Проблеми горизонтальної інтеграції інформаційних ресурсів у багаторівневих організаційних структурах з динамічною конфігурацією
Розглянуто особливості та можливості застосування технологій інтеграції для динамічного поєднання численних інформаційних ресурсів різної відомчої підпорядкованості в контексті інформаційної інфраструктури підтримки прийняття рішень. Запропоновано рішення, що розширюють здатність інформаційної інфра...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Реєстрація, зберігання і обробка даних |
|---|---|
| Datum: | 2007 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
2007
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50897 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Проблеми горизонтальної інтеграції інформаційних ресурсів у багаторівневих організаційних структурах з динамічною конфігурацією / О.Я. Матов, І.О. Храмова // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2007. — Т. 9, № 3. — С. 88-97. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-50897 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Матов, О.Я. Храмова, І.О. 2013-11-06T11:36:23Z 2013-11-06T11:36:23Z 2007 Проблеми горизонтальної інтеграції інформаційних ресурсів у багаторівневих організаційних структурах з динамічною конфігурацією / О.Я. Матов, І.О. Храмова // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2007. — Т. 9, № 3. — С. 88-97. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1560-9189 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50897 004.32 Розглянуто особливості та можливості застосування технологій інтеграції для динамічного поєднання численних інформаційних ресурсів різної відомчої підпорядкованості в контексті інформаційної інфраструктури підтримки прийняття рішень. Запропоновано рішення, що розширюють здатність інформаційної інфраструктури відповідати очікуванням споживачів інформації в частині надання інформації із сукупності інформаційних джерел, релевантних проблемі, яка вирішується. uk Інститут проблем реєстрації інформації НАН України Реєстрація, зберігання і обробка даних Проблеми горизонтальної інтеграції інформаційних ресурсів у багаторівневих організаційних структурах з динамічною конфігурацією Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Проблеми горизонтальної інтеграції інформаційних ресурсів у багаторівневих організаційних структурах з динамічною конфігурацією |
| spellingShingle |
Проблеми горизонтальної інтеграції інформаційних ресурсів у багаторівневих організаційних структурах з динамічною конфігурацією Матов, О.Я. Храмова, І.О. |
| title_short |
Проблеми горизонтальної інтеграції інформаційних ресурсів у багаторівневих організаційних структурах з динамічною конфігурацією |
| title_full |
Проблеми горизонтальної інтеграції інформаційних ресурсів у багаторівневих організаційних структурах з динамічною конфігурацією |
| title_fullStr |
Проблеми горизонтальної інтеграції інформаційних ресурсів у багаторівневих організаційних структурах з динамічною конфігурацією |
| title_full_unstemmed |
Проблеми горизонтальної інтеграції інформаційних ресурсів у багаторівневих організаційних структурах з динамічною конфігурацією |
| title_sort |
проблеми горизонтальної інтеграції інформаційних ресурсів у багаторівневих організаційних структурах з динамічною конфігурацією |
| author |
Матов, О.Я. Храмова, І.О. |
| author_facet |
Матов, О.Я. Храмова, І.О. |
| publishDate |
2007 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Реєстрація, зберігання і обробка даних |
| publisher |
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України |
| format |
Article |
| description |
Розглянуто особливості та можливості застосування технологій інтеграції для динамічного поєднання численних інформаційних ресурсів різної відомчої підпорядкованості в контексті інформаційної інфраструктури підтримки прийняття рішень. Запропоновано рішення, що розширюють здатність інформаційної інфраструктури відповідати очікуванням споживачів інформації в частині надання інформації із сукупності інформаційних джерел, релевантних проблемі, яка вирішується.
|
| issn |
1560-9189 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50897 |
| citation_txt |
Проблеми горизонтальної інтеграції інформаційних ресурсів у багаторівневих організаційних структурах з динамічною конфігурацією / О.Я. Матов, І.О. Храмова // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2007. — Т. 9, № 3. — С. 88-97. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT matovoâ problemigorizontalʹnoííntegracííínformacíinihresursívubagatorívnevihorganízacíinihstrukturahzdinamíčnoûkonfíguracíêû AT hramovaío problemigorizontalʹnoííntegracííínformacíinihresursívubagatorívnevihorganízacíinihstrukturahzdinamíčnoûkonfíguracíêû |
| first_indexed |
2025-11-26T20:53:56Z |
| last_indexed |
2025-11-26T20:53:56Z |
| _version_ |
1850774869632876544 |
| fulltext |
88
УДК 004.32
О. Я. Матов, І. О. Храмова
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
вул. М. Шпака, 2, 03113 Київ, Україна
Проблеми горизонтальної інтеграції інформаційних
ресурсів у багаторівневих організаційних структурах
з динамічною конфігурацією
Розглянуто особливості та можливості застосування технологій інте-
грації для динамічного поєднання численних інформаційних ресурсів різ-
ної відомчої підпорядкованості в контексті інформаційної інфрастру-
ктури підтримки прийняття рішень. Запропоновано рішення, що роз-
ширюють здатність інформаційної інфраструктури відповідати очі-
куванням споживачів інформації в частині надання інформації із сукуп-
ності інформаційних джерел, релевантних проблемі, яка вирішується.
