Ринок праці в соціально-економічному аспекті

Розглянуто сучасний ринок праці за умов, коли економіка перебуває в стані перманентної кризи та рецесії. Проаналізовано об’єктивні процеси, що впливають на соціально-економічні відносини з боку ринку праці як значущого фактора діяльності сучасної економіки....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Пискун, М.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2012
Назва видання:	Проблеми науки
Теми:	Оцінка наукової діяльності
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51107
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Ринок праці в соціально-економічному аспекті / М.В. Пискун // Проблеми науки. — 2012. — № 10. — С. 28-34. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51107
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-511072025-02-09T14:58:04Z Ринок праці в соціально-економічному аспекті Рынок труда в социально-экономическом аспекте Labour market in socio-economic aspect Пискун, М.В. Оцінка наукової діяльності Розглянуто сучасний ринок праці за умов, коли економіка перебуває в стані перманентної кризи та рецесії. Проаналізовано об’єктивні процеси, що впливають на соціально-економічні відносини з боку ринку праці як значущого фактора діяльності сучасної економіки. Рассмотрены современные условия, которые сформировались на рынке труда, когда экономика пребывает в состоянии перманентного кризиса и рецессии. Проанализированы объективные процессы, которые влияют на социально-экономические отношения со стороны рынка труда как значимого фактора функционирования современной экономики. The article provides analysis of modern conditions prevailing in labor market when the economy is in a state of permanent crisis and recession. Also the article highlights objective processes that affect social and economic relations within the labor market as a significant factor of the modern economy. 2012 Article Ринок праці в соціально-економічному аспекті / М.В. Пискун // Проблеми науки. — 2012. — № 10. — С. 28-34. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. XXXX-0119 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51107 330.142;338.3 uk Проблеми науки application/pdf Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оцінка наукової діяльності Оцінка наукової діяльності
spellingShingle	Оцінка наукової діяльності Оцінка наукової діяльності Пискун, М.В. Ринок праці в соціально-економічному аспекті Проблеми науки
description	Розглянуто сучасний ринок праці за умов, коли економіка перебуває в стані перманентної кризи та рецесії. Проаналізовано об’єктивні процеси, що впливають на соціально-економічні відносини з боку ринку праці як значущого фактора діяльності сучасної економіки.
format	Article
author	Пискун, М.В.
author_facet	Пискун, М.В.
author_sort	Пискун, М.В.
title	Ринок праці в соціально-економічному аспекті
title_short	Ринок праці в соціально-економічному аспекті
title_full	Ринок праці в соціально-економічному аспекті
title_fullStr	Ринок праці в соціально-економічному аспекті
title_full_unstemmed	Ринок праці в соціально-економічному аспекті
title_sort	ринок праці в соціально-економічному аспекті
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Оцінка наукової діяльності
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51107
citation_txt	Ринок праці в соціально-економічному аспекті / М.В. Пискун // Проблеми науки. — 2012. — № 10. — С. 28-34. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Проблеми науки
work_keys_str_mv	AT piskunmv rinokpracívsocíalʹnoekonomíčnomuaspektí AT piskunmv rynoktrudavsocialʹnoékonomičeskomaspekte AT piskunmv labourmarketinsocioeconomicaspect
first_indexed	2025-11-27T02:50:24Z
last_indexed	2025-11-27T02:50:24Z
_version_	1849910183296237568
