Внесок ІПРІ НАН України в розвиток систем комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів в Україні
Проаналізовано системи комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів, які розроблялися та впроваджувалися в Україні за останні п’ятнадцять років. Розглянуто принципи їхньої побудови, приклади впровадження та порівняльні характеристики....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Реєстрація, зберігання і обробка даних |
|---|---|
| Дата: | 2007 |
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
2007
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50901 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Внесок ІПРІ НАН України в розвиток систем комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів в Україні / І.В. Петров, Б.О. Березін, А.М. Стеценко, Н.В. Солоніна, В.О. Лєснов // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2007. — Т. 9, № 3. — С. 129-139. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859788296756920320 |
|---|---|
| author | Петров, І.В. Березін, Б.О. Стеценко, А.М. Солоніна, Н.В. Лєснов, В.О. |
| author_facet | Петров, І.В. Березін, Б.О. Стеценко, А.М. Солоніна, Н.В. Лєснов, В.О. |
| citation_txt | Внесок ІПРІ НАН України в розвиток систем комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів в Україні / І.В. Петров, Б.О. Березін, А.М. Стеценко, Н.В. Солоніна, В.О. Лєснов // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2007. — Т. 9, № 3. — С. 129-139. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Реєстрація, зберігання і обробка даних |
| description | Проаналізовано системи комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів, які розроблялися та впроваджувалися в Україні за останні п’ятнадцять років. Розглянуто принципи їхньої побудови, приклади впровадження та порівняльні характеристики.
|
| first_indexed | 2025-12-02T10:39:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2007, Т. 9, № 3 129
УДК 004.5; 004.7; 004.9
І. В. Петров, Б. О. Березін, А. М. Стеценко,
Н. В. Солоніна, В. О. Лєснов
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
вул. М. Шпака, 2, 03113 Київ, України
Внесок ІПРІ НАН України в розвиток
систем комп’ютерних комунікацій
та інформаційних ресурсів в Україні
Проаналізовано системи комп’ютерних комунікацій та інформаційних
ресурсів, які розроблялися та впроваджувалися в Україні за останні
п’ятнадцять років. Розглянуто принципи їхньої побудови, приклади
впровадження та порівняльні характеристики.
Ключові слова: масове розповсюдження комп’ютерної інформації, ко-
рпоративні мережі, український сегмент Internet, довготермінове збе-
рігання інформації.
Автоматизована система масового розповсюдження
комп’ютерної інформації (1991-2000 рр.)
Роботи з використання телевізійних каналів для створення автоматизованої
системи масового розповсюдження комп’ютерної інформації (ACMPKI) уперше в
Україні були розпочаті в 1988 р. Інститутом проблем реєстрації інформації (ІПРІ)
НАН України [1]. Ця система має відчутні переваги в порівнянні з іншими систе-
мами передачі даних, забезпечує прийом даних безпосередньо на комп’ютер кін-
цевого користувача. Наприклад, у системі Телетекст, що існувала на той час, дані
передавалися в складі телевізійного сигналу i просто виводилися на екран телеві-
зійного приймача користувача у вигляді знако-графічної інформації.
Найбільш характерними особливостями ACMPKI є:
— необмежена кількість абонентів, причому кожен із них одержує лише ту
інформацію, яка йому адресована;
— одночасність передачі даних усім користувачам в усіх регіонах України та
навіть за її межами;
— великі обсяги передачі даних (щоденно до 30-ти тис. машинописних сто-
рінок);
— висока швидкість передачі даних (1,2 Мбіт/с) безпосередньо до
комп’ютера кінцевого користувача;
— низька вартість отриманої інформації в порівнянні з іншими існуючими
системами.
© І. В. Петров, Б. О. Березін, А. М. Стеценко, Н. В. Солоніна, В. О. Лєснов
І. В. Петров, Б. О. Березін, А. М. Стеценко, Н. В. Солоніна, В. О. Лєснов
130
На основі цієї технології була створена перша у світі система масового роз-
повсюдження інформації, яка отримала назву «Електронна комп’ютерна газета
«Bce–Bciм».
Кабінетом Міністрів України та Бюро Президії НАН України було прийнято
постанови від 04.03.1996 р. № 157-Р та від 24.05.1996 р. № 159-Б відповідно на
активізацію використання можливостей електронної комп’ютерної газети «Bce–
Bciм» для інформаційного забезпечення державного управління, здійснення соці-
ально-економічних і ринкових перетворень, розвитку виробництва, науки та куль-
тури.
У період з 1991 р. по 2000 р. в Україні на базі ІПРІ НАН України та Першого
Національного каналу телебачення УТ-1 працював комплекс інформаційного за-
безпечення виробничих, наукових і освітніх закладів у вигляді комп’ютерної газе-
ти «Bce–Bciм». Усього з моменту створення газети здійснено понад 2000 випус-
ків. Сумарний обсяг інформації, переданий у цих випусках на всю територію
України складав біля 180 Гбайт. Близько 100-та наукових та освітніх закладів у
всіх регіонах України, численні підприємства й органи державної влади забезпе-
чувалися новітньою вітчизняною та світовою науково-технічною інформацією на
основі приведених нижче розділів електронної комп’ютерної газети «Bce–Bciм».