Ключові слова: інформаційна інфраструктура, підтримка прийняття
рішень, інтеграція інформаційних ресурсів, семантичні метадані.
Специфічність процесу створення спільної інформаційної інфраструктури
(ІнІ) при горизонтальній інтеграції державних (міжвідомчі та міжурядові структу-
ри) або ділових (створення консорціумів, злиття напрямків діяльності тощо) орга-
нізаційних структур для вирішення складних багатопрофільних завдань обумов-
лена декількома складовими. По-перше, це розпорошеність і неповнота існуючих
локальних технологічних підходів та стандартів формування інформаційних сис-
тем, що вже склалися, або можуть скластися, незважаючи на принципи відкритос-
ті архітектури й розподіленого функціонування. Іншим чинником є залежність
балансу різних типів інформації, що постачається ІнІ, від рольового профілю
споживача інформації. В ієрархії організаційної структури управління чим вищим
є рівень користувача, тим більша частка інформаційних потреб припадає на напів-
структуровану або неструктуровану інформацію.
Завдання побудови ІнІ, які необхідно вирішити, щоб поєднати в міжорганіза-
ційних ділових процесах електронні інформаційні ресурси (ІР) різних організа-
ційних утворень, полягають у наступному:
— об’єднання ІР існуючих систем у рамках новостворюваної ІнІ;
— забезпечення спільної роботи систем, що, звичайно, для цього не призначені;
— розробка спільного плану із забезпечення наскрізної безпеки;
— швидка адаптація ІнІ до неминучих змін стратегічних цілей і організацій-
них структур;
© О. Я. Матов, І. О. Храмова
Проблеми горизонтальної інтеграції інформаційних ресурсів
у багаторівневих організаційних структурах з динамічною конфігурацією
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2007, Т. 9, № 3 89
— створення нових функціональних можливостей на базі існуючих систем із
мінімальними інвестиціями.
Пропозиції розробки індивідуальних рішень для створення подібних систем,
що існують на ринку послуг із впровадження інформаційних технологій, мають
високу собівартість, а порівняння проектних пропозицій та їхня оцінка на відпові-
дність вимогам майже неможлива, тому що потребує розробки показників якості,
визначення критеріїв і шкал їхнього вимірювання й само по собі складає окреме
поле для дослідження.
Значний прогрес технологій динамічної інтеграції інформації, що нині набуває
обертів, значно покращив можливості інформаційного «порозуміння» розрізнених
успадкованих і наново впроваджуваних електронних інформаційних систем.
Цьому порозумінню сприяє як поява й активний розвиток сучасних типів се-
редовища (WEB та GRID) і відкритих сервіс-орієнтованих архітектур (SOA), так і
прийняття відповідних міжнародних базових стандартів обміну інформацією
(XML, RDF, TM, OWL). Це дозволяє створювати принципово нові моделі інфор-
маційних систем, які надають можливість будувати глобально розподілені засто-
сування та використовувати не тільки власні інформаційні ресурси, а й ті, що мо-
жуть бути запропоновані різними організаційними структурами [1, 2]. При цьому
важливим є те, що під час роботи з такими застосуваннями можливо здійснювати
заміну одного інформаційного сервісу або ресурсу іншим, видаляти ті, що втрати-
ли цінність або актуальність, та додавати нові.
Необхідність інтеграційної інформаційної інфраструктури не є очевидною за
умов, коли міжорганізаційна взаємодія не вимагає інформаційного обміну або ко-
ли кількість організаційних структур, залучених у взаємодію, невелике. При неве-
ликій кількості взаємодіючих систем можна організувати взаємодію ІР за принци-
пом «кожний із кожним», установити регламенти й написати відповідні незалежні
інтерфейси обміну (рис. 1).
