Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях
Розглянуто питання забезпечення інформаційної й аналітичної підтримки процесів підготовки управлінських рішень на різних рівнях державного управління в умовах кризових та надзвичайних ситуацій. Рассмотрены вопросы обеспечения информационной и аналитической поддержки процессов подготовки управленческ...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Реєстрація, зберігання і обробка даних |
|---|---|
| Дата: | 2006 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50827 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях / О.Г. Додонов, В.Г. Путятін, В.О. Валетчик // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2006. — Т. 8, № 1. — С. 37-54. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-50827 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Додонов, О.Г. Путятін, В.Г. Валетчик, В.О. 2013-11-04T18:43:37Z 2013-11-04T18:43:37Z 2006 Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях / О.Г. Додонов, В.Г. Путятін, В.О. Валетчик // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2006. — Т. 8, № 1. — С. 37-54. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1560-9189 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50827 004.91 Розглянуто питання забезпечення інформаційної й аналітичної підтримки процесів підготовки управлінських рішень на різних рівнях державного управління в умовах кризових та надзвичайних ситуацій. Рассмотрены вопросы обеспечения информационной и аналитической поддержки процессов подготовки управленческих решений на разных уровнях государственного управления в условиях кризисных и чрезвычайных ситуаций. The questions of maintenance of information and analytical support of processes of preparation of the administrative decisions at different levels of state management in conditions of crisis and extraordinary situations is considered. uk Інститут проблем реєстрації інформації НАН України Реєстрація, зберігання і обробка даних Інформаційно-аналітичні системи обробки даних Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях Информационно-аналитическая поддержка принятия управленческих решений в кризисных ситуациях Information-Analytical Support of Making the Administrative Decisions in Crisis Situations Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях |
| spellingShingle |
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях Додонов, О.Г. Путятін, В.Г. Валетчик, В.О. Інформаційно-аналітичні системи обробки даних |
| title_short |
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях |
| title_full |
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях |
| title_fullStr |
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях |
| title_full_unstemmed |
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях |
| title_sort |
інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях |
| author |
Додонов, О.Г. Путятін, В.Г. Валетчик, В.О. |
| author_facet |
Додонов, О.Г. Путятін, В.Г. Валетчик, В.О. |
| topic |
Інформаційно-аналітичні системи обробки даних |
| topic_facet |
Інформаційно-аналітичні системи обробки даних |
| publishDate |
2006 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Реєстрація, зберігання і обробка даних |
| publisher |
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Информационно-аналитическая поддержка принятия управленческих решений в кризисных ситуациях Information-Analytical Support of Making the Administrative Decisions in Crisis Situations |
| description |
Розглянуто питання забезпечення інформаційної й аналітичної підтримки процесів підготовки управлінських рішень на різних рівнях державного управління в умовах кризових та надзвичайних ситуацій.
Рассмотрены вопросы обеспечения информационной и аналитической поддержки процессов подготовки управленческих решений на разных уровнях государственного управления в условиях кризисных и чрезвычайных ситуаций.
The questions of maintenance of information and analytical support of processes of preparation of the administrative decisions at different levels of state management in conditions of crisis and extraordinary situations is considered.
|
| issn |
1560-9189 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50827 |
| citation_txt |
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях / О.Г. Додонов, В.Г. Путятін, В.О. Валетчик // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2006. — Т. 8, № 1. — С. 37-54. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT dodonovog ínformacíinoanalítičnapídtrimkapriinâttâupravlínsʹkihríšenʹukrizovihsituacíâh AT putâtínvg ínformacíinoanalítičnapídtrimkapriinâttâupravlínsʹkihríšenʹukrizovihsituacíâh AT valetčikvo ínformacíinoanalítičnapídtrimkapriinâttâupravlínsʹkihríšenʹukrizovihsituacíâh AT dodonovog informacionnoanalitičeskaâpodderžkaprinâtiâupravlenčeskihrešeniivkrizisnyhsituaciâh AT putâtínvg informacionnoanalitičeskaâpodderžkaprinâtiâupravlenčeskihrešeniivkrizisnyhsituaciâh AT valetčikvo informacionnoanalitičeskaâpodderžkaprinâtiâupravlenčeskihrešeniivkrizisnyhsituaciâh AT dodonovog informationanalyticalsupportofmakingtheadministrativedecisionsincrisissituations AT putâtínvg informationanalyticalsupportofmakingtheadministrativedecisionsincrisissituations AT valetčikvo informationanalyticalsupportofmakingtheadministrativedecisionsincrisissituations |
| first_indexed |
2025-11-26T12:30:45Z |
| last_indexed |
2025-11-26T12:30:45Z |
| _version_ |
1850621501498195968 |
| fulltext |
Інформаційно-аналітичні системи
обробки даних
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2006, Т. 8, № 1 37
УДК 004.91
О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
вул. М. Шпака, 2, 03113 Київ, Україна
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття
управлінських рішень у кризових ситуаціях
Розглянуто питання забезпечення інформаційної й аналітичної підт-
римки процесів підготовки управлінських рішень на різних рівнях дер-
жавного управління в умовах кризових та надзвичайних ситуацій.
Ключові слова: інформація, аналітична обробка, оцінка, експертиза,
управлінські рішення, надзвичайна ситуація.
Загальні положення
Інформатизація в останні роки стає основою інтенсивного перетворення про-
цесу підготовки управлінських рішень на різних рівнях державного управління й
починає забезпечувати: адекватне наявним умовам прогнозування, планування й
управління; збір, передачу, переробку й збереження інформації; залучення інтеле-
ктуального потенціалу в процес прийняття рішень тощо. Інформатизація стає
найважливішим фактором, що забезпечує погодженість при виробленні й реаліза-
ції управлінських рішень, науково-технічних і виробничих програм загальнодер-
жавного й регіональних інтересів.
Особливе значення інформатизація набуває при кризових і надзвичайних си-
туаціях (НС). Інформація містить відомості про прогнозовані й такі, що вже вини-
кли надзвичайні ситуації природного й техногенного характеру та їхні наслідки,
про радіаційну, хімічну, медико-біологічну, вибухову, пожежну й екологічну без-
пеку на відповідних територіях, а також відомості щодо діяльності підприємств,
установ і організацій незалежно від форм власності, органів місцевого самовряду-
вання, центральних та територіальних органів виконавчої влади (ОВВ).
Значимі проблеми: інформаційне й аналітичне забезпечення ОВВ для підт-
римки прийняття рішень у регіонах і частково в центрі; забезпечення інформацією
(інфраструктурою телекомунікацій, обчислювальними системами, базами даних,
інформаційними технологіями) нормального функціонування державних структур
і установ; рішення гострих проблем із метою вживання заходів щодо попере-
дження й ліквідації НС природного й техногенного характеру, захисту населення
та територій від НС, забезпечення правопорядку, боротьби із криміналь-
© О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
38
ною ситуацією, злочинністю вимагають особливого інформаційного забезпечення
(ІЗ), наближеного до місця подій, тобто в рамках регіону. Перетворення потоків
інформації в продукцію, необхідну й корисну для прийняття дійсно адекватних
рішень, є складним процесом, що вимагає аналітичних досліджень щодо прогно-
зування результатів прийнятих рішень.