fulltext	ОЦІНКА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 0/ 20 12 28 Розглянуто сучасний ринок праці за умов, коли економіка пере- буває в стані перма- нентної кризи та рецесії. Проаналізова- но об’єктивні проце- си, що впливають на соціально-економічні відносини з боку рин- ку праці як значущого фактора діяльності сучасної економіки. Ключові слова: ринок праці, демографічна ситуація, робоча си- ла, продуктивність праці, оплата праці. УДК 330.142;338.3 РИНОК ПРАЦІ В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОМУ АСПЕКТІ М.В. Пискун, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана Постановка проблеми. Об'єктивною реальністю для економіки держави є зайнятість осіб працездатного віку. Але окремим питан- ням виступає вагомий чинник – оплата праці найманих робітників, яка, за даними Держкомстату України, за останні три роки скоро- тилася у ВВП з 49,6% до 47,7% [1], що відповідно корелює з динамі- кою споживчих витрат цієї частини населення, яка зменшується, та зниженням кількості заощаджень у готівці й депозитах, за даними НБУ, з 22% від обсягу ВВП у 2007 році до рівня 10,9% у 2011 році. Це найліквідніші активи для економіки, яка активно залучає капітал фінансово-банківської системи у реальні сектори, формуючи дода- ну вартість, що стимулює зростання ВВП країни. Аналіз останніх досліджень та публікацій засвідчує, що україн- ські вчені А. Гальчинський, В. Геєць, Е. Лібанова, В. Онищенко, Ю. Пахомов, А. Чухно та багато інших провідних науковців приді- ляють значну увагу соціально-економічним аспектам та ролі пра- цюючої людини, яка створює економічний потенціал держави. Во- на ж як споживач і продуцент матеріальних благ у суспільному значенні впливає безпосередньо на внутрішній ринок. Соціальну відповідальність як держави, так і бізнесу вітчизняні автори ставлять за основу при формуванні суспільно-державних відносин, виокремлюючи ще й суспільну відповідальність грома- дян. Актуалізується питання поліпшення якості життя, зниження рівня бідності завдяки гідній системі оплати праці та стимулюван- ня продуктивності праці через впровадження інноваційних проду- ктів та модернізацію економіки. Реалізація таких завдань передба- чає фахову підготовку робочої сили, високу мотивацію, трудову етику та взаємну довіру суспільства та держави. Тільки таким чи- ном можливо досягнути високих стандартів життя працюючих та їх сімей і суспільства в цілому. Мета статті – аналіз потенційних коливань, що відбуваються на ринку праці як за умов зростання економіки, так і в стані рецесії та перманентної кризи. 2011 рік в Україні характеризувався структурною кризою вітчиз- няного ринку праці, висвітливши низку системних внутрішніх проблем, пов’язаних із рецесією економіки та впливом зовнішніх чинників на кон’юнктуру української продукції, що експортується. Перше півріччя 2012 року тільки поглибило ці процеси внаслідок складної фінансово-економічної ситуації, що склалася в єврозоні, куди надходить третина вітчизняного експорту. Зменшення попи- ту на продукцію важкої промисловості, металургії, зниження цін на сільськогосподарську продукцію зумовили затоварення складів та зменшення обсягів виробництва. Це негативно вплинуло на рівень зайнятості працюючих на виробництві у цих та дотичних секторах ОЦІНКА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 0/ 20 12 29 економіки, спричинивши відповідно зни- ження рівня оплати праці. Формулюючи дані заходи як необхідні при спаді вироб- ництва, не можна не зазначити, що сама макромодель в умовах української економі- ки є неконкурентоспроможною та високо- енергоємною на цьому етапі світових про- цесів, оскільки грунтується передусім на дешевій робочій силі, за рахунок чого під- тримується рентабельність. Власники під- приємств не потребують ані кваліфікова- них працівників, яким потрібно більше платити, ані нових технологій, які вимага- ють вищих витрат, щоб покращити якість продукції та знизити її трудоємність. Такі відносини складно віднести до розвиненої індустріальної форми економіки. Взаємини між роботодавцями та працюючими не пе- редбачають, щоб перші зі своєї волі забез- печували необхідну оплату праці при ви- робничих спадах або значно підвищували її в умовах максимального завантаження підприємств. Немає достатніх регулятор- них актів з боку держави, яка б опікувалася соціальною сферою за економічної кризи, мінімізуючи її наслідки для суспільства. Неефективна економічна модель дозволяє заробляти значні кошти власникам підпри- ємств у відсталих низькотехнологічних га- лузях – чорній металургії, нафтохімії, видо- бувній промисловості. Зміна цін на ресурси призведе до одночасної пропорційної змі- ни цін на споживчі товари, зростання дохо- дів – до пропорційного зростання цін, що вплине лише на обсяги грошової маси, але не змінить пропорцій обміну, а