Але на етапі реалізації інформаційних взаємодій, які вимагають виконання
трансакцій і пов’язаного з ними інформаційного обміну між декількома організа-
ційними структурами, інтеграція за згаданим принципом приведе до квадратично-
го росту складності, а виходить, і вартості рішення. Виникає необхідність спро-
щення структури взаємодії, а отже, створення відповідної проміжної ІнІ інтеграції
ІР різних організаційних структур між собою (рис. 2).
Рис. 2. Взаємодія за принципом
«кожний із кожним»
Рис. 1. Взаємодія із застосуванням
проміжної ІнІ
О. Я. Матов, І. О. Храмова
90
Сучасні технології інтеграції глобально розподілених
багаторівневих інформаційних систем
До сучасних технологій інтеграції відносяться [3]: інтеграція даних, інтегра-
ція застосувань, інтеграція інформації, інтеграція знань та інтеграція метаданих.
Традиційно інструменти інтеграції даних із різних систем створювались для
проектів сховищ даних (СД) і розроблялися для фізичного переміщення даних у
пакетах з одного місця знаходження в інше (сховища, вітрини даних). Ці техноло-
гії використовувались для обробки, аналізу та підготовки звітності, в обробці та
аналізі історичних даних із метою визначення тенденцій, які не можна встановити
будь-яким іншим способом. Другий напрямок використання — підтримка запитів
«що-якщо». Для цього змінюється ряд параметрів із метою прогнозування поки
невідомих можливостей. На жаль, при застосуванні технології інтеграції даних не
уникнути виникнення надлишкових копій підсумкових даних, а детальні дані, ча-
стіш за все, лишаються недоступними.
Інтеграція корпоративних застосувань як правило здійснюється за допомо-
гою спеціалізованої платформи, яка складається переважно із системи передачі
повідомлень, системи-посередника (брокера), що вирішує задачі маршрутизації й
трансформації та низки програмних адаптерів, які забезпечують взаємодію засто-
сувань та даних із різних систем. Технологічним фундаментом платформи є, як
правило, програмне забезпечення пересилання повідомлень [4], яке забезпечує
транспорт доставки інформації та даних між прикладними системами. Продукти
цього класу забезпечують транспорт гарантованої доставки повідомлень між за-
стосуваннями в територіально-розподіленому середовищі.
Інтеграція корпоративних застосувань у рамках однієї корпоративної мережі
забезпечується пересиланням інформації в наближеному до реального часу режи-
мі. Інтеграція застосувань різних корпоративних мереж забезпечується переважно
за принципом асинхронної взаємодії та слабкого зв’язування. Підтримка даних із
множини гетерогенних систем у синхронізованому стані, як правило, є складним
завданням і забезпечується вручну персоналом відповідних інформаційно-техно-
логічних підрозділів.
Інтеграція корпоративної інформації передбачає інтеграцію даних із багатьох
систем в уніфіковане, узгоджене й точне надання, що призначене для вивчення та
обробки даних, для чого використовується розподілений запит. Звичайно, такий
запит називають об’єднаним, або федеративним. Технологічний підхід полягає в
тому, що запити спочатку розподіляються за наявними джерелами даних, а потім
результати їхнього виконання приєднуються один до одного або об’єднуються. Ос-
новними технологіями, що використовуються, є кешування, індексація й оптиміза-
ція розподілених запитів. Ці технології дозволяють отримати доступ до інформації,
що знаходиться в різних інформаційних системах, у режимі реального часу.
Різноманітна інформація, яку необхідно мати для підтримки на високому рів-
ні основних бізнес-процесів організації, а також для швидкого та адекватного реа-
гування на різні ситуації можна розглядати як корпоративні знання, виходячи з
наступних тверджень:
— знання зароджуються тільки з інформації, що є адекватною задачі;
— знання є інформація, яка є необхідною та матеріалізованою, і якій прита-
Проблеми горизонтальної інтеграції інформаційних ресурсів
у багаторівневих організаційних структурах з динамічною конфігурацією
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2007, Т. 9, № 3 91
манна властивість доданої якості;
— матеріалізованою формою надання необхідної інформації є переважно до-
кумент.
Знанням у корпоративній системі підтримки прийняття рішень потрібно вва-
жати:
— будь-який задокументований процес прийняття рішень, який уже пройшов
цикл створення споживчої цінності (практичне втілення, задокументований досвід
реалізації та впровадження);
— задокументовані в базі знань відомства інноваційні ідеї та рішення;
— існуючі формалізовані організаційні, виробничі та учбові технології із чи-
сла прийнятих у тому чи іншому відомстві;
— документи, необхідні для забезпечення роботи як окремого відомства, так і
об’єднаної організаційної структури.
