Системи збереження
і масового розповсюдження даних
88
УДК 681.3.02
О. Г. Додонов1, О. В. Нестеренко2, А. В. Бойченко1
1Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
вул. М. Шпака, 2, 03113 Київ, Україна
2Державний департамент з питань зв’язку та інформатизації України
вул. Хрещатик, 22, 01001 Київ, Україна
Методологія створення Національного реєстру
електронних інформаційних ресурсів
Розглянуто питання забезпечення формування, інтеграції та викори-
стання електронних інформаційних ресурсів України в сучасних умо-
вах. Запропоновано концептуальні рішення щодо створення Націона-
льного реєстру електронних інформаційних ресурсів.
Ключові слова: інформаційні ресурси, інтеграція, органи державної
влади.
Постановка проблеми
В умовах формування в країні основ інформаційного суспільства особливої
важливості набуває розбудова Системи національних електронних інформаційних
ресурсів (СНІР) [1], метою якої є створення інструменту, здатного підвищити
ефективність використання загальнонаціональних інформаційних ресурсів та іс-
тотно знизити витрати на їх утримання за рахунок використання метаданих щодо
інформаційних масивів, баз даних, реєстрів, кадастрів та інших видів інформацій-
них ресурсів (ІР), у першу чергу тих, що утворюються за рахунок держбюджету в
органах влади та інших державних установах та організаціях [2].
Проблематика формування СНІР пов’язана, перш за все, з тим, що наявні в
державних органах автоматизовані інформаційні системи, а також бази даних є
організаційно розпорошеними та функціонально роз’єднаними і не забезпечують
інформаційну взаємодію державних та недержавних структур; створення та екс-
плуатація баз даних, надання інформації, її використання та передача не забезпе-
чені організаційно, не підкріплені належною нормативно-правовою базою; не іс-
нує єдиних правил та методів доступу до інформаційних ресурсів, які б забезпе-
чували якісну інформаційну взаємодію органів влади, в тому числі з урахуванням
вимог інформаційної безпеки. До цього слід додати відсутність єдиної системи
класифікації та кодування інформації, певного рівня підготовки фахівців для ро-
боти з інформаційними ресурсами, а також недосконалість правової та технологі-
© О. Г. Додонов, О. В. Нестеренко, А. В. Бойченко
Методологія створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2005, Т. 7, № 3 89
чної бази надання інформації про діяльність органів державної влади. Як голов-
ний наслідок цих обставин можна назвати суттєве обмеження доступу громадян
та підприємництва до інформаційних ресурсів, що є власністю держави.
Для вирішення вищезазначених проблем необхідним є створення інструмен-
ту, здатного забезпечити інтеграцію загальнонаціональних інформаційних ресур-
сів за рахунок використання метаданих щодо цих ресурсів та, як наслідок, підви-
щити ефективність їх використання.
Питанням розбудови національних інформаційних ресурсів останнім часом
присвячується усе більше публікацій. Але слід зазначити, що хоча концептуально
питання щодо інтеграційних процесів у цій сфері були поставлені, наприклад, в
[3, 4], досліджені вони ще недостатньо. Також відсутня й методологія цих проце-
сів. Невирішеними залишаються й задачі побудови ядра СНІР, яке має забезпечу-
вати заходи щодо управління системою, захисту ресурсів, втілення методології
створення, ведення та використання національних електронних інформаційних
ресурсів.
Завданням цієї статті є проведення дослідження щодо методології створення
Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів (НРІР) — головного
елемента СНІР.
Зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями
Створення НРІР тісно пов’язане з курсом України у бік розбудови інформа-
ційного суспільства. Основу нормативно-правового забезпечення формування,
використання та захисту національних ресурсів становлять Закони України «Про
Національну програму інформатизації», «Про інформацію», «Про захист інфор-
мації в автоматизованих системах». Основні положення державної політики у
сфері національних інформаційних ресурсів також визначає Концепція форму-
вання системи національних інформаційних ресурсів, затверджена розпоряджен-
ням Кабінету Міністрів України від 18.05.2003 р. № 259-р. Постановою КМУ від
17.03.2004 р. № 326 затверджено Положення про Національний реєстр електрон-
них інформаційних ресурсів. Згідно з цим положенням до Національного реєстру
включаються web-сайти, бази даних та реєстри в електронній формі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Проблема створення, використання, захисту електронних інформаційних ре-
сурсів стоїть сьогодні надзвичайно гостро. Стрімке зростання обсягів інформа-
ційних ресурсів, які використовуються людством, спонукає наукові кола та виро-
бників програмного забезпечення до активного пошуку вирішення задачі підви-
щення ефективності використання інформації. Головними напрямками пошуку є
впорядкування інформаційних масивів, розробка нових методів і технологій збе-
рігання й доступу до інформації та забезпечення захисту інформації.