На основі «Bce–Bciм» була створена перша корпоративна система розповсю-
дження інформації. Вона забезпечила оперативною інформацією всі обласні та
районні державні податкові адміністрації та інспекції України, у яких було вста-
новлено 800 робочих місць абонента. Технологія масового розповсюдження ком-
п’ютерної інформації каналом телевізійного мовлення запатентована — патент
України № 4, 1993, Б.В. № 1 (автори В.В. Петров, О.Г. Додонов, О.В. Нестеренко,
В.Я. Сандул). Технологія знайшла застосування в Pociї, (патент Росії № 2007891,
1994, Б.И. № 3), Казахстані, Киргизії.
Інформаційні ресурси електронної комп’ютерної газети «Bce–Bciм»
(1991–2000 рр.). Постачальниками інформації для газети «Bce–Bciм» були більше
50-ти тематичних редакцій по 68-и розділах. Тематичні редакції повністю відпо-
відали за зміст матеріалу, його якість, достовірність, оперативність. Розділи газе-
ти охоплювали різні напрямки діяльності, такі як: нормативно-правова, науково-
технічна, економічна, банківська, комерційна, суспільно-політична. Перелік осно-
вних розділів науково-технічної інформації вміщував:
— Український реферативний журнал «Джерело», засновником якого є ІПРІ
НАН України, що охоплював на той час понад 100 наукових журналів України та
вміщував біля 2000 рефератів статей із різних галузей знань;
— реферативні видання баз даних «Current Contents» Інституту наукової ін-
формації (ISI) США. Ця база даних є практичною хронологією досліджень, які
проводяться в наукових організаціях усього світу по 242-м галузям знань. В акти-
ви ІПРІ на основі контракту, в 1994–1998 рр. одержано від ISI більше 10-ти Гб ін-
формації, яка записана на компакт-диски разом із пошуковою системою;
— реферативні видання BIHITI охоплюють 289 реферативних журналів по
26-ти галузям знань, які в сукупності розподілені на 237 напрямків;
— реферативні видання інституту зварювання НАН України ім. Є.О. Патона
«Зварювання та споріднені технології» тощо.
Перелік основних розділів нормативно-правової інформації вміщує:
Внесок ІПРІ НАН України в розвиток систем
комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів в Україні
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2007, Т. 9, № 3 131
— Закони та Постанови Верховної Ради України;
— Укази Президента України;
— Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України;
— інформацію міністерств і відомств України.
Великі обсяги інформації передавались абонентам також по розділах, які сто-
суються суспільно-політичного, комерційного, сільськогосподарського напрямів
тощо.
Принципи побудови ACMPKI. В ACMPKI для передачі даних були викорис-
тані всі рядки телевізійного кадру в тому числі й ті, що знаходилися в міжкадро-
вому проміжку. Структурно система складалася із програмно-апаратних комплек-
сів, які призначені для кодування, декодування та передачі й прийому даних. Тра-
нспорт даних між цими програмно-апаратними комплексами здійснювався засо-
бами широкомовної телевізійної мережі.
Швидкість передачі інформації в ACMPKI становила 1,2 Мбіт/с. Інформація в
системі передавалась одночасно всім користувачам, а засоби адресації i селекції
дозволяли відбирати з усього потоку тільки замовлені розділи. Для захисту даних
від помилок, спричинених атмосферними й індустріальними перешкодами в апа-
ратурі передачі–прийому була застосована потужна система завадостійкого коду-
вання з використанням кодів Ріда–Соломона.
Ідея розробки системи масового розповсюдження інформації, на основі якої
була створена електронна комп’ютерна газета «Bce–Bciм», полягає в тому, що
будь-яка інформація (науково-технічна, правова, комерційна та інша) передається
з великою швидкістю в цифровому вигляді каналами телебачення за допомогою
телевізійних передавачів, а в абонентів-користувачів через спеціальні адаптери
приймається та записується безпосередньо на жорсткий диск комп’ютера.
Інформація, отримана з різних джерел оброблялась в Центрі обробки ком-
п’ютерної інформації ІПРІ НАН України, кодувалась, формувалась в сеансовий
блок інформації (СБІ), а потім передавалася зі спеціальної студії, що була розта-
шована в інституті, через радіорелейну лінію на телецентр, з якого за допомогою
штатних передавачів транслювалася каналом телебачення.
Телевізійна мережа дала можливість приймати комп’ютерну інформацію в рі-
зних районах України, де можливий телевізійний прийом, з використанням стан-
дартної телевізійної антени, телеадаптера та комп’ютера без створення спеціаль-
ного телекомунікаційного середовища, що необхідно при використанні Інтернет.
Корпоративні мережі на основі Internet-технологій (1995–2000 рр.)