Короткий опис змісту будь-якого ІР надається його метаданими.
Створення метаданих й управління ними служить двом цілям: 1) спрощенню
робіт по створенню та управлінню інформаційною інфраструктурою; 2) більш
ефективному витягу інформації.
Перша з них в основному стосується:
— підтримки інтеграції систем;
— підтримки аналізу та проектування нових застосувань;
— підвищення гнучкості системи та можливості повторного використання іс-
нуючих програмних модулів;
— автоматизації адміністративних процесів;
— посилення механізмів безпеки.
Іншою ціллю є:
— підвищення якості даних;
— покращання взаємодії всередині ІнІ;
— покращання аналізу даних;
— застосування загальної термінології та мови взаємодії всередині корпорації.
У випадку корпоративних інформаційних систем метадані особливо спрощу-
ють управління, створення запитів, повноцінне використання та розуміння даних.
Метадані інформаційної інфраструктури містяться в репозиторії — структу-
рованій системі зберігання та витягу, реалізованої на основі СУБД. Для інтерпре-
тації метаданих необхідно зберігати структуру самого репозиторію (тобто схему
метаданих) та їхню семантику.
Забезпечення сумісності інформаційних ресурсів на рівні метаданих можливе
за умови виконання наступних вимог:
— забезпечення метаданими всіх інформаційних ресурсів, наданих у загальне
користування;
— введення до складу метаданих семантичних метаданих у якості обов’яз-
кової складової;
— розробка та прийняття корпоративного стандарту метаданих, що спрощує
публікацію та пошук інформації;
— розробка та супроводження словника базових семантичних категорій зага-
льного використання.
О. Я. Матов, І. О. Храмова
92
Стандарти в забезпеченні інтероперабельності
інформаційних ресурсів
Сталося так, що кожний розробник створює для своєї прикладної системи
унікальну семантику, і ступінь індивідуальності може бути занадто високим для
автоматизації взаємодії. Спроба стандартизувати корпоративну семантику не від-
кидає проблем семантичного перетворення, у всякому разі, вони обов’язково
з’являться із часом. Тож брокер повідомлень, що обробляє інформацію та перет-
ворює її у відповідності із семантикою, описом і внутрішніми стандартами, буде
присутнім у тому чи іншому вигляді. Застосування SOA є спробою полегшити до-
ступ за рахунок інфраструктури, а використання XML — засобом вирішення се-
мантичних проблем. Таким чином, ІТ-спільнота підійшла до стандартизації на рі-
вні передачі повідомлень (XML-документ). Оскільки XML складає фундамент
web-служб, а простий протокол доступу до об’єктів (SOAP), що базується на
XML, установлює між ними з’єднання за допомогою HTTP, SOAP визначає меха-
нізми віддаленого виклику процедур (RPC) та передачу електронних документів
між сумісними з ним застосуваннями. Для передачі команд із метою виклику за-
стосування з інших серверів він використовує синтаксис XML.
Крім XML і SOAP є ще декілька важливих стандартів: мова опису web-служб
(WSDL) визначає методи для створення деталізованих описів web-служб; універ-
сальний стандарт виявлення й інтеграції описів (UDDI) [5, 6] пропонує метод для
публікації описів із тією метою, щоб ті чи інші інформаційні web-служби могли
бути легко розпізнані та використані іншими web-службами.
Сучасні стандарти обміну інформацією в частині, що регулює
створення семантичних метаданих інформаційних систем
Семантичні метадані відіграють критичну роль у задоволенні числених вимог
до засобів інтеграції інформації та аналізу даних, серед них:
— витяг, організація, й нормалізація (приведення до одноманітного вигляду)
інформації із множини розбіжних і гетерогенних джерел інформації (включаючи
структуровані, напівструктуровані й неструктуровані джерела) та формати (таб-
лиці бази даних, XML- і PDF-файли, мультимедійні потоки, внутрішні докумен-
ти), статичні й динамічні (наприклад, що управляються базою даних) джерела, які
можуть бути внутрішніми або зовнішніми по відношенню до організації;
— ідентифікація релевантних елементів знань (розпізнавання об’єктів типу
найменувань (імен або найменувань) людей, місць, організацій і т.д. і відношень
між ними) з гетерогенних джерел та форматів для заданої предметної області;.