отже, не впливатиме на рівновагу та стабільність економічної системи [2]. Висока конкуренція на ринку праці за робоче місце дає змогу власникам обмежу- вати зарплату або збільшувати наванта- ження на працюючих, що характерно для всіх галузей промисловості. На кінець 2011 року рівень безробіття в Україні був порів- няно невисокий і становив 9,5% (дані Між- народної організації праці). Офіційні дані більш оптимістичні, але вони не врахову- ють прихованого безробіття (неповний ро- бочий день, вимушені відпустки без оплати тощо), а також тіньової зайнятості. Робоча сила в Україні – одна з найдешев- ших у Європі, хоча має хороший освітньо- кваліфікаційний рівень. При цьому реаль- ні доходи працівників з кожним роком зме- ншуються, продуктивність праці нижча за європейські показники у 5–6 разів. Робіт- ник не має стимулів працювати ефективні- ше, а роботодавці, орієнтовані на отриман- ня швидких надприбутків, самостійно не поспішають підвищувати ефективність ви- робництва шляхом інновацій та модерніза- ції основних фондів. За дослідженнями Українського центру економічних і політичних програм Разум- кова, частка оплати праці в собівартості продукції залишається мізерною настільки, що доходить до 1% навіть на тих підприєм- ствах, які забезпечують мільйонні прибу- тки. Такі обставини свідчать про немож- ливість формування умов для розвитку повноцінного внутрішнього ринку, бо не відповідає теорії споживання попит- пропозиція: попит падає внаслідок низь- ких доходів домогосподарств, що гальмує розвиток економіки в цілому. Питома вага оплати праці у національно- му доході США перевищує 60%, в Японії сягає 75%. Швидко зростає погодинна опла- та праці. Все це у сукупності прискорює зростання добробуту працюючих і народу в цілому. Проте сучасна ринкова економіка розподіляє доходи украй нерівномірно, що спричиняє негативні соціальні наслідки та заважає її нормальному функціонуванню [4]. Якщо США за 2008 та 2009 роки мали ві- д’ємні показники ВВП, то у 2010 р. – +3%, 2011р. – +1,7%. Цього було досягнуто за ра- хунок двох основних позицій: зростання попиту серед населення та розвитку внут- рішнього ринку. Для України ці показники не будуть реальними за існуючої системи оплати праці та без впровадження програм стимулювання розвитку власного внутріш- нього ринку. На засіданні управлінської ради ФАТФ, що відбулося в лютому 2012 року, розгляда- лася пропозиція – вважати виведення кош- тів з країни з метою ухиляння від оподатку- вання через офшорні зони відмиванням брудних грошей з відповідними санкціями. Це унеможливить функціонування офшо- рних зон через їх неефективність, оскільки ОЦІНКА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 0/ 20 12 30 такі фінансові операції будуть прискіпливо відслідковуватися уповноваженими держа- вними органами із застосуванням відповід- них санкцій. За останні два роки прямі іноземні інвес- тиції, що надходили в Україну, не переви- щували 5 млрд. дол. США за кожен рік. Це вдвічі нижче, ніж у докризовий період. З них на кінець 2011 року частка інвестицій з Кіпру (офшорна зона) склала 57,9% [3] (рис. 1). Не секрет, що заможні підприємці від середнього та великого бізнесу в Украї- ні не хочуть сплачувати податки з прибут- ку, тому виводять гроші в офшорні зони, звідки вони повертаються в Україну вже як інвестиції, що не обкладаються податками. Розраховувати на створення нових робочих місць з участю іноземного капіталу за таких інвестицій недоречно. А ось впровадження власних інноваційних проектів дало б змо- гу стимулювати економіку до модернізації та створення нових робочих місць у різних галузях, які є незатребуваними на даному етапі. Активно дебатується питання доцільнос- ті кількості людей з вищою освітою, що спостерігається в Україні. Така кількість ніколи не буде завеликою, особливо якщо вона наповнена якістю. Останній чинник є досить актуальним і потребує серйозного аналізу та висновків. Працівник з вищою освітою може обіймати робітничі посади якраз там, де потрібен рівень знань не опе- раційного, а оперативного рівня. Рис. 1. Співвідношення інвестицій в економіку України з Кіпру та інших джерел інвестицій Головним мотиваційним чинником для працюючої людини є матеріальний сти- мул. В Японії, а останнім часом і в Тайвані, активно впроваджують норму щодо