Як засвідчує досвід США, зусилля щодо впорядкування електронних інфор-
маційних ресурсів шляхом їх каталогізації дозволяє досягти інтеграції останніх до
потужної системи національних бібліотечних каталогів. Тому більшість зусиль до
каталогізації прикладають саме бібліотеки. Слід виділити проекти InterCAT,
CORC, INFOMINE, CATRIONA [6].
О. Г. Додонов, О. В. Нестеренко, А. В. Бойченко
90
OCLC (Online Computer Library Center) — міжнародна організація, яка об’єд-
нує понад 53 тисячі бібліотек у 96 країнах і має на меті допомогти бібліотекам та
іншим агенціям організувати інформаційні ресурси світу таким чином, щоб шука-
чі знання могли знайти їх задля створення нового знання. Для цього OCLC допо-
магає бібліотекам обмінюватися описами своїх колекцій та створює рамки спів-
праці для організації нового знання [7]. Основними напрямками діяльності цієї
організації є: Cataloging and Metadata, Collection Management, Digitization and
Preservation, Electronic content, Reference, Resource Sharing, DUNS (Data Universal
Numbering System).
Більшість країн на урядовому рівні розробили і продовжують роботу над ста-
ндартами для створення, розвитку та використання інформаційних ресурсів [12]:
Великобританія: урядовий шлюз, урядовий Інтернет, e-GIF, e-GMS (e-
Government Metadata) — стандарт, який задає елементи для опису метаданих та їх
відображення Dublin Core, AGLS, NGDF, GILS та PRO;
Данія: інфраструктура Infostructurebase;
Швеція: Government Elink (Ge);
Австралія: FedLink — урядовий шлюз і захищений урядовий Інтранет;
Гонконг: Government System Architecture (GSA) і Electronic Service Delivery
(ESD) Scheme;
США: Федеральна корпоративна архітектура інформаційних технологій дер-
жавних організацій.
Особливий інтерес представляють підходи США до стандартизації у сфері
використання інформаційних технологій у державних організаціях. Федеральний
уряд США вважає, що критично важливу роль в сфері ініціатив з реформування й
підвищення ефективності роботи державних організацій за рахунок впровадження
інформаційних технологій відіграють дві складові:
— реалізація принципів електронного уряду;
— концепція корпоративної архітектури державної організації.
Останнім часом значних результатів досягнуто у галузі доступу до інформа-
ційних ресурсів за допомогою web-сервісів.
Web-сервіси забезпечують практичну можливість будувати найперспектив-
нішу сервісно-орієнтовану архітектуру (Service Oriented Architecture, SOA) розпо-
ділених інформаційних інфраструктур із використанням технологій web-сервісів
на основі промислових продуктів (наприклад, BizTalk Server 2004 від Microsoft).
Очікується, що з 2007–2008 рр. альтернатив підходу SOA не буде [8, 9].
02.02.2005 р. Асоціація OASIS затвердила як стандарт специфікацію UDDI
3.0, що регламентує реєстри доступних для виклику web-сервісів. На думку екс-
пертів, UDDI 3.0 — перша версія специфікації, що відповідає вимогам сервіс-
оріентованої архітектури. Стандарт дозволяє створювати розподілені реєстри ін-
формаційних ресурсів. Однією з його основних особливостей є наявність механі-
зму підтвердження автентичності інформації у реєстрі, реалізованого на основі
цифрових підписів формату XML Digital Signatures. Модель безпеки, яка викорис-
товується в UDDI 3.0, побудована на політиках — за їх допомогою контролюють-
ся керування доступом, тиражування, підписка, делегування прав на пересилання
даних і ключі UDDI — унікальні ідентифікатори, які привласнюються кожному
Методологія створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2005, Т. 7, № 3 91
запису реєстру. UDDI 3.0 дозволяє створювати закриті, напівзакриті й відкриті
реєстри з можливістю їхньої інтеграції на різних рівнях [11].