— аналіз і кореляція витягнутої інформації, з метою виявлення попередньо
невідомих або неочевидних відношень між документами і/або об’єктами, основа-
ними на семантиці, яка може допомогти в прийнятті рішень;
— високий рівень автоматизації процесів витягу, нормалізації й обслугову-
вання знання та контенту для підвищення ефективності використання витягнутого
знання та контенту, забезпечуючи інструменти, які дозволяють швидко і якісно
виконати запит, перегляд і аналіз релевантної та корисної інформації.
Потрібно зауважити, що вже існує достатньо стандартів, які розроблені як
для горизонтальної (міждисциплінарні зв’язки), так і для вертикальної (зв’язки в
Проблеми горизонтальної інтеграції інформаційних ресурсів
у багаторівневих організаційних структурах з динамічною конфігурацією
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2007, Т. 9, № 3 93
межах одного виду виробничої діяльності) інтеграції інформаційних систем, що
дозволили зробити великий крок уперед, забезпечивши ІТ-спільноту низкою ко-
рисних моделей. До першої групи можна віднести стандарти мови ebXML [7] і
OAGIS [8], до другої — CIM, ISO [9]. Значна частина результатів, одержаних гру-
пами розробки стандартів на сьогодні, легко доступна й може використовуватись,
а базові технології реалізації забезпечують їхню адаптацію з огляду на їхній пода-
льший розвиток і фази життєвого циклу цих стандартів.
Визначення моделі обміну інформацією загального користування не обо-
в’язково повинне співпадати з визначенням корпоративної моделі даних, але пот-
рібно наголосити, що зусилля мають бути зосереджені не тільки на вимогах до
циркулюючої інформації, а й на стандартах обміну інформацією між існуючими
класами систем і застосувань із підтримкою моніторингу процесу просування та
перетворення первинної інформації до рівня бізнес-процесів.
Процеси створення семантичних метаданих
інформаційних систем
На концептуальному рівні ряд технічних аспектів та особливостей створення
семантичних метаданих у зв’язку зі створенням корпоративної ІнІ заслуговує на
увагу.
По-перше, у разі створення міжвідомчої ІнІ підтримки прийняття рішень, як
правило, мають справу не з одним, а з мережею автономних але активно взаємо-
діючих ІР. По-друге, для публічного доступу, як правило, надається лише части-
на наявної в них інформації. По-третє, якщо вихідні інформаційні джерела й ма-
ють репозиторії, що дозволяють створювати та отримувати доступ до метаданих,
вони не мають механізмів приведення понять, що вживаються в різних системах,
до єдиної системи понять загального використання.
Пропонується на етапі передпроектного обстеження та проектування ІнІ вве-
сти додатковий рівень аналізу, що базується на описі проблемної області в термі-
нах сутностей предметних областей, відносин між ними та перетворення сутнос-
тей, яке виконується в перебігу рішення певної задачі. Для структурування знань
про предметну область тут вживаються такі категорії:
— сутності предметної області, їхні властивості та відношення;
— визначення станів, що виникають у процесі рішення проблеми та спосіб
перетворення одних станів у інші;
— знання, що управляють процесом перетворення одних станів у інші.
Нижче пропонується підхід, у якому цей рівень аналізу може бути застосова-
ним на практиці, у ході включення ІР до ІнІ корпоративної системи підтримки
прийняття рішень (СППР).
Першим істотним кроком є виявлення, а в разі нестачі — примусового вне-
сення в структуру ІР додаткового типу моделі — семантичної моделі даних, яка
дозволить описати зміст ІР у термінах конкретної предметної області достатньо
формальним чином.
Для розгляду процесу створення інформаційної моделі доречним стає порів-
няно новий в ІТ термін — «онтологія» [10–13].
О. Я. Матов, І. О. Храмова
94
Онтологія в тому розумінні, яке це поняття отримало в ІТ, — це точна специ-
фікація певної предметної області. Вона забезпечує словник для надання й обміну
знаннями про дану предметну область і множину зв’язків, установлених між
окремими термінами в даному словнику.
З [14] випливає те, що окремими випадками онтологій є:
— простий словник (наприклад, Dublin Core);
— тезаурус (в якому існує обмежена кількість відносин між термінами) тощо;
— таксономія (taxonomy) — є ієрархічною системою класифікації, що відби-
ває структурну різницю (щодо цифрової інформації, таксономія — це системати-
чна класифікація концептуального простору);
— концептуальна схема реляційної інформаційної структури.
Для онтологій характерні дві особливості: вони можуть бути множинними
(складеними), у яких різняться надання контексту одного й того ж домену, а мо-
жуть ідентифікувати абстрактні рівні онтологій (бути рівнем вище інших онто-
логій).