загаль- ної вищої освіти, тому рівень освіченості і інноваційності на виробництві у цих краї- нах є одним із найвищих у світі. Як свід- чить статистика, серед людей, що зайняті в малому та середньому бізнесі, більше поло- вини мають вищу освіту. Освіченість дає можливість підприємцю не бути сегменто- ваним в одному виді діяльності, а стимулює до креативності та зміни виду зайнятості за певних умов, що виникають. Цими умова- ми можуть бути деякі законодавчі рішення, як-от прийняття в Україні Податкового ко- дексу, який почав діяти у 2011 році, що вда- рило по підприємцях, які перебували на спрощеній системі оподаткування. Ця час- тина малого бізнесу забезпечувала зайня- тість та дохід для 1,2–1,3 млн. громадян. Фо- рмулюючи це мовою соціальних відносин, інститут малого бізнесу суттєво розряджав соціальне напруження, створюючи робочі місця та вирішуючи проблему самозайня- тості. Але після впровадження податкової реформи кількість підприємців, що працю- вали за даною системою оподаткування, ОЦІНКА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 0/ 20 12 31 зменшилася майже вдвічі і на початок 2012 року становила лише 475 тис. осіб. Решта просто згорнули свою діяльність, збільшив- ши таким чином соціальну напруженість через неможливість отримання доходу від своєї підприємницької діяльності. Світовий банк встановив межу бідності на рівні 1,25 дол. США на день на одну лю- дину. В кожній країні є своя межа бідності. Для України вона визначена на рівні 34,16 грн. (4,27 дол. США). За даними Держкомстату, у нашій державі на межі бідності перебуває більше ніж 11 млн. осіб, що дорівнює майже 25% від кількості пра- цездатного населення. Цей показник ви- щий, ніж у Росії (16%) та густонаселеному Китаї (близько 12%). За даними Рахункової палати, порівняно з 2000 роком на перший квартал 2011 року рівень бідності зріс в 11 областях: у Волин- ській, Кіровоградській, Сумській та Харків- ській за межею бідності живе понад 40% населення. Середній показник по країні складає 26,4%. Ця проблема має стійку тен- денцію до поглиблення за рахунок змен- шення частки заробітної плати в структурі доходів. Якщо у 2008 році зарплата в дохо- дах населення становила 43,3%, то 2010-го – 40,9% – це за два роки, коли відмічалося зростання цін на енергоносії та продукти харчування, тобто мала місце споживча ін- фляція. У Кіровоградській, Херсонській, Хмельницькій, Сумській, Тернопільській, Вінницькій, Чернігівській, Волинській об- ластях значна частка працівників (9–12,6%) отримували зарплату меншу від прожитко- вого мінімуму для працездатних. Ключовою проблемою депресивних регі- онів є явне та приховане безробіття. За да- ними Державної служби зайнятості, протя- гом 2011 року відмічалася стійка тенденція до його зростання з показником 0,1% щомі- сяця. Це на 17% більше, ніж у 2010 році. Об- числення, які проводяться Міжнародною організацією праці, свідчать, що понад 80% офіційних безробітних – це мешканці міст. Хоча проблема зайнятості актуальніша і гостріша для села, що пояснюється специ- фікою зайнятості у неформальному секторі приватних господарств з сезонним факто- ром натурального господарства. Таких на- лічується майже 4,5 млн. осіб. Значну час- тину цієї кількості (58,7%) складає молодь віком до 24 років. Безробіття позбавляє працездатну люди- ну можливості мати доходи, знижує її рі- вень життя, ображає людську гідність, галь- мує соціальний розвиток. Проблема безро- біття у містах криється у ставленні робото- давців до фахівців окремих спеціальностей (високої кваліфікації), оскільки пропонова- на їм зарплата не є конкурентною в певно- му регіоні. Такі явища провокують трудову міграцію у ті регіони, де рівень заробітної плати вищий. Враховуючи ситуацію, що склалася на початок 2012 року у системі за- йнятості у малому бізнесі, процеси безро- біття, а з ними – і соціальної незахищеності тільки зростатимуть. За цих умов унемож- ливлюється створення внутрішнього ринку споживання та зростання у сфері послуг. На середину 2011 року у великому та серед- ньому бізнесі працювало всього на 20% бі- льше, ніж у малому – це свідчить про вели- ку залежність ринку праці та соціально- економічного розвитку як регіонів, так і країни від частки малого бізнесу та його місця в структурі загальної зайнятості. Не вирішуючи