Гостро стоїть проблема вдосконалення управління на основі застосування ін-
формаційно-аналітичної системи (ІАС) як інструменту прийняття рішень регіона-
льними й центральними органами управління (ОУ), що забезпечує оперативне й
ефективне управління процесами ліквідації наслідків НС у регіоні.
Сучасний рівень природно-техногенної безпеки України значною мірою зу-
мовлений надмірними техногенними навантаженнями на природне середовище.
Поєднання факторів техногенної та природної небезпеки значно збільшує ризики
виникнення НС та посилює їхні негативні наслідки. Техногенна перенасиченість
території України потенційно небезпечними об’єктами (ПНО), близькість терито-
рії країни до ПНО сусідніх держав збільшують схильність техногенної сфери та
суб’єктів господарської діяльності до уразливості як від техногенних факторів,
так і техногенних аварій, зумовлених природними чинниками.
Основними напрямами превентивної діяльності щодо запобігання виникнен-
ня НС техногенного походження є: контроль за станом і функціонуванням ПНО;
моніторинг природного середовища; прогнозування можливості виникнення НС,
яким можна запобігти; передбачення завчасної розробки варіантів проведення ря-
тувальних, евакуаційних та відбудовлювальних робіт при аваріях на ПНО [1–3].
У даній роботі розглядаються питання забезпечення інформаційної й аналіти-
чної підтримки процесів підготовки управлінських рішень на різних рівнях дер-
жавного управління в умовах кризових і надзвичайних ситуацій.
Управлінська діяльність ОВВ і державних установ по запобіганню виникнен-
ня НС і ліквідації їхніх наслідків може бути ефективною лише за умови впрова-
дження автоматизованого збору, обробки та аналізу інформації на базі сучасних
комп’ютерних технологій із розвинутими засобами інформаційно-аналітичної пі-
дтримки. Ці обставини визначили необхідність створення в Україні Урядової ін-
формаційно-аналітичної системи із НС (УІАС НС). Аналітична обробка та аналіз
великого обсягу даних про НС являє собою інструмент для оцінки наслідків НС і
може розглядатися як для цілей управління ресурсами, так і для інформаційного
забезпечення інтересів різних користувачів.
УІАС НС створюється на основі інтеграції (комплексування) функціональ-
них, інформаційних і програмно-технічних засобів окремих елементів, при цьому
інтеграція зорієнтована на використання потоків узагальненої інформації для оде-
ржання своєчасної й об’єктивної оцінки НС, що відбулися, прогнозування їхніх
наслідків і оцінку взаємного впливу НС, зареєстрованих різними засобами. Інтег-
рація функціональних підсистем забезпечується функціональним і інформаційним
зв’язком елементів УІАС НС з інформаційними службами на регіональних, ві-
домчих і об’єктних рівнях.
До складу УІАС НС входять у якості самостійних об’єктів наступні підсисте-
ми: центральна, функціональні, територіальні та віддалені інформаційні вузли
(ВІВ) ПНО. Компонентами підсистем є: функціональні комплекси задач, автома-
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2006, Т. 8, № 1 39
тизовані робочі місця, сервери (технічна й програмна платформи), центральний
автоматизований банк даних [1–3].
Основне призначення УІАС НС: збір, оперативна передача й аналітична об-
робка достовірної інформації про НС; підтримка прийняття рішень; моніторинг
стану ситуацій і подій; розробка стратегії й планування заходів; організація й опе-
ративне керівництво; прогнозування, виявлення й оцінка можливих погроз, деста-
білізуючих факторів і конфліктів; оцінка результативності дій і витрат на прове-
дення заходів; контроль виконавчої дисципліни; інформаційна взаємодія з Кабіне-
том Міністрів України, іншими ОВВ.
Основними рівнями прийняття управлінських рішень у УІАС НС є:
— урядовий рівень (Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Мі-
ністрів України, Рада національної безпеки й оборони України);
— відомчий рівень — рівень визначених міністерств і відомств;
— територіальний (регіональний) рівень, що включає у свій склад відповідні
підрозділи обласних, міських і районних держадміністрацій із ВІВ, підприємств і
організацій;
— об’єктовий рівень, до якого відносяться відповідні служби реагування на
НС, що виникають на потенційно небезпечних об’єктах.
Кризові ситуації та НС (події) характеризуються своєю невизначеністю, що
потребує проведення аналізу факторів невизначеності.
Аналіз невизначених факторів методами
прогнозування та експертних оцінок
У залежності від обсягу відомостей про фактор, що досліджується, можна ви-
ділити різні ситуації завдання параметра, у порядку зростання ступеня невизначе-
ності [4].
Визначеність. Форма завдання параметра ситуації — чисельне значення, а
облік у дослідженні — тривіальний.
Ризик. Форма завдання параметра — закон розподілу. Облік у дослідженні —
методами теорії ймовірностей. Прикладом зазначеної ситуації може бути напря-
мок вітру в районі об’єкта (розподіл у виді «троянди вітрів»).
Невизначеність. Формами завдання параметра може бути: діапазон, напри-
клад, відстань до можливого місця лісової пожежі; найменування параметра, на-
приклад, бальність землетрусу в заданому районі (діапазон і розподіл не задані).
Облік у дослідженні — методами прийняття рішень в умовах невизначеності, а
також методами обліку й усунення невизначеності.
Неінформованість. Форма завдання параметра — нічого не відомо про фак-
тор. Облік у дослідженні неможливий тому, що є джерелом помилок дослідження.
Ситуації ризику й невизначеності істотно розрізняються ступенем вивченості
та можливістю формалізації: якщо ситуація ризику формалізується методами тео-
рії ймовірностей, то ситуація невизначеності менш досліджена; ситуація ризику
досить вивчена, а ситуація невизначеності вивчена мало; у ситуації ризику закон
розподілу величини відомий і заданий на основі об’єктивних даних, а в ситуації
невизначеності — невідомий і може бути заданий тільки на основі суб’єктивних
оцінок.
О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
40
Невизначені параметри можуть бути в загальному випадку задані: максималь-
ним діапазоном можливих значень параметрів (граничними значеннями парамет-
рів); розрахунковим діапазоном; номінальними значеннями параметрів.
Фактори невизначеності, що представляють собою невизначеності вихідних
даних, у загальному випадку умовно можуть бути зведені в три групи.
До першої групи невизначеності відносяться фактори, пов’язані з відсутністю
точних відомостей про параметри умов застосування, цільової обстановки й у за-
гальному випадку — про параметри можливої протидії. В основному це характе-
ристики умов першої групи (активних умов). Відзначені фактори описуються си-
туацією невизначеності.
До другої групи можна віднести невизначені параметри, обумовлені недосто-
вірністю відомостей. У цій групі до ситуації ризику зводиться, наприклад, приз-
начення допусків на параметри елемента, а до ситуації невизначеності — вико-
ристання нових відкриттів при плануванні заходів щодо попередження та ліквіда-
ції НС. Основою компенсації технічної невизначеності на етапі планування мо-
жуть бути такі заходи, як експеримент по окремих елементах або по системі пла-
нування в цілому (перевірка взаємозв’язків), виділення резерву ресурсу; резерв
ресурсу вибирається за умови забезпечення максимальних можливостей компен-
сації при обмежених витратах.