Виходячи із цього положення, корпоративну онтологію, можна розглядати як
абстрактний рівень, вищий за часткові онтології окремих предметних областей,
що лежить на перетині. Між цими двома абстрактними рівнями пропонується ро-
змістити ще один, проблемний рівень онтологій, що є сукупністю часткових он-
тологій ділових процесів, які поєднують окремі ІС. Сукупність онтологій цього
рівня виступає в якості фільтра, тому корпоративна онтологія стане більш вузь-
кою сукупністю понять і визначень, істотних для виконання ділових процесів
суб’єктами корпоративної діяльності, що дають загальне представлення про теми,
інформацією з яких можуть обмінюватися люди, і застосування [15, 16] у спіль-
ному процесі прийняття рішень.
Отже, у корпоративній ІнІ СППР можна ідентифікувати кілька рівнів абстра-
кції, на кожному з яких мають бути визначені онтології. Із цього випливає необ-
хідність розрізняти окремі види онтологій для того, щоб організовувати їх у біблі-
отеки онтологій.
Онтологію необхідно застосовувати як обов’язковий компонент міжвідомчої
ІнІ СППР. Однак, до сьогодні жодна з узагальнюючих архітектур СППР не розг-
лядає онтологію (бібліотеку онтологій) в якості їхнього рекомендованого компо-
нента.
Методи організації метамоделі ІнІ. У середовищі мережі ІР інформацією про
відомості, що поміщаються в ІР, і про те, яким чином можна витягти з нього дані
є метадані [17]. Слід зазначити, що в самій СППР будь-якого типу, наразі з’єднані
дві різні функції: а) збір, організація та підготовка даних для аналізу у вигляді
постійно нарощуваної бази даних; б) власне інструменти аналізу.
Отже, метадані повинні нести інформацію не тільки про сутності та їхні ат-
рибути, а й про те, які інструменти аналізу є доступними і як їх можна застосува-
ти. Іншими задачами, що розв’язуються за допомогою мета даних, є: узгодження
концептуального, логічного та фізичного рівня корпоративної інформаційної мо-
делі, представленої в ІнІ; забезпечення семантичної прозорості ІнІ для викорис-
тання інформації користувачами й алгоритмами; централізоване керування зміна-
ми об’єктів метаданих.
Проблеми горизонтальної інтеграції інформаційних ресурсів
у багаторівневих організаційних структурах з динамічною конфігурацією
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2007, Т. 9, № 3 95
Для збереження й управління метаданими широко застосовуються репозито-
рії метаданих, що певною мірою справляються з рішенням цієї задачі в межах ве-
ртикально інтегрованої інформаційної системи із централізованим управлінням.
Проте, в разі децентралізованого управління даними, що має місце в горизонталь-
но інтегрованих організаційних структурах, виникають певні проблеми.
По-перше, більшість зі стандартних репозиторіїв не надає можливості описа-
ти поняття певного сектора діяльності, «прив’язати» їхню семантику до технічних
метаданих інформаційних систем і відслідковувати цей зв’язок протягом життєво-
го циклу глобально розподіленої інформаційної системи.
По-друге, виникає проблема цілісності вживаних термінів і визначень у разі
об’єднання різних за платформою, але східних за функціональним призначенням
підсистем.
Очевидний підхід до інтеграції метаданих гетерогенних ІС полягає в тому,
щоб визначити в якості моделі метаданих єдину онтологію проблемної області
для спільного використання та надалі пов’язувати окремі ІС із цією загальнодо-
ступною онтологією. Один зі способів зробити це складається з того, щоб визна-
чити загальнодоступну онтологію в якості стандартної для всіх задіяних систем,
фактично видаляючи таким чином гетерогенність. Як показала практика, такий
підхід зазвичай є неприйнятним у зв’язку з необхідністю переробки існуючих си-
стем (проблема успадкованих систем).
Альтернативним підходом до побудови моделі семантичних метаданих ІнІ в
цьому випадку пропонується прийняти такий, що відбиває онтології задіяних ло-
кальних ІС на окремо розроблену стандартну онтологію, яка є загальнодоступним
корпоративним інформаційним ресурсом. Отже, під час створення моделі семан-
тичних метаданих ІнІ СППР першим кроком має бути розробка єдиної онтології
загального використання (ОЗВ).
Стандартний життєвий цикл моделі метаданих ІнІ повинен включати щонай-
менше такі процеси: збір вимог; збір метаданих; розробка ОЗВ (створення семан-
тичної моделі метаданих ІнІ); відбиття схем даних на ОЗВ (мапування); публіка-
ція/розгортання; використання.