проблем у системі спрощеного оподаткування у стислі терміни з боку дер- жави, малий бізнес замість основного абсо- рбенту безробітних може перетворитися на потужного продуцента. Демографічна ситуація, що склалася в Україні станом на перший квартал 2012 ро- ку, визначається як актуальний соціально- державний чинник, що напряму впливає на майбутній розвиток держави, економіч- ний потенціал якої вимірюється кількістю працездатного населення, що забезпечить можливості зростання та виконання соціа- льних обов'язків держави перед пенсіоне- рами, дітьми та інвалідами, які не можуть працювати. Станом на 1990 рік в Україні, за офіцій- ними даними, налічувалося 51,8 млн. осіб населення, а на кінець 2011 року ця цифра зменшилася на 6,2 млн. і становила 45,6 млн. (рис. 2) [5]. За роки незалежності Укра- їна зазнала демографічної кризи, закономі- рним наслідком якої були негативні проце- си, що закладалися ще за радянських часів. Спостерігалося постійне скорочення рівня народжуваності та тривалості життя, а та- кож старіння нації та збільшення смертнос- ті. Форсована індустріалізація в середині минулого століття, яка вимагала максима- льної експлуатації робочої сили, а відтак мінімізації витрат на її відтворення, співпа- ла з цілеспрямованим ударом по генофон- ду села під час голодомору 1932–1933 років, що унеможливив його повноцінну компен- саторну роль у демографічному балансі. У цілому це склало одну з найбільших в Європі кількісних систем людських втрат, що зросла додатково під час Другої світової війни. За рахунок значного зменшення кі- лькості чоловічого населення було спотво- рено статево-віковий склад та мотивацію населення до відтворення, що відбилося на коефіцієнті фертильності на одну жінку дітородного віку, який у 1958–1959 роках становив в Україні 2,3 та був одним з най- нижчих у Радянському Союзі (рис. 3). Ста- ном на 1990 рік цей показник знизився до 1,84%, тобто став нижчим від рівня відтво- рення населення. Затяжна економічна кри- за 90-х призвела до критичного зниження рівня народжуваності: замість необхідних для звичайного відтворення населення 22– 24 дітей на 10 жінок реально народжувало- ся лише 11 немовлят. ОЦІНКА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 0/ 20 12 32 Рис. 2. Динаміка населення України Зі зниженням рівня розвитку еконо- міки, надання медичної допомоги та профілактики захворювань почала зро- стати смертність від інфекційних та ба- ктеріальних хвороб, а також тяжких ві- русних інфекцій (СНІД та гепатит С), які додали летальності у порівняно мо- лодій групі працездатного населення. Значними викликами для сучасного молодого населення працездатного віку стали нарко- та алкогольна залежність, що вагомо впливають на зростання по- казника передчасної смертності. Тому активна профілактика таких проблем та зміна ставлення до власного здоров’я як до цінності, що є найвищим особис- тим капіталом, прищеплення простих форм самозбереження замість самозни- щення приведе до подовженості життя людей у країні та їхньої працездатності. ОЦІНКА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 0/ 20 12 33 Значно вплинув на кількісний показник працездатного віку громадян України і емі- граційний фактор. Упродовж 1994–2004 ро- ків, за офіційними даними Інституту демо- графії та соціальних досліджень, з країни виїхало на 1,22 млн. осіб більше, ніж прибу- ло до неї. Механічна міграція була зумовле- на виключно соціально-економічними умо- вами, що не сприяли можливості отримати роботу з гідною оплатою. Після 2005 року з'явились перші ознаки поліпшення демо- графічної ситуації. Впровадження програ- ми з підтримки материнства у вигляді сут- тєвого зростання грошової допомоги на ди- тину позначилося на кількості народжува- ності, яка збільшилася на 36%. Зміни, що відбулися у державі, вплинули на процес рееміграції, що позитивно відбилось на міг- раційному сальдо з повернення людей на Україну на рівні 14–16 тис. осіб на рік. Од- нак цього все одно замало, щоб компенсу- вати хоч частково масштабні втрати праце- здатного населення внаслідок депопуляції. Можна сподіватись на позитивний тренд перших десяти років XXI ст. з підвищення народжуваності в Україні, де найкращим роком був 2009-й, але все одно цей показ- ник нижчий, ніж у Європі. Для України він становить 14 дітей на 