До третьої групи можна віднести невизначеності дій, що описані схемою опе-
рації, і невизначеності умов. Ці невизначеності обумовлені випадковим характе-
ром зазначених факторів, описуються ситуацією ризику й можуть враховуватися
при їх вирішені методами теорії ймовірностей.
Методичне групування представлених видів невизначених факторів зроблено,
виходячи зі спрямованості розглянутих задач, і не є однозначним. Можна виділи-
ти невизначені фактори, обумовлені станом природного середовища, випадкови-
ми значеннями результатів функціонування елементів систем, індивідуальними
особливостями людей і їхнім проявом у різних умовах, неповним знанням стану
системи й намірів конкуруючих сторін, багатозначністю критеріїв оцінки, апріор-
ною неясністю оцінок прогнозу, цілеспрямованою протидією.
Визначення майбутнього стану об’єкта або процесу може здійснюватись на
основі передбачення, планування й прогнозування. Передбачення — це судження
про майбутній стан об’єкта, заснований на суб’єктивному «зважуванні» великого
числа якісних і кількісних факторів. Планування визначає зміну стану об’єкта або
процесу, що неодмінно повинне відбутися в майбутньому. Прогнозування займає
деяке проміжне положення між передбаченням і плануванням. Воно являє собою
дослідницький процес, у результаті якого одержують імовірні дані про майбутній
стан об’єкта на основі аналізу тенденцій його розвитку з урахуванням цілого ряду
факторів. Задачею прогнозування є зменшення впливу невизначеності на резуль-
тати рішень, прийнятих у даний відрізок часу.
Евристичне прогнозування припускає використання методів експертних оці-
нок, заснованих на обробці індивідуальних думок фахівців-експертів для одер-
жання узагальненої оцінки. Математичне прогнозування охоплює досить широке
коло методів, серед яких особливо можна виділити статистичне прогнозування,
що полягає в обробці статистичними методами наявних даних про характеристи-
ки прогнозованого процесу, одержанні залежностей, що зв’язують ці характерис-
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2006, Т. 8, № 1 41
тики в часі, і обчисленні за допомогою знайдених залежностей характеристик
процесу на прогнозований період. При цьому передбачається, що процес на діля-
нці прогнозування має тенденцію поводитися так само, як і на ділянці спостере-
ження. Роль фахівців при цьому полягає в підготовці вхідних даних, у виборі й об-
ґрунтуванні виду екстраполяційних залежностей і в логічному аналізі результатів.
Комбіноване прогнозування характеризується сполученням математичних і
евристичних методів. Важливе місце в прогнозуванні займає логічний аналіз, що
полягає у виявленні та ліквідації протиріч, що виникають при прогнозуванні, для
того щоб результати й рекомендації не суперечили сталим на даний час теоретич-
ним положенням, а також здоровому глуздові. При прогнозуванні доцільно виді-
лити окремі прогнозовані параметри, на основі яких можна судити про інші,
більш загальні характеристики.
Прогноз — це ймовірне науково обґрунтоване судження про прогнозований
фактор у якийсь момент часу, що представляє собою кінцевий результат прогно-
зування. У залежності від виду й обсягу інформації, яку одержують, розрізняють
крапковий прогноз, заснований на визначенні математичного очікування значення
прогнозованого параметра, й інтервальний прогноз, заснований на визначенні ро-
зміру області, в яку із заданою ймовірністю потрапить у майбутньому значення
прогнозованого параметра.
Математичне прогнозування невизначених факторів
Математичне прогнозування невизначених факторів включає: аналіз вихідної
інформації (установлення прототипу, одержання даних про об’єкт у минулому й
сьогоденні, визначення закономірності процесу, аналіз можливості поширення
виявленої закономірності на майбутнє); створення моделі прогнозованого об’єкта
(побудова фізичних і математичних моделей прогнозу); виконання прогнозу на
необхідний інтервал попередження на основі побудованих моделей та логічного
аналізу; оцінку помилок прогнозу (аналіз відповідності вихідної інформації цілям
і задачам прогнозу, оцінка точності, перевірка адекватності моделі досліджувано-
му явищу, аналіз правильності вибору критеріїв і математичного апарату). На
цьому етапі прогнозування особливо важлива роль логічного аналізу.
Детермінована складова прогнозу на інтервалі спостереження визначається
на основі статистичної обробки результатів спостереження з використанням ме-
тодів математичної статистики. Оцінка інтервалу прогнозу в ситуаціях ризику або
невизначеності (для випадку зведення останньої до суб’єктивного розподілу) мо-
же проводитися побудовою довірчих інтервалів на основі методів математичної
статистики. Для ситуації невизначеності, що зводиться не до розподілу, методи
визначення інтервалу прогнозу знаходяться в стадії розробки. Оцінка значимості
впливу окремих змінних на результат прогнозу дозволяє визначити можливість
практичного застосування методу прогнозування в конкретному випадку.
Експертні оцінки невизначених факторів
Евристичні методи прогнозування засновані на методах експертних оцінок,
що можуть використовуватися для одержання відсутніх даних як із метою пода-
льшого прогнозу, так і безпосередньо для одержання обґрунтованих оцінок неви-
О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
42
значених факторів. Основою методів експертних оцінок є: одержання необхідної
інформації від кваліфікованих фахівців різного профілю; наукове узагальнення
індивідуальних думок експертів для вироблення об’єктивного судження по пи-
танню, яке підлягає експертизі. Використання методу експертних оцінок базуєть-
ся на припущенні, що фактичне значення невизначеного параметра знаходиться
всередині діапазону значень, визначених експертами, і узагальнена колективна
думка є більш достовірною. Область застосування методів досить широка — від
вироблення управлінських рішень до розробки сценаріїв операцій. Вони характе-
рні для аналізу ситуацій невизначеності, особливо в частині підготовки вхідних
даних для дослідження.
Типова схема проведення експертизи представлена на рис. 1.
Рис. 1. Типова схема проведення експертизи
Розглянемо основні вимоги, які пропонуються для всіх компонентів схеми.
Вимоги до об’єкта дослідження: необхідність представлення найбільш повної
інформації про об’єкт експертизи; максимальне виключення неформалізуємих
(що не піддаються кількісному вимірові) ознак і властивостей, що підлягають ек-
спертизі.
Вимоги, що пред’являються до кожного експерта: компетентність у дослі-
джуваній області, ерудованість у суміжних областях, об’єктивність, зацікавле-
ність, діловитість, спеціальна підготовка й тренування для підвищення кваліфіка-
ції з метою експертизи, здатність до виділення головного, здатність вчасно визна-
ти свою помилку. Вважається, що експерт повинний творчо вирішувати задачі,
метод рішення яких невідомий, бачити й створювати неочевидні проблеми, роби-
ти висновок без усвідомлення шляху руху думки до цього висновку, передбачати
майбутній стан об’єкта, протиставляти масовій думці свою власну, бачити про-
блему під різним кутом зору і т.д.