Специфікація UDDI підтримує наступні системи класифікації:
NAICS — система класифікації галузей промисловості;
UNSPSC — універсальна стандартна класифікація товарів та послуг;
ISO 3166 — стандарт стосується кодів країн, регіонів тощо.
Реєстр UDDI являє собою розподілену БД яка містить інформацію трьох ка-
тегорій.
Білі сторінки — назва, адреса організації, контактна інформація, web-адреса,
універсальний номер у системі DUNS.
Жовті сторінки — вид комерційної діяльності, місце дислокації та основна
продукція, належність до різних класифікаторів (NAICS).
Зелені сторінки — специфікація комерційних послуг, порядок бізнес взаємо-
дії, також WSDL файл.
Важливе місце у дослідженнях займають проблеми захисту інформаційних
ресурсів. Слід виділити дослідження у галузі захисту інформації, які вже стали
традиційними та зусилля, спрямовані на створення національних та наднаціона-
льних захищених інформаційних структур. Заслуговують на увагу підходи Китаю
щодо контролю Internet та безпечна архітектура США щодо створення системи
інформаційної безпеки шляхом реалізації доктрини «інформаційної парасольки».
Особлива увага до питань інформаційної безпеки обумовлюється також тим,
що у більшості індустріально розвинутих країн проводяться дослідження та роз-
робки нової інформаційної зброї, що потенційно загрожує безпосереднім контро-
лем над інформаційними ресурсами держави. Інформаційні загрози реалізуються
через порушення інфраструктури, вільного обігу інформації, неправомірні дії що-
до використання інформації; через невідповідність інформаційної політики, засо-
бів інформування громадськості життєво важливим інтересам суспільства. Широ-
ке використання маніпулятивних технологій, тенденційна модифікація інформа-
ційних ресурсів, формування викривленої інформаційної реальності призводить
до зруйнування глобального інформаційно-психологічного середовища, трансфо-
рмації ціннісних орієнтацій суспільства, порушення фундаментальних прав і сво-
бод громадян [10].
Глобального характеру набули інформаційні загрози в науково-технологічній
сфері: від феномену транскордонного переміщення інтелектуальних ресурсів,
тобто вивезення інформації унікального науково-технологічного характеру на бі-
ологічних носіях, до міжнародних систем спостереження, аналізу та прогнозуван-
ня тенденцій науково-технологічного розвитку в різних країнах з метою доступу
до конфіденційних баз і банків даних. Критичними для безпеки у сфері науки та
технологій є структури накопичення науково-технічної інформації, інституції та
структури фундаментальних і прикладних досліджень, об’єкти інтелектуальної
власності, ноу-хау. Інформаційно-технологічний аспект безпеки зорієнтований на
реалізацію системних заходів, спрямованих на максимальне вдосконалення нау-
ково-технологічної сфери, ефективний захист інтелектуальних ресурсів.
О. Г. Додонов, О. В. Нестеренко, А. В. Бойченко
92
Особливості створення Національного реєстру
електронних інформаційних ресурсів
Створення НРІР вимагає неперервного системного аналізу національних ін-
формаційних ресурсів, їх взаємозв’язків та захищеності. При цьому НРІР слід роз-
глядати як розподілену складну інформаційну систему, оскільки він наділений
усіма властивостями складних систем, а саме: великою кількістю складових ком-
понент, взаємодією з навколишнім середовищем, ієрархічною структурою та мін-
ливістю у часі.
НРІР має поєднати у собі окремі реєстри інформаційних ресурсів, які забез-
печуватимуть облік інформаційних ресурсів, згрупованих за певною спільною
ознакою. Наприклад: за формою власності — Реєстр інформаційних ресурсів ор-
ганів державної влади; за тематикою — Реєстр інформаційних ресурсів націона-
льної культури; за місцезнаходженням — регіональні реєстри інформаційних ре-
сурсів тощо.
Взаємодія НРІР із навколишнім середовищем передбачає створення ряду за-
хищених каналів для доступу широкого кола користувачів.