10 жінок (коефіцієнт 1,4), середньоєвропейський – 16 дітей на 10 жінок, або 1,6 (найвищий показник у Шве- ції – 1,9). Європа активно заявляє про актуа- льність проблеми народжуваності та розро- бляє механізми поліпшення ситуації якраз за рахунок природного відтворення, хоча ще донедавна проблема робочої сили вирі- шувалася для західноєвропейських країн методом механічної міграції з країн Малої Азії та Північної Африки, де соціально- економічні умови значно поступаються єв- ропейським. Прорахунок цієї програми ви- явився з часом, розвіявши хибні уявлення європейців про можливість побудови муль- тикультурного суспільства без релігійних догм та національних особливостей. З пли- ном часу утворилася внутрішньоєвропей- ська соціальна напруженість якраз на грун- ті національно-релігійних умов, що пере- йшла межу толерантності. Заворушення, що відбулися протягом 2010–2011 рр. у кра- їнах Західної Європи, засвідчили саме акти- вну роль у них емігрантів з азійських країн, які не бажали інтегруватися в нове суспіль- ство, проте користувалися соціальними пільгами та виплатами. Високий рівень без- робіття цих верств був обумовлений не від- сутністю роботи, а небажанням працювати і навчатися. Соціальна проблема диспропорції кіль- кості працюючих і пенсіонерів актуальна для України, де пропорція значно змісти- лася у бік пенсіонерів та має тенденцію до погіршення (рис. 4). Національна демогра- фічна складова погіршує перспективи роз- витку держави на сучасному етапі. Рис. 3. Динаміка співвідношення міського та сільського населення України Література 1. Скільки коштує довіра: проблеми у вітчизняній економіці є прямим наслідком низького рівня довіри українців до влади // Український тиждень. – 2012. – №25. – С. 34. 2. Довбенко М. Криза економіки – не криза науки. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – 304 с. 3. Лібералізм та модернізація (за матеріалами «круглого столу») // Економіка України. – 2011. – №8. – С.11. 4. Чухно А. Інформаційна постіндустріальна економіка: У 3 т. Т. 2. Становлення еволюційної пара- дигми економічної теорії. – К., 2006. 5. Нас було 52 млн: куди поділися 6 000 000 // Український тиждень. – 2012. – №2. – С. 16. Рассмотрены современные условия, которые сформировались на рынке труда, когда эко- номика пребывает в состоянии перманентного кризиса и рецессии. Проанализированы объективные процессы, которые влияют на социально-экономические отношения со сто- роны рынка труда как значимого фактора функционирования современной экономики. ОЦІНКА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 0/ 20 12 34 За рахунок трудової міграції Україна втратила кілька мільйонів працездатного населення, яке виїхало та працює на еконо- міку інших держав. Серед них значна час- тина науковців та людей, що мають потуж- ний інтелектуальний потенціал, який сти- мулював би науково-інноваційні процеси в Україні за нинішнього етапу соціально- економічного розвитку, особливо врахову- ючи той чинник, що на підготовку одного науковця йдуть навіть не роки, а десятиріч- чя та значні кошти, що потім не реінвесту- ються в економіку як нематеріальний ре- сурс, а працюють на інші країни. Висновки. Враховуючи тенденції, що склалися на ринку праці та зайнятості на- селення, особливо за умов перманентної кризи, яка почалася в Україні з другої по- ловини 2008 року, виникає необхідність державного втручання та регуляції таких соціальних процесів. Пропонується розро- бити стратегію зайнятості населення на найближчі три–п`ять років з системою та- рифних ставок та введення почасової опла- ти праці, що дасть можливість планувати не тільки доходи працюючого населення, але й забезпечити плановість надходження відрахувань з оподаткування до державно- го бюджету. Необхідність інноваційно-модернізаційних змін та технологічних укладів виробництва збільшить продуктивність праці, яка дасть додаткове зростання ВВП країни та стимулю- ватиме пожвавлення й розвиток внутрішньо- го ринку України. Н.В. Пискун РЫНОК ТРУДА В СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОМ АСПЕКТЕ Рис. 4. Співвідношення кількості працю- ючих і пенсіонерів в Україні ■ Пенсіонерів за віком ■ Дітей За даними Держкомстату за результатів перепису населення

Ринок праці в соціально-економічному аспекті

Репозитарії

Схожі ресурси