1. Збирання вимог. Збір вимог для архітектури інформаційної моделі і визна-
чення області охоплення (контексту проблемної області) проекту ІнІ.
2. Збирання метаданих. Традиційно метадані збираються «знизу–вгору». Для
цього кожним учасником каталогізуються всі активи даних, що відповідають про-
екту ІнІ СППР. У репозиторій ІнІ імпортуються метадані ІР, після чого уповнова-
жені співробітники відомчих аналітичних служб додають до зібраних даних інфо-
рмацію про ділове призначення, застосування даних, семантичне навантаження.
Головну цінність представляє інформація про те, як використовується нако-
пичена інформація в процесі прийняття рішень. З цієї точки зору можна відрізня-
ти дві категорії:
1) використання в документах: таблиці й стовпці, необхідні для побудови ко-
жного документа, об’єднання, що проводяться над даними, ділові найменування
будь-яких стовпців, назви осей, заголовки, позначки в графічних документах, на
графіках;
2) операційне використання: який звіт хто створює; які частини бази даних ви-
О. Я. Матов, І. О. Храмова
96
користовуються; коли звіти створювалися; як довго створювати необхідний доку-
мент; як часто документ створюється; як багато даних утримується (збирається
для побудови) у документі.
Дані про використання в документах дозволяють визначити наступне: як час-
то вживається мітка «Назва»; як багато різних технологічних імен має окремий
стовпець; які звіти є схожими; чи створювався подібний звіт раніше, в іншому місці.
Дані про операційне використання дозволяють аналізувати навантаження на
різні частини ІнІ, коли виникають піки навантаження тощо.
3. Розробка онтології. Використовуючи імпортовані метадані, створюється
спочатку тезаурус, а далі — онтологія через процес зворотного проектування та/або
фізичної ідентифікації класів, властивостей і ділових правил у вихідних схемах.
На цій основі створюється та узгоджується корпоративний стандарт онтоло-
гії. Треба відзначити, що стандартизація має як переваги, так і недоліки. Чи буде
стандарт онтології проблемної області дійсно ефективним залежить від таких фа-
кторів як кількість задіяних компонентів, частота й тип зв’язку між компонента-
ми, наявність різних предметних областей онтології та чутливість предметної об-
ласті до змін.
4. Відбиття схем даних на онтологію. Створюються відображення між схе-
мами даних вихідних систем і стандартною онтологією. Якщо загальна модель
повинна бути вдосконалена, буде ітерація, яка повертає до процесу створення
стандарту інформаційної моделі ІнІ СППР. Взагалі, при створенні відображень від
складних об’єктів у зовнішніх активах даних до онтології, виявлення відсутності
класів, властивостей і ділових правил, може вимагати багатьох ітерацій між про-
цесами 3 і 4, до завершення створення стандартної моделі та всіх відображень.
5. Публікація/розгортання. Інформаційна модель, разом із відображеннями,
занесена до потрібних репозиторіїв спільного використання.
6. Використання. Повинні бути створені процеси, які гарантували б обслуго-
вування архітектури. Зміни (заміни) у джерелах даних повинні бути відбиті в ста-
ндарті онтології, а відображення на стандартну онтологію повинні бути модифі-
ковані згідно із цими змінами (замінами).
Висновки
Сучасна інформаційна інфраструктура міжвідомчих систем підтримки при-
йняття рішень є переважно системою активно взаємодіючих ІР з автономним
управлінням (або їхніх окремих компонентів), специфіку інформаційного середо-
вища якої складають: значний перетин інформаційних структур за показниками,
слаба зв’язність джерел даних, надання для публічного доступу лише частини на-
явної інформації, неможливість зробити так, щоб усі дані знаходилися під центра-
лізованим управлінням якої-небудь одної моделі даних або системи.
До числа специфічних низькорівневих задач управління різнорідними колек-
ціями та системами в складі такої ІнІ входять: а) забезпечення можливостей гло-
бального розшуку задовільних за контекстом та рівнем якості наборів даних у до-
ступних інформаційних джерелах, глобально розподілені пошук і запити даних по
різнорідних джерелах; б) дотримання правил, обмежень цілісності, діючих угод
про іменування; в) відстеження походження даних; г) забезпечення доступності, від-
Проблеми горизонтальної інтеграції інформаційних ресурсів
у багаторівневих організаційних структурах з динамічною конфігурацією
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2007, Т. 9, № 3 97
новлення та контроль доступу; д) керований розвиток спільних даних і метаданих.