Можливі підходи до використання Internet-технологій для інтеграції інфор-
маційно-аналітичних систем (ІАС) органів державної влади були запропоновані в
роботі [2]. У проекті [3] було розглянуто створення багатофункціональної багато-
рівневої мережі передачі даних для оперативного управління з її використанням
Адміністрацією Президента України, Секретаріатом Кабінету Міністрів України,
Пенсійним фондом, Державною податковою адміністрацією та іншими держав-
ними органами. Проект передбачав побудову багатофункціональної мережі на ос-
нові протоколів TCP/IP, які відповідають усім функціональним потребам корис-
тувачів, забезпечують найбільшу гнучкість у виборі засобів зв’язку, незалежність
І. В. Петров, Б. О. Березін, А. М. Стеценко, Н. В. Солоніна, В. О. Лєснов
132
від виробника мережевих систем і можливість інтеграції у світову мережу Internet.
Відповідно до проекту, структура засобів Internet/Intranet представлена
центральним вузлом мережі, який розміщується в м. Києві, та регіональними вуз-
лами — в обласних центрах України та в Республіці Крим, у містах Києві та Сева-
стополі. У мережі широко використовуються розгалужені зіркоподібні структури.
Для зв’язку з регіональними центрами використовуються супутникові канали.
Для обміну інформацією за допомогою протоколів TCP/IP, центральна хаб-стан-
ція супутникового зв’язку спряжена з високопродуктивним центральним маршру-
тизатором (ЦМ), який спряжено з локальними мережами державних установ через
маршрутизатори доступу (МД). Регіональні маршрутизатори (РМ) забезпечують
доступ регіональних сегментів мережі до загальних мережевих ресурсів через
ЦМ, приєднання установ обласного рівня, а також комунікацію із центрами кому-
нікацій районного рівня.
Для створення однорідного відкритого середовища маршрутизації пакетів ви-
користовуються модульні багатопротокольні маршрутизатори з єдиним програм-
ним забезпеченням на рівнях ЦМ, РМ, МД, а також маршрутизатори — мережеві
комутатори локальних мереж. Такий підхід забезпечує ефективність маршрутиза-
ції, сумісність на всіх рівнях, спрощення в наскрізному управлінні та обслугову-
ванні, а також необхідну відкритість для взаємодії із зовнішніми системами.
Підхід до побудови засобів Internet/Intranet для інтеграції ІАС міського та ра-
йонного рівня розроблено в ході виконання робіт по створенню та впровадженню
міської комп’ютерної мережі науково-промислового комплексу м. Києва [4]. У
роботі, основним завданням якої на першому етапі було об’єднання підрозділів
Київської держадміністрації (КМДА) на основі технологій Internet/Intranet, розро-
блено варіанти побудови міської корпоративної мережі з використанням існуючої
інфраструктури ВАТ «Укртелеком», RadioEthernet та оптоволоконних каналів
зв’язку, розроблено швидкісний багатоканальний вузол корпоративної мережі та
типову структуру районного комунікаційного вузла. Задачі об’єднання різнорід-
них локальних мереж держадміністрацій та управлінь міста вирішуються за допо-
могою таких мережевих служб: маршрутизації пакетів, трансляції імен, прийому
та відправки електронної пошти, роздачі пошти в локальній мережі, підтримки
серверу WWW, підтримки сервера ftp, кешування пакетів, безпеки доступу з
Internet, дозволу на доступ в Internet, прийому та відправки новин. Усі ці мережеві
служби можуть бути реалізовані в трьох варіантах специфікації серверної частини
комунікаційного вузла: початковому, розширеному та перспективному.
Корпоративна мережа КМДА, створена на основі використання Internet/
Intranet технологій, у 2000 р. об’єднувала 9 локальних мереж підрозділів за допо-
могою виділених ліній та 53 підрозділи комутуємими лініями у режимі dial-up.
Серед 62-х користувачів мережі було 13 районних адміністрацій та 49 підрозділів
КМДА. Для інтеграції інформаційних ресурсів, що створюються в районних адмі-
ністраціях та в інших підрозділах КМДА, на сервері корпоративної мережі було
розміщено реєстр інформаційних ресурсів. Він вміщував web-сторінки з описом
відповідних ресурсів і посиланнями на ті з них, що функціонують у режимі пря-
мого доступу.
Рішення на основі Internet/Intranet-технологій для інтеграції інформаційно-
аналітичних систем органів влади, представлені в [3, 4], у значній мірі відповіда-
Внесок ІПРІ НАН України в розвиток систем
комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів в Україні
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2007, Т. 9, № 3 133
ють положенням моделі розподіленої інформаційної системи (ІС) широкого за-
стосування [5]. Ця модель базується на концепціях і принципах, що враховують
стандарти та протоколи Internet, а саме: єдиному інтерфейсі для користувачів та
задач управління адміністрування ІС; взаємодії компонентів ІС на рівні протоко-
лів; максимальному використанні стандартних програмних компонентів; викорис-
танні Internet/Intranet-технологій в основних сервісах ІС.