Ієрархічність НРІР полягає у підпорядкованості реєстрів, які поступово
включатимуться до складу НРІР, та забезпеченні централізованого керування всі-
єю системою.
Під мінливістю НРІР у часі мається на увазі здатність до нарощування, моде-
рнізації та мобільної зміни конфігурації програмно-апаратного комплексу НРІР у
залежності від стану національних інформаційних ресурсів.
Основні завдання та функції Національного реєстру
електронних інформаційних ресурсів
При побудові НРІР необхідно дотримуватися наступних умов:
— зберігання інформації щодо зареєстрованих та знятих з реєстрації інфор-
маційних ресурсів із забезпеченням конфіденційності, цілісності та доступності
інформації;
— автоматизації процесів реєстрації та зняття з реєстрації інформаційних ре-
сурсів як загального користування, так і спеціалізованих, довільних тематичних
напрямків, з урахуванням обмежень на розпорядження та використання інформа-
ційних ресурсів, що накладаються їх власником, а також законодавством України;
— забезпечення пошуку інформації українських інформаційних ресурсів, до-
ступних для вільного розповсюдження, включаючи контекстний пошук, пошук за
реквізитами та пошук по каталогу;
— інтеграції НРІР з Єдиним web-порталом органів виконавчої влади;
— формування інформаційних бюлетенів (каталогів) інформаційних ресурсів
України;
— підготовки копій НРІР для формування зведеного Національного архівно-
го фонду України.
У Національному реєстрі електронних інформаційних ресурсів реалізуються
наступні групи функцій.
Обліково-реєстраційні функції:
— занесення інформації про ІР до Реєстру;
Методологія створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2005, Т. 7, № 3 93
— редагування інформації про ІР в Реєстрі;
— видалення інформації про ІР з Реєстру;
— автоматизована індексація ІР з Інтернету.
Класифікаційні функції:
— експертиза тематичної належності ІР;
— створення системи рубрик (галузь знань, розташування, належність);
— редагування системи рубрик;
— автоматизована рубрикація даних.
Інформаційно-пошукові функції:
— пошук ІР за каталогами (тематичні рубрики, регіони, власники);
— пошук ІР за його реквізитами (ключові слова, дата реєстрації, місцезнахо-
дження, власник, тематична рубрика).
Інформаційно-аналітичні функції:
— отримання статистичної та аналітичної інформації щодо ресурсів;
— визначення дублювання та неузгодженості ресурсів;
— визначення авторських прав на ІР або його частину.
Адміністративні функції:
— управління розподіленою базою даних;
— управління збереженням та відновленням даних НРІР;
— управління безпекою.
Web-портал Національних інформаційних ресурсів має забезпечити отриман-
ня інформації щодо певного інформаційного ресурсу, включаючи точну адресу.
Для вирішення задач СНІР доцільно використовувати найбільш важливі види
класифікації:
— за типами об’єктів даних (документи, таблиці, колекції тощо);
— за структурними ознаками (файли, каталоги, розділи і т.д.);
— за методами формування (бази даних, web-сайти, реєстри, кадастри тощо).
Основні технологічні рішення при створенні
Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів
Для реалізації НРІР використано набір сервісів, згрупованих у функціональні
підсистеми, до яких входять:
— розподілена база даних;
— підсистема індексації та пошуку інформації;
— комунікаційна підсистема;
— підсистема адміністрування;
— підсистема захисту інформації.
Користувачі НРІР мають взаємодіяти із сервісами за допомогою клієнтського
програмного забезпечення, наприклад, системи прийому електронної пошти, про-
грами доступу до даних, що розміщені у базі даних тощо.
Програмно-апаратний комплекс НРІР включає наступні компоненти:
— сервери баз даних;
— сервери додатків;
— комунікаційні сервери;
— робочі місця адміністраторів й операторів;
О. Г. Додонов, О. В. Нестеренко, А. В. Бойченко
94
— засоби резервування;
— комунікаційне обладнання для підключення до сучасних високошвидкіс-
них мереж;
— периферійне обладнання, достатнє для ведення НРІР.