Вимоги до групи експертів: склад фахівців повинний відповідати розгляну-
тому питанню і включати різні спеціальності, необхідно зменшувати психологіч-
ний вплив на індивідуальну думку (виключення впливу авторитетів, взаємного
переконання і т.д.), у групі повинне бути раціональне число експертів, тому що
. . .
Об’єкт
дослідження
Експерт 1
Експерт 2
Експерт N
Обробка Оцінка
Група
експертів
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2006, Т. 8, № 1 43
при малому їхньому числі виявляється зайвий вплив оцінки кожного експерта, а
при великому важко виробити єдину думку, знижується роль крайньої думки, яка
не завжди може бути помилковою.
Вимоги до методів обробки експертних висновків: наукова обґрунтованість
обробки інформації на основі сучасних математичних методів; використання об-
ґрунтованих оцінок, доступних для критики; виключення крайностей (таких як
зайва довіра авторитетним думкам, осереднення, дотримання думки знеособленої
більшості).
Узагальнена оцінка повинна враховувати індивідуальні особливості особи,
що приймає рішення (ОПР). На даний час розроблені науково обґрунтовані мето-
ди збору й обробки висновків експертів.
З метою організації роботи експертних груп і обробки висновків, звичайно,
формується група фахівців-аналітиків, що здійснює підбор експертів, складання
анкет, розробку способу опитування експертів, проведення опитування, аналіз
отриманої від експертів інформації, синтез як отриманої суб’єктивної, так і
об’єктивної (статистичної) інформації для підготовки оцінок. Для вибору експер-
тів можуть використовуватися кількісні показники, що характеризують «вагу» або
ступінь цінності інформації, що надходить від кожного експерта. «Вага» експертів
може визначатися, виходячи з їхньої компетентності, займаної посади, ученого
ступеня і т.д.
При складанні анкет (набору питань, відповіді на які дозволяють кількісно
оцінити фактор, що досліджується) необхідно виключити подвійне тлумачення
питань і забезпечити можливість кількісної відповіді. Питання можуть бути на-
ступного змісту: про вибір одного з безлічі сформульованих думок (за бальною
оцінкою), про поводження експерта в конкретній ситуації, про чисельне значення
невизначеної величини. Ціль питання може бути замаскована, а оцінку проводять
аналітики. Порядок питань повинний виділяти більш загальні (основні) питання, а
потім часткові (додаткові), що пояснюють відповіді на основне питання. Форму-
лювання питань повинне сприяти виявленню прихованих причин, що враховують
думку експертів.
Обробка експертної інформації проводиться із залученням методів математи-
чної статистики. Вхідними даними для обробки є: число експертів, оцінка кожно-
го експерта, «вага», приписувана кожному експертові.
Особливості організації процесу інформаційно-аналітичної
підтримки прийняття управлінських рішень
в умовах надзвичайних ситуацій
Управлінські рішення керівництва повинні бути своєчасними, обґрунтовани-
ми й раціональними. Безперервне розширення й поглиблення процесу інформати-
зації управлінської діяльності дозволяє сьогодні на практиці використовувати су-
часні перспективні інформаційні технології, що дозволяють не тільки накопичу-
вати інформаційні ресурси, але й здійснювати їхній всебічний аналіз, установлю-
вати причинно-наслідкові зв’язки між явищами й процесами [1–4].
Управлінське рішення — директивний акт цілеспрямованого впливу на
об’єкт управління, що базується на аналізі достовірних даних, які характеризують
О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
44
конкретну управлінську ситуацію, визначення мети дій, і який містить програму її
досягнення.
Особливості професійної діяльності ОВВ в умовах НС обумовлюють специ-
фіку процесів управління. До розглянутих особливостей відносяться:
— тісне переплетіння управлінської та предметної діяльності;
— необхідність постійного прийняття управлінських рішень, виробляти які
нерідко приходиться в умовах дефіциту часу, ресурсів і інформації.
На інформаційно-аналітичні підрозділи ОУ найчастіше покладаються завдан-
ня інформаційного забезпечення, постановки задач, підбору та координації діяль-
ності залучених експертів, представлення результатів аналітичного дослідження,
безпосередня реалізація високих аналітичних технологій. Проте, аналітичні функ-
ції апріорі властиві інформаційним структурам. Створення повноцінного інфор-
маційного середовища вимагає оцінки значимості, вірогідності, повноти джерел
інформації та своєчасному наданню інформації.
У технології проведення інформаційно-аналітичної роботи із забезпечення
підготовки та прийняття рішень умовно можна виділити наступні етапи.
1. Підготовчий етап. Він полягає в ретроспективному аналізі відомих рішень
для аналогічних ситуацій. Тут визначаються та описуються характерні умови
прийняття рішень у цих ситуаціях, причини успіху/невдачі, управлінські й інші
методи й технології, що застосовувалися, які прямо або побічно відносяться до
суб’єктів, що здійснювали цю діяльність, так і такі, що відображали опис історії
цих подій, а також на основі ретроспективного аналізу формується база даних.
2. Пошук інформації. На цьому етапі:
— визначаються критерії пошуку інформації, необхідної для ухвалення пот-
рібного рішення за поставленою задачею — формулюється інформаційний запит;
— здійснюється пошук і первинна обробка документальних джерел на кана-
лах масової комунікації, у яких передбачається можливість наявності необхідної
(значимої) інформації;
— ведеться пошук об’єктивної інформації (відомчої й міжвідомчої) для порі-
вняльного аналізу інформації з масових каналів, відомчих каналів і дійсної реаль-
ності.
3. Аналітична обробка. На даному етапі проводяться:
— первинний аналіз щодо відповідності знайденої інформації темі пошуку
(інформаційного запиту);
— структурування знайденої інформації (за темами, джерелами, часом і т.п.);
— підготовка проміжного звіту по знайденій інформації й оцінка результати-
вності пошуку інформації;
— передача обробленої інформації для аналітичної обробки;
— аналіз інформації, виходячи з поставленої задачі, та підготовка проектів
управлінських рішень.
4. Реалізація результатів. На даному етапі за результатами аналізу інформу-
ються кінцеві користувачі — відбувається передача ОПР підготовлених матеріа-
лів (інформаційних добірок і проектів рішень) і здійснюється участь у виконанні
прийнятих управлінських рішень.
5. Інформаційний супровід прийнятих управлінських рішень. На даному етапі
проводяться:
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2006, Т. 8, № 1 45
— планування інформаційних дій;
— проведення інформаційної діяльності (внутрішньої та зовнішньої);
— аналіз результатів інформаційної діяльності.
6. Аналіз підсумків роботи. На цьому етапі:
— аналізуються організація й проведення роботи;
— виявляються недоліки;
— оцінюється ефективність;
— розробляються плани щодо вдосконалювання роботи.