Розглянуті вище підходи до побудови засобів Internet/Intranet в ІАС орієнто-
вані на використання ідеології глобальних корпоративних мереж. Розвиток техно-
логій Internet/Intranet, з одного боку, а також номенклатури та якості послуг, що
надаються провайдерами Internet — з іншого, дозволяють розглядати варіанти ін-
теграції ІАС, а також побудову окремих корпоративних мереж органів влади на
основі використання розвинутих ресурсів суспільних мереж (перед усім мережі
Internet) шляхом побудови VPN — віртуальних приватних мереж.
Розвиток технологій та ресурсів українського сегмента
Internet (2002–2006 рр.)
Розвиток Internet та Internet-технологій характеризується багатьма показни-
ками. До найбільш поширених показників розвитку Internet на сьогодні слід від-
нести: кількість користувачів, кількість web-сайтів, швидкість доступу в Internet,
кількість Internet-провайдерів тощо.
Аналіз видань Держкомстату за 2002–2006 рр. дає статистичний матеріал [6,
7] про розвиток глобальних мереж, каналів зв’язку та кількість користувачів Інте-
рнет за останні п’ять років, на основі якого можна зробити наступні висновки, які
зведені до таблиці.
Статистичні дані
за 2002–2006 роки
Кількість абонентів
Інтернет (з ураху-
ванням домашніх),
тисяч
Кількість організацій,
що використовують
глобальні мережі із про-
токолом TCP/IP
Кількість організацій,
що використовують
канали зв’язку
зі швидкістю
більше 128 кбіт/с
2002 165,3 13976 1 288
2003 334,7 19351 2 335
2004 482,7 – –
2005 711,4 – –
2006 955,7 – –
Аналіз розподілу web-ресурсів по регіонах України (кількісний склад україн-
ських web-ресурсів у 2002–2006 рр.). Аналіз проведено на основі каталогу україн-
ських Internet-ресурсів UАport (http://uaport.net/UAcatalog/). У відповідності з ре-
гіональним каталогом, станом на вересень 2006 р. у ньому зареєстровано більше
12 тис. (12465) web-сайтів, що представляють український сегмент Internet. З ме-
тою аналізу розподілу web-ресурсів по регіонах України, починаючи з 2002 р.
проводиться спостереження за динамікою їхнього зростання. Результати спосте-
http://uaport.net/UAcatalog/
І. В. Петров, Б. О. Березін, А. М. Стеценко, Н. В. Солоніна, В. О. Лєснов
134
реження та розрахунки розподілу ресурсів по всіх областях України та Автоном-
ній Республіці Крим приведено в роботі [8].
За результатами аналізу можна провести класифікацію регіонів по 4-х групах
в залежності від кількості Internet-сайтів, що створені та підтримуються в регіоні.
1. Більше половини (53 %) ресурсів припадає на столичний регіон. У місті
Києві та області налічується більше 6,5 тис. сайтів, проіндексованих пошуковими
роботами станом на вересень 2006 р.
2. Наступну групу складають 4 регіони, на кожен з яких припадає від 5 % до
6,5 % Internet-ресурсів. Сюди відносяться Дніпропетровська, Харківська, Донець-
ка та Одеська області.
3. Вісім регіонів налічує група, в якій на кожну з областей приходиться від
1 % до 3 % web-ресурсів (Вінницька, Запорізька, Луганська, Львівська, Мико-
лаївська, Полтавська, Херсонська області та Республіка Крим).
4. Решта дванадцять областей складають групу, де на кожну з областей при-
ходиться менше 1 % ресурсів. Найуспішнішими в цій груповій категорії є Черка-
ська (0,882 %), та Закарпатська (0,778 %) області, найменш успішна — Волинська
область (0,417 %).
Динаміка розвитку web-ресурсів по регіонах України. Загальний рівень зро-
стання кількості web-документів по всіх регіонах України складає за 2002–2006
рр. більше 6000 сайтів. За результатами аналізу можна виділити наступні групи
областей, у залежності від зростання web-ресурсу в регіоні в період з 2002 р. по
2006 р.
1. Місто Київ та область. Зростання складає більше як 3,5 тис. сайтів, що ста-
новить більше 58 % від загального зростання web-ресурсів України.
2. Група областей, у яких зростання складає від 2 % до 6 %, що становить по
100–400 сайтів на регіон. Таких областей вісім (Дніпропетровська, Донецька, За-
порізька, Львівська, Одеська, Харківська, Вінницька та республіка Крим). Най-
кращі показники тут у Харківській — 6,5 % (397 сайтів) та Дніпропетровській —
6 % (365 сайтів) областях.
3. Решта 16 областей складають групу, де зростання становить 0,3–1,3 % (ме-
нше ніж 100 сайтів). Лідерами в цій групі є Луганська — 1,3 % (83 сайти) та Ми-
колаївська — 1,2 % (74 сайти) області. Найнижчі показники зростання в Жито-
мирській та Тернопільській областях — 0,3 % (по 19 сайтів).