Інтеграція інформаційних ресурсів до НРІР передбачає створення розробни-
ками ІР спеціальних програмних елементів — менеджерів ІР, які забезпечувати-
муть інформаційну взаємодію відповідного ІР з іншими елементами СНІР. Для
цього менеджер ІР реалізує інтерфейси доступу до відповідного ІР на основі стан-
дартизованих в межах СНІР правил та механізмів. Інструментом для реалізації
даного підходу є технологія створення реєстру UDDI, розроблена для реєстрації
інформації щодо підприємств та їхніх web-сервісів.
Для занесення інформації до НРІР передбачене використання інтерфейсу
SOAP (див. рисунок). Для забезпечення реєстрації та пошуку даних власники ІР
надсилають WSDL-описи web-сервісів.
Доступ користувачів до відкритої частини розподіленої БД НРІР.
НРІР є розподіленою системою, що забезпечує можливість реєстрації ІР на
будь-якому з реєстрів НРІР. З постійним проміжком часу інформація, зареєстро-
вана в одному з вузлів РБД НРІР, переноситься до інших. Користувач при звер-
ненні до будь-якого з вузлів НРІР може отримати інформацію щодо зареєстрова-
них ІР. Власник ІР має звертатися лише до того з вузлів НРІР, у якому його ІР бу-
ло зареєстровано спочатку.
Опис ІР складається з ідентифікаційної та класифікаційної інформації.
Модель даних НРІР містить наступні групи структур даних:
— описи інформаційних ресурсів;
Користувач
SOAP
ВПЕІР
Реєстр ІР НТІ
Реєстр ІР культурного
надбання
...
Реєстр ІР ОДВ
Методологія створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2005, Т. 7, № 3 95
— класифікатори ІР;
— представники;
— канали доступу;
— взаємозв’язки між ресурсами.
Представники — описи організацій та фізичних осіб, які пов’язані з ІР на
якомусь з етапів його життєвого циклу: власники, розробники, видавці.
Канали доступу — це шляхи отримання ІР: он-лайн доступ, отримання за за-
питом через електронну пошту та будь-які інші.
Опис інформаційних ресурсів
Враховуючи поточний стан та перспективи розвитку, в НРІР закладено можли-
вість класифікації інформаційного ресурсу за наступними ознаками, такими як [5]:
— унікальний ідентифікатор інформаційного ресурсу;
— назва інформаційного ресурсу;
— дата реєстрації інформаційного ресурсу;
— реферат — короткий опис інформаційного ресурсу;
— джерело — до яких зареєстрованих ресурсів входить даний інформаційний
ресурс;
— заголовок інформаційного ресурсу;
— зв’язки між інформаційними ресурсами;
— опис вимог щодо конфіденційності інформаційного ресурсу;
— створювач інформаційного ресурсу;
— видавець інформаційного ресурсу;
— короткий опис функцій інформаційного ресурсу;
— електронна адреса інформаційного ресурсу в мережі Internet.
Структура класифікаторів НРІР дозволяє визначати порядок розташування
найменувань об’єктів класифікації, класифікаційних угрупувань, їх кодових поз-
начень, а також опис прийнятої системи класифікації та кодування. Класифікато-
ри системи будуються за блочним принципом. При реєстрації ІР його власник
може вказувати додаткову інформацію, яка дозволятиме додатково класифікувати
ІР. Це дозволить значно полегшити користувачам пошук потрібних ІР. Передба-
чене подальше розширення системи класифікаторів шляхом введення в структуру
бази даних НРІР можливості додавання нових класифікаторів без зміни логічної
моделі даних.
У ході розвитку НРІР, зокрема реалізації аналітичних функцій, модель даних
НРІР буде доповнюватися новими групами структур даних.
Організація інформаційної взаємодії
До стандартів інформаційної взаємодії у СНІР відносяться:
— стандарти даних;
— стандарти міжвідомчого обміну інформацією;
— стандарти метаданих (і пошуку інформації);
— стандарти безпеки.
Стандарти даних, в свою чергу, містять:
— файли опису структури моделі даних;
О. Г. Додонов, О. В. Нестеренко, А. В. Бойченко
96
— файли з документацією для ІР; документацію щодо моделі даних містять
файли з наступними форматами даних: TXT, HTML, XML, DOC;
— конфігураційні файли для опису типових структур об’єктів даних для web-
інтерфейсу.
Модель даних окремого ІР включає описи інформаційних таблиць даного ІР,
описи зв’язків між відношеннями (ключі та індекси) та опис тематичних областей
(підмножини відношень з відповідними зв’язками).