7. Удосконалювання наявних сил, засобів і методів. На даному етапі:
— з урахуванням придбаного досвіду при необхідності оптимізується органі-
заційно-штатна структура, і вдосконалюється матеріально-технічне оснащення;
— оптимізуються процедури застосування методів, що використовуються в
практичній діяльності;
— при необхідності — розробляються, адаптуються й освоюються нові мето-
ди;
— поповнюється інформаційно-довідкова база.
Загальний сценарій процесу підготовки та прийняття рішень зображено на
рис. 2.
Прийняття та реалізація рішення в надзвичайних ситуаціях — один зі склад-
них аспектів управлінської діяльності. Рішення в умовах НС приймаються в різній
оперативній обстановці, включаючи кризову, і в гранично обмежений час, що не
знімає вимог по своєчасності й обґрунтованості рішень, повному й ефективному
використанню всіх наявних у розпорядженні ОПР можливостей.
В умовах НС потрібна всебічна, об’єктивна оцінка ситуації й перспектив її
розвитку, виразне розуміння напрямків і задач діяльності, знання можливостей і
ресурсів, необхідних для управління ситуацією. Робота в умовах НС організується
за принципом штабу, і може бути розгорнута на базі центру оперативного реагу-
вання (ЦОР). Під ЦОР, при всьому розходженні в тлумаченні й практичній реалі-
зації цього поняття, розуміється сукупність спеціально обладнаних робочих місць
для оперативної побудови й дослідження динамічних моделей, сценаріїв, опера-
тивної оцінки проблемних ситуацій на основі використання спеціальних методів і
технологій обробки великих обсягів інформації.
Як правило, робота в регіонах по виявленню ПНО, прогнозуванню й запобі-
ганню НС, пов’язаних із природними явищами, техногенними катастрофами, мо-
жливими терористичними проявами, ведеться силами регіональних структур
МНС, МВС і СБУ й координується вищими керівниками регіональних ОВВ. Це
постійна планова діяльність і перелік можливих НС, моделі їхнього розвитку,
плани заходів щодо запобігання та ліквідації наслідків, як правило, готуються й
актуалізуються заздалегідь.
Яким би чином не розподілялися функції між державним і регіональним рів-
нями управління, основний тягар відповідальності за НС несуть регіональні орга-
ни управління. Це означає, що ІАС регіонального рівня також попадають у зону
відповідальності щодо забезпечення підтримки управління.
О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
46
Рис. 2. Загальний сценарій процесу підготовки та прийняття рішень
Діяльність інформаційно-аналітичних служб регіональних ОВВ і управління
може бути зосереджена в напрямках:
— підвищення рівня вірогідності прогнозування для запобігання НС;
Підготовка
рішення
Вибір
рішення
Постановка
задачі
Виявлення та опис проблемної ситуації
Оцінка наявного часу
Вибір альтернатив, що допускаються
Визначення ресурсів, що необхідні для прийняття рішень
Аналіз проблемної ситуації, оцінка обстановки
Складення висновків із оцінки обстановки
Розробка задуму (ідеї) рішення, формулювання пропозицій (гіпотез)
Попередній вибір найкращої альтернативи
Виявлення повного переліку альтернатив
Оцінка альтернатив з боку ОПР
Експериментальна перевірка альтернатив
Формалізація дій (математичний опис дій)
Оптимізація математичної моделі
Аналіз результатів експериментальної перевірки альтернатив
Вибір одного рішення
Постановка задач перед виконавцями
Зовнішня та внутрішня інформація
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2006, Т. 8, № 1 47
— організації комплексного моніторингу й обробки інформації про стан
об’єктів можливих НС, навколишнього середовища, природних і техногенних
явищ, що стимулюють появу НС;
— математичного моделювання стану об’єктів, на яких можливі НС, інваріа-
нтного розвитку НС, транспортно-ресурсної логістики;
— оптимізації й забезпечення можливості оперативної корекції планів дій і
заходів щодо запобігання НС і ліквідації їхніх наслідків;
— забезпечення сучасного рівня технічних можливостей для роботи операти-
вних штабів, включаючи мережеві засоби забезпечення зв’язку (відеоконференції,
чати Інтернет); засоби збору, аналізу й представлення інформації; динамічної ві-
зуалізації моделей НС;
— інформаційного пошуку нових сучасних технологій і методів, спрямова-
них на вдосконалювання промислового виробництва, заміну й усунення із прак-
тики потенційно небезпечних виробничих процесів.
Конкретні задачі перед інформаційно-аналітичними службами щодо забезпе-
чення підтримки управління в умовах НС визначаються головою регіональної ко-
місії із НС або начальником штабу. У загальному випадку повинні бути задані об-
сяги, терміни та способи одержання даних із різних джерел інформації; виконавці,
особи, відповідальні за збір і введення в бази даних цієї інформації; порядок об-
робки інформації, порядок і форма представлення інформації про сформовану об-
становку з висновками й пропозиціями керівництву; порядок інформування лока-
льних пунктів управління.
Для вдосконалювання управління в умовах НС необхідно автоматизувати
найбільш трудомісткі процеси, тому що в стислий термін приходиться узагальню-
вати й оцінювати великий потік інформації, що надходить, оперативно реагувати
на різкі зміни обстановки. Як правило, при оцінці ситуації в районі НС аналізу-
ються й оцінюються його фізико-географічні, економічні й соціально-політичні
дані, а також відомості про населення, стратегічні й оперативні напрямки ліквіда-
ції НС, інженерне оснащення території, про навігаційно-гідрографічні, гідромете-
орологічні й кліматичні умови з урахуванням їхнього впливу на можливий розви-
ток НС і методи її ліквідації. Усе це припускає можливість активного використан-
ня технологій геоінформаційних систем (ГІС).
Побудова моделей НС є необхідним етапом як у підготовчий період, так і в
оперативній обстановці. До початку створення й аналізу моделі НС виробляється
оцінка поточної або потенційно можливої обстановки, ідентифікація істотних
змінних і їхніх взаємозв’язків. У залежності від конкретного типу обраного опису
НС визначають розмірності просторового стану, описують внутрішню динаміку
системи й змістовні зв’язки між безліччю об’єктів, розподіл імовірностей для ви-
падкових впливів.
Побудова моделі НС, як правило, є ітераційним процесом — спочатку виби-
рають математичний опис, потім його модифікують у залежності від результатів
ідентифікації, що приводить до появи нового опису, і процес повторюється. На
основі аналізу побудованої моделі приймаються відповідні рішення. Результати
практичного застосування моделі стають потім основою для оцінки адекватності
моделі й розробки перспективної моделі аналогічної НС.
О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
48
Забезпечення системи управління попередження та ліквідації наслідків НС
припускає істотне розширення переліку поточних функцій інформаційної системи
ОУ. Ідеальним можна вважати варіант розширення ІАС, при якому на підставі
прав, що виникають при НС, у розпорядження керівника штабу переходять усі
ІАС регіону, незалежно від відомчої підпорядкованості й організаційно-правового
статусу підприємств. ІАС при цьому повинна являти собою систему швидкого ро-
згортання, у рамках якої динаміка формування інформаційного середовища від-
повідає динаміці формування нових предметних областей і орієнтована на забез-
печення роботи штабу й прийняття групових рішень на різних рівнях управління,
створення й підтримка необхідного рівня інформаційного обміну структурних
підрозділів системи управління в умовах НС.