Аналіз розподілу web-ресурсів за тематикою (2002–2006 рр.). Тематичний
каталог web-ресурсів України (http://uaport.net/UAcatalog/) представлено 22-а те-
матичними напрямками, що представляють всі регіони України. Деякі з тематик,
у свою чергу, поділяються на більш детальні підгрупи в залежності від конкрет-
ного інформаційно-тематичного наповнення. Результати спостереження за період
2002–2006 рр. та розрахунки відносно динаміки змін тематичного складу web-
ресурсів представлені в роботах [8, 9]. У відповідності з тематичним каталогом,
станом на вересень 2006 р. у ньому зареєстровано майже 15,5 тис. (15490) web-
сайтів, що представляють Український Internet. Тематичний розподіл у залежності
від об’ємів інформаційних ресурсів можна класифікувати наступним чином.
1. Тематики, що складають менше 1 % web-ресурсів. Дана тематична група
включає три тематичні спрямування:
«Природа та екологія» — 73 сайти, 0,47 %;
http://uaport.net/UAcatalog/
Внесок ІПРІ НАН України в розвиток систем
комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів в Україні
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2007, Т. 9, № 3 135
«Релігія» — 92 сайти, 0,59 %;
«Соціальний захист і працевлаштування» — 107 сайтів, 0,69 %.
Таким чином, у відповідності із представленим каталогом, рубрика «Природа
та екологія» найслабше представлена в Українському Internet. На її долю прихо-
диться лише 0,47 % web-ресурсів України.
2. Найчисленнішу групу тематичних спрямувань складають тематичні рубри-
ки, які охоплюють від 1 % до 3 % ресурсів. Таких тематичних розділів 12 в дано-
му каталозі ресурсів.
Найчисленнішими в даній групі є рубрики «Держава та політика» — 455 сай-
тів (2,94 %) і «Нерухомість і будівництво» — 453 сайти (2,92 %).
Найменшою кількістю сайтів у даній тематичній групі представлені «Техніка
й обладнання» — 190 сайтів (1,23 %), «Спорт» — 179 сайтів (1,15 %), «Наука» —
155 сайтів (1 %).
3. Тематики, що налічують від 5 % до 6 % web-ресурсів. До даної групи вхо-
дить чотири тематичних спрямування:
«Транспорт і комунікації — 797 сайтів (5,14 %);
«Культура Мистецтво Література» — 798 сайтів (5,15 %);
«Комп’ютери ПЗ Технології» — 909 сайтів (5,87 %);
«Засоби масової інформаці» — 917 сайтів (5,92 %).
4. Найбільш представницькою в Українському Internet є тематична група, до
якої входять розділи, яким присвячено більше як по 1000 сайтів (6–22 %). До них
належать чотири тематичних розділи:
«Торгівля та профпослуги» — 3456 сайтів (22,3 %);
«Internet» — 2632 сайти (17 %);
«Дім Розваги Відпочинок — 1286 сайтів (8,3 %);
«Промисловість і сільське господарство — 1062 сайти (6,86 %).
Таким чином, у відповідності із представленим каталогом, найбільш об’ємно
в Українському Internet подані «Торгівля та профпослуги». Друге місце за web-
ресурсами, що висвітлюють Internet-тематику (web-дизайн, каталоги й пошукові
системи, провайдери Internet тощо). На третьому місці ресурси, які присвячені ро-
звагам і відпочинку. Рубрика каталогу «Дім Розваги Відпочинок» присвячена
сім’ї, відпочинку, туризму, мандрівкам, спілкуванню, знайомствам, іграм, гумору
і т.п.
Завершають найбільш об’ємну групу ресурсів тематичного каталогу Україн-
ського Internet web-сайти, присвячені питанням промисловості й сільського гос-
подарства.
Динаміка розвитку web-ресурсів за тематичними напрямками. Загальний
рівень зростання кількості web-документів по всіх регіонах України за даними
тематичного каталогу складає за 2002–2006 рр. більше 8000 сайтів. Аналізуючи
дані тематичного каталогу, можна виділити наступні тематичні групи, у залежно-
сті від зростання web-ресурсів за відповідними тематиками за період, що аналізу-
ється.
1. Найбільш швидкими темпами в українському сегменті Internet розвивають-
ся web-ресурси з тематик «Торгівля та профпослуги» та «Internet» На їхню долю
приходиться відповідно 26 % і 19 % зростання за період, що аналізується.
І. В. Петров, Б. О. Березін, А. М. Стеценко, Н. В. Солоніна, В. О. Лєснов
136
2. Найбільш численна тематична група (13 з 22-х тематик, представлених у
каталозі) зросла на 1,7–7,4 %. Найбільш динамічно в даній тематичній групі зрос-
ли тематики «Дім Розваги Відпочинок» — 7,4 % зростання (640 сайтів) та «Про-
мисловість і сільське господарство», їхнє зростання складає 7,2 % (621 сайт).