Відповідно до стандарту № 19115, метадані представляються у вигляді суку-
пності тематичних блоків, кожний з яких містить інформацію щодо певних харак-
теристик даних: якість, просторова прив’язка, часова прив’язка, актуальність,
оновлюваність і т.д. У якості одного з основних форматів представлення метада-
них ISO рекомендує формат XML, який забезпечує представлення різнорідних,
складних за структурою і семантикою даних та не залежить від програмної плат-
форми і може передаватися й оброблятися через гетерогенні локальні й глобальні
обчислювальні середовища.
До стандартів обміну інформацією входять:
— опис механізмів публікації, пошук та використання ІР, представленого як
web-сервіс: UDDI;
— опис інтерфейсів: WSDL;
— способи доступу до ІР: SOAP;
— опис формату обміну: XML;
— опис формату обміну геоінформаційних даних: GML.
Слід зазначити, що названі стандарти інформаційної взаємодії дозволять
швидко інтегрувати ІР, доступ до яких може бути отриманий через Інтернет. Інте-
грація ІР, які з різних причин не можуть бути опубліковані, вимагає розробки
окремих методик, які будуть впровадженні на наступних етапах створення СНІР.
Висновки
У результаті реалізації НРІР очікується підвищення рівня інформаційної без-
пеки держави; прискорення впровадження «електронного урядування»; підви-
щення прозорості та відкритості роботи органів державної влади; подальший роз-
виток національної культури, освіти, науки за рахунок використання новітніх ін-
формаційних технологій. Також передбачається розвиток структури та інфрастру-
ктури ресурсів, зростання обсягів послуг, наданих з використанням національних
ресурсів; підвищення рівня інформаційної культури та загального освітнього рів-
ня населення; зниження витрат, пов’язаних з використанням ресурсів, за рахунок
їх систематизації.
НРІР дозволить поєднати у собі окремі реєстри інформаційних ресурсів, які
забезпечуватимуть облік інформаційних ресурсів, згрупованих за певною спіль-
ною ознакою.
Для побудови НРІР застосована методологія, яка базується на використанні
останніх досліджень у напрямку інтеграції даних.
Реалізація методології дозволить отримати наступні переваги:
— зменшити дублювання інформаційних систем;
— забезпечити більшу сумісність і можливості з інтеграції систем;
Методологія створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2005, Т. 7, № 3 97
— зменшити вартість інформаційних систем;
— оптимізувати процеси виконання функцій організації;
— збільшити продуктивність та ефективність роботи;
— удосконалити керованість систем;
— удосконалити керованість організацій та підтримку процесів перетворень.
Перспективи подальших досліджень щодо формування та використання НРІР
як найбільш важливого елемента СНІР є вдосконалення структури БД та пошуко-
вого механізму НРІР, а також методологія використання НРІР для забезпечення
сертифікації національних ресурсів, розробка гармонізованих з міжнародними
стандартами державних стандартів національних ресурсів та їх впровадження.
1. Петров В.В., Нестеренко О.В., Монастирецький М.Г., Шагалов В.Ю. Національні інфор-
маційні ресурси. Проблеми формування, розвитку, управління і використання // Реєстрація, збері-
гання і оброб. даних. — 2001. — Т. 3, № 2. — С. 38–49.
2. Додонов О.Г., Нестеренко О.В., Бойченко А.В., Бойченко О.А. Формування, інтеграція та
використання інформаційних ресурсів органів державної влади // Реєстрація, зберігання і оброб.
даних. — 2002. — Т. 4, № 3. — С. 69–75.
3. Нестеренко О.В. Технології інтеграції інформаційних ресурсів інформаційно-аналітичних
систем органів державної влади // Науково-технічна інформація. — 2001. — № 4. — С. 3–6.
4. Нестеренко О.В. Єдина державна система електронних інформаційних ресурсів // Науко-
во-технічна інформація. — 2003. — № 4. — С. 3–9.
5. Бойченко. О.А. Підхід до організації реєстрації розподілених інформаційних ресурсів //
Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2003. — Т. 5, № 3. — С. 74–80.
6. Еременко Т.В. Каталогизация ресурсов Интернета (Опыт библиотек США) // Науч. и техн.
б-ки. — 2002. — № 5. — С. 53–67.