Специфіка інформаційного обміну в умовах НС полягає з необхідності пере-
робки великих обсягів інформації в обмежений час. Постійно надходить моніто-
рингова інформація про ситуацію, що складається, до якої додається значна кіль-
кість архівних і статистичних матеріалів про аналогічні НС, підготовлених у ре-
зультаті спеціальних досліджень на різних рівнях. При цьому рівень вірогідності
інформації може бути досить низьким у силу об’єктивних причин.
Фактором, що ускладнює адекватне інформаційне забезпечення процесу
управління, є суб’єктивна багатоступінчаста фільтрація даних про НС, що надхо-
дять в ІАС. Усі ступені фільтрації визначаються сформованими традиціями, умо-
вностями та психологією управління.
Першим рівнем фільтрації є сформовані в системі ОУ методи моніторингу й
аналізу зовнішнього середовища, при реалізації яких частина достовірної вхідної
інформації відсівається, перш ніж надійти до ОПР. Наступним рівнем фільтрації є
психологічний фактор початкової несприйнятливості ОПР до інформації, що ви-
ходить за рамки наявних ретроспективних стереотипів успішного рішення подіб-
них задач. Ієрархія управління, що є очевидною необхідністю в умовах НС, одно-
часно є чинником, який уповільнює проходження інформації та згладжує її гост-
роту при послідовному подоланні всього ланцюга знизу наверх. Такий же ефект
забезпечує стійко існуюче співвіднесення між ієрархічним статусом і володінням
інформацією, у результаті чого виконавці не квапляться розставатися з поточними
даними, які стали їм відомі, і часто перебільшують рівень їхньої реальної значи-
мості.
Однією з функцій інформаційно-аналітичної служби ОУ може бути організа-
ція ефективної роботи членів штабу й експертів, що залучаються, при оцінці, ана-
лізі, узагальненні інформації, що надходить, прогнозі розвитку ситуації, розробці
планів дій із залученням відомих технологій проведення групових експертиз.
Як правило, фахівці, що залучаються до роботи штабу, мають великий виро-
бничий і життєвий досвід, самодостатні, активні й незалежні в судженнях і оцін-
ках. Кожний із них постійно вирішує складні різноманітні проблеми й має відпра-
цьовану, сформовану особисто методику аналізу ситуацій і прийняття рішень, яка
може не укладатися в теоретичні схеми. Тому робота штабу по виробленню рі-
шень, звичайно, реалізується у виді дискусії, відкритої полеміки, у якій апріорно
враховується й передбачається унікальність кожного учасника, їхня принципова
рівність, розходження й оригінальність їхніх точок зору. Для підвищення ефекти-
вності обговорення важливо забезпечити необхідний рівень активності учасників,
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2006, Т. 8, № 1 49
інформаційної насиченості вербальної взаємодії, направити дискусію на генера-
цію конструктивних пропозицій і колективне вироблення варіантів рішень.
Підвищенню ефективності також сприяє завдання напрямків обговорення на
основі представлення візуальних динамічних моделей НС, оперативна корекція
моделей, що досліджуються, на основі поточної обробки результатів обговорення,
введення елементів інтерактивної групової взаємодії учасників при роботі з мо-
деллю. Практичне застосування подібних технологій доцільне за рахунок викори-
стання можливостей ІАС ЦОР.
Діяльність ЦОР в умовах НС припускає виконання наступного ряду вимог до
його ІАС, інформаційних ресурсів, методів організації робіт:
— реалізація довільних запитів до інформаційних ресурсів, що знаходяться в
розпорядженні штабу (в умовах НС це можуть бути всі ІС і ресурси регіону, неза-
лежно від відомчої підпорядкованості й організаційно-правових форм підпри-
ємств);
— робота з різними форматами, протоколами, формами збереження й пред-
ставлення даних;
— внесення в реальному часі довільних припустимих змін у конфігурацію
технічних, мережевих засобів, у систему розмежування доступу до інформаційних
ресурсів;
— трансформація доступних інформаційних ресурсів для візуального пред-
ставлення, можливість оперативного формування довільних інформаційних шарів
для ГІС ЦОР;
— наявність телекомунікаційної системи, що підтримує можливість колекти-
вної роботи вилучених абонентів, передачі відеозображення, що забезпечує захи-
щену передачу даних.
Крім інформаційних ресурсів загального призначення для цілей використання
в НС повинні створюватися й актуалізуватися спеціалізовані бази даних, що до-
зволяють оперативно здійснити розрахунки необхідних матеріальних, технічних,
кадрових, фінансових ресурсів, очікуваних збитків і втрат при виникненні й роз-
витку НС на окремих об’єктах. Необхідна також наявність зведеної бази паспор-
тів ризику потенційно небезпечних промислових підприємств і інших об’єктів на
території регіону, що включають у загальному виді наступні основні розділи:
— структура підприємства або опис об’єкта;
— наявність потенційно небезпечних технологій, ситуацій, речовин, з ука-
занням місць, способів, обсягів збереження, маршрутів і способів доставки у ви-
робничу зону;
— перелік факторів ризику, що викликають НС, рівень стійкості об’єкта до
різних факторів ризику;
— тип можливої аварії, катастрофи;
— опис системи запобігання НС, у тому числі аварійного розкладу зон відпо-
відальності, методів і засобів, необхідних для використання, системи резервуван-
ня й дублювання функцій, актуалізації системи оповіщення, типів сигналів, які
використовуються;
— опис стану ресурсів і резервів для протидії розвиткові НС, засобів і мето-
дів захисту персоналу, устаткування, навколишнього середовища;
О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
50
— опис і схеми комунікацій, необхідних для ліквідації НС, у тому числі ава-
рійних під’їздів, переходів, ліній зв’язку й подачі енергії з указанням місць ава-
рійного підключення, системи водопостачання з розташуванням магістралей і гід-
рантів;
— маршрути й засоби розосередження й евакуації персоналу й населення
прилеглих населених пунктів;
— опис ретроспективи НС на даному й аналогічному об’єктах.
Інформаційно-аналітичні служби регіональних ОУ разом із регіональними
структурами МНС забезпечують підготовку вимог до даних, що накопичуються й
надаються в ЦОР, створюють технологічне середовище, необхідну методичну й
правову основу й організують роботу ЦОР в умовах НС.
Інтегруючи в обмеженому просторі на визначений період часу різні джерела
й технології представлення інформації, методи моделювання ситуацій, експерт-
них оцінок, фахівців, при правильній постановці задачі й грамотній методиці ор-
ганізації процесу можна сприяти прийняттю обґрунтованих рішень у широкому
спектрі проблем від розв’язання надзвичайних ситуацій до розробки стратегічних
напрямків розвитку регіону.
Серед явних переваг ЦОР можна відзначити можливість оперативного вве-
дення в проблему, що вирішується, практично необмеженого кола осіб, можли-
вість візуалізації інформації для обговорення й прийняття колективних рішень,
можливість оперативного та наочного варіювання факторами, що впливають, при
моделюванні ситуацій.