Найменш динамічні в даній тематичній групі є тематики «Здоров’я та медицина»
— 1,7 % (148 сайтів) та «Освіта Навчання Виховання» 1,8 % (158 сайтів).
3. Найменш динамічну щодо темпів розвитку в українському сегменті Internet
групу, складають 7 тематичних напрямків, зростання ресурсів яких становить ме-
нше 1 %. Практично не зазнали змін (навіть зменшилась на 2 сайти) тематика
«Наука» та «Природа та екологія» (0,058 % зростання). Загалом же зростання ре-
сурсів даної тематичної групи становить 0,16–0,93 %. Сюди також входять:
«Спорт» — 0,930 %, «Соціальний захист і працевлаштування» — 0,418 %, «Тех-
ніка та обладнання» — 0,300 %, «Релігія» — 0,16 %.
Системи довготермінового зберігання
великих обсягів інформації (2005–2007 рр.)
Принципи інтеграції інформаційних ресурсів [10], закладені в технологіях
АСМРКІ, електронної комп’ютерної газети «Bce–Bciм», Національного банку
комп’ютерної інформації, а також зростання обсягів та цінності інформаційних
ресурсів знайшли подальший розвиток у системах довготермінового зберігання
великих обсягів інформації. Найбільш поширеним прикладом таких систем є еле-
ктронні архіви та електронні, цифрові бібліотеки. В Україні, роботи по створенню
таких систем ведуться в Державному науково-виробничому підприємстві «Геоін-
форм України» та Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського (НБУВ).
У ДНВП «Геоінформ України» в книгосховищах знаходиться біля 50000 гео-
логічних звітів на паперових носіях. Геологічний фонд щороку поповнюється
більш як на 600 одиниць обліку [11]. У звітах міститься повна інформація про ге-
ологічне вивчення території України та геологічні, економічні, технологічні, еко-
лого-геологічні дані по більш як 20000 родовищах корисних копалин. У фонді бі-
льша частина звітів представлена другими–третіми екземплярами паперових ко-
пій, і середній термін їхнього зберігання становить 20–30 років. Починаючи з
2007 р., «Геоінформ України» впроваджує комп’ютерну систему збереження ін-
формації, яка повинна забезпечити надійність зберігання, довговічність та ефек-
тивний багатокористувацький доступ до даних. При виборі технічних і програм-
них засобів для організації комп’ютерної системи орієнтувалися на рішення, які
однаково ефективно працюють із файлами різних розмірів (файл карти одного ро-
довища корисних копалин може досягати розміру в 100 Мб).
Враховуючи великі обсяги накопиченої інформації, необхідність її довготер-
мінового зберігання, для створення сховища електронного архіву документів буде
використана роботизована DVD/CD-бібліотека ЕЛАР НСМ моделі 3000 російсь-
кої компанії ЕЛАР НСМ. Для подальшої оцифровки звітів планується викорис-
тання високошвидкісного сканера фірми Plasmon.
Фірма Plasmon є виробником електронних бібліотек, яка працює на ринку
електронних технологій з 1987 р. Обладнання, яке випускає компанія для елект-
ронних бібліотек, забезпечує об’єми зберігання в десятки й сотні терабайт. Ці ін-
Внесок ІПРІ НАН України в розвиток систем
комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів в Україні
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2007, Т. 9, № 3 137
телектуальні системи включають власний процесор управління та касетне заван-
таження дисків загальною чисельністю до 500 одиниць в одному пристрої, що на-
дає додаткову можливість групувати дані за особливими ознаками. Швидкість по-
зиціонування пристроїв читання не більше 1–2 с, а швидкість пошуку не більше
25-ти мс.
Для управління процесами створення й використання електронного архіву в
ДНВП «Геоінформ України» інсталюється операційна система SAPERION. Сис-
тема забезпечує управління великими архівами документів, що розміщуються, зо-
крема, на вторинних накопичувачах. Серед інших переваг системи SAPERION,
які визначили вибір саме цього програмного продукту: зручна спільна робота з
даними різного типу й файлами будь-якого розміру; простота управління; практи-
чно необмежені можливості масштабування систем зберігання; повне відновлення
даних після збоїв.
НБУВ є не тільки найбільшою бібліотекою України, головним науково-ін-
формаційним центром держави, а й державною архівною установою. Обсяг фон-
дів — близько 15-ти млн. одиниць зберігання. Бібліотека включає фонд, предста-
влений в електронному вигляді, що має дві складові. Одна з них є загальнодосту-
пною й надається всім користувачам Internet. Друга складова — інформаційні ре-
сурси Intranet/Еxtranet-середовища — надається лише користувачам локальних
комп’ютерних мереж Бібліотеки. Усі інформаційні ресурси в цьому фонді повинні
зберігатися більше 10-ти років і знаходяться на серверах телекомунікаційного се-
редовища. Резервні копії цих ресурсів зберігають на оптичних дисках UDO фірми
Plasmon, гарантійний термін зберігання яких більше 50-ти років. Оптичні диски
UDO: ємність 30 Гб (двосторонній — по 15 Гб), швидкість запису 4 Мб/с, час дос-
тупу 28 мс. Такий підхід до вирішення проблеми зберігання інформаційних ресу-
рсів дає можливість зменшити витрати на управління зберіганням інформації в
бібліотеці.