7. http://www.oclc.org
8. Дубова Н. SOA: подходы к реализации // Открытые системы. — 2004. — № 6. — С. 37–41.
9. Ньюкомер Э. Web-сервисы. Для професионалов. — СПб.: Питер, 2003. — 256 с.
10. Макаренко Є.А. Політичні доктрини глобальної інформаційної безпеки // Cб. науч. тр.
«Информационные технологии и безопасность». Вып. 1–2. Институт проблем регистрации инфо-
рмации НАН Украины. — К., 2002.
11. http://www.oasis-open.org/news/oasis_news_02_03_05.php
12. Данілін А.В. Стандарти і єдина архітектура інформаційних технологій. — Microsoft Press,
2003. http://www.microsoft.com/Ukraine/Government/Analytics/IntegrationTechnologies/Standards.mspx
Надійшла до редакції 16.08.2005
Методологія створення Національного реєстру
електронних інформаційних ресурсів
Постановка проблеми
Зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Особливості створення Національного реєстру
електронних інформаційних ресурсів
Основні завдання та функції Національного реєстру
електронних інформаційних ресурсів
Основні технологічні рішення при створенні
Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів
Опис інформаційних ресурсів
Організація інформаційної взаємодії
Висновки
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-50780 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1560-9189 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T09:48:28Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Інститут проблем реєстрації інформації НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Додонов, О.Г. Нестеренко, О.В. Бойченко, А.В. 2013-11-02T23:05:47Z 2013-11-02T23:05:47Z 2005 Методологія створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів / О.Г. Додонов, О.В. Нестеренко, А.В. Бойченко // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2005. — Т. 7, № 3. — С. 88-97. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1560-9189 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50780 681.3.02 Розглянуто питання забезпечення формування, інтеграції та використання електронних інформаційних ресурсів України в сучасних умовах. Запропоновано концептуальні рішення щодо створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів. Рассмотрены вопросы обеспечения формирования, интеграции и использования электронных информационных ресурсов Украины в современных условиях. Предложены концептуальные решения для создания Национального реестра электронных информационных ресурсов. The problems of supporting creation, integration and usage of Ukrainian electronic information resources in present-day conditions are considered. The conceptual decisions for making the National Electronic Information Resources Roll are offered. uk Інститут проблем реєстрації інформації НАН України Реєстрація, зберігання і обробка даних Системи збереження і масового розповсюдження даних Методологія створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів Методология создания Национального реестра электронных информационных ресурсов A Methodology for Creating a National Electronic Information Resources Roll Article published earlier |
| spellingShingle | Методологія створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів Додонов, О.Г. Нестеренко, О.В. Бойченко, А.В. Системи збереження і масового розповсюдження даних |
| title | Методологія створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів |
| title_alt | Методология создания Национального реестра электронных информационных ресурсов A Methodology for Creating a National Electronic Information Resources Roll |
| title_full | Методологія створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів |
| title_fullStr | Методологія створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів |
| title_full_unstemmed | Методологія створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів |
| title_short | Методологія створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів |
| title_sort | методологія створення національного реєстру електронних інформаційних ресурсів |
| topic | Системи збереження і масового розповсюдження даних |
| topic_facet | Системи збереження і масового розповсюдження даних |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50780 |
| work_keys_str_mv | AT dodonovog metodologíâstvorennânacíonalʹnogoreêstruelektronnihínformacíinihresursív AT nesterenkoov metodologíâstvorennânacíonalʹnogoreêstruelektronnihínformacíinihresursív AT boičenkoav metodologíâstvorennânacíonalʹnogoreêstruelektronnihínformacíinihresursív AT dodonovog metodologiâsozdaniânacionalʹnogoreestraélektronnyhinformacionnyhresursov AT nesterenkoov metodologiâsozdaniânacionalʹnogoreestraélektronnyhinformacionnyhresursov AT boičenkoav metodologiâsozdaniânacionalʹnogoreestraélektronnyhinformacionnyhresursov AT dodonovog amethodologyforcreatinganationalelectronicinformationresourcesroll AT nesterenkoov amethodologyforcreatinganationalelectronicinformationresourcesroll AT boičenkoav amethodologyforcreatinganationalelectronicinformationresourcesroll |