Необхідною умовою забезпечення розв’язання цих задач є структурування та
стандартизація кола понять проблеми в термінах стандартизованих понять пред-
метних областей. Існуючі інформаційні структури зберігання метаданих вимага-
ють розширення шляхом включення додаткового компонента, в якому би утриму-
валися семантичні метадані наявних інформаційних ресурсів.
Для розширення архітектури ІнІ СППР до корпоративної необхідно додати
проміжну інформаційно-обчислювальної структуру, що відповідає за збір, аналіз,
узгодження та управління семантичними метаданими задіяних інформаційних ре-
сурсів.
Стандартний життєвий цикл моделі метаданих ІнІ повинен включати щонай-
менше такі процеси: 1) збір вимог; 2) збір метаданих; 3) розробка ОЗВ (створення
загальної інформаційної моделі); 4) відбиття схем даних на ОЗВ (мапування); 5)
публікація/розгортання; 6) використання.
1. Матов О.Я., Храмова І.О. Перспективні інформаційні технології та розвиток GRID-систем
у високопродуктивних глобально-розподілених обчислювальних інфраструктурах корпоративної
співпраці // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2004. — Т. 6, № 1. — С. 85–98.
2. Матов О.Я., Храмова І.О. Проблеми використання GRID-технології як базису інтеграції
інформаційно-аналітичних ресурсів для підтримки процесів електронного врядування // Вісті Ака-
демії інженерних наук України. — 2005. — № 2 (25). — С. 82–89.
3. http://www.dmreview.com/portals/portal.cfm?topicId=230206
4. http://www.hardline.ru/3/37/2783/
5. http://www.oasis-open.org/committees/uddi-spec/doc/spec/v3/uddi-v3.0.2-20041019.htm
6. http://www.uddi.org/specification.html
7. http://xml.coverpages.org/ebXML.html
8. http://www.openapplications.org/downloads/ oagidownloads.htm
9. ISO 11179: Спецификация и стандартизация элементов даннях // http://www.iso.ch/iso/en/
CatalogueDetailPage.CatalogueDetail?CSNUMBER35343&ICS1=35&ICS2=40&ICS3=
10. http://www.aiai.ed.ac.uk/~entprise/enterprise/ontology.html
11. http://www.ontology.org/main/papers/faq.html
12. Стин Декер, Сергей Мельник и др. Semantic Web: роли XML и RDF // Открытые системы.
— 2001. — № 9.
13. Alexander J.H., Freiling M.J., Shulman S.J., Staley J.L., Rehfus S., Messick S.L. Knowledge Level
Engineering: Ontological Analysis. In Proc. of AAAI 86. — Philadelphia, 1986. — Р. 963–968.
14. Семейство методологий IDEF, описание стандартов // http://www.idefinfo.ru
15. Матов О.Я., Храмова І.О. Організація онтологій загального використання в інтегрованих
інформаційних інфраструктурах підготовки даних для прийняття рішень., Функціонування та роз-
виток ринків електроенергії та газу: Зб. наук. пр. / ІПМЕ НАН України. — К., 2006. — С. 99–103.
16. Матов О.Я., Храмова І.О. Динамічна інтеграція інформаційних ресурсів єдиної інформа-
ційної інфраструктури ринку електроенергії. Функціонування та розвиток ринків електроенергії та
газу: Зб. наук. пр. / ІПМЕ НАН України. — К., 2006. — С. 93–98.
17. Inmon W.H. Metadata in the Data Warehouse: A statement of Vision. — 1997 //
www.billinmon.com.
Надійшла до редакції 05.09.2007
Методи організації метамоделі ІнІ. У середовищі мережі ІР інформацією про відомості, що поміщаються в ІР, і про те, яким чином можна витягти з нього дані є метадані [17]. Слід зазначити, що в самій СППР будь-якого типу, наразі з’єднані дві різні функції: а) збір, організація та підготовка даних для аналізу у вигляді постійно нарощуваної бази даних; б) власне інструменти аналізу.
Методи організації метамоделі ІнІ. У середовищі мережі ІР інформацією про відомості, що поміщаються в ІР, і про те, яким чином можна витягти з нього дані є метадані [17]. Слід зазначити, що в самій СППР будь-якого типу, наразі з’єднані дві різні функції: а) збір, організація та підготовка даних для аналізу у вигляді постійно нарощуваної бази даних; б) власне інструменти аналізу.
|