Для вирішення проблеми довготермінового (десятки й сотні років) зберігання
даних у цифровій формі в ІПРІ НАН України запропоновано зберігати інформа-
цію у вигляді мікрорельєфних структур на поверхні дискових носіїв, виготовле-
них із високостабільних матеріалів із використанням широковживаних відкритих
форматів представлення даних [12]. Вирішенню проблеми довготермінового збе-
рігання даних на державному рівні сприяє прийняття цілого ряду нормативно-
правових актів, які перелічені нижче.
Висновки
У роботі розглянуто розвиток систем комп’ютерних комунікацій та інформа-
ційних ресурсів за останні 15 років на прикладі автоматизованої системи масового
розповсюдження комп’ютерної інформації, корпоративних мереж для інтеграції
ІАС органів державної влади, ресурсів українського сегмента Internet, систем дов-
готермінового зберігання великих обсягів інформації.
Аналіз розвитку цих систем в Україні на початку 90-х років (значну частину
яких складали ресурси електронної комп’ютерної газети «Bce–Bciм») та сучасних
ресурсів українського сегмента Internet показує, що:
І. В. Петров, Б. О. Березін, А. М. Стеценко, Н. В. Солоніна, В. О. Лєснов
138
— кількість користувачів комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресу-
рсів в Україні в останні роки (від одного до кількох мільйонів користувачів Inter-
net) виросла в тисячі разів у порівнянні з кількістю користувачів у дев’я-ностих
роках;
— швидкість обміну комп’ютерною інформацією в режимі online (біля
Мбіт/c) завдяки Internet-технологіям у міський місцевості досягла швидкості
отримання інформації в режимі offline, яка забезпечувалась користувачам системи
АСМРКІ;
— кількісний склад сучасних інформаційних ресурсів українського сегмента
Internet (більше 12-ти тис. web-сайтів) на порядок перевищує загальну кількість
розділів баз даних, які були доступні користувачам електронної комп’ютерної га-
зети «Bce–Bciм».
Аналіз розвитку корпоративних мереж на основі Internet-технологій показує,
що швидкості передачі даних у цих мережах у 1995–2000 рр. (128–1024 кбіт/с)
були нижчі або досягали швидкості розповсюдження комп’ютерної інформації в
АСМРКІ (1,2 Мбіт/с).
Аналіз розвитку інформаційних ресурсів українського сегмента Internet
(2002–2006 рр.) показує значну неоднорідність регіонів України з точки зору роз-
поділу та динаміки зростання web-ресурсів. (Якщо на столичний регіон припадає
більше 50 % web-ресурсів, то на 12 областей України припадає менш ніж по 1 %
ресурсів). У той час, як серед ресурсів електронної комп’ютерної газети «Bce–
Bciм» значну частину займала наукова та нормативно-правова інформація, то в
складі web-ресурсів українського сегмента Internet ця інформація представляє
лише приблизно 1 % та 2,94 %.
Аналіз систем довготермінового зберігання великих обсягів інформації пока-
зує, що такі системи повинні зберігати інформаційні ресурси на протязі від десят-
ків до сотень років в обсягах десятків-сотень терабайт. Розвитку таких систем в
Україні сприяють розробки відповідних носіїв та нормативні акти, серед яких: За-
кони України «Про Національний архівний фонд і архівні установи» (1993 р.) зі
змінами, «Про електронні документи та електронний документообіг» (2003 р.),
«Про електронний цифровий підпис» (2003 р.), Постанова Кабміну України
«Державна програма розвитку архівної справи на 2006–2010 роки» (2006 р.), Роз-
порядження Кабміну України «Про утворення Центрального державного елект-
ронного архіву України та Центрального державного архіву зарубіжної україніки»
(2007 р.) та інші правові акти.
1. Петров В.В., Нестеренко А.В. Автоматизированные системы массового распространения
информации. — К.: Наук. думка, 1993. —
2. Нестеренко О.В., Березін Б.О. Використання Internet/Intranet технологій в інформаційно-
аналітичних системах органів державної влади // Вісник Державного університету інформаційно-
комунікаційних технологій. — 2004. — Т. 2, № 1.
3. Проект «Багаторівнева телекомунікаційна мережа для накопичення та обміну інформації в
Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів» / Інститут
проблем реєстрації інформації НАН України. — 1995. — 321 с.
Внесок ІПРІ НАН України в розвиток систем
комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів в Україні
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2007, Т. 9, № 3 139
4. Створення та впровадження міської комп’ютерної мережі науково-промислового комплек-
су міста: Звіт по НДР / Інститут проблем реєстрації інформації НАН України. — 2000. — 78 с.