Аналіз прикладів успішної реалізації ЦОР показує, що найбільш часто даний
метод підтримки прийняття управлінських рішень використовується для вирі-
шення надзвичайних і оперативних тактичних задач. Інтеграція різнорідних дже-
рел даних і додатків при цьому здійснюється за рахунок використання відкритих
стандартів.
ЦОР надає ОПР узагальнену, агреговану інформацію, що дозволяє виявити
найбільш важливі показники, характеристики проблеми, тенденції розвитку ситу-
ації. Основною особливістю ЦОР є можливість ситуаційного динамічного моде-
лювання, що дозволяє враховувати діючі фактори у виді збуджень системи, яка
моделюється, і визначати можливі наслідки. Пошук найкращого рішення є склад-
ною обчислювальною задачею, тому, звичайно, проблема локалізується, і здійс-
нюється пошук найкращого рішення для визначеного набору умов.
ЦОР регіональних ОУ можуть працювати в різних режимах, у залежності від
яких, різним може бути й склад ОПР і фахівців, і територіальне розміщення робо-
чих місць і джерел інформації, і регламент проведення робіт.
На рівні стратегічного планування робота ЦОР організована у виді засідань за
участю перших керівників, на яких заслуховуються й обговорюються аналітичні,
прогнозні доповіді. Проблеми й ситуації моделюються заздалегідь, готуються різ-
ні варіанти розвитку подій, переліки можливих супутніх факторів, необхідні бло-
ки візуальної, графічної інформації. Заздалегідь готуються й реалізуються також
методики групової роботи ОПР і експертів, які залучаються. Усі робочі місця ско-
нцентровані в одній залі, передбачається можливість оперативного доступу до до-
відкових інформаційних ресурсів правових систем, архівної ретроспективної ін-
формації і т.п.
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2006, Т. 8, № 1 51
На рівні оперативного управління робота ЦОР може бути забезпечена шля-
хом застосування комплексу територіально розподілених робочих місць, на яких
здійснюється поточний моніторинг системи показників соціально-економічного
стану регіону, регламентне заповнення інформаційних шарів ГІС. Може бути ви-
ділене окреме робоче місце для реалізації контрольно-диспетчерських і презента-
ційних функцій.
Робота ЦОР у режимі оперативного управління призначена для постійного
контролю за ситуацією з метою поточного інформування фахівців і ОПР і, при
необхідності, превентивного прийняття відповідних управлінських рішень і дій.
Даний режим роботи припускає попереднє визначення джерел інформації, перелік
показників, регламент представлення й методів обробки інформації. З метою здій-
снення групових експертних процедур при необхідності оперативної оцінки ди-
наміки, корекції ситуації за конкретним напрямком, заздалегідь готуються презе-
нтаційні матеріали, що характеризують зміну обраних параметрів у часі або інших
системах відліку, формуються групи експертів, розробляються методики прове-
дення ситуаційного аналізу. При цьому можлива також попередня побудова фор-
малізованої моделі аналізу показників, що збираються, наприклад, на основі тех-
нологій добування даних, що дозволяють виявляти закономірності й тенденції ро-
звитку подій, що спостерігаються, будувати сценарії їхнього розвитку.
У надзвичайному режимі ЦОР може одночасно бути штабом НС. Робочі міс-
ця ОПР при цьому локалізуються в межах центра, а робочі місця фахівців можуть
знаходитися скрізь, де можливе здійснення збору інформації, значимої для ухва-
лення рішення. Моделі НС, у залежності від їх характеру, можуть бути підготов-
лені заздалегідь або генеруватися в процесі роботи штабу. У першому випадку
найбільший інтерес для прийняття рішень будуть представляти оперативні дані
про динаміку змодельованих показників, амплітуду й напрямок впливових факто-
рів. У другому — найбільші проблеми представить вибір адекватної ситуації, мо-
делі й методів її дослідження, а також організація необхідної інформаційної підт-
римки.
Для умов НС ЦОР повинний мати розширені можливості інформаційного об-
міну, представлення інформації, здійснення виключно функції управління. По-
винні бути передбачені варіанти активізації додаткових каналів зв’язку, у тому
числі — спеціальних; організації доступу до всіх необхідних інформаційних ресу-
рсів регіону; розширення складу й конфігурації технічних і програмних засобів.
Однією з істотних переваг ЦОР є можливість компактного, зручного для
сприйняття представлення великих обсягів інформації. Представлення може здій-
снюватися на різних етапах обробки інформації: від візуалізації взаємодіючих ін-
формаційних шарів у ГІС і просторовому представленні даних із застосуванням
OLAP-технологій до отримання окремих елементів процесу у виді звітів, графіків
і схем.
Моделі, що імітують поводження системи або об’єкта, але не розкривають
причинно-наслідкових зв’язків, що обумовили таке поводження, не мають прак-
тичної цінності для підтримки управління. У середовищі слабоформалізованих,
неструктурованих параметрів, при істотному впливі суб’єктивних факторів осно-
вна увага повинна приділятися концептуальним, сценарним моделям, вербально-
му опису сукупності тенденцій, що характеризують ситуацію в даний момент, ба-
О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
52
жаних цілей розвитку, комплексу заходів, які впливають на розвиток ситуації, і
системи параметрів, що спостерігаються, які описують поводження процесів.
Моделювання при цьому може використовуватися для забезпечення: аналізу
й прогнозу самостійного (без керуючого впливу) розвитку системи або ситуації;
аналізу й прогнозу розвитку з урахуванням управління; синтезу комплексу захо-
дів для забезпечення управління з метою досягнення необхідної зміни стану сис-
теми або ситуації. Моделювання, звичайно, являє собою циклічний ітераційний
процес. Знання про досліджуваний об’єкт або проблему розширюються й уточ-
нюються, що приведе до постійного розвитку й удосконалювання початкової мо-
делі. Процес моделювання при цьому містить наступний умовний набір етапів:
— визначення початкових умов, тенденцій, що характеризують розвиток сис-
теми або ситуації на даний час;
— завдання напрямку, періоду й інтенсивності зміни параметрів і процесів у
системі або ситуації;
— вибір сукупності факторів, що управляють, завдання направлення, ступе-
ню та терміну їхньої дії на систему або ситуацію;
— визначення сукупності параметрів, що характеризують вплив заданого ке-
руючого впливу на динаміку стану системи або ситуації в процесі відпрацьову-
вання моделі;
— відпрацювання моделі, нагляд та фіксація результуючих показників;
— корекція моделі.
У даний час знайшли застосування наступні основні класи методів і засобів,
що забезпечують аналіз і прогноз систем і ситуацій у сфері регіонального управ-
ління: нормативні моделі, імовірно-статистичні моделі, експертні системи, побу-
довані на знаннях експертів і експертні системи з автоматичним формуванням гі-
потез на основі наявної статистики, імітаційні моделі, нейромережеві технології.