5. Гриценко В.И., Котиков Е.А., Урсатьев А.А., Никулин В.Н. Модель распределенной инфо-
рмационной системы широкого применения // Управляющие системы и машины. — 1999. — № 5.
6. Стан і розвиток інформатизації в Україні за 2003 рік: Статистичний бюлетень / Державний
комітет статистики України.
7. Стан і розвиток зв’язку в Україні за 2005 рік: Статистичний бюлетень / Державний комітет
статистики України.
8. Березін Б.О., Стеценко А.М., Солоніна Н.В., Лєснов В.О. Підхід до аналізу показників роз-
витку Інтернет-технологій в Україні. Система державної статистики в Україні: сучасний стан,
проблеми, перспективи: IV Наук.-практ. конф. — К., 2006.
9. Березин Б.А., Стеценко А.Н., Солонина Н.В., Леснов В.О. Национальные информационные
ресурсы в сети Internet // Труды II Междунар. науч.-техн. конф. «Электронные информационные
ресурсы: проблемы формировання, хранения, обработки, распространения, защиты и использова-
ния — 2001». — К.: УкрИНТЭИ, 2001.
10. Петров В.В., Березін Б.О. Інтеграція інформаційних ресурсів — необхідна умова побудо-
ви інформаційного суспільства в Україні: Міжнар. конгрес «Інформаційне суспільство в Україні
— стан, проблеми, перспективи». — К., 2000.
11. Державні архіви / Держкомархів України. УНДІАСД; Редкол.: Г.В. Боряк (голова), І.Б.
Матяш, Г.В. Папакін. — 2-е вид., доп. — К., 2005. — 692 с.
12. Дослідження методів і створення технології довготермінового зберігання цінної та стра-
тегічно важливої цифрової інформації: Звіт по НДР / Інститут проблем реєстрації НАН України.
— К., 2006.
Надійшла до редакції 07.08.2007
2. Нестеренко О.В., Березін Б.О. Використання Internet/Intranet технологій в інформаційно-аналітичних системах органів державної влади // Вісник Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій. — 2004. — Т. 2, № 1.
8. Березін Б.О., Стеценко А.М., Солоніна Н.В., Лєснов В.О. Підхід до аналізу показників розвитку Інтернет-технологій в Україні. Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи: IV Наук.-практ. конф. — К., 2006.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-50901 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1560-9189 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T10:39:23Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут проблем реєстрації інформації НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Петров, І.В. Березін, Б.О. Стеценко, А.М. Солоніна, Н.В. Лєснов, В.О. 2013-11-06T11:52:13Z 2013-11-06T11:52:13Z 2007 Внесок ІПРІ НАН України в розвиток систем комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів в Україні / І.В. Петров, Б.О. Березін, А.М. Стеценко, Н.В. Солоніна, В.О. Лєснов // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2007. — Т. 9, № 3. — С. 129-139. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1560-9189 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50901 004.5; 004.7; 004.9 Проаналізовано системи комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів, які розроблялися та впроваджувалися в Україні за останні п’ятнадцять років. Розглянуто принципи їхньої побудови, приклади впровадження та порівняльні характеристики. uk Інститут проблем реєстрації інформації НАН України Реєстрація, зберігання і обробка даних Внесок ІПРІ НАН України в розвиток систем комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів в Україні Article published earlier |
| spellingShingle | Внесок ІПРІ НАН України в розвиток систем комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів в Україні Петров, І.В. Березін, Б.О. Стеценко, А.М. Солоніна, Н.В. Лєснов, В.О. |
| title | Внесок ІПРІ НАН України в розвиток систем комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів в Україні |
| title_full | Внесок ІПРІ НАН України в розвиток систем комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів в Україні |
| title_fullStr | Внесок ІПРІ НАН України в розвиток систем комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів в Україні |
| title_full_unstemmed | Внесок ІПРІ НАН України в розвиток систем комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів в Україні |
| title_short | Внесок ІПРІ НАН України в розвиток систем комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів в Україні |
| title_sort | внесок іпрі нан україни в розвиток систем комп’ютерних комунікацій та інформаційних ресурсів в україні |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50901 |
| work_keys_str_mv | AT petrovív vnesokíprínanukraínivrozvitoksistemkompûternihkomuníkacíitaínformacíinihresursívvukraíní AT berezínbo vnesokíprínanukraínivrozvitoksistemkompûternihkomuníkacíitaínformacíinihresursívvukraíní AT stecenkoam vnesokíprínanukraínivrozvitoksistemkompûternihkomuníkacíitaínformacíinihresursívvukraíní AT solonínanv vnesokíprínanukraínivrozvitoksistemkompûternihkomuníkacíitaínformacíinihresursívvukraíní AT lêsnovvo vnesokíprínanukraínivrozvitoksistemkompûternihkomuníkacíitaínformacíinihresursívvukraíní |