Найбільш повний аналіз і достовірний прогноз вдається одержати при вико-
ристанні нормативної кількісної моделі. Нормативність при цьому має на увазі
розвиток системи або ситуації відповідно до опису моделі на основі прийнятих у
моделі правил і обмежень поводження суб’єктів предметної області. При цьому
створення нормативної моделі вимагає наявності й застосування розвитку теорії
досліджуваних систем або ситуацій, а всі відносини між суб’єктами соціально-
економічних, або суспільних відносин повинні мати однозначний характер, що
описані визначеними математичними функціями. Тому такі моделі без прийняття
ряду істотних допущень створити не вдається, і їхня цінність для використання в
практиці невисока.
Різновидом нормативних моделей є когнітивні моделі з використанням орієн-
тованих графів, що вважаються найбільш підходящими для короткострокових (кі-
лька місяців) прогнозів. Опис процесів у таких моделях відповідає знанням і дос-
відові експертів, і відрізняється простотою алгоритмів у порівнянні з норматив-
ними кількісними моделями, малими витратами часу на створення моделі за наяв-
ності відповідного інструмента (оболонки), простотою експлуатації.
Імовірно-статистичні (регресивний, кореляційний, кластерний аналіз і т.п.)
моделі добре пристосовані для аналізу й прогнозу в умовах дії законів великих
чисел, виявленні статистичних закономірностей, тобто при дослідженні довго-
строково стабільних або слабко динамічних систем і процесів.
Інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2006, Т. 8, № 1 53
Експертні системи на знаннях експертів успішно використовуються при дос-
лідженні систем і процесів, що слабо формалізуються, але вимагають істотних зу-
силь і витрат на створення баз знань, що також робить їх практично не застосов-
ними в ситуаціях, з якими не зустрічалися експерти. При цьому експертна система
сама не здатна розпізнати ситуацію, де знання, що використовуються, можуть
привести до методичної помилки.
В експертних системах з автоматичним формуванням гіпотез бази знань не
створюються, але на підставі статистичних досліджень динаміки показників і їх-
ніх аргументів формуються гіпотези щодо причинно-наслідкових зв’язків причин
і інтенсивності змін перемінних, очікуваних періодах розвитку процесів і т.п. При
цьому підвищення вірогідності аналізу й прогнозу вимагають збору великих обся-
гів даних, що приводить до зростання вартості досліджень.
Проведення кожного аналітичного дослідження вимагає попереднього збору,
класифікації вихідної інформації й приведення її до єдиного формату або загаль-
ної, у рамках даного дослідження, форми представлення, що дозволяє проводити
надалі порівняння й зіставлення даних.
У практиці управління присутні проблеми двох типів. Для проблем першого
типу характерні чітка структура, визначений характер даних, відомі джерела ін-
формації, невеликі витрати на збір інформації навіть при обробці великих масивів
даних. Проблеми другого типу є слабо структурованими, для їхнього аналізу пот-
рібна якісна інформація, збір якої пов’язаний із великими витратами. Рівень неви-
значеності може бути обмежений допущеннями в моделях, що створюються, але
реальні системи апріорно інформаційно відкриті для хаотичної взаємодії із зовні-
шнім середовищем.
Складною задачею є й оцінка ймовірності настання тієї або іншої події при
розвитку ситуації, ступеня ризику прийняття того, або іншого рішення. У даному
випадку особливо важливо не керуватися тільки оцінками ОПР, але й залучати до
оцінки експертні групи.
При виробленні й ухваленні рішення, звичайно, дотримують принципу про-
гнозування можливих наслідків. Це припускає необхідність безперервного моні-
торингу, визначення динаміки розвитку ситуації, установлення закономірностей
зміни показників, що характеризують ситуацію ухвалення рішення. Ефективність
прийнятого рішення також багато в чому визначається його своєчасністю. Прийн-
яття й реалізація навіть оптимального рішення пізніше або раніше необхідного
моменту часу може призвести до істотного погіршення корисного впливу на ситу-
ацію, а значить, і до зниження цінності рішення.
Усе це робить важливим максимальне зниження невизначеності при підгото-
вці рішень, чому може сприяти структуризація, класифікація ознак й оптимізація
проблеми.
При структуризації проблеми визначають її окремі елементи, установлюють
їхні взаємозв’язки, ієрархічні залежності та послідовність рішення окремих скла-
дових задач. Оскільки проблема може бути охарактеризована сукупністю ознак і
властивостей, що описують усі її можливі стани, то можна впорядкувати значення
кожної ознаки по його характерності для різних властивостей проблеми. Це до-
зволяє здійснити класифікацію окремих елементів структурованої проблеми, що
О. Г. Додонов, В. Г. Путятін, В. О. Валетчик
54
робить, у свою чергу, можливим оптимізацію проблеми або пошук ефективних
можливих рішень, з яких здійснюється вибір найбільш кращого.
Визначення проблемної ситуації, наявність проблеми ухвалення рішення,
установлення взаємозв’язку з іншими проблемами, визначення ступеня повноти й
вірогідності інформації, параметрів, що характеризують ситуацію ухвалення рі-
шення і їхніх значень, і тому подібні задачі найбільше ефективно вирішуються
експертними групами. Аналіз і розпізнавання експертами проблемної ситуації
припускає використання відомих прецедентів і аналогій, сукупність яких, після
формалізації, може утворювати бібліотеки аналогій, спеціалізовані банки даних
про проблемні ситуації.
У практиці управління зустрічаються ситуації, коли ухвалення рішення від-
бувається в умовах активної взаємодії декількох ОПР, і виникає необхідність
прийняття компромісних рішень без утрати стійкості системи управління. Для до-
слідження таких ситуацій і напрацювання практичних рекомендацій може бути
використана теорія активних систем і її додатка на основі розподілених інтерак-
тивних людино-машинних систем, реалізованих, наприклад, на основі локальної
комп’ютерної мережі інформаційно-аналітичної служби.
1. Додонов А.Г., Путятин В.Г., Валетчик В.А. Информационное обеспечение аналитической
обработки информации в Правительственной информационно-аналититической системе по чрез-
вычайным ситуациям // Электрон. моделирование. —2005. — Т. 27, № 4. — С. 19–34.
2. Додонов А.Г., Путятин В.Г., Валетчик В.А. Организация экспертной поддержки Правите-
льственной информационно-аналитической системы по вопросам чрезвычайных ситуаций при
принятии управленческих решений // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2005. — Т. 7, № 1.
— С. 130–146
3. Додонов О.Г., Путятин В.Г., Валетчик В.О. Інформаційно-аналітична підтримка прийнят-
тя управлінських рішень // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2005. — Т. 7, № 2. — С. 77–93.
4. Кини Р.Л., Райфа Х. Принятие решений при многих критериях: предпочтения и замеще-
ния: Пер. с англ. / Под ред. И.Ф.Шахнова. — М.: Радио и связь, 1981. — 560 с.
Надійшла до редакції 03.03.2006
УДК 004.91
УДК 004.91
УДК 004.91
УДК 004.91
УДК 004.91
УДК 004.91
Загальні положення
Математичне прогнозування невизначених факторів
Загальний сценарій процесу підготовки та прийняття рішень зображено на рис. 2.
Рис. 2. Загальний сценарій процесу підготовки та прийняття рішень
|